Василенко Александра Сергеевна. Унификация правил электронной коммерции в рамках ЮНСИТРАЛ
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, визначаються мета й завдання дослідження, стан наукового опрацювання проблеми; характеризуються об’єкт, предмет і методи дослідження; розкриваються отримані внаслідок наукових пошуків основні результати дослідження, їх наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводиться інформація про апробацію основних положень дисертаційного дослідження. Розділ перший «Загальна характеристика діяльності ЮНСІТРАЛ з уніфікації права міжнародної торгівлі» складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню наукових досягнень вітчизняних вчених в сфері електронної комерції, подається загальна характеристика основних сфер гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі ЮНСІТРАЛ, а також основних засобів, які використовуються ЮНСІТРАЛ для гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі. У підрозділі 1.1. «Постановка проблеми та рівень її дослідження у вітчизняній науці» досліджується розвиток наукової думки в сфері уніфікації правил електронної комерції в рамках ЮНСІТРАЛ. Українське законодавство в сфері електронної комерції тільки починає формуватись, що зумовлює активізацію наукових розробок щодо дослідження правових засад електронної комерції. На підставі аналізу наукових праць виділено тенденції розвитку наукових досліджень в сфері уніфікації правил електронної комерції в рамках ЮНСІТРАЛ. Дослідження ряду вчених стосувались окремих питань, які виникають у зв’язку із функціонуванням електронної комерції. Такі питання залишаються згідно підходу ЮНСІТРАЛ на вирішення національного законодавства, а отже, такі дослідження не стосувались основних питань, які підіймає ЮНСІТРАЛ. Виходячи із аналізу наукових досліджень, які були проведені вітчизняними науковцями, праці яких були присвячені окремим питанням електронної комерції, інформаційних відносин, зроблено висновок, що такі дослідження в більшості звертають увагу на важливість прийняття та аналізу документів, підготовлених ЮНСІТРАЛ, та на їх основі прийняття окремого закону України, присвяченого електронній комерції, проте такі дослідження носять фрагментарний характер та не дають змоги дати комплексне уявлення про важливість та необхідність врахування здобутків ЮНСІТРАЛ в сфері електронної комерції в чинному законодавстві України. Зазначене свідчить, що проблематика уніфікації правил електронної комерції в рамках ЮНСІТРАЛ в Україні не отримала концептуального висвітлення в юридичній літературі, а тому дослідження основних документів, підготовлених ЮНСІТРАЛ, однією із пріоритетних сфер діяльності якої є електронна комерція, має важливе теоретичне та практичне значення. У підрозділі 1.2. «Основні засоби та сфери гармонізації й уніфікації права міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ» досліджуються засоби та сфери гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ. 10 Автор аналізує зміст і співвідношення понять гармонізація та уніфікація. Автор погоджується із тим, що уніфікацію норм права слід розглядати як частину процесу гармонізації національних правових систем, спрямованого на усунення перешкод у подальшому розвитку міжнародної торгівлі шляхом застосування єдиних чи схожих норм як прямої дії, так і колізійних норм. Досліджено такі сфери гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ, як міжнародна купівля-продаж товарів й суміжні угоди, міжнародні перевезення вантажів, міжнародний комерційний арбітраж та погоджувальна процедура, державні закупівлі, забезпечувальні угоди, контракти на будівництво, міжнародні розрахунки, електронна комерція, транскордонна неспроможність. Доведено, що ЮНСІТРАЛ підтвердила необхідність продовження роботи з удосконалення та підготовки правил використання електронних документів, включаючи у сферах, в яких раніше обмежувалось використання електронних засобів зв’язку (вексель, чек, транспортні документи, коносаменти, складські свідоцтва, ордери на видачу вантажу тощо), підкреслюючи необхідність створення міжнародного режиму, що полегшує трансграничне використання електронних документів. Розглянуто основні засоби гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ, серед яких: конвенції, типові закони, законодавчі принципи і рекомендації, типові положення. На підставі їх аналізу визначено переваги та недоліки засобів уніфікації та гармонізації права міжнародної торгівлі в діяльності ЮНСІТРАЛ. Доведено, що ЮНСІТРАЛ постійно вдосконалює засоби уніфікації та гармонізації норм міжнародного приватного права, використовуючи при цьому гнучкий і функціональний підхід для модернізації і узгодження права міжнародної торгівлі, серед яких помітна роль відведена інструментам «м’якого права». Розділ другий «Гармонізація та уніфікація правового регулювання електронної комерції в рамках ЮНСІТРАЛ» складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню еволюції окремих засобів гармонізації та уніфікації норм міжнародного права, еволюції змісту норм торгового права, і в електронній комерції зокрема, в розвитку яких ЮНСІТРАЛ відіграла ключову роль, шляхом аналізу ТЗ про е-комерцію, ТЗ про е-підписи та Конвенції про електронні повідомлення в міжнародних договорах. У підрозділі 2.1. «Гармонізація норм електронної комерції в документах ЮНСІТРАЛ» проведено аналіз норм м’якого права – ТЗ про е-комерцію та ТЗ про е-підписи. На підставі аналізу документів ЮНСІТРАЛ автором досліджено мету прийняття ТЗ про е-комерцію та ТЗ про е-підписи, визначено їх структуру, проведено детальний аналіз принципів, на яких ґрунтуються ТЗ про е-комерцію та ТЗ про е-підписи, а також інших положень цих документів, що мають важливе практичне і теоретичне значення для повноцінного функціонування електронної комерції. 11 Дослідження змісту ТЗ про е-комерцію та ТЗ про е-підписи дозволили виділити положення, які мають переваги у правовому регулюванні електронної комерції, а також акцентувати увагу на низці питань, які потребують вирішення. Доведено, що не дивлячись на те, що положення ТЗ про е-комерцію до моменту імплементації їх у внутрішнє законодавство держав, не є обов’язковим до виконання на території відповідної держави, ТЗ про е-комерцію відіграє важливу роль у сприянні використанню сучасних методів передачі даних і в забезпеченні визначеності відносно використання таких методів в міжнародній і внутрішній електронній комерції, сприянні уніфікації права. Автор акцентує увагу на тому, що ТЗ про е-комерцію заклав правові основи діяльності в сфері електронної комерції, встановив основні критерії, яким повинні відповідати повідомлення даних з тим щоб вважатися функціональним еквівалентом паперового документу, встановив вимоги для підпису у сфері паперових документів, вимоги відносно форми, якій повинно відповідати повідомлення даних, аби вважатися функціональним еквівалентом оригіналу документу. Досягненням ТЗ про е-комерцію автор вважає встановлення таким документом правил укладення угод з використанням електронних засобів зв’язку, регламентацію поведінки осіб у випадку відправлення повідомлення не уповноваженою особою, помилкового дублювання повідомлень, встановлення часу і місця відправлення та отримання повідомлення в умовах електронної передачі даних, можливість використання «гіпертекстових зв'язків» тощо. Проте, автором наголошується, що ТЗ про е-комерцію не вирішується низка питань, які повинні бути врегульовані внутрішнім законодавством (наприклад, питання про можливі помилки та неполадки у функціонуванні інформаційних систем і інше). Зроблено висновок, що прийняття ТЗ про е-підписи є послідовним кроком після ухвалення ТЗ про е-комерцію. ТЗ про е-підписи відтворює загальні положення ТЗ про е-комерцію, а також розвиває їх. ТЗ про е-підписи відіграє важливу роль в наданні всім зацікавленим сторонам, включаючи сторону, що підписує повідомлення, сторону, що покладається на підпис і постачальника сертифікаційних послуг, стандарту розумної поведінки, якої необхідно дотримуватися відносно електронних підписів. Доведено, що ТЗ про е-підписи є більш точним, містить менше гнучких правил та надає більше повноважень державним органам встановлювати правила щодо визначення прийнятності електронних підписів. З іншого боку, можливо саме така відсутність гнучких правил і є причиною того, що сприйняття ТЗ про е-підписи є більш дискусійним, на відміну від сприйняття ТЗ про е-комерцію
