ЗАВАДА ТАРАС ЙОСИПОВИЧ ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ У СВІТЛІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

summary

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, визначено зв’язок з науковими програмами та планами, розкрито мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію одержаних результатів.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади регулювання криптовалютного ринку»
складається з трьох підрозділів, у яких досліджено сучасний стан правових досліджень криптовалютного ринку; обґрунтовано теоретичні засади визначення змісту поняття «ринок криптовалют» у фінансово-правовому аспекті; розроблено методологію фінансово-правового регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів.
У підрозділі 1.1 «Сучасний стан правових досліджень криптовалютного ринку» встановлено, що у зв’язку зі специфікою предмету дослідження, домінуючим підходом до дослідження проблем криптовалюти є інтердисциплінарний підхід. Виявлено, що найбільш широко представлені дослідження криптовалют у фінансово-економічному, правовому, соціальному та технологічному аспектах. Встановлено, що поширення тенденцій щодо легітимізації криптовалют у багатьох країнах світу, інтеграції віртуальної та реальної економіки, підвищення доступності криптовалют для населення стимулює розвиток правових досліджень криптовалютного ринку передусім у рамках наук фінансового, цивільного та кримінального права. Наголошено, що у прикладному фінансово-правовому вимірі концепція фінансово-правового регулювання ринку криптовалют тяжіє до пошуку шляхів урегулювання питань встановлення правил діяльності криптобірж, оподаткування і виявлення та попередження порушень, пов’язаних з відмиванням злочинних доходів та фінансуванням тероризму. Встановлено, що глобалізаційний аспект має суттєвий вплив на формування наукових підходів до розвитку фінансово- правового регулювання ринку криптовалют, і проявляється у широкому застосуванні компаративного методу при обґрунтуванні концепції криптовалютного ринку.
У підрозділі 1.2 «Теоретичні засади визначення змісту поняття «ринок криптовалют» у фінансово-правовому аспекті» встановлено, що феномен криптовалют і криптовалютного ринку є частково висвітленим доктринально у науці фінансового права, але не має чіткого закріплення у законодавстві. Наголошено, що, криптовалюта і криптовалютний ринок об’єктивно функціонують і є важливими об’єктами фінансово-правового регулювання, не зважаючи на відсутність нормативного закріплення їх визначення.
Встановлено, що у джерелах з юриспруденції питання визначення поняття «ринок криптовалют» практично не піднімається, а автори обмежуються аналізом знятих з розгляду проєктів законів, у яких таке визначення пропонувалось. Доведено, що з прийняттям Закону України «Про віртуальні активи», яким визначено поняття «ринок віртуальних активів», парадигма теоретичних підходів до визначення поняття ринку криптовалют звузилась. З урахуванням положень Закону сформовано низку вихідних положень щодо визначення поняття криптовалютного ринку і виконано аналіз поняття «ринок криптовалют» з позиції науки фінансового права, а одержані результати представлено з застосуванням методів сходження від конкретного до загального, структурно-функціонального аналізу і компаративістики у світлі задекларованого предмету дослідження. З урахуванням акценту на понятті «діджиталізованої свободи», яке останніми роками стало фундаментальним для визначення динаміки та напряму соціальних відносин, пов’язаних з прогресом у сегменті інформаційно-комунікаційних технологій, послідовно сконструйовано низку проміжних визначень поняття криптовалютного ринку і підсумкове визначення, яке відображає ключові інваріанти поняття: криптовалютний ринок - це нова форма діджиталізованої свободи в економіці, що заснована на технологіях блокчейн та криптографії, функціонує завдяки ключовим структурним елементам (блокчейн, анонімні гаманці, майнинг, біржі криптовалют, саморегуляторний механізм), і дозволяє суб’єктам здійснювати фінансові транзакції практично без обмежень та обов’язку ділитися своїми персональними даними, забезпечує високий рівень анонімності та приватності, що унеможливлює втручання держави у приватні відносини, виконує у глобалізованому суспільстві суспільнокорисні фінансові, соціально-економічні і інноваційній функції, але також допускає функції, які загрожують правопорядку і сталому розвитку.