ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ Автореферат

У першому розділі “Теоретичні засади фінансової безпеки держави та венчурного інвестування” проаналізовано та узагальнено теоретичні підходи до визначення поняття “фінансова безпека держави”, розкрито економічний зміст та функції венчурного капіталу, розглянуто венчурне інвестування як інструмент забезпечення фінансової безпеки держави.

Фінансова безпека держави є основною умовою здійснення самостійної фінансово-економічної політики, яка буде відповідати національним інтересам. Доведено, що фінансова безпека – це такий стан фінансової системи, що характеризується збалансованістю всіх її складових, захищеністю національних фінансових інтересів, здатністю протистояти загрозам та забезпечувати економічне зростання країни. Фінансова безпека є однією із найважливіших елементів економічної безпеки та національної безпеки в цілому. Однак фінансову безпеку необхідно розглядати як окрему систему, яка має свої складові елементи. Фінансова безпека складається з бюджетної, боргової, податкової безпеки, безпеки банківської системи, валютно-курсової, інвестиційної (в т.ч. венчурне інвестування), безпеки фондового та страхового ринків.

Встановлено, що забезпечення фінансової безпеки держави – це система організаційно-економічних та інституційно-правових заходів впливу, що здійснюються з метою своєчасного виявлення, попередження, нейтралізації та ліквідації загроз фінансовій безпеці держави (рис. 1). Об’єктами фінансової безпеки виступають національні інтереси в сфері фінансових відносин, фінансові ресурси та фінансова система, суб’єктами – фінансові агенти, у ролі яких можуть бути учасники фінансових відносин, які в міру своїх законних повноважень та функцій беруть участь у фінансових відносинах в межах країни.

Венчурний капітал є відносно новим альтернативним джерелом фінансування, що характеризується інноваційною спрямованістю, високими ризиками, довгостроковим характером вкладень та отриманням надприбутків. Основні особливості венчурного капіталу при цьому полягають у: 1) швидкому зростанні виробництва, і, як наслідок, отриманні надприбутків (інвестиційного доходу); 2) тісному взаємозв’язку з інноваціями та науково-технічним розвитком; 3) його ризикованості; 4) довгостроковому характері венчурного капіталу.

Венчурне інвестування або венчурний бізнес в цілому з точки зору синергетичного підходу можна розглядати як кумулятивний ефект, який полягає у взаємодії учасників (суб’єктів) – винахідника ідеї (проекту), венчурного інвестора та венчурної компанії, а також так званих “факторів виробництва” – інтелектуальної праці, венчурного капіталу та управлінських здібностей (знань, досвіду). Як наслідок, об’єднання найбільш корисних якостей вищезазначених факторів отримуємо максимально позитивний результат для всіх учасників венчурного фінансування – надприбутки та високі винагороди.