КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ДЕЛІКТІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічну основу, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію й упровадження у практичну діяльність і навчальний процес.

Розділ 1 "Наукові засади класифікації адміністративних деліктів" складається із трьох підрозділів, у яких розкриваються поняття й ознаки адміністративного делікту, підстави класифікації та розвиток знань про класифікацію адміністративних правопорушень.

У підрозділі 1.1 "Поняття й ознаки адміністративного делікту" досліджено теоретичні положення адміністративного проступку. Через призму його розуміння радянськими та сучасними вченими з'ясовано поняття та ознаки адміністративного делікту.

Автор дійшов висновку, що в адміністративному праві розробка теорії адміністративного проступку характеризується неповнотою дослідження окремих теоретичних положень і потребує подальшого розвитку шляхом удосконалення його онтологічного та гносеологічного виміру, що буде сприяти, по-перше, виявленню найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їх розмежуванню та встановленню справедливих санкцій; по-друге, правильно кваліфікувати правопорушення й обирати адекватні їм заходи впливу; по-третє, більш точному розумінню відповідного нормативного матеріалу, ефективному навчанню юристів i правовому вихованню громадян.

У підрозділі 1.2 "Підстави класифікації адміністративних деліктів" досліджено підстави класифікації адміністративних деліктів і з'ясовано їх теоретичне та практичне значення.

Зауважено, що розробка класифікаційних критеріїв адміністративного правопорушення (проступку) має здійснюватись на підставі: 1) з'ясування сутності матеріальної ознаки проступку; 2) наявності такої властивості, як караність; 3) співвідношення змісту термінів "правопорушення" і "проступок"; 4) урахування особливостей суб'єктивної сторони щодо необхідності встановлення вини як підстави застосування заходів відповідальності; 5) змісту терміна "адміністративний" у понятті "адміністративний проступок" або "адміністративне правопорушення"; 6) відмежування адміністративного проступку від злочину.

Підкреслено, що у діючому адміністративному законодавстві дотепер немає цілісної завершеної класифікації правопорушень, що є наслідком відсутності у поглядах вчених-адміністративістів єдиного підходу щодо критеріїв, за якими така класифікація має здійснюватись.

Акцентовано увагу на важливій ролі поділу адміністративних деліктів на окремі види для здійснення ґрунтовних досліджень і ефективного упровадження в українське законодавство засобів їх попередження, припинення та відповідальності.

У підрозділі 1.3 "Розвиток знань про класифікацію адміністративних деліктів" зазначається, що в сучасному українському адміністративному праві знання щодо класифікації адміністративного проступку, в основному, базуються на аналізі трансформаційних процесів у сфері кримінального права – послідовному виділенню з кримінальних правопорушень (злочинів) специфічної групи діянь, які кваліфікуються як малозначні або кримінальні проступки, а у подальшому отримують назву адміністративних проступків, або деліктів (як такі, що підвідомчі органам адміністративної влади).

З'ясовано, що отримання нових науково обґрунтованих знань щодо класифікації деліктів потребує дослідження закономірностей їх існування в історичному контексті. Будь-яке явище чи процес, у тому числі й класифікація, має свої історичні корені у минулому, і через відображення у сьогоденні спрямовані до майбутнього.

Однак у дослідженнях адміністративно-деліктних проблем існує певна недооцінка значення класифікації адміністративних проступків, як первісного юридичного компонента, щодо їх кодифікації, а також удосконалення інституціональних компонентів адміністративного законодавства, адміністративної відповідальності, адміністративної деліктології тощо.

Розділ 2 "Класифікація адміністративних деліктів за структурою юридичного складу" складається із п'яти підрозділів, у яких охарактеризовано склад адміністративного правопорушення та його елементи, досліджено критерії класифікації адміністративних деліктів за ознаками об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони юридичного складу.

У підрозділі 2.1 "Склад адміністративного правопорушення та його елементи" визначено структуру складу адміністративного проступку – об'єкт, об´єктивну сторону, суб´єкт і суб´єктивну сторону.

З'ясовано, що до складу адміністративного правопорушення законодавцем включаються ознаки, що характеризують кожен із елементів проступку, які у своїй сукупності свідчать про наявність адміністративного правопорушення, даючи підстави для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

У підрозділі 2.2 "Класифікація за ознаками об'єкта юридичного складу" досліджено об'єкт проступку як елемент його складу та здійснено класифікацію правопорушень за ознаками об'єкта юридичного складу адміністративного делікту.

Констатовано, що визначення суспільних відносин об'єктом правопорушення допомагає розкрити соціальну сутність адміністративного проступку, матеріальний характер адміністративної відповідальності. Від цінності суспільних відносин, що охороняються, залежить і правильна кваліфікація правопорушень.

З'ясовано, що у теорії адміністративного права виділяють три- та чотириступеневу класифікацію об'єктів правопорушення. Відповідно до першого варіанта класифікації об'єктів учені виділяють загальний, родовий та безпосередній об'єкти, згідно з другим – окрім перелічених, додатково ще й видовий об'єкт.

У підрозділі 2.3 "Класифікація за ознаками об'єктивної сторони юридичного складу" досліджено об'єктивну сторону проступку як елемента його складу та здійснено класифікацію правопорушень за ознаками об'єктивної сторони юридичного складу адміністративного делікту.

Визначено ознаки, які характеризують об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення. Автор вважає за доцільне доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) ст. 9¹ "Класифікація адміністративних проступків", якою пропонується класифікувати адміністративні проступки залежно від ступеня суспільно-шкідливих наслідків і ст. 9² "Закінчений та незакінчений адміністративний проступок".

У підрозділі 2.4 "Класифікація за ознаками суб'єкта юридичного складу" досліджено загальні, спеціальні й особливі ознаки суб'єкта проступку як елемента його складу, а також здійснено класифікацію правопорушень за ознаками суб'єкта юридичного складу адміністративного делікту.

Констатовано, що сучасний рівень розвитку суспільних відносин зумовлює необхідність притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб. У зв'язку з наведеним пропонується внести зміни до ст.12 чинного КУпАП шляхом її доповнення відповідною нормою.

Також пропонується змінити норми, що регулюють відповідальність неповнолітніх осіб.

У підрозділі 2.5 "Класифікація за ознаками суб'єктивної сторони юридичного складу" досліджено суб'єктивну сторону проступку як елемент його складу та здійснено класифікацію правопорушень за ознаками суб'єктивної сторони юридичного складу адміністративного делікту.

Автором проаналізована судова практика за якою залежно від суб'єктивної сторони правозастосовним органом приймалося відповідне рішення.

Запропоновано доповнити чинний КУпАП нормою, яка б регулювала питання вчинення правопорушення під впливом фізичного чи психічного примусу, а також виконання законного чи незаконного наказу або розпорядження.

Розділ 3 "Значення класифікації адміністративних деліктів для удосконалення інститутів адміністративно-деліктного права" складається із трьох підрозділів, у яких розкривається значення класифікації для адміністративно-деліктного процесу, адміністративної відповідальності й адміністративної деліктології.

У підрозділі 3.1 "Значення класифікації для адміністративно-деліктного процесу" визначено вплив класифікації деліктів на адміністративно-деліктний процес. Автором проаналізовано норми КУпАП, які регулюють адміністративно-деліктний процес, запропоновано внести до них зміни задля удосконалення чинного законодавства. З'ясовано, з яких стадій та етапів складається адміністративно-деліктний процес. Особливу увагу приділено доказуванню як етапу розгляду справ про адміністративні правопорушення, запропоновано власне визначення доказування в адміністративно-деліктному процесі.

У підрозділі 3.2 "Значення класифікації для адміністративної відповідальності" досліджено одне з основних завдань класифікації деліктів – здійснення ефективної диференціації адміністративної відповідальності.

Автор прийшов до висновку, що чинне законодавство про адміністративну відповідальність потребує реформування, пропонує власне визначення адміністративно-деліктної законотворчості та адміністративної відповідальності.

У підрозділі 3.3 "Значення класифікації для адміністративної деліктології" розглянуто зміст адміністративної деліктології. З'ясовано значення класифікації для встановлення деліктологічних характеристик адміністративних правопорушень, зокрема причин і умов їх вчинення. У зв'язку з цим наводяться статистичні дані вчинених правопорушень.

Доведено, що класифікаційні стандарти дозволяють чіткіше сформувати структуру деліктності, забезпечують якісний аналіз характеру вчинених правопорушень, їхнього масштабу, динаміки розвитку, дослідити причини конкретних правопорушень і умов, що їм сприяють, вивчити особистість правопорушника, розробити заходи щодо запобігання правопорушенням тощо.