Мозгова Тетяна Анатоліївна. Аксіологічний вимір людського буття в японській культурній традиції: соціально-філософський аналіз

brief description

Мозгова Тетяна Анатоліївна. Аксіологічний вимір людського буття в японській культурній традиції: соціально-філософський аналіз.- Дисертація канд. філос. наук: 09.00.03, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015.- 228 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Мозгова Тетяна Анатоліївна

УДК 1:316.3]:124.5(=521.4)(043.3)

АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
В ЯПОНСЬКІЙ КУЛЬТУРНІЙ ТРАДИЦІЇ:
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та
філософія історії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Немчинов Ігор Геннадійович
доктор філософських наук, професор

Київ – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………...3
Розділ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………...............11
1.1. Джерельна база і ступінь наукової розробки теми………………..11
1.2. Теоретико-методологічні засади та принципи дослідження……..17
Висновки до першого розділу……………………………………………..27
Розділ 2. ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ КОНТЕКСТ ЛЮДСЬКОЇ БУТТЄВОСТІ В МОДЕЛІ ЯПОНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ…29
2.1. Ідейно-теоретичне підґрунтя світоглядно-ціннісної складової японської культурної традиції...........................................................31
2.2. Буття та небуття як ціннісно-смислові виміри життєвого світу японців ………..……………………………………………………..61
2.3. Просторово-часові уявлення японців як ціннісна парадигма смислової моделі пізнання світу…………………………………...76
2.4. Ієрогліфічний тип комунікації як складна нелінійно-організована система ……………………………………………………………...91
Висновки до другого розділу…………………………………………….105
Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-фІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ СУЧАСНОЇ ЯПОНІЇ…………………………106
3.1. Формування принципів політичної та воєнної стратегій як відображення вертикальної ціннісної ієрархії японського суспільства ……….………………………………………………...107
3.2. Ціннісні настанови і норми як регулятори поведінки японців ….131
3.3. Соціально-філософські засади сучасної концепції виховання та освіти………………………………………………………………..153
3.4. Японська традиція та модернізація: досвід для України…………182
Висновки до третього розділу……………………………………………192
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………….194
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...198

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Базисною основою для соціально-філософської реконструкції феномену людського буття в японській культурній традиції у контексті аксіологічного виміру та розкритті її інтуїтивно-образного та недуального характеру стає міждисциплінарний підхід, який полягає в аналізі соціально-філософського, аксіологічного, філософсько-культурологічного, естетичного та сходознавчого аспектів розгляду буття людини. Через це стає необхідним дотримуватися принципу методологічного плюралізму, що дозволить залучити достатню кількість наукових (загальних, спеціальних) методів і сприятиме об’єктивно та адекватно дослідити предмет нашої розвідки. Разом з тим, провідною методологічною засадою є аксіологічний підхід, який розглядається як фундаментальна умова і принцип пояснення розуміння соціального буття японського суспільства. До фундаментальних методів, які залучаються у дослідженні варто виокремити наступні: герменевтичний, порівняльно-історичний, аналітико-дескриптивний, компаративний, синхронічно-діахронічний, метод історіографічного аналізу, методи текстологічного та лінгвістичного аналізу.
2. Світоглядно-ціннісна традиція та ціннісні орієнтації японського суспільства мають потужне ідейно-теоретичне підґрунтя. Таким підґрунтям є релігійно-філософські уявлення японців, які базуються на синтоїстських, буддійських, конфуціанських і даосистських традиціях. Співвідношення елементів цих традицій у загальному світоглядному комплексі суттєво варіювались, але формуючи разом з буддизмом, конфуціанством і даосизмом єдине світоглядне ядро японської культури, саме синтоїзм виступив у ролі не лише інтерпретуючого, але й адаптуючого культурного механізму. Основною ціннісною орієнтацією в синтоїзмі виступав колектив та суспільна громада. Весь модус поведінки носить лише колективний характер, а самоцінність особистості не має жодного значення. Індивідуальність («Я») поглинається універсумом, а буття особистості японського суспільства орієнтується на підпорядковування інтересам цілого – громади, держави та макрокосмосу. Якщо буддизм можна вважати індивідуально-психологічною системою регуляції поведінки японського суспільства, то конфуціанство – морально-етичною. Вельми помітним є і вплив релігійних ідей даосизму, головними його ціннісними орієнтаціями стали: гіпертрофоване прагнення людини до щастя, довголіття, культ здоров'я і здорового образу життя, прагнення до розвитку здорового суспільства.
3. В східній культурній традиції між буттям і небуттям не існує безодні, світ не є розірваним навпіл, а буття і небуття постійно переливаються одне в одне. Звідси випливає відносність всіх опозицій, які в європейській культурі є амбівалентними: життя і смерть, добро і зло, рух і спокій. При постійній змінюваності світу відпадає необхідність протиставлення однієї даності іншій: матерії – духові, природи – свідомості. Акцент переноситься на протиставлення одного стану світу, – (де немає форм, границь, де існує спокій небуття), – іншому світові, (де є форми, границі, де існує неспокій буття). Якісно різне уявлення про небуття на Сході та Заході має надзвичайно важливе світоглядно-гносеологічне значення. Це вказує на існування діаметрально протилежних моделей світу, які базуються на протилежних системах мислення: формально-логічній та інтуїтивно-образній. Небуття є чимось потойбічним, яке сприймається лише під знаком неминучої смерті та жаху, що притаманне системі мислення Заходу. В європейській культурній традиції небуття не породжує буття, а знищує його. Для Сходу – це зерно життя, потенція буття, це скоріше «добуття» або «співбуття», але в жодному разі не «післябуття».