ПРОБЛЕМНО-СТИЛЬОВІ ДОМІНАНТИ РОМАНІВ О. СЛІСАРЕНКА

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

Шкоріна Інна Марківна

УДК 821.161.2 31 Слісаренко

ПРОБЛЕМНО-СТИЛЬОВІ ДОМІНАНТИ
РОМАНІВ О. СЛІСАРЕНКА

10.01.01 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Михайлин Ігор Леонідович,
доктор філологічних наук, професор

ХАРКІВ2005

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Романи О. Слісаренка у критичних та науково-
теоретичних дослідженнях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.1 Романна творчість О. Слісаренка в оцінці сучасної письменникові
літературної критики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10
1.2 Дослідження творчості О. Слісаренка-романіста
в літературознавстві 50-х рр. ХХ ст. початку ХХІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.3 Стиль як літературознавча категорія: аспекти сприйняття . . . . . . . . . .38

РОЗДІЛ ДРУГИЙ
ТВОРЧІ ПОШУКИ О. СЛІСАРЕНКА В МАЛІЙ ПРОЗІ
ТА ПОВІСТЕВОМУ ЖАНРІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48
2.1 Проблемно-стильові домінанти новелістики О. Слісаренка . . . . . . . . .48
2.2 Твори повістевого жанру у прозовій спадщині О. Слісаренка . . . . . . .71

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
Чорний ангел” вершина романної творчості
О.Слісаренка: проблемно-стильова своєрідність твору . . 84
3.1 Проблемна багатовекторність роману О. Слісаренка
Чорний ангел”: напрямки й домінанти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
3.2 Синтетичність стилю роману Чорний ангел” у контексті
ідейно-художніх пошуків автора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .94
3.3 Символіка Чорного ангела” як структурний
і функціональний елемент стилю письменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104
3.4 Часопростір роману О. Слісаренка Чорний ангел”:
вираження авторської концепції світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .116
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
ОСНОВНІ РИСИ ПРОБЛЕМатики Й АВТОРСЬКОГО
СТИЛЮ В РОМАНІ О.СЛІСАРЕНКА ЗЛАМАНИЙ ГВИНТ” . . . . . . . . . 126
4.1 Проблемні домінанти роману як важливий
фактор письменницького стилю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
4.2 Синтезування в романі Зламаний гвинт” різних стильових
елементів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133
4.3 Символіка як важливий стильовий компонент роману
Зламаний гвинт” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .141
4.4 Складність художнього хронотопу як значуща риса
Слісаренкового роману . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ
Індивідуально-авторський стиль і проблемне
наповнення роману О. Слісаренка Хлібна ріка” . . . . . . . . . .155
5.1 Багатоаспектність проблематики роману . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
5.2 Домінанти авторського стилю й синтез як його важлива ознака
в романі Хлібна ріка” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
5.3 Символіка у тканині роману: основні різновиди і специфіка
функціонування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .173
5.4 Часопросторовий вимір роману О. Слісаренка Хлібна ріка” . . . . . . 182

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196

ВСТУП

Перша третина ХХ ст. увійшла в українську історію як період великих зрушень у всіх сферах буття та викликаних ними потрясінь не лише суспільно-політичного характеру, але й духовного, етико-естетичного, що були пов’язані зі свідомістю кожної людини й суспільства в цілому. Повною мірою це відбилось у мистецькій сфері, зокрема в літературі, яка вийшла на новий рівень художнього осягнення буття, світу та людини в ньому, що стосувалось і проблемно-змістової площини творів, і їх форми, стилістики.
Творчість Олекси Андрійовича Слісаренка та його романи зокрема є важливою ланкою історії української літератури названого періоду з огляду на внесок письменника в розвиток її проблематики, стилістики, жанрової парадигми. Згідно з цим складовою вивчення літературного процесу має стати дослідження романістики Слісаренка як такої, що розширювала обрії нашої прози, адаптуючи на вітчизняному ґрунті світові літературні здобутки.
Актуальність теми дисертації. Романи О. Слісаренка були новаторським явищем в українській романістиці 20 30-х рр. ХХст., розширивши її парадигму й накресливши один зі шляхів розвитку. І сьогодні питання, пов’язані з проблемним і стильовим рівнями творів, є потенційним об’єктом комплексного й багатовекторного дослідження. Як і більшість українських творів тих часів, романи О. Слісаренка вимагають переоцінки з точки зору сучасних підходів і методологій, введення в широкий контекст національної і світової культури, що є виключно важливим науково-практичним завданням. Особливий науковий інтерес становить усебічне новітнє дослідження внутрішньої структури романів О.Слісаренка, зокрема, їх проблемно-стильових домінант як засобу реалізації авторської світоглядної позиції. Подібний підхід до аналізу творів української літератури має помітну вагу у вітчизняному літературознавстві, але до романної творчості О. Слісаренка він безпосередньо не застосовувався, хоча в деяких розвідках було вказано на низку аспектів, дотичних до проблемно-стильового напрямку аналізу.
Спрямованість публікацій 1920-х початку 30-х років визначалася приналежністю авторів до літературно-мистецьких угрупувань, в оцінках відбилася складна міжгрупова боротьба, яка в кінці 20-х рр. вже мала визначальний характер. Надалі, за умов тоталітарного режиму, творчість О.Слісаренка, як і всіх репресованих митців, була вилучена з кола досліджуваних явищ українського літературного процесу. На сьогодні визначною тенденцією в українському літературознавстві є повернення до вивчення замовчуваних творів, маємо і ряд спроб дослідити Слісаренкову спадщину в цілому або її окремі аспекти. До таких робіт можемо віднести розвідки В. Агеєвої, Р. Ленди, М. Наєнка, Л. Сеника та ін.; окреслені в них шляхи аналізу романів О. Слісаренка мають бути розширені й специфіковані.
Незважаючи на чималу кількість робіт, досі немає ґрунтовного наукового осмислення художньої своєрідності романів О. Слісаренка з огляду на їх проблемно-стильові домінанти. Цей аспект дослідження творів є актуальним завданням сучасного літературознавства, оскільки дозволяє реконструювати задум автора і сутність його ідейно-художніх шукань, які перебували в тісному зв’язку з тогочасними пошуками української і світової культури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за тематичним планом кафедри історії української літератури ХНУ імені В.Н. Каразіна, пов’язана з пріоритетним напрямом її роботи Жанрово-стильові особливості та поетика української літератури ХІХ ХХ століть”, що передбачає дослідження широкого ряду історико-літературних проблем за допомогою сучасних літературознавчих методів і підходів.
Мета дослідження виявити проблемно-стильові домінанти романістики О.Слісаренка, з’ясувати особливості їх художньої реалізації та функціонування.
Метою передбачено вирішення таких завдань:
систематизувати наявні в українському літературознавстві погляди на питання проблемно-стильової своєрідності романів О. Слісаренка;
розглянути динаміку творчих шукань Слісаренка, з’ясувати наскрізні проблемно-тематичні компоненти та стильові домінанти в його прозі;
з’ясувати сутність стильових тенденцій у Слісаренковій романістиці в контексті ідейно-художніх пошуків літератури 20 30-х рр. ХХ ст.;
виявити основні проблемно-тематичні рівні в романній спадщині письменника та окреслити парадигму розкриття домінуючих проблем;
проаналізувати основні засоби втілення в романах О.Слісаренка світоглядно-естетичної концепції автора;
дослідити символізацію в романах О.Слісаренка як важливий стильовий компонент;
визначити специфіку часопросторового виміру романів письменника.
Об’єктом дослідження є проза О.Слісаренка, зокрема його романи Чорний ангел” (1929), Зламаний гвинт” (1929) і Хлібна ріка” (1932). Додатково досліджуються інші складові спадщини письменника: новелістика, повісті, публіцистика тощо, а також художні твори інших авторів, споріднені з прозою О. Слісаренка у проблемно-стильовому плані. Залучення цих джерел надає можливість глибше з’ясувати літературні пріоритети письменника, динаміку його творчості, дає матеріал для ширшого пізнання тодішньої ситуації в українському суспільно-культурному житті.
Предметом вивчення в роботі є проблемно-стильові домінанти романів О.Слісаренка, проблемно-стильовий аспект його творчості в інших прозових жанрах, що супроводжувала процес створення романів і передувала йому.
Методологічну основу дисертації складають наукові принципи сучасної історії та теорії літератури, передусім комбінація літературознавчих підходів до вивчення проблемно-стильової своєрідності художніх творів. Стратегія дослідження розроблена з урахуванням теоретичних робіт щодо проблем стилю М.Бахтіна, О.Білецького, Ю.Борєва, В.Виноградова, М.Гіршмана, В.Гусєва, Я.Ельсберга, В.Жирмунського, Л.Новиченка, І.Подгаєцької, Г.Поспєлова, П.Сакуліна, О.Соколова, В.Фріче й ін., а також праць з історії романного жанру В.Днєпрова, А.Есалнек, В.Затонського, В.Кожинова, Є.Мелетинського та ін. У дисертації поєднано порівняльно-типологічний, порівняльно-історичний, історико-функціональний методи дослідження із системно-аналітичним підходом при вивченні літературних явищ.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в українському літературознавстві предметом ґрунтовного й багатоаспектного аналізу став проблемно-стильовий рівень романістики О.Слісаренка. Новизна роботи визначається такими чинниками:
введення Слісаренкових романів у контекст близьких у проблемно-стильовому плані літературних явищ національної та світової культури;
розкриття динаміки розвитку ідейно-художніх пріоритетів Слісаренка;
дослідження синтетичності стилю Слісаренкових романів у контексті ідейно-художніх пошуків автора, поєднання письменником компонентів різних стильових систем, а також вивчення домінант авторського стилю;
визначення проблемної парадигми романів О. Слісаренка, її напрямків і домінант;
визначення й характеристика домінантних компонентів і ознак часопросторової будови романів О. Слісаренка;
аналіз символіки у Слісаренкових романах, її основних різновидів і специфіки функціонування.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальшого всебічного вивчення творчості О. Слісаренка; у вузівських курсах історії української літератури ХХ ст.; при розробці спецкурсів і семінарів, присвячених проблемам стилю, жанру, проблематики в літературі першої третини ХХ ст. та специфіки реалізації новаторських художніх шукань даного періоду; для теоретичного осмислення проблемно-стильових домінант художнього тексту. Опрацьована методика може бути використана для дослідження творів романного жанру інших авторів.
Апробація результатів дисертації була здійснена на засіданнях кафедри історії української літератури ХНУ ім. В.Н. Каразіна, у виступах дисертантки на таких наукових конференціях: Всеукраїнська конференція Актуальні проблеми слов’янської філології” (Бердянськ, 2001); VВсеукраїнська науково-теоретична конференція молодих учених (Київ, 2002); Міжнародна наукова конференція Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки ХХст.” (Харків, 2003); Міжнародна науково-теоретична конференція Проблеми жанру, стилю, літературного напряму” (Запоріжжя, 2003); ІІІ Всеукраїнська науково-теоретична конференція Українська література в контексті світової” (Одеса, 2004); VІІМіжнародна наукова конференція молодих учених (Київ, 2004); Всеукраїнська наукова конференція Михайло Коцюбинський митець, педагог і громадянин” (Вінниця, 2004); Міжнародна наукова конференція Традиції Харківської лінгвістичної школи у світлі актуальних проблем сучасної філології” (Харків, 2004); Всеукраїнська наукова конференція Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005).
Результати дослідження викладені в ряді публікацій:
1. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Життя і смерть у воєнних оповіданнях О.Слісаренка // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. К.: Знання України, 2001. Вип. 6. С. 207211.
2. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Дещо про стильові особливості О.Слісаренка-новеліста // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2002. № 557. Серія: Філологія. С. 281288.
3. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Тематика і проблематика ранньої новелістики О.Слісаренка // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. К.: Ін-т літ-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2003. Вип. 4. С.237241.
4. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Вічні образи і мотиви у тканині художнього тексту романів О. Слісаренка // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. К.: Твім інтер, 2004. Вип. 17. С. 407416.
5. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Проблемні домінанти роману О. Слісаренка Зламаний гвинт” // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №607. Серія: Філологія. С.123126.
6. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Рецепція романної творчості О. Слісаренка в літературній критиці 20 30-х років ХХ ст. // Вісник Харк. нац. ун-ту ім.В.Н.Каразіна. 2004. №632. Вип. 42. Серія: Філологія. С. 336340.
7. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Стильові домінанти роману Олекси Слісаренка Зламаний гвинт” // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту. 2004. № 2. Філологічні науки. С. 185187.
8. Шкоріна І.М. Часопросторовий вимір роману О. Слісаренка Чорний ангел”: вираження авторської концепції світу // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім.В.Н. Каразіна. №647. Серія: Філологія. Вип.43. 2005. С.138142.
9. Хавкіна (Шкоріна) І.М. О. Слісаренко і М. Коцюбинський: спільні елементи проблемно-стильової парадигми великої прози // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вип. 7. 2005. С. 7074.
10. Шкоріна І.М. Стильова парадигма роману О. Слісаренка Чорний ангел”: модерні тенденції // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Рівне: Перспектива, 2005. Вип. XV. С. 7279.
11. Шкоріна І.М. Форми реалізації авторського начала в романі О.Слісаренка Чорний ангел” // Проблема автора: мистецтвознавчий, культурологічний, психологічний аспекти: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. С. 7982.
12. Шкоріна І.М. Часопросторовий вимір роману О. Слісаренка Зламаний гвинт” // Слобожанщина: літературний вимір: Зб. наук. праць. Луганськ: Знання, 2005. Вип. 3. С. 167174.
13. Шкоріна І.М. Просторовий вимір роману О. Слісаренка Хлібна ріка” // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. праць і доп. Всеукр. наук. конф. Хмельницький: ХНУ, 2005. С. 233234.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків і списку використаної літератури. Обсяг дисертації становить 195 сторінок основного тексту та 26сторінок списку використаних джерел, що містить 347 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснений аналіз показав, що в романістиці О. Слісаренка відбилися провідні тенденції, властиві українській літературі 20 30-х рр. ХХ ст., і на змістовому, і на стильовому рівнях. Про це свідчить і проблемна парадигма його творів, де великої ваги набули художнє осмислення зламного моменту української історії, пов’язаного з руйнацією традиційного способу мислення й життєвих орієнтирів та революційними змінами в усіх сферах буття світоглядно-ідеологічній, побутово-технічній, духовно-культурній, і стильові пошуки, наслідком яких є синкретичність стилю, використання елементів і реалістичного, і модерністського письма. Розуміння проблематики творів передбачало дешифрування складного підтексту, що, в свою чергу, можливе за умов уважного аналізу стильової своєрідності та поетики його творів.
Слід наголосити, що О.Слісаренко, як і більшість тогочасних українських письменників, не залишився осторонь від ідейно-художніх змагань і на різних етапах своєї творчості виявив себе як активний учасник літературно-мистецьких угрупувань (це Гарт, ВАПЛІТЕ, Техно-мистецька група А”, ін.). Це, з одного боку, вплинуло на формування його літературних смаків, а з другого, визначило його місце у складному розташуванні мистецьких сил Ітретини ХХст., більшість яких згодом була знищена внаслідок репресій.
Ми з’ясували, що художні пошуки О. Слісаренка відзначалися складною жанровою парадигмою, перебуваючи в площині й поетичної, і прозової творчості. Романістика письменника постала після набуття ним досвіду як поета, автора новелістики й повістей. Зіставлення різножанрових творів показало, що О. Слісаренко-романіст враховував свій попередній творчий досвід, внаслідок чого в романах знайшли відображення його футуристичні та символістські поетичні пошуки, а також було поглиблено і збагачено проблемно-стильову парадигму, окреслену в малих прозових жанрах.
Залучивши до дослідження збірки оповідань О. Слісаренка різних років (В болотах”, Сотні тисяч сил”, Плантації”, Камінний виноград” тощо), окремі твори поза збірками та повісті (Плантації”, Бунт” і Страйк”), ми визначили проблемно-стильову парадигму малої прози письменника, основні художні засоби її створення та виокремили в ній домінантні компоненти, які й стали базою для побудови художнього світу Слісаренкових романів.
Дослідження показало, що в малій прозі О. Слісаренка є сталий корпус домінантних елементів, але простежується ряд етапів проблемно-стильових пошуків, пов’язаних з трансформацією ідейно-художніх пріоритетів автора. Було з’ясовано, що ще в ранній новелістиці О. Слісаренка виникає більшість проблемно-стильових домінант, які ширше виявилися в романах. Серед них виділяємо такі: особлива увага до яскравих випадків і зламних моментів життя людини й суспільства (а, отже, змалювання невеликого проміжку часу); сприйняття революції та пореволюційної доби як періоду хаосу в суспільному житті й мисленні людей, що часто проектується на простір одного села з метою гранично загострити соціально-психологічні конфлікти; відбиття футуристичних ідей щодо технізації; наявність імпресіоністичних рис лірично-психологічних елементів; розкриття психології людини на війні, трагічних змін у її свідомості; ствердження наявності вічних цінностей, які ніщо не може знівелювати, та вищості людини над обставинами. Стильовою домінантою новелістики Слісаренка є психологічний реалізм, але в ній наявні й елементи інших стилів, властивих прозі 20-х рр., що забезпечує синкретичність стилю й самобутність творчої манери письменника.
Усі ці проблемно-стильові компоненти ширше розроблялися Слісаренком у романах, набуваючи нових ракурсів і доповнюючись іншими домінантами. Провідним об’єктом уваги залишаються зрушення у свідомості людини й соціуму, спричинені кардинальними суспільно-політичними змінами. Цей аспект є точкою перетину низки проблем філософського, морально-етичного, психологічного та соціального порядку, художньо втілених за допомогою стильових прийомів, серед яких виділяємо наскрізну символічність, складний хронотоп, семантично навантажені описи об’єктів природи й космосу тощо.
У контексті наголошених вище аспектів наскрізним у великій прозі О.Слісаренка стає мотив хаосу (в суспільному житті та психології людей) як архетипового образу, що яскраво відбиває ставлення автора до революційних подій. Він прагне змоделювати основні типи поведінки звичайної людини в такій ситуації: це пасивне чи активне неприйняття нової реальності (Сидір у Хлібній ріці”), намагання знайти своє місце в ній або й активно вплинути на загальносуспільні процеси (Ганна, Тальберг і Генріх у Зламаному гвинті”, Никодим і Одарка в Хлібній ріці”, Чмир і Віра з Чорного ангела”), спроби запровадити власний шлях соціальних змін (Артем і Петро Гайдученки в Чорному ангелі”), безпринципна позиція, ґрунтована на прагненні здобути особисту вигоду за будь-яку ціну (Тома Берніц у Зламаному гвинті”), ін. Іще одним спільним для романів і дуже важливим у системі ідей Слісаренкової прози є проблемний шар, пов’язаний з релігією, точніше зі сприйняттям соціалістичної ідеології як новітньої релігії, основою якої стає нав’язуваний соціуму міф. Ця ідея втілена прямо чи опосередковано: так, у тексті Чорного ангела” міститься розгорнута дискусія щодо цього між Артемом і Томою Карлюгою, а у Хлібній ріці” маємо приклад оригінального сприйняття героєм (дідом Бараболею) революційних подій і явищ крізь призму Біблії.
О. Слісаренко працює в жанрі пригодницького роману, але насичує твори філософською проблематикою: так, розробка більшості проблем будується довкола одного стрижня ідеї пошуку сенсу буття, особливо загостреній у зламні моменти історії. Для Слісаренкової романістики властива проблемна неоднорідність і багатовекторність, загалом нетипова для пригодницького жанру. Письменник порушує низку концептуальних проблем різного рівня, у цілому спільних для всіх його романів, але при тому в кожному творі на перше місце висуває корпус питань, які в інших романах могли з’являтися як дотичні, маргінальні. При цьому добір письменником стильових засобів для художнього втілення цих проблем здебільшого залишається подібним у всіх романах, хоча акценти можуть зміщуватися через чинники різного характеру зовнішні (посилення цензурного тиску) або внутрішні (домінування у творі певних проблем, які вимагають відповідних стильових рішень).
Проблемна парадигма першого роману О.Слісаренка Чорний ангел”, найвагомішого в його романній спадщині, є дворівневою. У першому шарі проблематики, пов’язаному з образом автора, увагу акцентовано на проблемах влади й мистецтва. У другому, значно розгалуженішому шарі, автор довкола стрижневої проблеми пошуку сенсу буття вибудовує низку філософських питань злочин і покарання, вірність і зрада, всеосяжне кохання тощо. З іншого боку, автор піднімає ряд знакових на той час соціальних і національних питань, які набувають філософської глибини.
Розгалужена проблемна парадигма твору вимагає від автора відповідної стильової майстерності в доборі художніх засобів. Це могло бути досягнуто лише за допомогою стильового синкретизму, шляхом залучення елементів багатьох стилів, наявних на той час у нашій літературі. О.Слісаренком у романі переплетено психологічний реалізм і пригодницький струмінь, що й зумовлює стильову специфіку. Крім того, у тексті повсюдно функціонують компоненти модерністичного письма різного характеру. Домінантними в Чорному ангелі” є неоромантичні та символічні стильові компоненти, також наявні футуристичні й імпресіоністичні ознаки. Додатково використано прийоми сатири, які дозволяють автору подати приховану критику різних сфер буття, яка могла бути висловлена лише опосередковано й захована в підтексті: зокрема, О.Слісаренко сатирично зображує процес творення революційного міфу, до якого ще повернеться в пізніших творах.
У наступному романі Зламаний гвинт” до домінантних відносимо проблеми зради як історичного чинника й морального злочину, війни як суспільної та особистої трагедії, національно-мовне питання. Як і в Чорному ангелі”, стильовою домінантою тут є симбіоз психолого-реалістичного стилю з пригодницьким, до якого додаються футуристичні, імпресіоністичні, символістські, неоромантичні компоненти, елементи сатиричного письма.
Дещо іншою є ситуація з останнім Слісаренковим романом Хлібна ріка”, написаним у час найбільших цензурних утисків, що зумовило звуження й зовнішнє спрощення проблемно-стильової парадигми, а також посилення питомої ваги підтексту, максимально прихованого, але необхідного для розуміння задуму автора. Сприймаючи роман з урахуванням підтекстового шару, у ньому можна віднайти відносно розгалужену систему піднятих автором питань, які належать до різних проблемних рівнів. Домінують тут суспільно-політичні проблеми, пов’язані з осмисленням зміни історичних епох, революції, війни, прагнення побудувати ідеальне суспільство й под. На відміну від інших романів О.Слісаренка, на одне з чільних місць виходять проблеми релігійного порядку, пошуку форми орієнтування людини в світі, а також конфлікту поколінь на всіх рівнях від родини чи села до соціуму. Однією з домінантних залишається викликана бурхливим періодом проблема підміни вічних цінностей і моральних орієнтирів новою ідеологією.
Стиль цього роману позначений виразною синтетичністю, з тією лише відмінністю, що автор не мав можливості до вільної творчості, до обрання манери письма, яка б не відповідала єдино можливому на той час реалізму радянського ґатунку. Але поряд із такою стильовою основою у творі відчутні футуристичний, неоромантичний та символістський струмені; подібно до інших творів, у Хлібній ріці” наявні й імпресіоністичні компоненти, елементи сатири та експериментальної прози. Їх гармонійне синтезування дозволяє автору розкрити окреслені проблеми й забезпечити можливість його глибшого витлумачення шляхом прочитання підтексту.
О.Слісаренко прагне не лише відобразити конкретно-історичний період на певній території, а ввести часопростір революційної і пореволюційної України у широкий світовий контекст. Це дозволяє йому глибоко осмислити сучасні події та явища, залучити до художнього світу романів надчасові, загальнолюдські питання. Письменник, звертаючись до морально-етичних, психологічних, соціально-політичних проблем, прагне витлумачувати їх з філософською глибиною, насичувати твори психологізмом, чому активно сприяє структура часопростору та користування символами й архетипами.
Сприйняття та відображення часу й простору у Слісаренкових романах має виразний суб’єктивно-психологічний характер і значною мірою визначає своєрідність авторського стилю. Письменник використовує часопросторові поняття й реалії як універсальні засоби творення художнього світу, котрі пронизують текст як один з провідних його вимірів. У результаті семантично навантажений хронотоп стає одним зі шляхів реалізації авторської думки.
Важливим у структурному та функціональному плані елементом тексту романів О. Слісаренка (і його новелістики та повістей) виступає розгалужена символіка, яка часто має часопросторовий характер. Письменник широко послугується символами й архетипами, залучає комплекс вічних образів і мотивів, які можуть виявлятися в ряді проекцій романи в цьому плані взаємодоповнюються, містячи кожен певні проекції, які відображають в комплексі авторське світосприйняття. До домінуючих архетипових понять та груп архетипів, на нашу думку, слід віднести архетипи хаосу, стихій, безодні, лабіринту, символіку абстрактних, топонімічних та космологічних понять, пір року та відрізків доби тощо. Окрім того, у Слісаренкових текстах дуже вагомими є образи культурного героя та його антагоніста (найвиразніше у Чорному ангелі”) і знакова ситуація ініціації, присутня в усіх романах. Виразна символічність сприяє розкриттю всіх рівнів проблемної парадигми і значною мірою визначає специфіку індивідуально-авторського стилю.
Шляхом різновекторного аналізу Слісаренкових романів ми з’ясували, що вони виразно позначені творчою індивідуальністю автора, який відобразив у своїх текстах ідейно-художні пошуки доби. У трьох творах, які складають романний доробок О. Слісаренка, піднято найбільш болючі й гостроактуальні проблеми першої третини ХХ ст., спричинені зламним моментом української історії, і запропоновано оригінальний погляд на них. Письменник майстерно добирає для їх розкриття стильові прийоми, причому специфіка кожної проблеми передбачає відповідне стильове розв’язання. У результаті маємо приклад проблемно-стильового синкретизму, у якому відбито пошуки тогочасної літератури, і при цьому проблемна і стильова парадигми романів взаємообумовлюються, утворюючи гармонійний текст із властивою йому оригінальною часопросторовою та символічною організацією.

Список використаних джерел

1. Агеєва В. Кастальський берег і земні дороги: Штрихи до біографії О.Слісаренка // Слово і час. 1991. № 3. С. 3639.
2. Агеєва В. Олекса Слісаренко // Рад. літературознавство. 1989. № 4. С.2332.
3. Агеєва В. Олекса Слісаренко // Історія української літератури ХХ століття: Підручник: В 2 кн. К.: Либідь, 1994. Кн. 1. С. 587596.
4. Агеєва В. Олекса Слісаренко: До 100-річчя від дня народження. К.: Т-во Знання” УРСР, 1990. 48 с.
5. Агеєва В. Проблеми розвитку малої” прози в журнальній критиці 20-х років // Двадцяті роки: Літературні дискусії, полеміки: Літ.-критич. статті. К.: Дніпро, 1991. С. 124170.
6. Агеєва В.П. Українська імпресіоністична проза. К.: Ін-т л-ри ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 1994. 160 с.
7. Андреев Л.Г. Импрессионизм. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 250 с.
8. Андрусів С. Що там, за дверима в неймовірність ? Героїка подвигу в пригодницькій літературі // Подорож без кінця: Літ.-крит. статті. К.: Рад. письменник, 1986. С. 6089.
9. Бабич С. Міфологема мандрів як пошуки оновлення // Слово і час. 2001. №10. С. 2233.
10. Балушок В. Традиційні ініціації українців // Другий міжнарод. конгрес україністів: Історіографія українознавства, етнологія, культура (Львів, 22 28 серпня 1993 р.). Львів: Атлас, 1994. С. 231235.
11. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 615 с.
12. Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г.Гаева. М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. 504 с.
13. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // БахтинМ.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. М.: Худож. лит., 1975. С. 671.
14. Бахтин М.М. Эпос и роман. СПб.: Азбука, 2000. 304 с.
15. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества: Сб. избр. трудов. М.: Искусство, 1979. 423 с.
16. Безхутрий Ю.М. Хвильовий: проблеми інтерпретації. Харків: Фоліо, 2003. 495 с.
17. Безхутрий Ю.М., Московкіна І.І. Модерністична парадигма прози М.Хвильового // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. № 607. Серія: Філологія. Вип. 39. С.4348.
18. Белецкий А.И. К построению теории литературных стилей // Памяти П.Н.Сакулина. Сборник. М.: Никитинские субботники, 1931. С. 917.
19. Белецкий А.И. О. Слисаренко // Слисаренко О. Чёрный ангел: Роман. М. Л.: ГНЗ, 1930. С. 39.
20. Белецкий А.И. Украинская литература послеоктябрьской поры // Альманах современной украинской литературы. Л.: Крестьян. газета, 1930. С. 522.
21. Бидерманн Г. Энциклопедия символов. М.: Республика, 1996. 335 с.
22. Біблія або книги Святого письма Старого і Нового Заповіту: Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. Огієнко І.І. К.: Українське Біблійне Т-во, 2002. 1375 с.
23. Білецький О. Про прозу взагалі та про нашу прозу 1925 року // Червоний шлях. 1926. № 3. С. 133163.
24. Білецький О. Сонячна машина” В. Винниченка // Білецький О. Літ.-крит. статті. К., 1990. С. 121131.
25. Борев Ю.Б. Художественный стиль, метод и направление // Теория литературных стилей: Современные аспекты изучения. М.: Наука, 1982. С. 7690.
26. Борткевич М. Олекса Слісаренко. Плантації // Нова громада. 1925. № 21. С. 32.
27. Буц Омелько. Посмертна збірка творів: З портретом автора, некрологом та примітками / За редакцією О. Слісаренка. Х.: ДВОУ, 1931. 91 с.
28. Буц Омелько. Шляхи розвитку української літератури: Стенограма диспута 24травня 1925 року при місцькомі УАН. Стенограму скорочено й спопуляризовано // Культура і побут. 1925. 9 серпня.
29. Ваплітянський збірник: З нагоди п’ятдесятиріччя ВАПЛІТЕ. Едмонтон: Мозаїка, 1977. 260 с.
30. Васьків М.С. Традиції епохи Відродження й українська романістика 20-х років ХХ століття // Ренесансні студії: Зб. наук. праць. Вип. 7. Запоріжжя: Лабораторія видавничих технологій та комп’ютерної графіки, 2001. С. 94114.
31. Васьків М.С. Український футуристичний роман // Вісн. Запорізьк. держ. ун-ту. 2001. № 4. Філологічні науки. С. 2732.
32. Ведміцький О. Літературний фронт: 1919 1931 // Літ. архів. 1931. Кн. 4 5. С. 104128.
33. Вёльфлин Г. Основные понятия истории искусств: Проблема эволюции стиля в новом искусстве. М. Л.: Academia, 1930. 290 с.
34. Винниченко В.К. Сонячна машина: Роман. К.: Дніпро, 1989. 619 с.
35. Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей. М.: Гослитиздат, 1961. 614 с.
36. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
37. Войтович В.М. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.
38. Володин Э.Ф. Специфика художественного времени // Вопросы философии. 1978. № 8. С. 132141.
39. Гальчук М. Літературне життя на підсовєцькій Україні. Мюнхен Париж: Спілка укр. молоді, 1952. 31 с.
40. Гасанова В.Т. Ідейно-естетична боротьба в українській літературі 20-х рр. ХХст. (на матеріалі літературних організацій): Автореф. дис. канд. філолог. наук. К., 2001. 18 с.
41. Гатов А. А. Слисаренко Душа мастера” // Молодая гвардия. 1929. № 7 8. С. 127.
42. Гельфандбейн Г. О. Слісаренко Зламаний гвинт” // Молодняк. 1929. № 12. С. 99100.
43. Гиршман М.М. Изучение диалектики общего и индивидуального в стиле // Теория литературных стилей: Современные аспекты изучения. М.: Наука, 1982. С. 918.
44. Гиршман М.М. Стиль как литературоведческая категория: Учебное пособие. Донецк: ДонГУ, 1984. 27 с.
45. Гиршман М.М. Стиль литературного произведения // Теория литературных стилей: Современные аспекты изучения. М.: Наука, 1982. С. 257300.
46. Гноєва Н.І. Бінарні опозиції роману Невеличка драма” В.Підмогильного // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №631. Вип. 41. Серія: Філологія. С. 327330.
47. Голубєва З.С. Двадцяті роки ХХ століття. Зошит перший: Літ. життя доби як об’єкт наук. досліджень. Х.: РАКаравела, 2000. 120 с.
48. Голубєва З.С. Український радянський роман 20-х років. Х.: Вид-во Харк. ун-ту, 1967. 216 с.
49. Горболіс Л. Герой у зв’язках із сакральною землею: Нові аспекти прочитання української класики // УМЛШ. 2004. № 3. С. 6166.
50. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. К.: Основа, 1991. 604 с.
51. Григорян А.П. Проблемы художественного стиля. Ереван: Изд-во Армянской ССР, 1966. 379 с.
52. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурс українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів: Центр гуманітарних досліджень Львівськ. держав. ун-ту ім. І. Франка, 1997. 299 с.
53. Гундорова Т. Соцреалізм як масова культура // Сучасність. 2004. №6. С. 5266.
54. Гусев В.И. Герой и стиль: К теории характера и стиля. М.: Худ. литература, 1983. 288 с.
55. Даниленко В. Стереотип, монотип, архетип у культурних моделях // Слово і час. 1994. № 1. С. 5559.
56. Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІ ХХст.). К.: Наук. думка, 1969. 560 с.
57. Денисова Т.Н. Роман і проблеми його композиції. К.: Наук. думка, 1968. 220 с.
58. Державін В. Олексій Полторацький. Літературні засоби. Спроба соціологічної аналізи // Критика. 1929. № 7 8. С. 204208.
59. Державін В. Современная Литературная Украина. Сб. // Червоний шлях. 1930. № 10. С. 195197.
60. Дзюба І. Література соціалістичного абсурду (Твори українських радянських письменників 30-х років про індустріалізацію, колективізацію, розкуркулення, голод) // Сучасність. 2003. № 1. С. 88112.
61. Дзюба И. Пятьдесят лет спустя: Украинская литература 30-х годов глазами 80-х // Дружба народов. 1989. № 4. С. 210237.
62. Днепров В.Д. Черты романа ХХ века. М.Л.: Сов. писатель, 1965. 548 с.
63. Доленґо М. Критичні етюди. Х.: ДВУ, 1925. 73 с.
64. Доленґо М. Післяжовтнева українська література // Червоний шлях. 1927. № 11. С. 154172.
65. Доленґо М. Що саме треба тепер робити: До нашої сучасної літературної ситуації // Гарт. 1929. № 10 11. С. 158166.
66. Дончик В.Г. Український радянський роман: Рух ідей і форм. К.: Дніпро, 1987. 429 с.
67. Дорошкевич О. Українська література. К.: Книгоспілка, 1928. Вид.3-є. 396 с.
68. Досвітній О.Ф. Твори: В 2 т. К.: Дніпро, 1991. Т. 1. 572 с.; Т. 2. 587 с.
69. Дузь І.М. Олекса Слісаренко: Літературний портрет // Рад. літературознавство. 1965. № 10. С. 3951.
70. Дузь І.М. Олекса Слісаренко та його твори // Слісаренко О.А. Бунт: Роман, повісті, оповідання. К.: Дніпро, 1965. С. 317.
71. Дузь І.М. Українська радянська література 1917 1929 років // УМЛШ. 1965. № 11. С. 3240.
72. Евангельский текст в русской литературе XVIII XX веков: цитата, реминисценция, мотив, сюжет, жанр: Сб. науч. трудов. Петрозаводск: Изд-во Петрозаводского ун-та, 1994. 388 с.
73. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина. К.: Глобус, 1994. Т. 2. С. 401800; 1996. Т. 3. С. 8011200.
74. Епілог // Літ. ярмарок. 1929. Кн. 7. С. 275277.
75. Єфремов С. Історія українського письменства. К.: Феміна, 1995. 688с.
76. Жирмунский В. Задачи поэтики // Жирмунский В. Вопросы теории литературы. Статьи 1916 1926. Л.: Academia, 1928. С. 1788.
77. Жирмунский В. Теория литературы: Поэтика. Стилистика. Избр. труды. Л.: Наука, 1977. 407 с.
78. Жулинський М.Г. Із забуття в безсмертя: Сторінки призабутої спадщини. К.: Дніпро, 1990. 447 с.
79. Журенко О.М. Модерні тенденції української романістики 20-х рр. ХХст.: Автореф. дис. канд. філолог. наук. К., 2003. 20 с.
80. Затонский Д.В. Искусство романа и ХХ век. М.: Худ. литература, 1973. 536с.
81. Зеров М. Два прозаїки // Зеров М. До джерел: Літ.-критич. статті. К.: Слово, 1926. С. 3951.
82. Зеров М. З сучасної української прози // Життя і революція. 1925. №2. С.3238.
83. Ільницький М. Література українського відродження: Напрями і течії в українській літературі 20-х поч. 30-х рр. ХХ ст. Л.: Львівськ. обл. науково-методичний ін-т освіти, 1994. 72 с.
84. Ільницький О. Український футуризм (1914 1930) / Перекл. з англ. Тхорук Р. Львів: Літопис, 2003. 456 с.
85. Історія української літератури: У 8 т. К.: Наук. думка, 1970. Т. 6. 506 с.
86. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. К.: Либідь, 1994. Кн. 1: 1910 1930-ті роки. 784 с.
87. Калениченко Н.Л. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. К.: Наук. думка, 1977. 316 с.
88. Качанюк М. Матеріяли до історії футуризму на Радянській Україні // Літ. архів. 1930. Кн. 12. С. 186192.
89. Кирилюк Є. Олекса Слісаренко // Життя і революція. 1927. № 9. С.268275.
90. Киселёва Л.Ф. О стилевой доминанте // Теория литературных стилей: Современные аспекты изучения. М.: Наука, 1982. С. 301319.
91. Ковалёв В.А. Многообразие стилей в советской литературе. М. Л.: Наука, 1965. 140 с.
92. Ковалёв В.А. Проблемы стиля в советской литературе // Время. Пафос. Стиль: художественные течения в современной советской литературе. М. Л.: Наука, 1965. С. 358.
93. Коваленко Б. За магнетобуди літератури. Х.: Гарт, 1932. 56 с.
94. Коваленко Б. На позиціях переверзевщини // Критика. 1931. № 3. С. 4067.
95. Коваленко Б. Пролетарські письменники. Х. К.: Література і мистецтво, 1931. 249 с.
96. Коваленко Б. Українська пролетарська література. К.: Пролетарська правда, 1929. 48 с.
97. Ковальчук Н.Д. Символічний лад української культури. К.: Знання України, 2002. 161 с.
98. Кожинов В.В. Происхождение романа: Теоретико-исторический очерк. М.: Сов. писатель, 1963. 440 с.
99. Корецкая И.В. Импрессионизм в поэзии и эстетике символизма // Литературно-эстетические концепции в России конца ХІХ начала ХХ в. М.: Наука, 1975. С. 207251.
100. Коряк В. По сторінках історії української жовтневої літератури // За марксо-ленінську критику. 1932. № 11. С. 928.
101. Коряк В. Українська література: Конспект. К.: Пролетар, 1931. 408с.
102. Костюк Г. Зустрічі і прощання: Спогади. Едмонтон: Канадський інститут українських студій, 1987. 743 с.
103. Костюк Г. У світі ідей та образів: Вибране: Критич. та історико-літ. роздуми 19301980. Мюнхен: Сучасність, 1983. 537 с.
104. Коцюбинський М.М. Вибрані твори: В 2 т. К.: Держ. вид-во худож. літ-ри, 1950. Т. 2. 484 с.
105. Кравців Б. На багряному коні революції: До реабілітаційного процесу в УРСР. Нью-Йорк: Пролог, 1960. 63 с.
106. Крижанівський С.А. Українська радянська література за 45 літ: Огляд // Крижанівський С.А. Художні відкриття: Статті з теорії та історії літератури. К.: Рад. письменник, 1965. С. 106142.
107. Крижанівський С.А. Шістдесят сходів угору: Основні етапи розвитку української радянської літератури // Крижанівський С.А. Художні відкриття і літературний процес: Огляди, статті, роздуми. К.: Рад. письменник, 1979. С.369.
108. Крутікова Н.С. До питання про реалізм // Слово і час. 2003. № 12. С. 313.
109. Кузнецов Ю.Б. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ початку ХХ ст.: Проблеми естетики і поетики. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. 304 с.
110. Кулик І. Класова боротьба на селі й соціалістична перебудова села в українській літературі. Спроба короткої тематичної аналізи // Гарт. 1930. №5. С. 169185.
111. Курилов В.В. Проблема стиля в современном советском литературоведении // Литературные направления и стили. Сб. статей, посвященный 75-летию профессора Г.Н. Поспелова. М.: МГУ, 1976. С.4754.
112. Лавріненко Ю. Олекса Слісаренко: Літературна сильветка // Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917 1933: Поезія проза драма есей. Париж: Культура, 1959. С. 116121.
113. Ладен-Кундзіч О. О. Слісаренко. Сліди бурунів” // Молодняк. 1927. № 9. С. 128130.
114. Лакиза І.П. На межі: Літературні силуети. Х.: ДВУ, 1930. 103 с.
115. Лакиза І. Яків Савченко критик: З приводу його книжок Проти реставрації” та Поети й белетристи” // Життя і революція. 1927. № 78. С. 103112.
116. Ласло-Куцюк М. Українська радянська література. Бухарест: Мультиплікаційний Центр Бухарестського Ун-ту, 1975. 359 с.
117. Ласло-Куцюк М. Шукання форми: нариси з української літератури ХХ століття. Бухарест: Критеріон,1980. 328 с.
118. Лебідь А., Рильський М. За 25 літ: Літ. хрестоматія. К.: Час, 1926. 446 с.
119. Левченко М.О. Епос і людина: Літературно-критичний нарис. К.: Рад. письменник, 1967. 256 с.