ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ МАРІЇ ГАЛИЧ У КОНТЕКСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “ЛАНКА” – МАРС

brief description

Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ВОРОНЦОВА ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 821. 161. 2. 09 + 929 Галич

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ МАРІЇ ГАЛИЧ У КОНТЕКСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНКА” МАРС

Спеціальність 10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Галич О.А.,
доктор філологічних наук,
професор

Луганськ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Постать Марії Галич у контексті Ланки” МАРСу 8

1.1. Літературознавчо-критична рецепція Ланки” МАРСу 8
1.2. Марія Галич у літературному угрупованні Ланка” МАРС 17

РОЗДІЛ 2. Особливості творчості Марії Галич 53

2.1. Збірка Друкарка” як явище літературного процесу 20-х років 53
2.2. Концепція героїні і засоби її втілення 58
2.3. Часово-просторова організація прози Марії Галич 104

РОЗДІЛ 3. Персоналії членів Ланки” МАРСу в мемуарній
літературі 117

3.1. Мемуаристика Марії Галич 117
3.2. Ланківці” у спогадах сучасників 138

ВИСНОВКИ 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 151

ВСТУП

Українська література 20-х років надзвичайно багата яскравими талантами, які встигли лише заявити про себе. Творчість цих другорядних письменників”, доводить Наталя Лощинська, не тло для визначальних митців, а закономірний зміст літературного руху” [92, 27]. Останнім часом спостерігаємо посилений інтерес науковців до творчої спадщини Д.Борзяка, А.Олійника, Д.Тася та ін. До таких талановитих, проте забутих сьогодні письменників відносимо Марію Галич. Вона була однією з небагатьох учасників літературного угруповання Ланка” МАРС, кому пощастило вижити, хоча й не зазнала ув’язнення та поневірянь на чужині, як Б.Антоненко-Давидович і Т.Осьмачка. Марія Галич була авторкою двох прозових збірок, опублікувала спогади про ланківців”, разом із чоловіком упорядкувала перший Російсько-український словник термінів лісівництва”.
Ортодоксальна критика зарахувала письменницю, як і всіх ланківців”, до розряду попутників”, тому довгий час їхні творчі особистості залишалися поза увагою науковців. На сьогодні твори Б.Антоненка-Давидовича, Г.Косинки, Т.Осьмачки, В.Підмогильного, Є.Плужника стали класикою української літератури ХХ ст., а прізвище Марії Галич подосі залишається маловідомим. Можна назвати небагатьох критиків, які цікавилися творчістю письменниці. Це рецензентка першої збірки Докія Гуменна, а також В.Мельник, В.Півторадні. Вони зосереджували увагу переважно на загальній характеристиці прози Марії Галич. Здається дивним, зазначав В.Мельник, але в якихось двох десятках тих новел, опублікованих за життя авторки, досить помітно відбилася тематично-стильова еволюція української малої прози пореволюційного часу” [98, 5].
Творчість Марії Галич розвивалася під знаком романтичного імпресіонізму. Перші прозові мініатюри були позначені революційною піднесеністю й висвітлювали актуальні для українського суспільства того часу проблеми. Пізніше авторку цікавила доля жінки за нових соціальних умов, письменниця намагалася дослідити людську психологію, що перебуває в критичній, межовій” ситуації. Це дало підстави обвинувачувати Марію Галич у міщанстві, попутництві, інтелігентщині, і як наслідок неможливість друкуватися, звільнення з роботи, вилучення книжок із бібліотек.
Актуальність теми полягає у необхідності заповнення численних прогалин у розвитку літератури розстріляного відродження”, висвітлення творчості малознаної постаті Марії Галич у загальному масштабі українського письменства 20-х початку 30-х років ХХ ст. Потреба цілісного дослідження її життя, прозового й мемуарного доробку зумовлена такими чинниками, як сучасне наукове уявлення повноти літературного процесу, розуміння специфіки тогочасного літературного розвитку, потреба інтерпретації текстів на основі традиційних і новітніх літературознавчих підходів, відсутність аналітико-синтетичного дослідження прози Марії Галич.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми Слобожанщина: літературний вимір” (державний реєстраційний номер 0103U0003608), над якою працює кафедра української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження системно висвітлити творчу спадщину Марії Галич у контексті літературної організації Ланка” МАРС, визначити особливості доробку письменниці, з’ясувати її місце в літературному процесі розстріляного відродження”.
Реалізація зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань:
- розкрити історію літературного об’єднання Ланка” МАРС, з’ясувати його роль у становленні українського письменства періоду розстріляного відродження” та вплив на творчість Марії Галич;
- простежити основні віхи життя й творчості письменниці, джерела й шляхи формування її світогляду;
- визначити тематичні обрії й проблематику творів, виявити своєрідність їх художнього втілення;
- проаналізувати концепцію героїні та засоби її художньої реалізації;
- виявити особливості часово-просторової організації прози Марії Галич;
- охарактеризувати жанрове розмаїття мемуарної спадщини письменниці та її сучасників.
Об’єкт дослідження імпресіоністична проза Марії Галич (збірки Друкарка” (1927), Моя кар’єра” (1930), оповідання Весною” (1928) та її мемуари, що раніше не розглядалися.
Предмет аналізу особливості творчої манери Марії Галич, які охоплюють жанровий рівень, специфіку зображення героїні, організацію художнього часу і простору.
Методологічно-теоретичною основою дисертації є дослідження з проблем поетики імпресіоністичної прози, репрезентовані працями В.Агеєвої, Л.Андреєва, С.Журби, Ю.Кузнецова, Д.Наливайка. Необхідність висвітлення теоретичних питань мемуарної літератури спричинила звернення до ідей В.Барахова, І.Василенко, О.Галича, О.Дацюка, О.Зарицького. Відповідно до обраних напрямків дослідження дисертант послуговувався філософськими та літературознавчими поглядами М.Бахтіна, Д.Гуменної, І.Денисюка, В.Мельника, В.Фащенка, В.Франкла, Е.Фромма, О.Чудакова, К.Г.Юнга.
Методи і прийоми дослідження. У дисертаційній праці застосовано порівняльно-історичний, культурно-історичний та біографічний методи. Водночас прийоми проблемно-тематичного аналізу, частково поєднувані з настановами ґендерного прочитання та психоаналізу. Виходячи з того, що проблема сенсу буття перебувала в центрі зацікавлень літераторів 20-х початку 30-х років, то цілком слушно при висвітленні творчості Марії Галич використано досвід екзистенціалізму. Під час дослідження мемуарної спадщини письменниці застосовано прийом зіставно-типологічного розгляду її текстів у зв’язку зі спогадами ланківців”.
Наукова новизна роботи. Уперше комплексно висвітлено життя й творчість Марії Галич у контексті літературно-мистецького та суспільно-політичного процесу 20-х 30-х років ХХ ст., здійснено спробу цілісного аналізу художнього доробку письменниці в контексті угруповання Ланка” МАРС. Її твори представлено як проблему жанрово-стильових пошуків з урахуванням світоглядних позицій. У роботі вперше проаналізовано концепцію героїні Марії Галич та засоби її зображення, простежено специфіку часово-просторової організації текстів, охарактеризовано мемуарну спадщину. Дослідження дозволило окреслити особливості пореволюційної літератури, з’ясувати місце в ній Ланки” МАРСу. До наукового обігу введено матеріали, що зберігаються в Центральному державному музеї-архіві літератури і мистецтв, Державному архіві Рівненської області, рукописному відділі НБУ ім. В.Вернадського, приватних архівах В.С.Постриганя та Л.Г.Бурдейної, наративні свідчення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для подальшого вивчення особливостей літературного процесу 20-х початку 30-х років ХХ ст., при викладанні курсу історії української літератури, при проведенні спецсемінарів, а також на відповідних уроках і факультативних заняттях у коледжах, гімназіях, ліцеях, школах із поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін.
Апробація роботи здійснювалась у формі доповідей і повідомлень, упровадженні окремих результатів дослідження в навчальний процес. Основні положення дослідження знайшли відбиття в доповідях на щорічних наукових конференціях Луганського державного педагогічного університету (2000, 2002), Міжнародній науковій конференції Документалістика на зламі тисячоліть: Проблеми теорії та історії” (Луганськ, 2001), V Всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих учених (Київ, 2002), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка НАН України Г.О.Костюка (Кам’янець-Подільський, 2002), Всеукраїнській науковій конференції Документалістика на порозі ХХІ століття” (Луганськ, 2003).
Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української літератури Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 7 публікаціях, 5 з яких уміщені у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Обсяг роботи 150 сторінок.

Бібліографічний список включає 144 джерела.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено аналітико-синтетичне дослідження прози Марії Галич із урахуванням її світоглядних та естетичних позицій. Вивчення творчої особистості письменниці в контексті літературного угруповання Ланка” МАРС дозволило з’ясувати місце Марії Галич в ньому. Зазначено, що участь в організації стала логічним завершенням пошуків письменниці такого літературного середовища, в якому свобода митця не обмежувалася партійними приписами. Марія Галич не брала активної участі в діяльності Ланки” МАРСу, хоча цілком підтримувала ідею відродження української культури на нових ідейно-естетичних принципах. Непорозуміння між нею та іншими учасниками організації виникало внаслідок різниці світоглядних орієнтирів.
Серед джерел формування світогляду письменниці наголошено батьківське виховання, спрямоване на освіту й наукове пізнання дійсності, одухотворення природи, прищеплене Ликерею Галич, вплив материного брата-революціонера. Закорінена в дитинстві віра письменниці в існування справедливого, рівноправного суспільства як потенційної можливості людства відповідала популярній на той час пролетарській ідеології. Марія Галич вірила в реалізацію ідеалу в прекрасному майбутньому”. Ланківці” не поділяли її романтичних поривань, вони підходили до дійсності з реалістичних позицій, критично оцінюючи суспільну ситуацію.
У дослідженні розкрито історію організації від АСПИСу до МАРСу та її роль у становленні української літератури 20-х років. Указано, що попутницька” Ланка” сповідувала модерне оновлення української літератури, намагаючись вивести її на світовий рівень. Це спрямування молоді письменники винесли з АСПИСу, хоча й вийшли з нього через розбіжності з неокласиками” щодо змісту нової літератури. Різних за художніми вподобаннями ланківців” об’єднувала спільна мета розробляти актуальні національні теми, надаючи творам європейських форм. У цьому вони спиралися на кращі українські та світові здобутки. Психологізм як прийом розкриття характеру персонажів став основною ознакою творчості членів об’єднання. Настанова послуговуватися будь-якими стильовими напрямами й течіями в умовах, коли доктриною літератури радянської доби став соціалістичний реалізм, невизнання офіційної політики партії, що виявлялося в позиції пасивного опору, призвели до штучного вилучення ланківців” із літературного життя, а згодом до їх фізичного знищення.
Визначено обрії тематики й проблематики творів Марії Галич, виявлено своєрідність їх художнього втілення. Письменниця належала до романтичного імпресіонізму, використовуючи при цьому окремі здобутки реалістичної прози. Ранні твори окреслюються темою становища селянина в післяреволюційну добу. Пізніше Марія Галич досліджувала психологію жінки в новому суспільстві, умови розвитку її моральних якостей, способи реалізації творчого потенціалу. У її творчості переважала орієнтація на закріплення первинного, миттєвого враження від існуючої реальності, що призвело до суб’єктивізації оповідної тканини, переломлення зображуваного через сприйняття одного персонажа. Ціннісна й фразеологічна авторська позиція збігається з контекстом героїнь, що посилює об’єктивізацію автора. Проте тотожність двох поглядів надає творам Обережна” та Весною” іронічного забарвлення. Присутність автора виявляється у формі заключних частин, поданих із позиції нейтрального оповідача (По дорозі”, Весною”).
Концепція героїні окреслюється екзистенційними проблемами пошуку сенсу буття, відчуженості, зайвості. Це роздвоєна, самотня особистість, що змушена вибирати між моральними цінностями, які є важливим складником особистісного я”, та реаліями життя. Неможливість віднайти гармонійні стосунки з суспільством призводить до розщеплення психіки. Знаходячись у критичній ситуації, героїні змушені переосмислювати свою сутність.
Письменницю передусім цікавила психологія персонажів, духовна сфера життя, пізнання якого вона здійснювала за допомогою взаємозв’язку свідомого й підсвідомого. Для розкриття внутрішнього життя Марія Галич удається до форми потоку свідомості”, який доповнюється чуттєвими спостереженнями. Різноманітні форми внутрішнього монологу є одним із основних художніх прийомів авторки при відтворенні психічного напруження героїнь. При цьому письменниця використовує принцип самоспостереження та самоаналізу персонажів над своїм духовним життям. Важливою рисою психологізму Марії Галич є непряма форма психологічного зображення, при якій внутрішні імпульси, стани, настрої передаються через зовнішні їх прояви поведінку, міміку, жести.
На жанровому рівні проза Марії Галич еволюціонувала від ескізно-фрагментарних форм до розлогих оповідань. Для прозових мініатюр характерні пантеїстичне осягнення героїнями природи, що знайшло свій вияв у пленерності, настроєвість, рефлексивність. В основі оповідань лежить внутрішній конфлікт, композиційно вони складаються з розрізнених картин, які передають певні психічні стани. Такі позасюжетні елементи, як пейзаж, інтер’єр, художня деталь, кольористика відіграють значну роль у розумінні складного душевного світу персонажів.
Виявлено, що розкриттю духовного світу героїнь підпорядкована часово-просторова організація творів. Хронологічний виклад подій як структуротвірний елемент реалістичної прози втрачає першочергове значення. Відтворення послідовної зміни почуттів і думок зумовило хронологічні зрушення переплітаються часові площини, видіння, марення, спогади. Використання актуального хронотопу дозволило письменниці фіксувати кожну мить душевного життя персонажів. Авторка застосовувала прийоми антракту” та тимчасової зупинки” в житті героїнь.
Дослідження мемуаристики Марії Галич засвідчує, що спогади письменниці становлять важливу частину її творчого доробку і є джерелом для вивчення життєвого і творчого шляху, світоглядних переконань. Ліризм та піднесеність оповіді притаманні всім жанрам і родо-жанровим утворенням мемуарної прози письменниці автобіографії, автокоментаря, листа, літературного портрета. Авторка безпосередньо виявляє своє ставлення до сучасників, явищ дійсності. Порівняно з оповіданнями спогади мають пафосний характер, у них чітко окреслюються політичні погляди письменниці.
Для істориків літератури значення мемуарів Марії Галич, Б.Антоненка-Давидовича й Т.Осьмачки полягає в тому, що вони дозволяють побачити Ланку” МАРС із погляду одного з членів організації, хоча це не позбавляє їх деякої упередженості в оцінках. Естетичний ідеал митця й концепція зображення особистості в літературних портретах Марії Галич і Б.Антоненка-Давидовича збігається, Т.Осьмачка обстоює відмінну від своїх товаришів позицію. Проте аналізовані спогади ланківців” відзначаються поетичністю вислову, емоційністю, психологізмом. Мемуарні згадки про Ланку” МАРС характеризують її як елітарне об’єднання талановитих літераторів, які своєю діяльністю закладали підґрунтя нової української літератури. Постать Марії Галич висвітлено у спогадах Докії Гуменної й Т.Осьмачки, які окремими деталями суттєво доповнюють життєпис письменниці й дають поштовх до розуміння її особистості, своєрідності творчості.
Творча доля Марії Галич позначена рисами, характерними для митців її покоління. У тематично-стильовій генезі прози письменниці відбилися особливості становлення й розвитку української літератури пореволюційної доби. Перехід культури на ідеологічні позиції призвів до повного згортання пошуків модерних засобів і прийомів письма.
Повернення із забуття ще одної непересічної особистості 20-х початку 30-х років, а саме такою була Марія Галич, допомагає повніше й об’єктивніше схарактеризувати літературний процес тієї доби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография: К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. М.: Наука, 1973. 278 с.
2. Агеєва В. Жінка в пожовтневій прозі: Парад стереотипів // Слово і час. 1991. № 6. С. 23-29.
3. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. К.: Ін-т літ-ри ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 1994. 160 с.
4. Андреев Л. Импрессионизм. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 250 с.
5. Антоненко-Давидович Б.Д. Здалека й зблизька: Літературні силуети й критичні нариси. К.: Рад. письменник, 1969. 303 с.
6. Антоненко-Давидович Б.Д. Майстер карбованого слова (на книгу Г.Косинки Новели”). Рецензія // ЦДМАЛМ. Ф. 159. Оп. 1. Спр. 78. 9 с.
7. Антоненко-Давидович Б.Д. На шляхах і роздоріжжях: Спогади. Невідомі твори. К.: Смолоскип, 1994. 288 с.
8. Антоненко-Давидович Б. Невже його нема (Про М.І.Терещенка) // ЦДМАЛМ. Ф. 159. Оп. 1. Спр. 64. 15 с.
9. Антоненко-Давидович Б. Твори: В 2 т. К.: Наук. думка, 1999. Т. 2.: Сибірські новели. Оповідання. Публіцистика. Спогади. Листування / Упорядкув. та приміт. Л.С.Бойка. 656 с.
10. Антоненко-Давидович Б. Спогад про прийом Сталіним української делегації 1929 року // Сучасність. 1984. чч. 7-8. С. 4-12.
11. Антоненко-Давидович Б. Тюремні вірші. Як я дійшов до життя такого” (Брюховецький В. Переднє слово) // Дніпро. 1989. № 6. С. 101-114.
12. Ахматов Л. За радянську літературу // Червоний шлях. 1930. № 4. С.151-157.
13. Багаття. Борис Антоненко-Давидович очима сучасників. К.: Вид-во ім.Олени Теліги, 1999. 512 с.
14. Барахов В.С. Литературный портрет: Истоки, поэтика, жанр. Л.: Наука, 1985. 311 с.
15. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Сост. С.Бочаров и В.Кожинов. М.: Худ. лит., 1986. 541 с.
16. Білецький О. Проза взагалі та наша проза 1925 року // Червоний шлях. 1926. № 2. С. 121-129.
17. Біляїв В. Тодось Осьмачка // Нові дні. 1989. № 467 (січень). С. 21-23.
18. Біляїв В. Тодось Осьмачка // Нові дні. 1989. № 468 (лютий). С. 9-11.
19. Бойко Л. І не Європа, і не просвіта / 20-і роки: Літературні дискусії, полеміки: Літ.-критичні статті /Упоряд. В.Г.Дончик. К.: Дніпро, 1991. С. 261-288.
20. Бондар-Терещенко І. Аркадій Любченко і ВОВ: До нереалізованого ювілею // Кур’єр Кривбасу. 2000. № 122. С. 104-113.
21. Бочаров А. Время в четырёх измерениях // Вопросы литературы. 1974. № 11. С. 33-68.
22. Василенко І.М. Специфіка літературного портрета як жанру сучасної мемуарної прози / Автореф. дис. канд. філолог. наук: 10.01.06. Дніпропетровськ, 1997. 22 с.
23. Галич Марія // Енциклопедія українознавства / Перевидання в Україні. К.: Глобус, 1993. Т. 1 С. 342-343.
24. Галич М. Автобіографія // Родинний архів В.С.Постриганя. Львів. 30 с.
25. Галич М. Автобіографія // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1007. 5 с.
26. Галич М. Весною // Життя і революція. 1928. № 8. С. 56-76.
27. Галич М. Друкарка: Оповідання. К.: Маса, 1927. 104 с.
28. Галич М. Косинка в літературі // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1015. 19 с.
29. Галич М. Моя кар’єра: Оповідання. К., Х.: Держвидав України, 1930. 68 с.
30. Галич М. На довгій ниві творчості // Літературна Україна. 1969. 8 серпня. С. 3.
31. Галич М. Співець червоної волі (До 70-річчя від дня народження) // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 274. 11 с.
32. Галич М. Спогади про Євгена Плужника (До 70-річчя від дня народження) // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 275. 6 с.
33. Галич М. Спогади про свою літературну діяльність // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 276. 10 с.
34. Галич М. Уривок із щоденника // Родинний архів В.С.Постриганя. Львів. 2 с.
35. Галич О. Відлуння пам’яті людської / Літературна панорама, 1990: Збірник / Упоряд. С.С.Гречанюк. К.: Дніпро, 1990. С. 134-144.
36. Галич О. Письменницькі мемуари в школі. Луганськ: ВКФ Знання”, 1999. 146 с.
37. Галич О. Українська письменницька мемуаристика. К.: КДПІ ім.О.М.Горького, 1991. 217 с.
38. Галич-Нудьга А. Біографія письменниці 20-х років п. Марії Галич // Родинний архів Л.Г.Бурдейної. Львів. 3 с.
39. Голуб Я. Спогади про мого батька: [Письменника Б.Антоненка-Давидовича] // Березіль. 1995. № 1-2. С. 53-143.
40. Гуменна Д. Дар Евдотеї: Іспит пам’яті: У 2 кн. Балтимор; Торонто: Укр. вид-во Смолоскип” ім.В.Симоненка, 1990. Кн. 1: Київські кручі. 306 с.
41. Гуменна Д. М.Галич. Друкарка”: Рецензія // Життя і революція. 1927. № 7. С. 188-189.
42. Гундорова Т. Руйнування романтичної метафізики // Слово і час. 1993. № 11. С. 22-28.
43. Дацюк О.О. Типологія авторського я” в мемуаристиці епохи тоталітаризму/ Документалістика на зламі тисячоліть: Проблеми теорії та історії. Матеріали міжнародної наук. конференції. Луганськ: Знання, 2001. 149-156 с.
44. Денисюк І.О. Українська новелістика кінця XIX початку XX ст. / Українська новелістика кінця XIX початку XX ст.: Оповідання. Новели. Фрагментарні форми (ескізи, етюди, нариси, образки, поезії в прозі). К.: Наук. думка, 1989. С. 5-26.
45. Дзюба І. Літературно-мистецьке життя / Історія української літератури XX ст.: У 2 кн. Кн. 1: Перша половина XX ст. Підручник/ За ред. В.Г. Дончика. К.: Либідь, 1998. С. 14-45.
46. До нового літературного сезону // Літературна газета. 1927. 26 вересня. С. 1.
47. Допит підсудного Івченка Михайла // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф .274. № 229. 7 с.
48. Дорошкевич О. Літературний рух на Україні в 1924 // Життя і революція. 1925. № 3. С. 61-68.
49. Евнина Е. Проблема литературного импрессионизма и различные тенденции его развития во французской прозе конца XIX и начала XX века / Импрессионисты, их современники, их соратники. Живопись. Графика. Литература. Музыка / Под ред. А.Д.Чегодаева и др. М.: Искусство, 1975. С. 254-286.
50. Журба С. Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років XX століття. Тернопіль: СМП Астон”, 2000. 120 с.
51. Зарицький О.М. Біографія та історія (Чеський біографічний роман 70-х років). К.: Наук. думка, 1989. 100 с.
52. Зеров М.К. Твори: У 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т.2.: Історико-літературні та літературознавчі праці. 601 с.
53. Иванов В.В. Категория времени в искусстве и культуре XX века / Ритм, пространство, время в литературе и искусстве. Л.: Наука, 1974. С. 39-67.
54. Івашко В. Микола Зеров і літературна дискусія (1925 1928) / 20-і роки: Літературні дискусії, полеміки: Літ.-критичні статті / Упоряд. В.Г.Дончик. К.: Дніпро, 1991. С. 69-89.
55. Історія української літератури: В 2 т. / Ред. колегія: О.І.Білецький та ін. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. Т. 2. 867 с.
56. Історія української літератури: У 8-ми т. / Ред. колегія: Є.П.Кирилюк та ін. К.: Наук. думка, 1970. Т. 6.: Література періоду боротьби за перемогу соціалізму (1917 1932) / Б.С.Буряк, А.О.Ковтуненко, Б.Л.Корсунська. Відп. ред. С.А.Крижанівський. 515 с.
57. Історія української радянської літератури / Ред. колегія: С.А.Крижанівський та ін. К.: Наук. думка, 1965. 863 с.
58. К.-К. Валер’ян Підмогильний // Літературно-науковий додаток до Нового часу”. Львів. 1938. 22 серпня. С. 1-2.
59. Кейван М. У самотній мандрівці до вічності: Спогади про Тодося Осьмачку// Березіль. 1996. № 3-4. С. 58-94.
60. Клоччя А. Київ Гарт” за документами // Літературна газета. 1928. 15 грудня. С. 6-7.
61. Клоччя А. За 1928 рік // Літературна газета. 1928. 1 грудня. С. 6.
62. Коваленко Б. В порядкові самокритики // Літературна газета. 1928. 8 серпня. С. 1-2.
63. Коваленко Б. Від минулого в майбутнє: До 5-річчя пролетарського літературного руху в Києві // Літературна газета. 1928. 15 грудня. С. 2-3.
64. Коваленко Б. Камо грядеши? // Літературна газета. 1928. 1 жовтня. С. 1, 3.
65. Коваленко Б. Літературний Київ // Гарт. 1925. № 1. С. 111-152.
66. Коваленко Б. Плутаними стежками // Літературна газета. 1927. 26 вересня. С. 1-2.
67. Коваленко Л. Тодось Осьмачка (До психології творчости) // Нові дні. 1962. ч. 155 (грудень). С. 7-14.
68. Коваленко-Плужник Г. Спогади // Україна. 1990. № 2. С. 4-6.
69. Коваленко-Плужник Г. Спогади // Україна. 1990. № 3. С. 7-9.
70. Кодак М. Психологізм соціальної прози. К: Наук. думка, 1968. 161 с.
71. Косинка Г. Гармонія: Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку. К.: Дніпро, 1988. 604 с.
72. Костюк Г. Зустрічі і прощання: Спогади: У 2 кн. Едмонтон: Канадський ін-т українських студій, Альбертський ун-т, 1987. Кн. 1. 743 с.
73. Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX початку XX ст.: Проблеми естетики і поетики. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. 304 с.
74. Кулик І. Про одну творчу нараду // Радянська література. 1934. № 5. С. 192-196.
75. Культурне будівництво в Українській РСР: Найважливіші рішення Комуністичної партії і радянського уряду 1927-1959 рр.: Зб. документів: У 2 т. К.: Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1960. Т. 1. 880 с.
76. Лесик В.В. Композиція художнього твору. К.: Дніпро, 1972. 248 с.
77. Лист Антоненка-Давидовича Б.Д. до Галич М.О. від 5.IX.1967 // ЦДМАЛМ. Ф. 94. Оп. 1. Спр. 7. 1 с.
78. Лист Антоненка-Давидовича Б.Д. до Півторадні В.І. від 15.IX.1957 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 817. 6 с.
79. Лист Антоненка-Давидовича Б.Д. до Півторадні В.І. від 17.X.1957 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 818. 4 с.
80. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 16.V.1963 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1005. 9 с.
81. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 27.I.1968 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1006. 4 с.
82. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 19.III.1968 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1007. 7 с.
83. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 27.VII.1968 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1011. 4 с.
84. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 16.IХ.1968 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1013. 4 с.
85. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 6.11.1969 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1022. 4 с.
86. Лист Галич М.О. до Півторадні В.І. від 25.VII. 1970 // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 1018. 4 с.
87. Лист Галич М.О. до Фіялки Т.Я. [1967] // ЦДМАЛМ. Ф. 94. Оп. 1. Спр. 6. 4 с.
88. Лист до редакції // Життя і революція. 1928. № 12. С. 203-204.
89. Лист Мороз-Стрілець Т.М. до Галич М.О. // ЦДМАЛМ. Ф. 94. Оп. 1. Спр. 8. 14 с.
90. Лист Череватенка Л.В. до Галич М.О. // ЦДМАЛМ. Ф. 94. Оп. 1. Спр. 11. 8 с.
91. Листи Шевченко Л. до Галич М.О. 19.V.1962 9.VIII.1968 // ЦДМАЛМ. Ф. 94. Оп. 1. Спр. 12. 4 с.
92. Лощинська Н. Другорядні письменники: Тло для корифеїв чи основа єдності літпроцесу? // Слово і час. 2002. № 6. С. 27-29.
93. Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні 1917 1934. К.: Гелікон, 2000. 242 с.
94. МАРС // Енциклопедія українознавства / Перевидання в Україні. К.: Глобус, 1996. Т. 4 С. 1477-1478.
95. Марс” // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. / Ін-т літ. ім.Т.Г.Шевченка АН УРСР. К.: Укр. енциклопедія, 1988. Т.3. 1995. С. 300.
96. Материалы для печатания на страницах газеты Волынь”. 1942 1943 год. Осьмачка Т. Косинка // ДАРО. ФР. 280. Оп. 1. Спр. 4. С. 101-104.
97. Мельник В.О. Валер’ян Підмогильний: До 90-річчя від дня народження. К.: Знання, 1991. 48 с.
98. Мельник В. Несправджені сподівання: До 90-річчя від дня народження Марії Галич // Літературна Україна. 1991. 5 вересня. С. 5.
99. Мельник В.О. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини XX ст. К.: Ін-т літ-ри ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 1994. 318 с.
100. Мілет К. Сексуальна політика / Пер. з англ. У.Потятиник, П.Таращук. К.: Основи, 1998. 619 с.
101. Монахова Н. Проза Валер’яна Підмогильного: Ґендерний аспект // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Вип. VIII. Рівне: Вид-во РДГУ, 2000. С. 199-216.
102. Мороз-Стрілець Т. Голос пам’яті: Спогади. К.: Рад. письменник, 1989. 196 с.
103. Наливайко Д.С. Искусство: Направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1985. 365 с.
104. Наші літературні угруповання // Життя і революція. 1925. № 1-2. С. 103-104.
105. Нащадок степу: Спогади про Валер’яна Підмогильного / Упорядник М.Чабан. Дніпропетровськ: Січ, 2001. 220 с.
106. Неврлі М. Серця не міняв на мідяки (До 70-річчя від дня народження Дмитра Фальківського) / Фальківський Д. Ранені дні. Словацьке педагогічне вид-во в Братиславі: Відділ укр. літ. в Пряшеві, 1969. С. 5-19
107. Нова літературна асоціація в Києві // Пролетарська правда. 1926. 9 листопада. С. 4.
108. Нова літературна асоціація в Києві // Червоний шлях. 1926. № 11-12. С. 239-251.
109. Нова літературна організація МАРС” // Життя і революція. 1927. № 1. С. 111.
110. Одарченко П. Спогади про Т.Осьмачку // Нові дні. 1988. № 463 (вересень). С. 8-10.
111. Осьмачка Т. Мої товариші: Історико-мемуарна розвідка про людей Розстріляного українського відродження 20-х років // Березіль. 1996. № 3-4. С. 95-134.
112. Осьмачка Т. Перед пекельною запоною (Дещо про Б.Антоненка-Давидовича) // Нові дні. 1950. ч. 4 (травень). С. 2.
113. Письменники Радянської України. 20 30 роки: Нариси творчості / Упоряд. С.А.Крижанівський. К.: Рад. письменник, 1989. 407 с.
114. Півторадні В. Концепція нової людини в ранній українськїй прозі (1917 1927): Докторська дисертація (1960 1970). Розділ III. Людина чи міщанин // Рукописний відділ НБУ ім.В.Вернадського. Ф. 274. № 136. 148 с.
115. Підмогильний В. Іван Нечуй-Левицький (Спроба психоаналізи творчости) // Життя і революція. 1929. № 9. С. 295-303.
116. Про Григорія Косинку: Спогади. К.: Рад. письменник, 1969. 214 с.
117. Рахманний-Олійник Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні (1919 1939 роки). К.: Четверта хвиля, 1999. 240 с.
118. Ревалд Д. История импрессионизма / Пер. с англ. П.В.Мелковой; Вступ. ст. и общ. ред. М.А.Бессоновой. М.: Республика, 1994. 415 с.
119. Романовський О.К. Знаменна віха: З історії становлення радянської літератури. К.: Дніпро, 1965. 242 с.
120. Савченко Я. Жовтень і літературні угруповання // Більшовик. 1923. 7 листопада. С. 9.
121. Скирда Л. Євген Плужник. К.: Дніпро, 1989. 151 с.
122. Слабошпицький М. Тодось Осьмачка: Літ. профіль; Никифор Дровняк з Криниці: Роман-колаж (фрагменти). К.: Рада, 1995. 141 с.
123. Словник символів / За заг. ред. О.І.Потапенка, М.К.Дмитренка. К.: Редакція часопису Народознавство”, 1997. 156 с.
124. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 633 с.
125. Смолич Ю.К. Твори: У 8 т. / Упоряд. О.Г.Смолич; Редкол.: П.А.Загребельний та ін. К.: Дніпро, 1983. Т. 7.: Розповіді про неспокій / Ред. та авт. приміт. К.П.Волинський. 1986. 702 с.
126. Українська радянська енциклопедія / Голов. ред. колегія: М.П.Бажан та ін. К.: Гол. ред. УРЕ, 1965. Т. 17: Українська Радянська Соціалістична Республіка. 807 с.
127. Фальківський Д. Ранені дні. Словацьке педагогічне вид-во в Братиславі: Відділ укр. літ. в Пряшеві, 1969. 313 с.
128. Фащенко В.В. У глибинах людського життя: Етюди про психологізм літератури. К.: Дніпро, 1981. 279 с.
129. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник: Пер. с англ. и нем./ Общ. ред. Л.Я.Гозмана, Д.А.Леонтьева; Вст. ст. Д.А.Леонтьева. М.: Прогресс, 1990. 0 366 с.
130. Фромм Э. Душа человека / Перевод с англ. М.: Республика, 1992. 480 с.
131. Хвиля А. На підйомі // Критика. 1928. № 1. С. 7-12.
132. Хвильовий М. Твори: У 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т. 1.: Поезія. Оповідання. Новели. Повісті / Упоряд. М.Г.Жулинського, П.І.Майдаченка; Передм. М.Г.Жулинського. 650 с.
133. Хвильовий М.Г. Твори: У 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т. 2.: Повість. Оповідання. Незакінчені твори. Нариси. Памфлети. Листи / Упоряд. М.Г.Жулинського, П.І.Майдаченка. 925 с.
134. Черненко О. Михайло Коцюбинський імпресіоніст: Образ людини у творчости письменника. Мюнхен: Сучасність, 1977. 143 с.
135. Черненко О. Тодось Осьмачка, спогади про нього і фонд для нього // Нові дні. 1965. чч. 186-187. С. 12-15.
136. Чорнозем підвівся: Збірник / Упоряд. текстів, передмова та прим. В.І.Півторадні. К.: Молодь, 1971. 284 с.
137. Чудаков А. Мир Чехова: Возникновение и у