ДОБОНІ МАР’ЯНА ІВАНІВНА. ДОМІНАНТНІ РИСИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ПАВЛА БІЛЕЦЬКОГО-НОСЕНКА (на основі рукописних матеріалів)

brief description

ДОБОНІ МАР’ЯНА ІВАНІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ДОМІНАНТНІ РИСИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ПАВЛА БІЛЕЦЬКОГО-НОСЕНКА (на основі рукописних матеріалів)"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ДОБОНІ МАР’ЯНА ІВАНІВНА
ДОМІНАНТНІ РИСИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ
ПАВЛА БІЛЕЦЬКОГО-НОСЕНКА
(на основі рукописних матеріалів)
10.01.01 – українська література
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
Задорожна Людмила Михайлівна,
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. П. Білецький-Носенко в контексті літературного процесу першої
третини ХІХ століття………………………………………………………………..12
1.1. Унікальність творчого досвіду П. Білецького-Носенка в українському
культурному та науковому житті першої половини ХІХ ст………………………12
1.2. Етапи розвитку спостережень над життям та творчістю письменника...29
1.3. Особливості й новаторство художньої спадщини П. БілецькогоНосенка………………...................................................................................................56
1.4. Своєрідність рукописного доробку письменника………………………72
РОЗДІЛ ІІ. Розробка літературних традицій у поетичній рукописній
спадщині П. Білецького-Носенка………………………………………………….80
2.1 Особливості різновиду віршованих новел у доробку письменника:
«Жоконд, или Искатели женской верности (Подражание Лафонтену)» та
«Эфесская вдова, или Женская верность (Подражание Лафонтену)»……………80
2.2. Проекції педагогічної діяльності письменника в збірці «Сто басен в
четырестишиях. Подражание Мольво»……………………………………………108
РОЗДІЛ ІІІ. Основні художні здобутки роману «Зиновий Богдан
Хмельницкий. Историческая картина событий, нравов и обычаев ХVII века
в Малороссии» П. Білецького-Носенка.…………………………………………136
3.1. Новаторство роману П. Білецького-Носенка «Зиновий Богдан
Хмельницкий. Историческая картина событий, нравов и обычаев ХVII века в
Малороссии»…………………………………………………………………………136
3.2. Особливості образної системи в процесі пошуку романної форми……162
Висновки……………………………………………………………………………185
Список використаних джерел……………………………………………………193
Додатки………………………………………………………………………………212
3
ВСТУП
Перша третина ХІХ ст. в історії української літератури – це час формування
й розвитку нової української літератури, що відбувається в доволі складних
умовах недостатньої розробленості літературної мови, жанрової і тематичнообразної систем. Характер епохи достатньо промовисто виявляє творчість митців,
які представляють її, – І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки,
Г. Квітки-Основ’яненка та ін. Водночас поряд із ними на ниві розбудови
художнього слова трудилися й менш помітні постаті, творчий спадок яких і до
сьогодні або мало досліджений, або призабутий. Серед таких «непомітних» діячів
українського літературного процесу першої третини ХІХ ст. чи не найбільш
яскравою є постать Павла Павловича Білецького-Носенка – письменника,
літературознавця, мовознавця, педагога, лексикографа, фольклориста, лише
частина художнього та наукового доробку якого були оприлюднені тільки після
його смерті, однак важлива частина цього спадку й досі залишається невідомою
не лише широкому колу читачів, а навіть літературознавцям.
Уперше надруковані тільки через сорок п’ять років після смерті
П. Білецького-Носенка байки, казки, поема хоч і привернули увагу
літературознавців, проте викликали тільки негативні відгуки. Так, О. Огоновський
назвав їх хіба що «здобутком бібліографії, позаяк не мають стійності
літературної» [140, с. 349]; І. Франко низько оцінив поетичні здібності
письменника, а «Горпиниду, чи Вхопленую Прозерпину» назвав радше
карикатурою, ніж пародією [182, с. 196]. Для С. Єфремова П. БілецькийНосенко – «типовий дилетант», [79, с. 301] тощо. Хоча перші відгуки й були
нечисленними та загалом скупими на оцінку, проте на довгі десятиліття
утвердили своєрідну модель сприйняття письменника – як малоталановитого
поета першої третини ХІХ ст., художній доробок якого, хоч і зайняв своє місце в
історії української літератури цього часу, проте спроможний становити інтерес
хіба що як суто літературний факт.
4
Друге кліше в оцінці творчості письменника, яке утверджується в цей час:
сприйняття П. Білецького-Носенка лише як байкаря (одного із засновників жанру
в новій українській літературі) та одного з найбільш помітних послідовників
творчої манери І. Котляревського, оприявленої в поемі «Енеїда». І тільки
приблизно з середини ХХ ст. наукова спільнота звернулася також до інших
жанрово-тематичних напрямів творчості П. Білецького-Носенка.
Упродовж останніх двадцяти п’яти років українська наукова громадськість
не виявляла належного інтересу до життєвого і творчого шляху П. БілецькогоНосенка. Найбільш повне та ґрунтовне дослідження, присвячене як біографії,
науковим студіям, так і художньому доробку діяча, з’явилося ще 1988 року –
мається на увазі монографія Б. Деркача «П. П. Білецький-Носенко. Життя і
творчість». Опісля поодинокі статті, хоча і торкалися окремих аспектів
педагогічної практики П. Білецького-Носенка, його байкарської спадщини тощо,
по суті не представили нових підходів до оцінки ролі цієї постаті в українському
літературно-культурному контексті першої третини ХІХ ст. Водночас протягом
останніх років спостерігається підвищений інтерес до прозової спадщини
письменника – рукописного роману «Зиновий Богдан Хмельницкий.
Историческая картина событий, нравов и обычаев ХVII века в Малороссии». Одна
за одною з’являються публікації, у центрі яких – дослідження образу Богдана
Хмельницького в згаданому творі, а дисертації, присвячені історичним темам, усе
активніше вводять у масив досліджуваних текстів роман «Зиновій Богдан
Хмельницький…» (А. Гуляк, Т. Марченко, О. Данильченко та ін.). Окремої уваги
заслуговує питання видання творів письменників, останнє з яких було здійснено
ще в 1973 р., після цього в антологіях, хрестоматіях з’являлися тільки окремі
байки та зрідка поема «Горпинида, чи Вхопленая Прозерпина».
Окрім того, українському літературознавству й досі бракує досліджень, що
заглиблювалися б в оцінку творчої манери письменника, були б присвячені
виявленню специфічних рис його творчості тощо.
Стан розвитку досліджень у галузі історії української літератури на
сучасному етапі визначає необхідність нового підходу до прочитання життєвого і
5
творчого шляху П. Білецького-Носенка, їхньої оцінки з позиції ХХІ століття,
окрім того, нагальним видається оприлюднення рукописних творів письменника
(так само як і вже відомих, що не перевидавалися понад 40 років), що уможливить
не тільки повноцінне ознайомлення з ними читачів, але й забезпечить доступність
для вивчення літературознавцями письменницького доробку П. БілецькогоНосенка в повному обсязі.
Рукописна спадщина П. Білецького-Носенка, що зберігається в двох архівах
Києва – відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інституті рукопису Національної бібліотеки
України імені В. І. Вернадського, перебувала в центрі наших наукових
зацікавлень з 2007 року. Особливу увагу привернуло кілька творів митця,
вивчення яких, на нашу думку, є важливим не тільки для новітнього, відповідного
сьогоднішнім запитам науки прочитання творчості П. Білецького-Носенка, а й для
нового підходу в оцінці українського літературного процесу першої третини
ХІХ ст.
Зважаючи на вищенаведені факти, актуальність дисертації зумовлена:
необхідністю введення в науковий обіг невідомих та маловідомих творів
українського письменника першої третини ХІХ ст. П. Білецького-Носенка;
потребою прочитання та оцінки його творчості відповідно до актуальних
вимог часу;
публікацією художніх творів П. Білецького-Носенка, які досі були відомі
тільки в рукописних варіантах і зберігалися в архівних установах.
Аналіз пропонованих творів письменника дасть змогу не тільки по-новому
розглянути та оцінити творчість письменника, особливості його художнього
доробку, а й окреслити його внесок у розвиток жанрової та образно-тематичної
структури української літератури першої третини ХІХ ст.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри історії
української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також
6
у межах наукової теми «Актуальні проблеми філології» (номер державної
реєстрації 02БФ044-01; науковий керівник – Г. Ф. Семенюк).
Мета дисертаційного дослідження – представити П. Білецького-Носенка як
письменника першої третини ХІХ ст. у новому світлі на противагу вже
узвичаєному в українському літературознавстві кліше в підході до оцінки
спадщини митця лише як малообдарованого байкаря та автора бурлескнотравестійної поеми «Горпинида, чи Вхопленая Прозерпина», сформулювавши
домінантні риси його художнього творчості та показавши їхнє втілення на
прикладі окремих рукописних творів письменника, що зберігаються в архівних
установах Києва.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність розв’язати такі завдання:
узагальнити судження літературознавців щодо творчості П. БілецькогоНосенка;
виявити особливості й новаторство художньої спадщини письменника;
визначити внесок письменника в розвиток жанрового й тематичного
різноманіття української літератури першої третини ХІХ ст.;
здійснити огляд рукописної спадщини літератора, що зберігається у відділі
рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН
України та Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського;
охарактеризувати досліджувані віршовані новели П. Білецького-Носенка та
визначити їхнє місце у творчому доробку письменника;
окреслити творчі пошуки літератора в опрацюванні жанру байки та його
внесок у трансформацію жанру (на прикладі збірки «Сто басен в четырестишиях.
Подражание Мольво»);
звернутися до вивчення текстової якості та дати загальну характеристику
роману П. Білецького-Носенка «Зиновий Богдан Хмельницкий. Историческая
картина событий, нравов и обычаев ХVII века»;
визначити місце цього роману в спадщині письменника та українській
літературі загалом;
7
опрацювати та підготувати до друку зазначені рукописи творів автора та
інші матеріали, що стосуються творчої спадщини митця;
оприлюднити нові або акцентувати на маловідомих фактах з біографії
письменника.
Об’єкт дослідження – рукописні твори П. Білецького-Носенка, що
зберігаються в архівних установах Києва: «Эфесская вдова, или Женская верность
(Подражание Лафонтену)» та «Жоконд, или Искатели женской верности
(Подражание Лафонтену)» (відділ рукописних фондів і текстології Інституту
літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Ф.85, №2), «Сто басен в
четырестишиях. Подражание Мольво» (відділ рукописних фондів і текстології
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Ф.85, №3), «Зиновий
Богдан Хмельницкий. Историческая картина событий, нравов и обычаев XVII
века в Малороссии» (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського, Ф.І, №1706).
Предмет дослідження – домінантні риси художньої спадщини
П. Білецького-Носенка у проекції на досліджувані твори.
Методи дослідження: філологічний, текстологічний, культурно-історичний,
біографічний.
Основним методом, використаним у дисертаційному дослідженні, став
філологічний (згідно з визначенням Ю. Коваліва, «це один з чільних методів
літературознавства, мовознавства, фольклористики, спрямований на вивчення
тексту, його ретельний опис, коментування, узагальнення проаналізованого
матеріалу та його концептуалізацію» [103, с. 92]). На основі цього методу було
зроблено загальний огляд досліджуваних творів, визначено їх жанрові
особливості, схарактеризовано системи образів, особливості тематики та
проблематики, а також з’ясовано їх місце в художньому доробку самого автора та
серед інших художніх текстів цього періоду. У межах методу в загальних рисах
було розглянуто питання стилю письменника, поетики, мотивів його художніх
творів. Також метод було застосовано при складанні біографії П. БілецькогоНосенка із залученням нових або маловідомих фактів.
8
Оскільки об’єкт дослідження – рукописні твори, до роботи було залучено
текстологічний метод, який передбачає, зокрема, адаптування тексту для
сучасного читача, роботу з розшифрування, з’ясування автентичності тексту,
підготовку приміток та культурно-історичного коментаря тощо.
Культурно-історичний метод дозволив нам висловити свої припущення щодо
обставин написання творів, охарактеризувати історичний час та культурне
середовище, у яких творив П. Білецький-Носенко.
Елементи біографічного методу були використані для з’ясування обставин
написання окремих із досліджуваних творів, а також внесення автором змін і
доповнень до текстів.
Теоретико-методологічну основу дисертації складають праці дослідників,
присвячені життю та творчості П. Білецького-Носенка (Є. Айзеншток, А. Гуляк,
Б. Деркач, М. Зеров, В. Маслов, М. Петров, П. Хропко та ін.), питанням розвитку
української літератури (С. Єфремов, М, Зеров, І. Франко, Д. Чижевський та ін.),
жанрів в українській (О. Гончар, М. Зеров, Є. Нахлік, Г. Нудьга та ін.) та світовій
літературах (А. Скакун, А. Соколов), текстології (С. Рейсер).
Наукова новизна. Дисертація повністю ґрунтується на архівному матеріалі,
тобто об’єктом вивчення стали рукописні, досі не опубліковані твори
П. Білецького-Носенка, що зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інституті рукопису
Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Окрім того, у процесі написання
дисертації були використанні маловідомі теоретичні дослідження, що
зберігаються в архівних фондах (зокрема М. Плевако та В. Маслова), та залучені
видання, які можна визначити як бібліографічну рідкість. Також:
визначено домінантні риси художньої творчості П. Білецького-Носенка та
показано їх реалізацію на прикладі окремих творів;
внесено доповнення в хронологію життя літератора, автентичність окремих
текстів та портретів членів родини Білецьких-Носенків;
до дослідження долучено нові або маловідомі факти з життя письменника, а
також запропоновано новий підхід до вивчення його творчості: зосередження
9
уваги не на місці досліджуваних творів в історії української літератури першої
третини ХІХ ст., а в загальному художньому, науковому доробку П. БілецькогоНосенка, контексті його педагогічної діяльності тощо;
уперше введено в літературознавчий обіг та визначено оцінку творів
П. Білецького-Носенка «Эфесская вдова, или Женская верность (Подражание
Лафонтену)» та «Жоконд, или Искатели женской верности (Подражание
Лафонтену)»; збірки «Сто басен в четырестишиях. Подражание Мольво»;
зроблено ґрунтовний аналіз неопублікованого роману «Зиновий Богдан
Хмельницкий. Историческая картина событий, нравов и обычаев XVII века в
Малороссии»;
визначено внесок П. Білецького-Носенка в розвиток тематичного й
жанрового діапазону української літератури першої третини ХІХ ст.;
окреслено внесок письменника в межах розробки та трансформації жанрів
байки, віршованої казки (новели);
визначено місце роману «Зиновий Богдан Хмельницкий. Историческая
картина событий, нравов и обычаев XVII века в Малороссии» в художній
спадщині П. Білецького-Носенка та українській літературі;
до роботи додано тексти та інші матеріали, що можуть бути цікаві для
широкого кола осіб (читачів, літературознавців).
Теоретичне значення роботи полягає насамперед у відкритті нових підходів
до оцінки життя та творчості П. Білецького-Носенка на противагу вже усталеним
у літературознавстві як письменника-новатора, експериментатора, який художньо
переосмислював європейські літературні традиції та втілював їх здобутки у
власній творчості. Окрім того, уперше в літературознавчий обіг уведено досі не
відомі твори письменника та здійснено їх перший аналіз. Висновки й окремі
припущення, а також запропоновані напрямки подальших досліджень можуть
становити орієнтири для майбутнього наукового вивчення як творчості
П. Білецького-Носенка, так і історії української літератури першої третини
ХІХ ст.
10
Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути
використані в курсі викладання української літератури першої половини XIX ст. у
вищих і середніх навчальних закладах, для підготовки підручників і посібників з
історії української літератури, а також для подальших досліджень життя і
творчості П. Білецького-Носенка, проблем історизму, романтизму, жанрового
різноманіття української літератури ХІХ ст. тощо; при написанні наукових робіт
студентів-філологів; для проведення факультативних занять з історії української
літератури в освітніх закладах з поглибленим вивченням філологічних дисциплін.
Уперше опубліковані твори можуть становити інтерес для широкого кола читачів
та літературознавців. Окрім того, нововиявлені факти з біографії письменника,
додаткові матеріали можуть бути використані для створення, наприклад, музейної
кімнати та краєзнавчих досліджень у рідному місті письменника – Прилуки.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням, яке
узагальнює наукові студії автора. Отримані результати, новизна, теоретичні
положення й висновки випливають із роботи й сформульовані безпосередньо
автором. Головні ідеї та здобутки дисертації оприлюднені в наукових статтях. Усі
праці виконано самостійно, без участі співавторів.
Апробація роботи. Основні положення дослідження оприлюднено у формі
доповідей на наукових конференціях, зокрема на таких: «Мовно-культурна
комунікація в сучасному суспільстві» (м. Київ, 2008 р.), Всеукраїнська наукова
конференція за участю молодих учених «Етнічні мовно-культурні моделі світу в
контексті українського перекладознавства: до 90-річчя Миколи Лукаша» (м. Київ,
2009 р.), «Думка й слово: традиції О. Потебні й сучасна філологічна наука (до
175-річчя О.Потебні)» (м. Київ, 2010 р.), «Концепти та константи в мові,
літературі, культурі» (м. Київ, 2011 р.), Всеукраїнська наукова конференція за
участю молодих учених «Мова, свідомість, художня творчість, Інтернет у
дзеркалі сучасних філологічних студій» (м. Київ, 2013 р.), XIІ Міжнародна
конференція молодих учених (м. Київ, 2013 р.), Міжнародна наукова конференція
«Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор» (м. Київ, 2013 р.),
Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених «Філологічна
11
наука в інформаційному суспільстві» (м. Київ, 2014 р.), Міжнародна наукова
конференція «Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми» (м. Київ,
2014 р.), а також краєзнавчих читаннях до 240-річчя П. Білецького-Носенка
(м. Прилуки, 2014 р.)
Публікації. Основні результати дослідження викладено в 9 наукових статтях,
8 з яких опубліковано в наукових фахових виданнях України, одна – у
закордонному часописі.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків та списку використаних джерел, що нараховує 194 позиції. До роботи
включено додатки (усього – 8 позицій).
Загальний обсяг роботи – 244 сторінки, із них 192 – сторінки основного
тексту

bibliography

ВИСНОВКИ
Протягом десятиліть літературознавці репрезентували Павла Павловича
Білецького-Носенка як одного із зачинателів жанру байки, віршованої новели
(казки), автора бурлескно-травестійної поеми. Значно менше уваги зверталося на
той факт, що саме він дав одні з перших зразків романтичної балади, а його твір
«Зиновій Богдан Хмельницький…» – перша спроба історичного роману в
українській літературі.
Детальне вивчення майже півторастолітнього надбання літературнокритичної думки, присвяченої творчості П. Білецького-Носенка, засвідчило, що
сьогодні життя і творчість письменника потребують у їх осмисленні свіжого
погляду та сучасних акцентів, що не може обійтися без залучення нового
матеріалу – його неопублікованих творів.
Наша праця – це результат кількарічного вивчення життя і рукописної
спадщини письменника: специфічної, цікавої і часто клопіткої роботи, найбільша
складність якої полягає в тому, що матеріалом дослідження стали рукописні твори
першої третини ХІХ ст. У поле нашої уваги потрапили віршовані казки (новели)
«Жоконд, или Искатели женской верности (Подражание Лафонтену)», «Эфесская
вдова, или Женская верность (Подражание Лафонтену)» із збірки «Сказки», збірка
«Сто басен в четырестишиях. Подражание Мольво» та російськомовний роман у
трьох частинах «Зиновий Богдан Хмельницкий. Историческая картина событий,
нравов и обычаев ХVІІ века в Малороссии». Перед собою ми поставили цілу
низку завдань, найосновніші з яких: представити свіжий погляд на життя і
творчість П. Білецького-Носенка, виокремити особливості й новаторство
художньої творчості, що надають його художньому доробку оригінальності та
самобутності, проаналізувати вищезазначені твори та забезпечити окремим із
них – уперше в українському літературознавстві – оцінку, простежити, яким
чином у них розкрито домінантні риси творчості письменника. І, звичайно,
найбільш клопіткою роботою в межах дослідження стало не просто опрацювання
рукописів, а їх підготовка до публікації.