МОДИФІКАЦІЯ ЖАНРУ НОВЕЛИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 60-80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ (Є. ГУЦАЛО, В. ШЕВЧУК, А. КОЛІСНИЧЕНКО)

brief description

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису
ПОДЛІСЕЦЬКА Ольга Олегівна

УДК 821.161.2 Гуцало, Шевчук, Колісниченко 32 «19» (043.5)

МОДИФІКАЦІЯ ЖАНРУ НОВЕЛИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 60-80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ (Є. ГУЦАЛО, В. ШЕВЧУК, А. КОЛІСНИЧЕНКО)

10.01.01 українська література

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук
доцент ПАЩЕНКО
Микола Васильович

Одеса 2009

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ НОВЕЛІСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПИСЬМЕННИКІВ 60-80- х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НОВЕЛИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
1.1. Жанр як динамічна категорія поетики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
1.2. Поетика новели в історичному аспекті . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
1.2.1. Модифікаційні процеси в українській новелі 60-80-х років ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . 32
1.2.2. Класифікації новели в аспекті теоретичної поетики . . . . . 52
1.2.3. Концепції маргінальної особистості та їх художня реалізація 56
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

РОЗДІЛ 2. НЕОРЕАЛІСТИЧНА НОВЕЛА Є. ГУЦАЛА ТА А. КОЛІСНИЧЕНКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2. 1. Лірична новела Є. Гуцала як зразок безфабульної новели з внутрішньою дією (збірки «Хустина шовку зеленого» /1966 р./, «Запах кропу» /1969 р./) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . 64
2.2. Неореалістична новела акції Є. Гуцала: деканонізація героя як фактор естетичного пошуку (збірка «Орлами орано» /1977 р./). . . . 77 2.3. Ексцентричні новели Є.Гуцала (збірки «Полювання з гончим псом» /1981р./, «Мистецтво подобатись жінкам» /1986 р./) . . . . 88 2.4. Неореалістична новела А. Колісниченка з послабленою функцією фабули (збірки «Хроніка Івана Скомороха» /1972 р/, «Світло вершин» /1976 р./). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 2.5. Неореалістична новела акції А. Колісниченка: філософсько-етична спрямованість (збірки «Таємниця безсмертя» /1983р./, «Честь» /1986 р./). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

РОЗДІЛ 3. НОВЕЛІСТИКА В. ШЕВЧУКА: ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
3.1. Психологічна новела з екзистенційними мотивами (збірки «Вечір святої осені» /1969 р./, «Серед тижня» /1967 р./) . . . . . . . . . . . 130

3.2. Фольклорно-фантастична необарокова новела: поетика образів (цикл «Голос трави» /1967-1980/) . . . . . . . . . . . . . . . . 146

3.3. Новели-притчі (цикл «Голос трави») . . . . . . . . . . . . . . . . 166
Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . 182

ВСТУП

Жанр новели як найбільш коротка форма епічного роду літератури є загальновизнаною художньою структурою, що миттєво реагує на зміни в суспільній та художній свідомості. У русі, динаміці її змісту і форми (мотивів, тематики, образної системи, жанрово-стильових особливостей) можна побачити тенденції розвитку всієї літератури.
У даному дисертаційному дослідженні аналізуються новели Євгена Гуцала, Валерія Шевчука, Анатолія Колісниченка крізь призму мовно-стилістичних, образотворчих, сюжетно-композиційних та жанрових особливостей, завдяки чому здійснюється вихід на більш чітке усвідомлення різновидів жанру новели у 60-80-ті роки ХХ століття.
Жанр новели завжди викликав зацікавлення літературознавців; так, у першій третині ХХ століття з’явилась праця Г. Майфета «Природа новели» (1929), у 1941 році вийшла монографія Ю. Мартича «Путь новели». Більш детально розглядається розвиток української новели з виходом на поетикальні можливості жанру новели у монографіях Ф. Білецького «Оповідання. Новела. Нарис» (1966), В. Фащенка «Новела і новелісти» (1970), «Із студій про новелу» (1970), І. Денисюка «Розвиток малої прози ХІХ початку ХХ століття» (1981). Загальні праці останніх десятиріч, присвячені проблемам жанру новели, належать Г. Гримич («Загадка творчого бунту. Новелістика українських шістдесятників» (1993)) та В. Сірук («Наративні структури в українській новелістиці 80-90-х років ХХ століття (типологія та внутрішньотекстові моделі)» (2006)). Поетиці жанру новели присвячені дисертації О. Юрчук «Новела у світлі історичної поетики: проблеми типології жанру» (1999) та Н. Науменко «Символіка в образній структурі української новелістики кінця ХІХ початку ХХ століття» (2002). Ці наукові розвідки становлять методологічну базу нашого дослідження.
Першими спробами досліджень творчості Євгена Гуцала та Валерія Шевчука є рецензії на їхню ранню новелістику (середина 60-х початок 70-х років), які мали на меті осмислити тематично-ідейний план новел авторів-дебютантів. Так, неупередженим ставленням до новелістичної прози В. Шевчука відрізняються критичні статті С. Андрусів, Н. Євхан, Р. Мовчан, К. Ломазової, В. Панченка, М. Рябчука; дослідженню поетики новел Є. Гуцала присвячено статті В. Дончика, Г. Гримич, М. Жулинського, А. Кравченка. Більш ґрунтовним аналізом творчості В. Шевчука вирізняються студії А. Горнятко-Шумилович, Р. Корогодського, М. Павлишина, І. Приліпко, Н. Шумило, які присвячені окремим аспектам світу новели.
Ґрунтовному вивченню індивідуальних особливостей новелістичних творів Є. Гуцала та В. Шевчука в українському літературознавстві присвячено ряд монографій, зокрема: В. Дончика «Поступ і суперечності» (1989), Н. Мрищук «Мала проза Є. Гуцала. Поетика жанру» (2001), Н. Городнюк «Знаки необарокової культури В. Шевчука: компаративні аспекти» 2006), Л. Тарнашинської «Художня галактика Валерія Шевчука» (2001).
Осмислення новелістичної прози А. Колісниченка здійснено у кількох публікаціях та літературознавчих розвідках (В. Фащенко «У глибинах людського буття», Є. Прісовський «Проза сувора і ніжна»), разом з тим ці автори детально зупинились на мікроаналізі окремих новел А. Колісниченка, таке заглиблення в художню тканину та вагомі спостереження над новаціями в поетиці новели стали підставою для переконання, що новелістика А. Колісниченка представляє один із напрямів розвитку української новелістики 60-80-х років.
Джерельною базою дисертаційного дослідження є збірки новел Є. Гуцала «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969), «Весна високосного року» (1971), «Орлами орано» (1977), «Мистецтво подобатись жінкам» (1986); В. Шевчука «Серед тижня» (1967), «Вечір святої осені» (1969), цикл новел «Голос трави» (1967-1980); А. Колісниченка «Дві притчі одного дерева» (1967), «Хроніка Івана Скомороха» (1672), «Світло вершин» (1976), «Таємниця безсмертя» (1983), «Честь» (1986).
Теоретико-методологічну основу дисертації складають концепції та ідеї М. Бахтіна, Н. Бернадської, К. Ванхузера, І. Виноградова, І. Денисюка, Н. Копистянської, Б. Кормана, Ю. Кузнецова, Ю. Лотмана, Є. Мелетинського, М. Пащенка, Л. Тарнашинської, В. Фащенка, Н. Фрая, О. Юрчук та ін.
Актуальність теми даного дослідження полягає у потребі комплексного підходу до питань модифікації та її наслідків у новелі 60-80-х років ХХ століття, тобто, у вивченні структури і характеристиці новелістичних форм зазначеного періоду та у застосуванні урізноманітнення структури апробації прийомів аналізу новел, що сприяє виявленню основних для визначеного періоду різновидів жанрів новели, в яких втілювались домінуючі тенденції новелістичного мислення. Тому виникає потреба поглибити літературознавче дослідження зокрема щодо тенденцій та напрямів еволюції жанру новели завдяки співвіднесеності та взаємодії стрижневих елементів у організації тексту, аналізу суб’єктних форм оповіді та взаємодії структурних елементів, принципів організації їх у тексті. Тим самим маємо на меті здійснити аналіз на рівні слова, образу, сюжету та фабули, композиції, жанру та стилю новели.
Потреба зосередитись на вивченні новели 60-80-х років ХХ століття зумовлена значними змінами у змісті і формі цього жанру (аналогічні вияви яких мали місце ще у ХІХ ст.), що позначає злам світоглядних установок і переконань, містить перебудову художнього мислення, що помітно у першу чергу в жанрі новели, нехай і не завжди з виходом на магістральні напрями для подальшого розвитку поетичних прийомів і систем образо- і жанротворення. Ці процеси зумовлені прагненням митців більш глибоко осмислити дійсність, у тому числі під впливом зарубіжного літературознавства та філософії екзистенціалізму. При цьому актуальною формою художнього мислення стає притчовість як стильова ознака, процеси перекодування та деканонізації образів тощо. Відповідно цілком закономірною та на часі є потреба погляду на об’єкт дослідження саме з відривом у кілька десятиліть.
Новелістика 60-80-х років ХХ століття найяскравіше в основних своїх тенденціях розвитку представлена малою прозою Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка. Хоча новелістична творчість зазначеного періоду широко представлена також творчістю Ю. Щербака, І. Чендея, В. Дрозда, А. Дімарова, Р. Федоріва, Б. Харчука та іншими авторами. Наш вибір текстів і відповідно авторів зумовлений не стільки значною продуктивністю обраних авторів, скільки послідовністю у відстоюванні ідейно-художніх засад творчості, що поставало протягом зазначеного періоду у поетиці їх новел; жанрових видозмінах, позначених активними диференційними та інтеграційними процесами. Тому звернення до творчості вказаних митців було здійснене нами, по-перше, з огляду на їх зосередженість на жанрі новели саме у період 60-80-х років ХХ століття, а по-друге, у зв’язку з помітною перевагою жанрових форм новели у творчості саме цих авторів.
Новелістика Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка є настільки широким явищем, що, незважаючи на вже існуючі дослідження, деякі аспекти їх творчості залишаються ще не вивченими, а іноді й неадекватно оціненими, особливо мало уваги приділялось новелістиці А. Колісниченка. Поки що недостатньо з’ясовано та обґрунтовано низку проблем, пов’язаних з дослідженням новелістики Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка, зокрема особливостей новелістичного жанро- та образотворення у їх творчості. Пояснюється це тим, що новелістика цих авторів була досліджена у дещо оглядовому аспекті (ідейно-тематичному, спрямованому зокрема на тематику та проблематику творів), або ж тим, що дослідники спрямовували увагу на творчість одного автора, мало уваги приділяючи зв’язку з загальними тенденціями літературного процесу того часу. На нашу думку, недостатньо уваги приділено класифікації жанрових різновидів у новелістиці кожного з авторів.
Дисертація є першим науковим дослідженням, яке поєднує трьох новелістів на підставі спільних жанрово-стильових ознак їх творчості в аспекті літературознавчої синхронії. Вперше здійснюється спроба комплексного літературознавчого аналізу новел Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка на типологічних засадах, результатом чого стане класифікація різновидів новел, утворена внаслідок процесу модифікації жанру.
На сьогодні новелістика 60-80-х років ХХ століття, будучи малодослідженим явищем, ще чекає на своїх дослідників, оскільки література саме цього періоду вирізняється зародженням ознак активного розвитку новели внаслідок змін художньої форми, пошуків змісту, адекватного часові (екзистенційні мотиви та притчевість у новелах В. Шевчука, ексцентрична тематика творчості Є. Гуцала, філософсько-етична спрямованість новелістики А. Колісниченка тощо), пошуків мистецької форми та стильової палітри.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано на кафедрі теорії літератури та компаративістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, що входить до планів розробки наукової держбюджетної теми № 107 «Проблеми рецепції та інтерпретації художнього твору» (номер державної реєстрації 0106U006196).
Тему дисертації затверджено вченою радою філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та схвалено бюро Науково-координаційної ради при Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» (протокол № 1 від 25 березня 2008 року).
Мета і завдання дослідження.
Мета роботи здійснити комплексний аналіз новелістики Євгена Гуцала, Валерія Шевчука та Анатолія Колісниченка, на прикладі їх творчості дослідити особливості новелістичного мислення 60-80-х років ХХ століття, з’ясувати чинники, що впливають на особливості процесу модифікації новелістичного жанру, визначивши головні риси поетики новел 60-80-х років ХХ століття, простежити еволюцію новелістичної творчості у Є. Гуцала, В. Шевчука, А. Колісниченка та на прикладі творів цих письменників дослідити видозміни у системі новелістичного жанру. Дослідження процесу модифікації новелістичного жанру здійснюватиметься на рівнях: художньо-естетичному, предметно-тематичному, сюжетно-компози-ційному, інтертекстуальному, мовно-стилістичному; враховувати-муться вимоги, що ставляться до жанру стосовно форми й змісту, особливостей поєднання об’єктно-суб’єктних світів, введення нових мотивів, зміни системи персонажів, співвіднесення сюжетних епізодів, особливостей фабульної організації, художніх деталей, часо-просторових характеристик.
Для досягнення мети ставились і розв’язувались наступні завдання:
- здійснити діахронічний огляд оновлення та модифікації жанру новели в українській літературі у період 60-80-х років ХХ століття;
- розглянути новели Є. Гуцала, В. Шевчука, А. Колісниченка та інтерпретувати їх крізь призму особливостей новелістичного жанрового мислення;
- виявити на матеріалі новелістичної творчості Є. Гуцала, В. Шевчука, А. Колісниченка своєрідність модифікації жанру у період 60-80-х років ХХ століття,
- дослідити стильові особливості кожного типу новел (форми й змісту, розповіді за типом викладу, введення нових мотивів, зміни системи персонажів, об’єктно-суб’єктного світів, відношення «текст / метатекст», співвіднесення сюжетних епізодів, художніх деталей тощо);
- з'ясувати функціональність композиційно зорганізованої єдності наративних, стильових і хронотопних форм текстів, спрямованих на забезпечення ефекту новелістичної концентрації матеріалу;
- виділити особливості формування неореалістичної новели;
- дослідити категорії фабульності та безфабульності у новелах, виявити особливості новел проміжного типу з послабленою функцією фабули;
- дослідити світ героя у кожному з різновидів новел;
- виявити роль відношення новели до інших жанрів та родів літератури внаслідок диференційних та інтеграційних процесів (епос та лірика, поезія й проза);
- зафіксувати появу нових жанрових різновидів у новелістиці досліджуваних авторів;
- визначити роль авторського експерименту щодо синтезування жанрів та формування подальшого естетичного простору української літератури ХХ ХХІ століть.
Об’єктом дослідження є новелістика Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка періоду 60-80-х років ХХ століття.
Предметом дослідження є тенденції розвитку новелістики 60-80-х років ХХ століття, структура новел, їх жанрові риси, особливості еволюції, творче використання традицій та пошук нових виражальних можливостей, особливості синтезу та диференціації процесів новелістичного мислення.
Методи дослідження.
В дослідженні використано інструментарій філологічного, феноменологічного та структурно-типологічного методів, порівняльно-типологічний, порівняльно-історичний та метод психологічного аналізу. Феноменологічний метод застосовується з метою вибудовування смислу текстів, для заглиблення у внутрішні зміни у жанровій системі. Структурно-типологічний метод дав можливість вибудувати класифікацію новелістики 60-80-х років ХХ століття, виокремивши характерні риси та особливості кожного з різновидів новел. Метод психологічного аналізу використовується для дослідження психологічних особливостей героя-маргінала та демонологічних персонажів, дослідження екзистенційних мотивів у психологічних новелах та процесів деканонізації образів у новелах.
При потребі вводились елементи інтертекстуального дослідження, що дозволило розглядати новели В. Шевчука в аспекті поєднання фольклорних та літературних традицій.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається його предметом та комплексним багатоаспектним підходом до аналізу жанру новели у 60-80-ті роки ХХ століття та полягає у створенні комплексної картини розвитку вітчизняної новелістики визначеного періоду, а також у вияві тенденцій новелістичного мислення в українській літературі цього часу. Вперше (після класифікації В. Фащенка, яка охоплює період з 20-х до 80-х років ХХ століття) запропонована детальна класифікація новелістики періоду 60-80-х років ХХ століття, у якій звертається увага не лише на канонізовані жанрові ознаки, але й на зміни, які відбулись у новелістиці в процесі модифікації.
Вперше досліджено характерні риси жанру новели у період зламу літературних епох: соцреалізму модернізму.
У праці доводиться, що специфічними рисами модифікації жанру новели 60-80-х років ХХ століття є локалізація поетичних прийомів у сфері внутрішнього психологічного руху думки і почуття, коли внутрішня дія (психологізм) стає основною сферою зображення у новелі.
Докладна характеристика розвитку української новели 60-80-х років ХХ століття здійснюється на основі особливостей зображально-виражальних засобів новел кожного різновиду, звернено увагу на зв'язок між реалістичним та модерністським типами творчості.
Зафіксовано процеси деканонізації та перекодування у відході від традицій новелістики попередніх десятиріч, у зображенні особливостей внутрішнього світу героїв (концепції маргінальної особистості), появі нових новелістичних різновидів, а значить, відхід від ідеологізації та заглиблення у філософську сферу зображення.
При визначенні особливостей новелістичного жанротворення кожного з трьох досліджуваних авторів зроблено спробу доповнити історично усталену класифікацію новелістичного жанру.
Вперше обґрунтовано закономірності появи таких жанрових різновидів, як «фольклорно-фантастична новела», «новела-притча», «ексцентрична новела» тощо. Усвідомлено змістовне розмаїття кожного типу новел в залежності від індивідуального типу творчості автора.
Цей висновок обґрунтовано і доведено низкою конкретних теоретичних положень, зокрема:
- виявлено тенденції та знакові явища новелістичного мислення у 60-80-ті роки ХХ століття;
- уточнено визначення змісту поняття «новела», «жанр», «модифікація»;
- здійснено текстуальний аналіз новел, унаслідок чого подано особливості функціонування жанру новели у період 60-80-х років ХХ століття.
Практичне значення проведеного дослідження полягає у тому, що спостереження, узагальнення і висновки, отримані внаслідок аналізу, можуть бути використані при подальшому дослідженні змін у новелістичному жанрі в наступному десятилітті ХХІ століття, при поглибленому аналізі творчості Є. Гуцала, В. Шевчука та А. Колісниченка, при читанні та проведенні спецкурсів та семінарів з проблем теорії літератури, історії української літератури, а також при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри теорії та компаративістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Ключові положення дисертації викладено у доповідях на 6-х міжнародних та всеукраїнських конференціях:
- Всеукраїнська науково-практична конференція «Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору», Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди (2006);
- ІІ Міжнародна наукова конференція «Срібний вік: діалог культур», Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса 2006);
- ХVІ Міжнародна наукова конференція імені проф. Сергія Бураго «Мова і культура», Інститут філології Київського національного університету імені Т. Шевченка (Київ 2007);
- Фащенківські читання (Одеса 2007, 2008), Одеський національний університет імені І. І. Мечникова);
- Міжнародна конференція «Перед літературознавчим дзеркалом: дискурс сучасного літературного процесу», Львівський національний університет імені І. Франка (Львів 2008).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження надруковано три статті у наукових фахових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження системи жанрів є однією з актуальних проблем сучасного літературознавства. Вивчення процесу модифікації жанру новели 60-80-х років ХХ століття на основі визначення етапів еволюції жанру з подальшим описом їх ознак відповідно до стилю й напряму дозволяє простежити розвиток новелістичного жанру, визначити його суттєві ознаки на прикладі окремих новелістичних моделей.
Результатом дослідження характерних стильових особливостей кожного з новелістичних жанрових різновидів став висновок про жанрові можливості новели: об’єктивне уявлення про поетику жанру складає сукупність жанрових ознак, одні з яких є показниками жанрового змісту, а інші його форми, і які, видозмінюючись та еволюціонуючи, творять нові різновиди у системі жанру новели.
Не повторюючи проміжних висновків з першого, другого і третього розділів, у підсумку можемо констатувати:

1. Питання модифікації новелістичного жанру і досі актуальне, і теоретичні і практичні розробки з цієї проблеми лише відкривають нові грані для подальших наукових звершень. З’ясовано, що література 60-80-х років ХХ століття у більшості своїй починає переходити на модерністичний рівень: переосмислюється категоричність міметичного підходу у літературі, з’являється маргінальний герой, виникає скептично-критична спрямованість, антидогматизм, письменники прагнуть переосмислити деякі ідеологічні догми та моральні або класові нормативи, відчувається потяг до естетичної сублімації, прихований характер авторської оцінки, спостерігається відхід від авторитарності та монологічності; з’являється апеляція до гуманістичних цінностей.

2. Модифікація жанру новели відбувалась завдяки таким факторам: якісна зміна тематики й проблематики новел (якщо до 70-х років переважала шаблонно-ідеологічна тема села, то у досліджуваний період ця ж сама тема стає більш філософською); зміна системи персонажів (зникає чітка схема розподілу на негативних і позитивних героїв, вони деканонізуються та перекодовуються, з'являється маргінальний герой); відхід від ідеологізації, масовості, тенденційності та ін. Всі ці фактори виникли під впливом зміни жанрового мислення, яке до цього часу, обумовленим методом соцреалізму, грало роль способу мислення, що не мав нічого спільного з художністю, образністю та іншими ознаками художньої літератури.

3. У 60-80-ті роки ХХ століття письменниками ведуться пошуки, унаслідок яких відбувається вихід на інші позиції, які можуть задовольнити і масового читача, і елітарного, ускладнюється поетика творів (введення нових мотивів, ускладнена метафоричність, філософічність викладу, психологізація оповіді, лірико-романтична тональність, динамізм розповіді або навпаки, безфабульність, відсутність розв'язки), змінюються стильові особливості новели; ці чинники призводять до появи нових різновидів у новелістичному жанрі (неореалістична, ексцентрична, філософсько-фантастична новела, новела-притча тощо).
Для поглиблення і узагальнення висновків були опрацьовані теоретичні концепції щодо модифікації жанру новели,

4. Результатом роботи може бути також класифікація новелістики 60-80-х років ХХ століття:
-неореалістична фабульна новела акції (новела-пісня, філософсько-етична новела, ексцентрична новела) (Є. Гуцало, А. Колісниченко);
- лірична безфабульна новела (Є. Гуцало);
-психологічна новела з послабленою функцією фабули (А. Колісниченко);
- психологічна новела з екзистенційними мотивами (В. Шевчук);
- фольклорно-фантастична новела (В. Шевчук);
- новела-притча (В. Шевчук).
Кожен з жанрових різновидів новел досліджуваного періоду характеризується комплексною системою специфічних ознак.
Для неореалістичної новели акції характерними ознаками стають таємниця у підтексті, насиченість оповіді подробицями-деталями, комічний або сатиричний пафос оповіді з драматичним (трагікомічним) відтінком, складні синтаксичні конструкції, фольклорні звороти, яскрава мова героїв.
Для психологічної новели з екзистенційними мотивами стає характерним поглиблений психологізм, який викликає ліризм оповіді, обмеження подійного ряду, наявність екзистенційних мотивів.
Лірична безфабульна новела ґрунтується на виразній інтеграції родових та жанрових ознак (лірика й епос, новела й поезія в прозі). Основними ознаками стають взаємопроникнення фізичного та духовного (психологічний паралелізм, підтекст, пульсація думок та відчуттів, вихоплення миті буття зі звичного природного оточення), філософське споглядання, психологічне зосередження, що й спричиняє відсутність фабульного розвитку подій.
Ексцентрична новела основною ознакою має наближення до постмодерністської тематики показу абсурду, десакралізації, події-фікції, що й викликає такі характерні ознаки, як карнавалізацію, ігрове начало та гротесковість на межі з абсурдом. Комічність ситуації зокрема створює художньо-образне мовлення героїв метафоричне, фольклоризоване, епітетичне.
Психологічна новела має спільні риси з психологічною новелою з екзистенційними мотивами: імпресіоністичність, монтажний стиль, відкритий фінал, але ці новели відрізняються більшою насиченістю у системі тропів (метафоризація, епітетація, синестезійність), тоді як новели першого типу більш занурені у філософський план викладу та у підтекст.
Фольклорно-фантастична новела найяскравіший різновид у новелістиці досліджуваного періоду як у плані тематики, так і у композиційно-стильовому плані. Містичне начало даного різновиду визначає формотворчі чинники, такі, як ускладнена метафоричність, гротесковість, антитетичність, персоніфікація, символізація, створення особливого часопростору. Ці та інші чинники спрямовані на зображення Всесвіту й людини як загадкових антитетичних сутностей.
Новела-притча містить характерні ознаки притчі: алегоричне начало, повчальність, полісемантичність, але у поєднанні з новелістичними чинниками ці ознаки є свідченням яскравої події загально-філософського значення. Біблійна символіка, біблійні деталі-символи вказують на алюзії до біблійних притч.

5. Спостереження за змінами у жанровій формі дали змогу переконатись у наявності деяких постійних жанрових новелістичних ознак: обов’язкова наявність «незвичайної події» (часто внутрішньої), фрагментарність оповіді, обмежена кількість персонажів, розвиток дії з конфліктом у центрі, стислість змісту та форми.

6. У творчості кожного з досліджуваних авторів-новелістів відбувається еволюція новелістики на рівні стилю, композиції, формо-змістових чинників, тематики та проблематики. У результаті кожен з досліджуваних авторів переходить на новий ускладнений рівень новелістичного мислення.

7. Зіставивши новелістичну творчість трьох авторів (Є. Гуцала, В. Шевчука, А. Колісниченка), ми окреслили загальну картину новелістичного процесу в українській літературі 60-80-х років ХХ століття, узагальнивши композиційні, жанрово-стильові, мовно-стилістичні плани новел, виявили тенденції жанрового мислення та модифікацію жанру новели визначеного періоду.

8. Прослідковано синкретизм літературних жанрів та синтезування їх у жанр новели, чим досягається локалізація поетичних прийомів у внутрішньому психологічному русі думки та почуття (новела-пісня, психологічна новела, фольклорно-фантастична новела).

9. Проаналізувавши тенденції новелістичного жанрового мислення у 60-80-років ХХ століття, ми дійшли висновку, що внаслідок жанрової модифікації розширюються можливості жанру новели, адже ускладнюється її структура, здійснюється інтеграція у жанр новели елементів інших жанрів, тобто, прослідковується зближення і взаємодія в одному творі структурно-семантичних елементів кількох різних родів літератури (епос і лірика), різних жанрів (притча, міф, легенда, поезія в прозі).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагам Карл. Сон и миф. Очерк народной психологии / Карл Абрагам. М. : Типография Торгового Дома «Мысль», 1912. 114 с.
2. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації / В. Агеєва. К. : Либідь, 2001. 264 с.
3. Адорно Т. Теорія естетики / Т. Адорно. К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 520 с.
4. Айдачич Д. Демоны в славянских литературах : Литературно-историческая типология на примерах восточнославянских и южнославянских литератур / Д. Айдачич // Слов’янський збірник. Одеса, 2005. Вип. ХІ. С. 118 134.
5. Андреев Л. Г. Импрессионизм / Л. Г. Андреев М. : Издательство Мос. ун-та, 1980. 250 с.
6. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. Марії Зубрицької]. [2-е вид., доп.]. Львів : Літопис, 2001. 832 с.
7. Антофійчук В. І. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі / В. І. Антофійчук, А. Є. Нямцу. Чернівці : Рута, 1997. 199 с.
8. Аристотель. Сочинения : В 4 т. / Аристотель. М. : Мысль, 1978.
Т. 4. 1978. 830 с.
9. Афанасьев А. Нарратив и социокультурная реальность / А. Афанасьев // Δόζα / Докса : зб. наук. праць з філософії та філології. Вип. 6. Мова, текст, культура / [гол. ред. Н. А. Іванова-Георгієвська]. Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2004. С. 174 182.
10. Багрій Р. Мотиви екзистенціалізму і абсурду у творчості В. Шевчука та М. Осадчого / Р. Багрій // Сучасність. 1988. № 11. С. 18 22.
11. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Р. Барт. М. : Прогресс, 1989. 615 с.
12. Бахтин М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. М. : Искусство, 1979. 421 с.
13. Бахтин М. Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М. Бахтин. М. : Художественная литература, 1990. 543 с.
14. Белецкий А. И. «В мастерской художника слова» / А. И. Белецкий. М. : Высшая школа, 1989. 160 с.
15. Бергсон А. Смех // А. Бергсон. Смех. Ж.-П. Сартр. Тошнота / [сост. О. Жданко]. М. : Панорама, 2000. 606 с.
16. Берегуляк А. Магічний реалізм та літературний міф зцілення чи панацея у постколоніальному контексті? / А. Берегуляк // Сучасність. 1993. № 3. С. 67 75.
17. Бернадська Н. Канон соцреалістичного роману / Н. Бернадська // Слово і час. 2005. № 2. С. 44 52.
18. Бернадська Н. Український роман : теоретичні проблеми і жанрова еволюція: монографія / Н. Бернадська. К. : Академвидав, 2004. 368 с.
19. Бернштейн Б. М. Несколько соображений в связи с проблемой «Искусство и этнос» / Б. М. Бернштейн // Критерии и суждения в историческом знании: сб. ст. М.: Советский художник, 1986. С. 125 144.
20. Білецький Ф. М. Оповідання. Новела. Нарис / Ф. М. Білецький. К. : Дніпро, 1966. 88 с.
21. Блєдних Т. Історія в прозі Валерія Шевчука / Т. Блєдних // Слово і час. 1993. № 4. С. 52 57.
22. Блєдних Т. Неомітологізм прози Валерія Шевчука / Т. Блєдних // Визвольний шлях. 2005. № 9-10. Річник 58. С. 112 120.
23. Бойченко Л. Структурно-атрибутивні функції демонологічних образів / Л. Бойченко, М. Шевчук // Волинь-Житомирщина. Житомир, 2004. Вип. 12. С. 21 27.
24. Бондар-Терещенко І. Є. Структурні особливості літературного дискурсу 1990-х рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / І. Є. Бондар-Терещенко. К., 2006. 20 с.
25. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. [4-е издание, доп]. М. : Политиздат, 1988. 496 с.
26. Бочаров А. Многообразие какое оно? / А. Бочаров // Литературная газета. 1968. 14 августа. С. 4.
27. Бочаров А. Мчатся мифы, бьются мифы / А. Бочаров // Октябрь. 1990. № 1. С. 181 191.
28. Братерська-Дронь М. Т. Етика космізму : Проблеми людських стосунків / М. Т. Братерська-Дронь. К. : Парламентське видавництво, 2002. 263 с.
29. Ванхузер К. Дж. Искусство понимания текста. Литературоведческая этика и толкование Писания / К. Дж. Ванхузер. ; пер. с англ. А. Л. Собинов. Черкассы : Коллоквиум, 2007. 736 с.
30. Введение в литературоведение. Литературное призведение: основные понятия и термины : учебное пособие / [под ред. Л. В. Чернец]. М. : Высшая школа; Издательский центр «Академия», 2000. 556 с.
31. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. М. : Высшая школа, 1989. 406 с.
32. Виноградов И. Вопросы марксистской поэтики / И. Виноградов. М. : Советский писатель, 1972. 422 с.
33. Выготский Л. Психология искусства / Л. Выготский. М.: Лабиринт, 1998. 413 с.
34. Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. К. : Либідь, 2002. 663 с.
35. Волинський П. К. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства. [ 2-е вид., доп.] / П. К. Волинський. К. : Радянська школа, 1967. 366с.
36. В’язовський Г. А. Творче мислення письменника / Г. А. В’язовський. К. : Дніпро, 1982. 335 с.
37. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г. Гадамер. М. : Искусство, 1991. 367 с.
38. Гадамер Г.-Г. Про вклад поезії у пошук істини / Г.-Г. Гадамер // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. [2-е вид., доп.]. Львів : Літопис, 2001. С. 272 280.
39. Галич О. А. Теорія літератури : [підручник для студентів вузів] / О. А. Галич, В. М. Назарець. К. : Либідь, 2001. 488 с.
40. Гаспаров М. Л. Литературные мотивы. Очерки русской литературы ХХ в. / М. Л. Гаспаров. М. : Высшая школа, 1994. 154 с.
41. Гачев Г. Д. Содержательность художественных форм (Эпос. Лирика. Театр) / Г. Д. Гачев. М. : Просвещение, 1968. 302 с.
42. Гинзбург Л. О лирике / Л. Гинзбург. М. Л. : Советский писатель, 1964. 382 с.
43. Гинзбург Л. О психологической прозе / Л. Гинзбург. Л. : Художественная литература, Ленинградское отделение, 1977. 443 с.
44. Гиршман М. М. Литературное произведение. Теория и практика анализа / М. М. Гиршман. М. : Высшая школа, 1991. 160 с.
45. Гнатюк М. Проблеми типології літератури у працях І. Денисюка / М. Гнатюк // З його духа печаттю. Збірник наукових праць на пошану І. Денисюка : у 2 т. Львів, 2001. Т. 2. С. 3 9.
46. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / О. Гнатюк. К. : Критика, 2005. 528 с.
47. Гоббс Т. Человеческая природа // Т. Гоббс. Сочинения : в 2 т. / [ред. изд. В. В. Соколов]. М. : Мысль, 1989.
Т. 1. 1989. 621 с.
48. Горник А. Об амбивалентной природе карнавального измерения смеха / А. Горник., В. Окороков // О природе смеха. Вып. 2. Материалы 2-й Международной научно-теоретической конференции. Одесса, 2001. С. 15 21.
49. Горнятко-Шумилович А. «Другий план» розповіді і його джерела у прозі В. Шевчука / А. Горнятко-Шумилович. ЛДУ ім. Івана Франка. Львів : Каменяр, 1999. 20 с.
50. Городнюк Н. Знаки необарокової культури В.Шевчука: компаративні аспекти / Н. Городнюк. К. : «Твім Інтер», 2006. 216 с.
51. Горпинко В. Г. Виражальні можливості монтажу / В. Г. Горпинко. К. : ДІТМ, 1999. 61 с.
52. Грабович Г. Тексти і маски / Г. Грабович. К. : Критика, 2005. 312 с.
53. Грабович Г. Функції жанру і стилю у становленні української літератури / Г. Грабович // Г. Грабович. До історії української літератури. Дослідження. Есеї. Полеміка. К. : Критика, 1997. С. 25 35.
54. Гримич Г. Загадка творчого бунту / Г. Гримич. К. : Український письменник, 1993. 248 с.
55. Губин В. Д. Жизнь как метафора бытия / В. Д. Губин. М. : Рос. гос. гум. ун-т, 2003. 204 с.
56. Гундорова Т. Літературний канон і міф / Т. Гундорова // Слово і час. 2001. № 5. С. 15 24.
57. Гундорова Т. Український літературний постмодерн / Т. Гундорова. К. : Критика, 2005. 263 с .
58. Гуцало Є. Вибрані твори у двох томах / Є. Гуцало. К. : Радянський письменник, 1987.
Т. 2 1987. 527с.
59. Гуцало Є. Запах кропу / Є. Гуцало. К. : Радянський письменник, 1969. 268 с.
60. Гуцало Є. Мистецтво подобатись жінкам / Є. Гуцало. К. : Радянський письменник, 1985. 356 с.
61. Гуцало Є. Орлами орано / Є. Гуцало. К. : Радянський письменник, 1977. 373 с.
62. Гуцало Є. Три оповідання / Є. Гуцало // Київ. 1983. № 12. С. 65 67.
63. Давыдов Ю. Бегство от свободы / Ю. Давыдов. М. : Художественная литература, 1978. 365 с.
64. Даниленко Л. У пошуках віртуальної реальності (Стилістичне розв’язання проблеми мовної фальші в малій українській прозі 80-90-х років ХХ ст.) / Л. Даниленко // Слово і час. 1999. № 4 -5. С. 15 18.
65. Дем’янюк М. Функціонування елементів внутрішнього монологу / М. Дем’янюк // Проблеми сучасного літературознавства. Вип. 11. Одеса : Маяк, 2002. С. 63 71.
66. Денисюк І. О. Розвиток української малої прози ХІХ початку ХХ століття / І. О. Денисюк. К. : Видавниче об'єднання «Вища школа», 1981. 213с.
67. Денисюк І. Новела чи оповідання? / І. Денисюк // Жовтень. 1966. № 4. С. 92 98.
68. Денисюк І. О. Про специфіку новели / І. О. Денисюк // Розвиток української радянської новели. Тези доповідей до міжвузівської наукової конференції. Травень, 1966. Ужгород, 1966. С. 7 8.
69. Дончик В. Змужніння / В. Дончик. // Радянське літературознавство. 1966. № 4. С. 12 30.
70. Дончик В. Зупинені миті / В. Дончик // Залишаючись самим собою. К. : Радянський письменник, 1989. 351 с.
71. Дончик В. Г. Поступ і суперечності / В. Г. Дончик // Діалектика художнього пошуку. Літературний процес 60-80-х років. К. : Наукова думка, 1989. 318 с.
72. Дончик В. Проза серця / В. Дончик // Літературна Україна. 2002. 17 січня. С. 3.
73. Дзюба І. Валерій Шевчук / І. Дзюба // Молодь України. 21 вересня. 1967. С. 3.
74. Евнина Е. Проблемы литературного импрессионизма / Е. Евнина // Импрессионисты, их современники, их соратники. Живопись. Графика. Литература. Музыка. [под ред. А. Д. Чегодаева]. М. : Искусство, 1975. 319 с.
75. Євхан Н. Фольклорно-міфологічні моделі у прозі Валерія Шевчука (типологічні аспекти) / Н. Євхан // Слово і час. 2003. № 5. С. 70 76.
76. Есин А. Б. Литературоведение. Культурология. Избранные труды / А. Б. Есин / М. : Флинта : Наука, 2002. 352 с.
77. Жулинський М. Відкрився птахам, людям і рослинам... Десять років без Євгена Гуцала / М. Жулинський // Слово і час. 2005. № 8. С. 3 8.
78. Жулинський М. До людини зі світу з любов’ю // Шевчук В. О. Вибрані твори : Роман-балада. Оповідання / Передмова М. Жулинського. К. : Дніпро, 1989. 526 с.
79. Жулинський М. У передчутті радості // Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : навчальний посібник : В 4 книгах. [3-тє вид]. К.: Аконіт, 1994.
К. 3. 1994. С. 178 184.
80. Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстка / О. Забужко. К. : Факт, 2006. 352 с.
81. Зайко Я. Два погляди на новелу / Я. Зайко // Літературна Україна. 26 серпня. 1982. С. 6.
82. Заманская В. В. Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий / В. В. Заманская. М. : Флинта, Наука. 2002. 305 с.
83. Зборовська Н. Стильовий портрет шістдесятництва / Н. Зборовська // Слово і час. 2001. № 12. С. 26 43.
84. Золотусский И. Крушение абстракций / И. Золотусский // Добренко Е. А. С разних точек зрения. Избавление от миражей. Соцреализм сегодня. М. : Советский писатель, 1990. С. 238 269.
85. Зубрицька М. Homo legens. Читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. Львів : Літопис, 2004. 352 с.
86. Іванишин В. «О, ця новелістика» / В. Іванишин // Жовтень, 1970. № 8. С. 129.
87. Іванюк С. С. Завдання на завтра / С. С Іванюк // Діалектика художнього пошуку. Літературний процес 60-80-х років. К. : Наукова думка, 1989. 319 с.
88. Історія української культури у 5 томах / [гол. ред. Патон Б. Є; НАН України]. К. : Наукова думка, 2005. Т. 3 : Українська культура ІІ половини ХVІІ-ХVІІІ століть. 2005. 1245 с.
89. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард.— СПб. : Питер, 2000. 460 с.
90. Ильин И. Постмодернизм. Словарь терминов / И. Ильин. М. : «Интрада ММИ», 2001. 384 с.
91. Йогансен М. Вибрані твори / М. Йогансен. К. : Смолоскип, 2001. 512 с.
92. Каган М. Морфология искусства / М. Каган. Л. : Искусство, 1972. 433 с.
93. Камю А. Миф о Сизифе : Эссе об абсурде / А. Камю // Сумерки богов. М. : Радуга, 1989. 567 с.
94. Камю А. Творчество и свобода. Статьи, эссе, записные книжки / А. Камю. М. : Радуга, 1990. 602 с.
95. Кассирер Э. Сила метафоры / Э. Кассирер // Теория литературы. М. : Прогресс, 1990. 512 с.
96. Клим’юк Ю. Про естетичну природу притчі / Ю. Клим’юк // Слово і час. 1993. № 5. С. 28 31.
97. Кодак М. П. Психологізм соціальної прози / М. П. Кодак. К. : Наукова думка. 1980. 162 с.
98. Кожинов В. В. Сюжет, фабула, композиция / В. В. Кожинов // Теория литературы. Основные приемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. М. : Наука, 1964. С. 408 485.
99. Кожинов В. Происхождение романа / В. Кожинов. М. : Советский писатель, 1963. 440 с.
100. Колесник П. Українське оповідання / П. Колесник // Антологія українського оповідання. У 4 т. К. : Держ. видавництво художньої літератури, 1960. Т. 1. 1960. С. 5 51.
101. Колізії антропологічного розмислу / [Табачковський В. Г., Шалашенко Г. І., Дондюк А. М., Хамітов Н. В., Ковадло Г. П., Андрос Є. І.]. К. : ПАРАПАН, 2002. 156 с.
102. Колісниченко А. Дві притчі одного дерева. Повісті й новели / А. Колісниченко. Одеса : Маяк, 1967. 172 с.
103. Колісниченко А. Світло вершин. Новели / А. Колісниченко. Одеса : Маяк, 1976. 199 с.
104. Колісниченко А. Таємниця безсмертя. Новели / А. Колісниченко Одеса : Маяк, 1983. 246 с.
105. Колісниченко А. Хроніка Івана Скомороха / А. Колісниченко. Одеса : Маяк, 1972. 150 с.
106. Колісниченко А. Честь: Новели / А. Колісниченко. Одеса : Маяк, 1986. 287 с.
107. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. М. : Наука, 1975. 717 с.
108. Кононенко П. Село в українській літературі : Літературно-критичний нарис / П. Кононенко. К. : Радянський письменник, 1984. 344 с.
109. Конрад Н. И. Избранные труды. История / Н. И. Конрад. М. : Наука, 1974. 471 с.
110. Копистянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: монографія / Н. Х. Копистянська. Львів : ПАІС, 2005. 368 с.
111. Корман Б. О. Литературоведческие термины по проблеме автора / Б. О. Корман. Ижевск, 1982. 20 с.
112. Корогодський Р. Біля вічної ріки, або в пошуках внутрішньої людини / Р. Корогодський // Дзвін. 1996. № 3. С. 135 155.
113. Корогодський Р. У пошуках внутрішньої людини / Р. Корогодський. К. : Гелікон, 2002. 197 с.
114. Короленко Т. Метаморфоза у творчості Валерія Шевчука як засіб психокорекційного впливу / Т. Короленко // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональ-них проблем / [редкол. В. Єршов та ін.] Житомир, 2004. Вип. 12. С. 54 58.
115. Косенко Ю. Б