ДРАМАТУРГІЯ ХОРОВИХ СЦЕН В ОПЕРАХ В.ГУБАРЕНКА (НА ПРИКЛАДІ „ЗАГИБЕЛІ ЕСКАДРИ”, „ПАМ’ЯТАЙ МЕНЕ”, „ВІЙ”, „ЗГАДАЙТЕ, БРАТІЯ МОЯ”)

brief description

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ
ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

На правах рукопису

БАТОВСЬКА Олена Миколаївна

УДК 782.1: 78.071.1

ДРАМАТУРГІЯ ХОРОВИХ СЦЕН В ОПЕРАХ В.ГУБАРЕНКА (НА ПРИКЛАДІ „ЗАГИБЕЛІ ЕСКАДРИ”, „ПАМ’ЯТАЙ МЕНЕ”, „ВІЙ”, „ЗГАДАЙТЕ, БРАТІЯ МОЯ”)

17.00.03. Музичне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор
Гребенюк Наталія Євгеніївна

Одеса 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ОПЕРНА ТВОРЧІСТЬ В.ГУБАРЕНКА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ 60 90 РОКІВ XX СТОЛІТТЯ ..............................11
1.1. Загальна характеристика оперної творчості В.Губаренка..................11
1.2. Відображення провідних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України зазначеного періоду в оперних творах В.Губаренка................................................................................................14
РОЗДІЛ 2 СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ХОРУ ЯК ДРАМА-
ТУРГІЧНОЇ ОДИНИЦІ В ОПЕРАХ В.ГУБАРЕНКА (НА ПРИКЛАДІ „ЗАГИБЕЛІ ЕСКАДРИ”, ПАМ’ЯТАЙ МЕНЕ”, „ВІЙ”,„ЗГАДАЙТЕ, БРАТІЯ МОЯ”) .......................................................................................................27
2.1. Діалогічність хорових сцен в героїко-романтичній музичній драмі „Загибель ескадри” ....................................................................................27
2.2. Хор як показник емоційно-образної сфери в лірико-психологічній опері „Пам’ятай мене”...............................................................................46
2.3. Жанрові взаємодії та особливості трактування хору в операх останнього періоду (опера-балет „Вій”, опера-ораторія „Згадайте, братія моя”).................................................................................................70
РОЗДІЛ 3 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ХОРУ В ЖАНРОВІЙ СИСТЕМІ ОПЕР В.ГУБАРЕНКА .....................................................................149
3.1. Проблема класифікації хорових сцен у опері........................................149
3.2. Функції хору в операх „Загибель ескадри”, „Пам’ятай мене”, „Вій”, „Згадайте, братія моя”.............................................................................152
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................189
ДОДАТОК А...........................................................................................208
ДОДАТОК Б...........................................................................................220

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку національної музичної культури опера є раритетним видом мистецтва в силу своєї синтетичної природи, ідейно-філософської концептуальності та високої комунікативності. Вже на протязі чотирьох століть оперний жанр фактично віддзеркалює загальну музичну історію і складає її оригінальний інваріант. Зазначена багатоскладовість опери заключає в собі певний генетичний проблемний комплекс, який сприяє виникненню безперервної дослідницької зацікавленості у самих різноманітних площинах: історичній, жанровій, тематичній, структурно-драматургічній та інших. Серед важливих і найменш досліджених проблем вітчизняного музично-театрального мистецтва 60 90 років ХХ століття питання ґрунтовного вивчення шляхів формування композиторського тлумачення і трактування однієї з важливих складових опери, хору, посідає особливо значне місце. При цьому надзвичайної ваги в висвітленні складних і суперечливих процесів еволюції національного музичного театру набуває справа вивчення та осмислення драматургічного призначення хорових номерів у різних жанрових моделях оперних творів, що в українському музикознавстві ще не отримала систематизованого теоретичного обґрунтування.
Пропонована дисертація спроба дослідження зазначеної проблеми на прикладі оперної творчості сучасного українського композитора, яскравого представника Харківської композиторської школи, Віталія Губаренка. Незважаючи на досить численні наукові розвідки[1] відносно музично-театральної творчості композитора, драматургічні функції хору в жанровій системі опер Губаренка ще не стали об’єктом всебічного наукового аналізу. Отже, матеріал дисертаційного дослідження за своєю проблематикою і змістом демонструє бажання автора висвітлити деякі питання вивчення однієї з провідних одиниць твору оперного жанру хору в аспекті його драматургічного призначення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій Л.Архімович [3-5], М.Гордійчука [30-33], І.Драч [53-64], І.Мамчура [111-112], Н.Некрасової [139-144], М.Нестьєвої [145-146], Л.Нікітіної [147], М.Петриченка [160], В.Рожка [171-172], Ю.Станішевського [186-187], М.Черкашиної-Губаренко [204-212], Е.Яворського [220-222] показав, що проблема вивчення функцій хору в операх В.Губаренка сьогодні розроблена досить фрагментарно. Названі автори праць розглядають оперну творчість В. Губаренка переважно: 1) у історичному (І.Драч, В.Рожок, Ю.Станішевський, М.Черкашина-Губаренко, Е.Яворський) аспекті; 2) жанрово-стильовому та жанрово-драматургічному (Л.Архімович, М.Гордійчук, І.Драч Н.Некрасова, М.Нестьєва, Л.Нікітіна, М.Петриченко) ракурсах. В роботах музикознавців вихідним принципом є розгляд опер В.Губаренка в контексті музичної спадщини композитора. У них визначаються жанрові та тематичні константи, висвічуються окремі питання художніх орієнтирів, творчих методів, стильових рис, використання новітніх засобів музичної виразності, побудови драматургії музичних творів композитора. Стосовно хорових сцен з опер, в дослідженнях названих авторів представлено їх стислий огляд взагалі.
Труди іншого напрямку, з хорознавства, Л.Бутенка [20-21], Н.Бєлік [13-15], Є.Кучерової [97], узагальнюють здебільшого практичний досвід хормейстерів. У представлених аналізах окремих хорових сцен з опер „Загибель ескадри”, „Пам’ятай мене” та „Вія” розглянуті питання темброво-фактурних особливостей хору, драматургії та композиційної структури опер, функціонування оперного хору у виконавському аспекті роботи хормейстера в оперному театрі. Сам аналіз підпорядковано навчально-виконавським завданням і розкриває насамперед технологію виконавства, питання інтерпретації, не будучи пов’язаними з функційними можливостями хору та їх залежністю від жанрової моделі опери. Отже, залишається ще один аспект вивчення опер В.Губаренка, драматургічні функції хору в опері, що і визначає актуальність даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертацію виконано на кафедрі хорового диригування та узгоджено з перспективно-тематичним планом науково-дослідних робіт Харківського державного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (тема №1 „Методологічні проблеми сучасного музикознавства в контексті традицій і новацій”) і затверджено на засіданні Вченої ради від 29.11.01, протокол № 3.
Мета і завдання дослідження.
Об’єкт дослідження опери В.Губаренка в аспекті драматургічного значення хору.
Предметом дослідження, відповідно до поставленої проблеми є драматургічні функції хору в операх В.Губаренка.
Матеріал дослідження складають чотири полярних за жанровим напрямком оперних партитури В.Губаренка, які репрезентують мистецькі здобутки різних періодів творчості композитора: героїко-романтична музична драма „Загибель ескадри” (1966, 2 редакція); лірико-психологічна опера „Пам’ятай мене” (1977); опера-балет „Вій” (1980); опера-ораторія „Згадайте, братія моя” (1991).
Мета дослідження полягає у визначенні функцій хорових сцен та їх драматургічного призначення в операх В. Губаренка. Означена мета викликала необхідність вирішення наступних завдань:
· розкриття феномену творчої індивідуальності В.Губаренка;
· висвітлення історико-естетичного аспекту взаємозв’язку оперної творчості В.Губаренка з загальними тенденціями розвитку музично-театрального мистецтва України 60-90 років XX століття;
· дослідження специфіки використання хору як драматургічної одиниці в операх різного жанрового спрямування;
· розробка та конкретизація термінологічного апарату драматургічних функцій хору в операх;
· визначення концептуальних функцій хору в жанровій системі представлених опер композитора;
· виявлення взаємозв’язку жанрової моделі з функціями хору у зазначених операх.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були використані загальнонаукові та конкретно-наукові методи.
Загальнонаукові: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, класифікація, узагальнення теоретичних та дослідних даних); емпіричні (спостереження, оцінка, перевірка практикою).
Конкретно-наукові: історико-типологічний; системно-структурний; функціональний; жанрово-стильовий.
Теоретичну базу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на:
· історико-дослідних працях, де розглядаються питання розвитку оперного мистецтва України 60-90 рр. ХХ ст. та творчості В.Губаренка (Л.Архімович, М.Гордійчука, І.Драч, Н.Некрасової, І.Мамчура, М.Петриченка, В.Рожка, Ю.Станішевського, М.Черкашиної-Губаренко, Е.Яворського);
· методологічних працях з питань вивчення драматургії в опері (Л.Бутенка, М.Галушко, Л.Данько, М.Друскіна, Г.Кулешової, І.Мамчура, В.Медушевського, М.Мугінштейна, Є.Назайкінського, С.Скребкова, А.Сохора, Б.Ярустовського);
· музикознавчих дослідженнях з фундаментальних проблем музичного аналізу (Б.Асаф’єва, В.Бобровського, Л.Мазеля, Ю.Тюліна, В.Холопової, В.Цуккермана);
· теоретичних роботах з хорознавства, які розглядають проблему фактурної типології хору (Г.Дмитревського, А.Єгорова, В.Живова, О.Коловського, П.Левандо, А.Ушкарьова, П.Чеснокова).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше: здійснено комплексний музикознавчий аналіз з позиції специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка („Загибель ескадри”, „Пам’ятай мене”, „Вій”, „Згадайте, братія моя”); включено до наукового обігу принципово нову класифікацію хорових сцен та доказано її практичне втілення; визначено концептуальні функції хору в жанровій системі представлених опер В.Губаренка; висвітлено теоретичну проблему взаємозв’язку жанрового напрямку опер та притаманного їм музично-драматургічного змісту з певними функціями хору.
Поряд з цим, у дослідженні набуло подальшого розвитку вивчення оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах, що дало можливість висвітлити відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 60-90 років XX століття на прикладі його творів.
Сформульовані новаційні положення складають особистий внесок автора в галузях хорознавства та музикознавства і виносяться на захист дисертації.
Практичне значення. Запропоноване дисертаційне дослідження вирішує певні завдання вивчення хорового компоненту в операх В.Губаренка у драматургічному та функціональному аспектах, що визначає його новизну та практичне значення. Результати даного дослідження (методологічна база, фактологічний матеріал, аналітичні розділи, підсумкові узагальнення) будуть цінними у різних сферах музичної діяльності.
· Основні розробки дослідження можуть бути впроваджені у навчальні курси з „Історії української музики”, „Історії української хорової музики”, „Аналізу музичних творів”, „Хорознавство”. Робота допоможе отримати більш повне уявлення про сучасний стан українського оперного мистецтва, жанрові та драматургічні константи опер В.Губаренка.
· Представлений аналіз хорових сцен з опер В.Губаренка буде корисним у процесі професійної підготовки диригентів у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах та сприятиме розширенню учбового репертуару фахових дисциплін („Диригування”, „Читання хорових партитур”).
· Продуктивною у подальших наукових розробках щодо вивчення хорового компоненту в операх В.Губаренка може бути запропонована класифікація драматургічних функцій хору в її методичному та методологічному аспектах.
Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом обговорення на засіданнях кафедри хорового диригування Харківського державного університету мистецтв імені І.П. Котляревського і у доповідях автора на науково-практичних конференціях: „Всеукраїнська наукова конференція і концерти до 160-річчя від дня народження класика української музики, піаніста, диригента, педагога, музично-просвітнього і громадського діяча М.Лисенка” (Київ, НМАУ, листопад 2002), „Стиль та позастильове у композиторській та музично-виконавській творчості” (Київ, НМАУ, листопад 2003), „Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва: мистецтвознавство, педагогіка та виконавство (Харків, ХДУМ, грудень 2001 опубліковані тези; грудень 2003), „Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців” (Харків, ХДУМ, березень 2003 опубліковані тези; березень 2004 опубліковані тези), „Теорія і практика матеріально-художньої культури” та „Молода мистецька наука України” (Харків, ХДАДМ, 15 грудня 2003 опубліковані тези; 20 грудня 2003 опубліковані тези), „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспектива” (Харків, ХДАК, жовтень 2004 опубліковані тези).

Публікації
1. Діалогічність хорових сцен в операх В.Губаренка // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. праць. Вип. 7. К.: Науковий світ, 2001. С. 149-154.
2. Традиції М.Лисенка в оперній творчості В.Губаренка (на прикладі опер „Мамаї” та „Вій”) // Українське музикознавство (науково-методичний збірник). До 160-річчя від дня народження М.В.Лисенка. Вип. 32. Київ, 2003. С. 211-223.
3. Функціонування хорових сцен в операх В.Губаренка (на прикладі опер „Загибель ескадри”, „Незабутнє”, опери-балету „Вій”, опери-ораторії „Згадайте, братія моя”) // Розвиток інноваційних процесів у навчально-виховних закладах: Зб.наук. праць: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Харків: Стиль-Издат, 2003. Ч. І С. 5-15.
4. Специфічні особливості хорових сцен в драматургії опери-балету „Вій” В.Губаренка // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб.наук. праць за ред. Даниленка В.Я. Харків: ХДАМ, 2003. №3. С.19-29.
5. Жанрова концепція опери-ораторії „Згадайте, братія моя” В.Губаренка // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Харків. Серія „Мистецтвознавство”: Український науково-теоретичний журнал, 2003. Т. 6, № 2. С. 13-16.
6. Специфічні особливості хорової драматургії в опері В. Губаренка „Пам’ятай мене” // Традиції та новації у вищій архитектурно-художній освіті. / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб. Харків: ХДАМ, № 3-4/2003 №1-2/2004. С. 12-15.
7. Концептуальна функція хору в жанровій системі опер В.Губаренка (на прикладі опери-балету „Вій”) // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. праць. Вип. 13. Харків: ХДУМ, 2004. С. 326-335.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 188 сторінок. Список використаних джерел включає 235 назв.

[1] Л.Архімович [3-5], Н.Бєлік [14-16], Л.Бутенка [20-21], М.Гордійчука [30-33], І.Драч [53-64], І.Мамчура [111-112], Н.Некрасової [139-144], М.Нестьєвої [145-146], М.Петриченка [160], В.Рожка [171], Ю.Станішевського [186-187], М.Черкашиної-Губаренко [204-212], Е.Яворського [220-222].

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Запропонований до розгляду матеріал дисертаційного дослідження своєю проблематикою і змістом демонструє бажання автора заповнити „прогалину” у наукових розвідках щодо специфіки використання хору в операх сучасного українського композитора В.Губаренка та висвітлити деякі питання вивчення однієї з провідних одиниць твору оперного жанру хору в аспекті його драматургічного призначення. Таке спрямування роботи дозволило провести детальний комплексний аналіз у руслі жанрового моделювання, використання сучасних засобів музичної мови та драматургічних функцій хору в представлених оперних полотнах композитора.
Підведемо підсумки відповідно до завдань проведеного дослідження. Вони зводяться до наступних тез.
1. Надано загальну характеристику оперної творчості видатного українського композитора, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віталія Губаренка в контексті основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України XX століття та розроблено періодизацію оперної творчості В.Губаренка (табл. 1.1.). Аналіз оперної творчості композитора показав, що вона відображає основні тенденції розвитку музичного мистецтва України розглянутого періоду. Це виявилось: на жанровому рівні діапазон опер композитор осягає широке коло напрямків сучасного музичного мистецтва з загальною тенденцією жанрового синтезування; на структурно-драматургічному рівні відмова від традиційних оперних форм і номерної структури, опора на наскрізну побудову сольних та хорових епізодів; на рівні музичної мови використання сучасних засобів виразності, таких як: розширена тональність та атоналізм, алеаторика та сонористика; творчим методом композитора є: поєднання монтажних принципів, кінематографічних прийомів „напливу” та стоп-кадру з невпинним симфонічним розвитком, використанням розвиненої лейтмотивної системи.
2. Проведено комплексний музикознавчий аналіз з позиції специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка, що дало змогу отримати наступні результати:
· У героїко-романтичній музичній драмі „Загибель ескадри”, що є яскравим прикладом синтетичної композиції монтажно-наскрізної будови з симфонізацією музичної тканини, розвиток драматургії здійснюється завдяки безперервному розгортанню та зміни темпоритму епізодів. В експонуванні сил дії та контрдії, поетапних підходах до кульмінації опери композитор використовує метод конфліктного діалогу, особливо у вокально-хорових епізодах. Хор трактується композитором як носій образів дії і контрдії, виконуючий функцію внутрішнього монологу та емоційної антитези, важливий компонент цілісної вокально-симфонічної картини.
· У дуодрамі „Пам’ятай мене”, яка являється зразком пошуків композитора у руслі камерної опери зі всіма притаманними їй складовими (зменшення до мінімуму дійових осіб, перевага емоційного, особистого над загальним, увага до деталей, психологізм та ін.), хорові номери втрачають провідне значення та підкорюються загальній спрямованості твору. Але, незважаючи на позакадрове використання хорових епізодів, вони, по-перше, висловлюють і доповнюють емоційний стан головних героїв; по-друге, виступають як провідники авторської думки; по-третє, є конструктивною основою музичної споруди опери.
· У мікстовому творі опері-балеті „Вій” синтезовані не тільки два жанри музичного мистецтва (опера та балет), а і оперні жанри (лірико-комічна, психологічна, епічна опери) з притаманними їй специфічними драматургічними властивостями. Нові можливості жанру, синтетичного за своєю природою, викликають збільшення удільної ваги хору та різнобічність його використання. Звичайно, що використання хору носить принципово інший характер, хорові сцени твору мають універсальний характер, бо охоплюють весь змістовний спектр твору, використовуються як в сценах з реальними персонажами, так і в картинах демонічного забарвлення. Пронизуючи майже всю тканину твору (за винятком другої дії), хорові сцени скріплюють та динамізують дію, об’єднують невпинний розвиток сталими формотворчими засобами. Можна стверджувати, що драматургічна основа „Вія” набуває цільності та динамізму саме завдяки хору.
· Складність жанрового рішення опери-ораторії „Згадайте, братія моя” призводить до співіснування оперних та ораторіальних засобів. Хорові епізоди у даному творі вирішені у максимально широкому спектрі як емоційних характеристик, так і за своїм структурним використанням, а саме: хори-коментарі; хорові епізоди, що роблять висновки щодо розвитку подій; хори, які несуть зображальну дійову функцію; хори, які об’єднують і розділяють частини форми. Таким чином, специфіка використання хору зумовлена жанровою мікстовістю твору.
3. Досліджено специфіку використання хору як драматургічної одиниці у операх різних жанрових напрямків, що дало змогу розкрити основні методи трактування хору, які згруповані в історичній і функціональній площинах та за типами хорових сцен (епічні, жанрово-побутові та психологічні). Аналіз хорових сцен в обраних нами операх В.Губаренка показав, що великий діапазон драматургічних функцій хору викликав різноманітність фактурних прийомів, від монодійного до змішаного складу, а використання того чи іншого типу фактури часто диктується драматургічною функцією хору в кожній сцені.
· Ужанрово-побутовихсценахкомпозиторвіддаєперевагупідголос-ковому або мелодійно-підголосковому викладу та гомофонно-гармонічному викладу (Вій”: І картина 1 дії ярмарок, І картина 3 дії хор дівчат; Згадайте, братія моя”: хор Сирота Ярема, сирота” з ІІ епісодію).
· В епічних сценах застосовується гармонічна (мелодико-гармонічна) фактура з елементами імітаційного розвитку (Загибель ескадри” Реквієм; Пам’ятай мене” Епіграф; Вій” хор бурсаків з Прологу, хор з Епілогу; Згадайте, братія моя” хори з Прологу).
· У сценах психологічного характеру застосовано увесь комплекс типів хорового викладення (Загибель ескадри”: хори з І та ІІ дій; Пам’ятай мене”: хор з 1 картини, Інтерлюдія, хори з 3 та 4 картин; Вій”: хор з ІІІ дії 3 картини, закулісний хор з ІІІ дії 4 картини; Згадайте, братія моя”: хор з Прологу, хори з І-IV епісодіїв, хор з III стасиму).
4. У процесі комплексного дослідження хорових сцен було виявлено, що раніше приведена типологія сцен (епічні, жанрово-побутові, психологічні) та відповідні їм хорові функції доповнюються хорами „проміжних типів”: епіко-психологічного, жанрово-психологічного, жанрово-епічного, або емоційно-дійового та емоційно-колористичного. З метою конкретизації функцій хору було розроблено та запропоновано нову класифікацію і уточнено термінологічний апарат (див. табл. 1.11.).
5.Спираючисьназапропонованукласифікаціюокресленоісформу-льовано концептуальні функції хору в жанровій системі опер В.Губаренка та визначено вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використаних типів хорових сцен (кількісну та якісну залежність типів хору від провідної образно-змістовної сфери). Підсумовуючи вищесказане, вкажемо на результати проведеного дослідження: а) хор є провідним компонентом у операх композитора і визначається багатофункціональністю, бо демонструє наявність шість провідних та десять похідних (за авторською класифікацією) функцій; б) функціональне навантаження хору постає в прямій залежності від жанру твору, який і диктує перевагу тих чи інших функцій.
6. В операх різних періодів творчості композитора наявний еволюційний процес, що характеризується поступовим збільшенням питомої ваги” хору та розширенням його функціональних і виразних можливостей.
7. На основі проведеного дослідження були виявлена ключова константа творчого методу В.Губаренка функціональне навантаження хору залежить від жанрової природи твору. Отже, результати проведеного нами дослідження переконливо свідчать, що за характером використання хорових сцен можна дослідити загальні творчі та художні орієнтири оперної творчості В.Губаренка, яка постає цілісним і динамічним явищем української музичної культури ХХ століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва: мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: збірник матеріалів науково-методичної конференції. Випуск 3. Харків, ТОВ „Стиль”, 2001. 252с.
2. Андрос Н.І. Музична інтерпретація поезії Т.Г. Шевченка. К.: Муз. Україна, 1985. 72с.
3. Архімович Л.Б. Жанровые и драматургические особенности современной украинской оперы // Музыкальная культура Украинской ССР. М., 1979. С.86-125.
4. Архімович Л.Б. Шляхи розвитку української радянської опери. К.: Муз. Україна, 1970. 289с.
5. Архімович Л.Б. Українська класична опера. К.: Держмузвидав, 1957. 309с.
6. Асафьєв Б.В. Речевая интонация. М., Л.,1965. 134c.
7. Асафьєв Б.В. Об опере: Избр. ст. Л.: Музыка. Ленинградское отделение, 1985. 343с.
8. Асафьєв Б.В. О музыке ХХ века. Пояснения и прил. к прогр. симф. и камер. Концертов. Л.: Музыка. Ленинградское отделение, 1982. 199с.
9. Асафьєв Б.В. О хоровом искусстве: Сб.ст. Л.: Музыка, 1980. 216с.
10. Асафьєв Б.В. Музыкальная форма как процесс. Л.: Музыка, 1971. 375с.
11. Аспекти історичного музикознавства. Дослідження і матеріали. Х.: Прапор, 1998. 264 с.
12. Басок М.А. Вопросы методики анализа камерной оперы // Актуальные проблемы вузовской музыкальной педагогики. М., 1984. Вып.76. С.66-77.
13. Бєлік Н.А. Вопросы драматургии и композиционной структуры оперы В. Губаренко «Гибель эскадры» // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Вип.4. Х., 1996. С.1-6.
14. Бєлік Н.А. Оперно-хорова творчість українських композиторів 80-90-х років ХХ століття. Харків: Крок, 2003. 208с.
15. Бєлік Н.А. Про драматургічну роль хорів у операх українських композиторів 60-70 років // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Вип.3. Х., 1999. С.8-12.
16. Беляєв І.І. Функція хору в драматургії опери // Музика. 1987. №1. С.19.
17. Бобровський В.П. О переменности функций музыкальной формы. М.: Музыка, 1970. 228с.
18. Бобровський В.П. К вопросу драматургии музыкальной формы. В кн.: Теоретические проблемы музыкальных форм и жанров. М.: Музыка, 1971. С.26-64.
19. Бобровський В.П. Функциональные основы музыкальной формы. М.: Музыка, 1977. 332с.
20. Бутенко Л.М. Оперно-хорове виконавство: Навчальний посібник. Одеса: ОДМА, 2002. 266с.
21. Бутенко Л.М. Функція хору в драматургії сучасного оперного спектаклю: Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 2001. 16с.
22. Бялик М.Г. Действительно новое // Советская музика. 1968. №6. С.11-19.
23. Васильев В.А. Хор в опере. (Музыкальный театр) // „Советская музыка”. 1982. №6. С.34-46.
24. Галушко М.Д. Новая жизнь песенной оперы // Стилевые тенденции в советской музыке 1960-1970-годов. Л., 1979. С.18-32.
25. Галушко М.Д. Проблемы теории оперной драматургии в трудах ленинградских ученых // Традиции музыкальной науки. Л., 1989. С.104-117.
26. Гершкович Ф.І. О музыке. М.: Сов.композитор, 1991. 351с.
27. Гозенпуд А.М. Кратний оперный словарь. К., „Музична Україна”, 1986. 247с.
28. Гозулова Н.Г. Про перетворення особливостей ораторської мови в українській героіко-епічній опері. (На матеріалі опер „Щорс” Б. Лятошинського, „Десять днів, що потрясли світ” М. Кармінського, „Загибель ескадри” В. Губаренка) // Укр. музикознавство. Вип.15. К., 1980. С.60-70.
29. Гозулова Н.Г. Эпическое в советской украинской опере: Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 1987. 18с.
30. Гордійчук М.М. З історії музично-театральної критики // Укр. музикознавство. Вип. 12. К., 1977. С. 21-34.
31. Гордійчук М.М. На музичних дорогах. К., 1973. С.158-163, 170-175.
32. Гордійчук М.М. Майстер музичної сцени (В. Губаренко) // Українські композитори-лауреати комсомольських премій. К., 1982. С.27-37.
33. Гордійчук М.М. Музика і час. К., 1984. 326 с.
34. Горная И.Н. Сюжет классицистской оратории в свете диалога барокко и классицизма // Теория, история и психология музыкального искусства. Петрозаводск, 1990. С.60-65.
35. Горюхина Н.А. Методика анализа национального стиля // Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. К.: Музична Україна, 1985. 110с.
36. Горюхіна Н.А. Очерки по вопросам музикального стиля и формы. К., 1985. 110с.
37. Григорьева Г.В. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины ХХ века (50-80) годы. М.: Сов.композитор, 1989. 206c.
38. Гринберг М, Тараканов М.Е. Современный мюзикл // Советский музыкальный театр. Проблема жанров. М.: Советский композитор, 1982. С.231.
39. Губанов Я.І. Черты стилевого синтеза в музыке 80-х годов // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. К.: Музична Україна, 1988. С.70-89.
40. Губаренко В.С. А теперь „Вій”: (Нові твори) // Культура і життя. 1981, 5 квітня.
41. Губаренко В.С. Высокая ответственность // Советская музыка. 1972. №9. С.136.
42. Губаренко В.С. Диригент: професія і покликання // Музика. 1990. № 1. С.10-11.
43. Губаренко В.С. Заветы мастера: [К 75-летию со дня рождения Д.Д. Шостаковича] // Советская музика. 1981. № 10. С.9-12.
44. Губаренко В.С. Києву присвячую // Музика. 1982. № 2. С.4-5.
45. Губаренко В.С. Опомнитесь, будьте людьми // Музыкальная академия (Советская музыка). 1992. № 2. С.44-45.
46. Гудзенко А.О. Образи дійових осіб і музичні засоби їх розкриття в опері М.Лисенка „Різдвяна ніч” // Укр. музикознавство. Вип.2. К.: „Музична Україна”, 1967. С.90-103.
47. Данько Л.Г. Комическая опера в ХХ веке: Очерки. [2 издание, доп.]. Л.: Сов.композитор, 1986. 174с.
48. Данько Л.Г. К проблеме синтеза в оперном жанре // Музыкальный современник. Вып.6. М., 1987. С.68-87.
49. Данько Л.Г. Типология комической оперы // История и современность. Л., 1981. С.214-225.
50. Дмитриєвська К.М. Анализ хоровых произведений. М.: Сов. Россия, 1965. 172с.
51. Дмитриевський Г.О. Хороведение и управление хором. М.: Музгиз, 1957. 106с.
52. Добриніна Е.А. Статьи, воспоминания, материалы. М.: Сов. композитор, 1986. С. 111-114.
53. Драч І.С. Вагнеровські традиції в сучасній українській культурі // Зеленая лампа. 1999. № 3-4. С.20-21.
54. Драч І.С. Вокальна лірика Віталія Губаренка // Наукові записки Тернопільського державного педуніверсітету: Серія: мистецтвознавство. № 2. С.37-40.
55. Драч І.С. Деякі аспекти оркестрового стилю В. Губаренка // Питання стилю і форми в музиці: Зб.статей. Вип.4 Львів, 2001. С.148-159.
56. Драч І.С. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності: Монографія. Суми: Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, 2002. 228 с.
57. Драч І.С. Лист як міфологема в оперному контексті // Науковий вісник. Вип. 13. К., 2000. С.117-125.
58. Драч І.С. Новое прочтение Шевченко // Музична академія. 1998. №1.- С.33-39.
59. Драч І.С. „Образ часу” в музиці українських „шестидесятників”(на прикладі Другої симфонії В.Губаренка) // Науковий вісник. Вип.12. К., 2000. С.32-41.
60. Драч І.С. Про один біблійний мотив в опері-балеті В.Губаренка „Вій” // Музика і Біблія. Збірка наукових праць за матеріалами міжнародної наукової конференції. Київ, МДПП „Друкар”, 1999. С.239-244.
61. Драч І.С. Риси „суворого стилю” // Мистецькі обрії‘99: Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистіка /Академія мистецтв України/. К.: КНВМП СИМВОЛ-Т”, 2000. С.116-122.
62. Драч І.С. Складові індивідуальності // Музика, 1999. №3. С.2-4.
63. Драч І.С. Феномен „шестидесятников” в современной украинской музыке // Аспекти історичного музикознавства: Дослідження і матеріали. Х.: Прапор, 1998. С.154-160.
64. Драч І.С. Чтоб музыка звучала// Зеркало недели. 2002. №2. 8 июня. С.17.
65. Друскин М.С. Вопросы музыкальной драматурги оперы. Л.: Музгиз, 1952. 344с.
66. Друскин М.С. Проблемы оперы // Друскин М. О западно-европ. музыке. М.:Сов.комп., 1993. С.86-89
67. Егоров О.О. Основы хорового письма. Л.; М.: Искусство, 1939. 172с.
68. Живов В.Л. Исполнительский анализ хорового произведения. М.: Музыка, 1987. 95с.
69. Загайкевич М.П. Музыка украинского балета // Музыкальная культура украинской ССР. М., 1979. С.126-150.
70. Зарудко В.О. Типы вокального мелоса и их преломление в советской камерной опере 60-70 годов // Музыкальная культура братских республик СССР. К.: Музична Україна, 1982. С. 29-47.
71. Зарудко В.О. Характерстика вокальної сфери у радянській камерній опері 60-70 років // Науковий вісник. Вип. 13. К., 2000. С.132-137.
72. Земцовский І.О. Фольклор и композитор: Теоретические этюды. Л., 1977. 174с.
73. Зинкевич О.С. Динамика обновления: Украинская симфония на современном этапе в свете диалектики традаций и новаторства (1970-начало 80 годов). К., Музична Україна, 1986. 184 с.
74. Зинкевич О.С. Пути обновления украинской симфонии // Новая жизнь традиций в советской музыке. М., 1989. С.52-114.
75. Іванова І.А., Куколь Г.В., Черкащина М.Р. Історія опери: Західна Європа. XVII-XIX століття: Навч. посіб. К.: Заповіт, 1998. 384с.
76. Ігнатченко Г.І. Фактура і формо-процес: Принципи композиційного взаємозв’язку (на прикладах з творів українських радянських авторів // Українське музикознавство. К.: „Музична Україна”, 1989. 136с.
77. Ізваріна О.М. Микола Лисенко і Петро Сокальський: „Майська ніч” М.Гоголя та гоголівська тема в українській опері: Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 1996. 24с.
78. Історія української радянської музики: Муз. культура Рад. України / Л.Б. Архімович, Н.І. Грицюк, Л.М. Гриценко та ін. К.: Муз. Україна, 1990. 296с.
79. Історія української музики: У 4 т. / К.: Наукова думка, 1989. Т.2: Друга половина ХІХ ст. 460с.
80. Історія української музики: У 4 т. / К.: Наукова думка, 1990. Т.3: Кінець ХІХ початок ХХ ст. 423с.
81. Історія української музики: У 4 т. / К.: Наукова думка, 1992. Т.4: 1917-1941рр. 447с.
82. Кириллина Л.М. Драма опера роман // Музыкальная академия, 1997. № 3. С. 3-15.
83. Клин В.Л. О музыке // Исследования и статьи. К.: Музична Україна, 1985. 351с.
84. Коловский О.П. Анализ хоровой партитуры // Хоровое искусство. Л.: Музика, 1967. Вип.1. С.29-42.
85. Конькова Г.В. Некоторые тенденции развития советской музыки 60-70 годов // Музыкальная культура братских республик СССР. К.: Музична Україна, 1982. С.3-28.
86. Копитман М.Р. Хоровое письмо: Учебное пособие. М.: Советский композитор, 1971. 199с.
87. Корній Л.П. Історія української музики. Ч.2. Київ Харків Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 1998. 386 с.
88. Корній Л.П. Українська шкільна драма і духовна XVII першої половини XVIII ст. К., 1993. 185 с.
89. Королюк Н.І. Полум’яне слово Шевченка в музиці // Хорова творчість українських композиторів. Видавн. ім. О. Телеги, 1995. 198с.
90. Косачева Р.Г. О роли песенного начала в драматургии современной советской оперы // Советский музыкальный театр. Проблема жанров. М.: Советский композитор, 1982. С.96-132.
91. Краснопольська Т.В. Віталій Губаренка // Українська радянська музика. Вип.2. К.: „Советский композитор”, 1962. С.101.
92. Краснопольська Т.В. Національні мотиви творчості Віталія Губаренка // Українська музика. К., 1972. С.54-59.
93. Кулешова Г.Г. Композиция оперы. Минск: Наука и техника, 1983. 175с.
94. Кулешова Г.Г. Организация действия и сквозное музыкальное развитие в опере: Автореф. дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 1982. 49 с.
95. Кулешова Г.Г. Оперная драматургия. М., 1985. 150с.
96. Кулешова Г.Г. Питання драматургії опери. Мінськ, „Наука і Техніка”, 1979. 360с.
97. Кучерова Є.І. Хоры в опере В. Губаренко „Помни меня” (темброво-фактурные особенности хоров и их драматургическая роль в хоре) // Професійна
підготовка фахівців вищої школи в умовах оновленої парадагми освіти. Х., 1999. С.109-113.
98. Лаврентьева І.В. Вокальные формы в курсе анализа музыкальных произведений. М.: Музыка, 1978. 80с.
99. Лащенко А.П. Особенности хорового творчества Б.Н. Лятошинского и его влияние на развитие украинского хорового искусства // Борис Николаевич Лятошинский. К.: Музична Україна, 1987. С.84-97.
100. Левандо П.П. Хоровая фактура. М.: Музыка, 1984. 124с.
101. Левандо П.П. Проблемы хороведения. Л.:Музыка, 1974. 284с.
102. Леонтьєва О.В. К.Орф. М.: Музыка, 1984. 334с.
103. Лобанова М.Н. Музыкальный стиль и жанр. История и современность. М.: Сов.композитор, 1990. 224с.
104. Ляшенко І.Ф. Композитор і сучасність (про музично-творчі процеси на Україні між ХХV і ХХVІ з’їздами КПРС) // Укр. музикознавство. К., 1981. вип.16. С.3-16.
105. Ляшенко І.Ф. Українська радянська музика в системі соціалістичної культури. К.: Музична Україна, 1984. 206с.
106. Мазель Л.А., Цуккерман В.А. Анализ музыкальных форм. М.: Музыка, 1967. 752с.
107. Мазель Л.А. Вопросы анализа музыки. М.: Сов. композитор, 1978. 350с.
108. Мазель Л.А. К теории музыкального языка: О некоторых принципах художественного воздействия музики // Вопросы анализа музыки. М.: Сов. композитор, 1978. С.23-252.
109. Мазель Л.А. Строение музыкальных произведений. М., 1979. 466с.
110. Малоземова А.С. Из истории становления украинской советской оперы // Музыкальная культура Украинской ССР. М., 1979. С.71-85.
111. Мамчур І.А. Драма и музыкальная драматургия оперы. К проблемам взаимодействия литературной и музыкальной драматургии в советской украинской опере: Автореф. дис. ...канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 1978. 26с.
112. Мамчур І.А. Сучасна украінська опера. К., 1984. 48с.
113. Мантюков О.В. Некоторые аспекты декламации в советской опере 60-70 годов // Музыка народов СССР (50-70гг.). М., 1985. С.33-50.
114. Медушевский В.В. О музыкальных универсалиях. Композиция и драматургия // С.С. Скребков. Статьи и воспоминания. М., 1979. С.176-212.
115. Месснер Е.М. Основи композиції: Учебное пособие для средних и высших музыкальных учебных заведений. М., Музыка, 1968. 501с.
116. Мугінштейн М.Л. Переменность драматургических функций фона в опере-драме: Автореф. дис... канд. искусствоведения: 17.00.02 / Московская гос. консерватория им. П.И.Чайковского. М., 1981. 26с.
117. Мугінштейн М.Л. Переменность драматургических функций как проявление специфики оперного динамизма // Проблемы истории русской и советской музыки. М., 1977. Вып.34. С. 55-65.
118. Музыкальные жанры. М.:Музгиз, 1968. 327с.
119. Музична критика і сучасність: Збірник статей. Вип. 1. К.: Музична Україна, 1978. 219с.
120. Музична критика і сучасність: Збірка статей. Вип.2. К.: Музична Україна, 1984. 167с.
121. Музично-історичні концепції у минулому і сучасності: Матеріали міжнародної конференції. Львів: Сполом, 1997. 112 с.
122. Музыкальная культура Украинской ССР: Сб. статей. М.: Музика, 1979. 462с.
123. Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців: Матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції студентів ті аспірантів. Х.: ХДІМ, 2002. 105с.
124. Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців: Матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції студентів ті аспірантів. Х.: ХДІМ, 2003. 78с.
125. Музыка России: Сб. статей. Вып.7. М.: Сов.композитор, 1988. С.184-299.
126. Музыкальный современ