КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

МАРКІН ВІКТОР ІГОРОВИЧ

УДК 343.42(477)

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА СВОБОДИ
ВІРОСПОВІДАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук,
доцент
Бойко Андрій Михайлович

Львів – 2011
ЗМІСТ

Перелік умовних позначень 3
Вступ 4

Розділ 1 Загальні засади дослідження проблем кримінально-правової
охорони свободи віросповідання 11
1.1. Історія розвитку вітчизняного законодавства про
кримінально-правову охорону свободи віросповідання 11
1.2. Кримінально-правова охорона свободи віросповідання за
законодавством зарубіжних країн 31
1.3. Підстава та умови криміналізації посягань
щодо свободи віросповідання 41

Розділ 2 Кримінально-правова характеристика складів злочинів
проти свободи віросповідання 57
2.1. Об’єкт складів злочинів проти свободи віросповідання 57
2.2. Об’єктивна сторона складів злочинів проти свободи
віросповідання 102
2.3. Суб’єкт складів злочинів проти свободи віросповідання 146
2.4. Суб’єктивна сторона складів злочинів проти свободи
віросповідання 151

Розділ 3 Проблеми вдосконалення законодавства України про
кримінально-правову охорону свободи
віросповідання 172

Висновки 192
Список використаних джерел 197
Додатки 225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВР – Верховна Рада
ЗУ – Закон України
КК – Кримінальний кодекс
КпАП – Кодекс про адміністративні правопорушення
КУ – Конституція України
МВС – Міністерство Внутрішніх Справ
ППВС – Постанова Пленуму Верховного Суду
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РСУУ – Робітничо-Селянський Уряд України
РФ – Російська Федерація
СНД – Співдружність Незалежних Держав
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УПЦ КП – Українська Православна церква Київського Патріархату
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
ЦК – Цивільний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. Відновлення державної незалежності України, її вступ до Ради Європи та визнання нею міжнародних стандартів у галузі особистих (громадянських) прав та свобод людини поставили перед країною низку непростих завдань, пов’язаних із належним гарантуванням цих можливостей. Їх вирішення передбачає, насамперед, побудову цілісного та дієвого механізму правової охорони системи особистих прав та свобод людини, законодавче забезпечення адекватних заходів державного реагування на їх порушення.
Невід’ємним елементом такої системи є свобода віросповідання, зміст якої знайшов своє відображення у ст. 35 КУ: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність». На хвилі національного відродження, з урахуванням зростання ролі релігії у духовному житті українців та зміни стереотипів суспільної свідомості, законодавець у КК України передбачив одразу декілька статей, покликаних забезпечити кримінально-правову охорону свободи віросповідання (ст. 178, ст. 179, ст. 180 та ст. 181).
Потреба у їх глибокому науковому осмисленні на сьогодні обумовлена цілою низкою обставин. Основні з них такі: по-перше, більшість положень, передбачених вказаними статтями, є ще новими для науки кримінального права України, а теоретична база відповідної проблематики лише починає формуватися; по-друге, відсутність послідовної слідчо-судової практики, а також роз’яснень вищих судових органів України обумовлюють істотні труднощі у застосуванні цих статей, внаслідок чого однотипні ситуації часто отримують різну кримінально-правову оцінку; по-третє, попри розширення у чинному КК України меж кримінально-правової охорони свободи віросповідання, очевидною є й недосконалість діючого механізму такої охорони, який вимагає досить істотного доопрацювання.
Окремі аспекти проблематики кримінально-правової охорони свободи віросповідання привертали увагу багатьох вчених дореволюційного та радянського періодів, зокрема: Г.З. Анашкіна, М.І. Бажанова, Л.С. Білогриць-Котляревського, Р.Р. Галіакбарова, М.А. Єфімова, П.С. Дагеля, В.М. Іванова, С.Г. Келіної, О.Ф. Кістяківського, В.В. Клочкова, Н.Ф. Кузнєцової, З.Г. Корчевої, П.С. Матишевського, С.В. Познишева, Б.А. Садурського, М.Д. Сергієвського, В.Д. Спасовича, М.С. Таганцева, М.С. Тімашева, В.М. Ширяєва, С.С. Яценка, П.П. Яшина.
На сучасному етапі питання, які аналізуються у дисертації, досліджували С.М. Алфьоров, П.П. Андрушко, А.П. Бабій, Л.Д. Башкатов, В.О. Бурковская, С.Ф. Денисов, О.А. Дімітрова, В.Л. Єфімовських, І.О. Зінченко, Л.Б. Ільковець, М.Й. Коржанський, А.М. Красіков, С.Я. Лихова, К.Б. Марисюк, Л.Г. Мачковський, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, Т.М. Нуркаєва, О.С. Островський, М.В. Палій, В.В. Пілявець, О.І. Плужнік, Т.Є. Севастьянова, Д.О. Сіц, О.В. Старков, А.В. Тарасенко, Н.С. Федосова, М.С. Фокін, М.І. Хавронюк та деякі інші вчені.
Потрібно відзначити, що питання кримінально-правової охорони свободи віросповідання спеціально досліджувалися у кандидатських дисертаціях В.В. Джуня (1989 р.), К.О. Шевкопляс (1999 р.) та І.Г. Швидченко (2009 р.). Хоча ці роботи й містять низку цікавих теоретичних положень, однак перша з них виконана на базі законодавства УРСР, а друга – РФ. Єдиною роботою, у якій комплексно аналізується чинне законодавство України про кримінально-правову охорону свободи віросповідання, є дисертація І.Г. Швидченко «Свобода віросповідання як об’єкт кримінально-правової охорони». Проте ця робота не вичерпує існуючу проблематику: чимало теоретико-прикладних питань залишаються дискусійними, деякі досліджені поверхнево, а окремі досі чекають свого вирішення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою тематики наукових досліджень кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема комплексних програм: «Актуальні кримінально-правові, кримінологічні та пенітенціарні проблеми запобігання та протидії злочинності в Україні» (номер державної реєстрації 0106U005914) та «Теоретико-прикладні проблеми кримінально-правової політики в Україні» (номер державної реєстрації 0110U004074).
Мета і задачі дослідження. Основна мета дисертації – дослідити передбачений КК України механізм кримінально-правової охорони свободи віросповідання та запропонувати оптимальні шляхи його вдосконалення. Зазначена мета обумовила постановку та вирішення наступних задач: 1) проаналізувати історію розвитку вітчизняного законодавства про кримінально-правову охорону свободи віросповідання; 2) вивчити наявні у законодавстві зарубіжних країн моделі кримінально-правової охорони цієї свободи; 3) з’ясувати підставу та умови криміналізації посягань щодо свободи віросповідання; 4) встановити коло складів злочинів проти свободи віросповідання; 5) дослідити об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, а також суб’єктивну сторону цих складів злочинів; 6) виявити недоліки діючого механізму кримінально-правової охорони свободи віросповідання та, з їх урахуванням, висунути пропозиції щодо вдосконалення КК України у цій частині.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері правового забезпечення охорони свободи віросповідання.
Предметом дослідження є кримінально-правова охорона свободи віросповідання в Україні.
Емпіричну базу дослідження складають результати проведеного анкетування працівників судових та правоохоронних органів (усього опитано понад 200 осіб), матеріали кримінальних справ (проаналізовано матеріали 94 кримінальних справ), а також статистична інформація Державного комітету у справах національностей та релігій за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять філософські, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання суспільних явищ, зокрема: діалектичний (як фундаментальний філософський метод під час дослідження механізму кримінально-правової охорони свободи віросповідання); системно-структурний (використовувався під час дослідження об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони як пов’язаних і взаємообумовлених елементів складів злочинів проти свободи віросповідання); герменевтичний (був використаний для тлумачення юридичних текстів, у тому числі Конституції України, КК України, інших нормативно-правових актів); логіко-юридичний (під час встановлення змісту кримінально-правових понять, які характеризують систему кримінально-правової охорони свободи віросповідання, з’ясування закономірностей дії права за допомогою правил юридичної логіки); історико-правовий (для дослідження історії розвитку вітчизняного законодавства про кримінально-правову охорону свободи віросповідання); порівняльно-правовий (використовувався під час співставлення положень кримінального законодавства зарубіжних країн між собою, а також із положеннями чинного КК України); статистичний (був використаний під час вивчення матеріалів правозастосовчої практики); конкретно-соціологічний (застосовувався у ході анкетування працівників судових та правоохоронних органів, узагальнення його результатів).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших після відновлення державної незалежності України робіт, присвячених комплексному аналізу проблем кримінально-правової охорони свободи віросповідання. У дисертації висунуто низку нових положень, які у сукупності мають важливе значення для науки кримінального права, практики застосування чинного кримінального законодавства та його вдосконалення. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати такі:

вперше:
– доведено, що суспільна небезпека посягань щодо свободи віросповідання обумовлюється, насамперед, соціально-політичним статусом свободи віросповідання як невід’ємного елементу системи громадянських (особистих) прав і свобод людини та виконуваною нею як об’єктом кримінально-правової охорони превентивною функцією;
– виділено та розкрито зміст кримінально-правових ознак предметів складів злочинів проти свободи віросповідання: фізичних, соціальних і юридичних (притаманних релігійній споруді, культовому будинку); фізичних, соціальних та сакральних (характерних для релігійної святині);
– аргументовано необхідність виключення із КК України ст. 178 «Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків» та ст. 179 «Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь». Натомість, запропоновано доповнити КК України ст. 297-1 «Наруга над об’єктом релігійного призначення»;
– обґрунтовано доцільність самостійної кримінально-правової охорони свободи участі у релігійних обрядах, а також свободи утримання від такої поведінки. У зв’язку з цим висунуто пропозицію викласти у новій редакції ст. 180 «Перешкоджання проведенню релігійного обряду або участі у ньому», а також доповнити КК України ст. 180-1 «Примушування до проведення релігійного обряду або до участі у ньому»;
удосконалено:
– періодизацію історії розвитку вітчизняного законодавства про кримінально-правову охорону свободи віросповідання, де запропоновано виділяти чотири самостійні періоди: 1) посиленої кримінально-правової охорони державної релігії; 2) посиленої кримінально-правової охорони атеїзму; 3) мінімальної кримінально-правової охорони свободи віросповідання; 4) помірної кримінально-правової охорони свободи віросповідання;
– формулювання основного безпосереднього об’єкта складу злочину, передбаченого ст. 178 КК України, під яким пропонується розуміти свободу задоволення релігійних (духовних) потреб людей з використанням релігійних споруд, культових будинків;
– підхід щодо моменту закінчення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 181 КК України, який слід пов’язувати із набуттям зазначеною у статті групою її обов’язкових ознак: а) діяльність групи здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів; б) така діяльність реально (у дійсності) поєднана із заподіянням шкоди здоров’ю людей, вчиненням актів статевої розпусти;
дістали подальший розвиток:
– положення про те, що свобода віросповідання є видовим об’єктом лише складів злочинів, передбачених ст. 178, ст. 179, ст. 180 та ст. 181 КК України, тоді як у складах, передбачених ст. 161 та ст. 442 КК України, остання не виступає обов’язковим (основним чи додатковим) об’єктом;
– теза про те, що терміни «пошкодження», «зруйнування» (ст. 178 КК України) та «знищення» (ст. 179 КК України) є законодавчим вираженням суспільно небезпечних наслідків злочину, а кримінально-правове поняття зруйнування майна охоплює собою частину випадків його знищення, за яких порушено фізичну цілісність такого майна, його внутрішню структуру;
– висновок про зміст діяння у формі незаконного утримування релігійних святинь (ст. 179 КК України), яким не охоплюється діяння щодо привласнення цих предметів складу злочину;
– підхід щодо вдосконалення редакції ст. 181 КК України, де запропоновано передбачити кримінальну відповідальність за організацію чи керівництво групою, релігійна (культова) практика якої передбачає заподіяння шкоди життю, здоров’ю людей або вчинення актів статевої розпусти.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у: 1) науково-дослідницькій діяльності, під час подальшого дослідження вченими проблем кримінальної-правової охорони свободи віросповідання; 2) правотворчій діяльності, під час опрацювання пропозицій щодо вдосконалення передбаченого КК України механізму кримінально-правової охорони свободи віросповідання (акт впровадження від 13.07.2011 р.); 3) правозастосуванні, під час здійснення працівниками правоохоронних органів та суддями кримінально-правової кваліфікації злочинних посягань цього виду; 4) навчальному процесі, під час викладання курсу «Кримінальне право України. Особлива частина» (акт впровадження від 5.07.2011 р.), підготовки науково-практичних посібників та методичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні з них були оприлюднені на дев’яти наукових конференціях, а саме: ХІІІ, ХІV, ХV, XVII регіональних науково-практичних конференціях «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8–9 лютого 2007 р., 6 лютого 2008 р., 4–5 лютого 2009 р., 3–4 лютого 2011 р.); XV міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов» (м. Москва, 8–11 квітня 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 11 квітня 2008 р.); всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Осінні юридичні читання» (м. Харків, 12–13 листопада 2008 р.); науковій конференції студентів та аспірантів «Кримінальна політика: історія, сучасність, перспективи» (м. Одеса, 21 листопада 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.).
Публікації. Результати дисертації викладені у п’яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані фаховими для юридичних наук, а також у дев’ятьох тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Література та законодавство використані станом на 1 липня 2011 року.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено комплексне дослідження проблем кримінально-правової охорони свободи віросповідання, підсумком якого стало теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо з’ясування системи складів злочинів проти свободи віросповідання, встановлення їх ознак, а також удосконалення передбаченого КК України механізму охорони цієї свободи.
1. Проаналізовано історію розвитку вітчизняного законодавства про кримінально-правову охорону свободи віросповідання, де запропоновано виділяти чотири періоди: 1) посиленої кримінально-правової охорони державної релігії; 2) посиленої кримінально-правової охорони атеїзму; 3) мінімальної кримінально-правової охорони свободи віросповідання; 4) помірної кримінально-правової охорони свободи віросповідання.
2. Досліджено моделі кримінально-правової охорони свободи віросповідання у зарубіжних країнах та констатовано плюралізм законодавчих підходів у цій частині: якщо у одних країнах свобода віросповідання виступає основним об’єктом відповідних складів злочинів, то у інших – охороняється як інтегрований елемент більш широкого за обсягом правового блага, або ж лише побічно, поряд із іншими близькими за соціальною-правовою природою феноменами, громадським порядком чи громадським спокоєм.
3. Встановлено, що підставою криміналізації посягань щодо свободи віросповідання є суспільна небезпека останніх, яка обумовлюється, насамперед: а) соціально-політичним статусом свободи віросповідання та б) виконуваною нею (як об’єктом кримінально-правової охорони) превентивною функцією. Наявні також основні умови криміналізації посягань щодо свободи віросповідання.
4. Доведено, що кримінально-правова охорона свободи віросповідання забезпечується ст. 178, ст. 179, ст. 180 та ст. 181 КК України, а основними безпосередніми об’єктами відповідних складів злочинів виступають: свобода задоволення релігійних (духовних) потреб з використанням релігійних споруд, культових будинків (ст. 178); свобода здійснення релігійних обрядів (ч. 1 ст. 180); свобода утримання від проведення релігійних обрядів (ч. 2 ст. 180); свобода безпечної (для життя, здоров’я, моральності, статевої свободи та недоторканості) участі у релігійних обрядах чи проповідях релігійних віровчень (ст. 181). Основний безпосередній об’єкт складу злочину, передбаченого ст. 179 КК України, є складним: ним може виступати свобода задоволення релігійних (духовних) потреб із використанням релігійних святинь або ж суспільна моральність у частині шанобливого ставлення до релігійних святинь.
5. Зроблено висновок про те, що свобода віросповідання (чи її окремі сфери) не є обов’язковим (основним або додатковим) об’єктом складів злочинів, передбачених ст. 161 та ст. 442 КК України. У разі вчинення частини із передбачених ст. 161 КК України діянь така свобода може виступати лише додатковим факультативним об’єктом.
6. Пропонується система та розкривається зміст кримінально-правових ознак предметів складів злочинів проти свободи віросповідання: фізичних, соціальних та юридичних (характерних для релігійних споруд, культових будинків); фізичних, соціальних та сакральних (які притаманні релігійним святиням).
7. Досліджено об’єктивну сторону складів злочинів проти свободи віросповідання та з’ясовано, що за її конструкцією ці склади можна віднести до: формальних (ч. 2 ст. 180, ст. 181 КК України); матеріальних (ст. 178, ч. 1 ст. 180 КК України) та формально-матеріальних (ст. 179 КК України). Найбільш важливими, з теоретико-прикладної точки зору, є такі положення:
– термінами «пошкодження», «зруйнування» (ст. 178 КК України) та «знищення» (ст. 179 КК України) відображено суспільно небезпечні наслідки злочину, а саме поняття «зруйнування» є вужчим за обсягом, ніж поняття «знищення», і охоплює собою частину випадків знищення майна (у т. ч. релігійних споруд, культових будинків), за якого порушено його фізичну цілісність, внутрішню структуру;
– незаконне утримування релігійних святинь (ст. 179 КК України) не охоплює собою діянь щодо привласнення цих предметів складів злочинів. Його становлять діяння, пов’язані з продовженням фактичного володіння релігійними святинями, збереженням їх під власним контролем, у сфері свого фізичного впливу;
– встановлення суспільно небезпечних наслідків у вигляді зриву чи загрози зриву релігійного обряду (ч. 1 ст. 180 КК України) повинно відбуватися із урахуванням такої його ознаки як визначеність та обмеженість обряду в часі;
– злочин, передбачений ст. 181 КК України, є закінченим з моменту набуття групою зазначених у статті обов’язкових ознак, а усі кримінально карані випадки заподіяння шкоди здоров’ю людей, прояви статевої розпусти, які вчинені організаторами чи керівниками групи, потребують додаткової кримінально-правової оцінки.
8. На основі критичного аналізу існуючих у кримінально-правовій літературі підходів обґрунтовано, що суб’єкт усіх складів злочинів проти свободи віросповідання є загальним: фізична осудна особа, яка досягнула віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
9. Встановлено, що суб’єктивна сторона усіх складів злочинів проти свободи віросповідання характеризується виключно умисною формою вини, а вид умислу обумовлюється конструкцією об’єктивної сторони складу злочину. Мотив та мета не є обов’язковими суб’єктивними ознаками цих складів, хоча їх встановлення має важливе значення для кримінально-правової кваліфікації.
10. Запропоновано внести наступні зміни до КК України:
по-перше, виключити ст. 178. «Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків», а також ст. 179. «Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь»;
по-друге, доповнити розділ XII «Злочини проти громадського порядку та моральності» Особливої частини ст. 297-1 такого змісту:
«Стаття 297-1. Наруга над об’єктом релігійного призначення
1. Наруга над релігійною спорудою чи іншим об’єктом релігійного призначення, –
карається …
2. Те саме діяння, вчинене щодо релігійної святині, –
карається … »;
по-третє, викласти ст. 180 у такій редакції:
«Стаття 180. Перешкоджання проведенню релігійного обряду або участі у ньому
1. Перешкоджання проведенню релігійного обряду, а так само перешкоджання участі у ньому шляхом застосування фізичного насильства до потерпілого чи його близького родича, погрози застосування фізичного насильства або погрози обмеження прав, свобод чи законних інтересів цих осіб, –
карається … »;
по-четверте, назвати розділ V Особливої частини «Злочини проти виборчих, трудових, сімейних та деяких інших прав та свобод людини і громадянина», а також доповнити його ст. 180-1 наступного змісту:
«Стаття 180-1. Примушування до проведення релігійного обряду або до участі у ньому
1. Примушування до проведення релігійного обряду або до участі у ньому шляхом застосування фізичного насильства до потерпілого чи його близького родича, погрози застосування фізичного насильства або погрози обмеження прав, свобод чи законних інтересів цих осіб, –
карається … »;
по-п’яте, викласти ст. 181 у такій редакції:
«Стаття 181. Організація або керівництво забороненими релігійними групами
1. Організація або керівництво групою, релігійна (культова) практика якої передбачає заподіяння шкоди життю, здоров’ю людей або вчинення актів статевої розпусти, –
карається …
2. Ті самі дії, поєднані із залученням до групи неповнолітнього, –
карається … »;
по-шосте, виключити із ст. 161 слова « … або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями … ».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Старков О. В. Криминотеология: религиозная преступность / Старков О. В., Башкатов Л. Д. ; [под общ. ред. О. В. Старкова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 386 с.
2. Швидченко І. Г. Свобода віросповідання як об’єкт кримінально-правової охорони : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Швидченко Ірина Георгіївна. – К., 2009. – 186 с.
3. Ширяевъ В. Н. Религіозныя преступленія. Историко-догматическіе очерки / В. Н. Ширяевъ. – Ярославль: Типографія губернскаго правленія, 1909. – 442 с.
4. Закон Судный людем краткой редакции / [подгот. к печ. М. Н. Тихомиров, Л. В. Милов ; под ред. М. Н. Тихомирова]. – М. : Издательство академии наук СССР, 1961. – 178 с.
5. Закон Судный людем пространной и сводной редакции / [подгот. к печ. М. Н. Тихомиров, Л. В. Милов ; под ред. М. Н. Тихомирова]. – М. : Издательство академии наук СССР, 1961. – 286 с.
6. Российское законодательство X–XX веков : в 9 т. / [под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юридическая литература, 1984–1994. – Т. 1: Законодательство Древней Руси / [ответ. ред. тома В. Л. Яни]. – 1984. – 432 с.
7. Российское законодательство X–XX веков : в 9 т. / [под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юридическая литература, 1984–1994. – Т. 2: Законодательство периода образования и укрепления Русского централизованного государства (XIV–XVI в.в.) / [ответ. ред. тома А. Д. Горской]. – 1985. – 520 с.
8. Статути Великого князівства Литовського : у 3 т. / [за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова]. – Одеса : Юридична література, 2002–2004. – Т. I. Статут Великого князівства Литовського 1529 року. – 2002. – 464 с.
9. Статути Великого князівства Литовського : у 3 т. / [за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова]. – Одеса : Юридична література, 2002–2004. – Т. II. Статут Великого князівства Литовського 1566 року. – 2003. – 560 с.
10. Статути Великого князівства Литовського : у 3 т. / [за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова]. – Одеса : Юридична література, 2002–2004. – Т. III. Статут Великого князівства Литовського 1588 року : у 2 книгах. Кн. 2. – 2004. – 568 с.
11. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року / [упоряд. та автор нарису К. А. Вислобоков ; від. ред. та автор пер. Ю. С. Шемчушенко]. – К. : Інститут держави і права імені В. М. Корецького, 1997. – 546 c.
12. Сводъ законовъ Россійской имперіи. – СПб. : Типографія Втораго Отдеьленія Собственной Его Императорскаго Величества Канцеляріи, 1842. – Т. 15. Законы уголовные. – 1842. – 476 с.
13. Ефимовских В. Л. Религиозные преступления в русском праве X – начала XX в. : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история правовых учений» / В. Л. Ефимовских. – Нижний Новгород, 2002. – 28 с.
14. Российское законодательство X–XX веков : в 9 т. / [под общ. ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юридическая литература, 1984–1994. – Т. 6: Законодательство первой половины XIX века / [ответ. ред. тома О. И. Чистяков]. – 1988. – 432 с.
15. Спасович В. Д. О преступленіях противъ вьры / В. Д. Спасович // Журналъ гражданскаго и уголовнаго права. – 1882. – Книга пятая. – Протоколы уголовнаго отдьленія Санкт-Петербургскаго юридическаго общества 1881 года. Том III. Засьданіе XXVIII. – С. 9–19.
16. Малиновскій І. Лекціи по исторіи русскаго права / Малиновскій І. – Ростовь-на-Дону : Единеніе, 1918. – 488 с.
17. Именной высочайший указ «Об укреплении начал веротерпимости» (17 апреля 1905 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.illuminats.ru/component/content/article/28--xvii-xx/1087-author-highest-decree-qon-the-strengthening-of-tolerance-beganq-17-april-1905?directory=29
18. Уголовное уложеніе 22 марта 1903 года. Съ мотивами, извлеченными изъ объяснительной записки редакціонной комиссіи, представленія Министерстрва Юстиціи въ Государственный Совьтъ и журналовъ – особаго совьщанія, особаго присутствія департаментовъ и общаго собранія Государственнаго Совьта / [изданіе Н. С. Таганцева]. – СПб. : [б.и.], 1904. – 1122 с.
19. Познышев С. В. Особенная часть русскаго уголовнаго права. Сравнительный очеркъ важньйшихъ отдьлов особенной части стараго и новаго уложеній/ Познышев С. В. – [изд. 3-е, исп. и доп.]. – М. : Издательство скоропечатни А. А. Левенсонъ, 1912. – 499 с.
20. Тимашевъ Н. С. Религіозныя преступленія по дьйствующему русскому праву / Н. С. Тимашевъ. – Петроградъ: Сенатская типографія, 1916. – 104 с.
21. Белогрицъ-Котляревский Л. С. Преступленія противъ религіи въ важньйшихъ государствахъ запада. Историко-догматическое изсльдованіе / Л. С. Белогрицъ-Котляревский. – Ярославль : Типографія Г. Фалькъ, 1886. – 345 с.
22. Code criminel d’Auvtriche /[traduit de l’allemand par P.Delbecq, conseiller-fiscal de sa majeste l’emperevr et roa C.Fonder, et A.Wessely]. – Vienne. De l’imprimerie d’Antoine Pichler, dans la planke ngasse nro. 1125. MDCCCV.
23. Powszechna ustawa karna Austryacka z dnya 27 maja 1852 r. – Kraków: Księgarnia J.M. Himmelblaua. – Cześć pierwsza. – 228 s.
24. Познишевъ С. В. Религіозныя преступленія съ точки зрьнія религіозной свободы. Къ реформь нашего законодательства о религіозныхъ преступленіяхъ / С. В. Познишевъ. – М. : Университетская типографія, 1906. – 380 с.
25. Карний кодекс та право про переступи / [перекл. М. Паше-Озерський ; ред. колегія : П. Коструба, Т. Мацьків, М. Паше-Озерський, А. Рак, М. Стахів]. – Краків-Львів : [б.в.], 1943. – 100 с.
26. Клочков В. Ленинский декрет «Об отделении церкви от государства и школы от церкви» / В. Клочков // Советская юстиция. – 1988. – № 2. – С. 4–7.
27. Конституция Украинской Социалистической Советской Республики. – Харьков : Всеукраинское издательство, 1920. – 16 с.
28. Шевкопляс Е. М. Уголовно-правовая охрана свободы совести в России : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Е. М. Шевкопляс. – Омск, 1999. – 22 с.
29. Старков О. В. История уголовно-правовой борьбы с религиозной преступностью в России от Уголовного уложения 1903 г. / Старков О. В., Башкатов Л. Д. // История государства и права. – 2001. – № 1. – С. 9–15.
30. Уголовный кодекс У.С.С.Р. : утверждений в У.Ц.И.К. 23 августа 1922 г. / Наркомюст У.С.С.Р. – Официальное издание. – Харьков : Издательство Наркомюста У.С.С.Р., 1922. – 50 с.
31. Уголовный кодекс Украинской ССР : с изменениями на 10 октября 1954 г. / Министерство юстиции Украинской ССР. – Официальный текст. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1954. – 140 с.
32. Кримінальний кодекс Української РСР / Міністерство юстиції УРСР. – Офіційний текст. – К. : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1961. – 135 с.
33. О применении ст. 138 Уголовного кодекса Украинской ССР : Постановление Президиума Верховного Совета УССР от 26 марта 1966 г. // Ведомости Верховного Совета УССР. – 1966. – № 13. – Ст.70.
34. Джунь В. В. Уголовная ответственность за нарушение права свободы совести (на материалах Украинской ССР) : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Джунь Вячеслав Васильевич. – К., 1989. – 192 с.
35. Уголовный кодекс Украинской ССР : по состоянию на 1 июня 1983 г. / Министерство юстиции Украинской ССР. – Официальный текст. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 215 с.
36. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» : Закон України від 15 травня 1992 року № 2354–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 32. – Ст. 457.
37. Островський О. С. Історичні аспекти розвитку кримінального законодавства щодо відповідальності за злочини проти права людини на свободу віросповідання / Островський О. С. // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 2. – С. 241–244.
38. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права / М. Ансель. – М. : Юридическая литература, 1982. – 216 с.
39. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики / [науч. ред., пред. И. М. Рагимова ; пер. Б. Э. Аббасова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 325 с.
40. Сборник кодексов Республики Беларусь. – Часть 2. Уголовный кодекс Республики Беларусь. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь. Уголовно-исполнительный кодекс республики Беларусь: по состоянию на 10 января 2007 года. – Минск : Право и экономика, 2007. – 649 с.
41. Уголовный кодекс Республики Армения / [науч. ред. Е. Р. Азаряна, Н. И. Манцева ; пред. Е. Р. Азаряна ; пер. Р. З. Авакяна]. – СПб. : Издательство Юридический центр Пресс, 2004. – 450 с.
42. Уголовный кодекс Грузии / [науч. ред. З. К. Бигвава ; вступ. статья В. И. Михайлова ; обзорная статья О. Гамкрелидзе ; пер. И. Мериджанашвили]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 409 с.
43. Уголовный кодекс Кыргызской Республики / [пред. А. П. Стуканова, П. Ю. Константинова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 352 с.
44. Уголовный кодекс Республики Молдова / [вступ. статья А. И. Лукашова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 408 с.
45. Уголовный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/ukrf/
46. Уголовный кодекс Республики Таджикистан / [пред. А. В. Федорова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 410 с.
47. Уголовный кодекс Республики Узбекистан / [вступ. статья М. Х. Рустамбаева, А. С. Якубова, З. Х. Гулямова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 338 с.
48. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / [под. ред. А. И. Коробеева ; пер. Д. В. Вичикова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 303 с.
49. Мачковский Л. Г. Охрана личных, политических и трудовых прав в уголовном законодательстве России и зарубежных государств / Мачковский Л. Г. – М. : РУССО, 2004. – 304 с.
50. Уголовный кодекс Бельгии / [науч. ред. и пред. Н. И. Мацнева ; пер. Г. И. Мачковского]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 561 с.
51. Уголовный кодекс Республики Болгария / [науч. ред. А. И. Лукашева ; пер. Д. В. Милушева, А. И. Лукашева ; вступ. статья Й. И. Айдарова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 298 с.
52. Уголовный кодекс Республики Польша / [науч. ред. А. И. Лукашев, Н. Ф. Кузнецова ; вступ. статья А. И. Лукашева, Э. А. Саркисовой ; пер. Д. А. Барилович]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 234 с.
53. Уголовный кодекс Литовской Республики / [науч. ред. В. Павилониса ; пред. Н. И. Мацнева ; вступ. статья В. Павилониса, А. Абрамавичюса, А. Дракшене ; пер. В. П. Казанскене]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 470 с.
54. Уголовный кодекс Таиланда / [науч. ред. и пред. А. И. Коробеева, Ю. В. Голика]. – М. : Юридический центр Пресс, 2005. – 200 с.
55. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино / [науч. ред. и вступ. статья С. В. Максимова ; пер. В. Г. Максимова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 253 с.
56. Закон об уголовном праве Израиля / [науч. ред. Н. И. Мацнева ; пред. и пер. М. Дорфмана]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2005. – 412 с.
57. Уголовный кодекс Японии / [науч. ред. и пред. А. И. Коробеева]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 226 с.
58. Уголовный кодекс Голландии / [науч. ред. Б. В. Волженкин ; пер. И. В. Мироновой]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 510 с.
59. Уголовный кодекс Дании / [науч. ред. и пред. С. С. Беляева ; пер. С. С. Беляева, А. Н. Рычевой]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 230 с.
60. Уголовное законодательство Норвегии / [науч. ред. и вступ. статья Ю. В. Голика ; пер. А. В. Жмени]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 374 с.
61. Уголовный кодекс Швеции / [науч. ред. Н. Ф. Кузнецовой, С. С. Беляева ; пер. С. С. Беляева]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 320 с.
62. Мачковский Л. Г. Общая характеристика преступлений, направленных на воспрепятствование осуществлению права на свободу совести и вероисповедания в российском и иностранном уголовном законодательстве / Мачковский Л. Г. // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2003. – № 4. – С. 176–195.
63. Марисюк К. Кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах пострадянського простору / К. Марисюк // Право України. – 2003. – № 7. – С. 31–34.
64. Марисюк К. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері свободи віросповідання у державах Європейського Союзу / К. Марисюк // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія юридична. – 2006. – Вип. 43. – С. 285–289.
65. Уголовный кодекс Республики Казахстан / [пред. И. И. Рогова]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 466 с.
66. Уголовный кодекс Латвии / [науч. ред. и вступ. статья А. И. Лукашова, А. Э. Саркисовой ; пер. А. И. Лукашова].– СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 313 с.
67. Уголовный кодекс Австрии / [науч. ред. и вступ. статья С. В. Милюкова ; пред. Эрнеста Ойгена Фабрици ; пер. Л. С. Вихровой]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 352 с.
68. Уголовный кодекс Германии / [науч. ред. и вступ. статья Д. А. Шестакова ; пред. Г.-Г. Йешека ; пер. Н. С. Рачковой]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 524 с.
69. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації / М. І. Хавронюк. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.
70. Уголовный кодекс Республики Корея / [науч. ред. и пред. А. И. Коробеева ; пер. В. В. Верхоляка].– СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 240 с.
71. Уголовный кодекс Испании / [под ред. и с пред. Н. Ф. Кузнецовой, Ф. М. Решетникова]. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1998. – 218 с.
72. Уголовный кодекс Швейцарии / [науч. ред., пред. и пер. А. В. Серебренниковой].– СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 350 с.
73. Злобин Г. А. Основания и принципы уголовно-правового запрета / Г. А. Злобин // Советское государство и право. – 1980. – № 1. – С. 70–76.
74. Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація : [монографія] / Митрофанов А. А. – Одеса : Видавництво Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – 132 с.
75. Лопашенко Н. А. Принципы криминализации общественно опасных деяний в сфере экономической деятельности: идеалы и реальность / Н. А. Лопашенко // Весь мир живет до тех пор, пока живет память человека / [под общ. ред. В. С. Комиссарова]. – М. : [б.и.], 2006. – С. 7–27.
76. Хавронюк М. І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України / Хавронюк М. І. – К. : Істина, 2004. – 504 с.
77. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Бусел В.Т., Дмитрієв О.В., Латник Г.В. та ін.] ; уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2007. – 1736 с.
78. Плаксина Т. А. Основания уголовно-правовых норм, уголовно-правового запрета, криминализации: понятие и соотношения / Т. А. Плаксина // Государство и право. – 2006. – № 5. – С. 41–47.
79. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
80. Сабитов Р. А. Общественная опасность как критерий криминализации / Р. А. Сабитов // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний : сборник научных трудов / [редкол. : А. И. Марцев, П. В. Замосковцев, П. П. Ищенко, А. С. Кузьмина, Р. А. Лавертова, В. И. Летучих, Л. А. Прохоров]. – Омск : Омская высшая школа милиции МВД СССР, 1980. – С. 17–28.
81. Чушенко В. І. Конституційне право України : [підручник] / В. І. Чушенко, І. Я. Заяць. – К. : Ін Юре, 2007. – 488 с.
82. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: [підручник] / О. Ф. Скакун. – Харків : Консум, 2005. – 656 с.
83. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: [підручник] / О. Ф. Фрицький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
84. Шумак І. О. Громадянські права і свободи людини за Конституцією України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / І. О. Шумак. – К., 2000. – 16 с.
85. Мачковский Л. Г. Преступления против конституционных прав человека и гражданина: проблемы теории и практики правового регулирования : дисс. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / Мачковский Леонид Григорьевич. – М., 2006. – 432 с.
86. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация деяний / [П. С. Дагель, Г. А. Злобин, С. Г. Келина и др.] ; ответ. ред. В. Н. Кудрявцев, А. М. Яковлев. – М. : Наука, 1982. – 304 с.
87. Иванов В. Н. Уголовно-правовая охрана основных прав граждан СССР : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / В. Н. Иванов. – М., 1964. – 20 с.
88. Кистяковскій А. О преступленіяхъ противъ вьры / А. Кистяковскій // Наблюдатель. – 1882. – № 10. – С. 102–122.
89. Юраш А. Релігійний фундаменталізм у сучасному світі / Андрій Юраш // Людина і світ. – 1999. – № 5. – С. 9–13.
90. Арістова А. В. Релігійні конфлікти в сучасному світі: природа, вияви, шляхи врегулювання : [монографія] / А. В. Арістова. – К. : НТУ, 2007. – 335 с.
91. Палій М. В. Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. В. Палій. – К., 2002. – 19 с.
92. Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні : Звіт Державного комітету України у справах національностей та релігій за 2008 рік [Електронний ресурс] / Сайт інституту релігійної свободи. – Режим доступу : http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=172%3A1&catid=51%3Astats&Itemid=79&lang=uk
93. Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні : Звіт Державного комітету України у справах національностей та релігій за 2009 рік [Електронний ресурс] / Сайт інституту релігійної свободи. – Режим доступу : http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=603%3A1&catid=51%3Astats&Itemid=79&lang=uk
94. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua
95. Нуркаева Т. Н. Личные (гражданские) права и свободы человека и их охрана уголовно-правовыми средствами: вопроси теории и практики / Т. Н. Нуркаева. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 254 с.
96. Міжнародний звіт про свободу віросповідання за 2009 рік [Електронний ресурс] / Сайт інституту релігійної свободи. – Режим доступу : http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=591%3A1&catid=45%3Ausa&Itemid=72&lang=uk
97. Вовк Д. О. Право і релігія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д. О. Вовк. – Харків, 2008. – 20 с.
98. Джунь В. Кримінально-правові гарантії свободи совісті потребують вдосконалення / В. Джунь // Радянське право. – 1989. – № 4. – С. 43–46.
99. Компаниец И. Н. Административно-правовое регулирование свободы совести : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Компаниец Игорь Николаевич. – Харьков, 1996. – 179 с.
100. Ловинюков А. С. Административно-правовая охрана свободы совести / Ловинюков А. С. – М. : Академия МВД РФ, 1993. – 154 с.
101. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
102. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
103. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
104. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
105. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-XII (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
106. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1960. – 228 с.
107. Фролов Е. А. Объект уголовно-правовой охраны и его роль в организации борьбы с посягательствами на социалистическую собственность : автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. юрид. наук : спец. 712 «Уголовное право и уголовный процесс» / Е. А. Фролов. – Свердловск, 1971. – 54 с.
108. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1979. – 128 с.
109. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / В. Я. Таций. – Харьков : Выща школа, 1988. – 196 с.
110. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР. Часть Общая / А. А. Пионтковский. – К. : Наукова думка, 1924. – 318 с.
111. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : [монографія] / М. Й. Коржанський. – Дніпропетровськ : Юридична академія Міністерства внутрішніх справ ; Ліра ЛТД, 2005 – 252 с.
112. Коржанський М. Цінність суспільних відносин / М. Коржанський, О. Коржанська // Право України. – 2006. – № 12. – С. 20–22.
113. Грищук В. К. До питання про поняття об’єкта злочину в сучасній науці кримінального права / Грищук В. К., Ортинський В. Л. // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2004. – № 1. – С. 30–37.
114. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V КК України) : [монографія] / С. Я. Лихова. – К. : Видавничо-поліграфічний центр Київський університет, 2006. – 573 с.
115. Готін О. М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності : [монографія] / О. М. Готін ; [наук. ред. А. А. Музика]. – Луганськ: Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України, 2004. – 228 с.
116. Мягков М. О. Щодо проблеми об’єкта злочину в науці кримінального права / М. О. Мягков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – № 2. – С. 142–148.
117. Медіна Л. П. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав громадян (ст. ст. 157, 158, 159 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. П. Медіна. – К., 2004. – 20 с.
118. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони : [монографія] / Є. В. Фесенко. – К. : Атіка, 2004. – 280 с.
119. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – 352 с.
120. Тер-Акопов А. А. Преступление и проблемы нефизической причинности в уголовном праве / А. А. Тер-Акопов. – М. : ЮРКНИГА, 2003. – 480 с.
121. Андрушко П. П. Злочини проти виборчих прав та їх права брати участь у референдумі: кримінально-правова характеристика : [монографія] / П. П. Андрушко. – К. : КНТ, 2007. – 325 с.
122. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С. Б. Гавриш. – К. : Видавництво інституту законодавства Верховної Ради України, 2002. – 634 с.
123. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты : [монография] / Г. П. Новоселов. – М. : НОРМА, 2001. – 208 с.
124. Полный курс уголовного права: в 5-ти т. / [Голик Ю. В., Горелик А. С., Долгова А. И. и др.] ; под ред. А. И. Коробеева. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2008.– Т. I Преступление и наказание. – 2008. – 1133 с.
125. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7–11.
126. Павленко Т. А. Концепція кримінально-правової охорони права людини на життя в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т. А. Павленко. – Львів, 2008. – 19 с.
127. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая : в 2-х т. / Н. С. Таганцев ; [состав. и автор вступ. очерка Н. И. Загородников]. – М. : Наука, 1994.– Т. I. – 1994. – 380 с.
128. Познышев С. В. Учебник уголовного права. Очерк основных начал общей и особенной части науки уголовного права. Общая часть / С. В. Познышев. – М. : Юридическое издательство НАРКОМЮСТА, 1923. – 280 с.
129. Костенко О. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити /О. Костенко, А. Ландіна-Виговська // Право України. – 2008. – № 4. – С. 101–105.
130. Келина С. Г. Об уголовно-правовой защите политических и трудовых прав граждан / С. Г. Келина // Советское государство и право. – 1963. – № 8. – С. 61–68.
131. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / [Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, М. І. Клименка. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К. : Атіка, 2008. – 712 с.
132. Хохлова І. В. Кримінальне право України (Особлива частина) : [навч. посібник] / Хохлова І. В., Шем’яков О. П. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 688 с.
133. Савченко А. В. Сучасне кримінальне право України. Курс лекцій / А. В. Савченко, В. В. Кузнецов, О. Ф. Штанько. – К. : Видавець Паливода, 2005. – 640 с.
134. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части : учебник / [Алиев О. М., Бабий А. П., Гаврыльченко Л. К. и др.] ; ответ. ред. Е. Л. Стрельцов. – Харьков : ООО Одиссей, 2006. – 720 с.
135. Кримінальне право України : навчальний посібник / [С. Г. Волкотруб, О. М. Омельчук, В. М. Ярін та ін.] ; за ред. О. М. Омельчука. – К. : Наукова думка ; Прецедент, 2004. – 297 с.
136. Красиков А. Н. Уголовно-правовая охрана политических, гражданских и иных прав и свобод человека и гражданина в России / А. Н. Красиков. – Саратов : Издательство Саратовского университета, 2000. – 104 с.
137. Лихова С. Я. Проблеми визначення об’єкта окремих злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини (розділ V Особливої частини Кримінального кодексу України) / С. Я. Лихова, П. С. Берзін // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 2. – С. 38–68.
138. Лихова С. Я. Злочини проти громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина за Кримінальним кодексом України (теоретико-правове дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Я. Лихова. – К., 2006. – 39 с.
139. Бажанов М. И. Преступления против политических и трудовых прав граждан. Конспект лекции / М. И. Бажанов. – Харьков : [б.и.], 1965. – 28 с.
140. Конституція (Основний закон) України від 20 квітня 1978 року № 888-IX [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
141. Гриман Ю. В. В чем сущность свободы совести ? / Ю. В. Гриман. – М. : Мысль, 1966. – 88 с.
142. Савельев В. Н. Свобода совести: история и теория : [монография] / В. Н. Савельев. – М. : Высшая школа, 1991. – 144 с.
143. Гаєва Н. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»: деякі міркування / Н. Гаєва // Право України. – 1992. – № 7. – С. 33–35.
144. Компанієць І. М. Адміністративно-правове регулювання свободи совісті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право; фінансове право» / І. М. Компанієць. – Харків, 1996. – 22 с.
145. Швидченко І. Г. Кримінально-правовий захист свободи віросповідання в Україні / І. Г. Швидченко // Адвокат. – 2008. – № 6(93). – С. 26–29.
146. Вишнякова И. Н. Конституционно-правовое регулирование свободы вероисповедания : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / И. Н. Вишнякова. – М., 2000. – 26 с.
147. Котляревська Г. М. Юридична природа права на свободу світогляду і віросповідання / Г. М. Котляревська // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 11(37). – С. 134–141.
148. Островський О. С. Сутність та особливості кримінально-правової регламентації відповідальності за злочини проти права людини на свободу віросповідання / О. С. Островський // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 321–327[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09oocncv.pdf
149. Ярмол Л. Законодавство України про свободу світогляду віросповідання та релігійні організації: зміни, що назріли / Л. Ярмол // Право України. – 2001. – № 2. – С. 73–76.
150. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.constitution.ru/10003000/10003000-4.htm
151. Закон Российской Федерации «О свободе совести и о религиозных объединениях» от 26 сентября 1997 года № 125-ФЗ. – М. : Омега-Л, 2007. – 24 с.
152. Ярмол Л. В. Свобода віросповідання людини: юридичне забезпечення в Україні (загальнотеоретичне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Л. В. Ярмол. – Одеса, 2003. – 20 с.
153. Ловинюков А. С. Административно-правовая охрана свободы совести : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право» / А. С. Ловинюков. – М., 1994. – 40 с.
154. Ловинюков А. С. Свобода совести (анализ, практика, выводы) / А. С. Ловинюков // Государство и право. – 1995. – № 1. – С. 24–36.
155. Левина А. А. Институт «свободы совести и вероисповедания»: историко-правовой опыт России : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история правовых учений» / А. А. Левина. – Нижний Новгород, 2003. – 33 с.
156. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
157. Иванов В. И. Уголовно-правовая охрана основных прав граждан / В. Н. Иванов. – М. : Юридическая литература, 1967. – 136 с.
158. Клочков В. Ответственность за нарушения законов о свободе совести / В. Клочков // Социалистическая законность. – 1983. – № 5. – С. 35–37.
159. Нуркаева Т. Уголовно-правовая охрана права на свободу совести и религии / Татьяна Нуркаева // Уголовное право. – 2002. – № 4. – С. 27–29.
160. Палій М. В. Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Палій Максим Валерійович. – Донецьк, 2002. – 208 с.
161. Курс уголовного права: в 5-ти т. : учебник / [Борзенков Г. Н., Зубкова В. И., Кузнецова Н. Ф. и др.] ; под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – М. : ИКД Зерцало, 2002.– Т. 3. – 2002. – 470 с.
162. Шевкопляс К. М. Уголовно-правовая охрана свободы совести в России : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Шевкопляс Ека