КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЕНТЕРАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ГОСТРІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНОМУ ПЕРИТОНІТІ У ДІТЕЙ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВДНЗУ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ГРИЦЕНКО ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК [ 616.34 007.272 002 + 616.381 002 ] 053.3/.7 - 08

Комплексне лікування ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей

14.01.09. дитяча хірургія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Момотов Олександр Григорович
доктор медичних наук, професор

Полтава 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..............................................................................4
ВСТУП................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Патогенез, клінічні прояви та сучасна терапія синдрому ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та
розповсюдженому перитоніті у дітей............................................................................11
1.1. Патогенетичні ланки розвитку синдрому ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті................................................................................................................13
1.2. Клініко-діагностичні критерії синдрому ентеральної недостатності у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом............................................................................................................19
1.3. Сучасні методи лікування синдрому ентеральної недостатності.....................22
1.3.1. Декомпресія кишечника при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті .........................................................................................22
1.3.2. Методики череззондової детоксикації......................................................29
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.....................................................34
2.1. Клінічна характеристика груп дослідження.......................................................34
2.2. Методи дослідження.............................................................................................41
РОЗДІЛ 3. клініко-діагностичні критерії синдрому ентеральної недостатності у дітей З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ......................................................................49
3.1 Клінічна характеристика хворих з синдромом ентеральної недостатності...49
3.2 Результати ультразвукового та рентгенологічного досліджень хворих з синдромом ентеральної недостатності..53
3.3 Дані лабораторного обстеження хворих з синдромом ентеральної недостатності57
3.4 Інтраопераційні зміни у хворих з синдромом ентеральної недостатності.59

РОЗДІЛ 4. ІНТУБАЦІЯ ТОНКОЇ КИШКИ В ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ...............................................................................................................64
4.1 Порівняльний аналіз перебігу захворювання у дітей з гострою кишковою непрохідністю при використанні інтубації тонкої кишки та без інтубації..................................................................................................................64
4.2 Порівняльний аналіз перебігу захворювання у дітей з розповсюдженим перитонітом при використанні інтубації тонкої кишки та без інтубації..................................................................................................................72
РОЗДІЛ 5. ЕНТЕРАЛЬНА ТЕРАПІЯ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ79
РОЗДІЛ 6. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ СПОСОБІВ ІНТУБАЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНИМ ПЕРИТОНІТОМ95 РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.......106
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................120
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.....................................................................................122
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................123

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АОС антиоксидантна система АЦ апендикоцекостома
ГКН гостра кишкова непрохідність
ГПІ гематологічний показник інтоксикації
ДК дієнові кон’югати
ЕІ ендогенна інтоксикація
ЕТ ентеральна терапія
ІЗЛК індекс зсуву лейкоцитів крові
ІТК інтубація тонкої кишки
ІЧП індекс черевної порожнини
КУО колонієутворюючі одиниці
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
МДА малоновий діальдегід
МСМ молекули середньої молекулярної маси
НІІ назоінтестинальна інтубація
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПТІ протромбіновий індекс
РП розповсюджений перитоніт
СДК селективна деконтамінація кишечника
СЕН синдром ентеральної недостатності
СОД супероксиддисмутаза
ТАІ трансанальна інтубація
УЗД ультразвукове дослідження
ХІІІ ФЗ ХІІІ фактор згортуваності крові
чД частота дихань
чсс частота серцевих скорочень
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЯІ ядерний індекс інтоксикації

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на постійне вдосконалення існуючих та розробку нових методів діагностики та терапії, проблема лікування гострої кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту займає чільне місце серед гострої хірургічної патології органів черевної порожнини у дітей. Про це свідчать стабільно високі показники летальності та кількості ускладнень, що мало змінюються з плином часу. У дітей з розповсюдженим перитонітом апендикулярного походження показники летальності становлять 0,7-23,0%, а при перитоніті іншої етіології до 20,0-33,1%. Кількість ускладнень захворювання та незадовільних наслідків лікування також залишається високою і складає 12,0-39,4%. При гострій кишковій непрохідності у дітей летальність становить від 0,9 до 32%, ускладнення доопераційного та післяопераційного періоду складають від 11 до 34% [39, 50, 60, 82, 85, 102, 111, 128, 171].
Після проведення адекватного оперативного втручання з усуненням джерела розповсюдженого перитоніту чи причини гострої кишкової непрохідності, одним з основних джерел ендогенної інтоксикації у дітей залишається паретичний кишечник. Синдром ентеральної недостатності, що виникає при гострій хірургічній патології та травмах органів черевної порожнини, характеризується порушенням моторно-евакуаторної, бар’єрної та секреторної функцій шлунково-кишкового тракту. Наслідком прогресування функціональної недостатності тонкої кишки є розвиток ендотоксикозу та системної запальної реакції, що призводять до виникнення поліорганної недостатності та септичних ускладнень [7, 37, 46, 67, 100, 144, 152, 200].
В комплексі хірургічного лікування важливим заходом, що забезпечує декомпресію та звільнення кишечника від високотоксичного вмісту, можливість проведення детоксикаційної терапії та ентерального харчування, створення каркасу” для тонкої кишки, проведення профілактики парезу кишечника, неспроможності кишкових швів та анастомозів, є тривала інтубація кишечника [47, 58, 131, 218, 271, 279]. Однак в хірургії дитячого віку необхідність та доцільність інтубації кишечника, а також вплив її на показники ендогенної інтоксикації, залишається предметом дискусії.
В разі виконання інтубації кишечника вибір того чи іншого способу дренування та висновки про їх ефективність в значній мірі базуються на неоднаковому досвіді і прихильності хірургів до окремих способів інтубації, що вимагає проведення порівняльного аналізу застосування різних способів інтубації кишечника [94, 197].
Для підвищення ефективності інтубації кишечника широкого розповсюдження набули методи активної декомпресії та методики череззондової ентеральної детоксикації, як то лаваж кишечника, кишковий діаліз, ентеросорбція, селективна деконтамінація кишечника [1, 29, 58, 105, 243, 270]. Ці методики активно застосовуються в дитячій хірургії, однак актуальною виглядає розробка комплексу ентеральної череззондової терапії з вирішенням питань про кількість, тривалість та послідовність процедур .
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи кафедри хірургії дитячого віку Луганського державного медичного університету „Діагностика та лікування гнійно-запальних захворювань черевної порожнини та кісток у дітей” (державна реєстрація за № 0100И001513), у якій автор був співвиконавцем. Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія».
Мета дослідження. Покращення результатів хірургічного лікування дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом шляхом оптимізації інтубації тонкої кишки, її післяопераційної санації, удосконалення комплексу череззондової дезінтоксикаційної терапії.
Задачі дослідження.
1. Визначити основні клініко-діагностичні критерії синдрому ентеральної недостатності у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
2. Оцінити значення ультразвукового дослідження в діагностиці синдрому ентеральної недостатності у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
3. Дослідити вплив інтубації тонкої кишки на перебіг захворювання та динаміку клініко-лабораторних показників у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
4. Розробити та впровадити в практику комплекс череззондової ентеральної терапії у дітей.
5. Визначити вплив череззондової ентеральної терапії на перебіг захворювання та динаміку клініко-лабораторних показників у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
6. Виконати порівняльне дослідження використання різних способів інтубації тонкої кишки при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей.
Об’єкт дослідження: ентеральна недостатність у дітей з різними нозологічними формами гострої кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту.
Предмет дослідження: результати використання різних способів інтубації тонкої кишки; ентеральна терапія в комплексі лікування дітей з різними нозологічними формами гострої кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту.
Методи дослідження: статистичний аналіз історій хвороб за період з 1993 по 2006 рр., клінічне обстеження хворих, рентгенологічний та ультрасонографічний методи для визначення основних клініко-діагностичних критеріїв синдрому ентеральної недостатності у дітей; загальноклінічне (ЛІІ, ГПІ, ІЗЛК, ЯІ) та біохімічне ( ПОЛ, МСМ, ХІІІ ФЗ) дослідження крові для визначення ступеня ендогенної інтоксикації; фізико-хімічні (рН вмісту тонкої кишки), бактеріологічні методи дослідження (кількісний та якісний склад мікрофлори кишкового вмісту) для оцінки ефективності ентеральної терапії, що проводилася; математико-статистичні методи для оцінки отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів.
На основі вивчення комплексу клінічних, лабораторних, біохімічних, інструментальних, фізико-хімічних та мікробіологічних даних визначено основні клініко-діагностичні критерії синдрому ентеральної недостатності у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом. Доведено ефективність ультразвукового дослідження в діагностиці ентеральної недостатності у дітей.
Встановлено позитивний вплив інтубації тонкої кишки на перебіг захворювання та динаміку клініко-лабораторних показників у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
Виконане порівняльне дослідження використання різних способів інтубації тонкої кишки з вивченням клінічної ефективності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей, визначено їх вплив на перебіг захворювання та динаміку клініко-лабораторних показників.
Розроблено спосіб лікування ентеральної недостатності у дітей, що покращує результати лікування, усуває явища ендогенної інтоксикації, прискорює відновлення перистальтичної активності кишечника, скорочує термін післяопераційного лікування.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано використання окремих способів інтубації тонкої кишки при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей. Розроблено спосіб лікування ентеральної недостатності у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом шляхом введення лікувальних препаратів через інтубаційний зонд (Деклараційний патент на корисну модель 7086 U «Спосіб лікування ентеральної недостатності у дітей»). Застосування розробленого способу лікування ентеральної недостатності дозволяє значно зменшити явища едогенної інтоксикації у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом, покращити результати їх лікування. Розроблена нова конструкція інтубаційного зонду (Деклараційний патент на винахід 68146 А „Зонд кишковий для інтубації кишечника”), що дозволяє попередити можливі ускладнення при інтубації кишечника. Впровадження в практику результатів проведених досліджень дозволило скоротити тривалість лікування в стаціонарі з 15,80±1,20 до 13,95±0,89 ліжко-днів при гострій кишковій непрохідності та з 18,69±1,82 до 15,97±1,92 ліжко-днів при розповсюдженому перитоніті.
Впровадження результатів дослідження в практику. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації, використовуються в навчальній та лікувальній роботі кафедр хірургії дитячого віку Луганського державного медичного університету, Буковинської державної медичної академії, курсу дитячої хірургії ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». Результати дослідження впроваджені в роботу дитячих хіругічних відділеннь ДМКЛ м. Полтави, ОДКЛ м. Сум, ДМЛ м. Кременчука, ДКЛ №1 м. Києва, операційно-ургентного відділення ОДКЛ №1 м. Харкова, відділення ургентної хірургії УДСЛ «ОХМАТДИТ» .
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета та задачі дослідження, розроблені основні теоретичні і практичні положення роботи, проведено аналіз літературних джерел. Здобувач приймав участь в оперативних втручаннях, проводив лікування пацієнтів в післяопераційному періоді із застосуванням ентеральної череззондової терапії. Провів аналіз отриманих даних, самостійно написав всі розділи дисертації, сформулював висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені на Третьому та Четвертому Російському Конгресі «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии», (Москва, 2004; 2005), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування ран та дефектів м’яких тканин» (Київ, 2004), Науково-практичній конференції «Актуальні питання невідкладної хірургії», (Харьків, 2005; 2006), XXI з’їзді хірургів України, (Запоріжжя, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальные вопросы биологии, медицины и фармации», (Луганськ, 2006), Науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука 2006» (Полтава, 2006), І-му Всеукраїнському конгресі дитячих хірургів України з міжнародною участю «Сучасні лікувально-діагностичні технології в хірургії дитячого віку» (Вінниця, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини» (Донецьк, 2007), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів» (Судак, АР Крим, 2007), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Рани м’яких тканин. Проблеми шпитальної інфекції» (Київ, 2007), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Торако-абдомінальна хірургія у дітей», (Київ, 2008).
Публікації матеріалів роботи. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них 11 статей видані у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому числі 5 самостійно), 5 тез матеріалів наукових конференцій, отримано 1 Деклараційний патент України на винахід та 1 Деклараційний патент України на корисну модель. Видано інформаційний лист.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, характеристики матеріалів та методів досліджень, 4 розділів власних клінічних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 14 рисунками, 26 таблицями. Список літератури включає 287 джерел, з яких 217 робіт з кириличною графікою та 70 робіт з латинською графікою.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної задачі щодо оптимізації комплексного лікування дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом при використанні інтубації тонкої кишки та ентеральної череззондової терапії.
1. Синдром ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей характеризується порушенням моторної, секреторно-резорбтивної, бар’єрної функцій шлунково-кишкового тракту, надмірною бактеріальною колонізацією тонкої кишки, прогресуванням ендогенної інтоксикації. Прояви ентеральної недостатності не залежать від нозологічної характеристики основної патології, про що свідчить однотипність клінічних ознак, інтраопераційних змін та показників ендогенної інтоксикації у дітей з різними нозологічними формами гострої кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту.
2. Ультразвукове дослідженя є доступним та високоефективним методом в комплексі діагностики синдрому ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей з діагностичною чутливістю 97,6%, діагностичною специфічністю 96,3%, діагностичною ефективністю 96,9%.
3. Інтубація тонкої кишки у дітей забезпечує усунення ентерогенного джерела інтоксикації за рахунок декомпресії та видалення токсичного вмісту, що підтверджується динамікою показників ендогенної інтоксикації в післяопераційному періоді.
4. Використання інтубації кишечника при гострій кишковій непрохідності у дітей дозволило скоротити час відновлення перистальтики кишечника з 84,0±15,3 до 53,5±8,9 годин (p<0,05), відходження калу та газів з 107,3±17,7 до 95,3±10,9 годин (p>0,05), прискорити початок ентерального харчування з 97,7±13,4 до 79,9±8,3 годин (p<0,05), зменшити тривалість перебування у стаціонарі з 17,7±1,7 до 15,8±1,2 ліжко-днів (p<0,05). При розповсюдженому перитоніті використання інтубації кишечника у дітей дозволило скоротити час відновлення перистальтики кишечника з 81,8±7,8 до 64,6±9,3 години (p>0,05), прискорити початок ентерального харчування з 100,3±9,3 до 89,5±7,7 годин (p>0,05), зменшити тривалість перебування у стаціонарі з 21,1±2,213 до 18,7±1,82 ліжко-днів (p<0,05), а також зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 21,7% до 15,4% .
5. Розробка та впровадження в клінічну практику способу лікування ентеральної недостатності у дітей, що включав кишковий лаваж, ентеросорбцію, селективну деконтамінацію, забезпечили достовірне покращення динаміки показників ендогенної інтоксикації, дозволили усунути надмірну бактеріальну колонізацію тонкої кишки у дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом.
6. Використання ентеральної череззондової терапії у дітей дозволило прискорити термін відновлення перистальтичної активності при гострій кишковій непрохідності з 53,5±8,9 до 46,3±4,2 годин (p>0,05), прискорити початок ентерального харчування з 79,9±8,3 до 67,9±4,9 годин (p<0,05), зменшити тривалість перебування у стаціонарі з 15,8±1,20 до 13,9±0,9 ліжко-днів (p<0,05), а при розповсюдженому перитоніті скоротити термін відновлення перистальтики кишечника з 64,6±9,3 до 59,5±10,2 годин (p>0,05), зменшити тривалість перебування у стаціонарі з 18,7±1,8 до 15,9±1,9 ліжко-днів (p <0,05), а також зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 15,4% до 10,3%. Застосування ентеральної череззондової терапії дозволило зменшити тривалість інтубації тонкої кишки у хворих з гострою кишковою непрохідністю з 5,4±0,4 діб до 4,9±0,3 діб (р<0,05), а у хворих з розповсюдженим перитонітом 5,2±0,5 діб до 4,7±0,7 діб (р<0,05).
7. Вибір способу інтубації не має суттєвого впливу на динаміку показників ендогенної інтоксикації, час відновлення перистальтики, початку ентерального харчування у дітей з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини. Вибір способу інтубації повинен визначатися індивідуально у кожному конкретному випадку з урахуванням стану дитини, інтраопераційної візуальної оцінки особливостей будови органів черевної порожнини та патологічних змін з боку кишечника та очеревини. Перевагу слід віддавати «закритим» способам інтубації тонкої кишки, так як використання «відкритих» способів дещо обмежується можливістю нагноєння та необхідністю повторних операцій по закриттю стом.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для діагностики синдрому ентеральної недостатності необхідна комлексна оцінка клінічних, інструментальних, лабораторних, біохімічних та морфологічних ознак.
2. Враховуючи високу діагностичну чутливість, специфічність, ефективність ультразвукового дослідження доцільно використвувати його в комплекі діагностики синдрому ентеральної недостатності з динамічним обстеженням в післяопераційному періоді для оцінки ефективності терапії, що проводиться.
3. Для підвищення ефективності інтубації в післяопераційному періоді у дітей доцільно включити у комплекс лікувальних заходів проведення череззондової ентеральної терапії, яка включає фракційний лаваж кишечника 2% розчином хлориду натрію, череззондову ентеросорбцію ентеросгелем та селективну деконтамінацію цефтріаксоном та метрогілом.
4. Для попередження ускладнень при інтубації кишечника: витікання шлункового та кишкового вмісту при інтубації кишечника, як то витікання шлункового та кишкового вмісту під час інтубації з можливістю аспірації та інфікування операційного поля, обтурації зонда густим вмістом товстої кишки під час трансанальної інтубації, рекомендується проведення інтубації розробленою моделлю інтубаційного зонду.

Література
1. Абдоминальный сепсис: современный взгляд на нестареющую проблему, стратегия и тактика лечения: Ч.II / Б. Р. Гельфанд, В. А. Гологорский, С. З. Бурневич [и др.] // Вестник интенсивной терапии. 1997. №1-2. С. 73-79.
2. Абдулжалилов М. К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом / М. К. Абдулжалилов // Хирургия. 2003. №4. С.39-41.
3. Акжигитов Г., Белов И. Острая непроходимость кишечника / Гайяс Акжигитов, Игорь Белов // Новости медицины и фармации. 2005. №10 (170). С.26-27.
4. Алиев С. А. Некоторые аспекты патогенеза гипоксии и нефармакологические методы её коррекции при гнойном перитоните / С. А. Алиев, Г. А. Султанов, М. А. Эфендиев // Вестник интенсивной терапии. 2003. №2. С.20-27.
5. Андреев А. А. Применение многокомпонентной интестинальной терапии в комплексном лечении острого перитонита: дис. канд. мед. наук: 14.00.27. / Андреев Александр Алексеевич. Воронеж, 2002. 162 с.
6. Андрющенко В. П. Синдром ентеральної недостатності в хірургії гострої кишкової непрохідності та перитоніту / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 113-114.
7. Андрющенко В. П. Синдром ентеральної недостатності: погляд на проблему у світлі досвіду клініки / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко, О. М. Дворчин // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 127-129.
8. Андрющенко В. П. Тривала декомпресія тонкої кишки в хірургічному лікуванні гострої непрохідності кишечника і перитоніта /В. П. Андрющенко, Я. О. Жовнірук, С. Т. Федоренко // Клінічна хірургія. 1993. №4. С. 22-25.
9. Андрющенко В.П. Застосування череззондової лікувальної програми у хворих з гострою непрохідністю кишечника та перитонітом / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко // Клінічна хірургія. 1997. №9-10. С.18-20.
10. Ашрафов Р. А Дренирование и лаваж брюшной полости, декомпрессия и лаваж полых органов желудочно-кишечного тракта в лечении перитонита / Р. А. Ашрафов, М. И. Давидов // Хирургия. 2001. №2. С.56-59.
11. Бабаджанов Б. Р. Диагностика и лечение ранней острой спаечной кишечной непроходимости / Б. Р. Бабаджанов, Б. Н. Курьязов // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 213-215.
12. Баглаенко А. Г. Комплексная профилактика осложнений в лечении перитонита / А. Г. Баглаенко, Ю. М. Попенко // Клінічна хірургія. 1996. №2-3. С.6.
13. Баиров Г.А. Срочная хирургия детей: Руководство для врачей / Баиров Г.А. СПб: Питер. 1997. 462 с.
14. Беляева О. А. Дифференцированый поход к комплексному лечению больных с острой кишечной непроходимостью / О. А. Беляева // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 215-217.
15. Бенедикт В. В. Деякі патогенетичні аспекти абдомінального сепсису і можливі шляхи їх корекції після операції у хворих на гострий розповсюджений перитоніт / В. В. Бенедикт // Шпитальна хірургія. 2005. №4. С. 67-70.
16. Бенедикт В. В. Ентеростомія при хірургічному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишки / В. В. Бенедикт, І. Я. Дзюбановський // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20) С. 8-10.
17. Бенедикт В. В. Передумови до ентерального харчування у хворих на гостру непрохідність кишок / В. В. Бенедикт // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 374-376.
18. Бенедикт В. В. Про значення морфофункціональних змін у тонкому кишечника при перитоніті / В. В. Бенедикт // Хірургія України. 2002. №2. С. 69-71.
19. Богомолова Н. Н. Коррекция синдрома энтеральной недостаточности при кишечной непроходимости: Дис. канд. мед. наук: 14. 00.27. / Богомолова Наталья Николаевна. Иркутск, 2002. 148 с.
20. Боднар О. Б. Оптимізація профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення спайкової хвороби у дітей / О. Б. Боднар, В. З. Москаленко // Клінічна хірургія. 2002. - №7. С. 49-51.
21. Бойко В. В. Причини несприятливих наслідків лікування хворих на гостру спайкову непрохідність кишечника / В. В. Бойко, І. В. Пасічник // Харківська хірургічна школа. 2004. №4(13). С. 141-144.
22. Бойко В. В. Трансанальний способ интубации кишечника / В. В. Бойко, А. И. Бандура // Клінічна хірургія. 2002. №9. С. 61-62.
23. Бондарев В. И. Особенности лечения энтеральной недостаточности у больных с острым разлитым перитонитом / В. И. Бондарев, Р. В. Бондарев, А. А. Орехов // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 380-382.
24. Бондарев В. И. Особенности транслокации бактерий тонкой кишки при остром разлитом перитоните / В. И. Бондарев, Р. В. Бондарев // Український медичний альманах. 2005. Т.8, №4. С.37-40.
25. Бондарев В. И. Раннее энтеральное питание в комплексном лечении больных с острой кишечной непроходимостью осложненной острым разлитым перитонитом / В. И. Бондарев, А. В. Алексеев, А. В. Пепенин // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. - С. 378-380.
26. Борлаков В. Р. Применение внутрикишечной дезинтоксикационоой терапии при лечении больных разлитым перитонитом / В. Р. Борлаков // Сборник работ по применению препарата Энтеросгель в медицине. Часть II.: 3. Абдоминальная хирургия; 4. Ожоговая травма; 5. Гнойная хирургия: Сб. науч. работ. М., 2002. С. 16-20.
27. Брискин Б. С. Эволюция энтеросорбции в лечении хирургического эндотоксикоза / Б. С. Брискин, Д. А. Демидов // Международный медицинский журнал. 2004. №4. С. 86-88.
28. Брискин Б. С. Энтеросорбция пектиносодержащим препаратом в лечении перитонита / Б. С. Брискин, Д. А. Демидов // Хирургия. 2005. №4. С.14-19.
29. Брожик В. Л. Оптимізація комплексного лікування місцевого перитоніту апендикулярного ґенезу у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.09. «Дитяча хірургія» / В. Л. Брожик. Донецьк, 2001. 18 с.
30. Буцька І. В. Клініко-біохімічні зміни у хворих на спайкову хворобу, поєднану з післяопераційною вентральною грижею / І. В. Буцька, К. Л. Чурпій // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 376-378.
31. Вибір методу інтубації та декомпресії кишечника при гострій кишковій непрохідності / М. П. Захараш, Л. Г. Заверний, С. І. Пехенько [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Медицина”, 2001, вип. 14. С.10-11.
32. Використання інтубації тонкої кишки у хворих з розповсюдженим перитонітом та гострою непрохідністю кишечника / В. О. Шапринський, О. П. Феджага, С. І. Андропов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 59-60.
33. Волков А.В. Тотальная иммобилизирующая интестинальная интубация и энтеральный лаваж в органореанимационной протекции тонкой кишки при паралитической кишечной непроходимости / А. В. Волков, А. Б. Ларичев // Острые хирургические заболевания брюшной полости: Тез. докл. Пленума АМН СССР и Всесоюзн. конф. по неотлож. хирургии. Ростов-на-Дону, 1991. С.34-35.
34. Воронов Н. В. Лапаростомия при послеоперационном перитоните / Н. В. Воронов, Н. И. Стаценко, Самир Рабах Закут // Харківська хірургічна школа. 2005. №1.1(15) С. 18-20.
35. Выбор режима энтеральной детоксикации в неотложной абдоминальной хирургии / М. И. Филимонов, Б. Р. Гельфанд, П. В. Подачин [и др.] // Анналы хирургии. 1998. - №1. С. 39-43.
36. Гагарин В.В. Лечение синдрома острой кишечной недостаточности и интоксикации при странгуляционной кишечной непроходимости / В. В. Гагарин, А. А. Чумаков, В. Н. Малашенко // І Конгресс Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Ташкент: «Шарк», 1996. С.77-78.
37. Гаин Ю. М. Синдром энтеральной недостаточности при перитоните: теоретические и практические аспекты, диагностика и лечение / Ю. М. Гаин, С. И. Леонович, С. А. Алексеев. Минск: Молодечно, 2001. 265 с.
38. Глухов А. А. Метод пристеночно-полостной санации кишечника в комплексном лечении острого распространенного перитонита /А. А. Глухов, А. И. Жданов, А. А. Андреев // Вестник хирургии. 2004. Т.163, №2. С. 41-45.
39. Горбатюк О. М. Профілактика постапендикулярної злукової кишкової непрохідності / О. М. Горбатюк // Хірургія дитячого віку. 2004. №2(3). С.40-44.
40. Горбатюк О. М. Релапаротомії в ургентній хірургії дитячого віку / О. М. Горбатюк, О. М. Урін, С. В. Димо // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2007. №11(1/1). - С. 79-83.
41. Гузеев А.И. Интубация тонкой кишки в неотложной абдоминальной хирургии / А. И. Гузеев // Вестник хирургии.- 2002. Т.161, №2. С. 92-95.
42. Гусак И. В. Выбор тактики лечения энтеральной недостаточности и эндотоксикоза у больных с абдоминальным сепсисом / И. В. Гусак, Ю. В. Иванова // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 388-390.
43. Гусак И. В. Выбор тактики лечения эндотоксикоза и энтеральной недостаточности у больных с абдоминальным сепсисом / И. В. Гусак // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 157-159.
44. Гусак И. В. Коррекция печеночной и энтеральной недостаточности в комплексном лечении больных с обтурационной непроходимостью кишечника / И. В. Гусак, Ю. В. Иванова, А. В. Москаленко // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20) С. 210-212.
45. Гусак И. В. Хирургическое лечение множественных абсцессов брюшной полости / И. В. Гусак, Ю. В. Иванова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2007. Т. 7, вип. 1-2(17-18). С. 208-209.
46. Гусак І. В. Комплексне лікування абдомінального сепсису: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.03. «Хірургія» / І. В. Гусак.- Дніпропетровськ, 2004. 40 с.
47. Гусак І. В. Лікування синдрому ентеральної недостатності у хворих на абдомінальний сепсис / І. В. Гусак // Львівський медичний часопис. 2004. Т. 10, №3-4. С. 27-29.
48. Гусак І. В. Визначення, частота та головні причини виникнення абдомінального сепсису / І. В. Гусак // Харківська хірургічна школа. 2004. №4(13). С. 59-62.
49. Давиденко В. Б. Можливості патогенетичного впливу санації черевної порожнини при загальних перитонітах у дітей / В. Б. Давиденко, С. Ю. Штикер // Врачебная практика. 2000. №6. С. 40-43.
50. Давиденко В. Б. Санація черевної порожнини озонованими розчинами при загальних перитонітах у дітей / В. Б. Давиденко, С. Ю. Штикер // Харківська хірургічна школа. 2005. №1.1(15) С. 25-27.
51. Давиденко В. Б. Шляхи покращення лікування і профілактики ранньої післяопераційної спайкової непрохідності у дітей / В. Б. Давиденко, Ю. В. Пащенко, В. О. Білопашенцев // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2007. №11(1/1). С. 40-44.
52. Декомпресія кишечника в лікуванні ентеральної недостатності при гострій кишечній непрохідності / А. І. Годлевський, В. О. Шапринський, Д. І. Вознюк [та ін.] // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 130-131.
53. Демидов В. М. Формування синдрому поліорганної недостатності як один з основних патогенетичних факторів при гострих запальних ураженнях органів черевної порожнини / В. М. Демидов, С. М. Демидов, С. О. Куліш // Хірургія України. 2002. №2. С. 76-77.
54. Дзюбановський І. В. Особливості ентерального живлення у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. - С. 393-394.
55. Дзюбановський І. В. Роль синдрому ентеральної недостатності у розвитку абдомінального сепсису у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Шпитальна хірургія. 2005. №4. С. 71-73.
56. Дзюбановський І. Я. Корекція синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки / І. Я. Дзюбановський, К. Г. Поляцко // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 133-136.
57. Диагностика и лечение острой тонкокишечной непроходимости и ее осложнений / А. А. Кузнецов, И. Е. Соловьев, А. П. Ковалев [и др.] // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 246-249.
58. Диагностика, лечение и клиническое прогнозирование осложнённого течения острой хирургической патологии живота у детей / [ Москаленко В. З., Минцер О. П., Весёлый С. В., Лосицкий А. А. ]. Донецк, 2002. 282 с.
59. Диагностические и тактические вопросы ранней спаечной непроходимости кишечника / Б. С. Запорожченко, В. И. Шишлов, О. Б. Зубков [и др.] // Клінічна хірургія. 2004. №11-12. С. 36.
60. Дискретний плазмофорез при розлитому перитоніті у дітей / Б. М. Боднар, І. І. Пастернак, О. Б. Боднар [та ін.] // Матер. ХХ зїзду хірургів України. Тернопіль, 2002. Т. 2. С. 299.
61. Діагностика і лікування перитоніту в умовах багатопрофільної лікарні /В. І. Десятерик, С. П. Міхно, С. О. Аксентєв [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2005. №1.1(15) С. 27-29.
62. Діагностичне значення гематологічних показників інтоксикації при ускладненому перебігу гострого апендициту у дітей / В. С. Конопліцький, О. О. Фомін, Б. Шмайсані [та ін.] // Зб.наук. праць співробіт. КМАПО ім. П. Л. Шупика. К., 2001. С. 135-137.
63. Експериментальне обгрунтування показань до декомпресії привідного відділу кишки при гострій обтураційній тонкокишковій непрохідності / В. О. Шапринський, Т. А. Кадощук, О. П. Феджага, [та ін.] // Шпитальна хірургія. 2004. №4. C.125-126.
64. Жидовинов А. А. Значение интерлейкинов в диагностике стадии ентеральной недостаточности у детей /А. А. Жидовинов // Матер. IV российского конгресса „Современные технологии в педиатрии и детской хирургии”. М., 2005. С. 331.
65. Жидовинов Г. И. Кишечная гипертензия в проблеме механической кишечной непроходимости / Г. И. Жидовинов, Т. С. Попова // І Конгресс Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Ташкент: «Шарк», 1996. С.82.
66. Житлов А. Г. Ранние осложнения илеостомии и пути их профилактики / А. Г. Житлов, В. И. Белоконев // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20) С. 28-29.
67. Завада Н. В. Хирургический сепсис: Учеб. пособие / Н. В. Завада, Ю. М. Гаин, С. А. Алексеев. Минск: Новое знание, 2003. 237 с.
68. Застосування ентеральної детоксикації та деконтамінації при гострій непрохідності кишечника / Ю. Б. Куцик, В. І. Ковалишин, П. Д. Гордій [та ін.] // Клінічна хірургія. 2001. №1. С. 18-21.
69. Застосування череззондової детоксикаційної терапії в комплексі лікування непрохідності кишечника та поширеного перитоніту / О. А. Беляева, І. І. Бойко, В. М. Перепадя [та ін.] // Клінічна хірургія. 2003. №6. С. 8-9.
70. Значение декомпрессии в лечении различных видов тонкокишечной непроходимости / А. Г. Лебедев, Г. В. Пахомова, Н. С. Утешев [и др.] // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 144-146.
71. Иванова Ю. В. Раннее энтеральное зондовое питание в комплексном лечении послеоперационного гнойного перитонита / Ю. В. Иванова, И. В. Гусак // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 394-396.
72. Иммуно-микробиологическая характеристика тонкой кишки и транслокация энтеральной микрофлоры при острой непроходимости кишечника / В. Н. Чернов, Б. М. Белик, А. И. Поляк [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1999. №4. С.70-74.
73. Интубация желудочно-кишечного тракта при острой кишечной непроходимости /А. А. Бурка, В. Г. Мишалов, В. А. Балабан [и др.] // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 120-121.
74. Источник развития и пути профилактики гнойных осложнений у больных кишечной непроходимостью / Е. И. Тамм, С. А. Белов, Ю. А. Гвоздик [и др.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2007. Т. 7, вип. 1-2(17-18). С.175-177.
75. Іванова Ю. В. Корекція ентеральної недостатності при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений гнійний перитоніт: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03. «Хірургія» / Ю. В. Іванова. Донецьк, 2002. 18 с.
76. Іващук Л. Ю. Вплив монотерапії а-бактерином на мікробіоценози і морфологію кишечника та перитонеального ексудату при експериментальному абдомінальному сепсисі / Л. Ю. Іващук // Шпитальна хірургія. 2005. №4. С. 84-86.
77. Інтестінальне дренування при перитонітах / Я. М. Кучірка, М. Г. Гончар, В. В. Міщук [та ін.] // Матер. ХХI зїзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. - С. 405-407.
78. Кацал В. А. Оптимізація програми комплексного періопераційного лікування хворих з поширеним гнійним перитонітом / В. А. Кацал // Клінічна хірургія. 2007. №10. С. 18-21.
79. Кебкало А. Б. Профилактика и основные принципы лечения абдоминальной хирургической инфекции /А. Б. Кебкало, А. И. Тарахонич // Клиническая антибиотикотерапия. 2006. №1-2(40-41). С. 35-39.
80. Келина Н. Ю. Изменения гематологических показателей в реактивной стадии разлитого перитонита в ранний послеоперационный период / Н. Ю. Келина, Н. В. Безручко, Е. Р. Кулюцина // Вестник интенсивной терапии. 2002. №2. С. 32-35.
81. Ковальчук Л. Я. Морфо-функціональне обгрунтування інтестинальної декомпресії у хворих на гостру абдомінальну патологію і деякі особливості її використання / Л. Я. Ковальчук, В. В. Бенедикт, М. С. Гнатюк // Шпитальна хірургія. 2000. №1. С. 18-21.
82. Комплексне лікування апендикулярного перитоніту в дітей з використанням гіпохлоріту натрію / К. В. Шахов, О. О. Трошков, О. Е. Шеремета [та ін.] // Хірургія дитячого віку. 2005. Т.2, №1(6). С.64-69.
83. Кондратенко П. Г. Роль и место релапаротомии в лечении тяжелых форм распространенного перитонита / П. Г. Кондратенко, Е. А. Мумров // Харківська хірургічна школа. 2005. №1.1(15) С. 38-40.
84. Корекція та профілактика ендотоксикозу і поліорганної недостатності при перитоніті у дітей / Ю. П. Кукуруза, В. С. Конопліцький, А. Аль-Фаллах [та ін.] // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 249-250.
85. Корекція функціональної недостатності кишечника при апендикулярних перитонітах у дітей / О. Г. Момотов, О. О. Ярова, Г. А. Літвінов [та ін.] // Матер. ХІ конгресу СФУЛТ. Полтава-Київ-Чікаго, 2006. С.258.
86. Коррекция интестинального статуса в условиях раздельной декомпрессии тонкой кишки при кишечной непроходимости и перитоните / О. О. Руммо, В. В. Кирковский, С. И. Третяк [и др.] // Матер. ХІХ зїзду хірургів України. Харків, 2000. С. 157-158.
87. Коррекция интраинтестинального статуса у больных с распространенным перитонитом / В. В. Кирковский, С. И. Третяк, А. Е. Мерзляков [и др.] // Хирургия. 2000. №9. С. 11-15.
88. Коррекция проявлений синдрома энтеральной недостаточности при распостраненном перитоните / Л. А. Лаберко, Н. А. Кузнєцов, Л. С. Аронов [и др.] // Хирургия. 2004. №9. С. 25-28.
89. Костюченко К. В. Принципы определения хирургической тактики лечения распространенного перитонита / К. В. Костюченко, В. В. Рыбачков // Хирургия. - 2005. №4. С. 9-13.
90. Кравец Н. С., Назоинтестинальная интубация активный метод профилактики и лечения кишечной транслокации при перитоните / Н. С. Кравец, А. И. Рылов // Запорожский медицинский журнал. 2005. №2(29). С. 113-115.
91. Красовская В. П. Перитониты у детей: Учеб. пособие / В. П. Красовская, А. Н. Дарьина. Красноярск: Издательство Красноярского университета, 1983. 160 с.
92. Курапов Е.П. Зондовое питание в интенсивной терапии / Е. П. Курапов, М. И. Ворхлик // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2002. Т.18, №1. С.56-65.
93. Курбонов К. М. Комплексная диагностика и хирургическое лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости / К. М. Курбонов, М. К. Гулов, И. Г. Нурназаров // Вестник хирургии. 2006. Т.165, №3. С. 54-57.
94. Куцик Ю. Б. Хірургічне лікування гострої непрохідності тонкої кишки, прогнозування і профілактика післяопераційних ускладнень: дис. доктора мед. наук: 14.01.03 / Куцик Юрій Богданович К., 2002. 364 с.
95. Куцик Ю. Б. Методи дренування кишечника з приводу його механічної непрохідності / Ю. Б. Куцик // Клінічна хірургія. 1998. - №8. С. 23-25.
96. Куцик Ю. Б. Особливості патогенезу при гострій непрохідності кишечника / Ю. Б. Куцик, А. Б. Миронович // Харківська хірургічна школа. 2004. №1-2. С. 32-37.
97.