ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

summary

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначено мету роботи, її завдання, об’єкт і предмет, характеризуються методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів та їх теоретичне і практичне значення, містяться інформація щодо зв’язку теми з науковими програмами та планами й дані про апробацію основних положень дисертаційного дослідження, структуру й обсяг роботи.

У розділі першому “Поняття й види митних процедур на морському транспорті”, що складається з трьох підрозділів, аналізуються загальні поняття й структура митних процедур (митний контроль, митне оформлення, справляння податків і зборів), їх види, а також законодавче регулювання митних процедур на морському транспорті.

У підрозділі 1.1. “Поняття, структура й особливості змісту митних процедур на морському транспорті” досліджуються підходи вчених-юристів до визначення митних процедур та їх основних складників. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що серед правознавців стосовно цих процедур існують різні погляди на їх визначення. Це призводить до неоднозначного трактування, змішування понять, що в кінцевому підсумку відбивається на чіткості й повноті врахування прав, свобод, інтересів людини і громадянина, а також  підприємств, задіяних у цій сфері.

Одним з перших проблеми митних процедур на морському транспорті почав досліджувати Є.В.Додін. Проте як у науці, так і на практиці майже не приділено уваги теоретичному визначенню, змісту і структурі категорії “митні процедури на морському транспорті”. Ось чому в даному підрозділі основна увага була зосереджена на аналізі загального поняття митних процедур, окресленні їх змісту і структури з метою з’ясування особливостей їх прояву на морському транспорті.

Доводиться, що митні процедури на морському транспорті становлять собою послідовний, законодавчо визначений порядок здійснення митних операцій з митного контролю, митного оформлення, а також справляння передбачених законом податків і зборів з морського транспорту й товарів і транспортних засобів, що переміщуються за його допомогою.

У підрозділі 1.2. “Види митних процедур на морському транспорті” з урахуванням наукових доробок правників проведено класифікацію митних процедур з метою з’ясування особливостей їх прояву саме стосовно морського транспорту. Основним критерієм виступає поділ митних процедур на основні елементи (митний контроль, митне оформлення, справляння податків і зборів). У свою чергу, кожен такий елемент було також класифіковано за певними критеріями, як-от, приміром, митний контроль за: (а) предметом; (б) кількістю разів переміщення товарів і транспортних засобів протягом певного часу; (в) характером участі у здійсненні контролю митних органів різних держав; (г) видом транспорту; (д) ступенем доступу до об’єкта контролю; (е) формою здійснення; (є) суттєвими характеристиками товарів, що впливають на проведення митного контролю;  (ж) місцем його здійснення; (з) митним режимом тощо. Ті чи інші види митного контролю можуть об’єднуватися, перетинатися, доповнюватися, але в повному обсязі один вид контролю не може замінити інший. Важливість митного контролю для держави важко переоцінити, тому контрольна діяльність є головним складником компетенції митних органів.

Такі основні елементи митних процедур, як митне оформлення і справляння передбачених податків і зборів, також детально класифіковані.

У перебігу дослідження зроблено висновок, що майже всі названі види митних процедур використовуються і при здійсненні їх на морському транспорті. Проте в цій сфері діють також особливі норми і правила, які дають можливість вести мову про виокремлення спеціалізованих класифікацій митних процедур. Наприклад, процедуру митного оформлення морського транспорту можна класифікувати залежно від призначення суден за водотоннажністю й пасажиромісткістю, бо від цих особливостей залежить нормативний час, протягом якого повинно бути проведено таке оформлення: 1) за водотоннажністю суден: (а) до 5 тис. т – 1,5 год.; (б) до 20 тис. т – 2,5 год.; (в) понад 20 тис. т – 3,0 год.; 2) за пасажиромісткість: (а) до 300 людей – 3,0 год.; (б) до 500 – 3,5 год.; (в) понад 500 – 4,0 год. У загальному вигляді можна класифікувати ці процедури з урахуванням саме виду морського транспорту наступним чином. Це митні процедури на суднах: (а) пасажирських, (б) вантажних, (в) військових, (г) риболовецьких, (д) поромних, (е) маломірних, а також (є) з митного контролю маломірних суден, плавзасобів лоцманської та інших служб порту.

У підрозділі 1.3. “Законодавче регулювання митних процедур на морському транспорті” в основному автор зосередився на питаннях розв’язання системних проблем у царині законодавчого регламентування митних процедур на морському транспорті, яке сьогодні в Україні як ніколи почало привертати увагу, оскільки зовнішня політика нашої держави спрямована на приєднання до Європейського Союзу і приведення норм вітчизняного законодавства у відповідність міжнародним нормам і стандартам. Це безпосередньо стосується й досліджуваної теми, бо морський транспорт, діючи переважно в міжнародній сфері, потребує законодавчого регулювання на належному рівні.

З урахуванням аналізу теоретичного і практичного матеріалу робиться висновок, що система законодавчої регламентації провадження митних процедур на морському транспорті знаходиться у вертикальній і горизонтальній площинах. Вертикальна виражає відносини суворої підпорядкованості, субординації, чим забезпечуються її внутрішня узгодженість і цілісність. Головною ознакою, що вирізняє місце того чи іншого закону в ієрархічній структурі митного законодавства, є його юридична сила, яка порівняльно властива реалізації принципу вищої юридичної сили Конституції України щодо митної сфери й Митного кодексу України як стрижневого правового акта в системі митного законодавства, що очолює й уніфікує ці закони.

Підсумовуючи наведені міркування, дисертант називає певні особливості законодавчого регламентування митних процедур на морському транспорті. По-перше, в цій сфері широко використовуються міжнародні договори, оскільки специфіка розглядуваного виду транспорту (діяльність у просторі Світового океану) вимагає цього. По-друге, у даній царині частіше застосовуються звичаєві норми, що не властиво іншим підгалузям митної справи. По-третє, діяльність морського транспорту пов’язана з переміщенням одразу великої маси вантажів, що потрібно враховувати при розробці й застосуванні відповідних нормативних актів (приміром, визначення маси вантажу за осадкою судна тощо).

Отже, з одного боку, правове регулювання належить виключно до компетенції держави, а з другого – через специфіку морського транспорту необхідно брати до уваги норми і правила, однакові для всіх учасників міжнародного торговельного обороту, бо, на відміну від інших видів транспорту, які обслуговують в основному внутрішні перевезення, морський діє переважно в міжнародній сфері.

Розділ другий “Механізм організаційно-правового регулювання здійснення митних процедур на морському транспорті та його вдосконалення” складається з чотирьох підрозділів і присвячений розкриттю загальних положень, організації і здійсненні митних процедур стосовно окремих видів морського транспорту й питанням їх удосконалення.

У підрозділі 2.1. “Загальні положення організації митних процедур на морському транспорті” аналізуються основні категорії, які мають значення для найбільш повного вивчення митних процедур на морському транспорті, як-от: порт, акваторія порту, портовий оператор, морський термінал та ін.

Окрім цього, в даному підрозділі розглядаються загальний порядок організації роботи окремих державних органів, задіяних у провадженні вказаних процедур, правила їх взаємодії, а також аналізуються основні нормативно-правові акти, за допомогою яких регламентується здійснення митних процедур на морському транспорті.

У процесі роботи над цим підрозділом автор дійшов висновку про невідповідність норм чинного законодавства низці міжнародних норм і стандартів. Зокрема, згідно з вітчизняним законодавством практично всі митні процедури щодо контролю й оформлення досліджуваного виду транспорту й товарів, переміщуваних ним, провадяться в портах України. Указане положення є застарілим, адже міжнародні правила передбачають можливість провадження таких процедур і в прилеглій зоні держави.

Діяльність кожного порту має свої особливості. Регіональні органи Державної митної служби України розробляють технологічні схеми з організації проведення митних процедур у морських портах стосовно суден закордонного плавання й товарів, які переміщуються ними, з урахуванням специфіки діяльності цих портів.

У підрозділі 2.2. “Організація і здійснення митних процедур на морському транспорті” зосереджено увагу на безпосередній реалізації митних процедур на морському транспорті, яка має своє структурно-функціональне призначення й відбувається відповідним шляхом.

Розглядається порядок провадження вказаних процедур щодо судна по прибутті на митну територію України й вибуття з неї. Докладно аналізуються система дій працівників митного органу в кожній із цих ситуацій і пакет документів, необхідних для здійснення цих процедур.

З огляду на те, що механізм організаційно-правового регулювання митних процедур на морському транспорті має певний порядок, вказується на наявність адміністративного провадження щодо здійснення митних процедур на морському транспорті, яке може бути умовно поділено на шість стадій: а) підготовча; б) безпосереднє ознайомлення з відповідними документами; в) установлення плану огляду судна й надання вказівок щодо його здійснення; г) безпосередній огляд судна; д) завершення митного огляду й установлення підсумків його проведення; е) документальне закріплення результатів митного контролю, оформлення, а також стягнення відповідних платежів.

Досліджуючи питання здійснення митних процедур на морському транспорті як відносно самостійного провадження, яке становить собою цілісний комплекс упорядкованих дій, дисертант вказує на те, що всі перелічені стадії взаємопов’язані і взаємозумовлені, а відсутність хоча б однієї з них негативно впливає на кінцеву результативність цієї правозастосовчої діяльності митних органів у царині морського транспорту.

У підрозділі 2.3. “Особливості здійснення митних процедур стосовно окремих видів морського транспорту й питання його вдосконалення” детально аналізуються особливості здійснення митних процедур щодо кожного з видів морського транспорту. У зв’язку з цим зазначається, що всі існуючі види останнього мають певну специфічність свого функціонального призначення, отже, цілком природним є характерний прояв провадження таких процедур стосовно кожного з них.

Пасажирські судна мають перевагу над іншими видами морського транспорту. Їх митний контроль і митне оформлення провадяться позачергово відповідно до графіку їх руху, завчасно погодженого з митним органом та органом охорони державного кордону.

Фундаментальне зростання обсягу міжнародних пасажирських перевезень істотно позначилося на роботі митних органів всього світу, у зв’язку з чим виникла необхідність у подальшому спрощенні й гармонізації митних процедур. Проте така діяльність не може бути на шкоду економічним і фінансовим інтересам, а також запобіганню ввезення чи вивезення заборонених предметів.

Особливої уваги потребує порядок здійснення митних процедур щодо військових кораблів і суден забезпечення військово-морських сил, які перетинають митний кордон України, оскільки вони є фактичними представниками влади держав і вимагають належного ставлення. Такі судна проходять митні процедури в першочерговому порядку, який додатково регулюється окремими нормативними актами спеціального характеру. Умови надання дозволу на перетин митного кордону зазначеними суднами чітко встановлені в законодавстві, а стосовно військових суден відповідних категорій на перетин існує заборона.

Порядок провадження митних процедур стосовно рибопромислових морських суден відіграє важливу роль у національній та економічній безпеці України. Ці процедури мають специфіку і врегульовані додатково за портами, що спеціалізуються на рибному промислі, а також за місцем і часом проведення такої діяльності. Однак положення окремих нормативних актів з питань митного оформлення продукції морського промислу не відповідають один одному, а тому потребують урегулювання на законодавчому рівні.

Що стосується морських пасажирських, військових, нафтотранспортних, риболовецьких, поромних та маломірних суден, то митні процедури щодо них здійснюються, як правило, в повному обсязі. Стосовно каботажних, а також суден лоцманської та інших служб порту, як правило, в повному обсязі провадиться лише процедура митного контролю.

У підрозділі 2.4. “Проблеми забезпечення законності у сфері здійснення митних процедур на морському транспорті” вивчаються проблеми забезпечення законності у сфері провадження митних процедур на досліджуваному транспорті. Зазначається, що питання законності в діяльності митних органів вже були предметом розгляду правознавців, але ті, що стосуються митних процедур на цьому транспорті, залишилися поза увагою науковців.

Морський транспорт діє, як правило, в міжнародній царині, а митні процедури стосуються переважно зовнішньоекономічної діяльності. У своєму комплексі морський транспорт і митні процедури утворюють вкрай важливу сферу для національної й міжнародної безпеки, забезпеченню законності функціонування якої необхідно приділяти пильну увагу.

Усі засоби забезпечення законності в діяльності митних органів при провадженні митних процедур на морському транспорті знаходяться в тісному взаємозв’язку й доповнюють один одного. Проте лише використання їх у комплексі дозволяє найбільш ефективно захистити права, свободи й законні інтереси фізичних і юридичних осіб, які діють у вищезгаданій царині, а також запобігти порушенням законодавства України і притягнути винних до відповідальності.

Важливим чинником посилення законності в діяльності митних органів на морському транспорті є усунення певних протиріч у митному законодавстві, які були розглянуті в цьому підрозділі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у наданні науково обґрунтованого визначення основного категоріального апарату в провадженні митних процедур на морському транспорті, визначенні їх змісту, структури, методів і джерел правового регулювання, розкритті основних принципів, аналізі організаційних положень їх здійснення, а також наданні рекомендацій щодо удосконалення забезпечення законності в цій сфері, усунення прогалин у законодавстві з вищевказаних проблем і приведення його до вимог міжнародних норм і стандартів.

На сучасному етапі розвитку перед митною системою України постала низка проблем, пов’язаних, з одного боку, з процесом інтеграції до Європейського Союзу, що вимагає проведення процедури адаптування вітчизняного митного законодавства до загальновизнаних міжнародних норм і стандартів митної діяльності, в тому числі й на морському транспорті (адже він діє переважно в міжнародній сфері), а з другого – з неможливістю ефективно виконувати поставлені завдання за умов нестабільного й належним чином не розвиненого національного законодавства у вказаній царині. Саме тому в даній дисертаційній роботі головну увагу зосереджено на дослідженні організаційно-правових засад проведення митних процедур на морському транспорті, яких мають дотримуватися, виконувати й використовувати всі суб’єкти митних правовідносин, а також досліджено застосування повноважень, наданих працівникам Держмитслужби України.

Отримані результати даної наукової роботи можуть бути сформульовані у вигляді наступних положень теоретичного характеру:

Структура митних процедур на будь-яких видах транспорту однакова і складається з 3-х основних елементів: а) митний контроль; б) митне оформлення; в) справляння передбачених законом податків і зборів. Ці елементи (процедури), у свою чергу, містять величезну кількість операцій.

Особливості митних процедур стосовно кожного з видів транспорту (автомобільного, залізничного, морського тощо) виявляються саме в митних операціях, які є специфічними щодо кожного із цих видів. Окрім цього, що стосується морського транспорту, то митні операції мають свої особливості прояву щодо таких видів морського транспорту, як пасажирський, військовий, нафтотранспортний, риболовецький та ін. Митні операції є найважливішим складником кожної з митних процедур, оскільки останні здійснюються через систему саме таких митних операцій.

Митний контроль можна класифікувати за певними підставами, як-от: предмет, напрямок руху, кількість разів переміщення протягом певного часу, характер участі у провадженні контролю митними органами різних держав, вид транспорту, ступінь доступу до об’єкта контролю, форма здійснення контролю тощо. Зазначений контроль не закінчується в момент поміщення товарів чи транспортних засобів під митний режим, оскільки й потім щодо них він провадиться, наприклад, у таких митних режимах, як митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка продукції на митній території та ін.

Існують 2 основних критерії класифікації митних процедур на морському транспорті, які є спеціальними стосовно цього виду транспорту: (а) за типом морського транспорту – процедури на пасажирських, вантажних, військових та інших суднах і (б) за водотоннажністю суден та їх пасажиромісткістю.

Згідно з чинним законодавством практично всі митні процедури по контролю й оформленню морського транспорту й товарів, переміщуваних ним, провадяться в портах України. Указане положення є застарілим, адже міжнародні правила передбачають можливість виконання таких процедур й у прилеглій зоні держави.

Що стосується морських пасажирських, військових, нафтотранспортних, риболовецьких, поромних та маломірних суден, то митні процедури щодо них провадяться, як правило, в повному обсязі. Щодо каботажних, а також суден лоцманської та інших служб порту, як правило, в повному обсязі здійснюється лише процедура митного контролю. Для них інші митні процедури або скасовані, або вони провадяться в окремих випадках.

Доручення працівникам транспортної прокуратури наглядати за правомірністю й законністю провадження митних процедур на такому вельми складному виді транспорту, як морський, може стати важливим кроком на шляху до дійсно належного контролю. Насамперед такі зміни в повноваженнях прокуратури дозволять знизити рівень корумпованості в самих митних органах, розкрити порушення митних правил за їх участю.

Слід широко використовувати в діяльності митних органів звернення самих працівників митниці. Адже за допомогою пропозицій і заяв вони зможуть висловлювати свої думки щодо поліпшення роботи митного органу, викривати її недоліки, а також надавати конкретні пропозиції, спрямовані на зміцнення законності.

Важливим чинником посилення забезпечення законності в діяльності митних органів на морському транспорті є усунення певних протиріч у митному законодавстві, які були розглянуті в даному дисертаційному дослідженні.

Необхідно пильну увагу приділяти фінансовому постаудит-контролю як надзвичайно ефективному засобу. Він полягає в тому, що митний контроль, аналіз зовнішньоекономічної діяльності і правильності нарахування митних платежів здійснюється в процесі постаудитних перевірок, які провадять висококваліфіковані фахівці спеціальних підрозділів – митні аудитори.

Верховна Рада України й Кабінет Міністрів України провадять ґрунтовну роботу в напрямку адаптації законодавства України до правового простору ЄС. Така адаптація становить собою процес приведення законів та інших нормативно-правових актів України у відповідність з правовою системою Європейського Союзу, яка включає акти законодавства ЄС (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Підсумовуючи проведене дослідження, можемо зробити висновок, що у сфері здійснення митних процедур на морському транспорті накопичилось чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового регулювання, так і недоліками, породженими складністю функціонування самих митних органів, питаннями організаційного, матеріально-фінансового та іншого забезпечення їх здійснення. Отримані результати дослідження спрямовані на вирішення зазначених проблем, що, на думку автора, з одного боку, дозволить підвищити ефективність організації і провадження митних процедур на морському транспорті як невід’ємного, важливого елемента загальної митної політики України, а з другого – служитиме гарантією прав, свобод і законних інтересів суб’єктів митних правовідносин.