ВИХОВНІ КОНЦЕПТИ Й ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ, ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ, МИКОЛИ ВОРОНОГО)

brief description

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТКАЧЕНКО Лариса Василівна

УДК 821.161.2-93-1.09 «19»

ВИХОВНІ КОНЦЕПТИ Й ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ ХХ ст. (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ, ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ,
МИКОЛИ ВОРОНОГО)

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Токмань Ганна Леонідівна,
доктор педагогічних наук,
кандидат філологічних наук, професор

Херсон - 2008

ЗМІСТ
Вступ.3
1. Педагогічна спрямованість та естетично-психологічна своєрідність віршованої творчості Марійки Підгірянки для малого читача.12
1.1. Пісня і музика в поезії Марійки Підгірянки.......................16
1.2. Виховні концепти і художні особливості віршиків Марійки Підгірянки для дітей..........................................................29
1.3. Художньо-дидактична поезія Марійки Підгірянки: естетична словесна гра як розвага і навчання...................................................50
1.4. Марійка Підгірянка як дитячий драматург.....................80
2. Поезія Олександра Олеся як художнє джерело естетичних переживань, навчання і виховання дитини...........................................................................93
2.1. Пейзажна лірика О.Олеся в аспекті дитячої рецепції: образи квітів....93
2.2. Лірика і ліро-епос О.Олеся для розваги й виховання дошкільнят і молодших школярів.....................................................109
2.3. Книга пісень «Княжа Україна» як художньо-навчальний феномен літератури для підлітків..............................121
3. Ліро-епос і лірика Миколи Вороного у колі юнацького читання..149
3.1. Герої і виховні концепти ліро-епосу М. Вороного..149
3.2. Образ юності в ліриці М. Вороного: вітальний і громадянський аспекти.177
Висновки..211
Список використаних джерел217

ВСТУП
У кінці ХХ на початку ХХІ ст. в українському літературознавстві плідно застосовано принцип діалогічного прочитання художнього тексту. Як правило, діалог проводиться між творами художньої літератури і філософськими, психологічними, історичними працями вчених. Основою для такого прочитання мистецького слова є присутність у творі відповідних мотивів, думок, образів. У вітчизняному письменстві потужними є філософізм, психологізм, історіософське осмислення минулого, тому дослідження, що пов’язують твори українських письменників з філософією, виявляють зв’язок літератури з психологією, діалогічно прочитують художні тексти в історіософському аспекті, засвідчують розвиток науки, її інтегральні можливості.
Думаємо, що вивчення української літератури, зокрема поезії для дітей початку ХХ ст., у діалозі з педагогічною думкою доби є також доцільним і природнім. Художні тексти вітчизняних поетів, адресовані дітям, є художньо-педагогічним феноменом національної культури, оскільки вони мистецькі, виразно позначені індивідуальною творчою манерою, а також містять виховні концепти, які майстерно виражено через різноманіття поетикальних прийомів.
Актуальність дисертаційної теми зумовлена необхідністю вивчення історії розвитку української літератури для дітей як складника національного письменства, який має ідейно-естетичну спільність з усім художнім масивом доби, а також своєрідність, викликану особливим характером діалогу з малим читачем. Українська література для дітей досліджується науковцями, за прикладом Івана Франка, як феномен, що поєднує в собі виховне і мистецьке. До початку ХХ століття національна дитяча література вже мала значні здобутки твори Г.Сковороди, П.Гулака-Артемовського, Л.Боровиковського, Є.Гребінки, Л.Глібова, О.Духновича, Т.Шевченка, Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ю.Федьковича, І.Франка, Олени Пчілки, М.Коцюбинського, Лесі Українки, Т.Зіньківського та інших відомих письменників. Традиція опікування патріотичним, морально-етичним, естетичним вихованням молодого покоління була важливою для художників слова, які прагнули збереження і розвитку нації. На початку ХХ століття для дітей писали такі поети, як М.Вороний, О.Олесь, М.Підгірянка, О.Романова, У.Кравченко, Дніпрова Чайка, В.Лебедова та інші. Автори поезії для малечі та підлітків часто не обмежувалися творчістю для цієї категорії читачів, а писали й для дорослих, як, наприклад, М.Підгірянка. Видатні митці, які творили дорослу” літературу в різноманітті її жанрів та проблематики, зверталися до дітей, віддаючи їм часточку таланту і піднімаючи загальний рівень дитячого” красного слова. До таких поетів належать М.Вороний і О.Олесь. Низка поезій М.Вороного про природу, історію та культуру України адресована дітям або ввійшла в коло дитячого читання. Перу О.Олеся належить значна кількість віршованих творів для дітей різної жанрової природи.
В українському літературознавстві різнобічно й ґрунтовно розглянуто творчість багатьох письменників кінця ХІХ початку ХХ століття, останнім часом з’явилося чимало праць, у яких проаналізовано художній спадок таких представників молодої генерації”, як О.Катренко, Н.Кибальчич, Є.Мандичевський, О.Плющ, М.Чернявський, Л.Яновська, Є.Ярошинська, М.Яцків та інші. Поступово висвітлюється весь літературний процес цієї визначної в мистецькому сенсі доби, повертаються забуті, викреслені або сфальсифіковані за доби колоніального становища України постаті. Є значні наукові здобутки у вивченні творчості М.Вороного і О.Олеся поетів першого ряду, визначних, відомих, шанованих. Зокрема, творчість О.Олеся досліджували в різні історичні періоди І.Франко, М.Євшан, М.Сріблянський, С.Єфремов; М.Зеров, П.Филипович, О.Білецький, М.Грушевський, В.Коряк, О.Дорошкевич, М.Рудницький, Д.Донцов, Є.Маланюк, В.Петров, М.Рильський; О.Астаф’єв, М.Бондар, Т.Гундорова, І.Дзюба, М.Жулинський, І.Качуровський, М.Неврлий, Р.Радишевський, В.Яременко, Н.Лисенко та інші. Поезію М.Вороного характеризували у контексті його долі та проголошуваних естетичних принципів І.Франко, М.Хвильовий, М.Євшан, С.Єфремов, О.Білецький, О.Зілинський, М.Рильський, Г.Вервес, І.Ільєнко, Б.Рубчак, Т.Гундорова, М.Москаленко, В.Лесик, А.Ткаченко, В.Кузьменко, В.Яременко, З.Гончарук, С.Павличко, О.Ковалевський, В.Колкутіна та інші.
Про М.Підгірянку сказали своє вагоме слово як дослідники-літературознавці, так і педагоги, оскільки М.Ленерт-Домбровська поєднувала в собі хист поетки з фахом учительки. В.Щурат, Т.Мигаль, С.Шаховський, В.Микитась, В.Слезинський, В.Лучук, О.Кухар, В.Левицький, М.Рильський, Л.Станюкович, М.Стельмахович, О.Нахлік та інші дослідники і популяризатори творчості й педагогічних ідей української культурної діячки подали її біографію та огляд творчості, частково зробили літературознавчий, духовно-естетичний аналіз її поезії.
О.Нахлік у 3-му розділі свого дисертаційного дослідження розглянула творчість Марійки Підгірянки як дитячої письменниці в літературному контексті доби, відзначивши зокрема спільні мотиви кола авторів-сучасників, серед яких У.Кравченко, В.Лебедєва, І.Воробкевич, С.Яричевський, Дніпрова Чайка, Є.Ярошинська, С.Ковалів та інші. Підкреслено також близькість педагогічної позиції поетки до поглядів А.Духновича і А.Павловича. О.Нахлік окреслила своєрідність творчої манери Марійки Підгірянки у наведеному контексті: «За своїм світовідчуттям творчість письменниці стояла близько до поетичного спадку «будителів» кінця ХІХ ст. Однак літературні твори Марійки Підгірянки, присвячені дітям, відрізнялися широтою тематики, багатством жанрів, своєрідністю художніх засобів, зв’язком з народною творчістю, мелодійністю, м’яким жіночим ліризмом і материнським теплом, а головне більш глибоким розумінням соціальних і національних проблем [117, с. 126127]». Вважаємо, що актуальним є текстуальний аналіз дитячих творів письменниці, їх детальне прочитання у єдності виховних концептів та поетики.
У численних узагальнювальних розвідках про літературу початку ХХ століття твори для дітей або не розглядалися взагалі, або лише побіжно згадувалися. У літературознавстві залишається невивченим системно цей естетично оригінальний, тематично та ідейно багатий розділ вітчизняної культури.
У курсах української дитячої літератури (навчальних посібниках, збірниках статей та нарисів тощо) зокрема таких авторів як Д.Білецький, Ю.Ярмиш, В.Костюченко, Л.Кіліченко, І.Луценко та інших постаті М.Вороного, О.Олеся, М.Підгірянки або не згадуються, або лише окреслюються.
Поетичне слово Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного, звернене до дитини, є ідейно наснаженим, естетично оригінальним, воно містить художню рецепцію фольклорних та класичних світових сюжетів і образів, є інформативним та високохудожнім, отже, має бути досліджене. Ці митці є репрезентантами різних стильових тенденцій національної поезії, тож важливим стане аспект вивчення їхніх індивідуальних поетик, які розглядатимуться у зв’язку з великими стилями доби. Дисертаційне дослідження поетичної творчості для дітей початку ХХ століття на матеріалі віршованих творів різних жанрів пера Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного доповнить наукові відомості про кожного з цих митців, а також сприятиме створенню парадигми загального літературного процесу початку ХХ століття, оскільки буде змодельовано такий його невід’ємний складник, як поезія для дітей.
Останнім часом написані і захищені дисертаційні дослідження про окремі визначні постаті української дитячої літератури наприклад, праця В.Гуменної І.Я.Франко дитячий письменник: теоретик і практик”, загальні ж тенденції літератури для дітей, зокрема поезії, у контексті всього вітчизняного письменства певної доби ще не розглядалися.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано як складову комплексного держбюджетного дослідження Діалогічне прочитання української літератури” (0106U00525), над яким працює колектив кафедри літератури і методики навчання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Тему дисертації узгоджено й затверджено на засіданні бюро науково координаційної ради НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» при Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка (протокол №3 від 14 вересня 2004 року).
Мета дослідження з’ясувати виховні концепти й особливості поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного. Зміст аналізованих творів є переважно виховним, а особливості форми спричинені адресованістю малому читачеві і самобутністю творчої манери автора.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
· окреслити теоретичні засади діалогічного прочитання поезії для дітей;
· вивчити педагогічні виховні та дидактичні аспекти віршованої творчості Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного;
· схарактеризувати жанрове різноманіття творів цих авторів для дітей;
· визначити способи реалізації естетично-психологічних принципів гри та діалогу в конкретних художніх текстах;
· дослідити ключові образи поезії для дітей Марійки Підгірянки, О.Олеся, М Вороного;
· розглянути тексти названих авторів в аспекті індивідуальної поетики.
Об’єкт дослідження становлять віршовані твори для дітей Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного. Марійка Підгірянка була переважно дитячою письменницею, тож розглядатиметься майже вся поетична спадщина цієї авторки-вчительки. Жанрове різноманіття творчості Марійки Підгірянки стане підставою для детального розгляду поетики жанру, а виразні фольклорні впливи спричинять аналіз розвитку народнопісенної традиції в її індивідуальній художній рецепції. Об’єктом дослідження є ліричні твори для дітей Марійки Підгірянки, її безконечні” та інші казки, драматичний віршований твір В чужому пір’ю”, загадки. О.Олесь залишив значну спадщину, адресовану молодому поколінню. Об’єктом дослідження обрано досі не вивчені науковцями віршовані казки Грицеві курчата”, Мисливець Хрін та його пси”, Водяничок”, твори пейзажної та громадянської лірики в колі дитячого читання, ліро-епічну збірку Княжа Україна”, що написана автором, за його свідченням, під впливом підручника з історії України І.Крип’якевича. Аналізуватимуться цикли Балади й легенди”, «Летючі листки», поема Євшан-зілля” та окремі ліричні твори М.Вороного (наприклад, Дітям”, Коли ти любиш рідний край”, За Україну”).
Вивчено також мемуарні матеріали тексти листів, спогадів, щоденникові записи, які містять віршовані рядки для дітей або прояснюють позицію автора у царині дитячої літератури.
Предмет дослідження виховні концепти й поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного як дитячих письменників.
Методологічною основою дослідження обрано рецептивну естетику, теоретичні положення якої застосовуються як засада тлумачення аналізованих художніх текстів у аспекті їх сприйняття малим читачем. Як засадничі використано характеристики історії української літератури початку ХХ ст., написані І.Денисюком, М.Ільницьким, Н.Шумило. Специфіка літератури для дітей початку ХХ століття досліджується на основі відповідної теорії І.Франка, зокрема викладеної ним у працях Женщина-мати”, Ученицька бібліотека в Дрогобичі”, Байка про байку”, а також концепцій Б.Грінченка, С.Русової. Оскільки твори для дітей розглядаються за виховними концептами, засадничими є педагогічні теорії, зокрема таких видатних педагогів, як Г.Ващенко і В.Сухомлинський. Як дискурсивну основу застосовано також положення етнопедагогіки, які перегукуються з ідейним змістом аналізованих творів.
Методологічною основою дослідження вибираємо теоретико-літературні положення таких концепцій: історико-літературної І.Франка; герменевтичної Г.-Ґ.Ґадамера; рецептивної В.Ізера і Г.Яусса; діалогічної М.Бахтіна; ігрової Й.Гейзінги.
Методи дослідження. Провідним методом літературознавчого дослідження визначено культурно-історичний, оскільки художні тексти вивчатимуться у їх зв’язках із суспільним, моральним, культурним становищем української нації певної історичної доби. Поруч з висвітленням позатекстової дійсності, якою частково зумовлюється творчість письменників, будуть проводитися також інтертекстуальні та типологічні розвідки, тобто застосовуватимуться сучасні підходи компаративістики. Способами дослідження художнього тексту будуть також елементи таких методів, як герменевтичний та естетичний. Часткове застосування біографічного методу викликане тим, що письменники, про яких ітиметься в дисертації, часто адресували свої твори передусім близьким людям синові, онукові, учням. Під час аналізу ліро-епічних віршованих творів застосовуватимуться елементи наративного методу, оскільки епічний складник тексту становить оповідь, що має дієгезис, наратора, нарататора.
Робота має наукову новизну, оскільки:
· уперше визначено виховні концепти української дитячої поезії початку ХХ століття на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного;
· уперше вивчено адресність творів цих поетів з огляду на діалог автора з читачем-дитиною молодшого, підліткового, юнацького віку;
· удосконалено характеристику індивідуальних поетик цих авторів як дитячих”;
· дістало подальшого розвитку осмислення історії української літератури для дітей, зокрема початку ХХ ст.
Результати дисертаційного дослідження мають теоретичне значення для розвитку методики прочитання літератури для дітей у діалозі з педагогічною думкою. Розширено інструментарій інтерпретації твору дитячої літератури як художньо-педагогічного феномену, до літературознавчого діалогічного аналізу введено певні поняття та категорії етнопедагогіки, вікової психології, дидактики.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані під час читання курсу «Дитяча українська література» в університетах та педагогічних коледжах; стати літературознавчою основою у методичних працях, спрямованих на викладання української літератури в середній школі; опрацьовуватися студентами та магістрантами для висвітлення відповідних тем курсових і дипломних кваліфікаційних робіт; використовуватися представниками суміжних наук (педагогіки, вікової психології).
Особистий внесок здобувача. У колективній монографії «Діалогічне прочитання української літератури» Л.В.Ткаченко є автором розділу «Художньо-дидактична поезія Марійки Підгірянки: діалогічна словесна гра як розвага і навчання», в якому висвітлила питання діалогічних особливостей поезії Марійки Підгірянки.
Результати дисертаційного дослідження було апробовано під час виступів на всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Українська література в загальноєвропейському контексті» (Київ, Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету, 17-18 лютого 2005 р.), ХІІ Всеукраїнських Сковородинівських читаннях (Переяслав-Хмельницький, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 6-7 жовтня 2005 р.), VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (Київ, Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету, 29-31 березня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору (Переяслав-Хмельницький, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 27-28 вересня 2006 р.), Регіональній науково-практичній конференції «Ціннісні засади християнства в духовно-моральному становленні молоді» (Переяслав-Хмельницький, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2-3 березня 2005 р.). Положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри літератури і методики навчання та вченої ради Інституту мови і літератури ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у рамках аналізу розробки держбюджетної теми «Діалогічне прочитання української літератури» у 2006-2007 рр., а також на звітних інститутських і університетських науково-практичних конференціях.
Основні положення дисертації опубліковано в 1 колективній монографії, 8 одноосібних публікаціях, із них 5 у фахових виданнях України.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано вирішення наукової проблеми визначення виховного змісту та поетикальних особливостей української поезії для дітей початку ХХ ст. на матеріалі віршованої творчості Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного.
Проаналізувавши поетичні тексти творів для дітей названих авторів, ми дійшли висновків:
1. На початку ХХ століття в Україні існувала і розвивалася поезія для дітей високого мистецького рівня і потужного виховного потенціалу. Важливим чинником її розвитку була творча праця таких письменників, як Марійка Підгірянка, Олександр Олесь, Микола Вороний, які були різнобічно обдарованими натурами, активними громадськими діячами, мали власних дітей, опікувалися вихованням української дитини як такої, зберегли світ дитинства у собі. Художні тексти вітчизняних поетів початку ХХ ст., адресовані дітям, зокрема твори названих авторів, є художньо-педагогічним феноменом національної культури, оскільки вони мистецькі, виразно позначені індивідуальною творчою манерою, а також містять виховні концепти, які майстерно виражено через різноманіття поетикальних прийомів.
2. Твори для дітей посідають різні місця у спадку названих авторів. Для поетичного слова О.Олеся і особливо для М.Вороного характерна переважна спрямованість на дорослого читача, твори для дітей становлять осібну, оригінальну сторінку їхнього доробку. Марійка Підгірянка слушно вважається дитячою письменницею, вона плідно поєднала діяльність учительки і поетки. Письменники застосували знання вікової психології малого читача, адресували твори, що стали об’єктом дослідження, переважно читачеві таких вікових груп: Марійка Підгірянка дітям дошкільного і молодшого шкільного віку; О.Олесь підліткам; М.Вороний юнацтву. У цілому ці автори створили масив дитячої літератури, який відповів на запити українських дітей та молоді.
3. Діалогічний характер проаналізованих художніх текстів виявився у розумінні авторами своєрідності психіки читача певного віку, спрямованості на активну читацьку позицію, наближенні лірики до драматургії, порушенні у творах питань, які потребують відповіді, активізації невеликого життєвого досвіду реципієнта, опікуванні поступом молодого покоління, сприянні самотворенню особистості кожного.
4. У історичному контексті віршована література для дітей була опором духовній колонізації нації. Патріотичні мотиви і відповідні їм педагогічні концепти є провідними у проаналізованих стрілецьких піснях, громадянській ліриці, художньо-дидактичних історичних піснях, віршах-портретах видатних людей, поемах. У поезії для дітей створено систему художньо виражених концептів, тісно пов’язаних з історичною долею народу: засвоєння історичної пам’яті, пошанівок до героїчних звершень предків, збереження національної самототожності, плекання українства в собі, протистояння денаціоналізації, любов до української мови, пісні, природи, прагнення долучитися до боротьби за незалежність України та праці задля її добробуту.
5. Любов до малої батьківщини як складник патріотичного і естетичного виховання виражено пейзажами, типовими для того чи іншого регіону України, інтертекстуальним використанням місцевого фольклору, замилуванням як емоційною домінантою тексту. Родина непроминальна цінність у аналізованій поезії, образи сина і донечки, онуків, матері і батька, бабусі і дідуся виписані у віршах з підкресленням неповторності кожної особистості. Концепт піклування про рідних, вдячності старшим природно входить у змістову наповненість дитячої літератури як продовження національної етнопедагогічної і літературної традиції.
6. Виховання у дітей християнських чеснот одне з провідних завдань української літератури для дітей початку ХХ ст. Автори реалізують його прямо через афористичні висловлювання, а також у підтексті через відтворення впізнаваних дитиною життєвих ситуацій, залучаючи алегорію, створюючи настроєвість вірша, малюючи образи позитивних і негативних персонажів, даючи у динаміці характери героїв, які після помилок і каяття приходять до прийняття любові та милосердя у своє серце.
7. Проблема гармонізації взаємин людини і природи вирішується в аналізованій поезії через спонукання малого читача спостерігати природу, любити її, розуміти мешканців, допомагати слабким, враховувати у своєму повсякденні її непроминальні закони, а також через науку наснажуватися красою і життєвою силою довкілля. Рослини, тварини, птахи, комахи, зображені письменниками, несуть природознавчу інформацію і виступають персонажами з яскраво вираженими характерами. Потрапляючи в художній світ природи, читач відчуває себе її невід’ємною частинкою.
8. Поети формують позитивне ставлення до навчання. Школа в художньо-хронотопному аспекті є ніби перехідним простором між дитинством і дорослим, широким світом. Значна частина проаналізованих творів є навчально-художніми. Зорієнтовані на запитувальність дитячого мовлення, допитливість і добру пам’ять дитини, тексти містять інформацію з мови, природознавства, історії, народознавства, релігієзнавства, географії, математики, що передається в мистецьки-ігровій формі.
9. Мала дитина, підліток, юнак і юнка мають радіти життю, вірити у світле майбутнє, випробовувати себе, вибудовувати своє «Я», проходячи через ситуації екзистенційного вибору переконаність у цьому спричинила різноманітне використання принципу гри в аналізованій поезії. Гра як пригода, розвага, фантазія літературного героя, як словесне штукарство, як риса жанрових модифікацій плідно, з індивідуальною своєрідністю застосована поетами.
10. Автори використовують загальні естетичні принципи дитячої літератури: дидактичність, гумор, зв’язок з дитячим фольклором, милозвучність, графічність малюнку та інші. Водночас їхнім індивідуальним поетикам притаманні особливості, які вирізняють кожного художніми домінантами та оригінальними стилістичними знахідками. Щодо провідних літературних напрямів Марійка Підгірянка найбільше репрезентує реалістичний та романтичний напрями, О.Олесь романтичний та неоромантичний, М.Вороний імпресіоністичний та символістичний.
11. У творчості Марійки Підгірянки образ пісні є одним з ключових, карпатські пісні, їхня ритмічна організація інтертекстуально проявляються у поетичних творах авторки. Погляд дитини на довкілля передається безпосередньо, дитячою фразеологією у режимі актуального хронотопу. Метаморфоза як поетикальний принцип є одним з провідних у творчій манері авторки. У текстах переважає стала архітектоніка, ізоколон. Навчально-ігровий віршик як улюблений жанр поетки поєднує дидактичне і мистецьки-ігрове. Марійка Підгірянка майстер літературних модифікацій фольклорних жанрів. Письменниця-педагог виявила свій талант у царині дитячої драматургії («В чужому пір’ю»), де виступила справжнім новатором.
12. О.Олесь залишив дітям значний художній спадок, який містить вірші, історичні пісні, поеми-казки, інсценізації народних та класичних літературних казок, оригінальні драматичні казки. Образи квітів є психологічно виразним складником художнього світу Олесевої лірики в колі дитячого читання. Автор запозичує досвід дитинства, дитячу легкість переступання через межу реальності й ірреальності, часу і позачасовості. У віршиках для дітей багато гумору, розваг, дитячих веселощів, пустотливих пригод, фантазійних образів, подій. Віршовані казки мають оригінальний зміст і позначену модерністською творчою манерою форму, виховання і розважання дитини відбувається на нових для української літератури сюжетах. У книзі «Княжа Україна» автор передає історичну інформацію, вдаючись до інтриги, несподіваних перипетій, гострих кульмінацій, авантюр, екстремальних ситуацій, батальних картин, сцен двобоїв, детективних елементів, містичних мотивів тощо.
13. М.Вороний один з українських поетів, твори якого ввійшли в коло юнацького читання. Модерністичний характер текстів та широка ерудиція, виявлені в них, наближають творчість М.Вороного до нашого читача. Естетичними здобутками поета є майстерність художньої рецепції літописної легенди («Євшан-зілля»), поетика простору, сюжетна стрункість та динамічність, філософізація змісту, параболізація ідеї. Дівочі образи були улюбленими для поета-лірика, їх галерея зацікавлює яскравими індивідуальностями героїнь, художнім хронотопом молодіжного українського кола інтелігенції початку ХХ ст. Принцип гри реалізовано як мистецтво віршування і грайливість молодіжних взаємин. М.Вороний зробив свій творчий внесок у феномен стрілецької пісні.
Отже, прагнення митців слова початку ХХ століття виховати українську дитину в національному та християнському дусі зреалізоване у віршованих творах високої духовності. Поетичне слово Марійки Підгірянки, О.Олеся, М.Вороного, звернене до дитини, є інформативним, аксіологічно наснаженим та естетично оригінальним. Ці митці є репрезентантами різних стильових тенденцій національної поезії, що відбивається на індивідуальних поетиках творів для дітей. Традиція опікування патріотичним, морально-етичним, естетичним вихованням молодого покоління була важливою для письменників, які прагнули збереження і розвитку нації.
Проведене дисертаційне дослідження має перспективи. Потребують вивчення:
· виховні концепти та особливості індивідуальних поетик інших талановитих авторів поезії для дітей зазначеного періоду;
· прозові художні тексти письменників межі ХІХ і ХХ століть, адресовані дітям;
· теоретико-літературні засади прочитання дитячої літератури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникин В.П. Детская литература : Учебное пособие / В.П. Аникин, В.В. Агеносов, Э.З. Ганкина. М. : Просвещение, 1989. 399 с.
2. Антонич Б.І. Твори / Б.І. Антонич. К. : Дніпро, 1998. 591 с.
3. Бабишкін О. До питання про місце Олеся в історії української літератури / О. Бабишкін // Літературна газета. 1958. 10Х. № 80. С. 2.
4. Бабишкін О. Олександр Олесь [Український поет 18781944] / О. Бабишкін // Радянське літературознавство. 1958. № 1. С. 88105.
5. Бай І.Б. Педагогічні засади укладання та ілюстрування підручників Галичини (др. пол. ХІХпоч. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «загальна педагогіка та історія педагогіки» / І.Б. Бай. ІваноФранківськ, 2005. 20 с.
6. Бахтин М. Естетика словесного творчества / М. Бахтин. М. : Искусство, 1986. 444 с.
7. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування / М. Бахтин // Слово. Знак. Дискурс : Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. Львів : Літопис, 1996. С. 310317.
8. Белінський В.Г. Подарунок на Новий Рік. Дитячі казки дідуся Ірінея. // Українська дитяча література : Хрестоматія критичних матеріалів / В.Г. Белінський. Київ : Радянська школа, 1962. С. 2527.
9. Білецький О. Микола Вороний // О. Білецький. Зібрання праць : У 5 т. К., 1965. Т. 2. С. 596624.
10. Білецький О. Микола Вороний. (Життя та творчість) // Вороний М. Вибрані поезії / О. Білецький. Київ : «Радянський письменник», 1959. С. 341.
11. Білинський О. Олександр Олесь і український театр / О. Білинський // Український театр. 1970. № 6. С. 2629.
12. Бурлака Г. Адресат Олександр Олесь / Г. Бурлака // Пам’ять століть. 1996. № 2. С. 8892.
13. Ващенко Г. Твори: В 6 т. Том 4. Праці з педагогіки та психології / Г. Ващенко. К. : «Школяр» «Фада» ЛТД, 2000. 416 с.
14. Вервес Г. Микола Вороний поет, перекладач, публіцист / Г. Вервес // Радянське літературознавство. 1971. № 12. С. 3948.
15. Вервес Г. Поет повертається на батьківщину // М.Вороний. Твори / Г. Вервес. К. : Дніпро, 1989. С. 522.
16. Веселка. Антологія української літератури для дітей: У 3 томах. Т. 3 / [упор. Б.Й. Чайковський]. К. : Веселка, 1985. 675 с.
17. Власова О. Педагогічна психологія: Навчальний посібник / О. Власова. К. : Либідь, 2005. 400 с.
18. Воловець Л.І. Із-за брами невідомості: Творчість М. Вороного в 10-му класі / Л.І. Воловець // Українська мова і література в школі. 1991. № 3. С. 4352.
19. Вороний М. Євшан-зілля: Вірші та поеми / М. Вороний [упор. та прим. С.Іванюка]. К. : Веселка, 1993. 64 с.
20. Вороний М. Твори / М. Вороний. К. : Дніпро, 1989. 667 с.
21. Вороний М.К. Твори / М.К. Вороний [упорядник, підготовка текстів, передмова та примітки Т.Д. Вервеса]. К. : Дніпро, 1989. 687 с.
22. Вороний М.К. У сяйві мрій: Поезії, переклади / М. Вороний [автор передмови М. Москаленко]. К. : ВАТ Видавництво «Київська правда», 2002. 296 с.
23. Вороний М. К. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика / М.К. Вороний [упорядники Т.І. Гундорова; І.О. Дзеверін та ін.]. К. : Наук. думка, 1996. 704 с.
24. Вороний М. Вибрані поезії. / М. Вороний [Вступна стаття О.І. Білецького]. К. : Рад. письменник, 1959. 323 с.
25. Гаврило М. Двічі реабілітований: Останні дні М. Вороного / М. Гаврило // Літературна Україна. 1999. 8 квітня. С. 8.
26. Гейзінга Й. Homo Ludens / Й. Гейзінга; [переклад з англійської О. Мокровольського]. К. : Основи, 1994. 250 с.
27. Геник-Березовська З. Невідоме лібрето О. Олеся / З. Геник-Березовська // Слово і час. 2000. № 1. С. 5154.
28. Герменевтика і реконструкція: дискусія Ґадамера Г.-Ґ. та Ж.Дерріди // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно­-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. Львів : Літопис, 1996. С. 223226.
29. Гнатюк Н. Дещо з життя Олександра Олеся / [публ., вступ., ред., прим. І. Лисенка] / Н. Гнатюк // Всесвіт. 1989. № 2. С. 145151.
30. Гончарук З. На зламі століть: Про українського поета М. Вороного / З. Гончарук // Вітчизна. 1971. № 12. С. 181183.
31. Григораш Д. Вороний М.К. / Д. Григораш // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. Л., 1994. Вип. 1. С. 35.
32. Гром’як Р.Т. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття): Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів / Р.Т. Гром’як. Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. 224 с.
33. Грушевський М. Поезія О.Олеся // Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : У 3 книгах. Кн. 1. / М. Грушевський. К. : Рось, 1994. С. 257265.
34. Гуменна В.Ю. І.Я. Франко дитячий письменник: дис. канд.. філол. наук: 10.01.08; 10.01.02 / Гуменна Віра Юріївна. Херсон, 1993. 157 с.
35. Гундорова Т. Проявлення слова: Дискурсія раннього українського модернізму : Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова. Львів : Літопис, 1997. 297 с.
36. Данилович Б. О.Олесь і українська дитяча література / Б. Данилович // Краківські вісті. 1944. № 207. С. 34.
37. Дем’янівська Л. Олександр Олесь // Дніпрова хвиля / Л. Дем’янівська. К. : Освіта, 1990. С. 451457.
38. Дем’янівська Л. Символізм як один із напрямів української літератури: Драми О. Олеся / Л. Дем’янівська // Українська мова та література в школі. 1992. № 910. С. 2528.
39. Денисюк І.О. Невідомі матеріали зі спадщини О.Олеся / І.О. Денисюк // Українське літературознавство. 1990. Вип. 55. С. 139142.
40. Деревенко С. О. Олесь. «Ходім в мою душу, в мій храм» (урок знайомство з життям і творчістю поета, 10 кл.) / С.О. Деревенко // Вивчаємо українську мову та літературу. 2004. № 4. С. 79.
41. Джеджула Ю. Несміливе дитя Підгір’я / Ю. Джеджула, Н. Тоцька // Радянська жінка. 1991. Березень. С. 2627.
42. Дитяча література. Хрестоматія. Маловідомі твори українських письменників ІІ половини ХІХ І половини ХХ ст. Навчальний посібник / Упорядник Н.І. Богданець-Білоскаленко. К. : Видавничий Дім „Слово”, 2006. 256 с.
43. До 120-річного ювілею О.Олеся // Літературна Україна. 1999. 11 лютого. С. 11.
44. Домбровська Є.М. Видавнича діяльність Богдана Заклинського // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника / Є.М. Домбровська. Львів, 2004. Вип. 12. С. 447463.
45. Домбровська Є.М. Листування Марійки Підгірянки до Богдана Заклинського // Записки ЛНБ ім. В. Стефаника / Є.М. Домбровська. Львів, 1998. Вип. 6. С. 185209.
46. Домбровська Є. Матеріали до історії видання українських учительських часописів у Галичині (кінця ХІХ початку ХХ ст.) // Записки ЛНБ ім. В.Стефаника / Є. Домбровська. Львів, 2003. Вип. 11. С. 243254.
47. Домбровська М. ( Підгірянка М.). Гірські квіти. /Збірник віршів / [упорядник В. Микитась]. Ужгород: Закарпатська обл. кн.-газетне вид-во, 1962. 95 с.
48. Домбровська М. Дике зілля: Оповідання / М. Домбровська; [пер. з польськ. Є. Концевич, О. Медущенко]. К. : Дніпро, 1988. 429 с.
49. Домбровський А. Шкільництво в Карпатській Україні в роках 1919 1925 / А. Домбровський // Шлях виховання і навчання. 1938. С. 246251.
50. Домбровський А. Під білий прапор / А. Домбровський // Рідна Школа. 1939. С. 71.
51. Донцов Д. Поетка українського рісорджіменту // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : У 3 кн. Кн. 1. / Д. Донцов. К. : Рось, 1994. С. 149183.
52. Дроб’язко М. «Кому повім печаль мою». До 120-річчя від дня народження О. Олеся (1878-1944) / М. Дроб’язко // Календар знаменних і пам’ятних дат’98. К., 1998. ІV кв. С. 5460.
53. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. К. : Femina, 1995. 685 с.
54. Єфремов С. Муза гніву та зневір’я / С. Єфремов // Усе для школи. Українська література 10 кл. 2001. № 5. С. 5758.
55. Жулинський М. Олександр Олесь : Штрихи до портрета / М. Жулинський // Літературна Україна. 1988. 1 грудня. № 48. С. 6.
56. Жулинський М.Г. Із забуття в безсмертя: Сторінки призабутої спадщини / М.Г. Жулинський. К. : Дніпро, 1990. 447 с.
57. Заклинський Б. Марійка Підгірянка / Б. Заклинський // Пчілка. 1925. Ч. 3 4. С. 4849.
58. Заклинський Б. З нагоди нової поеми Марійки Підгірянки / Б. Заклинський // Неділя. 1929. Лютий. С. 2.
59. Зборовська Н. Код української літератури : Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія / Н. Зборовська. К. : Академвидав, 2006. 504 с.
60. Зеров М. Поезія Олеся і спроба нового її трактування // Твори в 2 т. Т. 2. Історико-літературні та літературознавчі праці / М. Зеров. К. : Дніпро, 1990. С. 537547.
61. Исследование художественных интересов школьников / [под ред. Е.В. Квятковского]. М. : Педагогіка, 1974. 160 с.
62. Іванюк С.С. Історія прекрасної заложниці / Література. Діти. Час: Збірник літературно-критичних статей про дитячу літературу / [редкол.: М.К. Наєнко (голова) та ін.]. К. : Веселка, 1976 Вип. 14. / [упоряд. В.Я. Неділько]. 1989. 206с.
63. Іванюк С. Література для дітей 1900-1980-ті роки / Історія української літератури ХХ ст. : У 2 кн. / С. Іванюк. К. : Либідь, 1995. Кн.2. С. 444461.
64. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення // Слово. Знак. Дискурс : Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. Львів : Літопис, 1996. С. 263277.
65. Ільєнко І. Боже! За віщо? Судний день Миколи Вороного // Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : У 3 кн. Кн. 1. / І. Ільєнко. К. : Рось, 1994. С. 228240.
66. Ільєнко І. Квітки з ювілейних вінків: минуло 120 років з дня народження М. Вороного / І. Ільєнко // Літ. Україна. 1991. 12 грудня. № 50. С. 5.
67. Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи» / М. Ільницький. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. 318 с.
68. Ільницький М. Драма без катарсису / М. Ільницький. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. 256 с.
69. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / [упоряд. О.О. Любар, за ред. В.Г. Кременя]. К. : Знання, НОО, 2003. 768 с.
70. Калантаєвська Г. «В квітках була душа моя» // Олесь О. Творча спадщина і сучасність : Збірник наукових праць / [Р. Радишевський та ін. відп. ред.] ; Інститут л-ри ім. Т. Шевченка / НАН України, Сумський державний ун-т. / Г. Калантаєвська. Суми : Козацький вал, 1999. С. 7681.
71. Камінчик О. Неоромантик, символіст чи романтик? / О. Камінчик // Дивослово. 2004. № 12. С. 4649.
72. Качкан В.А. Українське народознавство в іменах. Ч. 1: Навчальний посібник / В.А. Качкан. Київ : Либідь, 1994. С. 734.
73. Качкан В.А. Хай святиться ім`я твоє : Галицькі просвітницькі діячі, письменники, вчені-вихідці із священицьких родин / В.А. Качкан. Чернівці : Прут, 1994. С. 338.
74. Качуровський І. Метрика Олександра Олеся / І. Качуровський // Слово і час. 1998. № 12. С. 4045.
75. Кирилюк В. Рукою Олега Ольжича і Олександра Олеся / В. Кирилюк // Літературна Україна. 1998. 19 березня. С. 1.
76. Кирста Н.Р. Поетичний дивосвіт М. Підгірянки / Н.Р. Кирста // Наша школа. 1996. № 5 6. С. 1821.
77. Кирста Н.Р. Екологічний аспект в поетичній творчості М. Підгірянки // Збірка матеріалів Міжнародної наукової конференції „Виховання екологічної культури”. Одеса, 1995. С. 3031.
78. Кирста Н.Р. Питання національного виховання за творами М. Підгірянки // Матеріали доповідей Міжнародної наукової конференції „Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє” / Н.Р. Кирста. Одеса, 1995. С. 132133.
79. Кирста Н.Р. Методика викладання поетичної спадщини М. Підгірянки в лексичній роботі з дітьми старшого шкільного віку: дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Кирста Наталія Романівна. О., 1997. 189 с.
80. Кислий Ф. Микола Вороний // Дністрова хвиля / Ф. Кислий. К. : Освіта, 1991. С. 524529.
81. Кіліченко Л.М. Українська дитяча література: Навчальний посібник / Л.М. Кіліченко. Київ : Вища школа, 1988. 264 с .
82. Кіраль С. Апостол молодої України: Трохим Зінківський у контексті доби / С. Кіраль. К. : Кит, 2002. 322 с.
83. Клочек Г. Поетика і психологія: Серія 6 «Духовний світ людини». Тематичний цикл «Література» / Т-во «Знання» УРСР. № 7 / Г. Клочек. К. : «Знання», 1990. 48 с.
84. Колесник П. Микола Вороний: До 100-річчя з дня народження поета / П. Колесник // Українська мова і література в школі. 1978. № 2. С. 7780.
85. Колкутіна В.В. Архітектоніка поетичних циклів М. Вороного / В.В. Колкутіна. Одеса : Астропринт, 1998. 100 с.
86. Колкутіна В.В. Літературно-естетичні погляди М.Вороного (за поетичними циклами майстра): дис. кандидата філол. наук: 10.01.01. / Колкутіна Вікторія Вікторівна. Одеса, 1998. 177 с.
87. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя / И.С. Кон. М. : Просвещение, 1989. 255 с.
88. Коновалець Є. Нарис про життя, чин і смерть великого українського патріота / Є. Коновалець. Б. м. : Український патріот, 1948. 29 с.
89. Коновалов Д. Майбутнє визначать діти / Д. Коновалов // Літературна Україна. 6 липня 2006. С. 1.
90. Корнєєва Г. Українська дитяча книжка Галичини (друга полов. ХІХ ст. 1939р.) : Історико-краєзнавчий аспект / Львівська галерея мистецтв; Му