Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Криминалистика; судебно-экспертная деятельность; оперативно-розыскная деятельность
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі наведено обґрунтування актуальності обраної теми дисертації; зазначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; конкретизовано шляхи й форми їх упровадження та апробації; наведено характеристику публікацій дисертанта з відображенням основних положень дослідження. Розділ 1 “Поняття та криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним доступом до банківських рахунків” складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду теоретико-методологічних засад дослідження злочинів цієї категорії як підґрунтя для формування методики їх розслідування. У підрозділі 1.1. “Злочини, пов’язані з незаконним доступом до банківських рахунків, як об’єкт наукових досліджень” проаналізовано генезис та стан наукової розробленості проблеми, сформульовано їх поняття та проведено класифікацію. Підтверджено, що розвиток банківської системи поряд з еволюційними процесами, завжди супроводжувався негативними явищами й тенденціями, що детермінували різні види економічної злочинності. Унаслідок специфіки своєї діяльності банки визнають головним пріоритетом збереження таємниці операцій, а відтак, правоохоронні органи не мають прямого доступу до документообігу банків, що обмежує можливості виявлення ними ознак злочинів. Відповідно до криміналістичних ознак, критеріями класифікації злочинів, пов’язаних з незаконним доступом до банківських рахунків, обрано форму вини (умисні й необережні), суб’єктний склад (учинені працівниками банку, клієнтами банку, іншими особами), а також ознаки предмета посягання (кошти на рахунках, документи на переказ, платіжні картки, інші засоби доступу до рахунків). Наголошується, що поєднані у злочинній діяльності діяння (операції) стосовно підготовки, вчинення та приховування злочинів можуть вважатися як основними, так і супутніми. До основних належать такі, що спрямовані на заволодіння коштами на банківських рахунках (ст. 185, 190, 191 КК України). Супутні можуть бути пов’язані з незаконним збиранням інформації про банківські рахунки, зокрема з використанням доступу до електронних систем і мереж банку (ст. 231, 361–1, 361–2, 362 КК), незаконними операціями з документами на переказ, платіжними картками, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК), а також іншими злочинними технологіями (ст. 205, 209, 364, 364–1, 366 КК). У підрозділі 1.2. “Характеристика способів учинення злочинів, пов’язаних з незаконним доступом до банківських рахунків” виокремлено способи заволодіння безготівковими і готівковими коштами, пов’язані з використанням: 1) документів на переказ (32 % вивчених справ), зокрема без реального перерахування коштів (8 %), шляхом перерахування коштів клієнтів з одного банківського рахунку на інші (9 %), з метою заволодіння коштами банку (15 %); 2) банківських платіжних карток (48 %) для заволодіння коштами через мережу банкоматів і платіжних терміналів або для здійснення електронних розрахунків (28 %) та з метою незаконного доступу до карткових рахунків клієнтів шляхом втручання в комп’ютерні мережі банку (20 %); 3) інших засобів доступу до банківських рахунків (20 %), зокрема акредитивів і чеків (6 %), а також електронних розрахункових документів (14 %). Встановлено, що підготовка до злочину полягає в повному або частковому підробленні документів на переказ (80 %) у паперовій або в електронній формі. Підроблення електронного документа може виявлятися у фальсифікації його обов’язкових реквізитів (інформації про ініціаторів, підстав платежу, платників, одержувачів, номерів рахунків, сум) та електронного цифрового підпису, що дає змогу ідентифікувати автора електронного документа. Спосіб приховування злочину розглядається нерозривно з його підготовкою та вчиненням, адже здебільшого ці елементи поєднуються на всіх етапах злочинної діяльності. У підрозділі 1.3. “Інші елементи криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним доступом до банківських рахунків” розглядаються значимі для розслідування ознаки предмета злочинного посягання, обстановки вчинення злочинів, особи злочинця та слідової картини. Предметами основних злочинів уважаються кошти на банківському рахунку (92 %), платіжні інструменти (документи на переказ – 32 %; платіжні картки – 48 %; електронні платіжні засоби – 14 %), інші засоби доступу до банківських рахунків (6 %). Предметами супутніх злочинів можуть бути визнані також офіційні документи (49 %), печатки, штампи та бланки (27 %), інформація, що обробляється в комп’ютерах, автоматизованих системах або пересилається каналами електрозв’язку (28 %). Підтверджено, що інформаційна складова обстановки вчинення злочинів є не менш важливою для розслідування, ніж просторово-часові її характеристики, адже слідчому, прокурору та судді, які спеціалізуються на розслідуванні злочинів (розгляді справ) цієї категорії, необхідно зорієнтуватись у технології проведення певної банківської операції, ознайомитися з положеннями законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, а також інструкцій конкретного банку щодо специфіки документообігу та обслуговування платіжних систем. Час учинення злочинів встановлюється з точністю до дня (при обчисленні строків важливо розрізняти категорії “операційний день“ і “банківський день”), часу доби, хвилини, що необхідно для розмежування окремих епізодів. Нерідко у вчиненні злочину беруть участь працівники кількох фінансових установ і підприємств, які територіально розташовані в різних місцях (містах, регіонах, країнах). Переважну більшість зловживань працівники банків учиняють у службових приміщеннях банківських установ (46 % справ). Суб’єктів злочинів розподілено на дві категорії: “внутрішні” (працівники банківських установ) та “зовнішні” (клієнти банків, сторонні особи). Перші в загальній кількості притягнутих до відповідальності становлять 42 %. Кожний другий злочин учинено групами у складі двох (27 %), трьох (17 %) та більше осіб (5 %). Освітній і професійний рівні засуджених є високими, адже понад 85 % з них мали вищу освіту та певний досвід професійної діяльності. Злочинна мотивація у більшості (89 %) виникала переважно через непрогнозовані фінансові ускладнення. Перелік об’єктів, які зберігають сліди події злочину, умовно складається з таких груп: документи (письмові, графічні, фото- аудіо-, відео-, електронні); предмети (печатки, штампи, платіжні картки, обладнання для їх виготовлення, відеокасети); приміщення (офісні, житлові, торговельні); кошти (готівкові та безготівкові, у тому числі у системах електронних банківських розрахунків); електронні носії інформації (системні блоки комп’ютерів, лазерні диски, електронні записні книжки, планшети, флеш-накопичувачі, мобільні термінали тощо). Розділ 2 “Початковий етап розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним доступом до банківських рахунків” складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду окремих елементів організації виявлення та розслідування кримінальних правопорушень цієї категорії. У підрозділі 2.1. “Особливості виявлення злочинів та початок досудового розслідування” виокремлено специфіку оцінки слідчим початкової інформації про злочин на основі перевірки одержаних заяв і повідомлень громадян (клієнтів банків), яким завдано шкоду (29 % справ), повідомлень службових осіб банків за результатами “внутрішніх” розслідувань (38 %), актів державних контролюючих органів (7 %), матеріалів уповноважених службових осіб, які затримали особу під час учинення злочину (6 %), а також у разі безпосереднього виявлення ознак злочину за матеріалами оперативних підрозділів (10 %) або інших кримінальних проваджень (10 %). Незалежно від джерел виявлення початкової інформації про злочин, до матеріалів кримінального провадження долучаються: заява фізичної особи (лист-повідомлення представника банку) про кримінальне правопорушення; рапорт співробітника оперативного підрозділу з узагальненням результатів роботи щодо виявлення та документування злочину; пояснення потерпілого (його представника), свідків, затриманого; документи (їх копії), що підтверджують рух коштів на банківських рахунках; протокол огляду місця події з додатками.
Після внесення відомостей до ЄРДР до фактичного оголошення підозри особі на плановій основі слід провести такі дії: витребувати від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб речі, документи, висновки експертів, акти ревізій і перевірок (відповідно до ч. 5 ст. 40, ч. 2 ст. 93 КПК України); звернутися в установленому порядку до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до предметів і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України), зокрема які містять охоронювану законом таємницю (про рух коштів на банківських рахунках за певний період, копії документів, на підставі яких перераховувалися кошти) та, в разі прийняття відповідного рішення, вилучити їх; призначити ревізії та фінансові перевірки суб’єктів господарювання (банків); провести (доручити проведення) слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії; призначити необхідні експертизи. |