Варавін Дмитро Володимирович Оцінка екологічної безпеки урбанізованого середовища в умовах пандемічних загроз на прикладі м. Києва

Краткое описание

Варавін Дмитро Володимирович, керівник відділу екологічного будівництва ТОВ «ЕС ВІ ПІ ФО Ю». Назва дисертації: «Оцінка екологічної безпеки урбанізованого середовища в умовах пандемічних загроз на прикладі м. Києва». Шифр та назва спеціальності 21.06.01 екологічна безпека. Спецрада Д 26.056.05 Київського національного університету будівництва і архітектури

Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Варавін Дмитро Володимирович
УДК 502/504:168:364.1
ДИСЕРТАЦІЯ ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ПАНДЕМІЧНИХ ЗАГРОЗ НА ПРИКЛАДІ М. КИЄВА
21.06.1 - екологічна безпека
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело (JJX

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня екологічної безпеки та внаслідок аналізу кращого міжнародного досвіду створено підґрунтя для формування нових стандартів урбанізованого середовища в критичній ситуації пандемічних загроз, які стимулюють «зелене відновлення» міст з покращенням якості та комфорту побудованого середовища для збереження здоров’я населення з мінімізацією впливу на довкілля, при цьому під час пандемії COVID- 19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси, тому трансформацію урбанізованих середовища доцільно починати із столиці з подальшим поширенням по всій території України за підтримки державних та місцевих органів влади у співробітництві з громадськістю, бізнесом, науковими установами та міжнародними організаціями.
2. Внаслідок обробки значного масиву статистичних даних по районам м. Києва з використанням програмного пакету Statistica виділено основні групи показників, серед яких шляхом встановлених суттєвих взаємних кореляцій визначено 48 ключових параметрів і на основі багатофакторного аналізу їх об’єднано у групи факторів: 1) демографічні характеристики населення та соціальне забезпечення; 2) житловий фонд; 3) некондиційні будівлі аварійного та ветхого типу; 4) площа районів та екологічні показники території; 5) забруднення від стаціонарних джерел, що прямо або опосередковано впливають на стан екологічної безпеки районів м. Києва, тому їх доцільно враховувати для оптимального планування розміщення об’єктів міської інфраструктури
3. Шляхом математичного моделювання з використанням мови програмування Python, кривих Андреуса, візуалізації у вигляді багатомірного масштабування, побудови проекцій на ортогональні системи функцій факторів, внаслідок визначення основних груп параметрів з суттєвими взаємними кореляціями та розрахунків їх вагових коефіцієнтів, формалізовано метод

156
розрахунку показників екологічної безпеки (ПЕБ) районів м. Києва: Дарницький
(20,984) , Голосіївський (20,646), Дніпровський (19,417), Шевченківський
(16,649) , Деснянський (16,275), Солом'янський (14,743), Оболонський (12,560), Святошинський (11,916), Подільський (5,420), Печерський (1,758), що створює підґрунтя для наукових методів комплексної оцінки та оптимальних форм управління екологічною безпекою урбанізованих територій на прикладі м. Києва
4. Встановлено первинні закономірності поширення пандемічних загроз за районами м. Києва, де інтенсивність інфікування COVID-19 носить виражений територіальний характер, а райони відповідно розбиваються на три кластери: 1) Деснянський, Дніпровський та Дарницький райони, в яких зареєстровано найбільша кількість випадків коронавірусної інфекції; 2) Оболонський, Подільський, Святошинський - відмічено середню кількість інфікованих; 3) Шевченківський, Голосіївський, Печерський - найменше захворілих на COVID- 19 у м. Києві, із загальної тенденції випадає Солом'янський район, який хоча і межує територіально з Святошинським, Шевченківським та Голосіївським районами, але за кількістю захворілих ближче до першого кластеру з високою частотою інфікування, при цьому відмічено відповідність із сумарною кількістю дитячих садків, шкіл, коледжів та вищих навчальних закладів у районах, що дозволяє внести відповідні корективи до розробки заходів стабілізації та створення умов надійної безпеки життя та діяльності людини, враховуючи критичні ситуації.
5. Запропоновано удосконалення Стратегії розвитку м. Києва із застосуванням передових інноваційних технологій зеленого будівництва для таких секторів міського розвитку, як розбудова міста, земельні відносини, житлово-комунальне господарство, транспорт та міська мобільність, публічний простір, енергозбереження, управління ресурсами та поводження з відходами, охорона довкілля та екополітика шляхом перепланування міського простору, децентралізації районів, підвищення просторової функціональності, збільшення зелених зон, зростання потенціалу мікромобільності, поширення енергоефективних технологій та ефективного ресурсовикористання, розрахунків

157
повного життєвого циклу матеріалів та товарів, рециклізації відходів та належної утилізації їх небезпечної складової, підвищення рівня екологічної безпеки для збереження здоров’я населення в умовах пандемічних загроз.
6. Розроблено рекомендації підвищення рівня екологічної безпеки побудованого середовища в умовах пандемічних загроз, що базуються на кращих міжнародних досягненнях і стандартах і передбачають покращення мікроклімату приміщень та їх переобладнання з урахуванням вимог соціальної дистанції, підвищення якості і комфорту внутрішнього середовища, збереження здоров’я та працездатності населення, посилення норм гігієни та дезінфекції приміщень, використання сучасних технологій автоматичного очищення, вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, безконтактних технологій управління будівлями, збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції та усунення з повітря небезпечних чинників, гігієнічний та біофільний дизайн приміщень, поширення сучасних цифрових технологій для підвищення безпеки та в узгодження з новими правилами взаємодії людей.