ПЛЮРАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ РОЗВИТКУ СВІТОГЛЯДНОЇ СВІДОМОСТІ СУСПІЛЬСТВA

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП .…………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНА СВІТОГЛЯДНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ.............
1.1. Поняття, специфіка і типологія світоглядної свідомості ...…..…………
1.2. Історія та сучасний стан філософського осмислення феномена світоглядного плюралізму ……………………………………………..…
1.3. Методологія дослідження природи і значення світоглядного плюралізму .……………………………………………..…........................
РОЗДІЛ 2. ГНОСЕОЛОГІЧНІ ТА АКСІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СВІТОГЛЯДНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ .................................................................
2.1. Пізнавальні можливості людини та їх специфіка у світоглядній царині
2.2. Фундаментальні світоглядні питання та метафізичні ідеї ......…..……...
2.3. Світоглядна свідомість і плюралізм у вимірах антропологічної, аксіологічної та екзистенційної проблематики ....................................…
РОЗДІЛ 3. ФЕНОМЕН СВІТОГЛЯДНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ В ІСТОРИЧНІЙ ТА СУСПІЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ ..........................................
3.1. Основні чинники історичного розвитоку світоглядного плюралізму ....
3.2. Проблема суспільної єдності в умовах світоглядного плюралізму ........
3.3. Нетерпимість і толерантність як суспільні феномени ..………………...
3.4. Плюралізм колективних ідентичностей і проблема консолідації сучасного українського суспільства …………………..............…………
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... .…3

...10
...10

...29

...52

...66
...67
...81

...97

.113
.114
.133
.146

.160
.176
.179

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Світоглядний плюралізм як співіснування й конкуренція ідей, концепцій, теорій і систем, що дають різні (взаємно несумісні, альтернативні) відповіді на ті або інші світоглядні питання, характерний для сучасних демократичних суспільств і суспільств, що перебувають у процесі становлення демократії. Він породжує важливі практичні проблеми: необхідність підтримки й зміцнення єдності суспільства в умовах світоглядного плюралізму; забезпечення консенсусу критичної маси членів суспільства щодо основних норм і цінностей, необхідних для його функціонування й розвитку; утвердження толерантності у відносинах між людьми з різними світоглядними переконаннями й орієнтаціями, розвиток діалогу між ними; запобігання гострих конфліктів на світоглядній основі.
Сучасне українське суспільство об’єднує прибічників багатьох релігій і нерелігійних світоглядів. Конституція України гарантує свободу думки, слова, совісті, віросповідання, забороняє нав’язування будь-якої релігії чи політичної ідеології як державної. Це зумовлює необхідність розвитку толерантності й діалогу між людьми, що дотримуються різних світоглядних орієнтацій. Наше суспільство потребує консолідації й духовного оздоровлення; але наявність і конституційне визнання світоглядного плюралізму роблять неадекватними спроби досягнення цих цілей на основі певного релігійного або філософського вчення. В сучасній Україні гостро стоїть проблема подолання політичного протистояння, яке є наслідком світоглядних розбіжностей у вимірі колективної (національно-культурної й цивілізаційної) ідентичності та браку культури діалогу.
Необхідність розв’язання зазначених проблем зумовлює соціально-практичну актуальність філософського осмислення та переосмислення феномена світоглядного плюралізму.
В теоретико-пізнавальному аспекті актуальність теми зумовлена недостатністю досліджень, які б збалансовано висвітлювали світоглядний плюралізм на філософському та масовому рівнях; розкривали його гносеологічні, аксіологічні та історико-соціологічні аспекти в системній єдності, що визначається специфікою світоглядної свідомості як способу самопізнання та морально-практичної орієнтації людини у світі.
У вітчизняній філософії тема світоглядного плюралізму стала привертати увагу лише недавно, після руйнації марксистської ідеологічної монополії. Проте публікації на цю тему (значна частина монографії Т.І.Ойзермана, статті А.Ф.Зотова, О.Ф.Погорєлова [116; 59; 126]) нечисленні й зосереджуються на філософському плюралізмі. Спроби осмислення феномена світоглядного плюралізму у такому звуженому форматі (як філософського плюралізму) переважають і в західній філософській літературі (праці В.Дільтея, М.Фрізчейзен-Кеглера, Ф.Кронера, Р.Коллінгвуда, К.Скіннера, Дж.Рендала, У.Джеймса, Ф.Шіллера, М.Лазеровіца, Дж.Г.Ньюмана, Н.Решера та ін. [46; 47; 80; 206; 48; 208]. Можемо говорити також про брак досліджень, які б розглядали світоглядний плюралізм не в однобічній (психологічній, соціокультурній або гносеологічній) перспективі, а синтезували б ці перспективи.
У спробах здійснити такий синтез автор спирається, крім праць названих вище філософів, на класичні інтерпретації сутності релігії та філософії І.Канта та Л.Фейєрбаха [69-71; 75-76; 174-176], ідеї західних філософів ХХ століття К.Поппера, В.Франкла, Ч.Тейлора, І.Берліна та ін. [130-138; 182-185; 163-166; 9-12], українських і російських філософів А.Ф.Лосєва, А.М.Чанишева, М.В.Поповича, В.І.Шинкарука, С.Б.Кримського, І.В.Бичка, В.С.Горського, В.Г.Табачковського, В.П.Андрущенка, М.І.Михальченка, І.Ф.Надольного, Є.К.Бистрицького, В.Г.Нестеренка, В.С.Лісового, Н.В.Хамітова, Л.Д.Кривеги, В.І.Воловика, Р.О.Додонова, В.Г.Воронкової, В.О.Тарана, М.А.Лепського та ін. [180; 99-102; 194-196; 128-129; 86; 16; 160-161; 2; 178; 15; 115; 93; 191; 85; 25-26; 49; 27; 162; 92].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідницької роботи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у з’ясуванні природи світоглядного плюралізму, розкритті його значення для життєдіяльності людини і суспільства, пошуку чинників оптимізації стану світоглядної й моральної свідомості та відносин між прибічниками різних світоглядів в умовах світоглядного плюралізму в демократичному суспільстві.
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання:
 розкрити специфіку світоглядної свідомості та її значення в життєдіяльності людини і суспільства;
 виявити гносеологічні та аксіологічні причини світоглядного плюралізму, поглибити розуміння його морально-смисложиттєвого значення;
 визначити соціально-історичні чинники, які зумовлюють розвиток світоглядного плюралізму;
 проаналізувати можливості й умови досягнення суспільної єдності в умовах світоглядного плюралізму;
 розкрити ідеологічні, психологічні й суспільні чинники, що зумовлюють світоглядну нетерпимість, і напрямки досягнення й зміцнення толерантності;
 визначити напрямки духовного оздоровлення та консолідації сучасного українського суспільства.
Об’єктом дослідження є мисленнєві моделі світоглядної свідомості в різних історичних формах її функціонування.
Предметом дослідження є плюралізм як напрям розвитку світоглядної свідомості суспільства.
Методи дослідження. Методологія дисертації ґрунтується на розумінні процесу розвитку пізнання, що відповідає концепції критичного раціоналізму. Її головними загальними засадами є положення про гіпотетичний характер ідей і теорій, принципи фаллібілізму (недосконалості знання) та інтерсуб’єктивної раціональної критики. Відповідно до них і з урахуванням специфіки світоглядної свідомості (порівняно з науковою), світоглядні ідеї й теорії розглядаються як позаемпіричні гіпотези. Концепція критичного раціоналізму включає також важливі методологічні засади, специфічні для гуманітарно-соціальної сфери: положення про дуалізм фактів і норм та методологічний індивідуалізм. Положення про дуалізм фактів і норм дає змогу показати необхідність осмислення буття людини в морально-ціннісному вимірі з позицій моральної автономії. У відповідності з засадою методологічного індивідуалізму при дослідженні феноменів світоглядного плюралізму та нетерпимості здійснюється перехід від з’ясування їх джерел і значення на індивідуальному рівні (духовні потреби та пізнавальні здібності людини) до їх історичних і соціальних аспектів. Вказані засади критичного раціоналізму доповнюються принципом системності, який вимагає цілісності дослідження через його підпорядкування єдиному підходу.
Основними методами дослідження є аналіз і синтез філософських ідей і теорій. Аналіз праць українських, російських і західноєвропейських філософів дозволив виявити основні підходи до розуміння сутності світоглядної свідомості та причин світоглядного плюралізму, з’ясувати важливі аспекти феномена нетерпимості. Результати аналізу синтезовано в концепцію, яка поєднує історико-соціологічні, індивідуально-психологічні та гносеологічні аспекти феномена світоглядного плюралізму на основі розуміння сутності світоглядної свідомості як форми самосвідомості, спрямованої на осмислення духовних вимірів людського буття.
В дослідженні застосовуються також історичний метод і метод ідеально-типових конструкцій. Процес філософського осмислення феномена світоглядного плюралізму і сам цей феномен розглядаються в історичному розвитку. Для розкриття основних психологічних, ідеологічних і соціальних аспектів феномена нетерпимості сконструйовано ідеальний тип закритої світоглядної спільноти.
Наукова новизна одержаних результатів. До пізнавальних здобутків дисертаційного дослідження, які можуть претендувати на статус нових наукових результатів, можна віднести те, що в ньому:
 вперше розроблено системне пояснення феномена світоглядної нетерпимості як наслідку есхатологічного розуміння значення світогляду та психологічної потреби впевненості у власному спасінні, яка задовольняється в колективній формі світоглядної спільноти, що виявляє тенденцію до закритості;
 запропоновано новий підхід до розуміння світоглядного плюралізму як наслідку того, що в процесі осмислення людиною власного буття з необхідністю постають метафізичні питання, які виходять за межі пізнавальних можливостей людини; тому відповідні світоглядні ідеї виражають не знання, а екзистенційні сподівання, зумовлені ціннісними орієнтаціями, індивідуальним самовідчуттям і соціокультурними впливами;
 збагачено методологічний апарат дослідження процесу розвитку світоглядної свідомості на основі головних засад концепції критичного раціоналізму, а саме: виявлено, що положення про гіпотетичний характер ідей і теорій, інтерсуб’єктивну раціональну критику як головний чинник їх розвитку, принцип фаллібілізму, дуалізм фактів і норм, методологічний індивідуалізм відповідають потребі адекватного осмислення світоглядного плюралізму, а головними засобами інтерсуб’єктивної раціональної критики світоглядних ідей і теорій слугує логічний аналіз та оцінка їх “проблемного балансу” (відношення між вагомістю проблем, що розв’язуються і породжуються ними);
 обґрунтовано доцільність розгляду міфологічного, релігійного та філософського типів як таких, що представляють не історичну послідовність, а різні способи функціонування світогляду, що співіснують і взаємодіють між собою;
 поглиблено розуміння історичного розвитку світоглядного плюралізму через виявлення його зумовленості ускладненням структури суспільства, збільшенням інтенсивності комунікації між людськими спільнотами, розвитком абстрактно-теоретичного мислення, розширенням індивідуальної свободи, в першу чергу, свободи думки;
 в розвиток концепції етичного реалізму встановлено, що консенсус щодо основних цінностей як основа єдності демократичного суспільства в умовах світоглядного плюралізму досягається через вільне вироблення людьми власної морально-ціннісної позиції в процесі раціональної дискусії, підпорядкованої принципу універсалізації;
 доведено, що суспільне становище індивіда як представника певної соціальної групи чи культурної спільноти, будучи одним з головних чинників, які зумовлюють світоглядний плюралізм, не створює нездоланних перешкод для взаєморозуміння та спільного пошуку істини в загальнолюдській перспективі.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють на індивідуальному рівні поглибити розуміння значення світоглядної свідомості й необхідності світоглядного плюралізму для духовного розвитку людини, на суспільному рівні – визначити основні напрямки гармонізації відносин між прибічниками різних релігійних вчень і нерелігійних світоглядів, шляхи духовного оздоровлення і консолідації сучасного українського суспільства в умовах світоглядного плюралізму. Вони можуть використовуватися в педагогічній роботі при підготовці курсів із соціальної філософії, у виробленні державної гуманітарної політики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації апробовані на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми” (м. Запоріжжя, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність українства ХХІ століття” (м. Кіровоград, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Толерантність міжконфесійних відносин” (м. Запоріжжя, 2007 р.), ХХІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (м. Донецьк, 2007 р.), на проблемних семінарах Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2003-2005 рр.), на засіданнях кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2003-2007 рр.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 8 наукових публікаціях, серед яких 5 статтей у фахових виданнях (3,7 д.а). Загальний обсяг публікацій – 4,3 д.а. Всі праці написані без співавторів.
Структура та обсяг роботи. Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Дисертація містить 178 сторінок основного тексту, список використаних джерел (у кількості 208 найменувань) – 15 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у з’ясуванні природи і значення світоглядного плюралізму, визначенні пов’язаних з ним суспільних проблем і шляхів їх розв’язання. Основні результати дослідження можуть бути резюмовані в таких положеннях:
1. Аналіз стану філософської розробки теми світоглядного плюралізму дозволяє говорити про потребу подальшого розвитку її теоретичного осмислення в наступних напрямках: досягнення більшої збалансованості у висвітленні плюралізму на філософському і масовому рівнях світоглядної свідомості; розкриття гносеологічних, аксіологічних та історико-соціологічних аспектів феномена світоглядного плюралізму в системній єдності, що визначається специфікою світоглядної свідомості як способу самопізнання і морально-практичної орієнтації людини у світі.
2. Концепція критичного раціоналізму як загальне розуміння процесу розвитку пізнання може слугувати методологічною основою дослідження, оскільки її фундаментальні засади (визнання гіпотетичного характеру усіх ідей і теорій, принципи фаллібілізму та інтерсуб’єктивної раціональної критики) відповідають визнанню світоглядного плюралізму, заперечують правомірність претензій на володіння істиною і, водночас, передбачають можливість і необхідність раціональної оцінки різних світоглядних ідей і концепцій, пошуку істини та наближення до неї в процесі раціональної дискусії. Положення про дуалізм фактів і норм вказує на важливу аксіологічну причину світоглядного плюралізму. Методологічний індивідуалізм, тобто установка на дослідження соціальних явищ в напрямку від індивідуального до суспільного, відповідає потребам гуманізації та демократизації суспільства.
3. З огляду на змістовну специфіку філософії, в ній не можуть застосовуватися емпіричні методи перевірки ідей і теорій, які, поряд з логічним аналізом (пошуком логічних суперечностей), відіграють визначальну роль в природничих науках. Натомість, головним засобом інтерсуб’єктивної раціональної критики, крім логічного аналізу, стає оцінка ідей і теорій з точки зору відношення між вагомістю (кількістю і важливістю) проблем, що ними розв’язуються і породжуються. Оскільки оцінка важливості відображає ціннісні пріоритети того, хто оцінює, вона значною мірою виявляється суб’єктивною, що створює простір для плюралізму. З іншого боку, цю суб’єктивність не слід абсолютизувати, – наближення до об’єктивності та консенсусу можливе, якщо намагатися оцінювати важливість проблем не з точки зору власних цінностей, а зважаючи на значення, якого надають їм різні люди.
4. Системність дослідження забезпечується послідовним проведенням підходу до розуміння світоглядного плюралізму як наслідку того, що в процесі осмислення людиною власного буття необхідно постають метафізичні питання, які виходять за межі пізнавальних можливостей людини; тому відповідні світоглядні ідеї виражають не знання, а екзистенційні сподівання, зумовлені ціннісними орієнтаціями, індивідуальним самовідчуттям і соціокультурними впливами.
5. Історичний розвиток і становлення сучасних форм світоглядного плюралізму зумовлені такими основними чинниками: ускладненням структури суспільства; збільшенням інтенсивності комунікації між людськими спільнотами; розвитком абстрактно-теоретичного мислення; розширенням сфери індивідуальної свободи і, насамперед, свободи думки. Оскільки ці чинники набувають найбільшого розвитку в сучасних ліберально-демократичних суспільствах, світоглядний плюралізм є для них закономірним, невід’ємним.
6. Світоглядна нетерпимість є наслідком есхатологічного розуміння значення світогляду (віри в те, що дотримання істинного світогляду є необхідною умовою спасіння, правильного життєвого шляху) та психологічної потреби впевненості у власному спасінні, що задовольняється у світоглядній спільноті, яка виявляє тенденцію до закритості. Результати дослідження суспільних форм реалізації цієї потреби можна резюмувати у формі допоміжної моделі – ідеального типу абсолютно закритої світоглядної спільноти. Рівень світоглядної нетерпимості й конфліктності в суспільстві тим вищий, чим більше наявні в ньому світоглядні спільноти наближаються до цієї моделі.
7. Перспективи утвердження світоглядної толерантності пов’язані з етичним розумінням значення світоглядної свідомості – визнанням первинності морального по відношенню до світоглядної свідомості. Стабільність і розвиток демократичного суспільства в умовах світоглядного плюралізму потребує консенсусу критичної маси цього суспільства щодо основних моральних норм і цінностей, які по-різному обґрунтовуються різними світоглядними доктринами або узгоджуються з ними. Для підтримання і зміцнення такого консенсусу потрібне вільне вироблення людьми власної морально-ціннісної та світоглядної позиції в процесі раціональної дискусії, учасники якої керуються принципом універсалізації норм.
8. Плюралізм колективних ідентичностей є важливим джерелом світоглядного плюралізму й деяких актуальних проблем сучасних демократичних суспільств. Суспільне становище індивіда як представника певної соціальної групи чи культурної спільноти, будучи одним з головних чинників, що зумовлюють світоглядний плюралізм, не створює нездоланних перешкод для взаєморозуміння та спільного пошуку істини в загальнолюдській перспективі.
9. Подолання духовної кризи і консолідація сучасного українського суспільства в умовах світоглядного плюралізму можливі на основі гуманістичних цінностей і загальнолюдських моральних норм. Важливу роль у цьому процесі повинні відігравати елементи гуманітарної освіти у школі (насамперед, вивчення літератури) та вищих навчальних закладах (насамперед, вивчення філософії), для чого необхідні: суттєва гуманізація її змісту і форм, створення матеріальних і духовних передумов для зростання престижу професії вчителя, заохочення учнів та студентів до самостійного мислення і ознайомлення з класичними літературно-філософськими творами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айхлер В. Етичний реалізм / Віллі Айхлер ; [пер. з нім.]. – К.: Основні цінності, 2001. – 192 с.
2. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія / В.П.Андрущенко, М.І.Михальченко. – К.: Генеза, 1996. - 368 с.
3. Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней: В 4 т. / Д.Антисери, Дж.Реале ; [пер. с итал. С.Мальцева]. – Санкт-Петербург: Пневма, 2001. – Т. 1-2: Античность и Средневековье. – 604 с.
4. Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней: В 4 т. / Д.Антисери, Дж.Реале ; [пер. с итал. С.Мальцева]. – Санкт-Петербург: Пневма, 2002. – T. 3: От Возрождения до Канта. – 880 с.
5. Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней: В 4 т. / Д.Антисери, Дж.Реале ; [пер. с итал. С.Мальцева]. – Санкт-Петербург.: Пневма, 2003. – Т. 4: От романтизма до наших дней. – 880 с.
6. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель // Сочинения в 2 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 1. – С. 53-294.
7. Баллаев А.Б. Проблема идеологии в творчестве Маркса / А.Б.Баллаев // Читая Маркса / А.Б.Баллаев. – М.: Праксис, 2004. – С. 107-144.
8. Бердяев Н.А. Миросозерцание Достоевского / Н.А.Бердяев. – М.: Владос, 2001. – 479 с.
9. Берлін І. Дві концепції свободи / Ісая Берлін ; [пер. з англ. О.Коваленко] // Чотири есе про свободу / Ісая Берлін. – К.: Основи, 1994. – C. 177-231.
10. Берлін І. Джон Стюарт Мілль і мета життя / Ісая Берлін ; [пер. з англ. О.Коваленко] // Чотири есе про свободу / Ісая Берлін. – К.: Основи, 1994. – С. 232-265.
11. Берлин И. Назначение философии / Исайя Берлин ; [пер. с англ. Б.Дынин] // Вопросы философии. – 1999. – № 5. – C. 91-98.
12. Берлин И. Стремление к идеалу / Исайя Берлин ; [пер. с англ. А.Эткинд] // Философия свободы. Европа / Исайя Берлин. – М.: Новое литературное обозрение, 2001. – С. 7-25.
13. Бертронг Дж. Конфуцианство / Дж. Бертронг, Э. Бертронг ; [пер. с англ. О.Перфильев]. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 304 c.
14. Біблія. – К.: Українське біблійне товариство, 1994. – 1255 с.
15. Бистрицький Є.К. Конфлікт культур та філософія толерантності / Є.К.Бистрицький // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2002. – № 25. – С. 59-78.
16. Бичко І.В. Людиномірність предмету філософії / І. В. Бичко // Філософія. – К.: Либідь, 2002. – C. 8-19.
17. Бэкон Ф. Новый органон / Френсис Бэкон // Сочинения в 2-х т. – М.: Мысль, 1978. – Т. 2. – С. 5-214.
18. Вебер М. “Об’єктивність” соціально-наукового пізнання / Макс Вебер ; [пер. з нім. О.Погорілий] // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер. – К.: Основи, 1998. – C. 192-263.
19. Вебер М. Покликання до політики / Макс Вебер ; [пер. з нім. О.Погорілий] // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер. – К.: Основи, 1998. – С. 173-191.
20. Вебер М. Про деякі категорії соціології розуміння / Макс Вебер ; [пер. з нім. О.Погорілий] // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер. – К.: Основи, 1998. – С. 104-156.
21. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер ; [пер. з нім. О.Погорілий]. – К.: Основи, 1994. – 261 с.
22. Вебер М. Сенс “свободи від оцінок” у соціальних науках / Макс Вебер ; [пер. з нім. О.Погорілий] // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер. – К.: Основи, 1998. – С. 264-309.
23. Виндельбанд В. История новой философии. В 2-х т. / Вильгельм Виндельбанд ; [пер. с нем. А.Введенский]. – М.: ТЕРРА-Книжный клуб; КАНОН-пресс-Ц, 2000. – Т. 2. – 512 с.
24. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштайн ; [пер. з англ. Є.Попович]. – К.: Основи, 1995. – С. 5-86.
25. Воловик В.І. Вступ до філософії / В.І.Воловик. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 160 с.
26. Воловик В.И. Философия истории / В.И.Воловик. – Запорожье: Просвіта, 2004. – 140 с.
27. Воронкова В.Г. Метафізичні виміри людського буття / В.Г.Воронкова. – Запоріжжя: Павел, 1999. – 178 с.
28. Гаєк Ф. Індивідуалізм та економічний порядок / Фрідріх фон Гаєк. – Харків: Акта, 2002. – 418 с.
29. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические противники / Эрнст Геллнер ; [пер. с англ. М.Гнедовский]. – М.: Московская школа полит. исследований, 2004. – 240 с.
30. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. В 3-х т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – Санкт-Петербург: Наука, 2006. – Т. 1. – 350 с.
31. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – Санкт-Петербург: Наука, 1997. – 800 с.
32. Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу / Георг Вільгельм Фрідріх Гегель ; [пер. з нім. П.Таращук]. – К.: Основи, 2004. – 552 с.
33. Гегель Г.В.Ф. Философия истории / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – Санкт-Петербург: Наука, 1999. – 673 с.
34. Глузман С. Владу в Україні неможливо змінити зверху. Починати все треба знизу / Семен Глузман // Універсум. – 2003. – № 3-4. – С. 60-68.
35. Глузман С. Я радий, що не пішов у велику політику. Це дає мені змогу робити малі кроки / Семен Глузман // Дзеркало тижня. – 2007. – 4-10 серпня. – № 28.
36. Гоббс Т. Левіафан / Томас Гоббс ; [пер. з англ. Р.Димерець, Н.Іванова, Є.Мірошниченко, В.Єрмоленко]. – К.: Дух-і-літера, 2000. – 600 с.
37. Гольченко В.Н. Сущность и содержание фанатизма / В.Н.Гольченко // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 11. – С. 88-93.
38. Гольченко В.Н. Терпимость как предпосілка понимания / В.Н.Гольченко // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 6. – C. 70-76.
39. Грабович Г. Треба припинити викладати українську літературу в школі. Взагалі! / Григорій Грабович // Дзеркало тижня. – 2006. – 2-8 вересня. – № 33.
40. Грицак Я. Двадцять дві України / Ярослав Грицак // Критика. – 2002. – № 4. – С. 78-92.
41. Гуссерль Э. Философия как строгая наука / Эдмунд Гуссерль. – Новочеркасск: Сагуна, 1994. – 358 с. – С. 127-174.
42. Г’юм Д. Трактат про людську природу / Девід Г’юм ; [пер. з англ. П.Насада]. – К.: Юніверс, 2003. – 552 c.
43. Ґіденс Е. Соціологія / Ентоні Ґіденс ; [пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник]. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
44. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Рене Декарт ; [пер. з франц. З.Борисюк, О.Жупанський]. – К.: Юніверс, 2000. – 300 с.
45. Декарт Р. Рассуждения о методе / Рене Декарт // Рассуждения о методе. Метафизические размышления. Начала философии / Рене Декарт. – М.: Вежа, 1988. – С. 7-64.
46. Дильтей В. Сущность философии / Вильгельм Дильтей ; [пер. с нем. под ред. М.Е.Цельтера]. – М.: Интрада, 2001. – 160 с.
47. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах / Вильгельм Дильтей // Культурология. ХХ век: Антология. – М.: Юрист, 1995. – C. 213-255.
48. Джеймс У. Прагматизм / Уильям Джеймс ; [пер. с англ. П.Юшкевич] // Воля к вере / Уильям Джеймс. – М.: Республика, 1997 – С. 207-393.
49. Додонов Р.А. Этническая ментальность: Опыт социально-философского исследования / Р.А.Додонов. – Запорожье: РА "Тандем-У", 1998. – 192 с.
50. Достоевский Ф. Братья Карамазовы / Федор Достоевский. – К.: Борисфен, 1994. – T. 1. – 479 с.
51. Достоевский Ф.М. Дневник писателя / Федор Достоевский // Полное собрание сочинений: В 30-ти т. – Л.: Наука, 1982. – Т. 24. – 518 с.
52. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг / Фрідріх Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф.Енгельс. – К.: Політвидав України, 1965. – Т. 20. – С. 3-318.
53. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії / Фрідріх Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф.Енгельс. – К.: Політвидав України, 1964. – Т. 21. – С. 269-317.
54. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. / А.М.Єрмоленко. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
55. Жадько В.А. Історія філософії / В.А.Жадько. – Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2001. – 216 с.
56. Жадько В.А. Світоглядні основи морально-етичної свідомості / В.А.Жадько. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 1997. – 105 с.
57. Журченко Т. Міф про дві України / Тетяна Журченко // Критика. – 2003. – № 4. – С. 80-93.
58. Зиммель Г. Гете / Георг Зиммель ; [пер. с нем. М.Левина] // Избранные работы / Георг Зиммель. – К.: Ника-Центр, 2006. – С. 194-417.
59. Зотов А.Ф. Феномен философии: о чем говорит прюрализм философских учений? / А.Ф.Зотов // Вопросы философии. – 1991. – № 12. – C. 14-21.
60. Ибсен Г. Пер Гюнт / Генрик Ибсен ; [пер. с норвежского А.Шарапова]. – М.: Художественная литература, 1980. – 302 с.
61. Ильенков Э.В. Диалектическая логика / Эвальд Ильенков. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.
62. История религии. В 2 т. Т. 1. – М.: Высшая школа, 2004. – 464 с.
63. История религии. В 2 т. Т. 2. – М.: Высшая школа, 2004. – 676 с.
64. Історія філософії / [Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.]; за ред. В.І.Ярошовця. – К.: Парапан, 2002. – 774 с.
65. Йонас Г. Принцип відповідальності / Ганс Йонас ; [пер. з нім. А.Єрмоленко, В.Єрмоленко]. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.
66. Камю А. Чума / Альбер Камю; [пер. с франц.]. – М.: АСТ, 2007. – 352 с.
67. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / Альбер Камю ; [пер. с франц. А.Руткевич] // Бунтующий человек: Философия, политика, искусство / Альбер Камю. – М.: Политиздат, 1990. – С. 23-100.
68. Каниткар В. П. Индуизм / В. П. Каниткар, У. Оуэн Коул. ; [пер. с англ. Е.Богданова]. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 320 с.
69. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения / Иммануил Кант // Собрание сочинений в 8-ми т. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 7. – C. 137-376.
70. Кант І. Критика практичного розуму / Іммануїл Кант ; [пер. з нім. І.Бурковський]. – К.: Юніверс, 2004. – 240 с.
71. Кант І. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант ; [пер. з нім. І.Бурковський]. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.
72. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия / Иммануил Кант // Собрание сочинений в 8-ми т. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 8. – C. 258-259.
73. Кант И. Основоположения метафизики нравов / Иммануил Кант // Собрание сочинений в 8-ми т.. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 4. – C. 133-246.
74. Кант И. Ответ на вопрос: Что такое просвещение? / Иммануил Кант // Собрание сочинений в 8-ми т. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 8. – C. 29-37.
75. Кант І. Прологемони до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Іммануїл Кант ; [пер. з нім. В.Терлецький]. – К.: “ППС-2002”, 2005. – 180 с.
76. Кант И. Религия в пределах только разума / Иммануил Кант // Собрание сочинений в 8-ми т. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 6. – C. 5-223.
77. Касьянов Г. До питання про ідеологію Організації українських націоналістів / Георгій Касьянов. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2003. – 59 с.
78. Кейнс Дж. Кінець laisses-faire / Джон Кейнс ; [пер. з англ. Н.Поліщук] // Лібералізм: Антологія. – К.: Смолоскип, 2002 – С. 724-738.
79. Кестлер А. Слепящая тьма / Артур Кестлер ; [пер. с англ. А.Кистяковский]. – М.: ДЭМ, 1989. – 208 с.
80. Коллингвуд Р.Д. Автобиография / Роберт Коллингвуд ; [пер. с англ. Ю.А.Асеев] // Идея истории. Автобиография / Роберт Коллингвуд. – М.: Наука, 1980. – C. 321-417.
81. Конзьолка В.В. Історія середньовічної філософії / В. В. Конзьолка. – Львів: Світ, 2001. – 456 с.
82. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 64 с.
83. Конт // Антология мировой философии. – М.: Мысль, 1971. – Т. 3. – С. 549-586.
84. Коэн Дж. Гражданское общество и политическая теория / Дж. Коэн, Э. Арато ; [пер. с англ. И.Мюрберг и др.] – М.: Весь мир, 2003. – 784 с.
85. Кривега Л.Д. Мировоззренческие ориентации личности в условиях трансформации общества / Л. Д. Кривега. – Запорожье: ЗГУ, 1998. – 202 с.
86. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / C.Б.Кримський. – К.: Парапан, 2003. – 240 с.
87. Лейбниц Г.В. Монадология / Г.В.Лейбниц // Сочинения в 4-х т. – М.: Мысль, 1982. – Т. 1. – С. 413-429.
88. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении / Г.В.Лейбниц // Сочинения в 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 2. – С. 47-545.
89. Лейбниц Г.В. Опыты теодицеи о благости Божией, свободе человека и начале зла / Г.В.Лейбниц // Сочинения в 4-х т. – М.: Мысль, 1989. – Т. 4. – 554 с.
90. Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме / А.В.Лекторский // Вопросы философии. – 1997. – № 11. – C. 46-54.
91. Ленін В.І. Матеріалізм і емпіріокритицизм / В.І.Ленін // Повне зібранні творів. – К.: Політвидав України, 1971. – T. 18. – 490 с.
92. Лепский М. А. “Свет” и “тень” социальной перспективы / А. М. Лепский. – К.: Молодь, 2000. – 410 с.
93. Лісовий В.С. Предмет і метод метафізики / В.С.Лісовий // Філософська думка. – 2000. – № 4. – C. 118-152.
94. Лисяк-Рудницький І. Націоналізм / Іван Лисяк-Рудницький // Історичні есе. В 2-х т. / Іван Лисяк-Рудницький. – К.: Основи, 1994. – T. 2. – C. 247-259.
95. Лисяк-Рудницький І. Націоналізм і тоталітаризм / Іван Лисяк-Рудницький // Історичні есе. В 2-х т. / Іван Лисяк-Рудницький. – К.: Основи, 1994. – T. 2. – C. 489-496.
96. Лок Д. Два трактати про урядування / Джон Лок ; [пер. з англ. О.Терех, Р.Димерець]. – К.: Основи, 2001. – 265 с.
97. Локк Д. Послання про толерантність / Джон Локк ; [пер. з англ. А.Кулаков] // Молода нація. – 2002. – № 2. – C. 130-173.
98. Локк Д. Розвідка про людське розуміння. У чотирьох книгах / Джон Локк ; [пер. з англ. Н.Бордукова]. – Х.: Акта, 2002. – 152 с., 608 с., 248 с., 394 с.
99. Лосев А.Ф. Античность как тип культуры / А.Ф.Лосев. – М.: Наука, 1988. – 336 с.
100. Лосев А.Ф. Диалектика мифа / А.Ф.Лосев // Из ранних произведений / А.Ф.Лосев. – М.: Правда, 1990. – C. 353-599.
101. Лосев А.Ф. О мировоззрении / А.Ф.Лосев // Дерзание духа / А.Ф.Лосев. – М.: Политиздат, 1988. – C. 297-314.
102. Лосев А.Ф. Философия Античости в целом и в частях / А.Ф.Лосев // Дерзание духа / А.Ф.Лосев. – М.: Политиздат, 1988. – C. 171-198.
103. Лоу С. Философские истории / Стивен Лоу ; [пер. с англ. А.Никифоров]. – М.: АСТ, 2007. – 280 с.
104. Мангейм К. Идеология и утопия / Карл Мангейм ; [пер. с нем. М.Левина и др.] // Мангейм К. Диагноз нашего времени. – М.: Юрист, 1995. – С. 7-260.
105. Маркс К. Тези про Фейєрбаха / Карл Маркс // Твори / Маркс К., Енгельс Ф. – К.: Держполітвидав УРСР, 1959. – Т. 3. – С. 1-4.
106. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 р. / Карл Маркс // Твори / Маркс К., Енгельс Ф. – К.: Політвидав України, 1976. – Т. 42. – С. 41-174.
107. Маркс К. Маніфест комуністичної партії / К.Маркс, Ф.Енгельс // Твори / Маркс К., Енгельс Ф. – К.: Держполітвидав УРСР, 1959. – Т. 4. – С. 419-459.
108. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія / К.Маркс, Ф.Енгельс // Твори / К.Маркс, Ф.Енгельс. – К.: Держполітвидав УРСР, 1959. – Т. 3. – С. 7-544.
109. Маркс К. Святе сімейство, або Критика критичної критики. Проти Бруно Бауера і компанії / К. Маркс, Ф. Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – К.: Держполітвидав УРСР, 1959. – Т. 2. – С. 3-230.
110. Мизес Л. Либерализм в классической традиции / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. А.Куряев]. – М.: Начала-Пресс, 1994. – 372с.
111. Мизес Л. Социализм. Экономический и социологический анализ / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. Б.Пинскер]. – М.: Catallaxy, 1994. – 416 c.
112. Мизес Л. Теория и история: Интерпретация социально-экономической эволюции / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. А.Грязнова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 295 с.
113. Мизес Л. Человеческая деятельность / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. А.Куряев. – М.: Экономика, 2000. – 878 с.
114. Міл Дж.Ст. Про свободу / Джон Стюарт Міл ; [пер. з англ. Є.Мірошниченко]. – К.: Основи, 2001. – 463 с.
115. Нестеренко В.А. Вступ до філософії: онтологія людини / В.А.Нестеренко. – К.: Абрис, 1995. – 336 с.
116. Ойзерман Т.И. Философия как история философии / Т.И.Ойзерман. – Санкт-Петербург: Алетейя. – 1999. – 448 с.
117. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас / Хосе Ортега-і-Гасет ; [пер. з іспанської В.Бургардт] // Вибрані твори / Хосе Ортега-і-Гасет. – К.: Основи, 1994. – C. 15-139.
118. Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди / Хосе Ортега-и-Гассет // «Дегуманизация искусства» и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник / Хосе Ортега-и-Гассет. – М.: Радуга, 1991. – С. 267-386.
119. Платон. Апологія Сократа / Платон ; [пер. з давньогрецької Й.Кобів] // Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1999. – С. 20-41.
120. Платон. Горгій / Платон ; [пер. з давньогрецької Й.Кобів] // Діалоги / Платон. – К.: Основи, 1999. – С. 155-233.
121. Платон. Держава / Платон ; [пер. з давньогрецької Д.Коваль]. – К.: Основи, 2000. – 355 с.
122. Платон. Евтифрон / Платон ; [пер. з давньогрецької Й.Кобів // Діалоги / Платон. – К.: Основи, 1999. – С. 54-68.
123. Платон. Законы / Платон ; [пер. с древнегреческого] // Государство. Законы. Политик / Платон. – М.: Мысль, 1998. – С. 383-716.
124. Платон. Менон / Платон ; [пер. с древнегреческого С. Ошеров] // Диалоги / Платон. – М.: АСТ, 2006. – С. 169-204.
125. Платон. Протагор / Платон ; [пер. з давньогрецької Й.Кобів] // Діалоги / Платон. – К.: Основи, 1999. – С. 108-154.
126. Погорєлов О.Ф. Природа філософського плюралізму / О.Ф.Погорєлов // Філософська думка. – 2001. – № 5. – C. 5-18
127. Політичні партії України: В 3 т. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2005.
128. Попович М. Червоне століття / Мирослав Попович. – К.: Артек, 2007. – 888 с.
129. Попович М. Що таке філософія? / Мирослав Попович // Філософська думка. – 2006. – № 1. – C. 3-24.
130. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер ; [пер. з англ. О.Коваленко]. – К.: Основи, 1994. – Т. 1. – 444 с.
131. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер ; [пер. з англ. О.Буценко]. – К.: Основи, 1994. – Т. 2. – 494 с.
132. Поппер К. Злиденність історицизму / Карл Поппер ; [пер. з англ. В.Лісовий]. – К.: Абрис, 1994. – 192 с.
133. Поппер К. Истина, рациональность и рост научного знания / Карл Поппер ; [пер. с англ. А.Никифоров] // Предположения и опровержения / Карл Поппер. – М.: АСТ, Ермак, 2004. – С. 359-418.
134. Поппер К. Логика научного исследования / Карл Поппер ; [пер. с англ. В.Брюшинкин и др.]. – М.: Республика, 2004. – 447 с.
135. Поппер К. Наука: предположения и опровержения / Карл Поппер ; [пер. с англ. А.Никифоров // Предположения и опровержения / Карл Поппер. – М.: АСТ, Ермак, 2004. – С. 63-118.
136. Поппер К. Об источниках знания и невежества / Карл Поппер ; [пер. с англ. А.Никифоров // Предположения и опровержения / Карл Поппер. – М.: АСТ, Ермак, 2004. – С. 15-60.
137. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход / Карл Поппер ; [пер. с англ. Д.Лахути]. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.
138. Поппер К. Три точки зрения на человеческое познание / Карл Поппер ; [пер. с англ. А.Никифоров // Предположения и опровержения / Карл Поппер. – М.: АСТ, Ермак, 2004. – С. 168-207.
139. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел ; [пер. з англ. Ю.Лісняк, П.Таращук]. – К.: Основи, 1995. – 759 с.
140. Релігієзнавство / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: ВЦ “Академія”, 2000. – 432 с.
141. Релігієзнавство / За ред. С.А.Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 496 с.
142. Релігійні організації в Україні станом на 1 січня 2004 року // Людина і світ. – К., 2004. – № 1. – С. 31-34.
143. Розанов В. Легенда о Великом инквизиторе Ф.М. Достоевского / Василий Розанов. – М.: Республика, 1996. – C. 7-158.
144. Розанов В. О происхождении некоторых типов Достоевского / Василий Розанов // Легенда о Великом инквизиторе Ф. М. Достоевского / Василий Розанов. – М.: Республика, 1996. – C. 573-593.
145. Ролз Дж. Політичний лібералізм / Джон Ролз ; [пер. з англ. О.Мокровольський]. – К.: Основи, 2000. – 382 с.
146. Рормозер Г. Кризис либерализма / Гюнтер Рормозер ; [пер. с нем.]. – М.: ИФРАН, 1996. – 448 с.
147. Рябчук М. Від Малоросії до України / Микола Рябчук. – К.: Критика, 2000. – 304 с.
148. Рябчук М. Дві України / Микола Рябчук. – К.: Критика, 2003. – 336 с.
149. Рябчук М. Дилеми українського Фауста / Микола Рябчук. – К.: Критика, 2000. – 272 с.
150. Сартр Ж. Буття і ніщо / Жан-Поль Сартр ; [пер. з франц. В.Лях, П.Таращук]. – К.: Основи, 2001. – 854 с.
151. Сартр Ж. Тошнота / Жан-Поль Сартр. – М.: АСТ, 2003. – 416 с.
152. Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 296 с.
153. Скирбекк Г. История философии / Г. Скирбекк, Н. Гилье ; [пер. с англ. В.Кузнецов]. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 800 с.
154. Сміт А. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Адам Сміт ; [пер. О. Васильєва, М. Межевікіної, А. Малійського]. – К.: Port-Royal, 2001. – 594 c.
155. Соловьев В. Три речи в память Достоевского / В. Соловьев // Спор о справедливости / В. Соловьев. – Харьков: Фолио, 1999. – C. 587-621.
156. Сорос Д. Утвердження демократії / Джордж Сорос ; [пер. з англ. О.Коваленко]. – К.: Основи, 1994. – 224 с.
157. Софисты // Антология мировой философии. Т. 1. – М.: Мысль, 1969. – С. 315-320.
158. Спиноза Б. Основы философии Декарта, доказанные геометрическим способом / Бенедикт Спиноза // Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1957. – Т. 1. – С. 173-264.
159. Спиноза Б. Этика, доказанная в геометрическом порядке / Бенедикт Спиноза // Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1957. – Т. 1. – С. 359-616.
160. Табачковский В.Г. Человеческое мироотношение: данность или проблема? / В.Г.Табачковский. – К.: Наукова думка, 1993. – 176 с.
161. Табачковский В.Г. Эвристические функции мировоззренческого сознания / В.Г.Табачковский и др. – К.: Наукова думка, 1989. – 260 с.
162. Таран В.О. Ідеологія перехідного суспільства (соціально-філософський аналіз ідеологічного процесу в пострадянській Україні) / В.О.Таран. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС, 2000. – 316 с.
163. Тейлор Ч. Джерела себе / Чарльз Тейлор ; [пер. з англ. А.Васильченко та ін.] – К.: Дух і літера, 2005. – 696 c.
164. Тейлор Ч. Етика автентичності / Чарльз Тейлор ; [пер. з англ. А.Васильченко]. – К.: Дух і літера, 2002. – 128 с.
165. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і “політика визнання” / Чарльз Тейлор ; [пер. з англ.]. – К.: Альтерпрес, 2004. – 172 c.
166. Тейлор Ч. Демократическое исключение (и "лекарство" от него?) / Чарльз Тейлор ; [пер. c англ. Е.Малахова] / Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН. – 2002. – С. 11-37.
167. Токвіль А. Про демократію в Америці / Алексис де Токвиль ; [пер. з франц. Г.Філіпчук, М.Москаленко]. – К.: Всесвіт, 1999. – 590 с.
168. Толстой Л. В чем моя вера? / Лев Толстой. – М.: Логос, 2004. – 562 с.
169. Українка Л. Завжди терновий вінець / Леся Українка. // Зібрання творів у 12 т. – К.: Наукова думка, 1975. – Т. 1. – C. 388.
170. Унамуно М. О трагическом чувстве жизни у людей и народов / Мигель де Унамуно ; [пер. с испанского Е.Гараджа]. – М.: “Символ”, “Мартос”, 1997. – 414 с.
171. Уолцер М. О терпимости / Майк Уолцер ; [пер. с англ. И.Мюрнберг]. – М.: Идея-Пресс, 2000. – 160 с.
172. Фауст и Заратустра. – Санкт-Петербург: Азбука, 2001. – 320 с.
173. Фейербах Л. Вопрос о бессмертии души с точки зрения антропологии / Людвиг Фейербах // Сочинения в 2-х т. – М.: Наука, 1995. – Т. 1. – С. 275-433.
174. Фейербах Л. Необходимость реформы философии / Людвиг Фейербах // Сочинения в 2-х т. – М.: Наука, 1995. – Т. 1. – С. 64-69.
175. Фейербах Л. Сущность христианства / Людвиг Фейербах. – М.: Мысль, 1965. – 416 с.
176. Фейербах Л. Основные положения философии будущего / Людвиг Фейербах // Сочинения в 2-х т. – М.: Наука, 1995. – Т. 1. – C. 245-312.
177. Філософія / [Є.М.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький, Л.А.Чекаль]. – К.: ВЦ “Академія”, 2001. – 576 с.
178. Філософія / [Л.В.Губернський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.] ; за ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 2001. – 457 с.
179. Філософія: світ людини / [В.Г.Табачковський, М.О.Булатов, Н.В.Хамітов та ін.]. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
180. Філософський енциклопедичний словник / [за ред. В.І.Шинкарука та ін.]. – К.: Абрис, 2002. – 744с. – (Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ).
181. Фихте И.Г. Основа общего наукоучения / И.Г.Фихте // Сочинения в 2 т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т. 1. – С. 65-337.
182. Франкл В. Общий экзистенциальный анализ / Виктор Франкл // Человек в поисках смысла / Виктор Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – С. 157-283.
183. Франкл В. Самотрансценденция как феномен человека / Виктор Франкл // Человек в поисках смысла / Виктор Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – С. 54-69.
184. Франкл В. Человек перед вопросом о смысле / Виктор Франкл // Человек в поисках смысла / Виктор Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – C. 284-307.
185. Франкл В. Что такое смысл? / Виктор Франкл // Человек в поисках смысла / Виктор Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – C. 284-307.
186. Фромм Э. Психоанализ и религия / Эрих Фромм ; [пер. с англ. А. А. Яковлев] // Сумерки богов / Ф. Ницше, З. Фрейд, Э. Фромм, А. Камю, Ж.-П. Сартр. – М.: Политиздат, 1989. – С. 143-221.
187. Фукуяма Ф. Началась ли история опять? / Френсис Фукуяма ; [пер. с англ. А.Коноваленко] // Огонек. – 2002. – № 48. – С. 28-29.
188. Хайек Ф. Дорога к рабству / Фридрих фон Гайек ; [пер. с англ. М.Гнедовский]. – М.: "Экономика", 1992. – 176 с.
189. Хайек Ф. Контрреволюция науки. Этюды о злоупотреблении разумом / Фридрих фон Гайек ; [пер. с англ. Е.Николаенко]. – М.: Фонд "Либеральная миссия", ОГИ, 2003. – 288 с.
190. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма / Фридрих фон Гайек ; [пер. с англ. Е.Осипова]. – М.: Новости, 1992. – 302 с.
191. Хамітов Н.В. Людвіг Фейєрбах як родоначальник некласичної філософії / Н.В.Хамітов // Історія філософії. Проблема людини та її меж / Н.Хамітов, Л.Гармаш, С.Крилова. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 166-169.
192. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности / Cэмюэль Хантингтон ; [пер. с англ. А.Башкиров]. – М.: АСТ, 2004. – 636 с.
193. Хесле В. Философия и экология / Витторио Хесле ; [пер. с нем. А.К.Судаков]. – М.: АМ1, 1994. – 158 с.
194. Чанышев А.Н. Мировоззрение и философия / А.Н.Чанышев // Мысли и жизнь. – Уфа, 1993. – C. 226-240.
195. Чанышев А.Н. Начало философии / А.Н.Чанышев. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. – 184 с.
196. Чанышев А.Н. Философия как “филология”, как мудрость и как мировоззрение / А.Н.Чанышев // Вестник МГУ. Серия 7. Философия. – 1996. – № 6. – C. 30-48.
197. Шестов Л. Достоевский и Ницше (Философия трагедии) / Лев Шестов. – М.: Грааль, 2001. – 160 с.
198. Шестов Л. Киркегард и Достоевский / Лев Шестов // Киркегард и экзистенциальная философия / Лев Шестов. – М.: Прогресс-Гнозис, 1992. – C. 8-27.
199. Шопенгауер А. Мир как воля и представление / Артур Шопенгауер. – М.: Харвест, 2007. – 848 с.
200. Шпорлюк Р. Чому українці є українцями / Роман Шпорлюк // Критика. – 2003. – № 4. – С. 67-79.
201. Эррикер К. Буддизм / К.Эриккер ; [пер. с англ. Л. Бескова]. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 304 c.
202. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс ; [пер. c нем. М.Левина]. – М.: Республика, 1994. – 527 с.
203. Acton H. The Illusion of the Epoch: Marxism-Leninism as a Philosophical Creed / Henry Acton. – Indianapolis: Liberty Fund Inc., 2003. – 288 р.
204. Collins R. Sociology: prescience or antiscience? / Randall Collins // American Sociological Review. – 1989. – Vol. 54. – P. 124-139.
205. Foucault M. Discipline & Punish / Michael Foucault. – New York: Vintage, 1995. – 352 p.
206. Kollingwood R.G. An Essay on Philosophical Method / Robert Kollingwood. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 482 p.
207. Mill J.S. Utilitarianism / John Stuart Mill. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 168 р.
208. Rescher N. The Strife of Systems / Nicolas Rescher. – Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 1985. – 283 р.