КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ

Краткое описание

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ……….3
ВСТУП……………………………....……………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ…………12
1.1.Історико-правовий аналіз адміністративного нагляду у вітчизняному і зарубіжному законодавстві …………………....……….12
1.2.Поняття та зміст адміністративного нагляду як різновиду соціального контролю …………..............................….………………….29
1.3.Застосування судами покарання за порушення правил адміністративного нагляду …………............................………...……….65
1.4.Міліція як суб’єкт застосування законодавства України про порушення правил адміністративного нагляду ………….......................71
Висновки до розділу 1……………………………………………………89
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ…………………………………………..94
2.1.Об’єкт порушення правил адміністративного нагляду……………94
2.2.Об’єктивна сторона порушення правил адміністративного нагляду………………………………………………......……………….108
Висновки до розділу 2…………………………………………………..132
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ……………………………………...135
3.1.Суб’єктивна сторона порушення правил адміністративного нагляду…………………………………………………………………...135
3.2.Суб’єкт порушення правил адміністративного нагляду……….…154
Висновки до розділу 3…………………………………………………..177
ВИСНОВКИ…………………………………………………......……………..180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….........………………..184
ДОДАТКИ…………………………………………….....................…………..213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ

ВТК – Виправно-трудовий кодекс;
ВЦВК – Всесоюзний Центральний Виконавчий Комітет;
КК – Кримінальний кодекс;
КпАП України – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
НКВС – Народний Комісаріат Внутрішніх Справ;
НКЮ – Народний Комісаріат Юстиції;
п. – пункт;
ППСМ – патрульно-постова служба міліції;
прим. – примітка;
РНК СРСР – Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка;
РФ – Російська Федерація;
ст. – стаття;
УВП – установа виконання покарань;
УВС – Управління внутрішніх справ.

ВСТУП
Актуальність теми. У контексті сучасних державотворчих процесів в Україні проблема зміцнення правопорядку у всіх сферах життєдіяльності суспільства зберігає свою актуальність. Важливим завданням, що постає перед державою і суспільством, є попередження рецидивної злочинності серед осіб, звільнених з місць позбавлення волі, небезпека і складність якої полягає насамперед в її неодноразовості та стійкості. Рецидивній злочинності притаманні відносно стабільне положення у всій сукупності правопорушень, висока питома вага раніше судимих осіб, які вчинили злочини, а також засуджених до позбавлення волі, стійкість асоціальної поведінки певної категорії рецидивістів.
За даними МВС України, рецидив серед піднаглядних за порушення правил адміністративного нагляду склав: у 2004 р. – 1,5 %, 2005 – 1,8 %, 2006 – 1,6 %, 2007 – 1,4 %, за перше півріччя 2008 р. – 0,7 %, що підтверджує висновок дисертанта про те, що зазначена категорія осіб потребує системного профілактично-виховного впливу з боку працівників міліції.
З прийняттям у 2001 р. Кримінального кодексу (далі - КК) України було істотно змінено диспозицію ст. 395 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Кримінальне право своєю охоронною функцією ставить перед собою завдання забезпечити ефективне здійснення цього попереджувального заходу. Як свідчить судова практика, останніми роками суди достатньо часто застосовують ст. 395 КК України – зважаючи на широкий спектр різноманітних засобів і методів впливу, наданих законодавством міліції, – без звернення до такої гострої форми, як кримінальна відповідальність (у 2004 р. серед усіх злочинів, вчинених особами, звільненими з місць позбавлення волі, склад злочину, передбачений ст. 395 КК України, мав місце у близько 19 % випадків, у 2005 р. – 37,1 %, 2006 р. – 42,3 %, 2007 р. – 42, 8 %).
Важливого значення складу злочину, передбаченого ст. 359 КК України, надає наука кримінального права. Питання законодавчого визначення адміністративного нагляду і його практичного застосування, а також загальні питання щодо умов і порядку встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов’язки, проблеми кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду в різні історичні часи досліджувалися як окремо, так і в комплексі з іншими питаннями кримінальної відповідальності та покарання.
Вагомий внесок у науку кримінального права щодо визначення теоретико-методологічних підходів дослідження адміністративного нагляду належить працям П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Л.В. Багрія-Шахматова, Ю.В. Бауліна, В.І. Гуськова, С.І. Зельдова, О.С. Міхліна, М.І. Мельника, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, М.О. Стручкова, В.П. Тихого, В.І. Тютюгіна, В.М. Трубникова, В.О. Уткіна, В.Д. Філімонова, М.Д. Шаргородського, І.В. Шмарова, С.С. Яценка та інших вчених. Однак одні з них написані на базі раніше чинного кримінального законодавства.
Викладене свідчить про те, що проблематика кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, зважаючи на її значущість, була й залишається актуальною для науки кримінального права, оскільки саме від ступеня наукової розробленості відповідних проблем значною мірою залежить і адекватність законодавчого визначення адміністративного нагляду, і ефективність його практичного застосування. Важливо наголосити, що після прийняття нового КК України склад злочину, передбачений ст. 395, є предметом розгляду тільки в науково-практичних коментарях та підручниках. Тому багато питань кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду залишаються невирішеними.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: 1) необхідністю проведення глибокого аналізу чинного законодавства стосовно питань порушення правил адміністративного нагляду взагалі та окремою категорією осіб зокрема, виявлення і окреслення найбільш проблемних питань кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду; 2) потребою в обґрунтуванні важливості застосування кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду; 3) важливістю привернення уваги державних інституцій та усієї свідомої громадськості до нагальних потреб осіб, звільнених з місць позбавлення волі, в аспекті встановлення за ними адміністративного нагляду; 4) важливістю того, що спеціального дослідження, присвяченого комплексному аналізу зазначеного злочину, на дисертаційному рівні після прийняття нового КК України не проводилось; 5) нагальністю розробки науково обґрунтованих рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права і кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ, ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України № 1376/ 2000 від 25 грудня 2000 р., Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р.
Мета і завдання дослідження полягають у розв’язанні комплексного наукового завдання з позицій чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.
Для досягнення визначеної мети дисертантом були поставлені такі основні завдання:
• розглянути історію законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення адміністративного нагляду та визначити місце суспільних відносин, що виступають об’єктом даного злочину, у системі інших
суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законодавством;
• дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину – порушення правил адміністративного нагляду;
• дослідити законодавство і практику його застосування з проблем кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду;
• провести аналіз ст.395 КК щодо застосування судами покарання за порушення правил адміністративного нагляду;
• на підставі здійсненого дослідження виробити рекомендації з практики застосування ст. 395 КК України, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного законодавства.
Об’єктом дослідження є кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження стало поєднання загальнонаукових та спеціальних методів, що використовуються в юридичній науці. Діалектичний метод використовувався при розгляді порушення правил адміністративного нагляду крізь призму аналізу більш загальних явищ: особливостей кримінальної відповідальності та призначення покарання і його відбування у кримінальному і кримінально-виконавчому праві. Використання історико-правового методу дозволило виявити генезис кримінального законодавства України стосовно встановлення відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду та окреслити прогностичні стратегії його розвитку. За допомогою компаративно-правового методу проведено порівняння вітчизняного кримінального законодавства України з законодавством інших країн, що передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, а також порівняння різноманітних точок зору з цього питання та підходів до вдосконалення вказаної норми. Формально-логічний (догматичний) метод використовувався при аналізі положень ст. 395 КК України у контексті дотримання правил законодавчої техніки, конструювання диспозиції та санкції цієї норми, сприяння виявленню недоліків у побудові останніх та формулювання пропозицій щодо їх усунення. За допомогою статистичного методу опрацьовано статистичні дані та проведено аналіз кримінальних справ про порушення правил адміністративного нагляду, відповідальність за які передбачена ст. 395 КК України.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні праці відомих вітчизняних і зарубіжних теоретиків, присвячені як загальним проблемам кримінального права, так і кримінальній відповідальності за злочини проти нормальної діяльності органів внутрішніх справ з попередження рецидивної злочинності, а також за порушення правил адміністративного нагляду. Досліджено кримінальне законодавство різних зарубіжних країн, вітчизняне кримінальне законодавство минулих років, законодавство, що регулює діяльність органів внутрішніх справ, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Нормативну базу дослідження складають Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, міжнародно-правові акти. Складовою частиною дослідження є також постанови Пленуму Верховного Суду України, Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Емпіричну базу дослідження складають офіційні статистичні дані Верховного Суду України, статичні звіти про діяльність органів внутрішніх справ із забезпечення адміністративного нагляду стосовно звільнених з місць позбавлення волі, матеріали Державного департаменту України з питань виконання покарань, дані, отримані в результаті вивчення 490 вироків та 150 архівних кримінальних справ, розглянутих судами міст Дніпропетровська, Києва, Харкова та Харківської області України у 2006-2008 роках, результати опитування 120 дільничних інспекторів міліції та контакт-опитування 250 осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером та змістом розглянутих проблем, а також об’єктом і предметом дослідження дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду згідно з новим Кримінальним кодексом України.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових висновків і пропозицій:
вперше:
– визначено основні етапи та тенденції історичного розвитку кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду за вітчизняним кримінальним законодавством;
– на відміну від законодавчого визначення поняття адміністративного нагляду (Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”) сформульовано його доктринальне визначення як заходу соціального контролю, що застосовується міліцією за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з метою здійснення профілактично-виховного впливу на них;
– наведено нові аргументи на користь кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, запропоновано її проблематику розглядати у контексті таких базових критеріїв: а) органи і умови здійснення адміністративного нагляду; б) мета, що стоїть перед адміністративним наглядом; в) зміст обмежень, з яких складається нагляд; г) терміни тривалості адміністративного нагляду;
– обґрунтовано доцільність встановлення в санкції ст. 395 КК України декількох видів покарання, зокрема: позбавлення волі (в межах від одного до трьох років), обмеження волі (в межах від одного до трьох років), виправних робіт (в межах від шести місяців до одного року), громадських робіт (в межах від шістдесяти до двохсот сорока годин) у зв’язку з тим, що зазначена санкція передбачає тільки один вид покарання позбавлення волі, котрий не дає достатніх можливостей для диференціації покарання за такий злочин;
– виділено спеціальні та індивідуальні заходи попередження міліцією порушень правил адміністративного нагляду як системи тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
удосконалено:
– процедуру призначення адміністративного нагляду, у зв’язку з тим, що він може бути встановлений лише стосовно повнолітніх осіб, яким на час вчинення порушення правил адміністративного нагляду виповнилось 18 років;
– специфіку підходів до розуміння кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, що позначається на правовому статусі особи, яка перебуває під адміністративним наглядом;
дістало подальшого розвитку:
– наведення додаткових аргументів щодо розміру та меж профілактично-виховного впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі міліцією як суб’єктом попередження за порушення правил адміністративного нагляду;
– обґрунтування суб’єктивних ознак порушення правил адміністративного нагляду (що може бути вчинено тільки з прямим умислом), які об’єднують у своїй сукупності вину та мету цього злочину;
– твердження щодо необхідності перегляду ст. 395 КК України. Запропоновано її нову редакцію.
Практичне значення одержаних результатів. Методологічні прийоми, аналітичні матеріали, положення й висновки дисертації можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері – сформульовані та викладені положення, узагальнення, висновки і рекомендації, які мають теоретичне і прикладне значення для подальшої розробки проблем кримінальної відповідальності за
порушення правил адміністративного нагляду;
- у законотворчій діяльності – при опрацюванні пропозицій щодо змін та доповнень до КК України з метою його подальшого вдосконалення в аспекті розробки законів України щодо кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду;
- у правозастосовчій діяльності – при застосуванні судами положень КК України, що регулюють процедуру відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду;
- у навчальному процесі – при викладанні курсу Загальної та Особливої частин кримінального права України студентам, які навчаються за спеціальністю „правознавство” у вищих навчальних закладах, підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, науково-практичної та методичної літератури (акт впровадження).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на теоретико-методологічних семінарах кафедри кримінального права і кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ та кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і на таких конференціях: міжнародна науково-практична конференція “Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (Львів, 2006 р.); І та ІІ міжнародні науково-практичні конференції “Від громадянського суспільства – до правової держави” (Харків, 2006 р. і 2007 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації відображено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, та трьох тез наукових доповідей.
Структура дисертації. Відповідно до мети й завдань дослідження, дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури в кількості 276 джерел, 7 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них 183 сторінки – основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено комплексне теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні підстав кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, вироблено рекомендації щодо удосконалення відповідних положень законодавства та практики його застосування. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки та рекомендації, що мають як теоретичне, так і прикладне значення.
• Адміністративний нагляд є достатньо ефективним видом соціального контролю за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Проте його потенціал в чинному кримінальному законодавстві розкритий не повною мірою, що пов’язано з наявністю в санкції ст. 395 КК тільки одного виду покарання. Дане положення не дає достатніх можливостей диференціювати покарання за даний злочин, де кожний конкретний випадок має свої специфічні особливості.
• На думку дисертанта, вбачається за доцільне встановити в санкції статті 395 КК декілька видів покарання: позбавлення волі на певний строк (в межах від одного до трьох років), обмеження волі (в межах від одного до трьох років), виправні роботи (в межах від шести місяців до одного року), громадські роботи (в межах від шістдесяти до двохсот сорока годин). Така структура санкції дозволила б суду більш широко використовувати принцип індивідуалізації та більш справедливо оцінити характер і ступінь суспільної небезпеки як вчиненого діяння, так і особи, винної у вчиненні даного злочину.
• Оскільки суб’єктом попередження порушення правил адміністративного нагляду особами, звільненими з місць позбавлення волі, є міліція, дисертантом визначені як спеціальні, так і індивідуальні заходи профілактично-виховного впливу на таких осіб.
• У результаті аналізу об’єктивних ознак складу злочину за порушення правил адміністративного нагляду дисертантом виведені їх специфічні особливості. Оскільки суспільно небезпечне діяння в законі повністю не розкривається, він відсилає до іншого нормативного акту – Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.
• У контексті вирішення проблеми концептуального співвідношення понять “обов’язки піднаглядних” (правил адміністративного нагляду) і “обмеження дій піднаглядних” продемонстровано неможливість їх протиставлення, оскільки і перші, й другі відносяться до правил адміністративного нагляду.
• Дисертантом доведено, що при порушенні правил адміністративного нагляду нерідко має місце поєднання форм здійснення протиправної поведінки шляхом дії або бездіяльності (причому одна дія іноді поєднується з одним або декількома актами бездіяльності, і навпаки), які в своїй сукупності призводять до порушення суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність міліції щодо здійснення адміністративного нагляду. До обов’язкових ознак об’єктивної сторони цього злочину, окрім суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), відносяться і такі ознаки, як час і місце вчинення порушення правил адміністративного нагляду. Суб’єктивні ознаки порушення правил адміністративного нагляду об’єднують у своїй сукупності вину та мету цього злочину. Склад злочину, передбачений ст. 395 КК України, сконструйований таким чином, що його суб’єктивна сторона припускає наявність не тільки вини у формі прямого умислу, але й спеціальної мети вчинення цього злочину –уникнення адміністративного нагляду. Мета уникнення нагляду є основною, безпосередньою, найближчою метою діяння осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
• Окрім осудності та віку, загального для суб’єктів всіх складів злочинів, суб’єкт складу, передбаченого ст. 395 КК України, характеризується і спеціальними ознаками. Це означає, що відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду може нести не кожна осудна особа, яка досягла повноліття, а лише особа, що перебуває під адміністративним наглядом. Дисертант робить висновок про спеціальний суб’єкт злочину, що розглядається.
З метою удосконалення законодавчого регулювання адміністративного нагляду як виду соціального контролю за особами, звільненими з місць позбавлення волі, пропонується внести наступні зміни та доповнення до :
1) ст. 395 КК України, яку пропонується викласти в наступній редакції:
Стаття 395 КК. Порушення правил адміністративного нагляду.
1. Порушення правил адміністративного нагляду, –
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років, або обмеженням волі від одного до трьох років, або арештом терміном від одного до шести місяців, або виправними роботами від шести місяців до одного року, або громадськими роботами від шістдесяти до двохсот сорока годин.
2. Порушення правил адміністративного нагляду, вчинене повторно, а також залишення піднаглядним місця проживання з метою уникнення адміністративного нагляду або неприбуття без поважних причин у визначений термін до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, у разі звільненні з місць позбавлення волі, –
караються позбавленням волі терміном від одного року до трьох років.
Примітка 1. „Під порушенням правил адміністративного нагляду в цій статті слід розуміти умисне порушення особою, щодо якої застосовано адміністративний нагляд або судом встановлено будь-яке обмеження”.
2) Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” наступні зміни та доповнення:
1. Ст.1 Поняття адміністративного нагляду.
Адміністративний нагляд – це вид соціального контролю, що застосовується міліцією за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з метою здійснення профілактично-виховного впливу на них.
2. Ст. 9 доповнити вказівкою про обов’язок піднаглядних суворо дотримуватися не тільки правил адміністративного нагляду, але і встановлених обмежень відповідно до ст. 10 зазначеного Закону України. Дане доповнення пропонується викласти в наступній редакції: “З моменту встановлення адміністративного нагляду піднаглядні особи зобов’язані також суворо дотримуватися обмежень, застосованих до них відповідно до ст. 10 цього Закону”.
3. У ст. 10 “Обмеження дій піднаглядних” пункт „а” викласти у такій редакції: заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час із 22 години до 6 години ранку місцевого часу, і лише в окремих випадках, з урахуванням конкретної обстановки і особи піднаглядного, – з більш раннього часу.
4. Доповнити цей Закон окремим розділом, в якому викласти права та обов’язки працівників міліції щодо здійснення адміністративного нагляду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонов А. Личность как объект уголовно-правовой охраны / А. Агафонов // Уголовное право. – 2004. – № 2. – С. 6–8.
2. Алоян А. М. Административный надзор за лицами, освобожденными из мест лишения свободы : учеб. пособ. / Алоян А. М., Гуцуляк В. И., Данилов И. П. – М. : Издательство НИИ МВД России, 1992. – 48 с.
3. Адміністративна діяльність міліції : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. МВС України] / [за заг. ред. О. М. Бандурки]. – Х. : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2004. – 448 с.
4. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [під заг. ред. I. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва]. – К. : Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
5. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України / [авт.-упоряд. В. П. Тимощук ; відп.ред. І. Б. Коліушко]. – К. : Факт, 2003. – 495 с. – (Центр політико-правових реформ).
6. Адміністративне право України : підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [за ред. Ю. П. Битяка]. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права : Курс лекций / Алексеев С. С. – Свердловск : Издательство Свердловского юридического института, 1964. – Вып. 2. – 322 с.
8. Алексеев С. С. Структура советского права / Алексеев С. С. – М. : Юридическая литература, 1975. – 263 с.
9. Анашкин Г. Повысить качество рассмотрения уголовных дел судами первой инстанции / Г. Анашкин // Социалистическая законность. – 1966. – № 1. – С. 48-50.
10. Андреев И. Очерк по уголовному праву социалистических государств / Андреев И. – М. : Прогресс, 1978. – 168 с.
11. Андриевский И. Е. Полицейское право / Андриевский И. Е. – [2-е изд. испр. и доп.]. – СПб. : Типография Пратц, 1874. – 648 с.
12. Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и формы ее реализации. Ч. 2 / Багрий-Шахматов Л. В. – Одеса : Юридична література, 2000. – 412 с.
13. Багрий-Шахматов Л. В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний / Л. В. Багрий-Шахматов, В. И. Гуськов. – Воронеж : Издательство Воронежского университета, 1971. – 107 с.
14. Бажанов М. И. Новое в уголовном законодательстве / М. И. Бажанов, В. В. Сташис. – М. : Юридическая литература, 1970. – 92 с.
15. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : монографія / А. М. Бандурка, Л. М. Давиденко. – Х. : Основа, 2003. – 368 с.
16. Бандурка А. М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденных) / Бандурка А. М., Денисова Т. А., Трубников В. М. – Х., Запорожье : НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
17. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. М. Бандурка. – Х., 1994. – 16 с.
18. Бахрах Д. Ответственность за нарушение правил административного надзора / Д. Бахрах // Советская юстиция. – 1976. – № 11. – С. 10–11.
19. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР / Бахрах Д. Н. – Свердловск : Издательство Уральского университета, 1989. – 204 с.
20. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития: автореф. дисс. на получение науч. степени доктора юрид. наук : 12.00.07 / Д. Н. Бахрах. – М., 1972. – 39 с.
21. Бельский К. С. Феноменология административного права / Бельский К. С. – Смоленск : Альфа, 1995. – 143 с.
22. Белявский Н. Н. Полицейское право / Белявский Н. Н. – Юрьев : Тип. К. Маттисена, 1904. – 117 с.
23. Белякин Н. Совершенствовать практику административного надзора / Н. Белякин, И. Шмаров // Советская милиция. – 1969. – № 7. – С. 35–40.
24. Бессонова А.В. Уголовно-правовая ответственность за злостное нарушение правил административного надзора : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / А. В. Бессонова. – Свердловск, 1973. – 18 с.
25. Битяк Ю. П. К концепции реформы административного законодательства и административного судопроизводства / Ю. П. Битяк, А. Т. Комзюк // Юридическая наука и проблемы формирования демократического правового государства : тематический сб. науч. работ. – К. : ИСИО, 1993. – С. 75–79.
26. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право : навч. посіб. / Богатирьов І. Г. – Чернігів : Юрист, 1999. – 120 с.
27. Богатирьов І. Г. Особливості підготовки фахівців для пенітенціарної системи України / І. Г. Богатирьов // Вища школа: наук.-практ. видання. – 2002. – № 2–3. – С. 65–72.
28. Богатирьов І. Г. Про створення системи ресоціалізації засуджених / І. Г. Богатирьов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К., 1998. – № 3. – С. 22–28.
29. Бондаренко А. С. Юридическая природа института административного надзора за лицами, освобожденными из мест лишения свободы / А. С. Бондаренко // Проблемы теории и практики борьбы с преступностью : сб. науч. трудов. – Томск, 1983. – С. 126–132.
30. Борисов Э. Ответственность за нарушение правил административного надзора / Э. Борисов, В. Семенко // Советская юстиция. – 1972. – № 7. – С. 13–15.
31. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве / Брайнин Я. М. – М. : Юридическая литература, 1963. – 276 с.
32. Бугайчук К. Л. Особа порушника норм адміністративного права та його протиправна поведінка / К. Л. Бугайчук // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. : Національний університет внутрішніх справ, 2002. – Вип. 18. – С. 35–40.
33. Бугайчук К. Л. Щодо сутності та системи профілактики адміністративних проступків / К. Л. Бугайчук // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2002. – Вип. 19. – С. 314–321.
34. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. – М., 1973. – № 6. – С. 3–10.
35. Бюллетень Верховного Суда СССР. – М., 1974. – № 4. – С. 9–12.
36. Верт Н. История советского государства. 1900-1991 / Верт Н. ; Н. В. Бунтман (пер. с фр.). – [2-е изд., испр.]. – М. : Прогресс-Академия, 1995. – 543 с.
37. Виправно-трудовий кодекс України : за станом на 10 листоп. 2002 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2002. – 72 с. – (Бібліотека офіційних видань).
38. Вирок суду за справою № 1-1070/6/2002 // Архів Київського районного суду м. Харкова. – Х., 2002. – 150 с.
39. Вирок суду за справою № 1-1314/2005 // Архів Ленінського районного суду м. Харкова. – Х., 2005. – 143 с.
40. Вирок суду за справою № 1-163/2002 // Архів Жовтневого районного суду м. Харкова. – Х., 2002. – 126 с.
41. Вирок суду за справою № 1-45/2000 // Архів Харківського районного суду Харківської області. – Х., 2000. – 149 с.
42. Вирок суду за справою № 1-469/2005 // Архів Жовтневого районного суду м. Харкова. – Х., 2005. – 144 с.
43. Вирок суду за справою № 1-518/2003 // Архів Балаклійського районного суду Харківської області. – Х., 2003. – 138 с.
44. Вирок суду за справою № 1-652/12/2002 // Архів Київського районного суду м. Харкова. – Х., 2002. – 152 с.
45. Вирок суду за справою № 1-692/2004 // Архів Жовтневого районного суду м. Харкова. – Х., 2004. – 111 с.
46. Вирок суду за справою № 1-720/2003 // Архів Жовтневого районного суду м. Харкова. – Х., 2003. – 133 с.
47. Владимиров В. А. Преступления против порядка управления / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов // Советское уголовное право. Общая часть: учебник [для студ. юрид. вузов и фак.] / [ред. В. Д. Меньшагин]. – М. : Издательство Московского университета, 1969. – 458 с. – C. 82.
48. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права / Владимирский-Буданов М. Ф. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. – 640 с.
49. Власов И. С. Об объекте преступлений против правосудия / И. С. Власов // Ученые записки ВНИИСЗ. – М., 1964. – Вып. 1(18). – С. 88–96.
50. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность / Волков Б. С. – Казань : Издательство Казанского университета, 1965. – 127 с.
51. Воробей П. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину / П. Воробей // Право України. – 1999. – № 6. – С. 113–115.
52. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину / Воробей П. А. – К. : Радянська школа, 1997. – 183 с.
53. Воронин О. В. Совершенствование условно-досрочного освобождения от наказания как альтернативы лишению свободы / О. В. Воронин // Развитие альтернативных санкций в российской уголовной юстиции: опыт и перспективы : междунар. конф., 29-30 мая 2002 г. : тезисы докл. – М., 2002. – С. 92–95.
54. Воронин Ю.А. Типология личности преступников : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю. А. Воронин. – Свердловск, 1974. – 18 с.
55. Врачебно-полицейский надзор за городской проституцией. – СПб. : Изданiе Ф.Павленкова, 1910. – 46 с.
56. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / Гавриш С. Б. – Х.: Основа, 1994. – 640 с.
57. Гаген В. А. Учебник административного права / Гаген В. А. – Ростов : Тип. Т-ва С.С. Сивожелезов и Ко, 1916. – 234 с.
58. Голiна В.В. Спеціально-кримінологічне попередження злочинів (теорія і практика) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.08 / В. В. Голiна. – Х., 1994. – 19 с.
59. Голина В. Судимость и административный надзор / В. Голина, В. Трубников // Радянське право. – К., 1974. – № 5. – С. 75–78.
60. Гончар Т.О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / Т. О. Гончар. – Одеса, 2005. – 20 с.
61. Государственный и общественный контроль в СРСР / [под ред. В. И. Туровцева]. – М. : Наука, 1970. – 395 с.
62. Грищук В. К. Кримінальне право України : Загальна частина : навч. посіб. для студ. юрид. фак. вищ. навч. закл. / Грищук В. К. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – 568 с.
63. Гуськов В. И. Социально-правовые вопросы профилактики рецидивной преступности среди освобожденных от наказания : учеб. пособ. / Гуськов В. И. – Рязань : Рязанская высшая школа МВД СССР, 1975. – 112 с.
64. Гуськов В. И. Характеристика осужденных, освобождаемых из исправительно-трудовых учреждений, и проблема их социальной адаптации / В. И. Гуськов // Проблемы уголовного и исправительно-трудового права : труды Рязанской высшей школы МВД СССР. – Рязань, 1975. – Вып. 3. – С. 97–107.
65. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы / Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. – М. : Зерцало, 2000. – 382 с.
66. Дагель П. С. Понятие умысла в советском уголовном праве / П. С. Дагель // Советская юстиция. – 1966. – № 20. – С. 16–18.
67. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве: учеб. пособ. / Дагель П. С. – Владивосток : Дальневосточный государственный университет, 1970. – 132 с.
68. Даньшин И. Н. О значении мотива преступления при изучении и предупреждении преступления / И. Н. Даньшин // Вопросы борьбы с преступностью : сб. науч. трудов. – М., 1969. – Вып. 10. – С. 65–70.
69. Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия/ Даньшин И. Н. – К. : УМК ВО, 1988. – 88 с.
70. Демидов Ю. А. Предметное содержание умысла по советскому уголовному праву / Ю. А. Демидов // Труды Высшей школы МООП РСФСР. – М., 1965. – Вып. 12. – С. 29–38.
71. Дмитриев А.Т. Правовые и организационные проблемы административного надзора органов внутренних дел : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.02 / А. Т. Дмитриев. – М., 1998. – 16 с.
72. Добровольская Т. Н. Понятие советского социалистического правосудия / Т. Н. Добровольская // Ученые записки ВИЮН. – М.,1963. – Вып. 4. – С. 21–23.
73. Дорофеев К. Поднадзорные… без надзора / К. Дорофеев, С. Радченко // Советская милиция. – 1970. – № 5. – С. 75–77.
74. Дорохов В.А. Административный надзор за лицами, освобожденными из мест лишения свободы, и участие ИТУ в его установлении: автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / В. А. Дорохов– М., 1979. – 21 с.
75. Думко Ф. К. Адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі / Думко Ф. К., Ульянов О. I., Ярмакі Х. П. – Одеса : Одеський інститут внутрішніх справ, 1999. – 122 с.
76. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин, Л.Л. Попов. – Л. : Лениздат, 1973. – 328 с.
77. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Закон України №264/94-ВР від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
78. Про міліцію : Закон України № 565-XII вiд 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст.20.
79. Про внесення змін до Закону України України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” : Закон України № 1105-IV вiд 10 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 7. – Ст. 49.
80. Захист законних прав і інтересів людини. Нормативна база, практика судів : Верховного суду України, Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини / за ред. В. Д. Бринцева. – Х. : Константа, 2002. – 334 с. – (Нормативні директивні правові документи).
81. Зелинский А. Ф. Криминальная психология: научно-практическое издание / Зелинский А. Ф. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
82. Зелінський А. Деякі зауваження кримінологів до проектів Кримінального кодексу України / А. Зелінський, О. Литвак // Право України. – 1999. – № 5. – С. 70–73.
83. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навч. посіб. / Зелінський А. Ф. – Х.: Рубікон, 2000. – 240 с.
84. Зелінський А. Ф. Детермінація злочину : навч. посіб. / Зелінський А. Ф., Оніка Л. П. – Х. : Українська юридична академія, 1994. – 52 с.
85. Зельдов С. И. Освобождение от наказания и от его отбывания / Зельдов С. И. – М. : Юридическая литература, 1982. – 137 с.
86. Зельдов С. И. Правонарушение и правовая ответственность: Вопросы и ответы / Зельдов С. И. – Орджоникидзе : Ир, 1984. – 134 с.
87. Злобин Г. А. Умысел и его формы / Злобин Г. А., Никифоров Б. С. – М. : Юридическая литература, 1972. – 264 с.
88. Иногамова-Хегай Л. Основания и предпосылки применения условно-досрочного освобождения / Л. Иногамова-Хегай, Э. Казарян // Уголовное право. – 2003. – № 4. – С. 26–29.
89. Исаев И. А. История государства и права России : учебник [для студ. вузов] / Исаев И. А. – М. : Юристъ, 1998. – 608 с.
90. История полиции России: краткий исторический очерк и основные документы / [под ред. В. М. Курицына]. – М. : Щит-М, 1998. – 200 с.
91. История России: С древнейших времен и до наших дней: учебник [для студ. вузов] / [Орлов А. С., Георгиев В. А., Георгиева Н. Г., Сивохина Т. А.]. – М. : Проспект, 1998. – 543 с.
92. Історія держави і права України: навч. посіб. / [Чайковський А. С. (кер. кол. авт.), Батрименко В. І., Копиленко О. Л. та ін.] ; за ред. А. С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 384 с.
93. Кармолицкий А. А. К вопросу о характере полномочий государственных инспекций / А. А. Кармолицкий // Управление и право. – М., 1975. – Вып. 2. – С. 201–210.
94. Кафаров Т. М. Проблема рецидива в советском уголовном праве / Кафаров Т. М. – Баку : Изд-во АН АзССР, 1972. – 134 с.
95. Кирин В. А. Законодательство о борьбе с преступностью. Отрасли и их взаимосвязь / Кирин В. А. – М. : Юридическая литература, 1978. – 280 с.
96. Кінаш Я. І. Трансформація адміністративної відповідальності шляхом застосування способу імперативності / Я. І. Кінаш // Право України. – 2004. – № 5. – С. 138–143.
97. Кінаш Я. І. Трансформація відповідальності у праві – реалізація принципу справедливості при застосуванні мір державного примусу / Я. І. Кінаш // Право України. – 2004. – № 3. – С. 103–106.
98. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
99. Козлов Ю. М. Административные правоотношения / Козлов Ю. М. – М. : Юридическая литература, 1976. – 184 с.
100. Коломоєць Т. О Державно-владна природа адміністративного примусу в сфері митної справи / Т. О Коломоєць // Митна справа. – 2002. – № 4. – С. 50–54.
101. Коломоєць Т. О Заходи адміністративного попередження як складова адміністративного примусу: аналіз сучасного стану в Україні та перспективи розвитку / Т. О Коломоєць // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 18. – С. 152–156.
102. Коломоєць Т. О Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд / Т. О Коломоєць // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 65–66.
103. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07 / Комзюк А.Т. – Х., 2002. – 408 с.
104. Комзюк А. Т. Актуальные вопросы совершенствования законодательства об административных правонарушениях / А. Т. Комзюк, В. М. Безчастный // Правовое регулирование государственного строительства в Украине и проблемы совершенствования законодательства : межрегиональная науч. конф. молодых ученых и соискателей, 25-26 сент. 1992 г. : тезисы докл. – Х., 1992. – С. 56–57.
105. Комзюк А. Т. Здійснення дозвільної системи в Україні / А. Т. Комзюк, М. О. Тучак. – Х. : Факт, 1996. – 23 с.
106. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. / Українська правнича фундація. – К., 1996. – 62 с.
107. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Загальна частина : курс лекцій для студ. вищ. навч. закл. / Коржанський М. Й. – К. : Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.
108. Кривуля О. М. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? / О. М. Кривуля, В. М. Куц // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х. : Університет внутрішніх справ, 1997. – С. 70–75.
109. Кригер Г. А. Рецензия на работу И.А. Бушуева “Ответственность за укрывательство преступления и недоносительство” / Кригер Г. А. // Советская юстиция. – 1966. – № 6. – С. 29.
110. Алексеев Н. С. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы: монография / Алексеев Н. С., Герасимов С. И., Сухарев А. Я. – М. : Издательство НОРМА, 2001. – 496 с.
111. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. [для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак.] / [Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Бенківський В. В. та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського та ін. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
112. Кримінальне право України : навч. програма / [за заг. ред. д-ра. юрид. наук В. П. Ємельянова]. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2002. – 56 с.
113. Кримінальне право України: Особлива частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. освіти] / [Бажанов М. І., Тацій В. Я., Сташис В. В. та ін.] ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер; Х. : Право, 2001. – 496 с.
114. Кримінальне право України: Особлива частина : підруч. [для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак.] / [за ред. П. С.Матишевського]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 896 с.
115. Кримінальне право України : робоча навчальна програма з дисципліни / [упоряд. В. М. Трубников та ін.]. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. – 49 с.
116. Кримінальний Кодекс України // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
117. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. коментар / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 1196 с.
118. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [Джужа О. М., Фаренюк С. Я., Корчинський В. О. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
119. Кримінально-виконавче право України : підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [Трубников В. М., Харченко В. М., Лисодід О. В. та ін.] ; за ред. В. М. Трубникові. – Х. : Право, 2001. – 384 с.
120. Кримінально-виконавчий кодекс України: прийнятий 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3–4. – Ст. 21.
121. Кудрявцев В. Н. О соотношении объекта и предмета преступления / В. Н. Кудрявцев // Советское государство и право. – 1951. – № 8. – С. 49–52.
122. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / Кудрявцев В. Н. – М. : Юристъ, 1999. – 301 с.
123. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / Кудрявцев В. Н. – М. : Юридическая литература, 1960. – 244 с.
124. Кудрявцев В. Н. Теоретические основы квалификации преступлений / Кудрявцев В. Н. – М. : Госюриздат, 1963. – 323 с.
125. Курс кримінології. Загальна частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. ] : у 2 кн. / О. М. Джужа, П. П.Михайленко, О. Г. Кулик та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. – 352 с.
126. Куц В. М. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб’єкта злочину / В. М. Куц // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х. : Університет внутрішніх справ, 1996. – Вип. 1. – С. 17–18.
127. Кушніренко О. Г. Права і свободи людини та громадянина: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Г. Кушніренко, Т. М.Слинько. – Х. : Факт, 2001. – 440 с.
128. Лебедев А. К. Об уголовной ответственности за злостное противодействие администрации исправительно-трудовых учреждений / А. К. Лебедев // Вопросы совершенствования уголовно-правовых норм на современном этапе: межвуз. сб. науч. трудов. – Свердловск : Свердловский юридический институт, 1986. – С. 91–99.
129. Лифшиц Р. З. Отрасль права – отрасль законодательства / Р. З. Лифшиц // Советское государство и право. – 1984. – № 2. – С. 26–32.
130. Літошенко О. С. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність: спільні риси та відмінності / О. С. Літошенко // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 3. – С. 39–45.
131. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения / Лунеев В. В. – М. : Наука, 1991. – 383 с.
132. Мазняк К.В. Побеги заключенных и борьба с ними : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / К. В. Мазняк. – М., 1968. – 19 с.
133. Малков В. Практика показывает (Административный надзор в Татарии) / В. Малков, М. Хабибуллин // Советская милиция. – 1968. – № 10. – С. 40–42.
134. Мартемьянов С.Ф. Социальный контроль и его роль в предупреждении преступности в районе : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / С. Ф.Мартемьянов. – М., 1987. – 18 с.
135. Материалы комиссии об административной высылке и полицейском надзоре. – СПб. : Изданiе Ф.Павленкова, 1884. – 87 с.
136. Мельник I.В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Мельник I.В. – К., 2004. – 186 с.
137. Михайленко П. Міліція України радянського періоду (1923-1940 рр.) [Електронний ресурс] / П. Михайленко, В. Довбня. – Режим доступу : http://mvs.gov.ua/ mvs/control/main/uk/publish/article/47389.
138. Михайленко П. Міністерства внутрішніх справ Української Держави (квітень – грудень 1918 р.) [Електронний ресурс] / П. Михайленко, В. Довбня. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/47324.
139. Михайленко П. Організація та діяльність міліції України у роки Великої вітчизняної війни (1941–1945 рр.) [Електронний ресурс] / П. Михайленко, В. Довбня. – Режим доступу:
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/ publish/article/47372.
140. Михлин А. С. Уголовно-правовая мера воздействия на осужденных за ненадлежащее отбывание наказания / А. С. Михлин // Актуальные проблемы совершенствования уголовного законодательства: межвуз. сб. науч. трудов. – Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1988. – С. 99–113.
141. Мордовин Т. П. Правоотношения по надзору и контролю в системе трудового права / Т. П. Мордовин // Правоведение. – 1983. – № 1. – С. 9–14.
142. Назаренко Д. О. Адміністративний нагляд чи контроль за поведінкою осіб, звільнених з місць позбавлення волі / Д. О. Назаренко // Від громадянського суспільства до правової держави: І Міжнар. наук.-практ. конф., 28 квіт. 2006 р. : тези доп. – Х., 2006. – С. 96–99.
143. Назаренко Д. О. Історія виникнення і розвитку поліцейського (адміністративного) нагляду / Д. О. Назаренко // Право і безпека. – 2006. – № 5’4. – С. 148–157.
144. Назаренко Д. О. Категорії осіб, відносно яких встановлюється адміністративний нагляд / Д. О. Назаренко // Від громадянського суспільства – до правової держави: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 25 квіт. 2007 р. : тези доп. – Х., 2007. – С. 399–401.
145. Назаренко Д. О. Кримінально-правові і кримінологічні підстави застосування адміністративного (превентивного) нагляду // Право і безпека. – 2006. – № 5’5. – С. 75–80.
146. Назаренко Д. О. Об’єкт порушення правил адміністративного нагляду / Д. О. Назаренко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007. – Вип. 36. – 446 с. – С. 107–113.
147. Назаренко Д. О. Про співвідношення кримінальної й адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду / Д. О. Назаренко // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: матер. міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 квіт. 2006 р. : тези доп. Ч. 2. – Львів, 2006. – С. 158–161.
148. Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, МВС України, Міністерства праці та соціальної політики України № 250/1562/342 від 12 грудня 2003 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.01.2004 №6/8605 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Т. 2. – Ст. 94.
149. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25 грудня 2003 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції 31.12.2003 №1277/8598 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2898.
150. Про затвердження Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України : Наказ МВС України № 785 від 11 вересня 2001 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2001 № 1066/6257 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2392.
151. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Наказ МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 1303 від 4 листопада 2003 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2004 № 46/8645 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Т. 2. – Ст. 103.
152. Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України : Наказ МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23 серпня 2002 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 № 738/7026 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 37. – Ст. 1762.
153. Наливайко В. С. Проблеми ресоціалізації особистості злочинця / В. С. Наливайко // Науковий вісник Волинського державного університету. – Луцьк, 1998. – № 9. – С. 115–117.
154. Налимов Г.И. Правовые вопросы административного надзора за лицами, освобожденными из мест лишения свободы : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г. И. Налимов. – Свердловск, 1973. – 15 с.
155. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України / О. В. Негодченко. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. – 416 с.
156. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.07 / О. В. Негодченко. – Х., 2004. – 36 с.
157. Нежурбіда С. І. Мотивація поведінки особи при вчиненні необережних злочинів / С. І. Нежурбіда // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. – Чернівці : ЧНУ ім. Юрія Федьковича. – 1999. – Вип. 70. – С. 96–98 – (Серія правознавство).
158. Никифоров Б. С. Об умысле по действующему уголовному законодательству / Б. С. Никифоров // Советское государство и право. – 1965. – № 6. – С. 25–27.
159. Никифоров Б. С. Субъективная сторона в “формальних” преступлениях / Б. С. Никифоров // Советское государство и право. – 1971. – № 3. – С. 117.
160. Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 296 с.
161. Панов І. О. Деякі проблеми накладення адміністративних стягнень дільничним інспектором міліції / І. О. Панов // Право і безпека. – 2005. – № 2. – С. 164–171.
162. Панов І. О. Дії юрисдикційного характеру, що виконуються дільничним інспектором міліції на підготовчий стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення / І. О. Панов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2005. – Вип. 29. – С. 46–52.
163. Платонов С. Ф. Лекции по русской истории / С. Ф. Платонов. – М. : Летопись, 2000. – 741 с.
164. Подильчак О. Н. Уголовно-правовое и психологическое понятие мотива преступления / О. Н. Подильчак // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – 2001. – Вип. 47. – С. 142–146.
165. Познышев С. В. Учебник уголовного права : Очерк основных начал общей и особенной части уголовного права. Общая часть : в 2 т. / С. В. Познышев. – М. : Юридическое издательство Наркомюста, 1923. – Т. 1. – 300 с.
166. Поленов Г.Ф. Ответственность за преступления против порядка управления : автореф. дисс. на получение науч. степени доктора юрид. наук : 12.00.08 / Г. Ф. Поленов. – Алма-Ата, 1971. – 36 с.
167. Положение об административном надзоре органов милиции за лицами, освобожденными из мест лишения свободы // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1966. – № 30. – Ст. 597.
168. Про затвердження Програми подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002–2005 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України № 167 від 15 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 350.
169. Про судовий вирок : Постанова Пленуму Верховного Суду СРСР № 4 від 30 червня 1969 р. // Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР 1924–1973. – М. : Известия, 1974. – 665 с.
170. Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду [Електронний ресурс] : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 березня 1986 р. – К. : CD-вид-во “Інфодиск”, 2004. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
171. Постанова судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду УРСР від 12 вересня 1972 р. // Радянське право. – 1973. – № 1. – С. 99–106.
172. Право и социология : [отв. ред. Ю. А. Тихомиров, В. П. Казимирчук]. – М. : Наука, 1973. – 359 с.
173. Правоохранительные органы Российской Федерации: учебник [для студ. вузов] / [под ред. В. П. Божьева]. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Спарк, 1999. – 414 с.
174. Прусаков Н. Практика рассмотрения судами дел о злостном нарушении правил административного надзора / Н. Прусаков // Советская юстиция. – 1973. – № 12. – С. 12.
175. Пташинський О. Б. Пенітенціарна система України : монографія / О. Б. Пташинський. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ, 2004. – 204 с.
176. Пустобаєва Ю. А. Загальне визначення поняття правового статусу людини та громадянина і співвіднесення його з поняттям правов