Шамрай В’ячеслав Вікторович Вплив глобалізації та між­державної інтеграції на сучасний розвиток конституцій­ного права: проблеми теорії та практики

brief description

Шамрай В’ячеслав Вікторович, докторант юридич­ного факультету Київського національного університе­ту імені Тараса Шевченка: «Вплив глобалізації та між­державної інтеграції на сучасний розвиток конституцій­ного права: проблеми теорії та практики» (12.00.02 - конституційне право; муніципальне право). Спецрада Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ШАМРАЙ В’ЯЧЕСЛАВ ВІКТОРОВИЧ
УДК 342 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА МІЖДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
НА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА:
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ
12.00.02 – конституційне право; муніципальне право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання
ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
_______________ В. В. Шамрай
Науковий консультант – МАРЦЕЛЯК Олег Володимирович,
доктор юридичних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................15
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА
МІЖДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО .......28
1.1 Глобалізація та міждержавна інтеграція як концепт розвитку
та трансформації конституційно-правової дійсності ......................................28
1.2 Методологічні засади дослідження впливу процесів
глобалізації та міждержавної інтеграції на модернізацію
конституційного права......................................................................................53
1.3 Особливості формування предмету та принципів
конституційно-правового регулювання в умовах активізації
глобалізаційних процесів..................................................................................79
Висновки до 1 розділу.........................................................................113
РОЗДІЛ 2 ОНТОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ І
СПІВВІДНОШЕННЯ СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ І
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ
ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ............................................................119
2.1 Основні історичні етапи розвитку доктрини
конституціоналізму.........................................................................................119
2.2 Транснаціональний (глобальний) конституціоналізм та його
співвідношення з конституційним правом: онтологічний та
аксіологічний виміри ......................................................................................150
Висновки до 2 розділу.........................................................................171
РОЗДІЛ 3 ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ВЗАЄМОДІЇ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКІВ
ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА...................174
14
3.1 Інтернаціоналізація конституційного права та
конституціоналізація міжнародного правопорядку як сучасна тенденція
та умова розвитку правових систем...............................................................174
3.2 Особливості та форми взаємодії конституційного та
міжнародного правопорядків в умовах інтеграції держав............................201
Висновки до 3 розділу.........................................................................218
РОЗДІЛ 4 ПРАКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА
АКСІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНСТИТУТІВ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА
МІЖДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ................................................................221
4.1 Проблеми оновлення системи джерел конституційного права
та феномену їх інтернаціоналізації ................................................................221
4.2 Концептуальні підходи до визначення конституційного ладу,
суверенітету та наднаціональності в умовах глобальних викликів .............249
4.3 Міждержавна інтеграція та проблеми правового
прогнозування розвитку галузі конституційного права України .................271
Висновки до 4 розділу.........................................................................290
ВИСНОВКИ .......................................................................................295
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................304
ДОДАТКИ
Додаток 1.............................................................................................348
Додаток 2.............................................................................................353

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано
розв’язання наукової проблеми, вирішення якої полягає у проведенні
дослідження впливу процесів глобалізації та міждержавної інтеграції на
сучасне конституційне право. В результаті дослідження, сформульовано такі
основні положення та висновки, зокрема:
1. На сучасному етапі світового політико-правового і соціальноекономічного розвитку економічні, політичні, правові умови реалізації
функції міжнародної міждержавної інтеграції радикально змінилися,
безпосередньо відчуваючи на собі вплив взаємопов’язаних процесів
інтернаціоналізації конституційного права та конституціоналізації
міжнародного права, а саме: а) спостерігається значне підвищення ролі
загальновизнаних цінностей в економічному, соціальному, політичному,
правовому, культурному розвитку людства; б) важливим аспектом суспільної
модернізації стали швидкі технологічні зміни, інтенсифікація утвердження
основних прав і свобод людини та громадянина.
2. Процеси конституціоналізації міжнародного права виявляються у
формально-юридичній площині, передусім, через визначення принципів,
форм, напрямів та методів здійснення зовнішньої політики держави на рівні
конституційно-правового регулювання відповідних суспільних відносин.
Зважаючи на формально-юридичний аналіз положень сучасних
конституцій, можна стверджувати про те, що юридичний зміст
конституційно-правового регулювання зовнішньої політики має певну
структуру, яка складається з таких елементів: а) основні конституційні
принципи зовнішньої політики держави, включаючи завдання і цілі, які
переслідує ця держава стосовно інших держав, та засоби, форми і методи,
які вона використовує для реалізації своїх інтересів; б) зовнішньополітична
компетенція органів державної влади (функції та повноваження); в)
розподіл зовнішньополітичної компетенції між органами публічної влади в
296
унітарній державі або між федерацією та її суб’єктами (у державах з
федеративною формою державного устрою).
3. Здатність держав до взаємодії на універсальному та регіональному
рівнях міждержавної інтеграції на сучасному етапі значною мірою визначає
їх функціонування (враховуючи передачу суверенних прав наднаціональним
органам) для подолання негативних наслідків глобальної економічної кризи,
новітніх викликів безпекового характеру, захисту національної
ідентичності, нелегальної міграції, що іманентно зумовлює
взаємозалежність імплементації міжнародних стандартів та формування
ефективного конституційного правопорядку у сучасних умовах для
вирішення спільних глобальних завдань.
4. Під конституційною реформою запропоновано розуміти зміну форм
та методів організації публічної влади, а саме – обрання оптимальної для
забезпечення ефективної життєдіяльності суспільства, що ґрунтується на
принципах: верховенства права, демократичної форми державного устрою,
розподілу компетенції між вищими органами державної влади та
незалежності між ними, децентралізації публічної влади та розвитку
місцевого самоврядування тощо. Під конституційно-правовою реформою у
сучасних умовах правової глобалізації та європейської міждержавної
інтеграції потрібно розуміти реформування безпосередньо галузі
конституційного права, як пріоритетної національної галузі права,
формально-юридичне оновлення та удосконалення конституційного
нормативно-правового матеріалу на усіх його системних рівнях, таких, як
норми, інститути, підгалузі та галузь загалом.
5. Предмет галузі конституційного права, його об’єктний та
суб’єктний склад в умовах глобалізації та міждержавної інтеграції
об’єктивно розширюється, регулює найважливіші суспільні відносини, що
онтологічно ґрунтуються на універсальних загальновизнаних правових
цінностях, принципах, нормах захисту та забезпечення прав людини і
громадянина, загальних засадах конституційного ладу, статусах органів
публічної влади (національного та наднаціонального рівнів), при реалізації
297
іманентної функції міждержавної інтеграції сучасної демократичної,
соціальної, правової держави.
При цьому до найважливіших особливостей визначення предмету
галузі конституційного права в умовах активізації глобалізаційних процесів,
віднесено: а) галузеві предмет, метод, принципи, норми, інститути
конституційного права, які універсалізуються та уніфікуються під впливом
правової глобалізації та міждержавної інтеграції, що виявляються у
взаємопов’язаних тенденціях інтернаціоналізації конституційного права та
конституціоналізації міжнародного права; б) вплив глобалізації значно
посилює роль та значення принципів конституційного права у регулюванні
суспільних відносин; в) посилюється роль та значення судової практики не
тільки у тлумаченні конституційно-правових норм, але і в механізмі
конституційної правотворчості; г) відбувається об’єктивний процес
формування нових підгалузей конституційного права, зокрема таких, як
парламентське право, виборче право, референдумне право, муніципальне
право, медичне право, міграційне право, освітнє право тощо; ґ) посилюється
необхідність адаптації національної правової системи до універсальних та
регіональних правових стандартів у всіх важливих сферах суспільних
відносин, що безпосередньо впливає на можливість якісної конституційної
модернізації; д) посилюється конституціоналізація універсальних та
регіональних стандартів у сфері прав людини, організації влади,
територіального устрою; е) відбувається поступова трансформація
національного конституціоналізму до принципово нової форми –
транснаціонального (глобального) конституціоналізму, що є глобальним за
своєю правовою природою, характером та масштабом.
6. Конституціоналізація основних принципів міжнародного права у
конституційному праві України є досить обмеженою, порівняно з
конституційно-правовим регулюванням держав-членів ЄС, і фактично
виражається лише у ст. 18 Конституції України, згідно з якою
зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її
національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і
298
взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за
загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
7. Значний вплив на конституційно-правове регулювання в умовах
правової глобалізації та міждержавної інтеграції здійснює комплекс
міжнародних договорів держави як на універсальному, так і на
регіональному рівнях міждержавної взаємодії, так як на сучасному етапі
міжнародний договір здатен регулювати не лише сферу міждержавних
відносин, але і внутрішньодержавну політику, причому у деяких випадках
необхідність дотримання загальнолюдських (універсальних) правових
цінностей не залежить від внутрішньої політичної волі держави, а є її
обов’язком безпосередньо як члена міжнародного співтовариства, що
відображає процес конституціоналізації міжнародного права в частині його
основоположних принципів, зокрема принципу поваги до прав людини