ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

МАЙСТРО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 351:338.431:339.9.012

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
АМОСОВ Олег Юрійович,
доктор економічних наук, професор

Харків – 2009
ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ..........................................................................................................18
1.1. Зміст та еволюція теоретичних концепцій державного регулювання економіки та аграрного ринку…......................................................................18
1.2. Науково-теоретичні засади міжнародного обміну та зовнішньої торгівлі як основи глобалізації світової економіки........................................37
1.3. Сутність та складові механізму державного регулювання аграрного ринку...................................................................................................................57
1.4. Методологія оцінки ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації .............................................................................75
Висновки до розділу 1………………………………………………………...95
РОЗДІЛ 2. СТАН І РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО РИНКУ............................................................98
2.1. Ефективність впливу держави на функціонування ринку сільськогосподарської продукції та продовольчого ринку...........................98
2.2. Державне регулювання формування ринку земель сільськогосподарського призначення….…...................................................122
2.3. Результативність державного регулювання ринку засобів виробництва для підприємств аграрного ринку..………………………............................143
2.4. Формування та розвиток інфраструктури аграрного ринку……….…161
Висновки до розділу 2.………………………………………………………180
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ...................................................................183
3.1. Роль аграрного ринку у вирішенні глобальних проблем та викликів сучасності.........................................................................................................183
3.2. Національний аграрний ринок в глобальній економіці……………....201
3.3. Особливості та напрямки державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах..........................................................................................219
3.4. Державне регулювання аграрного ринку в умовах світової фінансово-економічної кризи……………………………….…………………….……..240
Висновки до розділу 3.………………………………………………………261
РОЗДІЛ 4. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК СКЛАДОВА КОНКУРЕНТНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ…………….263
4.1. Перспективи розвитку аграрного ринку в умовах членства України в СОТ...................................................................................................................263
4.2. Державне регулювання інтеграційних процесів на аграрному ринку………………………………………………………………………….282
4.3. Регіоналізація національного аграрного ринку в умовах глобальних інтеграційних процесів ………………………………….………………..…304
4.4. Рівень інвестиційної привабливості національного аграрного ринку в умовах глобалізації.…………………………...……………………………..323
Висновки до розділу 4……………………………………………………….343
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ…...346
5.1. Удосконалення організаційної структури управління механізмом державного регулювання аграрного ринку...................................................346
5.2. Обґрунтування напрямків удосконалення механізму державного регулювання аграрного ринку………………...….…....................................364
5.3. Напрямки державного регулювання розвитку сільських територій, як необхідної складової розвитку аграрного ринку..........................................386
5.4. Концептуальні підходи до формування державної стратегії розвитку аграрного ринку в умовах глобалізації..........................................................410
Висновки до розділу 5………….……………………………….……….…..428
ВИСНОВКИ………………….................................................................................432
ДОДАТКИ................................................................................................................440
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................461
ВСТУП

Актуальність теми. З проголошенням незалежності України і переходом від централізованої планової адміністративно-командної економіки до ринкової, розвитком світогосподарських зв’язків питання державного регулювання економіки набуває великого значення й потребує докорінної трансформації, сприяння інтеграції національної економіки (у тому числі аграрного ринку) в глобальну економічну систему.
Державне регулювання аграрного ринку характеризується особливостями, пов'язаними із сезонним характером виробничого циклу в сільському господарстві, його високою залежністю від природно-кліматичних факторів, диспаритетом цін на продукцію сільського господарства й промисловості, нееластичністю попиту на продовольчі товари й сировину, залежністю від сфери переробки сільськогосподарської сировини та фондовиробничих галузей, обмеженістю каналів реалізації сільськогосподарської продукції через нерозвиненість інституціональної структури аграрного ринку. Отже, існують об'єктивні причини й передумови державного регулювання аграрного ринку.
Існуюча в Україні система державного регулювання здебільшого стримує вирішення проблем результативної взаємодії суб'єктів аграрного ринку, формування механізмів відповідної їх підтримки, створення й розвитку ринкової та соціальної інфраструктури. Як наслідок, необхідне подальше вдосконалення системи державного регулювання, орієнтованої на створення умов для ефективного функціонування підприємств аграрного ринку, розробка відповідних механізмів впливу держави на ринкове середовище, що й обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його структурну побудову, наукове і практичне значення.
В сучасних умовах відбувається переосмислення концепцій державного регулювання економіки у зв’язку із глобалізацією економіки і кардинальна трансформація механізмів економічного регулювання в напрямку становлення глобально інтегрованої регулюючої системи.
Серед значної кількості зарубіжних вчених, які зробили суттєвий внесок у розвиток методології державного управління, провідне місце займають Е. Бем-Баверк, Д. Бьюкенен, Ф. Візер, М. Вебер, Т. Веблен, Д. Голбрейт, М. Еванс, Л. Ерхард, Дж. М. Кейнс, А. Лаффер, А. Лернер, А. Маршал, К. Менгер, В. Ойкен, М. Олсон, В. Ойнекен, Д. Рікардо, Д. Робінсон, П. Самуэльсон, А. Сміт, Дж. Стігліц, М. Фелдстайн, М. Фрідман, М. Фелдстайн, Ф. Хайєк, Й. Шумпетер та інші.
Серед вітчизняних вчених теоретико-методологічними та практичними аспектами державного управління займаються такі вчені, як О. Амосов, В. Бакуменко, Л. Беззубко С. Біла, М. Білинська, Є. Воробйов, В. Воротін, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Данилишин, А. Дєгтяр, Л. Дідківська, О. Долгальова, О. Іваницька, Д. Карамишев, В. Князєв, В. Корженко, В. Дорофієнко, О. Крюков, Ю. Куц, І. Лукінов, І. Малий, В. Мамонова, В. Мартиненко, Н. Мельтюхова, А. Мерзляк, І. Михасюк, О. Мордвінов, П. Надолішний, Н. Нижник, В. Огаренко, Г. Одінцова, І. Розпутенко, Ю. Сурмін, В. Тертичка, О. Черниш, Ю. Шаров та інші.
Питаннями визначення ролі і місця держави в глобальній економіці та вдосконалення механізму регулювання зовнішньоекономічних відносин між країнами займаються такі вчені, як М. Алле, І. Бураковський, Я. Бхагваті, І. Валерстайн, В. Власов, М. Делегин, М. Жук, Ю. Козак, В. Лукашевич, Д. Лук'яненко, Дж. С. Мілль, С. Осика, Б. Олін, В. П'ятницький, М. Портер, Дж. Сорос, Э. Хекшер, А. Філіпенко, Ю. Яковець та інші.
Дослідженням проблем формування, розвитку та державного регулювання аграрного ринку займаються такі вчені, як В. Амбросов, Г. Андрусенко, Л. Анічин, Л. Антоненко, П. Гайдуцький, А. Даниленко, О. Дацій, М. Дем’яненко, Ф. Зінов’єв, В. Ільяшенко, І. Кириленко, Ю. Коваленко, М. Корецький, М. Латинін, М. Лобас, Т. Лозинська, Є. Майовець, П. Макаренко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Л. Михайлова, О. Могильний, О. Олійник, Б. Панасюк, Б. Пасхавер, С. Рижук, П. Саблук, В. Ситник, І. Сіваченко, В. Ткаченко, А. Третяк, О. Ульянченко, М. Хорунжий, Г. Черевко, О. Шапоренко, В. Шиян, О. Шпичак, В. Юрчишин, В. Яблонський та інші.
Разом з тим, незважаючи на важливість і цінність проведених досліджень, малоопрацьованими залишаються системні підходи до визначення чіткої концепції вдосконалення державного регулювання національного аграрного ринку в умовах глобалізації. Подальшого методологічного забезпечення потребує обґрунтування необхідності трансформації системи державної підтримки підприємств аграрного ринку в умовах членства України в СОТ та вирішення проблеми оптимального поєднання державного та ринкового механізмів регулювання галузі під впливом суперечливих глобалізаційних процесів. Все це вимагає розробки теоретико-методологічного забезпечення державного регулювання процесу становлення й функціонування національного аграрного ринку в умовах глобалізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідних робіт: “Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку аграрної сфери регіону” (номер державної реєстрації 0102U001591) як складової частини комплексного наукового проекту “Державне управління і місцеве самоврядування”; "Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону” (номер державної реєстрації 0105U002741); "Інвестиційна складова сталого розвитку регіону” (реєстраційний номер 0108U000263), у процесі виконання яких автором було проаналізовано результативність впливу держави на розвиток національного аграрного ринку та запропоновано концептуальні підходи щодо удосконалення механізму державного регулювання, який враховує глобальні тенденції розвитку світового аграрного ринку.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів щодо удосконалення механізму державного регулювання аграрного ринку України в умовах глобалізації, визначенні форм, методів, інструментів, принципів діяльності органів державного управління щодо налагодження взаємодії з суб’єктами аграрного ринку з метою забезпечення інтенсивного розвитку аграрного ринку.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
- систематизувати теоретико-методологічні підходи та теоретичні концепції щодо визначення сутності і ролі державного регулювання аграрного ринку на різних історичних етапах становлення економічних формацій;
- визначити функціональну роль процесів глобалізації й зовнішньоекономічної лібералізації як сучасних факторів розвитку світового й національного аграрного ринку;
- дослідити та уточнити сутнісні характеристики основних понять щодо державного регулювання аграрного ринку та глобалізаційних процесів;
- розкрити сутність та систематизувати складові механізму державного регулювання аграрного ринку;
- обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до оцінки ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації;
- проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку секторів аграрного ринку, в т.ч. ринку земель сільськогосподарського призначення, в умовах членства України в СОТ;
- оцінити стан та результативність впливу держави на розвиток національного аграрного ринку в сучасних умовах;
- узагальнити основні тенденції розвитку світового аграрного ринку у контексті вирішення глобальних проблем та викликів сучасності;
- виявити та систематизувати особливості функціонування механізму державного регулювання аграрного ринку в різних країнах;
- обґрунтувати напрямки трансформації системи державного регулювання аграрного ринку в умовах інтеграційних процесів та членства України в СОТ та інших глобальних регіональних формуваннях;
- дослідити стан та особливості інтеграційних процесів на аграрному ринку України;
- оцінити рівень інвестиційної привабливості національного аграрного ринку в умовах глобалізації;
- розробити пропозиції й рекомендації щодо удосконалення організаційної структури управління механізмом державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації;
- обґрунтувати концептуальні підходи щодо формування стратегії розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації;
- обґрунтувати напрямки державного регулювання аграрного ринку в умовах глобальної продовольчої кризи та світової фінансово-економічної кризи.
Об’єктом дослідження є державне регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти функціонування та трансформації механізму державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження слугують фундаментальні положення економічної теорії та теорії державного управління, інших гуманітарних та соціальних наук, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теоретико-методологічного забезпечення державного регулювання в економічній сфері та функціонування механізмів державного регулювання аграрного ринку. Методологія дисертаційного дослідження передбачає діалектичний характер взаємозв'язку розвитку глобальної економіки, інтеграційних процесів, структурно-трансформаційних змін в світовому господарстві з формуванням і функціонуванням національного аграрного ринку.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на використанні системного підходу, який полягає в комплексному дослідженні механізму державного регулювання аграрного ринку як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх його складових. Крім того, у роботі застосовувались методи, які використовуються як на емпіричному, так і теоретичному рівнях, а саме: порівняльний аналіз - для дослідження методологічних підходів, концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних вчених та виявлення закономірностей, відмінностей, особливостей та спільних характеристик у застосуванні механізмів державного регулювання аграрного ринку в різних країнах; логіко-семантичний - для поглиблення понятійного апарату при визначенні основних складових механізму державного регулювання аграрного ринку; логічного моделювання та конструювання – для класифікації чинників зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, що впливають на державне регулювання аграрного ринку; історичний метод – для дослідження генезису та розвитку методології державного регулювання, еволюції механізму державного регулювання аграрного ринку у хронологічній послідовності; формалізації – для дослідження ефективності системи державного регулювання аграрного ринку, її механізмів, суб’єктів та об’єктів шляхом відображення їх структури і змісту з використанням спеціальної символіки; монографічний метод – для вивчення передового досвіду державного регулювання аграрного ринку в різних країнах; статистичного аналізу – для виявлення темпів змін окремих показників, ступеня їх впливу на динаміку розвитку аграрного ринку; аналізу та синтезу - для оцінки динаміки, структури та результативності механізмів реалізації державної аграрної політики; соціологічних досліджень – з метою виявлення рівня обізнаності суб’єктів господарювання щодо особливостей функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ; системно-аналітичний - для аналізу законодавчих актів та інших нормативних документів; спостереження та теоретичного узагальнення – для розкриття причин, які дестабілізують аграрний ринок в умовах світової фінансово-економічної кризи; абстрактно-логічний - для узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і формування висновків та пропозицій.
Інформаційними джерелами дослідження стали закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики, програмні документи державних органів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, монографії і статті вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали анкетування, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних, науково-практичних засад та концептуальних підходів щодо удосконалення механізму державного регулювання аграрного ринку України в умовах глобалізації.
Новизна наукових результатів конкретизується в наступних положеннях:
Уперше:
- розроблено концептуальні підходи до стратегії розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації, в якій визначено стратегічну мету, цілі, принципи, умови реалізації, етапи та рівні регулювання аграрного ринку;
- обґрунтовано концептуальні підходи до формування інвестиційно-інноваційної моделі, зовнішньоекономічної моделі (на основі оптимального поєднання лібералізму та протекціонізму) та еколого-соціально-економічної моделі розвитку сільських територій як складових реалізації державної стратегії розвитку аграрного ринку в умовах глобалізації;
- обґрунтовано необхідність спрямування державного регулювання на формування і розвиток „біопаливних” і „органіко-екологічних” кластерів, як комплексного механізму інтенсифікації аграрного виробництва на екологічній основі (охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів), підвищення рівня енергетичної безпеки країни та сталого соціально-економічного розвитку сільських територій;
- запропоновано інтегрований коефіцієнт ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації на основі розробленої багаторiвневої системи оцінки рівня розвитку аграрного ринку за кількісними та якісними показниками, структурованими у восьми групах;
Удосконалено:
- теоретичне обгрунтування щодо застосування міждисциплінарного методологічного підходу для досліджень аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ;
- теоретико-методичні підходи щодо визначення напрямків поглиблення інтеграційних процесів, як механізму підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств національного аграрного ринку в умовах глобалізації;
- теоретико-методичні підходи щодо необхідності поєднання ринкових, державних і наднаціональних механізмів регулювання аграрного ринку в контексті існуючих неспроможностей ринку та неспроможностей держави;
- організаційно-функціональні засади державного механізму управління агропромисловим комплексом, спрямованого на створення інституцій захисту внутрішнього ринку та національних експортерів на зовнішньому ринку в рамках процедур СОТ; інституцій, які сприятимуть посиленню інвестиційно-інноваційної складової розвитку аграрного ринку, підвищенню ефективності використання бюджетних коштів, стимулюванню розвитку сільських територій;
- теоретико-методичні підходи до напрямів трансформації системи державного управління розвитком національного аграрного ринку відповідно до нових глобальних умов господарювання, які передбачають сприяння переходу всієї вертикалі аграрного управління від галузевого (вертикального) принципу регулювання до функціонального (горизонтального), а також залучення до регуляторного процесу громадських організацій та професійних союзів (асоціацій);
Дістало подальший розвиток:
- узагальнення теоретичних концепцій державного регулювання економіки та аграрного ринку, що дало можливість дійти висновку щодо зміни ролі держави в регулюванні аграрних відносин, і в умовах глобалізації необхідне посилення втручання держави у взаємовідносини економічних суб’єктів аграрного ринку з метою забезпечення справедливого розподілу обмежених ресурсів, доходів суспільства, соціальної справедливості та екологічності соціально-економічного розвитку;
- сучасні підходи щодо шляхів підвищення ефективності механізму державного регулювання аграрного ринку у напрямку підтримки споживачів, еколого-соціально-економічного розвитку сільських територій (заходи "зеленої скриньки"), поступової відмови від методів регулювання прямої дії з метою погодження з вимогами СОТ та урахування глобальних тенденцій;
- визначення змісту понять „аграрний ринок”, „механізм державного регулювання аграрного ринку”, „інфраструктура аграрного ринку”, „аграрно-промислово-фінансова група”; „інноваційна діяльність на аграрному ринку”, „аграрний кластер”.
- розуміння сутності глобалізації як суперечливого процесу, який характеризується транснаціоналізацією, лібералізацією, регіоналізацією, інтеграцією, сприяє процесам поглиблення світового поділу праці та призводить до збільшення розриву у рівні економічного розвитку між найрозвиненішими та найбіднішими країнами, особливо в умовах глобальної продовольчої кризи та світової фінансово-економічної кризи;
- систематизація нормативно-правових та регуляторних актів щодо проведення земельної реформи, становлення ринку земель сільськогосподарського призначення та пропозиції щодо його запровадження;
- узагальнення глобальних тенденцій та систематизація концептуальних підходів до функціонування системи державного регулювання аграрного ринку в різних країнах та запропоновано напрямки їх використання в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні та доповненні існуючих знань, теоретико-методологічних підходів щодо застосування механізму державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації.
Концептуальні підходи щодо стратегії розвитку національного аграрного ринку, на основі комплексної реалізації трьох складових: інвестиційно-інноваційної стратегії, зовнішньоекономічної стратегії (на основі оптимального поєднання лібералізму та протекціонізму), еколого-соціально-економічної стратегії розвитку сільських територій використовуються Верховною Радою України в законотворчій діяльності. Схвалено пропозиції щодо необхідності законодавчого стимулювання створення аграрно-промислово-фінансових груп, як необхідної складової підвищення рівня конкурентоспроможності національних агровиробників (довідка № 3/417 від 17.11.2008 р.).
Розроблена багаторiвнева система показників для характеристики рівня розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації та запропонований інтегрований коефіцієнт ефективності державного регулювання аграрного ринку використовуються в практичній діяльності структурних підрозділів Міністерства аграрної політики. Пропозиції щодо удосконалення організаційної структури управління Мінагрополітики України враховано при створенні Департаменту розвитку аграрного ринку. Схвалено пропозиції щодо доцільності створення в структурі МінАП департаменту з стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності та департаменту антидемпінгових розслідувань і захисту внутрішнього ринку для захисту національних інтересів (довідка № 19-1/180 від 26.05.2009 р.).
Концептуальні підходи щодо еколого-соціально-економічної стратегії розвитку сільських територій підвищення рівня життя та розв’язання проблеми бідності сільського населення розглянуто і використовуються в практичній діяльності Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України. Схвалено пропозиції автора щодо створення і розвитку „біопаливних” і „органіко-екологічних” кластерів, як необхідної складової сталого соціально-економічного розвитку сільських територій на екологічній основі та реалізації активної соціальної політики на селі (довідка № 47/10/136-09 від 20.05.2009 р.).
Концептуальні підходи щодо стратегії розвитку національного аграрного ринку на основі комплексної реалізації трьох складових: інвестиційно-інноваційної стратегії, зовнішньоекономічної стратегії (на основі оптимального поєднання лібералізму та протекціонізму), еколого-соціально-економічної стратегії розвитку сільських територій, теоретико-методологічні підходи щодо доцільності формування та розвитку кластерів на регіональному рівні, систему кількісних і якісних показників комплексної оцінки ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ використовуються в діяльності Харківської обласної державної адміністрації під час розробок програм соціально-економічного розвитку Харківської області (довідка № 01-46 / 5614 від 06.04.2009 р.).
Пропозиції щодо доцільності створення відділу антидемпінгових розслідувань і захисту внутрішнього ринку, а також сектору соціологічних досліджень та зв’язків з громадськістю, як механізму всебічної освітньо-роз’яснювальної роботи серед суб’єктів аграрного ринку щодо особливостей аграрних перетворень в умовах членства України в СОТ, схвалено Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка № 08-28-63 від 19.02.2009 р.) та прийняті до впровадження Управлінням агропромислового розвитку Полтавської райдержадміністрації (довідка № 01 - 08 / 23 від 20.01.2009 р.).
Державною податковою адміністрацією в Харківській області схвалено пропозиції автора щодо: запровадження податкових пільг для формування та функціонування «біопаливних» і «органіко-екологічних» кластерів, а також вертикально та горизонтально інтегрованих підприємств в аграрній сфері; необхідності стимулювання виробництва біопалива (як механізму підвищення рівня національної енергетичної безпеки) шляхом звільнення виробників від сплати податку на прибуток на період становлення ринку біопалива з подальшим реінвестуванням отриманих коштів. Схвалено рекомендації щодо доцільності перерозподілу і збільшення податкових надходжень в місцеві бюджети, як важливої складової розвитку сільських територій і підвищення рівня життя сільського населення (довідка № 251/10/13-036 від 23.01.2009 р.).
Розроблена багаторiвнева система кількісних і якісних показників для характеристики рівня розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ та запропонований інтегрований коефіцієнт ефективності державного регулювання аграрного ринку використовуються Зіньківською районною радою Полтавської області під час розробки та прийняття регуляторних актів. Схвалено також пропозиції щодо доцільності створення і розвитку „біопаливних” і „органіко-екологічних” кластерів, як комплексного механізму інтенсифікації аграрного виробництва на екологічній основі та сталого соціально-економічного розвитку сільських територій і прийнято до впровадження на регіональному рівні (довідка № 01 - 27 / 144 від 02.06.2009 р.).
Результати дослідження використані в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці програм та викладанні дисциплін «Державне управління в економічній сфері», «Конкурентна політика», «Державне регулювання економіки та економічна політика» за пpограмою пiдгoтовки мaгiстрів державного yпpaвлiння, а також «Економіка пiдпpиємства» за пpограмою підготовки спецiaлicтiв за спецiальністю «Упpавлiння персоналом i економіка прaцi» (акт про впровадження (акт № 01-847/06-03 від 15.05.2009 р.).
Основні положення та висновки можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, спрямовані на забезпечення продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки, при розробці програм розвитку галузей аграрного ринку, формуванні та розвитку інфраструктури аграрного ринку, при розробці регіональних програм соціально-економічного розвитку.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить одержані автором нові результати в галузі науки державного управління, які у сукупності сприяють розв’язанню наукової проблеми взаємодії механізмів ринкового і державного регулювання аграрного ринку і підвищенню рівня його конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних наукових конгресах: "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2004, 2006, 2007, 2008, 2009), "Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования" (г. Минск, 2005), "Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування" (м. Київ, 2007), "Региональные аспекты развития агропромышленного комплекса в Южном Федеральном округе (опыт, проблемы и перспективы реализации национального проекта)” (г. Ростов-на-Дону, 2007), "Актуальные проблемы государственного и муниципального управления: содержание и механизмы трансформации" (г. Курск, 2007), „Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика" (м. Львів, 2007), "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (м. Одеса, 2008), "Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій" (м. Львів, 2009); на науково-практичних конференціях: "Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні" (м. Харків, 2004), "Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження" (м. Одеса, 2006), «Стан та перспективи економічного розвитку регіону в умовах удосконалення інституціональної структури суспільства» (м. Одеса, 2007), „Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007), «Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України» (м. Одеса, 2008), "Інвестиційна складова сталого розвитку регіону" (м. Харків, 2008), "Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України" (м. Дніпропетровськ, 2007, 2009); на тематичних семінарах: "Актуальні питання державного управління" (м. Харків, 2005), "Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону" (м. Феодосія, 2005).
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 51 публікації (26 статей у фахових виданнях), з яких 1 особиста і 2 колективні монографії, 1 стаття в науковому журналі, 28 – у збірниках наукових праць, 19 – в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору, становить 32,5 д. а.

bibliography

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати в сукупності розв’язують науково-практичну проблему удосконалення механізму державного регулювання національного аграрного ринку з метою підвищення рівня його конкурентоспроможності з урахуванням особливостей, пов’язаних з інтеграцією України в світовий економічний простір, що дозволило сформулювати такі висновки:
1. Процес формування національного аграрного ринку в умовах глобалізації поки що перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань: забезпечення збалансування попиту та пропозиції і підвищення дохідності підприємств галузі. Завдання державного регулювання аграрного ринку полягає у забезпеченні процесу його стійкого розвитку зі збереженням властивості еквіфінальності - динамічної взаємодії його складових. Важливою умовою забезпечення стабільності аграрного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання, суть якого полягає в забезпеченні збалансованості кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції, їхньому оптимальному співвідношенні.
2. Модель державного регулювання національного аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ повинна базуватись на ідеях класичної школи політичної економії, а саме фізіократів, які джерелом багатства вважали виробництво, а не обмін (а в сучасних умовах – таким не можна вважати фінансовий сектор), як продуктивну сферу розглядали сільське господарство і виступали за надання землевласникам повної свободи у веденні господарства. При цьому, доцільним є оптимальне поєднання, як кейнсіанської теоретичної концепції державного регулювання економіки (державні витрати (інвестиції, фінансування витрат) на підтримку матеріального виробництва, яке є базою для зростання добробуту населення, а отже й попиту; стимулювання аграрної економіки за рахунок держзамовлень та реалізації державних програм; сприяння зростанню експорту), так i монетарної теоретичної концепції державного регулювання економіки (підтримка цін на сільськогосподарську продукцію, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за фiнансово-бюджетною та грошово-кредитною системою, рефінансування банків, які надають кредити підприємствам аграрного ринку).
3. Необхідність державного регулювання економіки пояснюється недосконалістю ринкових механізмів, що полягає в можливому превалюванні економічних інтересів над соціальними, у домінуванні цілей деяких економічних агентів над цілями суспільства. Однак державі (як політичній та функціональній організації суспільства) також притаманні вади (неспроможності) – випадки, коли держава не в змозі забезпечити ефективного розподілу й використання суспільних ресурсів, а саме: обмеженість необхідної для прийняття відповідних рішень інформації; недосконалість політичного процесу; обмеженість контролю над бюрократією; нездатність держави передбачити і контролювати найближчі й віддалені наслідки прийнятих нею рішень. Як наслідок, подібно до необхідності виправлення державою вад (неспроможностей) ринку, існує нагальна потреба у виправленні вад держави і саме глобалізація (у тому числі через діяльність міжнародних наднаціональних інституцій) покликана ліквідувати (коригувати) неспроможності держави.
4. Для дослідження аграрного ринку та визначення його сутності потрібно використовувати міждисциплінарний методологічний підхід, який полягає в тому, що розвиток аграрного ринку - це не лише рух до стійкої та досконалої економічної його структури. Проблема стабільності та конкурентного розвитку національного аграрного ринку мoжe бути вирішена тільки шляхом удосконалення всіх складових системи державного регулювання: політичної, економічної, організаційної, технологічної, соціальної, екологічної та ін.
5. Доцільно використовувати комплексний підхід в оцінці ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації на основі запровадження багаторівневої системи кількісних та якісних показників розвитку аграрного ринку, структурованих у восьми групах, які характеризують рівень розвитку всіх галузей і секторів аграрного ринку, сталого сільського розвитку, захисту інтереси споживачів (безпека продуктів харчування) і держави (забезпечення необхідного рівня продовольчої безпеки з обов’язковим дотриманням вимог охорони довкілля) та застосування запропонованого інтегрованого коефіцієнту ефективності державного регулювання аграрного ринку, використання якого дозволяє визначити відмінності стану аграрного ринку від бази порівняння (у динаміці), та дає оцінку якості та результативності державного регулювання.
6. Сучасний розвиток національного аграрного ринку відбувається під впливом глобальних процесів, які відбуваються в світовій економіці. Пріоритетними чинниками в міжнародних відносинах стають формування наднаціональних структур, транснаціоналізація виробництва й капіталу, глобальна й регіональна інтеграція, гармонізація законодавства. У результаті, з одного боку, зростає взаємозалежність національних економік у процесі поглиблення світового поділу праці, з іншого – поглиблюється розрив у рівнях розвитку між найрозвиненішими та найбіднішими країнами, що в аграрній сфері полягає в імпорті продукції з високим ступенем доданої вартості першою групою країн та в експорті переважно сільськогосподарської сировини другою групою країн, що перетворює їх на сировинний придаток розвинутих країн. Тому підприємствам аграрного ринку України для підвищення конкурентоспроможності необхідно йти шляхом створення національних транснаціональних компаній, які будуть виступати в ролі глобальних операторів на світовому аграрному ринку. Тобто курс на транснаціоналізацію, концентрацію і спеціалізацію виробництва в умовах глобалізації є визначальним, особливо в умовах консолідації національного аграрного ринку, де спостерігаються тенденції укрупнення й структуризації олієжирового ринку, ринку молочних продуктів, ринку птиці, ринку цукру та ін.
7. Ринок земель сільськогосподарського призначення повинен стати провідним чинником стабілізації та розвитку аграрного ринку України в умовах глобалізації, що передбачає використання механізмів реалізації права на земельну власність та її захист, нормативно-правових та організаційно-економічних методів регулювання земельних відносин у поєднанні з ринковими механізмами, запровадження механізму іпотеки. Для цього необхідно завершити створення законодавчо-нормативних та інфраструктурних умов для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, функціонування якого повинно бути зорієнтовано на забезпечення продовольчої безпеки країни (в тому числі шляхом виключної національної приналежності землі), підвищення добробуту сільських громад, збереження й відтворення родючості ґрунтів та підтримку екологічної рівноваги.
8. В умовах членства України в COT доцільно трансформувати систему підтримки та регулювання аграрного ринку в напрямку застосування таких заходів, які належать до “зеленої скриньки” і на які не поширюються обмеження СОТ, а саме: підтримка доходів виробників сільськогосподарської продукції, що не пов’язана з виробництвом; підтримка аграрної освіти та науки; розвиток аграрної інфраструктури; страхування аграрного виробництва; поширення фінансового лізингу, формування державних інтервенційних фондів та резервів для забезпечення продовольчої безпеки; підвищення рівня якості та безпеки сільськогосподарської продукції та продовольства шляхом сертифікації та стандартизації; внутрішня продовольча допомога незаможним верствам населення; охорона навколишнього середовища. Ефективними з точки зору пом'якшення негативних наслідків від приєднання до СОТ матимуть заходи, спрямовані на підтримку особистих селянських господарств і розвиток сільських територій: державна підтримка формування та розвитку соціальної інфраструктури, обслуговуючих кооперативів. У межах програм “жовтої скриньки” основну частину бюджетних коштів доцільно сконцентрувати за такими пріоритетними напрямами: надання дотацій за реалізовану продукцію для підтримки доходів сільгоспвиробників від господарської діяльності; залучення кредитних ресурсів і бюджетне відшкодування відсотків за кредитами, отриманими сільгоспвиробниками; часткова бюджетна компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки.
9. Світовий досвід державного регулювання аграрного ринку свідчить, що обсяги й можливість такого регулювання перебувають у прямій залежності від політичної і економічної ваги держави в глобальному середовищі. Коли мова йде про світову торгівлю сільськогосподарською продукцією, успіх на ринку визначається не порівняльними перевагами, а доступом до субсидій, які стимулюють підвищення виробництва, зниження імпорту й збільшення експорту. Головною функцією держави залишається надійне продовольче забезпечення населення за рахунок власного виробництва (та захисту виробників цієї продукції - фермерів), що має важливе стратегічне значення оскільки від цього залежить не тільки продовольча, але й національна безпека країни. В розвинутих країнах поступово відбувається зміщення акцентів державного регулювання з підтримки сільськогосподарських підприємств у напрямку підтримки розвитку сільських територій.
10. Глобалізація сприяє вирівнюванню внутрішніх і світових цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство, наслідком чого є збільшення внутрішніх цін до рівня світових, причому доходи споживачів не зростають у тій же пропорції. Тому в умовах глобалізації та членства України в СОТ державне регулювання національного аграрного ринку повинно переорієнтовуватись на підтримку малозабезпечених споживачів продуктів харчування та сільгоспвиробників (недопущення адміністративного втручання в ціноутворення на сільськогосподарську продукцію). При цьому державі необхідно забезпечити паритетність економічних відносин аграрного сектору з іншими галузями (“рівний прибуток на рівновеликий капітал”) та антимонопольний контроль за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги для сільськогосподарських виробників.
11. Державне регулювання розвитку сільських територій як необхідної складової інтенсивного розвитку аграрного ринку повинно передбачати: формування сучасної інфраструктури (у тому числі соціальної) сільських територій, підвищення привабливості сільського способу життя, забезпечення всебічного розвитку людського капіталу; запровадження організаційно-економічних механізмів, спрямованих на стимулювання диверсифікації доходів сільського населення шляхом розробки та реалізації програм і проектів подолання депресивності сільських територій, зокрема сільського “зеленого туризму”; здійснення комплексу заходів щодо підвищення фінансової та організаційної самодостатності органів місцевого самоврядування й сільських громад у вирішенні господарських проблем; охорону довкілля, раціональне використання природних ресурсів, охорону історико-культурної спадщини в сільській місцевості; створення й розвиток “біопаливних” та “органіко-екологічних” кластерів як дієвого комплексного механізму інтенсифікації аграрного виробництва на екологічній основі, підвищення рівня енергетичної безпеки країни та сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.
12. Необхідною умовою створення ефективного механізму реалізації сучасних аграрних реформ в Україні є реорганізація органів державного управління АПК та розвитком сільських територій. Для цього необхідно сприяти переходу всієї вертикалі аграрного управління від галузевого (вертикального) принципу регулювання на функціональний (горизонтальний), а також залученню до регуляторного процесу громадських організацій та професійних союзів (асоціацій), що сприятиме розвитку аграрного ринку, сільських територій та узгодженню їхнього розвитку з потребами суспільства в продовольстві, сировині, раціональному природокористуванні, екологічності та ін. Тому для подальшого розвитку горизонтального (функціонального) підходу в державному управлінні агропромисловим комплексом та розвитком сільських територій потрібно ввести посаду Віце-прем’єр міністра України з питань аграрної політики, сільського розвитку, екології та природокористування, удосконалити організаційну структуру Мінагрополітики та органів державного управління на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Доцільним є введення посади повноважного аграрного представника в посольствах та представництвах України за кордоном, які б лобіювали інтереси національних підприємств на зовнішніх ринках.
13. Обґрунтовано об’єктивну необхідність посилення агропромислової інтеграції для забезпечення більш ефективного відтворювального процесу на підприємствах аграрного ринку шляхом створення сучасних інтегрованих об'єднань з метою встановлення прямих зв'язків між учасниками, усунення посередницьких ланок, скорочення витрат та збільшення прибутку, забезпечення фінансової сталості його учасників (подолання проблеми диспаритету цін), запровадження особливого режиму кредитування та оподаткування діяльності. Завдання державного регулювання має полягати у захисті інтегрованих структур від галузевих, регіональних і наднаціональних бар'єрів (за умов обов’язкового дотримання ними антимонопольного законодавства); формуванні системи державних контрактів, яка сприятиме реалізації пріоритетних напрямів державної аграрної політики; стимулюванні спрямування отриманих інтегрованими структурами прибутків в сільське господарство, як базовий сектор аграрного ринку, який потерпає від дефіциту фінансових ресурсів. Створення національних інтегрованих аграрних структур (агрохолдингів, вертикально і горизонтально інтегрованих об’єднань, АПФГ) в умовах транснаціоналізації світового ринку, зменшення рівня державного протекціонізму у зв’язку з членством України в СОТ і значно меншого рівня підтримки галузі (особливо у порівнянні з розвинутими країнами), є основним напрямком підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств аграрного ринку.
14. В сучасних умовах можливі кілька варіантів участі держави в регулюванні національного аграрного ринку (в залежності від ринкової кон’юнктури), а саме: ліберальний підхід, який полягає в еволюційних змінах ринкового середовища й реалізується через суто ринкові фактори (проте повністю ліберальний аграрний ринок без державного втручання в сучасних умовах неможливий і є лише теоретичним припущенням); оперативне адміністративне втручання, за якого держава здійснює регуляторні функції шляхом оперативного несистемного втручання в його діяльність, виходячи з поточної ситуації на аграрному ринку, ухвалюючи рішення щодо застосування тих чи інших заходів (при цьому вкрай важливо, щоб заходи адміністративного регулювання аграрного ринку не перетворювались з оперативних на системні); системний (ліберально-адміністративний) підхід щодо регулювання аграрного ринку полягає в розробці й виконанні системи заходів (в т.ч. реалізація державних програм), спрямованих не тільки на усунення проблем, що виникають, а й на прогнозування та запобігання їхньому виникненню і передбачає широку участь усіх учасників аграрного ринку: держави, суспільного й приватного секторів шляхом укладання меморандумів про узгодження дій.
15. Реалізацію державної стратегії розвитку аграрного ринку України в умовах глобалізації (яка має забезпечити продовольчу безпеку країни, посилення конкурентних переваг національних підприємств на світовому ринку та сприяти сільському розвитку) доречно здійснювати на основі комплексної реалізації трьох складових: інвестиційно-інноваційної моделі, зовнішньоекономічної моделі (на основі оптимального поєднання лібералізму та протекціонізму), еколого-соціально-економічної моделі розвитку сільських територій і реалізовувати поетапно: 1-й етап (2010 – 2012 рр.) – стабілізація агропромислового виробництва; 2-й етап (2013 – 2015 рр.) – забезпечення конкурентного розвитку аграрного ринку; 3-й етап (2016 – 2020 рр.) – утвердження України в статусі світового аграрного лідера.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумова Ю. Пот с градом / Ю. Абакумова // Бизнес. – 2009. – № 21 (852). – С. 50 – 52. – (25 мая).
2. Аграрии просят Премьер-министра Ю. Тимошенко увеличить в 2009 г. государственное кредитование лизинговых операций НАК "Украгролизинг" [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.proagro.com.ua/art/4026895.html.
3. Аграрії закликають відновити дію 13-відсоткової надбавки до ввізного мита на м'ясну сировину [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=811648.
4. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції : монографія / [авт. кол. : М. Бетлій та ін.] ; за ред. О. М. Бородіної. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с.
5. Агропродовольственная политика и международная торговля: российский аспект / Н. Карлова, И. Кобута, М. Прокопьев и др. – М. : ИЭПП, 2001. – 194 с.
6. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку : інформ.-аналіт. зб. / за ред. П. Т. Саблука та ін. – К. : ІАЕ УААН, 2002. – Вип. 5. – С. 92.
7. Азаров Н. На пороге ВТО / Н. Азаров // Бизнес. – №14 (585). – 2004. – С. 6. – (5 апр.).
8. Алексєєв І. В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулювання економіки : монографія / І. В. Алексєєв. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 204 с.
9. Амбросов В. Я. Совершенствование финансово-кредитного механизма АПК / В. Я. Амбросов // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу : [кол. моногр.]. У 2 т. Т. 1 / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнева. – К. : ІАЕ, 2000. – С. 382 – 386.
10. Амосов О. Ю. Конкурентна політика: Підручник. / О.Ю. Амосов, М.А. Латинін. – Х. Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – 236 с.
11. Аналіз перспектив торгівельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди // Ref: TRADE06/D01. Європейська комісія, Генеральний Директорат з Торгівлі. – 2007. – 72 с.
12. Андрійчук В. Г. Фактори розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва в умовах розвитку ринкової економіки / В.Г. Андрійчук. – К.: ІЗМН, 1996. – С. 381.
13. Андрусенко Г. О. Стратегія державного регулювання аграрної сфери АПК / Г. О. Андрусенко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ, 2003. – № 2 (17) : у 2 ч., ч. 2. – С. 9 – 15.
14. Андрусенко Г. О. Державне регулювання макроекономічними процесами: Опорний конспект лекцій / Г.О. Андрусенко, Г.І. Мостовий. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – 168 с.
15. Анічин Л. М. Управління інвестиційними лагами в сільському господарстві / Л. М. Анічин // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – Вип. 2 (11). – С. 163 – 167.
16. Антимонопольне законодавство України // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2001. – № 1. – 416 с.
17. Аннан К. Шанс для мировой бедноты / Кофі Аннан // НГ – Дипкурьер. – 2001. – 22 марта. – С. 1.
18. Антоненко Л. А. Эволюция экономических научных школ / Л. А. Антоненко // Вісн. ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Шляхи вирішення проблем функціонування економічних систем. – 2007. – № 630, ч. 2. – C. 209 – 217.
19. Артюх Т. В. Теоретичні підходи до визначення сутності ринку / Т. В. Артюх // Вісн. ХНАУ. – 2006. – № 3. – С. 16 – 20.
20. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
21. Афанасьев В. Совершенствование системы управления в АПК / В. Афанасьев, И. Куликов // АПК экономика, управление. – 1997. – К:. – С. 22 – 26.
22. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития / С. Афонцев // Мировая экон. и междунар. отношения. – 2002. – № 7. – С. 43.
• 23. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : [навч. посіб] / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
24. Банки готовы предоставить аграриям в 2009 году 10,6 млрд. грн. при их рефинансировании [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.ru/showart.php?id=71137.
25. Банки Украины пролонгировали аграриям 50% требующих отсрочки кредитов [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/showart.php?id=72202.
26. Барова И. Обіцянка – цяцянка / И. Барова // Бизнес. – 2008. – №26 (805). – С. 25. – (30 июн.).
27. Бартенев С. А. История экономических учений в вопросах и ответах : учеб.-метод. пособие / С. А. Бартенєв. – М. : Юристъ, 1998. – 139 с.
28. Білинська М. М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 "Механізми державного управління" / М. М. Білинська. – К., 2004. – 36 с.
29. Біла С. О. Структурна політика в системі державного регулювання економіки в умовах суспільної трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр. : спеціальність 25.00.02 "Механізми державного управління" / С. О. Біла. – К., 2002. – 36 с.
30. Беликов А. Неолиберализм — дорога на обочину [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.2000.net.ua/a/62774.
31. Береговий В. К. Роль держави і ринку в підвищенні конкурентоспроможності сільського господарства економічно розвинутих країн / В.К. Береговий, Л.Й. Засєкіна // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. – К., 1999. – № 8. – С. 218 – 222.
32. Бик І. Чи бути фінансово-промисловим групам в Україні? / І. Бик, М. Чумаченко, Л. Соломатіна // Економіка України. – 1997. – № 5. – С. 15 – 24.
33. Билосевич Е. Вместо под солнцем / Е. Билосевич // Бизнес. – 2008. – № 12 (791). – С. 139 – 141. – (24 марта).
34. Билян П. Милтон Фридман: “Правительственное решение проблемы обычно хуже самой проблемы” / П. Билян // Бизнес. – 2007. – №52 (779). – С. 6. – (24 дек.).
35. Бони Л. Д. Государственное регулирование продовольственного рынка Китая / Бони Л.Д. // Продовольственная безопасность КНР и роль государственного регулирования. – М.: РАН, Институт Дальнего Востока, - 2002. – С.120 – 149.
36. Борисенко З. М. Основи конкурентної політики. Підручник. / З.М. Борисенко. – К.: Таксон, 2004. – 704 с.
37. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі / І. Бурковський. – К. : Основи, 1996. – 241 с.
38. Быстрый рост цен на продукты питания продлится, по крайней мере, до 2010 г. – глава ВПП ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.prime-tass.ru/news/0/%7B497E2709-E867-4CA2-9E7D-210775213155%7D.uif.
39. Васюта Н. “Зелений” туризм урятує село? / Н. Васюта // Уряд. кур’єр. – 2006. – № 30. – С. 4.
40. Вернер Н. Газовий стимул / Н. Вернер, Є. Дубогриз // Контракти. – 2007. – № 1. – C. 23 – 26.
41. В Италии погибла половина пчел: фермеры в панике [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://rus.newsru.ua/world/29jan2008/pcholu.html.
42. Власов В. І. Глобальна продовольча проблема : монографія / В. І. Власов. Ін-т світової екон. і міжнар. відносин НАН України ; Ін-т аграр. екон. УААН. – К., 2001. – 506 с.
43. Власов В. І. Підтримка сільгоспвиробників у зарубіжних країнах / В.І. Власов // Економіка АПК. – 2004. – №5. – С. 22 – 26.
44. Вовк В. Власна справа: сільський варіант / В. Вовк // Уряд. кур’єр. – 2007. – № 65 (3478). – С. 10.
45. Волосецкая А. Территория низких цен / А. Волосецкая // Бизнес. – 2007. – № 32 (759). – С. 85 – 86. – (6 авг.).
46. Вольф М. Б. География мирового сельского хозяйства / М. Б. Вольф, Ю. Д. Дмитревский. – М., 1981. – 345 с.
47. Воробйов Є. М. Економічна теорія в питаннях та відповідях / Є. М. Воробйов. – Х. : Р.И.Ф., 2002. – 640 с.
48. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : монографія / В. Є. Воротін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
49. Воскресенская О. Игра в числа / О. Воскресенская // Бизнес. – 2005. – № 45 (668). – С. 28 – 34. – (7 нояб.).
50. В странах СНГ на 13 млн. га неиспользуемых земель можно выращивать сельхозпродукцию [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/showart.php?id=58426.
51. Вступил в силу Меморандум о взаимопонимании между правительством Украины, производителями и реализаторами продовольственных товаров [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk.inform.com.
52. ВТО обнародовала условия вступления Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://korrespondent.net/business/366891.
• 53. В УКАБ удивлены отсутствием Украины среди участников саммита министров сельского хозяйства стран "группы восьми" [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/.
54. В Украине нужно установить ограничения на приватизацию земли – эксперт [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : www.interfax.com.ua/rus/.
55. В Україні відсутня системна держполітика щодо підтримки АПК - Рахункова палата [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2009/04/15/531867.shtml.
56. В фонде – стабильность дефицита / Бизнес. – 2009. – № 22 (853). – С. 14 – 15. – (1 июн.).
57. Гайдай Т. В. Інституційний аспект ринкового трансформування перехідних економік / Т. В. Гайдай // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2003. – Вип. 35/36. – С. 34 – 35.
58. Гайдуцкий А. Евробатраки / А. Гайдуцкий // Бизнес. – 2007. – № 16 (743). – С. 23 – 27. – (16 апр.)
59. Гайдуцкий П. И. Мораторий на продажу земли затягивает аграрную реформу / П. И. Гайдуцкий // Бизнес. – 2004. – № 7 (578). – С. 32 – 33. – (16 февр.).
60. Гайдуцький П. І. Відродження МТС. (Організація машинно-технологічних станцій в ринкових умовах) / П. І. Гайдуцький, М. Г. Лобас. – К., 1997. – 508 с.
61. Гальчинський А. Україна: наука та інноваційний розвиток / А. Гальчинський, В. Геєць, В. Семиноженко. – К., 1997.
62. Гасим С. Украино-марокканские отношения как изоморфная модель экономического сотрудничества Украины со странами Африки : монография / С. Гасим. – Х. : Экограф, 2007. – 216 с.
63. Гелей С. Д. Теорiя та iсторiя кооперацiї: Пiдручник. / С. Д. Гелей, Р. Я. Пастушенко. – К.: Знання, 2006. – 513 с.
64. География мирового хозяйства / под ред. Б. Н. Зимина ; Ин-т географии РАН, Рос. открытый ун-т. – М., 1992. – Ч. 1. – 435 с.
65. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности / И. Н. Герчикова. – М. : Консалтбанкир, 2000. – С. 146 – 148.
66. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / [О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін. ; кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус]. – К. : Вид-во КНЕУ, 2001. – 733 с.
67. Говдя Д. Аграрный рынок Украины: итоги 2008 года (моніторинг ЗМІ) / Д. Говдя [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/showart.php?id=68892.
68. Год в ВТО. Первые достижения Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://korrespondent.net/business/economics/845194.
69. Голошубова Н. Проблеми розвитку торгівлі сільгосппродукцією на ринках / Н. Голошубова, Н. Гончаренко // Економіка України. – 1997. – № 7. – С. 59 – 65.
70. Головко А. Збереження конкурентоспроможності – пріоритет вітчизняних хіміків / А. Головко // Уряд. кур’єр. – № 92. – 2007. – С. 6.
71. Гончарук А. Сверхдипломатическая позиция государства может обернуться экономическими потерями / А. Гончарук // Бизнес. – 2007. – № 8 (735). – С. 37 – 40. – (19 февр.).
72. Гончарук А. Україна та Світова організація торгівлі: стан переговорів та очікування / А. Гончарук // Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі. – К. : Альфа-принт, 2003. – С. 51 – 59.
73. Горбач Д. Голод как фактор / Д. Горбач // Бизнес. – 2008. – №39 (818) – С. 32 – 35. – (29 сен.).
74. Горбач Д. Деньги на страхе / Д. Горбач // Бизнес. – 2009. – № 12 (843). – С. 18 – 20. – (23 мар.).
75. Горбач Д. Ловите га / Д. Горбач, Е. Романюк // Бизнес. – 2009. – № 24 (855). С. 16 – 18. – (15 июн.).
76. Горбач Д. Нищета философии / Д. Горбач // Бизнес. – 2009. – № 6 (837). – С. 22. – (9 фев.).
77. Горбач Д. Системная консервация / Д. Горбач // Бізнес. – 2008. – № 46 (825) – С. 21 – 24. – (17 нояб.).
78. Горбач Д. Эхо Давоса / Д. Горбач // Бизнес. – 2009. – № 10 (841). – С. 15 – 16. – (9 мар.).
79. Грицаєнко Г. І. Інвестиційна привабливість АПК України з позицій іноземних інвесторів / Г. І. Грицаєнко, Н. О. Шквиря // Економіка АПК. – 2004. – №7. – С.64 – 66.
80. Гриценко А. Ринкова інфраструктура: суть, функції, будова / А. Гриценко, В. Соболєв // Економіка України – 1998. – № 4. – С. 35 – 44.
81. Гришко В. В. Проблеми управління ресурсовикористанням у галузях агропромислового комплексу / В.В. Гришко. - К., ІЕ Мінекономіки України, 1997. – С.188.
82. Губенко В. І. Вплив лібералізації та протекціонізму на збалансованість і стійкість зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України / В. І. Губенко // Економіка АПК. – 2002. – № 2. – С. 103 – 108.
83. Гукасьян Г. М. Экономическая теория: ключевые вопросы : учеб. пособие / Г. М. Гукасьян ; под ред. д.э.н., проф. А. И. Добрынина. – 3-е изд., доп. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 199 с.
84. Даниленко А. С. Основні напрями удосконалення земельних відносин та їх роль у формуванні стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті / А. С. Даниленко // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті. – К. : ІАЕ УААН, 2001. – 638 с.
85. Данилишин Б. Украина вступила в ВТО, стремясь создать экономику, которая могла бы интегрироваться в европейские и мировые экономические отношения / Б. Данилишин // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/showart.php?id=75801.
86. Дацій О. І. Інновації та інноваційна діяльність: сутність і функції в агропромисловому виробництві / О. І. Дацій // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2003. – № 2 (15). – С. 123 – 128.
87. Делегин М. Г. Общая теория глобализации / М. Г. Делегин // Общество и экономика. – 1998. – № 10 – 11. – С. 88 – 103.
88. Дем’яненко М. Я. Проблеми аграрної економіки із вступом України до СОТ / М. Я. Дем’яненко, Ф. В. Іванина // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 60 – 66.
89. Дем’яненко М. Я. Податок на додану вартість: економічна суть і механізм реалізації / М. Я. Дем’яненко // Економіка АПК. – 2000. – № 12. – С.38 – 44.
90. Демьяненко С. Общая аграрная политика ЕС: Сущность, тенденции и значение для Украины / С. Демьяненко // Экономика управление АПК. – №3. – 2003. – С.80 – 86.
91. Державне регулювання економіки : підручник / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога ; за ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І. Р. Михасюка ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Атіка ; Ельга-Н, 2000. – 592 с.
92. Державне управління : словник-довідник / В. М. Князєв, В. Д. Бакуменко та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 117 – 118.
93. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у табл. і схемах / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов [та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. С. Одінцової. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
94. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення : [монографія] / А. О. Дєгтяр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 224 с.
95. Джелебова О. Новый финансовый порядок / О. Джелебова [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://delo.ua/news/104217/.
96. Дикаленко М. ВосТОРГ уместен / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2008. - № 8 (787). – С. 129 – 131. - (25 апр.)
97. Дикаленко М. И вас вылечат… / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2008. – № 21 (800). – С. 100 – 102. – (26 мая).
98. Дикаленко М. Оборотная сторона / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2009. – № 7 (838). – С. 75 – 77. – (16 фев.).
99. Дикаленко М. Прод долговато / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2009. – № 21 (852). – С. 72 – 73. – (25 мая).
100. Дикаленко М. Сласть имущие / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2009. – № 7 (838). – С. 78 – 80. – (16 фев.).
101. Дикаленко М. Хуже урагана / М. Дикаленко, Э. Московчук // Бизнес. – 2007. – №6 (733). – С. 106 – 107. – (5 фев.).
102. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – К. : Знання-Прес, 2000. – 209 с.
103. Доклад о мировом развитии 2008: сельское хозяйство на службе развития / Междунар. банк реконструкции и развития ; Всемирный банк. – 2007. – С. 30.
104. Доклад о развитии человека 2005 : «Международное сотрудничество на перепуть : помощь, торговля и безопасность в мире неравенства» : [пер. с англ.]. – М. : Весь Мир, 2005. – 416 с.
105. Долгальова О. В. Удосконалення державного управління соціально-економічним і науково-технічним розвитком регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спеціальність 25.00.04 "Місцеве самоврядування" / О. В. Долгальова. – Донецьк , 2001. – 25 с.
106. Доський раунд: нова угода з аграрної політики / Джеймс Д. Гейсфорд, Вільям А. Керр та ін. // Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі. – К. : Альфа-принт, 2003. – С. 227 – 245.
• 107. Дружерученко К. Золоте зерно / К. Дружерученко // Контракти. – 2008. – № 21.– С. 12 – 15. – (26 трав.).
108. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні : монографія / за ред. П. Т. Саблука і В. І. Бойка. – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 340 с.
109. Економічний довідник аграрника. В. І. Дробот, Г. І. Зуб, М. П. Кононенко та ін. / За ред. Ю. А. Лузана, П. Т. Саблука. – К.: “Преса України”, 2003. – 800 с.
110. Експортувати. Але й про свого споживача не забувати // Уряд. кур’єр. – 2007. – С. 9. – (2 жовт.).
111. Емельянов А. М. Структурные сдвиги в продовольственной сфере и качество жизни населения / А. М. Емельянов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 6, Экономика. – 2004. – № 4. – С. 61 – 81.
112. ЕБРР намерен в 2009 году инвестировать в агросектор Украины EUR220 млн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.apk-inform.com/showart.php?id=73342.
113. Жук М. В. Комерційні відносини України: розвиток експортного потенціалу : підручник / М. В. Жук. – Чернівці : Рута, 2004. – 352 с.
114. Завдяки СОТ Україна розширила ринки / Урядовий кур’єр. – 2009 р. – № 82 (3988). – С. 3. – (13 трав.).
115. Загальнодержавна Комплексна програма підтримки та розвитку українського села «Добробут через аграрний розвиток» на 2005 – 2010 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://dar-ukraine.com.ua/docs/dar220805.pdf.
116. Заика А. Мал золотник / А. Заика // Бизнес. - 2008. – № 40 (819). – С.60 – 61. – (6 окт.).
117. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" № 3659-XII від 26 листопада 1993 р. // ВВР України. – 1993. – № 50. – С. 473.
118. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» № 1391-VI вiд 21.05.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1391-17.
119. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” № 1602-III від 23 берез. 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 25. – С. 195.
120. Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” № 1877-IV від 24 черв. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
121. Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” № 1160-IV від 11 вересня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – С.79 – 85.
122. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" № 236/96-ВР від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, №36, ст.164.
123. Закон України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-III від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 12, ст.64.
124. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” № 37-IV від 4 лип. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
125. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // ВВР України. – 1997. – № 24. – С. 379 – 429.
126. Закон України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" № 1561-VI вiд 25.06.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1561-17.
127. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» від 21 листопада 1995 р. // Голос України. – 1996.– С. 8. – (21 трав.).
128. Закон України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” № 1807-IV від 7 черв. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
129. Закон "України "Про сільськогосподарську кооперацію" № 469/97-ВР вiд 17.07.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=469%2F97-%E2%F0.
130. Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства в 2001 – 2004 роках” від 18 січ. 2001 р. № 2238-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
131. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» №320 – XIV від 17 грудня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=320-14.
132. За отсутствие этикетки на продуктах с ГМО будут штрафовать [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://www.agroua.net/news/news_24751.html.
133. Звіт Антимонопольного комітету України за 2006 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?art_id=68079&cat_id= 67886.
134. Здійснення потенціалу регіонів та шляхи подолання соціально-економічних диспропорцій регіонального розвитку: Матеріали круглого столу / За ред. З. С. Варналія. – К: НІСЛ, 2004. – С.66.
135. Земельний кодекс України. – Запоріжжя : Поліграф, 2001. – 100 с.
136. Земельный аутсорсинг: не хотите ли купить 1 млн. га Украины? [Електронний ресурс]. – Режим доступу до стор. : http://economics.unian.net/rus/detail/15254.
137. Зиновьев Ф. В. Формирование эффективных механизмов хозяйствования в агропромышленном комплексе Крыма / Ф. В. Зиновьев // Симфероп