МІФОПОЕТИЧНА ПАРАДИГМА ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ У "ПОВІСТІ ВРЕМ'ЯНИХ ЛІТ"

brief description

Житомирський державний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Вишина Марина Юріївна
УДК 821.161(092)

Міфопоетична парадигма художньої образності
у "Повісті врем'яних літ"

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Білоус Петро Васильович,
доктор філологічних наук, професор

Житомир 2008

Зміст

ВСТУП...

3

Розділ 1 Міфологічний аналіз як спосіб дослідження давніх літописних текстів

7

1.1.

Проблема вивчення літописного тексту

7

1.2.

Наукові параметри міфологічного аналізу

19

1.3.

Літопис як об’єкт міфологічного аналізу ......

36

Висновки до першого розділу..

48

Розділ 2 Автохтонні міфопоетичні образи у "Повісті врем’яних літ"...

51

2.1.

Літературна адаптація космогонічних міфів .....

51

2.2.

Обрядові та ритуальні міфи як джерело образності у літописі ...

66

2.3.

Топонімічні легенди та історичні міфи в образній системі "Повісті врем’яних літ" ...

79

Висновки до другого розділу ..

105

Розділ 3 Запозичені міфологічні образи та мотиви у художній структурі "Повісті врем’яних літ"...

109

3.1.

Антична міфопоетика ..

109

3.2.

Біблійна міфологія ...

118

3.3.

Скандинавські міфологічні образи .

133

3.4.

Азійські міфи

143

Висновки до третього розділу .

152

ВИСНОВКИ

156

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..

161

Вступ

Актуальність теми дослідження. Український народ має давню літературну традицію, що налічує понад тисячу років. Біля її витоків стоїть "Повість врем’яних літ" найдавніший літопис України-Русі. Ця стародавня пам’ятка вже протягом кількох століть привертає увагу вчених-медієвістів. З 1991 року, коли Україна стала незалежною державою, почалося відродження пам’яток найдавнішої національної книжної спадщини. До 80-х років ХХ століття в Україні користувалися здебільшого здобутками російських учених і перекладачів, власного видання будь-якого літописного тексту в оригіналі чи в перекладі не було. У ті роки не здійснено жодної спроби інтерпретувати літературні пам’ятки у зв’язку з історією українського народу. В радянський час серед українських вчених, що спеціально і серйозно займалися літописами Київської Русі, єдиною постаттю залишався Л.Махновець. Майже чверть століття він працював над науковим перекладом повного тексту "Літопису Руського" ("Повість врем’яних літ", "Київський літопис", "Галицько-Волинський літопис"). І все ж його переклад побачив світ не у видавництві АН УРСР "Наукова думка", а у видавництві "Дніпро" у 1989 році.
Робота над вивченням тексту "Повісті врем’яних літ" та його тлумаченням вже має свою історію. Провідне місце у дослідженні літопису посідають російські літературознавці (І.Єрьомін, А.Кузьмін, Д.Лихачов, О.Львов, М.Присєлков, Б.Рибаков, М.Сухомлинов, О.Творогов, М.Тихомиров, Л.Черепнін, О.Шахматов). Історико-філологічне осмислення "Повісті врем’яних літ" українськими вченими викладене у роботах із вітчизняної історії літератури М.Костомарова, М.Максимовича, І.Франка, М.Грушевського, М.Возняка, Д.Чижевського, М.Гудзія, Л.Махновця.
Всі вище зазначені автори ведуть розмову про джерела (усні та письмові) формування літописного тексту лише в руслі його зв’язку з певними фольклорними жанрами (легенди, перекази) та епічно-героїчною традицією (слави, билини). Спеціального дослідження, яке б поглиблено розкривало міфологічний підтекст і контекст "Повісті врем’яних літ" на рівні засвоєння місцевих і запозичених міфологічних мотивів, образів, сюжетів, ще не проведено. Саме тому вважаємо, що для з'ясування художньої специфіки літописного тексту "Повісті врем'яних літ" варто застосувати міфологічний аналіз, науковий досвід міфологічної критики, який сформувався протягом ХХ століття.
Об’єкт дослідження текст літопису "Повість врем’яних літ".
Предмет дослідження міфологічні джерела, використані у формуванні образної системи літописного тексту.
Мета дисертації виявити, проаналізувати і систематизувати міфологічні джерела, що вплинули на формування та образний зміст тексту "Повісті врем’яних літ". Для цього планується розв’язати такі завдання:
розглянути текст пам’ятки з метою виявлення в ній міфологічних мотивів, образів, сюжетів;
опрацювати роботи літературознавців, присвячені дослідженню цієї пам’ятки;
визначити основні параметри міфологічного аналізу;
обґрунтувати художність, літературність тексту літопису;
визначити характерні прикмети літописного стилю;
реконструювати й систематизувати використані у літописі міфи.
Методи дисертаційного дослідження: міфологічний аналіз художнього тексту, літературна герменевтика.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що:
вперше проведено системне дослідження "Повісті врем'яних літ" (літописного тексту) із застосуванням сучасних методик міфологічної критики;
класифіковано та проаналізовано основні джерела найдавнішого українського літопису і доведено передусім їх образотворчу роль і функцію;
враховуючи специфіку середньовічної уяви та поетики, вмотивовується художність літописного тексту, пріоритет літературності у традиційному жанрі історичної прози.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Тема дисертаційної роботи узгоджена з науковими планами кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка і є складовою частиною комплексного проекту "Історична поетика української літератури". Тема була затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 23.12.2005 року) та науковою радою "Класична спадщина та сучасна художня література" при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (протокол № 3 від 08.06.2006 року).
Теоретичне значення одержаних результатів. Застосування міфологічного аналізу до тексту "Повісті врем'яних літ" дає можливість доповнити висновки дослідників щодо ймовірних джерел, до яких звернулися автори літопису під час його укладання. Основним критерієм для систематизації міфологічних джерел обрано їх приналежність до слов'янської культурної традиції. Відповідно до цього виділено автохтонні та запозичені міфологічні джерела. Запропонований поділ запозичених міфів на античні, біблійні, скандинавські та азійські розширює сферу дослідження першоджерел літопису. Наявність у "Повісті врем'яних літ" значної кількості автохтонних міфологічних сюжетів, мотивів та образів обґрунтовує приналежність літопису до давньоукраїнської літературної спадщини. Автохтонні та запозичені міфи, що увійшли до тексту пам'ятки, виступають переконливим аргументом на користь домінування художності та літературності над історизмом у "Повісті врем'яних літ".
Практичне значення. Отримані результати дисертаційної роботи можуть бути використані у наукових студіях з літературної медієвістики, в освітніх програмах з історії української літератури, а також у написанні дисертаційних, дипломних, курсових робіт та рефератів з давньої української літератури.
Апробація результатів дослідження здійснена на засіданнях кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка та на секційних засіданнях трьох міжнародних і однієї всеукраїнської конференцій, зокрема "Творчість І.Я.Франка в контексті української духовності" (Житомир, 2006), "Проблема педагогічної освіти в полікультурному просторі України" (Житомир, 2007), ІХ Міжнародна наукова конференція молодих вчених (Київ, 2007), міжнародна науково-практична конференція "Україна в етнокультурному вимірі (ХVIII-XXI ст.)" (Київ, 2008).
За темою дисертації опубліковано такі матеріали:
1) ВишинаМ.Ю. "Повість врем’яних літ" як об'єкт міфологічного аналізу" // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 29. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2006. С. 189-192.
2) ВишинаМ.Ю. "Іван Франко про "Повість врем’яних літ" // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. № 15. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2006. С. 92-99.
3) ВишинаМ.Ю. "Повість врем’яних літ" про давні звичаї українців" // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 41. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2008. С. 199-204.
4) ВишинаМ.Ю. "Літературна адаптація космогонічних міфів у "Повісті врем’яних літ" // Літературознавчі обрії. Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України. Київ, 2007.
5) ВишинаМ.Ю. "Полікультурний феномен "Повісті врем’яних літ" // Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України: Матеріали Всеукраїнської конференції (22-23 травня 2007 р.). Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2007. С. 19-25.
6) ВишинаМ.Ю. Трактування троїстої концепції всесвіту в "Повісті врем’яних літ" // Літературознавчі студії. До 30-річчя наукової діяльності професора Петра Білоуса. Вип.1. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2007. С. 61-69.
7) ВишинаМ.Ю. Історичні мотиви та образи у "Повісті времяних літ" // Літературознавчі студії. Вип. 2. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2008. С. 105-114.

Структура дисертації обумовлена її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (217 джерел). Загальний обсяг становить 177 сторінок, з яких 160 сторінок основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження давньоукраїнських літературних пам’яток, зокрема літописної прози доби Київської Русі, повинне бути багатоаспектним, проте найактуальнішим аспектом у вивченні цієї прози має стати художність ("літературність") тексту, який відображає історичні реалії засобами середньовічного словесного мистецтва.
Ця робота присвячена міфологічному аналізу раннього літописного тексту "Повісті врем’яних літ". У процесі аналітичної та інтерпретаційної роботи розглянуто текст літопису з метою виявлення в ньому міфологічних мотивів, образів, сюжетів, запропоновано та апробовано методику міфологічного аналізу, який передбачає: розпізнавання у літературному тексті міфологічних структур, ідентифікацію виявленого міфу з можливим інваріантом, їх зіставлення, виявлення історико-культурного, етнічного джерела міфу-інваріанта, з’ясування смислів і значень міфологічних образів у контексті всього твору, визначення художнього колориту міфологічного образу (з урахуванням історичної епохи, типу творчості, стильових різновидів), дослідження мотиву звернення автора до міфологічних образів.
Міфологічний аналіз "Повісті врем’яних літ" дав змогу упевнитися, що літописці у процесі укладання тексту зверталися до різноманітних усних та писемних джерел, серед яких їхню увагу привертали і міфологічні джерела (місцеві та запозичені). Внаслідок проведеної роботи вдалося виділити такі групи міфів:
1) східнослов’янські (автохтонні) міфи;
2) тюркські міфи;
3) скандинавські міфи;
4) античні міфи;
5) біблійні міфи.
У групі автохтонних міфів помітне місце займають космогонічні, топонімічні, історичні і ритуально-обрядові міфи, мотиви та образи яких залучено до художньої структури літопису. Виявлено численні варіації міфологічних образів землі, повітря, вогню, води, у чому відбилися давні уявлення праукраїнців про світобудову та їхнє архаїчне світорозуміння. До центральних космогонічних образів віднесено образ Світового дерева. З'ясовано, що мотив Світового дерева і пов’язаний із ним мотив триєдності життя неодноразово повторюється у "Повісті врем’яних літ", набуваючи щоразу нового звучання на автохтонному ґрунті: розподіл земель між трьома синами Ноя (Сім Хам Яфет), заснування Києва трьома братами (Кий Хорив Щек), прикликання на Русь трьох варягів (Рюрик Трувер Синеус), братовбивчі війни між трьома синами князя Святослава (Ярополк Олег Володимир).
Серед обрядових та ритуальних міфів зазначені ті, які пов’язані зі вшануванням місцевими племенами язичницьких богів, із похованнями, формами шлюбу, волхвуванням. У найдавнішій літописній історії відображено принаймні два періоди в еволюції язичництва: період культу природи і період творення ідолів (кумирів). Особливо яскраво постає другий період у розповідях про язичницький пантеон князя Володимира. Літописці пояснюють деякі географічні назви за допомогою топонімічних легенд: Київ, Переяслав, Перунова рінь, Родня, Переволока та інші. Серед автохтонних історичних міфів привертає увагу цикл оповідей про запровадження християнства на Русі, вибудуваних за всіма правилами міфотворчості, позначених певними домислами з ідеологічних мотивів.
Інтерес літописців до міфів інших народів можна пояснити їхнім прагненням увести культурно-історичний простір Русі у світовий контекст, віднайти у творчості інших народів підтвердження власних світоглядних та мистецьких реалій шляхом порівняння та виявлення схожості, запозичити творчий досвід чужих народів для увиразнення власного художнього досвіду.
Звернення до античності засвідчують вказані у "Повісті врем’яних літ" власні назви, пов’язані з історією та культурою давньої Греції та Риму. Зокрема, згадуване під 915 роком давньогрецьке місто Андріанополь відсилає до міфологічних постатей Ореста, Агамемнона, Андріана. Духом міфологізму овіяна і згадка про Аполонія Тіанського у зв’язку з легендою про смерть князя Олега. Слід відзначити, що автори літописного тексту майже не вдаються до безпосереднього переказу античних міфів, а принагідно запозичують із них лише окремі сюжети та образи (наприклад, мотив отруєня героя: Одіссей Олег).
Цитування літописцями біблійних текстів доводить той факт, що Біблія була для них авторитетним джерелом не лише у формуванні світоглядно-ідеологічних засад літопису, а й важливим джрелом образно-художнього мислення. У "Повість врем’яних літ" потрапила низка міфологічних легенд, які автори літопису використали з певною смисловою та художньою метою: про всесвітній потоп і чудесне порятування Ноя, про Вавилонське стовпотворіння, про перше братовбивство (Каїн та Авель) тощо. Характерно, що Бог у літописі постає не милостивим, а грізним і караючим, і це можна пояснити намаганням літописців розвинути ідею "покарань божих". Зокрема, образ Бога грізного Судді простежується у багатьох порічних записах, де йдеться про нашестя на Русь половців. Прямі запозичення із міфологічної структури Біблії використувуються у розповіді грецького Філософа князю Володимиру про створення світу Богом, про перших людей Адама та Єву, про Мойсея, про прихід на землю пророків, про народження Ісуса Христа, про його життя, смерть та воскресіння. Автори "Повісті врем'яних літ" активно залучають до твору поширені на Русі афоризми зі збірників "Притчі Соломонові" та "Премудрості Соломона". Цитування літописцями біблійних псалмів, пісень і приповісток Соломонових, афоризмів із різних біблійних книг ще раз підтверджує той факт, що Біблія була цінним джерелом у формуванні образно-художнього мислення перших словотворців, зокрема авторів "Повісті врем’яних літ".
Контакти зі скандинавською культурою зумовили у "Повісті врем’яних літ" відповідні міфологічні запозичення. Одним із найяскравіших запозичень є міфологічна легенда про Віщого Олега та його коня. Таку легенду виявлено в скандинавському епосі ("Едда"). Міф про прикликання варягів (зокрема і про родовід Рюрика) також розцінюється у дисертаційній роботі як запозичений мотив із скандинавського епосу. Аналіз чотирьох помст княгині Ольги древлянам виявляє у цих яскравих сюжетних оповіданнях присутність скандинавської символіки, образів, мотивів, міфологем вогню, води, землі, зброї, рис чужинської міфологічної свідомості.
Використання азійської міфології, зокрема тюркської, у "Повісті врем’яних літ" пов’язане з тривалими історичними контактами з тюркськими етносами (хозари, печеніги, половці). У дисертації розглянуто відомий у тюркській міфології мотив троїстої будови Всесвіту і простежено трансформацію цього мотиву та пов’язаного з ним близнюкового міфу у літописних легендах про заснування Києва трьома братами, про прикликання трьох варягів-правителів, про Аскольда і Діра, про Ярополка Володимира Олега, про Бориса та Гліба.
Проведена в дисертації аналітична робота доволяє зробити такі висновки:
1. Незважаючи на те, що літопис (у цьому разі мовиться, зокрема про "Повість врем’яних літ") відображає історичне минуле східнослов’янських етносів і традиційно відноситься до хронографічного жанру, проте він може бути розглянутий як літературний текст, як "історична проза" з усіма відповідними літературними прикметами та правилами образотворчості. Міфологічний аналіз літопису аргументовано доводить цей висновок, тому вважаємо цілком умотивованим та зваженим визначення літопису П.В.Білоусом: "Літопис це літературна, ідеологічно зумовлена форма викладу історичних подій, художнім ядром якої є хронотоп, що розгортається за схемою середньовічних уявлень про світ, давні спільноти, а картина світу постає як здійснення християнської провіденційної ідеї та як алегорія боротьби добра і зла, боротьби життя і смерті".
2. Літописний текст це текст, створений за середньовічними уявленнями та засобами середньовічної поетики, відтак йому притаманні символізм та алегоризм, які можна прочитувати як у недатованих сказаннях, так і в порічних "рядових" записах, а особливо у викладених (часто у модифікованій формі) міфологічних легендах, запозичених літописцями з автохтонної та чужоземної міфології різних історичних епох.
3. Міфологічний аналіз (у його сучасному науковому дискурсі) виявився достатньо придатним для роботи з літописним текстом з метою виявлення у ньому, ідентифікації, дослідження давніх міфів, які різними шляхами і з волі різних авторів увійшли до "Повісті врем’яних літ", надавши літопису неповторний літературний колорит.
4. Важливе пізнавальне та естетичне значення мають автохтонні міфи, оброблені літописцями у "Повісті врем’яних літ", оскільки доносять через літописну образність архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення тих етносів, які населяли сучасну територію України.
5. Запозичена міфологія, яка органічно увійшла до структури літописного тексту, уможливлює наші уявлення не лише про історичні, політичні, військові стосунки, а й про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом Х-ХІІ століть. Залучення до літопису інокультурного художнього досвіду свідчить про синтетичний характер творчості давніх літописців, про їх широку обізнаність із різноманітними джерелами (усними та писемними), про способи моделювання літописного наративу з відповідними ідеологічними та політичними завданнями.
6. Виявлення і дослідження міфологічного пласту у літописному тексті ("Повісті врем’яних літ") дає змогу конкретизувати своєрідний художній субстрат, який і надає літописові рис літературності, тобто властивостей такого тексту, котрий створений за образотворчими принципами художнього мислення, яке відповідає особливостям середньовічної естетики.
7. Вироблену і застосовану на практиці (у літературознавчій роботі над текстом "Повісті врем’яних літ") методику міфологічного аналізу можна застосовувати і щодо інших літературних пам’яток доби Київської Русі.

список використаних джерел

1. АдлерГ. Лекции по аналитической психологии / Г.Адлер ; [пер. с англ.]. М., 1996. 282 с.
2. Адрианова-ПеретцВ.П. Древнерусская литература и фольклор / В.П.Адрианова-Перетц. Л.: Наука, 1974. 171 с.
3. АлександровО.В. Старокиївська агіографічна проза ХІ першої третини ХІІІст.: Монографія / О.В.Александров. Одеса: Астропринт, 1999. 272 с. Бібліогр.: с. 252270.
4. АлєшковськийМ.Х. "Повість временних літ" та її редакція / М.Х.Алєшковський // Укр. іст. журн. 1967. № 3. С. 3747.
5. АникинВ.П., КругловЮ.Г. Русское народное поэтическое творчество: [пособие для студентов нац. отд-ний пед. ин-тов по спец. № 2116 "Рус. яз. и лит. в нац. школе"] / В.П.Аникин, Ю.Г.Круглов. 2-е изд., дораб. Л.: Просвещение, Ленингр. отделение, 1987. 479 с.
6. Антична міфологія / [пер. з франц. Е.Лаперт, К.Естен; худож. П.Бонтам, К.Брутен, П.-М.Вала та інші]. К.: Махаон-Україна, 2005. 260 с.: іл. ("Культура і традиції".)
7. АфанасьевА.Н. Живая вода и вещее слово / А.Н.Афанасьев ; [сост., вступит. ст., коммент. А.И.Баландина]. М.: Сов. Россия, 1998. 512 с.
8. БартР. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р.Барт. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
9. БегекаА. Природа у "Повісті минулих літ" / А.Бегека // Рідна школа. 1999. №4. С. 3141.
10. БєсєдінаЮ.А. Художня реалізація універсальної картини світу в "Повісті врем’яних літ": автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 "Українська література" / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2003. 21 с.
11. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / [пер. І.Огієнка]. Видання Українського біблійного товариства, 1993. 768 + 226 с.
12. БілецькийО.І. Хрестоматія давньої української літератури (до кінця ХVІІІ століття) / О.І.Білецький. Вид. 3-е, доп. К.: Рад. школа, 1967. 783 с.
13. БілоусП. Давньоруська чи давньоукраїнська література? (До проблеми атрибуції періоду Київської Русі) / Петро Білоус // Слово і час. 2001. Квітень. № 4 (484). С. 2429.
14. БілоусП. Жанрова система української літератури (період Київської Русі) / Петро Білоус // Слово і час. 2002. Лютий. № 2. С. 1924.
15. БілоусП. Коростенська трагедія Х ст.: міфоепічний контекст / Петро Білоус // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2000. С. 442.
16. БілоусП. Овруцьке побоїще 977 року (міфоепічний контекст) / Петро Білоус // Історико-літературний журнал. № 7. 2002. С. 1726.
17. БілоусП.В. Легенди про найдавніші назви міст і сіл Житомирщини / Петро Білоус // Житомирщина на зламі тисячоліть: Науковий збірник "Велика Волинь": Праці Житомирського краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21 / Відп. редактор М.Ю.Костриця. Житомир: М.А.К., 2000. С. 294296.
18. БілоусП.В. Літописи: у пошуках моделі української історії / П.В.Білоус. Житомир, 1998. 28 с.
19. БілоусП.В. Світло зниклих світів (художність літератури Київської Русі): Зб. статей / П.В.Білоус. Житомир, 2003. 160 с.
20. БоровскийЯ.Е. Мифологический мир древних киевлян / Я.Е.Боровский. К.: Наукова думка, 1982. 104 с.
21. БоровськийЮ.Є. Світогляд давніх киян / Ю.Є.Боровський. К.: Наукова думка, 1992. 174 с.
22. БоровськийЯ.Є. Походження Києва: Історіографічний нарис / Я.Є.Боровський. К.: Наукова думка, 1981. 150 с.: іл. Бібліогр.: с. 138144.
23. БулашевГ.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні укр. нар. погляди та вірування / Г.О.Булашев. К.: Довіра, 1992. 414 с.
24. Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР ; [отв. ред. А.Д.Сухов]. М.: Мысль, 1987. 302, [2] с., [16] л.ил.
25. ВодолазкинЕ.Г.Всемирная история в духовном мире древнерусского книжника: К вопросу литературного освоения Хроники Амартола / Е.Г.Водолазкин // Рус. литература. 1990. № 1. С.144148.
26. ВознякМ.С. Історія української літератури. У 2 книгах: [навч. вид] / М.С.Возняк. Вид. 2-ге, перероб. Кн. 1. Львів: Світ, 1992. 696 с.
27. Войтович Валерій. Українська міфологія / Валерій Войтович. К.: Либідь, 2002. 664 с.: ил. Бібліогр.: с. 642663.
28. ВойтовичВ. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. Рівне, 1997. 332 с.
29. ВороновА.А., МихайловаМ.Б. Боспор Киммерийский / А.А.Воронов, М.Б.Михайлова. М.: Искусство, 1983. 183 с.
30. ГоловащенкоС.І. Біблієзнавство. Вступний курс: [навч. посібник] / С.І.Головащенко. К.: Либідь, 2001. 496 с.
31. ГорськийВ.С. Святі Київської Русі / В.С.Горський. К.: Абрис, 1994. 176 с.
32. ГрейвсР. Мифы древней Греции / Р.Грейвс ; [пер. с англ]. М.: Прогресс-Традиция, 1999. Кн. 1. 432 с.
33. ГрейвсР. Мифы древней Греции / Р.Грейвс ; [пер. с англ]. М.: Прогресс-Традиция, 1999. Кн. 2. 347 с.
34. ГрушевськийМ.С. З історії релігійної думки на Україні / М.С.Грушевський. К.: Освіта, 1992. 192 с.
35. ГрушевськийМ.С. Історія України-Руси: В 11 т.; 12 кн. / М.С.Грушевський. К.: Наукова думка, 1991. Т. 1: До початку ХІ віку. 648 с.
36. ГрушевськийМ.С. Історія України-Руси: В 11 т.; 12 кн. / М.С.Грушевський. К.: Наукова думка, 1992. Т. 2: ХІ-ХІІІ вік. 633 с.
37. ГрушевськийМ.С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. / М.С.Грушевський. К.: Либідь, 1993. Т. 2. / [упоряд. В.В.Яременко; приміт. С.К.Росовецького]. 263 с.
38. ГудзийН.К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение ХVII XVIII вв. / Н.К.Гудзий / АН УССР. Ин-т лит. им. Т.Г.Шевченко ; [отв. ред. А.В.Мишанич]. К.: Наук. думка, 1989. 376с.
39. ГумилевЛ.Н. Древняя Русь и Великая степь / ЛевГумилев. М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2006. 839, [9] с.: ил., табл.
40. ГундороваТ. Літературний канон і міф / Т.Гундорова // Слово і Час. № 5. 2001. С. 1524.
41. ДавидюкВ.Ф. Українська міфологічна легенда / В.Ф.Давидюк. Львів: Світ, 1992. 176 с.
42. Давня українська література: Хрестоматія / [упоряд. М.М.Сулима]. 4-е вид. К.: Освіта, 1998. 656 с.
43. ДоценкоР. Боги й герої, а над усе люди: [Про давньогрецьку міфологію] / Р.Доценко// Вітчизна. 1985. № 2. С. 201203.
44. Древнерусские княжеские жития / В.В.Кусков ; [сост., вступ. ст., подгот. текстов, пер. и коммент.]. М.: Кругъ, 2001. 397 с.
45. ДулуманЕ.К., ГлушакА.С. Введение христианства на Руси: легенды, события, факты / Е.К.Дулуман, А.С.Глушак ; [худож. А.Е.Китайгородский]. Симферополь: Таврия, 1988. 184 с.
46. ЕліадеМірча. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Мірча Еліаде ; [пер. з нім., фр., англ. Г.Кьорян, В.Сахно]. К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. 591 с.
47. ЕреминИ.П. Литература Древней Руси: Этюды и характеристики / И.П.Еремин. М.; Л., 1996. 263 с.
48. ЕреминИ.П. О художественной специфике древнерусской литературы / И.П.Еремин // Русская литература. 1958. № 1. С. 7582.
49. Єфремов C. Історія українського письменства / С.Єфремов. К.: Феміна, 1995. 686 с.
50. ЗаброцькийМ.М., СавиченкоО.М., ТичинаІ.М. Психологія особистості: [навчальний посібник] / М.М.Заброцький, О.М.Савиченко, І.М.Тичина. Житомир, 2005. С. 4348.
51. ЗавершневаЕ.Ю. Превращенные формы в теории архетипов К.Г.Юнга / Е.Ю.Завершнева // Вопросы психологии. 1999. № 6. С. 7077.
52. Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ ХV століть. Книга перша / [упоряд. В.Яременко, О.Сліпушко; за ред. проф. В.Яременка]. К.: Аконіт, 2002. 784 с.
53. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі / [упоряд., передмова та переклади М.Москаленка]. К.: Дніпро, 1988. 294 с.
54. Исландские саги. Ирландский эпос. М.: Художественная литература, 1973. 863 с.
55. ІванченкоМ.Г. Дивосвіт прадавніх слов’ян: Наук.-попул. нарис / М.Г.Іванченко. К.: Рад. письменник, 1991. 171 с.
56. ІванченкоР. Державницька ідея давньої Руси-України / РаїсаІванченко. 2-ге видання. К.: Смолоскип, 2007. 376 с. Бібліогр.: с. 357372.
57. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр / митрополит Іларіон. К., 1992. 424 с.
58. ІсаєвичЯ.Д. Нове джерело про історичну топографію та архітектурні пам’ятки стародавнього Києва / Я.Д.Ісаєвич // Київська Русь: культура, традиції: Зб. наук. праць. К.:Наукова думка, 1982. С. 113129.
59. Історія релігії в Україні: У 10 т. / [ред. колегія: А.Колодний (голова) та інші]. К.: Укр. Центр духовної культури, 1996-1998. Т. 1: Дохристиянські вірування; Прийняття християнства / За ред. Б.Лобовика. 384 с.
60. Історія української літератури: У 8 т. / [ред. колегія: БурякБ.С. та інші]. К.: Наук. думка, 1967. Т. 1: Давня література (ХІ пер. пол. ХVІІІ ст.) / [авт. КолосоваВ.П. та інші; відп. ред.: МахновецьЛ.Е.]. 539 с.
61. Как была крещена Русь. 2-е изд. М.: Политиздат, 1989. 320 с.
62. КиченкоО., ПахаренкоВ. Міфічні й номінативні домінанти у зміні культурних епох / О.Киченко, В.Пахаренко // Слово і час. 1999. № 11. С. 2122.
63. КінькоА. Билинна слава Києва / А.Кінько. К., 1983. С.2027.
64. КлибановА.И.К проблеме античного наследия в памятниках древнерусской письменности / А.И.Клибанов // ТОДРЛ. 1957. Т. 1. С.159181.
65. КовальА.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України: Наук.-попул. вид. / А.П.Коваль. К.: Либідь, 2001. 304 с.
66. Костомаров Н.И. Предание о родоначальниках / Н.И.Костомаров // Вестник Европы. 1873. Т. 1. № 1. С. 534.
67. КостомаровМ.І. Слов’янська міфологія / М.І.Костомаров ; [упоряд., приміт. БеткоІ.П., ПолотайА.М.; вступна ст. ЯценкаМ.Т.]. К.: Либідь, 1994. 384 с.
68. КостомаровН. Исторические произведения. Автобиография / Н.Костомаров. К.: КГУ, 1989. 736 с.
69. КостомаровН.И. Лекции русской истории / Н.И.Костомаров. СПб.: Типография В.Безобразова, 1861. Ч. 1: Источники русской истории. 100 с.
70. КрымскийА. Хазары / А.Крымский. Інститут рукопису НБУ ім. В.І.Вернадського, ф. 1, № 25500. 439 арк.
71. Кузьмин А.Г. Падение Перуна: (Становление християнства на Руси) / А.Г.Кузьмин ; [худож. В.Б.Тихомиров]. М.: Мол. гвардия, 1988. 240 с.
72. КунМ.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції / М.А.Кун. 4-е видання. К., 1993. 416 с.
73. КусковВ.В. История древнерусской литературы: [учеб. для филол. спец. вузов]. 5-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1989. 301, [3] с.: ил.
74. ЛихачевД.С. Возникновение русской литературы / Д.С.Лихачев. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1952. 246 с.
75. ЛихачёвД.С. Избранные работы: В 3 т. / Д.С.Лихачев. Л.: Худож. лит., 1987. Т. 2: Великое наследие; Смех в Древней Руси: Монографии; Заметки о русском. 498с.
76. ЛихачёвД.С. Исследования по древнерусской литературе / Д.С.Лихачев. Л.: Наука, 1986. 406 с.
77. ЛихачевД.С. Народное поэтическое творчество Х-ХІ вв. / Д.С.Лихачев. // Русское народное поэтическое творчество. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1953. Т. 1. 540 с.
78. ЛихачёвД.С. Поэтика древнерусской литературы / Д.С.Лихачев. Л.: "Наука", Ленингр. отд-ние, 1967. 372 с.
79. ЛихачёвД.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение / Д.С.Лихачев. М.; Л.: Изд-во Акад. наук СССР в Лгр., 1947. 499 с.
80. Літературознавчий словник-довідник / [за ред. Р.Т.Гром’яка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка]. К.: ВЦ "Академія", 2006. 752 с.
81. ЛобовикБ.О. Вірування давніх українців та їхніх пращурів / Б.О.Лобовик. К.: Укр. центр духовної культури, 1996. 48 с.
82. ЛомоносовМ.В. Краткий Российский летописец: Полн. собр. соч. / М.В.Ломоносов. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1952. Т. 6. С. 287358.
83. ЛосевА.Ф. Античная мифология в её историческом развитии / А.Ф.Лосев. М.: Учпедгиз, 1957. 620 с.
84. ЛосевА.Ф. Миф Число Сущность. М.: Мысль, 1994. 919 с.
85. ЛосевА.Ф. Очерки античного символизма и мифологии / А.Ф.Лосев. М.: Мысль, 1993. 959 с.
86. ЛосевА.Ф. Философия. Мифология. Культура / А.Ф.Лосев. М.: Политиздат, 1991. 525 с.
87. ЛосеваИ.Н., Капустин Н.С., КирсановаО.Т., ТахтамышевВ.Г. Мифологический словарь / И.Н.Лосева, Н.С.Капустин, О.Т.Кирсанова, В.Г.Тахтамышев. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 576 с.
88. ЛотманЮ., УспенскийБ. Миф имя культура / Ю.Лотман, Б.Успенский // Лотман Ю. Избр. статьи: В 3 т. Таллинн, 1992. Т. 1. С. 5875.
89. Максимович М.А. История древней русской словесности / М.А.Максимович. К., 1839. Кн. 1. 226 с.
90. МелетинскийЕ. Один / Е.Мелетинский // Мифы народов мира: В 2 т. 1988. Т. 2. С. 241243.
91. МелетинскийЕ.М.Поэтика мифа / Е.М.Мелетинский / РАН, Ин-т мировой лит. им. А.М.Горького. 2 изд., репринтное. М.: Вост. лит. РАН, Школа "Языки рус. культуры", 1995. 407 с.
92. МикитенкоЮ.О. Антична спадщина і становлення нової української літератури / Ю.О.Микитенко / АН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка; Відп. ред. Н.С.Над'ярних. К.: Наук. думка, 1991. 156 с.
93. МиллерГ.Ф. О народах издревле в России обитавших / Г.Ф.Миллер. Спб., 1773. 132 с.
94. Мифологический словарь / М.Н.Ботвинник, М.А.Коган, М.Б.Рабинович, Б.П.Селецкий. 3-е изд., доп. М.: Просвещение, 1965. 300 с.: ил.
95. Мифология. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. Е.М.Мелетинский]. 4-е изд. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. 736 с.
96. Мифы античности и средневековой Европы / Т.В.Муравьев. М.: Вече, 2006. 400 с.
97. Мифы Древней Греции / [сост. И.С.Яворская]. Л.: Лениздат, 1990. 366 с.
98. Мифы и предания. Античность и библейский мир: Популярн. энциклопедич. словарь. М.: ТЕРРА, 1993. 277 с.
99. Мифы народов мира: Энциклопедия / [гл. ред. С.А.Токарев]. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. Т.1: А-К. 672 с.
100. Мифы народов мира: Энциклопедия / [гл. ред. С.А.Токарев]. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. Т. 2: К-Я. 720 с.
101. МірошниковаН.О. Найуживаніші літературознавчі методи аналізу художнього твору (Стисла характеристика) / Н.О.Мірошникова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2004. № 6. С. 1113.
102. Міфи Давньої Греції / Переказала К.Головацька. К., 2005. 296 с.
103. Міфи України. За кн. Георгія Булашева "Укр. народ у своїх легендах, реліг. поглядах та віруваннях" / [пер. Ю.Буряка]. К.: Довіра, 2003. 383 с.
104. Мнимые герои "Повести временных лет" // Русская речь. 1981. №4. Июль-август. С.9297.
105. МоклицяМ.В. Методи аналізу художнього тексту в сучасному літературознавстві / М.В.Моклиця // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2004. № 6. С. 1011.
106. МоклицяМ.В. Міфологічний аналіз / М.В.Моклиця // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2004. № 6. С. 4748.
107. Моренець В. Міфологічна критика в українській поезії другої пол. ХХ ст. / В.Моренець // Слово і час. № 9. 2002. С. 4351.
108. МоскаленкоО. Усні перекази і рід Вишатичів у "Повісті временних літ" / О.Москаленко // Київська старовина. 2001. Листопад-грудень. № 6 (342). С. 3039.
109. НахлікЄ. Міфотворець чи медіум? / Є.Нахлік // Слово і час. № 3. 2002. С. 311.
110. НемчиновІ. Іларіонове "Слово" та "Повість минулих літ" у контексті російської історіософської самоідентифікації / І.Немчинов // Людина і політика. 2002. Січень-лютий. №1 (19). С. 8395.
111. Нечуй-ЛевицькийІ.С. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / І.С.Нечуй-Левицький. К.: Обереги, 2003. 144 с.
112. НицшеФ. Избранные произведения / [пер. с нем. К.А.Свасьяна, Г.А.Рачинского, Ю.М.Антоновского]. СПб.: Азбука-классика, 2003. 768 с.
113. НікітчинаГ.Д. Літературознавчий психоаналіз: