ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ




  • скачать файл:
  • title:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ТВОРЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
  • The number of pages:
  • 192
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
  • The year of defence:
  • 2003
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА


    На правах рукопису


    Воронюк Ірина В’ячеславівна

    УДК 37.015.3 053.5:159.954


    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


    19.00.07 педагогічна та вікова психологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук






    Науковий керівник ЗІНЧЕНКО ЛЮДМИЛА
    МИКОЛАЇВНА
    кандидат психологічних наук, доцент









    Київ 2003














    ЗМІСТ

    ВСТУП_____________________________________________________________________ 4

    РОЗДІЛ 1.
    ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ 11
    1.1. Підходи до вирішення проблеми креативності в зарубіжній психології 12
    1.2. Проблема розвитку творчості в традиційній та вітчизняній психології 25
    1.3. Психологічна характеристика творчої особистості та її структури________________________________________________ 39
    1.4. Творчий потенціал і самореалізація особистості_____________ 57
    Висновки до розділу 1_____________________________________ 70

    РОЗДІЛ 2.
    ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ_________________________________________________________ 72
    2.1. Особливості прояву творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку 72
    2.2. Багатовимірний системний підхід у дослідженні проблеми творчої самореалізації молодших школярів_______________________________________ 83
    2.3. Методичні підходи до організації експерименту та порівняльна оцінка значущості відмінностей загальних та вибірко­вих груп досліджуваних 98
    2.4. Кореляційний аналіз зв’язку творчого потенціалу з показниками дослідження загальних та вибіркових масивів____________________________ 103
    2.5. Стру­к­ту­р­ний ана­ліз ем­пі­ри­ч­них по­ка­з­ни­ків особистості та тво­р­чої тенденції мо­ло­д­ших шко­ля­рів________________________________________ 117
    Висновки до розділу 2____________________________________ 132
    РОЗДІЛ 3.
    РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСОБІВ СТИМУЛЮВАН­НЯ ТВОРЧОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ_____________________________________ 135
    3.1. Стратегічні, тактичні та методичні аспекти активізації та формування вчителем творчого стану та креативності молодших школярів____________ 136
    3.2. Організація формуючого експерименту та програма соціально-психологічного тренінгу стимулювання творчого потенціалу молодших школярів_ 142
    3.3. Результати формуючого експерименту з розвитку креативності молодших школярів_______________________________________________ 151
    3.4. Структурні зміни особистості молодших школярів у соціально-психологічному тренінгу креативності_____________________________________ 168
    Висновки до розділу 3 ____________________________________ 185

    ВИСНОВКИ_______________________________________________________________ 188

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________________ 193

    ДОДАТКИ________________________________________________________________ 216












    ВСТУП
    Побудова демократичного суспільства з високорозвиненою економікою об’єктивно зумовлює потребу в розвитку значного творчого та інтелектуального потенціалу людини, своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості. За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне рефор­мування галузі на основі прийнятої Урядом Державної національної Програми Освіта” (Україна ХХІ століття).
    У Конституції України, Законах України Про освіту”, Про мови в Україні”, Про загальну середню освіту”, Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, Державних національних програмах Освіта” (Україна ХХІ століття), Діти України”, Постанові Кабінету Міністрів України №1717 від 16.11.2000 року Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” визначено, що відродження суспільства України, його розвиток значною мірою залежить від творчості та активності його членів, їх ініціативи; тих умов, які створюються для розвитку та реалізації потенціалу кожної особистості.
    Реалізація загальнодержавних програм передбачає вдосконалення існуючих і розробку нових педагогічних систем та психологічних підходів розвитку особистості дітей, знаходження нових методів підвищення якості та інтенсивності навчально-виховного процесу, що потребує нових психолого-педагогічних досліджень.
    Проблема формування творчої особистості вказується як мета в будь-якій педагогічній системі. Внутрішня особистісна тенденція до творчого вирішення проблем у психолого-педагогічній літературі отримала назву креативність”. З психологічної точки зору креативність це тісно пов’язана з іншими рисами в цілісну систему властивість особистості. Предметом спеціального вивчення вона виступила в дослідженнях як зарубіжних (М.Воллах
    [289], Дж.Гілфорд [267], Х.Грубер [270], Дж.Девідсон [264], Н.Коган [289], С.Медник [278], Р.Муні [285], П.Торренс [287], Д.Фельдман [265], Дж.Фодор [266], Д.Харрингтон [261], А.Штейн [214] та ін.), так і вітчизняних вчених (Т.Галкіна [47], Є.Григоренко [214], В.Дружинін [58], В.Козленко [82], П.Кравчук [92], Л.Ляхова [118], В.Моляко [136], Я.Пономарев [160], К.Торшина [226] та ін.).
    З погляду психодіагностики та психометрики креативність трактується як вектор інтенсивності творчої тенденції особистості, що включає можливість її виміру, знаходження зв’язків з іншими проявами особистості (А.Анастасі [7], Є.Ар­тем’єва [11], С.Бешелев [17], В.Бітінас [20], Е.Браверман [27], Ф.Гуревич [50], Є.Мартинова [], В.Мельников [128], М.Мучник [27], Я.Окунь [152], Г.Суходольський [216], Л.Ямпольський [128] та ін.). Як і будь-яку позитивну властивість, креативність важливо формувати якомога раніше. Найбільш сприятливим періодом для цього, на думку науковців, вважають молодший шкільний вік, коли спонтанна і, часто, репродуктивна творчість дошкільного віку з'єднується зі швидко зростаючим інтелектом, абстрактним мисленням, логічністю. У цьому віці істотно зростає можливість самостійної постановки цілей, мотивування себе, пошуку способів дій і контролю результатів, тобто, освоєння всіх компонентів психологічної структури діяльності (Л.Вержиковська [34], О.Кульчицька [101], Н.Литвинова [140], О.Матюшкін [122], В.Меде [125], В.Моляко [138], Г.Піорковський [125], Л.Чорна [140] та ін.).
    Практичний досвід роботи та наукові спостереження свідчать про те, що значна частина учнів у процесі освоєння навчальної діяльності та під її тиском стають пасивними виконавцями завдань і закінчують школу непристосованими, бездіяльними, незадоволеними життям членами суспільства. Щоб зберегти творчу тенденцію дошкільного віку, підсилити її у молодшому шкільному віці новими інтелектуальними, інструментальними й методичними можливостями, необхідне дослідження умов розвитку і детермінант творчого потенціалу молодших школярів. У такому аспекті проблема не вивчалась.
    Таким чином, соціальна значущість проблеми розвитку творчості в молодшому шкільному віці та її недостатня розробка й зумовили вибір теми нашого дослідження Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів”.
    Зв’язок із науковими планами і програмами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, затверджена на засіданні Вченої ради університету (протокол № 3 від 1 листопада 2001р.), та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2001 р.).
    Об’єкт дослідження творчість молодших школярів.
    Предмет дослідження психологічні особливості розвитку та реалізації творчого потенціалу учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.
    Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально виявити структуру факторів, які детермінують творчость молодших школярів, особливості функціонування креативності в системі властивостей їх особистості та умови стимулювання творчих станів і формування креативності як особистісної риси.
    В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що:
    1. Всистемі властивостей особистості молодших школярів креативність є системоутворюючим фактором творчої діяльності.
    2. Творчий потенціал молодших школярів обумовлений різними за структурою системами внутрішніх психологічних факторів, які залежать від статі дитини.
    3. Стимулювання творчих станів і розвиток креативності молодшого школяра може здійснюватися засобами соціально-психологічного навчання.
    Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:
    1. Обґрунтувати теоретичні й методичні підходи до вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу молодших школярів.
    2. Виявити психологічні особливості та статеві відмінності функціонування креативності в системі властивостей особистості.
    3. Дослідити залежність рівня творчого потенціалу молодших школярів від соціально-психологічних та навчально-виховних умов їх розвитку.
    4. Розробити та апробувати систему методів, стратегій і тактик їх застосування в процесі стимулювання творчого стану дітей і формування креативності засобами соціально-психологічного тренінгу.
    Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення філософії та психології щодо формування особистості в процесі активної творчої діяльності, ролі дорослих у становленні обдарованої особистості (Г.С.Костюк [90], С.Д.Максименко [120], Е.О.Мілерян [37], В.О.Моляко [137], Д.Ф.Ніколенко [153] та ін.); загальноконцептуальні принципи вивчення проблеми обдарованості (О.М.Матюшкін [122], В.О.Моляко [136], О.І.Кульчицька [138], М.О.Холодна [238] та ін.) та особливостей навчання обдарованих дітей (Дж.Гілфорд [267], Б.Блум [173], М.Карне [142], Дж.Рензуллі [232] та ін.); принципи та проблеми керівництва розвитком здібностей у дітей (Г.С.Костюк [89], Н.С.Лейтес [110] та ін.); положення загальної психометрики, психодіагностики та консультування (А.Анастасі [7], А.А.Бодальов [25], В.В.Бурлачук [205], В.В.Столін [213], С.М.Хоружий [239] та ін.).
    Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел із проблем визначення, вимірів і розвитку творчого потенціалу особистості; психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); метод експертних оцінок; методи математичної статистики (варіаційний, кореляційний, кластерний і факторний аналіз); методи активного соціально-психологічного навчання.
    База дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №45 м. Херсона. Дослідженням було охоплено 190 дітей. Дослідження здійснювалось впродовж 1998-2002 років.
    Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в уточненні змісту понять креативність”, творчий потенціал”, творчий стан” із позицій послідовного системного багатовимірного підходу; в розширенні уявлень про психологічні детермінанти творчого потенціалу на рівні властивостей особистості; у виявленні міжстатевих відмінностей детермінації творчого потенціалу молодших школярів у системі властивостей особистості; у встановленні зв’язків між рівнем творчого потенціалу та компонентами особистості в навчально-виховному процесі; в обґрунтуванні психолого-педагогічних підходів до стимулювання творчого стану й розвитку креативності молодших школярів на основі використання активних методів навчання.
    Особистий внесок автора полягає у розширенні уявлень про психологічні детермінанти творчого потенціалу на рівні властивостей особистості, виявленні міжстатевих відмінностей внутрішньої детермінації творчого потенціалу молодших школярів, визначенні та обґрунтуванні педагогічних підходів до стимулювання творчого стану, в розробці на підставі даних дослідження програми соціально-психологічного тренінгу стимулювання творчих станів дітей. У спільних публікаціях відображені основні ідеї та кількісні результати дослідження автора дисертації.
    Практичне значення дослідження полягає у тому, що апробований пакет психодіагностичних методик для вимірювання латентних факторів творчого потенціалу, виявленні можливості відстеження еволюції дитини в багатовимірному просторі властивостей особистості (метод кластерного аналізу) та формуванні на цій основі індивідуальної стратегії розвитку креативності особистості молодших школярів, також розроблена система психолого-педагогічних засобів стимулювання творчості молодших школярів можуть використовуватися шкільними психологами та вчителями початкових класів з метою розвитку їх креативності. Для вчителів початкових класів розроблено та опубліковано методичні рекомендації з формування творчих станів та розвитку креативності молодших школярів.
    Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалась методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки та адекватним використанням кількісних і якісних методів аналізу даних; використанням багатомірного підходу в інтерпретації результатів. Обробка даних проводилася з використанням ЕОM К6-2 за допомогою статистичної програми KELLY, електронних таблиць MS Excel 97.
    Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (м. Херсон, 23-25 вересня 1997 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Розвиток творчих здібностей сільських учнів в умовах навчального закладу для обдарованих дітей” (м. Херсон, 19-21 вересня 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Системно-розвивальне навчання: суть, досвід, проблеми” (м. Рівне, 11-12 листопада 2001 р.), Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (м.Київ, 17-18 грудня 2001 р.), науково-практичній конференції Проблеми розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів у процесі курсової перепідготовки” (м. Херсон, 12 березня 2002 р.), на звітних наукових конференціях кафедр Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (1997-2002 рр.), засіданнях кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, на курсах підвищення кваліфікації вчителів Південноукраїнського РІПО (м. Херсон, 1998-2002 рр.).
    Результати дослідження впроваджуються у Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів протягом 1998-2001 рр. ( довідка № 37 від 14 лютого 2002 р.) та у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 45 м. Херсона протягом 1998-2001 рр. ( довідка № 21 від 7 лютого 2002 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 10 публікаціях автора, з яких 5 у фахових наукових виданнях, затверджених переліком ВАК України, матеріалах конференцій, методичних рекомендаціях.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (290 найменувань), додатків. У ній подано 17 таблиць на 20 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 192 сторінках.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми реалізації творчого потенціалу молодших школярів, що виявляється у розкритті сутності й специфіки цього процесу, виявленні особливостей прояву творчого потенціалу в дітей молодшого шкільного віку, застосуванні багатовимірного системного підходу до дослідження творчої самореалізації молодших школярів та розробці системи психолого-педагогічних засобів стимулювання їх творчості.
    1. Креативність як властивість особистості виявляється в тенденції до вирішення проблем по-новому, новими засобами, семантичними стрибками”, конфігураціями дій або методів та ін. Для активізації креативності необхідно створення особливого психічного стану. Емпірично креативність виявляється як головна компонента системи тестових і експертних оцінок творчого потенціалу, певним чином пов’язана з іншими властивостями особистості. Це дозволяє вважати її одним із системоутворюючих факторів структури особистості, що вливає та обумовлює рівень розвитку особистості та її самореалізації.
    2. Максимальне виявлення творчого потенціалу виникає в тих ситуаціях, коли дитина намагається використати нетиповий для себе засіб (метод, властивість) вирішення проблеми. Інакше кажучи, творчість це ефект взаємодії спроб одночасного використання протилежних властивостей особистості (раціональності й ірраціональності, зосередженості й розсіяності уваги, організованості та дезорганізації та ін.).
    3. Творчій потенціал молодших школярів має статеві відмінності. У дівчаток він більшою мірою обумовлений інтуїтивним, підсвідомим, чуттєвим, неврівноваженим, у хлопчиків раціональним, логічним, соціальними взаємодіями.
    4. Креативність реалізується в реальні творчі дії молодших школярів за умови одночасної активізації протилежних властивостей особистості, що можливо реалізувати в простій педагогічній стратегії коливання "маятника психічного стану”. Емпіричне дослідження підтверджує таку можливість підвищення творчої продуктивності. Достатньо довга за часом активізація протилежних рис закріплює потенційну креативність дитини на рівні повсякденних дій і рішень. Реальні особистісні зміни підтверджені методом кластерного аналізу: у багатовимірному просторі властивостей особистості молодші школярі еволюціонують до кластеру учнів з високим рівнем творчих досягнень.
    5. Кожна предметна область потребує своєї конфігурації латентних факторів. Взаємодіями з творчими проблемами особистість формує конфігурацію рис, необхідну в даній предметній області творчості. Творчий потенціал полягає в близькості реальної конфігурації до конфігурації предметної області. Активізація необхідної конфігурації можлива засобами творчого стану, який є середнім між різними конфігураціями. І хоча про творчість можна говорити лише в термінах ймовірності, підвищення творчої продуктивності молодших школярів можливе за рахунок формування нових зовнішніх і внутрішніх умов їх діяльності.
    6. Творча продуктивність молодших школярів являє собою системний ефект взаємодії двох факторів креативності та системи предметних знань і навичок, де інші фактори сприяють або гальмують цю взаємодію. Це обумовлює стратегію підвищення реальної творчої продуктивності одночасною активізацією двох компонент засобами соціально-психологічного тренінгу (психотехнічними вправами, творчими завданнями та ін.).
    7. Креативність молодших школярів значною мірою пов’язана з рисами, які негативно сприймаються вчителем, а тому формування творчого потенціалу учнів необхідно супроводжувати розвитком навичок контролю за негативними” аспектами креативності та готувати вчителів до конструктивного сприймання й використання небажаних” проявів креативності.
    8. Найбільш важливими принципами методики проведення психологічного тренінгу творчих станів є: 1) формування достатньо високої етики поведінки; 2) окреслення зони можливої творчості та попередження про небажані творчі прояви; 3) формування навичок гальмування помилкових творчих дій; 4) активізація творчого стану засобами СПТ із введенням, при необхідності, спеціальних психотехнічних вправ на блокування негативних сторін процесу самовиявлення.
    9. Структура особистості молодших школярів виявилася чутливою до цілеспрямованих педагогічних впливів, що проявляються в легкій активізації й переконфігурації рис і властивостей, які тренуються у вправах психологічного тренінгу.
    10. У психологічному аспекті цілеспрямоване формування єдності та активності протилежних властивостей особистості засобами соціально-психологічного тренінгу креативності стимулює глибинні структурні зміни зв’язків їх рис, а в педагогічному аспекті - дозволяє дитині навчитися уникати негативних сторін, що обов’язково супроводжують творчість, контролювати свій і обирати необхідний психічний стан за власним рішенням, підвищити ймовірність творчої самореалізації.
    11. Реальна творча продуктивність молодших школярів це системний ефект взаємодії креативності (як властивості особистості) та системи понять, вмінь і навичок у певній предметній області. Соціально-психологічний тренінг активізує й зближує ці два вектори в багатовимірному просторі в особистісній структурі, що забезпечує значне збільшення показників творчих досягнень. Розроблена теоретична модель конструювання психологічного тренінгу може бути реалізована в будь-якій предметній області. Модель і принципи конструювання психологічного тренінгу з метою формування креативності особистості молодших школярів можуть бути покладені в основу розробки індивідуальних програм розвитку творчого потенціалу дітей, адаптувати їх до умов конкретної школи, індивідуальності учнів, технічних і організаційних можливостей.
    Проведене дослідження відкриває цікаві перспективи нової розробки проблеми формування креативності молодших школярів. До подальших напрямів досліджень проблеми формування творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку ми вважаємо за доцільне віднести наступні.
    1. Порівняльний аналіз впливу окремих психотехнічних вправ соціально-психологічного тренінгу на факторну структуру рис особистості (в тому числі й на креативність) із метою розробки найбільш ефективної педагогічної системи розвитку творчої особистості молодших школярів.
    2. Вивчення особливостей та еволюції особистості дитини в багатовимірному просторі психічних властивостей з метою розробки психодіагностичної системи спостереження за розвитком особистості та підготовки можливості формулювання індивідуальних програм прискореного розвитку креативності дітей.
    3. Дослідження й розробка методів самостійного ініціювання в собі творчого стану дитиною (без участі дорослих) з метою творчого вирішення учбових та життєвих проблем.















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





    1.


    Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. 1987. - №5.- С.70-78.




    2.


    Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980.- 335 с.




    3.


    Айдарова Л.И. Мир детства. Младший школьник / Л.И. Айдарова и др. Сост. А.В. Захарова, В.И. Слободчиков; Отв. ред. В.В. Давыдов. 2 изд.., доп. М.: Педагогика,1988. 272 с.




    4.


    Айзенк Г.Ю. Проверьте свои способности: Пер. с англ. А.Н. Лука, И.С. Хорола. М.: Педагогика: Пресс, 1992.- 176 с.




    5.


    Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука: Теория решения изобрет. задач. М.: Сов. радио, 1979. - 175 с.




    6.


    Ананьев Б.П. Избранные психологические труды: В 2-х томах. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 232 с.




    7.


    Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 2; Пер. с англ.
    / Под ред. К.М. Гуревича, В.И. Лубовского. М.: Педагогика, 1982.
    336 с.




    8.


    Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности.: Основы педагогики творчества. Казань: Изд-во Казан. ун-та,1988.- 236 с.




    9.


    Андреев В.И. Пакет десяти тестов на оценку интеллигентности, конкурентоспособности и творческого потенциала личности. - Казань, 1992. 45 с.




    10.


    Анциферова Л.И. Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 365 с.




    11.


    Артемьева Е.Ю., Мартынова Е.М. Вероятностные методы в психологии. М.: Изд. Моск. ун-та, 1975.- 206 с.




    12.


    Баєв Б.Ф. Психологічне вивчення учнів. К.: Радянська школа, 1977. 107 с.




    13.


    Барташников А.А., Барташникова И.А. Учись мыслить: Игры и тесты для детей 7-10 лет. Харьков: Фолио, 1998. - 480 с.




    14.


    Барташникова И.А., Барташников А.А. Учись играя: тренировка интеллекта. Игры и тесты для детей 5-7 лет. Харьков: Фолио, 1997. 412 с.




    15.


    Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. В.А. Пилиповского. М.: Прогресс, 1986. 420 с.




    16.


    Бернштейн С.М. О природе научного творчества: По зарубежным материалам // Вопросы философии. 1966. - № 6. С. 51-67.




    17.


    Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Статистика, 1980. 263 с.




    18.


    Библер В.С. Философско-психологические предположения Школы диалога культур. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1998. 215 с.




    19.


    Бине А. Измерение умственных способностей / В.А. Луков (подгот.); М. Владимирский (пер. с фр.). СПб.: Союз,1998. 432 с.




    20.


    Битинас В.П. Многомерный анализ в педагогике и педагогической психологии. - Вильнюс, 1971. 347 с.




    21.


    Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К., 1978. 140 с.




    22.


    Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка. К., 1996. 68 с.




    23.


    Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / НИИ общ. и пед. психологии АПН СССР, Сев. - Кавк. науч. центр высш. шк.; Отв. ред. и авт. предисл. Б.М. Кедров. Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1983. 173 с.




    24.


    Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96 с.




    25.


    Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные психол. труды. 2-е изд. перераб. М.: Междунар. пед. академия, 1995. 326 с.




    26.


    Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте: Психол. исследования. М.: Просвещение, 1968. 464 с.




    27.


    Браверман Э.М., Мучник М.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. М., 1983. 464 с.




    28.


    Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избранные психологические труды. М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО МОДЭК”, 1996. 390 с.




    29.


    Ванцвайг Поль. Десять заповедей творческой личности: пер. с англ. Вступ. слово В.С. Агеева. М.: Прогресс, 1990. 192 с.




    30.


    Ван Клив Дж. «200 экспериментов»: Пер. с англ. М.: «Джон Уайтли энд Санз», 1995. 256 с.




    31.


    Вайнола Р.Х. Формування творчої особистості школяра в системі виховної роботи: Авторефер. дис... канд. пед. наук: 13.00.07/ Національний педагогічний ун-т імені М.П.Драгоманова.- К.,1998.- 18 с.




    32.


    Введение в психологию / Под общ. ред. Петровского А. В. М.: Академия, 1996. 496 с.




    33.


    Венгер Л.А. Педагогика способностей. М.: Знание, 1973. 96 с.




    34.


    Вержиковська Л.Г. Творчий тренінг молодших школярів як фактор підготовки їх до суспільно-корисної праці // Психологія: республіканський науково-методичний збірник. К.: Радянська школа, 1986. - Вип. 26. С.86-93.




    35.


    Вержиковская Л.Г. Творчество младших школьников как условие их подготовки к общественно-полезному труду: Дис...канд. психол. наук: 19.00.07/ НИИ психологии УССР.- К., 1987.- 145 с.




    36.


    Винокурова Н.К. Развитие творческих способностей учащихся. М.: Образовательный центр «Педагогический поиск», 1999. 144 с.




    37.


    Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. К.: Радянська школа, 1976. 272 с.




    38.


    Виноградов А.Г. Система требований к диагностике креативного потенциала личности // Психология одарённости: проблемы, структура, показатели. - Киев, 1996.- С. 22-29.




    39.


    Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы. М.: Просвещение, 1982. 136 с.




    40.


    Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических исследованиях. - Л., 1970. 88 с.




    41.


    Вопросы психологии способностей / Под ред. В.А.Крутецкого. М., 1973. 216 с.




    42.


    Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников
    /Под ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. М.: Изд-во академии пед. наук РСФСР, 1962. 288 с.




    43.


    Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Изд. 2-е. М.: Просвещение, 1967. 92 с.




    44.


    Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под редакцией В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.




    45.


    Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах / Под ред. Д.Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. Т.4: Детская психология.
    432 с.




    46.


    Галин А.Л. Личность и творчество: Психологические этюды. Новосибирск: Новосиб. кн. изд-во, 1989. - 128 с.




    47.


    Галкина Т.В., Алексеева Л.Г. Диагностика и развитие креативности
    // Развитие и диагностика способностей. - М., Наука, 1991.- С. 170-178.




    48.


    Гальперин П.Я. Введение в психологию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 150 с.




    49.


    Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка: Пер. з рос. К.: Фірма «Віпол», 1993. 75 с.




    50.


    Гуревич К.М. Психологическая диагностика. М., 1981. 232 с.




    51.


    Гусев А.Н.. Измайлов Ч.А., Михалевская М.Б. Измерение в психологии: общий психологический практикум. 2-е изд. М.: Смысл, 1998.- 286 с.




    52.


    Давыдов В.В. Деятельный подход в психологии: проблемы и перспективы: Сб. науч. тр. / НИИ общей и пед. психологии. М., 1990. 180 с.




    53.


    Давыдов В.В. О понятии личности в современной психологии // Психологический журнал. 1988. Том 9. - № 4. С. 22-33.




    54.


    Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. - 240 с.




    55.


    Джос В.В. Практическое руководство по тесту Люшера. Кишинев, 1990.- 175 с.




    56.


    Долинська Л.В. Питання і проблемні ситуації з психології та педагогіки: Навч. посібник для студ. вузів / МО України. НПУ імені М.П.Драгоманова; За ред. О.В.Скрипченка, Л.В.Долинської, Т.М.Лисянської. Київ: НПУ, 1997. 232 с.




    57.


    Доровской А.И. Сто советов по развитию одаренности детей. М.: Российское педагогическое агентство, 1997. 310 с.




    58.


    Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб: Питер Ком, 1999.- 368 с.




    59.


    Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М.: Знание, 1986. 96 с.




    60.


    Ермолаева-Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей // Вопросы психологии. М., 1975. № 5. - С.166-175.




    61.


    Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. М.: Педагогика, 1987. 159 с.




    62.


    Загвязинский В.И., Гильманов С.А. Творчество в управлении школой. М.: Знание, 1991. 63 с.




    63.


    Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т. /АПН СССР; Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1986. Т.1. 318 с.; Т.2. 296 с.




    64.


    Зинченко Л.Н. Психологические особенности интеллектуально-речевого компонента педагогической деятельности: Дисканд. психол. наук: 19.00.07/ УГПУ имени Н.П. Драгоманова., К., 1994.- 163 с.




    65.


    Зінченко Л.М. Педагогічне мовлення. К., 1996. 44 с.




    66.


    Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности детей. - 2-е изд., доп. М.: Учпедгиз, 1961. 223 с.




    67.


    Игры обучение, тренинг, досуг... В 4-х кн. / Под ред.
    В.В. Петрусинского. М.: Новая школа, 1994. 368 с.




    68.


    Игры - обучение, тренинг, досуг... В 7-и кн. / Под ред. В.В. Петрусинского. - М.: Гуманитарный Центр « ЭНРОФ», 1995.- 88 с.




    69.


    Исследование проблем психологии творчества / Отв. ред. Я.А. Пономарев. М.: Наука, 1983. 336 с.




    70.


    Как развивать и воспитывать способности у детей. М.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1962. 120 с.




    71.


    Калошина И.П. Структура и формирование интеллектуального компонента в творческой деятельности учащихся. М., 1987. 38 с.




    72.


    Калошина Т.Ю. Тренинг креативности: разблокирование творческого потенциала личности и профессионала // Проблемы научно-технического творчества: материалы межреспубликанской научно-практической конференции. Одесса, 1992. С.228-290.




    73.


    Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс. М., 1977. 270 с.




    74.


    Карпенко З.С. Психотехніка у вихованні дитини. К.: НПЦ Перспектива, 1996. 48 с.




    75.


    Кедров Б.М. О творчестве в науке и технике: Науч.-попул. очерки для молодёжи. М.: Мол. Гвардия, 1987. 192 с.




    76.


    Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. Измаил, 1992. 96 с.




    77.


    Ковалев Г.А. Основные направления использования методов активного обучения в странах Запада // Психологический журнал, 1989. - № 1. С.42.




    78.


    Коваленко А.Б. Психологія розуміння учнями творчих задач. К.: Либідь, 1994. 116 с.




    79.


    Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека. М.: Мысль 1984. 251 с.




    80.


    Козаков В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология: Учебник для индустриально-педагогических техникумов. - М: Высш. школа, 1989. 383 с.




    81.


    Козленко В.Н. К вопросу диагностики креативности учащихся //Вопросы психологии познавательной деятельности учащихся средней школы и студентов. М.: Изд-во МГПИ, 1981. С.116-126.




    82.


    Козленко В.Н. Проблема креативности личности // Психология творчества: общая, дифференц., прикладная. М.: Наука, 1990. С.131-149.




    83.


    Козленко В.Н. Произвольная креативность личности и ее социальная инициативность // Организация внеклассной воспитательной работы в школе. Тамбов, 1977. С.118-122.




    84.


    Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражнения. Екатеринбург: Издательство АРД ЛТД. 1997. 144 с.




    85.


    Козырева А.Ю. Лекции по педагогике и психологии творчества
    / Научно-методический центр Пензенского городского отдела образования. Пенза, 1994. 344 с.




    86.


    Коломинский Я.Л. Полоролевое развитие ребенка в дошкольном возрасте // Генетические проблемы социальной психологии / Под ред. Я.Л. Коломинского, М.И. Лисиной. Минск, 1985. С.176-196.




    87.


    Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981.- № 2. С. 47-57.




    88.


    Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. К.: Радянська школа, 1968. 205 с.




    89.


    Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей. К.: «Знання», 1963. 80 с.




    90.


    Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Под ред. Л.Н. Проколиенко; АПН СССР. М.: Педагогика, 1988. 301 с.




    91.


    Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко; Упор. В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, О.Г. Губко, О.В. Проскура. К.: Радянська школа, 1989. 668 с.




    92.


    Кравчук П.Ф. Формирование творческого потенциала личности в системе высшего образования: Автореф. дисд-ра филос. наук: 22.00.06 / Московский пед. ун-т им. В.И. Ленина. М., 1992. 32 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА