ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ ЗА СХЕМОЮ “ШКОЛА – ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД”



title:
ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ ЗА СХЕМОЮ “ШКОЛА – ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД”
Альтернативное Название: ГИГИЕНИЧЕСКОЕ обоснование методов рациональной организации учебного и внешкольной деятельности учеников, которые учатся по схеме \"ШКОЛА - Высшее учебное заведение\"
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились протягом 1999 – 2008 років на базі школи-ліцею №7, ЗОШ №4 та №25 м. Вінниці, де під наглядом в динаміці спостережень знаходилося 225 учнів у віці 15 – 17 років, що навчалися у 10 та 11 класах ліцеїв (медичного, економічного і юридичного профілю) і ЗОШ, а також у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, де навчалися 36 студентів І та ІV курсів з числа колишніх ліцеїстів і 282 студенти-першокурсники, що склали групу для вивчення поведінкового благополуччя.


В ході першого етапу наукової роботи здійснені санітарно-гігієнічна оцінка показників ВШС та вивчення організації навчальної діяльності, а також проведене лонгітудинальне дослідження щодо оцінки змін показників ФСО, стану здоров’я та адаптаційних можливостей учнів 10 та 11 класів в умовах ліцеїв та ЗОШ.


З урахуванням необхідності запобігання стресогенному впливу шкільного середовища на організм учнів в умовах запровадження сучасних інновацій була науково обґрунтована комплексна індивідуально орієнтована програма раціональної організації навчальної та позашкільної діяльності, а також запроваджений критерій прогностичної оцінки ФСО підлітків – експрес-індекс стрес-індикації (ЕІСІ). Запропонована програма раціональної організації повсякденної діяльності ліцеїстів передбачала гігієнічну корекцію умов перебування та організації основних видів діяльності, оптимізацію рухового режиму, застосування традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, використання засобів психофізіологічного впливу на організм і саморегуляції (психофізичного тренування, функціональної музики), впровадження методик подолання негативних наслідків стресових та кризових ситуацій (антистресової релаксації, аутогенного тренування). Розроблену програму було впроваджено в групі втручання (ГВ), до складу якої входив 61 учень-ліцеїст (31 дівчина та 30 хлопців). З метою вивчення динаміки формування досліджуваних показників та визначення ступеня ефективності впровадження корекційної програми було сформовано 2 групи порівняння: 1 контрольну групу (1-КГ), до складу якої входили 64 учні (30 дівчат і 34 хлопці) ліцеїв, та 2 контрольну групу (2-КГ), до якої також було залучено 64 учні (34 дівчини і 30 хлопців) ЗОШ, повсякденна діяльність яких не підлягала запровадженню корегуючих гігієнічних заходів.


Змістом другого етапу дисертаційного дослідження було вивчення ключових показників ФСО в групі віддаленого прогнозу (ГВП), яку сформували 36 студентів (23 дівчини та 13 хлопців) медичного університету з числа колишніх ліцеїстів ГВ, що досліджувалися під час навчання на 1 курсі – впродовж стресогенного періоду зміни стереотипу навчальної діяльності із шкільного типу на університетський тип (ГВП-1), а також на 4 курсі – впродовж стресогенного періоду переходу до клінічно-орієнтованого навчання (ГВП-4).


На третьому етапі наукової роботи розроблено додаткові заходи, спрямовані на підвищення ефективності комплексної індивідуально орієнтованої програми раціональної організації навчальної та позашкільної діяльності учнів, які навчаються за схемою “школа ВНЗ”, за допомогою спеціально створеного індексу біхевіорального благополуччя (ІББ).


Визначальною рисою заключного четвертого етапу дисертації стало вдосконалення процесу доведення комплексу впроваджених корекційних заходів до учнівсько-студентської молоді, що було досягнуто завдяки використанню інформаційних технологій в процесі створення та практичного впровадження служби супроводу молоді організованих колективів Ресурсного центру здоров’язберігаючих технологій, робота якого передбачала поєднання очної та online служб для консалтингових послуг з діагностичних і профілактичних питань.


Дані про види, методи та об’єм проведених досліджень наведені в таблиці 1.


Комплексне дослідження факторів ВШС передбачало санітарно-гігієнічну оцінку навчальних закладів, здійснення тематичних перевірок умов навчання, що включали оцінку санітарно-гігієнічних умов навчання, організації навчальної діяльності та харчування за допомогою структурованого моніторингу, в процесі проведення якого визначались показники планування шкіл, наповнюваності класів, дотримання теплового, повітряного та освітлювального режимів, освітлювального календаря тощо. В ході тематичних перевірок оцінювалися мікрокліматичні параметри, показники ефективності природного та штучного освітлення приміщень, умови організації шкільного харчування тощо. Аналіз особливостей існуючої організації навчальної діяльності учнів здійснювався шляхом гігієнічної оцінки навчального розкладу.


Як провідні психологічні показники ФСО визначались: нейротизм – за допомогою особистісного опитувальника Г. Айзенка, ситуативна тривожність (СТ) та особистісна (ОТ) тривожність – на підставі застосування методики Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна, нервово-психічне напруження (НПН) – шляхом використання особистісного опитувальника Т.А. Немчина. Крім того, за допомогою тестової методики М. Люшера вивчався поточний психічний стан, що характеризувався рівнем стресу, тривоги та їх компенсацій.


Показники координації рухів визначались в ході проведення тремометрії. Дослідження функцій уваги передбачало вивчення стійкості уваги за допомогою набору з 5 стандартних таблиць Шульте із наступною побудовою кривих стійкості уваги. Визначення критеріїв розумової працездатності проводилось шляхом оцінки ефективності розумової роботи (ЕР), ступеня втягнення у діяльність, що виконується (СВД), а також психічної стійкості (ПС) в ході роботи з таблицями Шульте за методикою О.Ю. Козиревої.


 


Комплексне вивчення стану здоров’я підлітків передбачало здійснення аналізу результатів періодичних медичних оглядів, оцінку розподілу учнів за групами здоров’я, показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП), структури хронічної захворюваності, кратності захворювань, а також індексу здоров’я та рівня фізичного розвитку.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины