«РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМИКИ»

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, виокремлений зв’язок з науковими програмами, темами, планами, проаналізовано загальний стан наукової розробки теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, репрезентовано його методологічну базу,
сформульовано наукову новизну результатів роботи та їх теоретичне і
практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та його структуру.

Перший розділ – “Теоретико-методологічні засади організації
системи фінансового контролю за використанням бюджетних коштів в аграрному секторі економіки” – складається з трьох підрозділів і присвячений аналізу наступних аспектів досліджуваної проблематики: сутності та
ролі фінансового контролю в аграрному секторі економіки; суб’єктно-об’єктної характеристики фінансового контролю в аграрному секторі
економіки; особливостей організації фінансового контролю за використанням бюджетних коштів в аграрному секторі економіки.

У процесі дослідження встановлено, що сучасна економічна наука
володіє кількома підходами щодо визначення сутності контролю в процесі управління соціально-економічними системами: як економічна категорія; як функція управління; як окремий самостійний механізм. Важливим теоретичним здобутком є розширення розуміння поняття “контроль” в контексті
громадського (соціального) контролю, державного контролю, контролю як форми державної влади. Проте більшість авторів зазвичай розглядають
контроль як одну із функцій управління, адже контроль як специфічна
функція управління проявляється в різних напрямках і має досить складну структуру.

На підставі проведеного дослідження можна запропонувати наступне визначення контролю як функції управління соціально-економічними системами: “Контроль є невід'ємною частиною й однією з функцій процесу управління соціально-економічними системами, що полягає в постійному й системному відстеженні об'єктів і процесів на предмет відповідності їхнього стану (результатів) політиці системи управління й чинному законодавству”.

Загальновідомо, що сфера виробництва, обміну і споживання суспільно необхідного продукту на макро – і мікроекономічному рівні узагальнюється за допомогою вартісних вимірників. Тому в системі контролю сформувалась окрема його ланка – фінансовий контроль, як форма реалізації контрольної функції фінансів і як один із проявів її важливого значення в розширеному відтворенні, призначенням і змістом якого є сприяння успішній реалізації
фінансової політики держави, забезпечення процесу формування й
ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках
господарського комплексу держави.

Одним із найважливіших видів фінансового контролю, що здійснюється в державному секторі економіки, визнано державний фінансовий
контроль. Дослідження різних підходів до визначення видів державного
фінансового контролю дозволило встановити одну з найбільш часто використовуваних класифікаційних ознак – за суб’єктами здійснення такого контролю, характером побудови контрольних органів, їх статусом. У даному аспекті
варто погодитися з точкою зору Ф.Ф. Бутинця, який наголошує на необхідності розмежування понять «форми» та «види» контролю, оскільки відповідний вид контролю може бути організовано в різних формах та різними
методами. Відмінність проявів фінансового контролю зумовлена обсягом владних повноважень суб’єктів контролю, правовою регламентацією їхньої
діяльності, характером застосовуваних заходів впливу.

Основними видами фінансового контролю є державний фінансовий
контроль, незалежний фінансовий контроль, контроль власника, громадський контроль. Відмінність цих видів фінансового контролю зумовлені обсягом владних повноважень суб’єктів контролю, правовою регламентацією їхньої діяльності, характером застосовуваних заходів впливу.

До форм державного фінансового контролю відносять ревізії, аудит, тематичні перевірки, камеральні перевірки, фінансові експертизи, службове розслідування, слідство.