ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

АРСЕНТЬЄВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
доктор юридичних наук, професор
Лазор Валерій Васильович

ЛУГАНСЬК – 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………..….3
ВСТУП……………………………………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ……………………………………..…12
1.1. Поняття соціального партнерства та його співвідношення із суміжними правовими категоріями……………………………………………………….12
1.2. Мета, завдання, функції, принципи, форми та предмет соціального партнерства…………………………………………………………………....40
Висновки до розділу 1……………………………………………………….66

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ……………………………………………….72
2.1. Роль держави в колективно-договірному регулюванні праці як основа налагодження соціальної рівноваги в Україні…………………..…………..72
2.2. Реалізація інтересів сторін трудових правовідносин у рамках системи соціального партнерства……………………………………………………...88
2.2.1. Представництво й захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників…………………………………………………………88
2.2.2. Правовий статус об’єднань роботодавців як суб’єктів соціального партнерства…………………………………………………………………..113
2.3. Становлення й розвиток законодавства з питань соціального партнерства…………………………………………………………………..133
Висновки до розділу 2…………………………………………………….151

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
МКВП – Міжнародна конфедерація вільних профспілок;
МОП – Міжнародна організація праці;
НСПП – Національна служба посередництва і примирення;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України;
УСПП – Український союз промисловців і підприємців.

ВСТУП
Актуальність теми. Протягом років становлення України як незалежної держави система трудового законодавства зазнала радикальних змін. Прийнято значну кількість нових законів (про оплату праці, зайнятість населення, охорону праці, колективні договори й угоди, про відпустки, порядок вирішення колективних трудових спорів, професійні спілки, про організації роботодавців). Україна приєдналася до низки важливих міжнародних угод у сфері праці. Разом із тим, незважаючи на виконану роботу, проблема стосовно дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян (особливо щодо забезпечення гідної праці) залишається однією з найактуальніших. Така ситуація породжує бідність серед працюючих, спричиняє масову трудову міграцію й руйнування трудового потенціалу, втрату конкурентоздатності національної економіки.
Одним зі способів вирішення означених питань є створення дійової системи соціального партнерства, яке є найефективнішою формою узгодження інколи протилежних інтересів працівників і роботодавців. На кожному рівні правового регулювання, починаючи від окремого підприємства й закінчуючи загальнонаціональним рівнем, відбувається налагодження цієї системи. Але відсутність її визначення і законодавчого закріплення основних засад побудови й діяльності в Україні стає серйозною перепоною на шляху підвищення ролі професійних спілок, організацій роботодавців та їх об'єднань у формуванні економічної й соціальної політики держави, подальшого розвитку партнерства як одного з головних чинників забезпечення соціальної стабільності громадянського суспільства, запобігання суспільним конфліктам На даному етапі реформування трудового права не досягнуто єдності у вирішенні питання не тільки щодо визначення поняття "соціальне партнерство", а і його мети, завдань, функцій, принципів, організаційно-правових форм, предмета.
Питанням соціального партнерства в трудовому праві, з першого погляду, приділено достатньо багато уваги. Їх у своїх наукових працях досліджували Н.Б. Болотіна, Ю.П. Дмитренко, Л.Я. Гінцбург, К.М. Гусов, С.О. Іванов, В.І. Комарницький, Р.З. Лівшиць, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюк, В.І. Прокопенко, В.М. Скобєлкін, В.М. Толкунова, Г.А. Трунова, О.А. Трюхан, Є.Б. Хохлов, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, С.Ю. Чуча, О.М. Ярошенко та інші вчені в галузі трудового права. Однак, незважаючи на значний інтерес науковців до проблем правового регулювання соціального партнерства, у науці трудового права спостерігається недостатнє її опрацювання, має місце суперечність нормативно-правових актів у цій царині, що й зумовило вибір теми даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету і кафедри: «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційною роботи є розв’язання проблемних питань становлення й розвитку соціального партнерства в Україні, а також розробка концептуальних засад і перспектив його правового регламентування на етапі реформування трудового законодавства держави. Досягнення цієї мети викликало постановку таких основних завдань:
– сформулювати дефініцію поняття "соціальне партнерство" й визначити його зміст;
– співвіднести соціальне партнерство із суміжними правовими категоріями;
– визначити мету соціального партнерства, його завдання й функції;
– визначити основні форми соціального партнерства й розкрити їх зміст;
– виявити головні правові принципи соціального партнерства й визначити їх сутність;
– виділити етапи становлення й еволюції законодавства з питань соціального партнерства;
– окреслити суб’єктний склад соціального партнерства в умовах різноманітності форм власності;
– охарактеризувати правовий статус його суб’єктів;
– показати сучасний стан нормативно-правового забезпечення соціального партнерства в Україні й опрацювати конкретні пропозиції й рекомендації щодо його вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються в процесі соціального партнерства в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють соціальне партнерство як систему зв'язків між суб'єктами правових відносин у сфері праці, його сторони, форми, рівні та принципи.
Методи дослідження. Дослідження правового регулювання соціального партнерства потребувало застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів пізнання, які в сукупності дозволили всебічно вирішити поставлені завдання і внести пропозиції щодо вдосконалення такого партнерства. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат доктрини трудового права (“соціальне партнерство”, “соціальний діалог” та ін.) (підрозділ 1.1). Системно-структурний метод використано при дослідженні соціального партнерства як цілісного правового явища, з’ясуванні його специфічних рис і структурних елементів (підрозділи 1.1; 1.2). Метод документального аналізу став у нагоді для аналізу специфіки реалізації інтересів сторін трудових правовідносин у рамках системи соціального партнерства (підрозділ 2.2); історичний метод мав місце при опрацюванні становлення і розвитку вітчизняного законодавства у сфері соціального партнерства (підрозділ 2.3). Засоби формальної логіки допомогли визначити колізії норм чинного трудового законодавства як всередині національної правової системи, так і з міжнародними стандартами, що стосуються соціального партнерства (підрозділи 2.1; 2.2). Оперуючи формально-юридичним методом, дисертант підготовив пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення соціального партнерства (підрозділи 2.1; 2.2; 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших у вітчизняній науці трудового права самостійним, завершеним комплексним науковим дослідженням проблем правового регулювання соціального партнерства в Україні на етапі реформування трудового права, розглянутих з позиції системності. Наукова її новизна визначається тим, що сформульовано основні концептуальні засади правового регулювання соціального партнерства в Україні в сучасних умовах ринкових відносин.
Відповідно до поставленої мети й завдань дисертаційного дослідження на захист виносяться нижченаведені нові наукові висновки й положення.
Уперше:
– доведено, що соціальне партнерство є складним, поліструктурним соціально-юридичним утворенням, яке треба розглядати як (а) соціальне явище, (б) організаційний принцип, (в) тип мислення, (в) напрямок політики держави, (г) метод вирішення соціальних проблем, (д) механізм узгодження контрінтересів, (е) юридичні відносини, (є) багатокомпонентну різнорівневу систему;
– аргументовано, що основними чинниками впровадження соціального партнерства як головного засобу узгодження інтересів працівників і роботодавців є: (а) усвідомлення необхідності уникнення конфліктів і спрямування зусиль на досягнення соціальної рівноваги, (б) наявність фактичних можливостей, що надаються партнерам залежно від їх статусу й рівня соціального партнерства, (в) нормативно-юридичне їх закріплення на законодавчому рівні з одночасним створенням спеціальних державних структур, основними напрямками діяльності яких є забезпечення реалізації такого партнерства.
Удосконалено:
– періодизацію розвитку законодавства у сфері регламентування соціально-партнерських відносин: 1-й етап (до 1917 р.)  зародження останніх; 2-й (1917 – 1955 рр.)  зменшення ролі і значення відносин соціального партнерства; 3-й (1955 – 1991 рр.)  поступове їх відновлення; 4-й (1991 р. – сьогодення)  розвиток відносин соціального партнерства в роки незалежності України;
– позицію стосовно: (а) законодавчого закріплення права укладати колективні договори не тільки на підприємствах, які є юридичними особами, а й також з роботодавцем – фізичною особою, яка використовує найману працю; (б) недоцільності й безпідставності обмеження чисельності працівників, які беруть участь у колективно-договірному регулюванні праці;
– обґрунтування потреби розробки і прийняття Закону України “Про соціальне партнерство в Україні”, який визначив би правові засади організації й порядку функціонування системи соціального партнерства для договірної регламентації соціально-трудових і пов'язаних з ними відносин і для досягнення взаєморозуміння й громадської злагоди.
Дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування, що категорії “соціальний діалог” і “соціальне партнерство” не є тотожними за змістом. Доведено, що категорія “соціальне партнерство” є ширшою за обсягом і включає соціальний діалог як процес визначення і зближення позицій, досягнення спільних домовленостей і прийняття сторонами узгоджених рішень;
– система основних міжнародних принципів соціального партнерства, яка охоплює: (а) багаторівневе співробітництво (територіальне, галузева, професійне), (б) свободу асоціацій, (в) добровільність і рівноправність партнерства, (г) обов’язковість і належне виконання колективних договорів та угод, (д) примирно-третейське й арбітражне вирішення трудових конфліктів;
– визначення системи соціального партнерства як узагальнюючої категорії для сукупності систем, що мають різні рівні реалізації й відповідно впорядковані. Вони становлять собою внутрішню структуру елементів цілісної системи соціального партнерства. З одного боку, остання є самостійною категорією, відмінною від її елементів, а з другого боку, тлумачити цю систему можна тільки через розуміння окремих її елементів, у яких виявляється її сутність. Окремі елементи системи соціального партнерства, у свою чергу, є взаємопов’язаними і впливають як один на одного, так і на систему в цілому, в чому виявляються її внутрішня цілісність і структура;
– розуміння, що соціальне партнерство може розглядатися як юридичні відносини, що мають міжгалузевий характер. Вони належать до тривалих матеріальних правовідносин, елементами яких є суб'єкти, об’єкт і зміст.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання соціального партнерства;
б) у правотворчості – у процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів у царині соціального партнерства (законів “Про соціальне партнерство” (чи “Про соціальний діалог”), “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про колективні договори і угоди”). Авторські рекомендації і пропозиції можуть бути враховані при розробленні і прийнятті нового Трудового кодексу України;
в) у правозастосуванні – під час укладення колективних договорів та у практичній діяльності відповідних органів;
г) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути задіяні у вищих і спеціальних юридичних закладах освіти в процесі вивчення навчальних дисциплін “Трудове право України”, “Порівняльне трудове право”, для підготовки або вдосконалення робочих програм і планів, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин» (м. Чернігів, 31травня-2 червня 2007р.), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення ” (м. Харків, 22-23 квітня 2009 р.); науково-методичній конференції «Могилянські читання-2009» (26-30 жовтня 2009р.), всеукраїнській науково-практичній конференції науковців, викладачів, аспірантів, студентів «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21-22 квітня 2010р.), наукові конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників «Університетська наука-2010» (м. Луганськ, 21-23 квітня 2010р.), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (м. Запоріжжя, 28 квітня 2010р.), міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 15-16 травня 2010р.), міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 27-28 травня 2010р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та в 5 тезах доповідей та наукових повідомлень на вказаних конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 2-х розділів, які містять 5 підрозділів, висновків і списку використаних джерел (213 найменувань). Загальний обсяг роботи  182 сторінки, з яких основного тексту  161 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження окремих аспектів процесу пошуку компромісів між інтересами працівників і роботодавців, з’ясування питань щодо представництва сторін соціально-трудових відносин під час вироблення спільних напрямків взаємодії, історичний аналіз виникнення й розвитку соціального партнерства як соціального і правового явища, на підставі вивчення наукових доробок різних галузей права та норм національних і міжнародних правових актів дозволили зробити деякі висновки. Наведемо їх.
1. Поняття “соціальне партнерство” не має однозначного трактування, що зумовлено різноманітністю сфер його застосування. Як складне, поліструктурне соціально-юридичне утворення, воно має розглядатися у декількох вимірах, як-от: соціальне явище, організаційний принцип, тип мислення, напрямок політики держави, метод вирішення соціальних проблем, механізм узгодження контрінтересів, юридичні відносини, багатокомпонентна різнорівнева система.
2. Соціальне партнерство – це соціальне явище, поява якого пов’язується з низкою передумов і чинників, що охоплюють: (а) становлення ідей соціального партнерства у світі, (б) перехід України від планової до ринкової економіки, (в) реформування відносин власності, (г) розширення сфери договірного регулювання праці й одночасне послаблення ролі держави у регламентації соціально-трудових відносин та ін.
Усвідомлення необхідності уникнення конфліктів і спрямування зусиль на досягнення стану соціальної рівноваги – основні чинники впровадження соціального партнерства як головного засобу узгодження інтересів працівників і роботодавців. Однак цього замало для практичної реалізації такого партнерства, для чого необхідним є: (а) наявність фактичних можливостей, що надаються партнерам залежно від їх статусу й рівня соціального партнерства (фактичне підґрунтя соціального партнерства); (б) нормативно-юридичне закріплення цих можливостей на законодавчому рівні (юридична підстава) з одночасним створенням спеціальних державних структур, основними напрямками діяльності яких є забезпечення реалізації соціального партнерства.
3. Поняття “соціальний діалог” і “соціальне партнерство” не є тотожними за змістом. Друге є метою першого як процесу. Категорія “соціальне партнерство” є ширшою за обсягом і включає соціальний діалог як процес визначення і зближення позицій, досягнення спільних домовленостей і прийняття сторонами узгоджених рішень. Правовою конструкцією “соціальний діалог” охоплюються форми соціального партнерства, що передбачають активні дії суб’єктів: а) колективні переговори з укладання колективних договорів та угод, (б) консультації, (в) обмін інформацією, (г) узгоджувальні процедури та ін. Соціальне партнерство є метою врегулювання соціально-трудових відносин, а соціальний діалог – лише елементом системи соціального партнерства, що слід враховувати при розробці нових нормативно-правових актів і внесенні змін до чинних. Слід закріпити поняття "соціальне партнерство", врегулювати питання щодо його принципів, форм тощо у спеціальному нормативно-правовому акті з одночасним узаконенням у новому Трудовому кодексі України найбільш важливих його положень.
4. Соціальне партнерство може розглядатися як юридичні відносини, що мають комплексний міжгалузевий характер. Урегульованість відносин у цій царині нормами права вказує на їх існування у вигляді правовідносин, які можна віднести до тривалих чи правовідносин-станів і слід розглядати як матеріальні відносини, елементами яких є суб'єкти, об’єкт і зміст. Слід розрізняти поняття "сторони правовідносин" і "суб'єкти (учасники) правовідносин" соціального партнерства. Останнє є ширшим за змістом, включає як сторони соціального партнерства, так і інші уповноважені органи цієї сфери. Комплексність і міжгалузевий характер досліджуваних відносин виявляються у тому, що цариною дії такого партнерства можуть бути соціальне забезпечення, захист, охорона здоров'я, зайнятість, працевлаштування, застосування праці та ін.
5. При застосуванні моделі трипартизму важливим є питання щодо ролі соціальних партнерів та уникнення підміни їх статусу. Ідеться про чітке визначення положення держави. З одного боку, при трипартизмі вона виступає у ролі соціального партнера, а з іншого – визначає підґрунтя для становлення і розвитку соціального партнерства шляхом закріплення нормативних положень. У цьому випадку держава як особливий публічний суб’єкт права, представляє суспільні інтереси, сприяючи співробітництву між органами державної влади й організаціями працівників і роботодавців. Закріплюючи мінімальні соціальні стандарти, вона служить певним гарантом стабільності, соціальної захищеності особи. Контроль за дотриманням установлених правил також провадиться державою. При цьому її роль не повинна завищуватися, звужуючи межі колективно-договірного регламентування. Самостійне вирішення низки питань соціально-економічного характеру, організації й управління виробництвом дозволяє значно підвищити його ефективність, вирішити трудові спори й уникнути конфліктних ситуацій.
6. Основними міжнародними принципами соціального партнерства є: (а) багаторівневе співробітництво (територіальне, галузева, професійне); (б) свобода асоціацій; (в) добровільність і рівноправність партнерства; (г) обов’язковість і належне виконання колективних договорів та угод; (д) примирно-третейське й арбітражне вирішення трудових конфліктів.
7. Оскільки питання обов’язковості укладання колективного договору конституційними нормами не врегульовано, а положення міжнародних договорів свідчать про необов’язковість їх укладання, норми національного законодавства (зокрема, ст. 65 Господарського кодексу України) належить переглянути виходячи з потреби дотримання міжнародного принципу добровільності засад ініціювання переговорного процесу, а отже, і подальшого укладання колективного договору.
8. Напрямками покращення відносин соціального партнерства є (а) вдосконалення нормативно-правової бази у царині соціально-трудових відносин і соціального партнерства; (б) підвищення ролі держави як гаранта такого партнерства і створення сприятливих умов для його розвитку; (в) посилення державного нагляду й контролю за дотриванням соціально-економічних прав найманих працівників; (г) збалансування інтересів різних соціальних верств, категорій, груп населення, врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин у сфері праці й зайнятості шляхом покращення механізмів проведення колективних переговорів, консультацій, укладання угод відповідних рівнів, колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності; (д) завершення формування структури органів соціального партнерства на галузевому й регіональному рівнях, забезпечення активної участі представницьких органів працівників і роботодавців у формуванні й реалізації соціально-економічної політики; (е) проведення активної примирної політики, прогнозування й запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) між соціальними партнерами; (є) сприяння врегулюванню спірних питань шляхом посередництва й переговорів, прийняття компромісних рішень, організація примирних та арбітражних процедур, підвищення ролі примирних органів; (ж) удосконалення системи підготовки й підвищення кваліфікації фахівців із питань соціально-трудових відносин.
9. Орієнтація вітчизняного законодавства у питанні укладання колективних договорів на підприємства з великою чисельністю найманих працівників викликала, з одного боку, вилучення з кола сторін колективного договору такої категорії роботодавців як фізичні особи-підприємці, а з іншого – поставила у незручне становище приватні підприємства, число працівників на яких незначне. Виправданою є позиція щодо: (а) законодавчого закріплення права укладати колективні договори не тільки на підприємствах, що є юридичними особами, а й із фізичною особою, яка використовує найману працю, (б) недоцільності й безпідставності обмеження чисельності працівників, які беруть участь у колективно-договірному регулюванні праці.
10. У процесі становлення й еволюції законодавства у царині впорядкування соціально-партнерських відносин можна умовно вирізнити такі етапи: (а) зародження відносин соціального партнерства (до 1917 р.); (б) зменшення ролі та значення його відносин (1917 – 1955 рр.); (в) поступове відновлення відносин соціального партнерства (1955 – 1991 рр.); (г) розвиток останніх за часів незалежності України (починаючи з 1991 р. й до сьогодення).
11. Сталий розвиток економіки й суспільства, формування сильної правової держави можливі тільки на підставах належної консолідації, розширення соціальної підтримки цілей і дій влади. Соціальна консолідація виступає необхідною умовою для зміцнення демократичних інститутів і послідовного розвитку громадського суспільства. Одним зі шляхів вирішення вищеназваних проблем є розробка і прийняття закону “Про соціальне партнерство в Україні”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Щербюк Н. Правове регулювання трудових відносин. Завдання держави – узгодити протилежні інтереси / Н. Щербюк // Віче. – 2007. – №11(200). – С. 25, 26.
2. Андрющенко А. Місце, роль і функції соціального партнерства в механізмі регулювання соціально-трудових відносин / А. Андрющенко, І. Дубровський // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2005. – №2. – С. 24 – 32.
3. Ященко А.А. Социальное партнерство в России: социологический анализ (на материалах исследования работы МОПО ОАО “ЛУКОЙЛ”): Автореф. дис… канд. социол. наук: 22.00.08 / Московский гос. ун-т / А.А. Ященко. – М., 1999. – 21 с.
4. Кривов В. Трудові правовідносини на сучасному етапі / В. Кривов // Юридичний журнал. Аналітика. – 2006. – №6(48). – С. 63 – 69.
5. Анисимов Л.Н. Трудовой кодекс для новой России (о социальном партнерстве и трудовом договоре) / Л.Н. Анисимов. – М.: Глобус, 2002. – 318 с.
6. Юридична енциклопедія: Т. 5. – К.: Українська енциклопедія, 1998. – 736 с.
7. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Навч. посібник / Ю.П. Дмитренко. – К.: Школа, 2004. – 288 с.
8. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1998. – 263 с.
9. Жуков В. Міф соціального партнерства, який може стати реальністю / В. Жуков // Профспілки України. – 2005. – №2. – С. 73 – 77.
10. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє видання, перероб. і доп. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2007. – 536 с.
11. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник / Н.Б. Болотіна. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
12. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: Автореф. дис… д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / Г.І. Чанишева. – Х., 2002. – 38 с.
13. Михеев В.А. Политика социального партнёрства / В.А. Михеев. – М.: Экзамен, 1999. – 326 с.
14. Михеев В.А. Основы социального партнерства: теория и политика: Учебник / В.А. Михеев. – М.: Экзамен, 2001. – 448 с.
15. Крыжановская А.А. Россия на пути к социальному партнерству / А.А. Крыжановская // Гос-во и право. – 1997. – №12. – С. 43 – 49.
16. Буздуган Ю.О. Правові засади соціального діалогу // Профспілки України / Ю.О. Буздуган. – 1997. – №3. – С. 7.
17. Трудовое право России: Учебник / Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – М.: Юристъ, 2003. – 560 с.
18. Богданов А.Н. Практика профсоюзной работы в области социального партнерства / А.Н. Богданов // Межрегиональная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы развития социального партнерства в современных условиях": Тезисы докладов и выступлений / Отв. ред. А.К. Мишин. – Барнаул: Изд-во АлтГТУ, 1997. – C. 18 – 20.
19. Верцман И.Е. Жан-Жак Руссо / И.Е. Верцман. – М.: Худож. лит., 1976. – 308 с.
20. Ляшенко Т.М. Соціальне партнерство як фактор політичної та соціальної стабільності в Україні: Автореф. дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН України / Т.М. Ляшенко. – К., 1998. – 18 с.
21. Масленников В.Р. Предпринимательские сети в бизнесе / В.Р. Масленников. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. – 168 с.
22. Маркевич Д. Социология труда: Пер. с сербскохорв. / Д. Маркевич / Под. общ. ред. Н.Й. Дряхлова, Б.В. Князева. – М.: Прогресс, 1988. – 632 с.
23. Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах / О. Заржицький //Право України. – 2000. – №11. – С. 53 – 55.
24. Управление персоналом в условиях рыночной экономики / Под Р. Марра, Г. Шмидта. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 618 с.
25. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект / Г.І. Чанишева. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – 328 с.
26. Киселев И.Я. Сравнительное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 360 с.
27. Что такое МОТ? – Женева: Международное Бюро Труда, 1999. – 52 с.
28. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
29. Силин А.А. Миф и быль социального партнерства в Российской Федерации и на Западе / А.А. Силин // Трудовое право. – 2001. – №1. – С. 17 – 22.
30. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24.05.2000 р., №717/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №21. – Ст. 858.
31. Про розвиток соціального діалогу в Україні: Указ Президента України від 29.12.2005 р., №1871/2005 // Офіц. вісн. України. – 2005. – №52. – Ст. 3271.
32. Про організації роботодавців: Закон України вiд 24.05.2001 р., №2436-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №32. – Ст. 171.
33. Закон України "Про соціальний діалог в Україні" (реєстраційний №1440, текст законопроекту від 25.01.2008 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
34. Иванов О. Социальное партнёрство: некоторые вопросы теории / О. Иванов, Д. Гавра. – СПб.: Изд-во ИСЭП РАН,1994. – 76 с.
35. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – Изд. 8-е, стереотип. – М.: Сов. энцикл., 1970. – 900 с.
36. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.
37. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 г., №197-ФЗ // Российская газета. – 2001. – №256 от 31 декабря.
38. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998. – 415 с.
39. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права: Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Уральская гос. юрид. акад. / С.Ю. Головина. – Екатеринбург, 1998. – 363 с.
40. Афанасьев В.Г. Системность и общество / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
41. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика (Теория информационных процессов и систем в криминалистике) / Н.С. Полевой. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 207 с.
42. Михайленко А.Р. Системно-структурный подход к анализу предварительного расследования / А.Р. Михайленко. – К., 1987. – Деп. в ИНИОН АН СССР 27.07.1987 г., №30544.
43. Системный подход и психиатрия. – Минск.: Высшая школа, 1976. – 398 с.
44. Чуча С.Ю. Становление и перспективы развития социального партнерства в Российской Федерации / С.Ю. Чуча. – М.: Вердикт-1М, 2001. – 310 с.
45. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. энцикл., 1988. – 1600 с.
46. Афанасьев В.Г. О системном подходе в социальном познании / В.Г. Афанасьев // Вопросы философии. – 1973. – №6. – С. 105 – 109.
47. Кравченко С.А. Социология: Парадигмы и темы: Учебник / С.А. Кравченко, М.О. Мнацаканян, Н.Е. Покровский. – М.: Анкил, 1997. – 404 с.
48. Кримінальний процес України. – Х.: Право, 2000. – 496 с.
49. Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 4. – М.: Гос. изд-во полит лит., 1980. – 616 с.
50. Прилипко С.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
51. Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства: розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р., №1035-р // Офіц. вісн. України. – 2007. – №89. – Ст. 3284.
52. Лазор В.В. Соціальне партнерство як принцип вирішення трудових спорів і конфліктів на сучасному етапі / В.В. Лазор // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки. – Вип. 33. – К.: Ін-т держави і права ім. В.Н. Корецького НАН України, 2006. – С. 234 – 239.
53. Шмидт Г. Партнерство в условиях социальной рыночной экономики / Г. Шмидт // Социалистический труд. – 1990. – №9. – С. 76 – 85.
54. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видавничий центр Львівського нац. ун-ту імені І. Франка, 1999. – 214 с.
55. Исаков В.Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / В.Б. Исаков. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 128 с.
56. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права / Ю.И. Гревцов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 128 с.
57. Протасов В.Н. Правоотношение как система / В.Н. Протасов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 144 с.
58. Ярошенко О.М. Теоретичні та практичні проблеми джерел трудового права України / О.М. Ярошенко. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 456 с.
59. Українець С. Соціальне партнерство в Україні: перспективи законодавчого регулювання / С. Українець // Україна: аспекти праці. – 1998. – №2. – С. 21 – 24.
60. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні. Навч. посібник / В. Жуков, В. Скуратівський. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.
61. Снигирева И.О. О социальном партнерстве // Новое в законодательстве о коллективных договорах и соглашениях: Практический комментарий. – М.: Статут, 1992. – С. 58 – 160.
62. Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире / Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 1996. – 208 с.
63. Федулин А.А. Становление и развитие системы социального партнерства в России / А.А. Федулин. – М.: Галерия, 1999. – 318 с.
64. Баширов Х. Социальное партнерство: предпосылки становления в Украине / Х. Баширов. – Донецк: Изд-во Донецкого гос. ун-та, 1997. – 142 c.
65. О внесении изменений в Трудовой кодекс Российской Федерации, признании не действующими на территории Российской Федерации некоторых нормативных правовых актов СССР и утратившими силу некоторых законодательных актов (положений законодательных актов) Российской Федерации: Закон Российской Федерации от 30.06.2006 г., №90-ФЗ // Российская газета. – 2006. – №146 от 7 июля.
66. Курс российского трудового права: В 3-х т. – Т. 1: Общая часть / Под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб.: Изд. СПб. ун-та, 1996. – 573 с.
67. Трудовое право России: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Толкуновой, К.Н. Гусова. – М.: Юристъ, 1995. – 448 с.
68. Українець С. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток / С. Українець // Україна: аспекти роботи. – 1999. – №3. – С. 35 – 41.
69. Щеглова Н.С. Социальное партнерство в сфере трудовых отношений / Н.С. Щеглова. – М.: Профиздат, 1995. – 110 с.
70. Новіков В. Зарубіжний досвід соціального партнерства / В. Новіков // Україна: аспекти праці. – 1998. – №1. – С. 38 – 43.
71. Лушникова М.В. Государство, работодатели и работники: История, теория и практика правового механизма социального партнерства (сравнительно-правовое исследование) / М.В. Лушникова. – Ярославль: Подати, 1997. – 224 с.
72. Жданенко С.Б. Социальное партнерство как институционально-правовая форма партнерства / С.Б. Жданенко // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 40. – С. 41 – 45.
73. Бернар Жернигон. Коллективные переговоры: Нормы МОТ и принципы деятельности контрольных органов / Бернар Жернигон, Альберто Одеро, Горацио Гуидо. – Женева: Международное Бюро Труда, 1999. – 60 с.
74. Андриановская И.И. Сфера действия норм трудового права и система правоотношений в сфере применения труда / И.И. Андриановская // Правоведение. – 2000. – №5. – С. 78 – 82.
75. Геєць В. До соціального миру і злагоди через соціальне партнерство: (Система соціального партнерства в Австрії) / В. Геєць, В. Чирков // Людина і праця. – 1994. – №6. – С. 21 – 24.
76. Процевський О.І. Трансформація прав профспілок України: реальність чи вимисел? / О.І. Процевський // Право України. – 1996. – №7. – С. 13 – 20.
77. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
78. Чуча С.Ю. Правовое регулирование социального партнерства: некоторые проблемы и перспективы / С.Ю. Чуча // Трудовое право и право социального обеспечения. Актуальные проблемы. – М.: Проспект, 2000. – С. 148 – 151.
79. Уманський О.І. Демократична держава – її роль і завдання у становленні та розвитку соціального партнерства / О.І. Уманський // Соціальне партнерство. – К., 1999. – С. 107 – 130.
80. Международные правовые нормы. – М.: Междун. отнош., 1994. – 619 с.
81. Лушникова М.В. Очерки теории трудового права / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – СПб.: Изд-во Р. Асланова “Юрид. центр Пресс”, 2006. – 940 с.
82. Жуков В.І. Наймані працівники та їхні профспілки як суб’єкти соціального партнерства / В.І. Жуков // Профспілки України. – 2001. – №4(112). – С. 35 – 41.
83. Соціальне партнерство: яким йому бути? // Голос України. – 1996. – №81 від 6 травня. – С. 6.
84. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / О.М. Ярошенко. – Х., 1999. – 18 с.
85. Ожегов С.Н. Словарь русского языка / С.Н. Ожегов. – Изд. 5-е, стереотипное. – М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1963. – 900 с.
86. Словарь иностранных слов. – М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1984. – 784 с.
87. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник / Под ред. К.Ф. Гуценко. – М. Бек, 1995. – 307 с.
88. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации (постатейный) / Под ред. О.В. Смирнова. – 3-е изд. – М.: Кнорус, 2005. – 872 с.
89. Трудовое право России: Учебник /Н.А. Бриллиантова и др.; под ред. О.В. Смирнова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 562 с.
90. Про свободу асоціації та захист права на організацію: Конвенція МОП від 09.07.1948 р., №87 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
91. Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів: Конвенція МОП від 01.07.1949 р., №98 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
92. О свободе объединений и коллективных переговорах // Человек и труд. – 1995. – №7. – С. 89, 90.
93. Тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм: Конвенція МОП від 21.06.1976 р., №144 // Офіц. вісн. України. – 2007. – №63. – Ст. 2491.
94. Щодо колективних договорів: Рекомендація МОП від 29.06.1951 р., №91 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
95. Щодо сприяння колективним переговорам: Рекомендація МОП від 19.06.1981 р., №163 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
96. Щодо добровільного примирення та арбітражу: Рекомендація МОП від 29.06.1951 р., №92 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
97. Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія Ради Європи від 03.05.1996 р., №163 // Відом. Верховн. Ради України. – 2007. – №51.
98. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р., №137-V // Відом. Верховн. Ради України. – 2006. – №43. – Ст. 418.
99. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношении: Учебн. пособие / Н.И. Есинова – Киев: Кондор, 2003. – 462 с.
100. Войтинский И.С. Коллективные соглашения об условиях труда (тарифный рабочий договор): Современное положение вопроса во Франции / И.С. Войтинский. – СПб: Право, 1911. – 66 с.
101. Дубровський І. Короткий термінологічний словник з питань соціального партнерства / І. Дубровський // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2005. – №4. – С. 43 – 49.
102. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины / В.С. Венедиктов. – Х.: Консум, 2006. – 304 с.
103. Бородин И.И. Понятие, система, стороны и субъекты социального партнерства (сравнительно-правовое исследование) / И.И. Бородин // Трудовое право. – 2006. – №1. – С. 21 – 28.
104. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / Отв. ред. Ю.П. Орловский. – М.: Юридическая фирма "КОНТРАКТ", ИНФРА*М, 2002. – 618 с.
105. Муцинова Н.А. Коллективный договор и соглашение как формы социального партнерства в сфере труда / Н.А. Муцинова // Правоведение. – 2000. – №1. – С. 104 – 112.
106. Андрющенко А. Суб’єкти, предмет, моделі соціально-партнерських відносин у сфері праці / А. Андрющенко, І. Дубровський // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2005. – №3. – С. 44 – 46.
107. Трюхан О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Одеська нац. юрид. акад. / О.А. Трюхан. – Одеса, 2006. – 20 с.
108. Коваленко О. Коллективный договор: реалии и перспективы / О. Коваленко // Персонал. – 2000. – №6. – С. 96 – 99.
109. Барабаш О.Т. Роль Кодексу про працю в удосконаленні правового регулювання трудових відносин / О.Т. Барабаш // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканського наук.-практ. конф. – X., 1995. – С. 195 – 196.
110. Гоц В.Я. Співвідношення централізованого і договірного регулювання умов праці в ринковій економіці / В.Я. Гоц // Вісник університету внутрішніх справ. – 1997. – №2. – С. 190 – 192.
111. Щербіна В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Щербіна / За ред. В.С. Венедиктова. – К.: Істина, 2008. – 384 с.
112. Международный обзор труда. – Т. 135. – М.: Міжнародне бюро праці, 1997. – 56 с.
113. Фролов О. Коллективный договор – гарантия социальной защиты трудящихся / О. Фролов // Хозяйство и право. – 1991. – №3. – С. 130 – 137.
114. Король А. Современный профсоюз – это инструмент социальной стабильности в обществе / А. Король // Автограф XXI век. – 2007. – №4(9). – С. 16 – 19.
115. Браславська В.Я. Вирішення колективних трудових спорів залежить від взаємодії сторін соціально-трудових відносин / В.Я. Браславська // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2002. – №2. – С. 22 – 25.
116. Таль Л.С. Очерки промышленного права / Л.С. Таль. – М.: Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1916. – 127 с.
117. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х.: Одиссей, 1999. – 480 с.
118. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР / В.Н. Скобелкин. – М.: Юрид. лит., 1987. – 208 с.
119. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
120. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александров. – М.: Юриздат., 1948. – 412 с.
121. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
122. Александров Н.Г. О месте трудового и колхозного права в системе советского социалистического права / Н.Г. Александров // Сов. гос-во и право. – 1985. – №5. – С. 116 – 123.
123. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит., 1972. – 492 с.
124. Про Національну раду соціального партнерства: Указ Президента України від 27.04.1993 р., №151/93 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
125. Коллективные договоры. Соглашения // Охрана труда и социальное страхование. – 1991. – №12. – С. 29 – 31.
126. Закон Украины “Про организации работодателей”: каким ему быть? // Персонал. – 2000. – №6. – С. 100, 101.
127. Трудовое право России: Учебник / Отв. ред. Р.З. Лившиц и Ю.П. Орловский. – М.: Изд. группа ИНФРА*М – НОРМА, 1998 – 480 с.
128. Лившиц Р.З. Заработная плата в СССР. Правовое исследование / Р.З. Лившиц / Отв. ред. С.А. Иванов. – М.: Наука, 1972. – 272 с.
129. Болотіна Н.Б. Трудовий договір за законодавством України: Навч. посібник. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2002. – 124 с.
130. Аленкина Н.Б. О мосте социальных прав в системе прав человека / Н.Б. Аленкина // Современное право. – 2004. – №9. – С. 21 – 26.
131. Осовий Г.В. Соціальна політика держави та роль профспілок: останнє п’ятнадцятиріччя / Г.В. Осовий, О.О. Бондарчук, М.Л. Головко, С.М. Кондрюк, В.С. Максимчук, І.М. Новак, Ю.І. Работа, С.Я. Українець: Навч. посібник. – К.: Академія праці і соціальних відносин; Федерація профспілок України, 2008. – 100 с.
132. Дзюба В. Профспілки “білих комірців”: бути чи не бути? / В. Дзюба // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2008. – №3. – С. 22 – 24.
133. Алексеев С.С. Правовое государство – судьба социализма. Научно-публицистический очерк / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1988. – 175 с.
134. Лисенко І. Колективний договір: місце та роль в сучасних трудових відносинах / І. Лисенко // Праця і Закон. – 2008. – №9(105). – С. 29 – 32.
135. Господарський кодекс Ураїни // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
136. Конституція України: Прийнята на 5-ій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
137. Про міжнародні договори: Закон України від 29.06.2004 р., №1906-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2004. – №50. – Ст. 540.
138. Загальна теорія держави і права: Підручник / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін., За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.
139. Кодекс законів про працю України. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 1040 с.
140. Россия и социальное партнерство. – М.: РСПП, 1995. – 294 с.
141. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – X.: Консум, 1998. – 480 с.
142. Прилипко С.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – 3-ге вид., перероб. і доп. – Х.: ФІНН, 2010. – 752 с.
143. Задорожна О. Робота профспілки спрямована на вдосконалення колективно-договірних відносин / О. Задорожна // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2008. – №3. – С. 19 – 21.
144. Войтик А.А. Правовые проблемы согласования интересов собственника и трудового коллектива в сфере управления трудом: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / СПб гос. ун-т. / А.А. Войтик. – СПб, 1991. – 20 с.
145. Лациба М. Звіт за результатами фокус-групового дослідження “Участь профспілок у політичному житті України” / М. Лациба // Участь профспілок у політичному житті України. Інформ.-аналіт. видання. – 2002. – №4. – С. 3 – 8.
146. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учебно-справ. пособие. – 5-е изд. / Под. ред. В.В. Жернакова. – Х.: Одисей, 2007. – 664 с.
147. О трудовых коллективах и повышении их роли в управлении предприятиями, учреждениями и организациями: Закон СССР от 17.06.1983 г., №9500-X // СП СССР. – 1983. – №15.
148. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества / А.Р. Мацюк. – К.: Наук. думка, 1984. – 280 с.
149. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Наука, 1978. – 366 с.
150. Цепин А.И. Трудовое право и трудовой коллектив / А.И. Цепин, А.В. Пятаков / Отв. ред. Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1986. – 199 с.
151. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права / С.С. Алексеев. – Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1964. – 226 с.
152. Слюсар А.М. Трудовий колектив і його правовий стан в період розвитку ринкової економіки / А.М. Слюсар // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 41 – 45.
153. Максименко В.Ф. Трудові колективи в системі радянської соціалістичної демократії / В.Ф. Максименко. – К.: Наук. думка, 1976. – 164 с.
154. Науково-практичний коментар до Законодавства України про працю: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 2001 р. / За ред. Б.С. Стичинського, І.В. Зуба, В.Г. Ротаня. – К.: А.С.К., 2001. – 1072 с.
155. Андреев В.С. Проблемы общей части советского трудового права / В.С. Андреев, А.С. Пашков, О.В. Смирнов, В.И. Смолярчук // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1980. – №2. – С. 64 – 71.
156. Борисов О.С. Профспілковий рух у приватному секторі України: реалії сьогодення / О.С. Борисов // Профспілки України. – 2001. – №4(112). – С. 47 – 51.
157. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004 – 2005 роки // Праця і зарплата. – 2004. – №20.
158. Конончук С. “Ахілесові п’яти” профспілкового руху в Україні / С. Конончук // Участь профспілок у політичному житті України. Інформ.-аналіт. видання. – 2002. – №4. – С. 9 – 15.
159. Догадов В.М. Правовое положение профессиональных союзов в СССР. Очерк профсоюзного права / В.М. Догадов. – М.-Л.: Госюриздат, 1928. – 176 с.
160. Садовенко А.П. Соціальне партнерство: правове забезпечення / А.П. Садовенко // Профспілки України. – 1999. – №1. – С. 2 – 17.
161. Аксіома: сторони „соціального” трикутника повинні бути рівними // Профспілки України. – 1998. – №4. – С. 14 – 17.
162. Осовий Г.В. Профспілковий рух в Україні: нова соціальна роль, пошук оптимальної моделі організаційних структур / Г.В. Осовий // Україна: аспекти праці. – 1998. – №6. – С. 18 – 23.
163. Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються: Конвенція МОП від 23.06.1971 р., №135 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
164. Цивільний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
165. Хохлов Е.Б. К понятию трудового договора и договора найма труда / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1998. – №2. – С. 125 – 129.
166. Практикум по трудовому праву / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: ТЕИС, 1996. – 248 с.
167. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. – М.: Наука, 1977. – 312 c.
168. Кришталь М. Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин / М. Кришталь // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2003. – №2. – С. 49 – 55.
169. Маркс К. Сочинения: В 50-ти т. – Т. 23 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Гос. изд-во полит лит., 1961. – 376 с.
170. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. – Т. 6 / В.И. Ленин. – 5-е изд. – М.: Гос. изд-во полит. лит., 1959. – 619 с.
171. Свічкарьова Я. Регулювання праці в акціонерних товариствах / Я. Свічкарьова // Право України. – 1998. – №1. – С. 58 – 61.
172. Український союз промисловців і підприємців – учасник колективних переговорів // Україна: аспекти праці. – 1998. – №2. – С. 25 – 28.
173. Програма Українського союзу промисловців і підприємців. – К.: Б.в., 1996. – 28 с.
174. Статут Українського союзу промисловців і підприємців. – К.: Б.в., 1992. – 19 с.
175. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999 – 2000 роки // Урядовий кур'єр. – 1999. – №171 від 14 вересня.
176. Чанишева Г. Право на об’єднання як колективне трудове право / Г. Чанишева // Юридичний вісник. – 2000. – №3. – С. 89 – 95.
177. Хартія основних соціальних прав трудящих 1989 p. // Труд и право. – 2000. – №1-2. – С. 141 – 164.
178. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р., №2460-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504.
179. Киселев И.Я. Новый облик трудового права стран запада (прорыв в постиндустриальном обществе) / И.Я. Киселев. – М.: ЗАО "Бизнес школа "Интел-Синтез" совместно с ООО "Журнал "Управление персоналом"", 2003. – 160 с.
180. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
181. Гордієнко О. Проблеми вдосконалення правового регулювання індивідуального підприємництва / О. Гордієнко // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №8. – С. 14 – 17.
182. Перцева О.Л. Дослідження функцій трудового права в умовах переходу до ринкової економіки: постановка проблеми / О.Л. Перцева // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р.) / За ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Вид-во НУВС, 2003. – С. 223, 224.
183. Проблеми соціально-трудових відносин в Україні у контексті міжнародного досвіду // Україна: аспекти праці. – 1998. – №4. – С. 46.
184. Симорот З.К. Единство советского законодательства о труде / З.К. Симорот. – К.: Высшая школа, 1988. – 278 с.
185. Архипова Б.А. Коллективный договор и профком / Б.А. Архипова, Л.П. Писарева. – М.: Профиздат, 1988. – 176 с.
186. Зомбартъ В. Рабочий вопрос в промышленности / В. Зомбартъ. – Ростов н/Д: Изд-во Н. Парамонова “Донская Речь”, 1905. – 127 с.
187. Хохлов Е.Б. Очерки истории правового регулирования труда в России. – Ч. 1.: Правовое регулирование труда в Российской империи / Е.Б. Хохлов. – СПб.: Специальный юрид. факультет по подготовке кадров по юрид. наукам Санкт-Петербурского гос. ун-та, 1999. – 196 с.
188. Андрющенко А. Відповіді – у минулому. Соціальне партнерство в Україні має певні історичні корені / А. Андрющенко, І. Дубровський // Профспілки України. – 2005. – №2. – С. 77 – 81.
189. Урсалова О.В. Из истории правового регулирования коллективных договоров в России / О.В. Урсалова // Правоведение. – 2002. – №3. – С. 217 – 228.
190. Жуков В.І. Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні / В.І. Жуков, Г.В. Осовий, Ю.О. Привалов. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 184 с.
191. Таль Л.С. Тарифный (коллективный) договор как институт гражданского права / Л.С. Таль. – СПб.: Тип т-ва “Общественная польза”, 1909. – 54 с.
192. Геркнер Г. Рабочий вопрос / Г. Геркнер. – Москва; Петроград: Русская мысль, 1917. – 386 с.
193. Киселев И.Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда / И.Я. Киселев. – М.: Эксмо, 2005. – 608 с.
194. Історія держави і права України: Підручник. – У 2-х ч.: Ч. 2 / За ред. А.І. Рогожина. – К.: Ін Юре, 1996. – 448 с.
195. Киселев И.Я. Трудовое право в тоталитарном обществе (из истории права ХХ века) / И.Я. Киселев. – М.: Эксмо, 2003. – 84 с.
196. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посібник / П.П. Музиченко. – 6-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 471 с.
197. Кодекс законов о труде УССР от 02.12.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №52. – Ст. 751.
198. Иванов С.А. От первой кодификации российского законодательства о труде к ее современной подготовке / С.А. Иванов // Трудовое право и право социального обеспечения. Актуальные проблемы: Сборник статей. – М.: Проспект, 2000. – С. 4 – 13.
199. Об о