ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

На правах рукопису

ХОРТЮК ОЛЕКСАНДРА ВАСИЛІВНА

УДК – 347.122/347.15/347./19

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України
В.В. Луць

Київ-2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ 15
1.1. Еволюція трактувань правової категорії «ділова репутація» 15
1.2. Нормативна основа регулювання відносин щодо охорони ділової репутації юридичної особи 44
1.3. Поняття та сутність цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи 58
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ 76
2.1. Цивільно-правові форми охорони ділової репутації юридичної особи 76
2.2. Цивільно-правові способи захисту ділової репутації юридичної особи 86
2.3. Порушення права юридичної особи на ділову репутацію. 99
Висновки до розділу 2 114
РОЗДІЛ 3
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЯК ОБ’ЄКТ СУДОВОГО ЗАХИСТУ 117
3.1. Реалізація права на пред’явлення позову по цивільних справах про захист ділової репутації юридичної особи 117
3.2. Судові рішення у справах про захист ділової репутації юридичної особи 145
Висновки до розділу 3 159
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГК України Господарський кодекс України
ДР ділова репутація
ЮО юридична особа
ЦК України Цивільний кодекс України
ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України
ГПК України Господарський процесуальний кодекс України
ПВСУ Пленум Верховного суду України
ВВР України Відомості Верховної Ради України

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток українського суспільства знаходить свій вияв у багатьох державотворчих процесах в Україні. У зв’язку з цим, актуальним завданням вітчизняної правової науки є проведення глибокого та всебічного розгляду і опрацювання численних теоретико-прикладних правових проблем, однією з яких є вдосконалення правової охорони немайнових прав юридичних осіб, зокрема, їх ділової репутації. Необхідність правової охорони прав ділової репутації юридичних осіб особливо актуалізується у зв’язку із стрімким розвитком мас-медіа та технологій поширення інформації, зокрема, й в мережі Інтернет. Актуальність дослідження також зумовлена триваючими європейськими та світовими процесами уніфікації й гармонізації цивільного законодавства, що безумовно торкається й цивільно-правової охорони ділової репутації.
Розбіжності в регулюванні відносин, пов’язаних з діловою репутацією юридичної особи, обумовлюють необхідність існування певних узгоджених колізійних положень, що покликані захистити порушені права особи у цивільному праві і процесі. З урахуванням цього актуальним є дослідження цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи.
Сьогодення містить численні приклади посягання на ділову репутацію юридичних осіб, результатом яких в переважній більшості випадків є спричинення їм шкоди. З огляду на це намітилася тенденція до розширення сфери деліктних зобов’язань, пов’язаних з діловою репутацією юридичної особи. У судовій практиці справи про захист ділової репутації юридичних осіб вже не є поодинокими, і щороку їх кількість лише збільшується. Однак невизначеність законодавчих норм щодо охорони ділової репутації юридичної особи призводить до появи неоднозначної судової практики у таких справах.
Вищевказані обставини обумовлюють необхідність подальшого дослідження правової охорони ділової репутації юридичних осіб, актуальність якого підсилюється відсутністю сучасних спеціальних досліджень цієї проблематики. Науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження складають, насамперед, праці вітчизняних цивілістів, сфера наукових інтересів яких пов’язана із інститутом особистих немайнових прав і проблемами охорони (захисту) ділової репутації, зокрема: О. М. Жидкової, О. В. Синєгубова, А. О. Церковної, І. В. Саприкіної, Д. Д. Луспеника, С. І. Шимон, В. П. Паліюка, О. В. Кохановської, Р. О. Стефанчука, С. І. Чорнооченко, Л. В. Красицької та ін., а також представників науки господарського права: О. М. Вінник, В. С. Кулішенко, О. П. Подцерковного, В. С. Щербини та ін.
Діловій репутації як правовій категорії приділялося багато уваги ще в дореволюційній юридичній літературі. У радянський період розвитку цивілістичної науки також зверталась увага на її значення. На сьогодні невирішеність багатьох питань змісту, ознак, системи охорони ділової репутації юридичної особи призводить до неоднозначності правозастосування, зокрема і суперечливої судової практики.
Також в роботі використовувались результати досліджень окремих проблем юридичних осіб, особистих немайнових прав, охорони ділової репутації, висвітлені в роботах російських дореволюційних, радянських, а також сучасних вітчизняних та іноземних дослідників, зокрема: М. С. Александрова, А. Л. Анісімова, О. І. Антонюк, В. І. Бобрика, О. Є. Богданової, В. В. Бутнєва, В. А. Васильєвої, А. О. Власова, М. К. Галянтича, В. П. Грибанова, О. М. Ерделевського, Д. А. Керимова, С Ф. Кечекьяна, Г. О. Коваленко, І. Ф. Коваль, Л. О. Красавчикової, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, М. С. Малеїна, М. М. Малеїної, М. І. Матузова, Л. С. Нецької, З. В. Ромовської, Г. О. Свердлика, А. П. Сергєєва, О. Ф. Скакун, С. О. Сліпченка, Г. М. Стоякіна, Е. Л. Страунінга, Г. П. Тимченка, Ю. К. Толстого, Л. С. Явича, Р. О. Халфіної, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки та ін. Водночас ціла низка важливих питань правової охорони ділової репутації юридичних осіб потребує подальшого дослідження, зокрема, поняття правової охорони ділової репутації юридичної особи та визначення її цивільно-правових форм, розкриття умов пред’явлення позову, обґрунтування доцільності/недоцільності існування подвійної підвідомчості (юрисдикції) справ про захист ділової репутації тощо.
Комплексного монографічного дослідження проблем цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи у вітчизняній юридичній науці ще не було.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України від 27 жовтня 2010 р. (протокол № 9). Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України на тему «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (номер державної реєстрації 0108U000494).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка нових теоретичних положень та обґрунтування цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи, підготовка пропозицій із вдосконалення норм цивільного законодавства України та практики його застосування з цих питань.
Поставлена мета обумовила вирішення таких основних задач:
– дослідити еволюцію трактувань правової категорії «ділова репутація»;
– сформулювати понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема, конкретизувати зміст поняття «ділова репутація юридичної особи», «охорона ділової репутації юридичної особи», «цивільно-правова охорона ділової репутації юридичної особи», «цивільно-правові способи захисту ділової репутації юридичної особи»;
– визначити цивільно-правові форми охорони ділової репутації юридичної особи;
– здійснити класифікацію цивільно-правових способів захисту ділової репутації юридичної особи;
– визначити і проаналізувати типові делікти, пов’язані з діловою репутацією юридичної особи;
– розкрити умови пред’явлення позову у цивільних справах про захист ділової репутації юридичної особи;
– розглянути проблеми підвідомчості (юрисдикції) справ про захист ділової репутації судам;
– розкрити особливості розгляду та вирішення судами справ про захист ділової репутації юридичної особи.
Об’єктом дослідження є цивільні матеріальні та процесуальні правовідносини у сфері ділової репутації.
Предметом дослідження є вітчизняні та міжнародні нормативні акти, матеріали судової практики та науково-теоретичні досягнення щодо цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи.
Методи дослідження. В ході роботи над дисертацією застосовувались загальні і спеціально-правові методи наукового пошуку. Основу методології дослідницької діяльності склали переважно такі методи наукового пізнання:
– діалектичний — при розкритті взаємозв’язку понять «гідність», «честь» і «ділова репутація», а також співвідношення понять «ділова репутація», «імідж», «престиж», «реноме» тощо (підрозділ 1.1 та переважно розділ 1 дисертації);
– структурно-функціональний — під час визначення цивільно-правових форм охорони ділової репутації юридичної особи і здійсненні класифікації цивільно-правових способів захисту ділової репутації юридичної особи (підрозділи 2.1, 2.2 дисертації);
– формально-логічний — при визначенні змісту понять «ділова репутація юридичної особи», «охорона ділової репутації юридичної особи», «цивільно-правова охорона ділової репутації юридичної особи», «цивільно-правові способи захисту ділової репутації юридичної особи» (підрозділи 1.2, 1.3 та 2.2 дисертації);
– метод правових аналогій — при розкритті змісту судових рішень у справах про захист ділової репутації юридичної особи (підрозділи 3.1, 3.2 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні механізму цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи в Україні.
На підставі проведеного дослідження автором сформульовано такі наукові положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист.
Вперше:
1) запропоновано всі без винятку справи про захист ділової репутації юридичної особи віднести до компетенції судів, які розглядають справи в порядку цивільного судочинства, одночасно виключивши їх з підвідомчості господарських судів, оскільки існуюча нині в Україні їх подвійна підвідомчість (юрисдикція) не сприяє формуванню єдиної судової практики у цій категорії справ.
Удосконалено:
2) класифікацію цивільно-правових способів захисту ділової репутації юридичної особи: а) за ступенем регламентації – на загальні (передбачені ст. 16 ЦК України, крім відновлення становища, яке існувало до порушення і визнання незаконним нормативно-правового акта) і спеціальні (спростування, відповідь, висловлювання своєї думки, публічне вибачення, вилучення тиражу газети, книги тощо); б) в залежності від суб’єкта, який уповноважений захистити право на ділову репутацію: способи, які можуть бути застосовані самим носієм ділової репутації; судово-процесуальні способи захисту ділової репутації; способи захисту, які можуть бути застосовані іншим уповноваженим державним органом;
3) визначення поняття «ділова репутація юридичної особи» як відомостей про юридичну особу, її діяльність (зокрема, про можливість, здатність, якість, повноту і своєчасність виконання зобов’язань або обов’язків, дотримання нею і її працівниками вимог законодавства, ділові зв’язки, професійні знання, навички та вміння працівників юридичної особи тощо), які динамічно формуються і поширюються суб’єктами, з якими юридична особа вступає у ділові стосунки, іншими суб’єктами, а також засобами масової інформації;
4) наукове положення про те, що цивільно-правовими формами охорони ділової репутації юридичної особи є: а) закріплення в нормах матеріального права і гарантування права на ділову репутацію; б) судовий захист ділової репутації; в) самозахист ділової репутації;
5) науково-теоретичне обґрунтування того, що до обставин, які складають предмет доказування для юридичної особи як позивача у справах про захист її ділової репутації, необхідно відносити наступне: а) поширені відомості не відповідали дійсності, тобто були неправдиві; б) такі відомості є негативною інформацією про юридичну особу; в) вони порочать ділову репутацію юридичної особи; г) такі відомості були поширені саме відповідачем.
6) наукову позицію про те, що «негативність» поширеної інформації є ширшим поняттям за її «недостовірність», з огляду на що у відповідності до ч. 3 ст. 277 ЦК України позивачу у справах про захист ділової репутації юридичної особи необхідно довести лише негативність поширеної інформації, а доведення достовірності такої інформації покладається на відповідача.
Дістали подальшого розвитку:
7) наукова позиція про співвідношення поняття «охорона» і «захист» щодо ділової репутації особи. Доводиться, що охорона ділової репутації особи спрямована на попередження чи унеможливлення порушень прав такої особи, а захист має на меті мінімізувати наслідки допущеного порушення прав юридичної особи і засобами цивільного права, а при неможливості їх відновити – відшкодувати заподіяні збитки;
8) визначення «цивільно-правова охорона ділової репутації юридичної особи». На підставі поєднання заходів, спрямованих на гарантування, здійснення та захист права юридичної особи на ділову репутацію, передбачених нормами цивільного матеріального і процесуального права сформульоване таке авторське визначення: охорона ділової репутації юридичної особи – це сукупність матеріально-правових і процесуальних норм та заходів, що спрямовані на гарантування та реалізацію права на ділову репутацію юридичної особи, а також на захист такого права шляхом його визнання, припинення порушення та притягнення винної особи до юридичної відповідальності;
9) доктринальні положення щодо необхідності звільнення від юридичної відповідальності за поширення негативної інформації про ділову репутацію, в т.ч. й щодо юридичних осіб, у наступних випадках: а) при висловленні оціночних суджень, у т.ч. при критичній оцінці певних фактів, у думках та судженнях, критичних рецензіях творів тощо; б) при повідомленні у встановленому законодавством порядку про факти недодержання посадовими або службовими особами чинного законодавства; в) при публікації чи поширенні у засобах масової інформації відомостей, які не відповідають дійсності, якщо вони містились в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів та органів об’єднань громадян або є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом інформації (з посиланням на нього), офіційних виступів посадових осіб державних органів, виступів народних депутатів, або містилися у авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису;
10) визначення змісту ділової репутації, який складає інформація про: а) можливість або здатність юридичної особи виконувати взяті на себе зобов’язання або покладені законом обов’язки; б) якість, повноту і своєчасність виконання юридичною особою своїх зобов’язань або функцій; в) дотримання юридичною особою та її працівниками вимог законодавства України; г) ділові зв’язки юридичної особи; д) склад працівників юридичної особи, їх професійні знання, навички та вміння; е) динамічність оцінки юридичної особи та її діяльності;
11) наукова позиція про те, що розширювати обсяг поняття «ділова репутація юридичної особи» шляхом виключення слова «ділова» не є доцільним, оскільки цей прикметник вказує на таку її суттєву ознаку як те, що юридична особа набуває репутації не до чи у момент її створення, а у процесі її діяльності;
12) положення про прийнятність такого способу захисту права юридичної особи на ділову репутацію як визнання незаконним правового акта індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Одночасно доведена неможливість віднесення до способів цивільно-правового захисту права юридичної особи на ділову репутацію визнання судом незаконним нормативно-правового акта.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що розроблені науково-теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у нормотворчій діяльності — для удосконалення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних з діловою репутацією юридичної особи;
– у правозастосовній діяльності — для підвищення ефективності охорони ділової репутації юридичної особи. Результати проведеного дослідження впроваджені в діяльність Апеляційного суду Київської області (довідка № 142/12 від 25.01.2012 р. – Додаток А), Комітету конституційно-правового контролю України (довідка № 2/1-12 від 26.01.2012 р. – Додаток Б) та в практику адвоката Окунєва Д. О. (довідка № 56 від 17.01.2012 р. – Додаток В);
– у науково-дослідній сфері — при подальшій науковій розробці проблем правового регулювання особистих немайнових прав юридичної особи;
– у навчальному процесі — для викладання дисципліни «Цивільне право України» та спецкурсу «Особисті немайнові права». Результати дослідження використовувались дисертанткою під час викладання навчальної дисципліни «Цивільне право» для студентів Національного авіаційного університету (довідка № 955/13 від 14.03.2012 р. – Додаток Д).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи оприлюднені на конференціях, симпозіумах, круглих столах, семінарах, зокрема, на: Науково-практичній конференції «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічні і стратегічні можливості України» (м. Київ, 19-20 лютого 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії і перспективи» (м. Сімферополь, 16-17 квітня 2010 р.); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (м. Запоріжжя, 28 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (м. Алушта (АРК), 29 квітня – 1 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 27-28 травня 2010 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 4-5 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м. Запоріжжя, 14-15 жовтня 2010 р.); конференції «Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання)» (м. Київ, 16 вересня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (м. Одеса, 7-8 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы альтернативных лишению свободы видов наказания в России и зарубежных странах» (г. Псков, 14-15 октября 2010 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів» (м. Харків, 22-23 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р.).
Теоретичні та практичні висновки дисертації оприлюднено на семінарах, наукових дискусіях і круглих столах з проблем цивільного права, що проводились у Київському університеті права НАН України, Національному авіаційному університеті, Апеляційному суді Київської області, Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва НАПрН України.
Результати дослідження використовувались автором під час викладання навчальної дисципліни “Цивільне право” для студентів Національного авіаційного університету та інших вищих навчальних закладів м. Києва.
Дисертація обговорювалась на засіданнях наукового відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України.
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 23 публікаціях, у тому числі у 9 наукових статтях у виданнях, що віднесені до переліку фахових для юридичних наук, а також у 14 тезах доповідей на наукових заходах.
Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, 3 розділів, що містять 8 підрозділів, висновків, 3 додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 192 с. Список використаних джерел містить 171 найменування і викладений на 18 сторінках. Додатки викладені на 5 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у науковому обґрунтуванні механізму цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи в Україні. Реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки й рекомендації.
1. Всебічний аналіз вітчизняної та світової літератури, нормативно-правових актів, що слугували теоретико-методологічною основою дослідження, свідчить, що питання ділової репутації прямо чи опосередковано були предметом наукових досліджень представників різних галузевих юридичних наук. Але найбільший внесок у розробку зазначеної проблематики здійснили дослідники цивільного права. Їх дослідження умовно поділені на групи: які спрямовані на розкриття цивільно-правового статусу юридичних осіб і ті, які безпосередньо стосуються охорони ділової репутації. У роботах науковців-цивілістів висвітлюються важливі аспекти діяльності юридичних осіб, у процесі якої можливе настання негативних наслідків для ділової репутації юридичних осіб, а також питання щодо суті поняття захисту немайнових прав у доктрині цивільного права, підстави виникнення та суб’єктний склад правовідносин щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та способи захисту названих прав за законодавством України на прикладі судової практики; актуальні проблеми теоретичного та правозастосовчого характеру, пов’язані з розробкою та відображенням у системі цивільного законодавства і права України захисту честі, гідності та репутації; судочинство у справах щодо захисту честі, гідності і ділової репутації, зокрема в аспекті спростування недостовірної інформації тощо.
Цивільно-правовій охороні ділової репутації юридичної особи в Україні не приділялося належної уваги. Поза увагою дослідників залишилися питання визначення поняття та цивільно-правових форм охорони ділової репутації юридичної особи і цивільно-правових способів захисту її ділової репутації, а також реалізації права на пред’явлення позову по цивільних справах про захист ділової репутації юридичної особи тощо.
2. Еволюція трактувань правової категорії «ділова репутація» свідчить про те, що об’єднувальним елементом у визначенні цього поняття є вказівка на оцінку ділових якостей особи, а основна, але принципова розбіжність полягає в колі суб’єктів – її носіїв. З урахуванням цього у цивілістиці виокремлюються два наукові підходи до поняття «ділова репутація»: вузький підхід, відповідно до якого під діловою репутацією розуміється суспільна оцінка професійних якостей особи виключно у сфері підприємницьких відносин, і широкий підхід, відповідно до якого ділова репутація – це оцінка професійних якостей будь-якого учасника ділового обороту.
3. Сформовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема, конкретизовано зміст понять:
«ділова репутація юридичної особи» — це відомості про юридичну особу, її діяльність (а саме про: можливість, здатність, якість, повноту і своєчасність виконання зобов’язань або обов’язків, дотримання нею і її працівниками вимог законодавства, ділові зв'язки, професійні знання, навички та вміння працівників юридичної особи тощо), які (відомості) динамічно формуються і поширюються суб’єктами, з якими юридична особа вступає у ділові стосунки, іншими суб’єктами, а також засобами масової інформації;
«охорона ділової репутації юридичної особи» — це сукупність правових норм та заходів, спрямованих на гарантування, реалізацію права на ділову репутацію юридичної особи, а також на захист такого права шляхом його визнання, припинення порушення, а також притягнення винної особи до юридичної відповідальності;
«цивільно-правову охорону ділової репутації юридичної особи» визначено як передбачені цивільним матеріальним і процесуальним правом норми та заходи, спрямовані на гарантування, реалізацію права на ділову репутацію юридичної особи, а також на цивільно-правовий захист такого права шляхом його визнання, припинення порушення, а також притягнення винної особи до цивільно-правової відповідальності;
цивільно-правові способи захисту ділової репутації юридичної особи визначено як передбачені у межах форм цивільно-правової охорони ділової репутації юридичної особи заходи, які забезпечують відновлення, компенсацію і реалізацію права на ділову репутацію юридичної особи.
Поняття «гідність», «честь» і «ділова репутація» на сьогодні є самостійними цивільно-правовими категоріями, які відрізняються одна від одної і не можуть ототожнюватися. Не можуть бути ототожнені з поняттям «ділова репутація» поняття «імідж», «престиж», «реноме» та інші пов’язані поняття.
Поняття «ділова репутація» і «гудвіл» є правовими категоріями, обсяг яких частково пересікається. Ділова репутація є чинником, який впливає на формування і вартість гудвілу. Однак гудвіл формується не лише за рахунок ділової репутації. Обсяг гудвілу залежить від інших чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру, наприклад, ринкової кон’юнктури цін, які не мають нічого спільного з діловою репутацією. Ділова репутація є немайновим благом, а гудвіл – це актив, який має вартісне значення.
4. Суб’єктивне право на ділову репутацію юридичної особи можна охарактеризувати як забезпечену законом можливість юридичної особи здійснювати не заборонені законом дії, спрямовані на формування і використання ділової репутації, а також вимагати від третіх осіб утримуватися від посягань на неї.
5. Ділова репутація юридичної особи є оцінкою, яка свідчить про значимість юридичної особи для суспільства і залежить від повноти, достовірності, своєчасності інформації про її діяльність.
6. Оцінку ділової репутації юридичної особи формують як суб’єкти, з якими юридична особа безпосередньо вступає у різноманітні ділові (адміністративні, договірні, виробничі тощо) відносини, так і суб’єкти, які безпосередніх відносин із такою юридичною особою не мають, а формують своє враження про неї на підставі відомостей, отриманих від третіх осіб.
7. Охорона права на ділову репутацію юридичної особи є складовою частиною механізму охорони прав юридичної особи взагалі на міжнародному і національному рівнях. Вона забезпечується у двох площинах: публічній – як елемент загальної системи забезпечення правопорядку, та у приватній – як засіб забезпечення й охорони прав і законних інтересів юридичної особи.
8. Відновлення становища, яке існувало до порушення, не є прийнятним способом захисту ділової репутації юридичної особи, оскільки в силу інформаційного характеру ділової репутації неможливо повернути в попередній стан інформаційне поле щодо конкретної юридичної особи, яке спотворене певними протиправними діями, а відтак й відновити становище, яке існувало до порушення права на ділову репутацію юридичної особи.
9. Цивільно-правовими формами охорони ділової репутації юридичної особи є:
 матеріальне закріплення і гарантування ділової репутації;
 судовий захист ділової репутації;
 самозахист ділової репутації.
Самозахист як форма захисту ділової репутації юридичної особи може полягати у будь-яких незаборонених законодавством формах інформаційної діяльності, спрямованих на відновлення її ділової репутації. Обираючи конкретний спосіб самозахисту юридичній особі в кожному конкретному випадку слід виходити з того, який був характер дій порушника, якими принижується її ділова репутація. Способами самозахисту ділової репутації юридичної можуть бути, зокрема, публікації та повідомлення у засобах масової інформації, на Інтернет-ресурсах, публічні виступи керівників чи представників юридичної особи тощо.
10. Класифікацію цивільно-правових способів захисту ділової репутації юридичної особи здійснено за наступними критеріями:
за ступенем регламентації: загальні способи захисту ділової репутації юридичної особи (передбачені ст. 16 ЦК України, крім відновлення становища, яке існувало до порушення і визнання незаконним нормативно-правового акта) і спеціальні способи захисту ділової репутації юридичної особи (спростування, відповідь, висловлювання своєї думки, публічне вибачення, вилучення тиражу газети, книги тощо).
в залежності від суб’єкта, який уповноважений захистити право на ділову репутацію виділено: способи, які можуть бути застосовані самим носієм ділової репутації; судово-процесуальні способи захисту ділової репутації; способи захисту, які можуть бути застосовані іншим уповноваженим державним органом.
Визначено прийнятним способом захисту права юридичної особи на ділову репутацію визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування індивідуальної дії. А на основі аналізу 374 рішень і ухвал у справах, пов’язаних з діловою репутацією, зроблено висновок про неможливість визнання судом незаконним нормативно-правового акта як способу цивільно-правового захисту права юридичної особи на ділову репутацію.
11. Законодавство України передбачає склади правопорушень, пов’язаних з діловою репутацією юридичної особи, переважно у частині положень про недобросовісну конкуренцію, виокремлюючи дві групи порушень, пов’язаних діловою репутацією юридичної особи (лише суб’єктів господарювання):
1) порушення, пов’язані з неправомірним використанням ділової репутації суб'єкта господарювання (неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама);
2) порушення шляхом поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відсутність юридичної відповідальності законодавець пов’язує з висловленням оціночних суджень, які у справах за позовами про захист ділової репутації юридичної особи не підлягатимуть спростуванню та доведенню їх правдивості. Не утворюють склад цивільного правопорушення також наступні випадки порушення права юридичної особи на ділову репутацію:
звернення громадян, що містять відомості про недодержання посадовими або службовими особами, що повідомляються не з метою доведення до громадськості чи окремих громадян, а з метою перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами, не вважаються поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію;
публікація чи поширення ЗМІ відомостей, які не відповідають дійсності, якщо вони містились в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів та органів об’єднань громадян або є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом інформації (з посиланням на нього), офіційних виступів посадових осіб державних органів, виступів народних депутатів, або містилися у авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису;
критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів.
12. Юридична особа для реалізації свого права на пред’явлення позову по цивільних справах про захист своєї ділової репутації повинна довести наявність юридичних фактів інформаційного характеру, а саме довести, що:
 відомості не відповідали дійсності, тобто були неправдиві;
 негативна інформація була поширена;
 поширена інформація порочить ділову репутацію юридичної особи;
 негативні відомості були поширені саме відповідачем.
«Негативність» поширеної інформації є більш широким поняттям по відношенню до поняття «недостовірність» і включає останнє, тому при поданні до суду позову про захист ділової репутації юридичній особі, право якої порушено, варто обґрунтувати лише негативність поширеної інформації, а доведення достовірності негативної інформації покладатиметься на відповідача.
Для реалізації права на пред’явлення позову про захист ділової репутації юридичної особи необхідно довести існування причинно-наслідкового зв’язку між поширенням негативної інформації і негативними наслідками для ділової репутації юридичної особи, які настали.
Основною умовою компетентного розгляду справ про захист ділової репутації юридичної особи і винесення правильного рішення є знання суддею сутності ділової репутації юридичної особи та цивільно-правових форм її захисту.
13. Подвійна підвідомчість справ про захист ділової репутації юридичної особи місцевим загальним судам і місцевим господарським судам не сприяє формуванню єдиної судової практики у цій категорії справ. Запропоновано виключити справи про захист ділової репутації юридичної особи з підвідомчості господарських судів, із залишенням їх у підвідомчості місцевих загальних судів незалежно від суб’єктного складу.
Одним із аргументів на користь такої пропозиції є те, що численні справи, що стосувались поширення негативної інформації про юридичну особу через засоби масової інформації, у яких співвідповідачами були юридична особа – редакція засобу масової інформації, та фізична особа – автор чи безпосередній поширювач негативної інформації, розглядалися судами в порядку цивільного судочинства. У випадку ж подання таких позовів до господарських судів, останні відмовляли у прийнятті позовної заяви з посиланням на те, що така заява не підлягає розгляду в господарських судах України (п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України).
14. Сформульовано основні характеристики юридичної особи і її діяльності, відомості про які охоплюються поняттям «ділова репутація», а саме: можливість або здатність юридичної особи виконувати взяті на себе зобов’язання або покладені законом обов’язки; якість, повноту і своєчасність виконання юридичною особою своїх зобов’язань або функцій; дотримання юридичною особою і її працівниками вимог законодавства України; ділові зв'язки такої особи; склад працівників юридичної особи, їх професійні знання, навички та вміння; динамічність оцінки юридичної особи і її діяльності.
15. На сьогодні в силу розвитку і неврегульованості Інтернет-відносин у судовій практиці існують проблеми із визначенням відповідачів, факту поширення негативної інформації тощо у справах про захист ділової репутації юридичної особи від негативної інформації в мережі Інтернет.
Однією із тенденцій розвитку відповідного законодавства України є набуття правової охорони об’єктів зовнішнього прояву ділової репутації у мережі Інтернет.
Потребує додаткового наукового опрацювання питання вирішення справ про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення негативної інформації за допомогою Інтернет, оскільки на сьогодні Інтернет-портали (сайти) не прирівняні до засобів масової інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хоменко О. В. Виконавча влада: соціально-правова природа, особливості: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Хоменко Олена Василівна ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2005. — 209 с.
2. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Кучеренко Ірина Миколаївна. — К., 2004. — 475 с.
3. Винар Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Винар Любомир Вікторович. — Л., 2006. — 189 с.
4. Кравчук В. М. Соціально-правова природа юридичної особи: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Кравчук Володимир Миколайович. — Л., 2000. — 186 с.
5. Чорнолуцький Р. В. Проблеми правосуб'єктності осіб у колізійному праві України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Чорнолуцький Руслан Васильович. — О., 2006. — 198 с.
6. Фролов В. Д. Правочиноздатність юридичної особи та її здійснення за цивільним законодавством України (цивілістичний аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Фролов Валерій Дмитрович. — О., 2004. — 212 с.
7. Примак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Примак Володимир Дмитрович. — К., 2005. — 209 с.
8. Хєда С. М. Правове регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах (порівняльно-правовий аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Хєда Світлана Миколаївна. — К., 2004. — 215 с.
9. Килимник І. І. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії (франчайзингу): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Килимник Інна Ігорівна. — Х., 2003. — 195 с.
10. Саприкіна І. В. Захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи за законодавством України (за матеріалами судової практики): дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Саприкіна Ірина Валентинівна. — К., 2006. — 287 с.
11. Жидкова О. С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. С. Жидкова. — Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2008. — 20 с.
12. Стефанчук Р. О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Р. О. Стефанчук. — НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 17 с.
13. Луспеник Д. Д. Судопроизводство по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации (опровержение недостоверной информации) / Луспеник Дмитрий Дмитриевич. — Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. — Х. : Харьков юридический, 2005. — 320 с.
14. Костів М. В. Адміністративна правосуб`єктність юридичних осіб: теоретичні та практичні аспекти: [монографія] / Костів Михайло Васильович. — Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — Л. : ПП Лукащук В.С., 2006. — 129 c.
15. Кулішенко В. С. Захист від неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Кулішенко Валерія Сергіївна. — О., 2003. — 198 с.
16. Коваль І. Ф. Право на ділову репутацію суб'єктів господарювання і його позасудовий захист від неправомірного використання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / І. Ф. Коваль ; НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. — Донецьк, 2005. — 20 с.
17. Довнар Н. Н., Зикрацкий С. А., Романенко О. К., Тычино М. А. Защита чести, достоинства и деловой репутации: проблемы журналистики и права / Н. Н. Довнар (науч.ред.). — Минск : Регистр, 2004. — 208 с.
18. Современный словарь иностранных слов: Ок. 20000 слов. – СПб.: Дуэт, 1994.
19. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / РАН. Российский фонд культуры. - 2-е изд., испр. и доп. – М. : АЗЪ, 1994. – 928 с.
20. Милан Бартошек. Римское право. – М., 1989.
21. Гражданское право. Ч.1. – Санкт-Петербург : Изд-во ТЕИС, 1996. – 475 с.
22. Анисимов А. Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. – М. : Юрид. лит, 1994. – 120 с.
23. Данилова В. Н. Фирма и название предприятия. – 1915.
24. Покровский Й. А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. - М.: „Статут”, 2001. – 211 с.
25. Свод законов Российской империи. Том Х. Часть 1. Свод законов гражданских. – СПб., 1990.
26. Закон України від 06.05.1993 р. № 3188-XII «Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій» (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 24. — Ст. 259.
27. Закон України від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 36. — Ст. 164.
28. Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5. — Ст. 30.
29. Нагребельный В.П. Ділова репутація // Юридична енциклопедія: в 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: „Укр. енцикл.” –1998. – Т. 2: Д-Й. – 1999. – С. 211.
30. Плотников В. Деловая репутация как объект гражданско-правовой защиты // Хозяйство и право. - 1995. - № 11. - С.95.
31. Штефан А. Честь, гідність і ділова репутація як об’єкт захисту в цивільному судочинстві // Вісник законодавства України. – 2001. – № 10. – С. 30.
32. Панкратова Н. А. Особенности производства по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 2.– С. 23.
33. Сергеев А. П. Право на защиту репутации. – Л.: Знание, 1989. – 284 с.
34. Цивільний процесуальний кодекс України: зі змінами і допов. станом на 29 берез. 2010 р. : відповідає офіц. текстові. — К. : Правова єдність, 2010. — 127 с.
35. Красавчикова Л. О. Компенсация морального вреда субъектам экономической деятельности в случаях причинения вреда их деловой репутации [Електронний ресурс] // Академический юридический Журнал. – http/www.advocat.irk.ru/aum/4/441.htm.
36. Цивільний кодекс України: наук.-практ. комент. : із змінами та допов. станом на 26 берез. 2010 р. / Харитонов Є. О. [та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Харитонова Є. О. [та ін.]; Україна. — 3-тє вид., переробл. та допов. — К. : Правова єдність, 2010. — 749 с.
37. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми / М. Галянтич // Право України. – 2001. – № 1. – С. 98 - 101.
38. Щербакова К. Ділова репутація як складова конкурентоспроможності підприємства / К.Щербакова // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 58-63.
39. Хортюк О.В. Співвідношення понять "ділова репутація", "гудвіл", "імідж", "престиж", "реноме" / О.В. Хортюк // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 4. — С. 211-214.
40. Гура М. В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с.
41. Ващинець І. І. Цивільно-правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с.
42. Хортюк О.В. Генезис категорії "ділова репутація" юридичної особи / О.В. Хортюк // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 3. — С. 182-185.
43. Дахно И. Недобросовестная конкуренция и промышленная собственность в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. - №11. – С. 31.
44. Боярчук О. М. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 19 с.
45. Коваль И. Ф. Право на деловую репутацию субъектов хозяйствования и его внесудебная защита от неправомерного использования: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Коваль Ирина Федоровна. — Донецк, 2005. — 208 с.
46. Малеина Н. М. Защита чести, достоинства и деловой репутации // Законодательство и экономика. – 1993. - №24. – С. 18.
47. Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян: Монографія. – Донецьк. ДІВС МВС України, 2002.
48. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 1998. – Т. 1.
49. Іванюченко А. Б., Паліюк В. П., Чернушенко А. В.. Судовий захист честі, гідності та ділової репутації (відшкодування моральної (немайнової) шкоди) / Одеський ін-т внутрішніх справ. — О., 1998. — 43 с.
50. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11.
51. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436–ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18.
52. Жидкова О. С. Цивільно-правовий механізм захисту права на недоторканність ділової репутації: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Жидкова Олена Степанівна.— Харків, 2008. — 215 с.
53. Репутація компанії: управління і захист: моногр. / Бурбело О. А., Солоха Д. В., Зінченко А. М.; Макіїв. екон.-гуманіт. ін-т. — Луганськ : Янтар, 2009. — 104 с.
54. Честь, гідність та ділова репутація: можливості захисту: Зб. нормат. актів / Сергій Анатолійович Менюк (упоряд.) — К. : Оріяни, 1998. — 74 с.
55. Піддубна В. Ф. Релігійні організації як суб'єкти цивільних правовідносин: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.Ф. Піддубна; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2008. — 20 с.
56. Закон України від 21.04.2011 № 3262-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту» // Офіційний вісник України. — 2011. — № 39. — Ст. 1577.
57. Анисимов А. Л. Гражданско-правовая защита чести, достоинства и деловой репутации по законодательству Российской Федерации: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. – 236 с.
58. Гражданское право Украины: Учебн. для вузов системы МВД Украины: В 2 ч. / Под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Харьков: Основа, 1996. – 344 с.
59. Ярешко О. В. Право на недоторканність ділової репутації в системі особистих немайнових прав // Держава і право. – 2004. – № 24. - С. 323-326.
60. Крат В. І. Переважні права: цивільно-правовий аспект: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2008. — 20 с.
61. Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. Цивільно-правовий аспект / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2001. — 136 с.
62. Молчанов Р. Ю. Здійснення та цивільно-правовий захист особистого немайнового права на ім'я: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2009. — 22с.
63. Власов А. А. Проблемы судебной защиты чести, достоинства и деловой репутации. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2000. – 344 с.
64. Галянтич М., Коваленко Г. Честь, гідність і ділова репутація. Цивільно-правові проблеми захисту немайнових прав // Закон і бізнес. – 2000. – 13-19 травня. – № 20(442). – С. 10.
65. Цивільне право України: навч. посіб. / Ю. В. Білоусов, С. В. Лозінська, С. Д. Русу та ін. – За ред. Р. О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – С.10.
66. Цивільне право України. Загальна частина: підручник / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 976 с.
67. Сиротенко С. Деякі особливості застосування норм про компенсацію моральної (немайнової) шкоди стосовно суб’єктів господарування // Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 1. – С. 213-215.
68. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 216 с.
69. Паладій М. В., Мироненко Н. М., Жаров В. О., Шевелева Т. М., Штефан О. О. Право інтелектуальної власності: Наук.-практ. коментар до Цивільного кодексу України / Державний департамент інтелектуальної власності; АПН України; Інститут приватного права і підприємництва / М.В. Паладій (заг.ред.) — К. : Парламентське вид-во, 2006. — 432 с.
70. Жданова И. Ф., Вартумян Э. Л. Англо-русский экономический словарь. – 2-е изд. – М.: Рус. яз., 1998. – 880 с.
71. Сучасний українсько-англійський юридичний словник: Близько 30000 термінів і стійких словосполучень / І. І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 632 с.
72. Малахов В. А. Етика : Курс лекцій : Навчальний посібник. – К. : Либідь. – 1996. – 312 с.
73. Стремякова И. Честь и достоинство – категории марксистской этики // Категории марксистской этики. – М. : Мысль, 1965. – С. 97-99.
74. Церковна А. О. Гідність і честь у цивільному праві України: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Церковна Антоніна Олексіївна. – Київ, 2003. – 194 с.
75. Ярема А. Г., Гнатенко А. В., Григор'єва Л. І., Гуменюк В. І., Данчук В. Г., Довгерт А. С.. Практика застосування окремих норм Цивільного кодексу України: практ. посібник — К. : Ін Юре, 2008. — 268 с.
76. Локов И. В. Защита чести и достоинства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Л., 1989. – 21 с.
77. Сугачев Л.М. Про об’єкт злочинів проти честі і гідності особи // Проблеми правознавства міжвідом. наук. – Вип. 17. – К.: Вид-во Київського держ. ун-ту, 1970. – С. 109-112.
78. Эрделевский А. Защита деловой репутации // Закон. – 1998. –№ 11/12. – Ноябрь-декабрь. – С. 104-107.
79. Лесняк В. В. Защита чести, достоинства и деловой репутации в гражданском законодательстве России // Юрист. – 1999. – № 1. – С. 50-55.
80. Мюллер В. К. Англо-русский словарь, 70000 слов и выражений. Спб., „Академический проект”, 1996. – 423 с.
81. Розенберг Д. М. Бизнес и менеджмент. Терминологический словарь.- М.: ИНФРА-М, 1997. – С.179.
82. Англо–русский экономический словарь. - М. : Русский словарь, 1977. – 542 с.
83. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ”Перун”, 2007. – 1736 с.
84. Ярешко О. В. Категорія “ділова репутація” в цивільному праві // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2003. –Вип.38. – С. 312-315.
85. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві / Стефанчук Руслан Олексійович. — Хмельницький ін-т регіонального управління та права. — К. : Науковий світ, 2001. — 306 с.
86. Цират А. В. Франчайзинг и франчайзинговый договор : Учеб.-практ. пособие. – К. : Истина, 2002. – 246 с.
87. Венедиктова В. И. Гудвилл: цена престижа фирмы. - Харьков: Фирма «Консум», 1998. – 187 с.
88. Стефанчук Р. О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Стефанчук Руслан Олексійович ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2000. – 222 с.
89. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Стефанчук Руслан Олексійович ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2007. – 541 с.
90. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 4. — Ст. 28.
91. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // Офіційний вісник України. — 2010. — № 92. — Том 1. — Ст. 3248.
92. Пархоменко Т. С. К институализации имиджелогии //Проблемы имиджелогии. Материалы 1 международной конференции 8-9 февраля 20000 г. в г. Кривом Роге. - Кривой Рог, 2000. – С. 20-22.
93. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. № 554 «Про затвердження Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на період до 2011 року» // Офіційний вісник України. — 2009. — № 42. — Ст. 1405.
94. Словарь иностранных слов. – 16-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1988. – 653 с.
95. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
96. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
97. Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 31. — Ст. 263.
98. Наказ Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу» // Офіційний вісник України. — 2004. — № 26. — Ст. 1725.
99. Лист Держкомпідприємництва України від 22.02.2010 р. № 2113 «Щодо найменування юридичної особи» // Бізнес-Бухгалтерія-Право. Податки. Консультації. — 2010. — № 30.
100. Эбзеев Б. Б. Гражданский оборот: понятие и юридическая природа // Государство и право. – 1999. – № 2. – С. 32-38.
101. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
102. Постанова Національного банку України від 02.08.2004 р. № 361 «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України».
103. Рішення Аудиторської палати від 11.10.2007 р. № 183/3 «Про затвердження Порядку сертифікації аудиторів банків» // Аудитор України. — 2007. — № 21. — Ст. 8.
104. Наказ Держкомпідприємництва, Мінфіну України від 12.12.2002 р. № 128/1037 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей» // Офіційний вісник України. — 2002. — № 52. — Ст. 2427.
105. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 2.
106. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» // Вісник Верховного суду України. — 2009. — № 3. — С. 7.
107. Постанова Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» (втрат. чинність).
108. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
109. Бортник В. А. Кримінально-правова охорона честі та гідності особи : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004. — 17 с.
110. Вандерет Р. Американское диффамационное право и судопроизводство. Обор законодательства и практики судебной защиты чести и достоинства в США.// Законодательство и практика средств массовой информации. – 1997. – №1. – С.11 – 14.
111. Шишка Р. Б. Охорона прав суб'єктів інтелектуальної власності у цивільному праві України. Автореф. дис... докт. юрид. наук: 12.00.03 / Р. Б. Шишка. – Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2004. – 39 с.
112. Ромовская З. В. Защита в советском семейном праве. – Львов. Издательство при Львовском государственном университете Издательского объединения „Вища школа”, 1985. – 180 с.
113. Цивільне право України : підручник / За ред. О.В Дзери і Н.С. Кузнецової. У 2-х тт. – К., 1989. – Т. 1. – 864 с.
114. Шевченко Я. Н. Средства защиты в гражданском праве // Советское государство и право. – 1977. – № 7. – С. 55–62.
115. Сабикенов С. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняемых законом интересов советских граждан // Проблемы государства и права. – 1974. – Вып. 9. – С. 62-63.
116. Макода В. Є. Правова охорона промислових зразків в Україні : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 20 с.
117. Безух О. В., Волянська Г. М., Галянтич М. К., Довгерт А. С., Кампо В. М.. Актуальні проблеми методології приватного права / Академія правових наук України. НДІ приватного права і підприємництва / О. Д. Крупчан (заг.ред.). — К. : НДІ приватного права і підприємства АПрН України, 2005. — 264 с.
118. Кодинець А. О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006. – 22 с.
119. Довгерт А. С., Кузнєцова Н. С., Кот О. О., Боднар Т. В., Отраднова Л. О.. Цивільний кодекс України: Постатейний науково-практ. коментар:У 2 ч. / Верховний Суд України — К. : Юстініан, 2005. — Ч. 2 — 1008 с.
120. Кузнєцова Н. С., Дзера І. О., Коссак В. М., Бервено С. М., Шимон С. І.. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / О.В. Дзера (ред.) — 2.вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — Т. 1 — 831 с.
121. Закон України від 15.12.93 № 36898-ХІІ “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 7. – Ст. 36.
122. Калятин В.О. Интелектуальная собственность (Исключительные права): учеб. / В. О. Калятин. – М. : НОРМА, 2000. – 497 с.
123. Закон України від 03.07.96 № 270/96-ВР “Про рекламу” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 39. - Ст. 181.
124. Шевченко А. С. Охранительные правоотношения в механизме защиты субъективных гражданских прав // Механизм защиты субъективных гражданских прав. – Ярославль, Ярославск. гос. ун-т; Редкол. В.В.Бутнев (отв. ред.). – 1990. – С. 36 – 37.
125. Основи інтелектуальної власності / Всесвітня організація інтелектуальної власності. - К. : Ін Юре, 1999. - 578 с.
126. Піхурець О. В. Охорона права на торговельну марку (цивільно-правовий аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Піхурець Олена Вікторівна, Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2005. — 203 с.
127. Бобрик В. І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2004. — 207 с.
128. Тимченко Г. П. Способи та процесуальні форми захисту цивільних прав : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Г. П. Тимченко, Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 20 с.
129. Ухвала Верховного Суду України від 23.05.2002 р. «Позови юридичних осіб про захист честі і гідності та відшкодування завданої відповідачем за цим позовом моральної шкоди підлягають розгляду судами загальної юрисдикції, а не господарськими» // Вісник Верховного суду України. — 2003. — № 3.
130. Лист Вищого господарського суду від 12.11.2008 р. № 01-8/676 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» // Вісник господарського судочинства. — 2009. — № 1. — Ст. 25.
131. Ієвіня О. В. Цивільно-правова охорона та захист прав виробників фонограм : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / О. В. Ієвіня, Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 20 с.
132. Шевченко Я. М., Молявко О. М., Салатко А. Л., Підопригора О. А., Карпенко Д. О.. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — Х. : Конс