ГРОШОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У ПРИВАТНОМУ ПРАВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ОПАДЧИЙ
ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 247.124

ГРОШОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
У ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
КИСІЛЬ Василь Іванович
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень 5
Вступ 6
Розділ 1 Поняття грошового зобов’язання в приватному праві 15
1.1. Поняття грошового зобов’язання 15
1.2. Гроші як предмет грошового зобов’язання 25
1.3. Матеріальна та абстрактна теорії грошей. Теорія фікції 31
1.4. Особливості грошового зобов’язання. Принцип “номіналізму” 36
Висновки до Розділу 1 47

Розділ 2 Класифікація грошових зобов’язань 51
2.1. Класифікація грошових зобов’язань як інституту зобов’язального права 51
2.2. Особливість договірних грошових зобов’язань 61
2.3. Особливість деліктних грошових зобов’язань 79
Висновки до Розділу 2 84

Розділ 3 Припинення грошового зобов’язання 88
3.1. Належне виконання грошового зобов’язання 89
3.1.1. Належні суб’єкти платежу 91
3.1.2. Належне місце платежу 92
3.1.3. Належні строки платежу 94
3.1.4. Належний предмет платежу 99
3.1.5. Належні способи платежу 112
3.2. Припинення грошового зобов’язання шляхом зарахування, поєднання боржника і кредитора в одній особі та угодою сторін 121
Висновки до Розділу 3 125

Розділ 4 Неможливість виконання грошового зобов’язання та відповідальність за неналежне виконання грошового зобов’язання 129
4.1. Неможливість виконання грошового зобов’язання 129
4.2. Відповідальність за неналежне виконання грошового зобов’язання 133
4.3. Уніфікація правил щодо відповідальності при грошовому зобов’язанні 144
Висновки до Розділу 4 147

Розділ 5 Особливості правового регулювання вирішення колізій в сфері грошових зобов’язань 151
5.1. Місце грошових зобов’язань у міжнародному приватному праві 151
5.2. Кваліфікація грошового зобов’язання у міжнародному приватному праві 155
5.3. Загальні правила міжнародного приватного права, що застосовуються до договірних грошових зобов’язань 161
5.4. Режим договірних грошових зобов’язань відповідно до “права, що застосовується до договору” 165
5.5. Відносно самостійні грошові зобов’язання в міжнародному приватному праві 175
5.6. Правовідносини відступлення (цесії) права вимоги за грошовим зобов’язанням в міжнародному приватному праві 182
5.7. Колізійний принцип lex monetae у міжнародному приватному праві 188
Висновки до Розділу 5 197
Висновки 202
Список використаних джерел 208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

У цій роботі скорочення вживаються в такому значенні:

ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV.
НЦУ – Німецьке цивільне уложення від 18 серпня 1896 р.
ФЦК – Французький цивільний кодекс від 21 березня 1804 р.
Кодекс США – Уніфікований торговельний кодекс США 1952 р.
Принципи УНІДРУА – Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА (редакція 2004 р.).
Римська конвенція 1980 р. – Римська конвенція Європейської Спільноти про право, що застосовується до договірних зобов’язань від 19 червня 1980 р.
Віденська конвенція 1980 р. – Конвенція ООН про міжнародні договори купівлі-продажу від 11 квітня 1980 р.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Грошове зобов’язання як обов’язок боржника сплатити на користь кредитора визначену суму грошей, є невід’ємним компонентом приватноправових відносин. Поняття грошового зобов’язання, його юридична природа, підстави виникнення та порядок відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань є предметом постійної дискусії науковців та юристів-практиків.
В доктрині приватного права не існує єдиного підходу до розуміння інституту грошового зобов’язання. На сьогоднішній день лише в пострадянській доктрині цивільного права існує щонайменше чотири різні підходи до юридичної природи грошових зобов’язань. Норми публічного права також не дають чіткої відповіді на наведене коло питань. Така невизначеність часто призводить до численних колізій, неоднорідного застосування законодавства судами, непередбачуваності у відносинах між контрагентами.
Особливого значення окреслене коло проблем набуває в сфері міжнародного приватного права. Саме в правовідносинах, обтяжених іноземним елементом (найчастіше йдеться про міжнародну торгівлю товарами та послугами), в суді постає питання про те, як кваліфікувати та вирішувати всі ці питання в контексті застосування права іншої країни. Як в національному законодавстві окремих країн, так і в конвенційних та звичаєвих нормах права міжнародної торгівлі іноді містяться діаметрально протилежні підходи до визначення поняття грошового зобов’язання, його природи, порядку виконання та відповідальності. Так, те, що в одній країні є грошовим зобов’язанням, в іншій може таким не вважатись.
Про актуальність обраної теми дослідження свідчить і те, що Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23 червня 2005 р. не містить вичерпного переліку способів вирішення колізійних проблем, що можуть виникати в сфері грошових зобов’язань. Ним не передбачено також жодних спеціальних положень, які б враховували особливий характер таких зобов’язань. Спеціальні колізійні норми існують лише для грошових зобов’язань, що виникають на підставі векселів. Так, наприклад, вони містяться у Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі 1930 р., до якої Україна приєдналася у 1999 р., а також Конвенція, що має на меті вирішення деяких колізій законів про чеки 1931 р., щоправда Україна не є її учасницею.
Таким чином, детальне дослідження юридичної природи грошових зобов’язань, а також способів вирішення колізій у правовідносинах щодо грошових зобов’язань, обтяжених іноземним елементом, має велике значення для науки приватного права, подальшої систематизації цивільного законодавства щодо грошових зобов’язань, а також упорядкування та систематизації критеріїв судового вирішення спорів щодо грошових зобов’язань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (ТЗ НДР № 01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Мета та завдання дисертаційного дослідження. Метою даної дисертації є ґрунтовне комплексне дослідження та висвітлення основних проблем, пов’язаних із концепцією грошового зобов’язання як на рівні національної правової системи України, так і в загальній світовій доктрині та практиці. Автор має на меті представити систематизований виклад основних підходів до вирішення існуючих проблем, а також запропонувати низку ідей щодо реформування національного законодавства у сфері грошових зобов’язань.
Для досягнення вказаної мети визначено такі наукові завдання:
1) здійснити детальне вивчення та аналіз сучасної доктрини, законодавства та судової практики щодо грошових зобов’язань та існуючих конвенційних норм в Україні та в зарубіжних країнах;
2) виявити властивості та закономірності грошових зобов’язань як особливої категорії зобов’язального права, і на цій основі запропонувати власне бачення поняття грошового зобов’язання;
3) здійснити узагальнену класифікацію грошових зобов’язань на основі виявлених властивостей та закономірностей грошових зобов’язань;
4) вирішити існуючі проблеми щодо порядку припинення грошових зобов’язань, дослідити нормативно-правове регулювання окремих способів припинення грошових зобов’язань;
5) вирішити існуючі проблеми щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань;
6) встановити закономірності колізійно-правового регулювання правовідносин з приводу грошових зобов’язань, ускладнених іноземним елементом.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правовідносини, що виникають з приводу грошових зобов’язань на рівні національної правової системи України, а також відповідні правовідносини, обтяжені іноземним елементом.
Предметом дисертаційного дослідження є норми національного законодавства України, іноземних законодавств, норми міжнародного права, що регламентують правовий режим грошових зобов’язань, порядок пред’явлення платіжної вимоги, відповідальності, переходу прав та обов’язків тощо, а також низка звичаєвих джерел міжнародного права, норми яких становлять узагальнення існуючого в різних країнах розуміння концепції грошових зобов’язань.
Особливим предметом дослідження є судова практика та доктрина англо-саксонської правової системи, яка має велике значення для формування концепції грошових зобов’язань, підходів до його кваліфікації у випадку їх ускладненості іноземним елементом тощо. Предметом дослідження також є доступні рішення судів України та роз’яснення вищих судових органів з приводу застосування законодавства щодо грошових зобов’язань, у тому числі в контексті міжнародного приватного права.
Методологічну основу дослідження дослідження становлять загальновизнані методи пізнання та розкриття правових явищ, зокрема: аналіз і синтез, індукція і дедукція, системно-структурний та системно-функціональний методи. За їх допомогою авторові вдалося детально розкрити правову природу грошового зобов’язання, систематизувати наявні вчення і нормативно-правове регулювання та на цій основі викласти власне бачення питань, окреслених в меті та завданні дисертаційного дослідження.
Порівняльно-правовий метод був використаний в процесі вивчення доктрини, законодавства та судової практики інших країн, а також практики застосування та розуміння існуючих конвенційних норм. До того ж було продемонстровано, що саме порівняльно-правовий метод може стати в пригоді для вирішення проблеми уніфікації підходів до визначення грошового зобов’язання та його правової регламентації, принйамні в межах правових систем європейського континенту.
Теоретична основа дисертаційного дослідження. В ході написання дисертаційної роботи були використані доктринальні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки цивільного та міжнародного приватного права. Особливу цінність для дисертаційного дослідження становлять роботи таких вітчизняних та російських авторів, як Л. П. Ануфрієва, В. В. Балдинюк, В. А. Бєлов, В. Д. Примак, Є. О. Васильєв, І. С. Гринько, Д. В. Дождьов, Л. С. Еліасссон, Л. Г. Єфімова, Г. Зіммель, О. С. Йоффе, В. І. Кисіль, О. С. Комаров, О. О. Красавчиков, Д. Г. Лавров, О. В. Латинцев, Л. А. Лунц, О. О. Мережко, Д. М. Михайлов, Л. О. Новосьолова, О. А. Підопригора, М. А. Портной, В. А. Рахмілович, Д. Савельєв, Ф. К. Савіньї, Є. О. Суханов, В. С Толстой.
Головним представником західної правової науки, який запропонував власне вчення про грошове зобов’язання і праця якого була використана в процесі написання роботи, є Ф. А. Манн. Також були використані праці інших західних цивілістів, які розвивають вчення Ф. А. Манна та систематизують існуючу доктрину та практику застосування норм щодо грошових зобов’язань, насамперед, в англосаксонській системі права, зокрема, Ч. Проктора та Р. М. Гуда.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження складає чинне законодавство України та законодавства ряду зарубіжних країн.
Емпіричною базою дослідження стала судова практика України та зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів одержаних результатів полягає в тому, що це дослідження є першим у вітчизняній науці, яке зосереджене саме на місці грошових зобов’язань у приватному праві, порядку вирішення колізій у правовідносинах щодо грошових зобов’язань, обтяжених іноземним елементом.
Вперше:
- сформульовано аргументацію щодо спростування матеріальної та абстрактної теорій безготівкових грошей; запропоновано для застосування теорію фікції, згідно якої безготівкові гроші є грошима в юридичному змісті в усіх випадках, коли так вважають сторони платежу та коли це не суперечить договору і законодавству;
- доведено, що моментом виникнення деліктного грошового зобов’язання є момент винесення судового рішення та визначено дуалістичну природу деліктного грошового зобов’язання на основі висновку про те, що з моменту винесення судового рішення виникає два види правовідносин: цивільні – за участю боржника та кредитора; та адміністративні – за участю стягувача, боржника та судового виконавця;
- визначено роль та значення колізійного принципу “lex monetae” як закону країни валюти грошового зобов’язання, який застосовується до режиму конвертації валюти боргу у випадку проведення грошової реформи в країні-емітенті валюти боргу, а також до можливості здійснення сторонами грошового зобов’язання валютної прив’язки до відповідної валюти.
- обґрунтовано висновок про те, що соціальні зобов’язання не є грошовими, а, відтак, повинні регулюватися спеціальними нормами законодавства. На нашу думку, зобов’язання щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) також не є грошовими, а тому до цих зобов’язань не можуть бути застосовані принципи регулювання грошового зобов’язання. У зв’язку з цим запропоновано змінити назву статті 535 ЦКУ та удосконалити формулювання положення пункту 1 статті 535 ЦКУ, змінивши його редакцію наступним чином:
“Стаття 535. Збільшення суми, що виплачується фізичній особі
У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується фізичній особі на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом, пропорційно збільшується”;
- на основі обґрунтованого висновку про те, що не лише національна, але й іноземна валюта може мати статус законного засобу платежу зі всіма наслідками, що при цьому виникають, запропоновано вилучити слово “єдиним” з тексту статті 35 Закону України “Про Національний банк України” та пункту 3.3 статті 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, відповідно до яких гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні.
- обґрунтована необхідність закріплення в українському законодавстві субституції, яка розглядається як особлива пільга боржника, що полягає в можливості виплатити борг в іноземній валюті, в валюті країни платежу за відсутності застереження про неможливість такої заміни.
- обґрунтовано висновок про те, що іноземна валюта у певних випадках є іноземним елементом в грошовому зобов’язанні (на рівні об’єкту правовідносин).
Удосконалено:
- визначення основних ознак грошового зобов’язання, які відрізняють його від інших зобов’язань, предметом яких є гроші, а саме: 1) можливість зарахування зустрічних грошових зобов’язань у визначений законодавством спосіб; 2) кредитор за грошовим зобов’язанням у визначеному законом порядку може стати конкурсним кредитором у процедурі банкрутства; 3) для грошового зобов’язання можливе відступлення права вимоги; 4) у випадку невиконання грошового зобов’язання передбачена визначена законодавством відповідальність;
- визначення поняття грошового зобов’язання як обов’язку однієї сторони належним чином передати (сплатити) іншій стороні визначену суму грошей з метою погашення грошового зобов’язання та обґрунтовано висновок про доцільність внесення змін до законодавства України, закріпивши єдине визначення поняття грошового зобов’язання;
- аргументацію виокремлення основних колізійних прив’язок, що застосовуються до аспектів договірного грошового зобов’язання: автономія волі сторін (lex voluntatis), право договору (lex contractus), право країни місця виконання зобов’язання (lex solitionis) та право місцезнаходження грошового боргу (lex rei sitae).
Дістало подальшого розвитку:
- класифікація грошових зобов’язань на основі виявлених підстав виникнення, властивостей та особливостей грошових зобов’язань;
- правові підходи до вирішення існуючих проблем при визначенні належності виконання грошового зобов’язання, зокрема належних строків, місця, предмету та способу платежу;
- аналіз оціночної та штрафної теорії неустойки як методів впливу кредитора за грошовим зобов’язанням на недобросовісного боржника;
- правові підходи до вибору права, яке підлягає застосуванню до визначення припинення грошового зобов’язання, обтяженого іноземним елементом, зокрема, питання про такі форми припинення грошових зобов’язань, як зарахування, поєднання боржника і кредитора та угода сторін.
- аналіз усіх уніфікованих актів стосовно регулювання грошового зобов’язання, виходячи з того, що у світі немає загального та уніфікованого підходу до можливості передбачити в договорі такий правовий засіб, який би забезпечив його виконання, одночасно маючи характер відповідальності за порушення договору і відзначаючись простотою у використанні на практиці в інтересах потерпілої сторони.
Теоретичне значення результатів дослідження. Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних дослідженнях, при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних та економічних навчальних закладів, науково-практичних коментарів, у навчальному процесі при викладанні курсів “Цивільне право”, “Міжнародне приватне право”, “Фінансове право”.
Практична значимість результатів дослідження. Практичне значення одержаних результатів обумовлено актуальністю досліджуваної теми та здійсненим системним підходом до вирішення питань, пов’язаних з юридичною природою грошових зобов’язань та порядком вирішення колізій у правовідносинах щодо грошових зобов’язань, обтяжених іноземним елементом. Одержані в результаті дослідження висновки, пропозиції та рекомендації мають як науковий, так і прикладний характер та можуть бути використані в законотворчій діяльності з метою вдосконалення норм ЦКУ, Закону України “Про Національний банк України”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та інших нормативно-правових актів. Висновки та рекомендації, викладені у цій роботі, можуть використовуватися в цивільному та господарському судочинстві, адвокатській практиці, в роботі органів законодавчої та виконавчої влади з метою удосконалення механізмів забезпечення виконання грошових зобов’язань.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані ті ідеї і положення, що належать особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення та результати дослідження були оприлюднені та обговорювались на кафедрі міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на Міжнародній науковій конференції “65 років ООН: досвід та перспективи” (Київ, 2010).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були викладені в п’яти публікаціях:
Опадчий І. М. Класифікація грошових зобовязань як інституту зобов’язального права / І. М. Осадчий // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 1 / 2006. – С. 130-137.
Опадчий І. М. Поняття грошового зобов’язання в приватному праві / І. М. Осадчий // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 5 / 2006. – С. 147-155.
Опадчий І. М. Про кваліфікацію грошового зобов’язання в міжнародному приватному праві / І. М. Осадчий // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2 / 2009. – С. 100-104.
Опадчий І. М. Особливості цесії в міжнародному приватному праві / І. М. Осадчий // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2 / 2010. – С. 145-150.
Опадчий І. М. Забезпечення позову в господарському процесі : потреба вдосконалення / І. М. Осадчий // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. – 2004. – Випуск 45 частина ІІ. – С. 171-178.
У 2009 році вийшла в світ монографія на тему “Грошові зобов’язання у міжнародному приватному праві”.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Грошове зобов’язання − досить складне явище, всебічно розглянути яке практично не можливо в рамках однієї роботи. Разом з тим, нами приділялась увага лише тим особливостям грошових зобов’язань, що виділяють їх серед інших зобов’язань у цивільному праві. Передусім, ці особливості пов’язані з функціями грошей в цивільному обігу та їх специфічними ознаками, що виокремлюють гроші серед інших предметів.
В рамках даної роботи було проведено комплексне науково-теоретичне дослідження та висвітлені основні проблеми, пов’язані із концепцією грошового зобов’язання як на рівні національної правової системи України, так і в загальній світовій доктрині та практиці, представлений системний виклад основних підходів до вирішення існуючих проблем, а також сформульовані наукові висновки та науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України шляхом внесення до нього змін та доповнень.
Оскільки в українському законодавстві немає загальноправового поняття грошових зобов’язань, нами вперше запропоновано закріпити на законодавчому рівні єдине поняття грошових зобов’язань як обов’язку однієї сторони належним чином передати (сплатити) іншій стороні визначену суму грошей з метою погашення грошового зобов’язання.
На основі аналізу світової судової практики та наукових праць висвітлено питання про те, чи є безготівкові гроші грошима в юридичному значенні та запропоновано власну теорію безготівкових грошей – теорію фікції. Обгрунтовано висновок про те, що безготівкові гроші є грошима в юридичному значенні в усіх випадках, коли так вважають сторони платежу та коли це не суперечить договору і законодавству.
Вперше визначено юридичне поняття грошей як встановлений державою загальний засіб обміну, за яким визнається статус законного засобу платежу при погашенні відповідних зобов’язань. Аргументовано висновок про те, що предметом грошового зобов’язання є виключно гроші, а метою передачі грошей в грошовому зобов’язанні є погашення грошового боргу.
Обгрунтовано висновок про те, що соціальні зобов’язання не є грошовими, а, відтак, повинні регулюватися спеціальними нормами законодавства. На нашу думку, зобов’язання щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) також не є грошовими, а тому до цих зобов’язань не можуть бути застосовані принципи регулювання грошового зобов’язання. У зв’язку з цим запропоновано змінити назву статті 535 ЦКУ та удосконалити формулювання положення пункту 1 статті 535 ЦКУ, змінивши його редакцію наступним чином:
“Стаття 535. Збільшення суми, що виплачується фізичній особі
У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується фізичній особі на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом, пропорційно збільшується”.
Вперше визначено основні критерії грошових зобов’язань, що вирізняють їх серед інших, предметом яких є гроші. Такими критеріями є: 1) зустрічні грошові зобов’язання можуть зараховуватися у визначений законодавством спосіб; 2) кредитор за грошовим зобов’язанням може у визначеному законом порядку стати конкурсним кредитором у процедурі банкрутства; 3) для грошового зобов’язання можливе відступлення права вимоги; 4) у випадку невиконання грошового зобов’язання передбачена визначена законодавством відповідальність (в Україні – у вигляді 3 % річних та індексу інфляції). Ці критерії характерні виключно для грошових зобов’язань. Помилкове віднесення зобов’язань до грошових веде до помилкової кваліфікації, а, відтак, і до застосування відповідальності, не властивої грошовим зобов’язанням.
На нашу думку, грошові зобов’язання доцільно класифікувати на договірні та деліктні. Договірне грошове зобов’язання виникає там, де одна сторона (боржник) на підставі договору зобов’язана сплатити іншій стороні (кредитору) обумовлену в договорі суму грошей.
Вперше визначено, що деліктне грошове зобов’язання виникає з моменту винесення судового рішення, адже до цього моменту існує лише юридичний факт порушення права, а також право постраждалої сторони на його відновлення. Особа може цим правом і не скористатися, а тому деліктне грошове зобов’язання може і не виникнути.
Вперше визначено дуалістичну природу деліктних грошових зобов’язань. Сформульовано два види правовідносин, які виникають з моменту винесення судового рішення: адміністративні  за участю стягувача, боржника та судового виконавця; та цивільні  за участю боржника та кредитора.
Вперше встановлено, що іноземна валюта у певних випадках є іноземним елементом в грошовому зобов’язанні. Визнання іноземної валюти як засобу платежу є визнанням екстериторіальної дії законодавства країни-емітента грошового знака. На сьогоднішній день купівельна спроможність грошового знака існує не через цінність самого банківського паперу, а через нормативно-правові акти держави-емітента, які встановлюють, що грошові знаки певного вигляду мають певну купівельну спроможність та мають статус законного платіжного засобу. Грошове зобов’язання завжди буде залежним від законодавства валюти договору, тому найчастіше такою валютою є найбільш стабільні валюти світу.
Законодавство та судова практика різних країн ставлять різні вимоги до належності виконання грошового зобов’язання. В основному, ці вимоги зводяться до належності суб’єктів, місця, строків, предмету та способу виконання грошового зобов’язання. І якщо вимоги щодо суб’єктів та місця виконання в цілому однакові, то щодо строків, предмету та способу виконання грошового зобов’язання простежується багато своєрідного. Так, різними є строки виконання безстрокового грошового зобов’язання, при чому український законодавець ставить вітчизняного боржника за безстроковим зобов’язанням в найбільш невигідну позицію, порівняно з законодавствами Англії, Франції, Німеччини та США. Ми пропонуємо звернутися до досвіду німецького законодавства, яке диференційовано підходить до строку виконання безстрокового грошового зобов’язання, встановлюючи строк залежно від суми зобов’язання: від одного до трьох місяців.
У міжнародному приватному праві загальновизнаною є можливість виконувати грошові зобов’язання як в національній валюті, так і в іноземній валюті. Саме це викликало появу права боржника на субституцію як особливу пільгу боржника, що полягає в можливості виплатити борг в іноземній валюті, в валюті країни платежу за відсутності застереження про неможливість такої заміни. Нами обгрунтована необхідність закріплення субституції і в українському законодавстві.
В Україні немає єдиного розуміння та правильного застосування в судовій практиці можливості використання іноземної валюти на території України, а тому ми пропонуємо удосконалити українське законодавство таким чином:
- вилучити слово “єдиним” з тексту пункту 3.3 статті 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та
- вилучити слово “єдиним” з тексту статті 35 Закону України “Про Національний банк України”.
Спільним для всіх розвинутих країн світу є те, що момент застосування належного способу або методу платежу не ідентичний моменту погашення грошового зобов’язання. Ні видача чека, ні виставлення акредитиву чи інкасо не погашає грошового зобов’язання. Грошове зобов’язання припиняється лише з моменту зарахування коштів на рахунок кредитора.
Висвітлено питання про такі форми припинення грошових зобов’язань, як зарахування, поєднання боржника і кредитора та угода сторін. Ознакою грошового зобов’язання є можливість припинення його шляхом зарахування. Поєднання боржника і кредитора відбувається щодо фізичних осіб при спадкуванні, а щодо юридичних – у зв’язку із злиттям юридичних осіб або приєднанням однієї юридичної особи до іншої за умови, якщо в зобов’язанні одна з них була кредитором, а інша боржником. Угода сторін найчастіше проявляється шляхом складення (прощення) боргу, що означає одностороннє звільнення кредитором боржника від виконання зобов’язання, та новацію, яка означає угоду сторін, за якою боржник бере на себе обов’язок виконати інші зобов’язання або те саме, але на інших підставах.
Право всіх розвинених країн не знає такої ситуації, при якій грошове зобов’язання припиняється об’єктивною неможливістю боржника виконати своє грошове зобов’язання. Нами була проаналізована та продемонстрована на прикладах можливість сторін фундаментально змінити рівновагу договору, підтверджуючи те, що грошове зобов’язання завжди залишається можливим для виконання.
Предметом нашого аналізу також стали оціночна та штрафна теорії неустойки як методи впливу кредитора за грошовим зобов’язанням на недобросовісного боржника. Штрафна теорія розглядає неустойку як покарання боржника за невиконання зобов’язань, при цьому кредитор може вимагати від боржника виконання умов договору, що забезпечені неустойкою, та стягнення збитків. Оціночна теорія розглядає неустойку як наперед встановлені законом або угодою збитки, які можуть статися при невиконанні зобов’язання, при цьому кредитор не може вимагати від боржника сплати більшої суми, ніж передбачено неустойкою. Більшість країн Заходу сприйняли оціночну теорію неустойки. Україна ж сприйняла як оціночну, так і штрафну теорії.
В світі немає загального та уніфікованого підходу до можливості передбачити в договорі такий правовий засіб, який би забезпечив його виконання, одночасно маючи характер відповідальності за порушення договору і відзначаючись простотою у використанні на практиці в інтересах потерпілої сторони. Потребам уніфікації права в цій галузі служать міжнародно-правові документи. Наслідком цих тенденцій стало прийняття таких нових та універсальних документів, як Віденська конвенція 1980 р. та Принципи УНІДРУА. Метою останніх є “встановлення збалансованого зведення норм, призначених для використання у всьому світі, незалежно від правових традицій, а також економічних та політичних умов окремих країн, де вони будуть використовуватись”.
Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з іноземним елементом, часто виникає проблема тлумачення юридичної норми, кваліфікації цієї норми чи фактичних обставин справи, вирішення “конфлікту кваліфікацій”.
У різних країнах по-різному вирішуються питання вибору правопорядку щодо грошових зобов’язань. Існують принципово відмінні підходи до вирішення таких питань, як визначення підстав та моменту виникнення грошового зобов’язання, визначення моменту виникнення права вимоги за грошовим зобов’язанням, визначення місця виникнення грошових зобов’язань тощо.
На основі аналізу українського законодавства, Римської конвенції 1980 р., Принципів УНІДРУА, Принципів європейського договірного права, збірнику міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, Уніфікованих правила по комерційних розрахунках охарактеризовано загальні правила міжнародного приватного права, що застосовуються до договірних грошових зобов’язань.
Виокремлено основні колізійні прив’язки, що застосовуються до аспектів договірного грошового зобов’язання: автономія волі сторін (lex voluntatis), право договору (lex contractus), право країни місця виконання зобов’язання (lex solitionis) та право місцезнаходження грошового боргу (lex rei sitae).
Українському праву сьогодні необхідно визначити своє відношення до принципу lex monetae, який покликаний забезпечити безперервність існування грошових зобов’язань, незалежно від змін валюти, вирішити правила конвертування старої валюти на нову. Адже лише держава називає той предмет, який слугуватиме, як гроші, і ми вимушені звертатися до законодавства даної держави, щоб з’ясувати, чи є той чи інший предмет грошима в юридичному значенні і, як у випадку необхідності, слід обмінювати старі гроші на нові.
Одержані в результаті дослідження висновки, пропозиції та рекомендації мають як науковий, так і прикладний характер та можуть бути використані в законотворчій діяльності з метою вдосконалення норм ЦКУ, Закону України “Про Національний банк України”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та інших нормативно-правових актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Міжнародні документи та угоди. Іноземне законодавство

1. Вводный Закон 1896 г. к Германскому Гражданскому Уложению // Международное частное право : иностранное законодательство / Под ред. А. Н. Жильцова, А. И. Муранова. – М. : Статут, 2000. – С. 285.
2. Гражданское уложение Германии = Deutsches Buergerliches Gesetzbuch mit Einfuehrungsgesetz : ввод. закон к Гражд. Уложению ; Пер. с нем. / [В. Бергманн, введ., сост.] ; науч. редакторы – А. Л. Маковский [и др.]. – 2-е изд., доп. – М. : Изд-во «Волтерс Клувер». – 2006. – 816 с.
3. Единообразный закон о чеках. Приложение № 1 к Женевской Конвенции, устанавливающей Единообразный закон о чеках 1931 года (1931 Geneva Conventions on the Unification of the Law relating to Cheques). // «Инструкция о порядке совершения банковских операций по международным расчетам». № 1 /25.12.85/ Банк внешней торговли СССР. М. : 1986.
4. Конвенция ООН о договорах международной купли-продажи товаров (Документ A / CONF. 97/18, Annex 1) // Внешнеторговые сделки / Составитель И. С. Гринько. – Сумы : Фирма «Реал», 1994. – 464 с. : ил.
5. Принципы международных коммерческих договоров УНИДРУА / Пер. с англ. А. С. Комарова. – М. : МЦФЭР. – 1996.
6. Уніфікований закон про переказний та простий вексель // Собрание законов СССР, 1937 г., отд 2. № 18. – Cт. 108-110.
7. Федеральный Закон Австрии 1978 г. о международном частном праве // Международное частное право : иностранное законодательство / Под ред. А. Н. Жильцова, А. И. Муранова. – М. : Статут, 2000. – С. 628.
8. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee, the Committee of the Regions and the European Central Bank – First report on the Practical Preparations for the Future Enlargement of the Euro Area SEC (2004) 1383 COM (2004) 748 final.
9. Convention on Jurisdiction and the Enforcement of Judgments in Civil and Commercial Matters of September 27, 1968.
10. Convention on the Law Applicable to International Sale Of Goods of December 22, 1986 [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.uncitral.org/uncitral/ en/uncitral_texts/sale_goods.html.
11. Council Regulation (EC) on Certain Provisions Relating to the Introduction of the Euro, № 1103/97, 17 June 1997 // Official Journal L 162. 19.06.1997. P. 0001 – 0003.
12. Council Regulation (EC) on Jurisdiction and the Recognition and Enforcement of Judgments in Civil and Commercial Matters. No 44 / 2001. 22. 12. 2000. // Official Journal L 12. 16.01.2001.
13. European Convention on Foreign Money Liabilities. Paris. 11.12.1967.
14. European Convention on the Place of Payment of Money Liabilities. Basle. 16. 05. 1972.
15. Geneva Convention of 1930 for the Settlement of Certain Conflicts of Law in connection with Bills of Exchange and Promissory Notes. League of Nations. Treaty Series. Vol. CXLIII. No. 3314 (1933-1934).
16. Geneva Conventions of 1930 on the Unification of the Law relating to Bills of Exchange. League of Nations. Treaty Series. Vol. CXLIII. p. 259. No. 3313 (1933-1934).
17. Geneva Convention of 1931 for the Settlement of Certain Conflicts of Laws in connection with Cheques. Societe des Nations, Recueil des Traites. Vol. CXLIII. No. 3317. p. 408.
18. ICC's Uniform Customs and Practice for Documentary Credits 1993 (МТП, Правила. 1993.01.01, № 500 “Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів”) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
19. ICC Uniform Rules of Collection 1996 (МТП, Правила. 1996. 01.01, “Міжнародні правила по інкасо”) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
20. Inter-American Convention on the Law Applicable to International Contracts, 17. 03. 1994 [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.osec.doc.gov/ ogc/occic/iac.html.
21. Report on the Convention on the Law Applicable to Contractual Obligations by Mario Giuliano, Professor, University of Milan, and Paul Lagarde, Professor, University of Paris І // Official Journal C 282. 31. 10. 1980. P. 0001 – 0050.
22. Restatement of the Law, Second − Contracts 2d / as adopted and promulgated by the American Law Institute at Washington, D.C., May 17, 1979 [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://lms01.harvard.edu/F/CMPT4IPF84R9M2 KRLNV2FP6G31K636QPSH8FYCJFKP2T6PNA2A-44609?func=find-acc&acc_ sequence=021548209.
23. Rome Convention of 1980 on the Law Applicable to Contractual Obligations (consolidated version). OJ C 334. 30. 12. 2005.
24. The Companies Act 1985 (Investment Companies and Accounting and Audit Amendments). Regulations 2005 [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.opsi.gov.uk/si/si1993/Uksi_19933246_en_2.htm.
25. UNCITRAL Convention on Independent Guarantees and Standby Letters of Credit (New York, 1995). UN Treaty Series. Vol. 2169. No. I-38030. p. 190.
26. Unfair contract terms Act 1977 (с. 50) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.opsi.gov.uk/RevisedStatutes/Acts/ukpga/1977/cukpga_19770050_en_1.
27. UN Releases [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.cisg.law.pace.edu.

ІІ. Судові рішення іноземних судів та міжнародних судових установ

28. A-G v Pratt (1874) LR 9 Exch 140.
29. Alcock v Smith [1982] 1 Ch 238.
30. Barkleys Bank Ltd v R [1974] QB 823.
31. Cambridge Credit Corporation Ltd. v Lissenden [1987] 8 NSWLR 411.
32. Canada Deposit Insurance Corpn v Canadian Commercial Bank [1994] 121 DLR (4th) 360.
33. Case 34 / 82 Martin Peters Bauunternehmung GmbH v Zuid Nederlandse Aannemers Vereniging [1983] ECR 987.
34. Embiricos v Anglo-Austrian Bank [1904] 2 KB 870.
35. Foley v. Hill [1848] 2 HL Cas 28.
36. German Supreme Finance Court, 31.01.1922, Entsheidungen des Reihsfinanzhofs, 8, 100.
37. Koehlin et Cie v Kestenbaum [1927] 1 KB 889.
38. Lee v. Abdy [1886] 17 QBD 309.
39. Macmillan Inc v Bishopsgate Investment Trust plc (No 3) [1996] 1WLR 387 at 400.
40. Power Curber International Ltd v National Bank of Kuwait SAK [1981] 1 WLR 1233 at 12440.
41. The Brimnes [1975] QB 929, CA.
42. Zeitschrift für Rechtsvergleichung [1971], 28.10.1969, Р. 32.
43. Рішення федерального суду Німеччини від 12.01.1951р.

ІІІ. Нормативно-правові акти України

44. Конституція України : Основний Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
45. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
46. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами // Укладач В. Е. Беляневич. – К. : Юстиніан, 2002. – 544 с.
47. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
48. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
49. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 27. – Ст. 224.
50. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань : Закон України від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
51. Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. –1991. – № 49. – Ст. 682.
52. Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР : Закон Української РСР від 18 липня 1963 р. № 1540-06 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 30. – Ст. 463.
53. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-XII / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
54. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) : Закон України від 15 березня 2001 р. № 2299-III / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
55. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23 червня 2005 р. № 2709-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
56. Про Національний банк України : Закон України від 20 травня 1999 р. № 679-XIV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
57. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2346-III / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137.
58. Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі : Закон України від 6 липня 1999 р. № 827-XIV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 291.
59. Про систему валютного регулювання і валютного контролю : Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
60. Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України про норматив обігу платіжних документів в Україні : Постанова Верховної Ради України від 23 січня 2007 року. № 25/97-ВР. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. № 11. – Ст. 95.
61. Зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам : Постанова Правління Національного банку України від 22 червня 2007 р. № 235 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 54. – Ст. 2187.
62. Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті : Постанова Правління Національного банку України від 17 грудня 2009 р. № 745 / Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2010 р. за № 272/17567.
63. Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні : Постанова Правління Національного банку України від 25 червня 2008 р. № 178 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 56. – Ст. 1887.
64. Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України : Постанова Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520 // Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343.
65. Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів : Постанова Правління Національного банку України від 3 червня 2009 р. № 328 // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2009. – № 25.
66. Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати держаного мита : Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 17 лютого 1994 р. № 02-5/114 // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1994. – № 1.
67. Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань : Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 29 квітня 1994 р. № 02-5/239 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 26.
68. Постанова Верховного Суду України від 21 січня 2003 р. // Рішення Верховного Суду України. – 2004. – № 1.
69. Постанова Вищого Господарського Суду України по справі № 1/207 від 2 березня 2010 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://arbitr.gov.ua/docs/28_2724020.

IV. Спеціальна література

70. Абрамов В. А. Сделки. Договоры. Обязательства : Юридический комментарий. 6 изд., доп. и перераб. / В. А. Абрамов – М. : Ось-89, 2004. – 240 с.
71. Аваков А. Б. Вексельное обращение : теория и практика / А. Б. Аваков. – Х., 2000. – С. 382.
72. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 т. Т. 1 / М. М. Агарков. – М. : ЦентрЮрИнфоР, 2002. – 490 с.
73. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 т. Т. 2 / М. М. Агарков. – М. : ЦентрЮрИнфоР, 2002. – 452 с.
74. Ануфриева Л. П. Международное частное право : Учебник. Т. 1. Общая часть / Л. П. Ануфриева. – М. : БЕК, 2000. – С. 288.
75. Ануфриева Л. П. Международное частное право : В 3 т. Т. 2. Особенная часть : Учебник / Л. П. Ануфриева. – М. : БЕК, 2000. – 656 с.
76. Бакшинскас В. Ю. Договорные обязательства : теория и практика : Практ. пособие для руководителя и бухгалтера. Договорные обязательства : теория и практика : Практ. пособие для руководителя и бухгалтера / В. Ю. Бакшинскас. – М. : АКДИ Экономика и жизнь, 1997. – 160 с.
77. Балдинюк В. В. Забезпечення застосування колізійної норми : кваліфікація, зворотне відсилання, обхід закону в міжнародному приватному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / В. В. Балдинюк. – К., 2008. − 21 с.
78. Белов В. А. Денежные обязательства / В. А. Белов. – М. : ЦентрЮрИнфоР, 2001. – 237 с.
79. Богатых Е. А. Гражданское и торговое право / Е. А. Богатых. – М. : Контракт, 2000.
80. Богуславский М. М. Международное частное право : Учебник / М. М. Богуславский ; Институт государства и права РАН. Академический правовой университет. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 604 с.
81. Бондаренко С. І. Використання акредитива при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Фінанси України. – 2000. – №3.
82. Брагинский М. И. Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / М. И. Брагинский. – М. : Статут, 2000. – 222 с.
83. Бутнев В. В. Вопросы теории охранительных правоотношений / В. В. Бутнев. – Ярославль, 1991.
84. Внешнеторговые сделки / Сост. И. С. Гринько. – Сумы : Фирма «Реал», 1994. – 464 с.
85. Годэмэ Е. В. Общая теория обязательств / Е. В. Годэме. – М. : Юридическая литература, 1948. – С. 395.
86. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Изд. 2-е / Под ред. Е. А. Васильева. – М. : Международные отношения, 1992. – С. 294.
87. Гражданское и торговое право капиталистических стран / Под ред. Е. А. Васильева, Е. А. Комарова. – М. : Международные отношения, 1993. – С. 560.
88. Гражданское и торговое право капиталистических государств. Изд. 4-е / Под ред. Е. А. Васильева, А. С. Комарова. – М. : Международные отношения, 2004. – 560 с.
89. Гражданско-правовые обязательства. Вопросы теории и практики : Сб. науч. тр. / Юридический ин-т Дальневосточного гос. ун-та / Под ред. Е. Н. Абрамова. – Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 2001. – 199 с.
90. Гражданское право : В 2 т. Т 1 : Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Бек. 2000. – 816 с.
91. Гражданское право : В 2 т. Т. 2 : Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Бек. 2000. – 704 с.
92. Гринько И. С. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів // Внешнеторговые сделки. – Сумы, 1994. – 464 с.
93. Дашцэрэнгийн Б. Залог как способ обеспечения исполнения кредитных обязательств: автореф. дис. на оискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Б. Дашцэрэнгийн. – Томск, 1999. – 23 с.
94. Дернбург Г. Обязательственное право. 3-е изд. / Г. Дернбург. – М., 1911. – С. 72-74.
95. Дождев Д. В. Римское частное право / Д. В. Дождев. – М., 1999. – С. 200.
96. Дождев Д. В. Римское частное право. Учебник для вузов / Под ред. Нерсесянца В. С. – М. : Издательская группа «ИНФРА – М – Норма», 2003. – С. 784.
97. Элиассон Л. С. Деньги, банки и банковые операции. – М., 1926.
98. Европа в меняющемся мире. Международные связи Европейского сообщества / Под ред. Ю. А. Борко. – М. : Право, 1995.
99. Единообразный торговый кодекс США / Исследовательский центр частного права. – М., 1996. – 427 с.
100. Ерпылева Н. Ю. Коллизионные вопросы в современном международном частном праве // Законодательство и экономика. 1998, № 2.
101. Єфімов О. М. Вексельний обіг в Україні / О. М. Єфімов. – К. : «Всеувито», 2003. – С. 42-43.
102. Ефимова Л. Г. Банковское право : Учебное и практическое пособие / Л. Г. Ефимова – М. : Издательство БЄК, 1994. – 318 с.
103. Ефимова Л. Г. Правовые аспекты безналичных денег / Л. Г. Ефимова // Закон. – 1997. – № 1. – С. 102.
104. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рерихт. – М. : «Спарк», 2001. – С. 744.
105. Жильцов А. Н., Муранов А. И. Международное частное право : иностранное законодательство / А. Н. Жильцов, А. И. Муранов. – М. : «Статут», 2000. – 892 с.
106. Загорулько Е. А. Заклад как вещный способ обеспечения исполнения обязательств : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Е. А. Загорулько – Х., 1997. – 174 с.
107. Звеков В. П. Международное частное право : Курс лекций. / В. П. Звеков. - М. : Норма - Инфра-М, 1999.- 686 с.
108. Зиммель Г. Конфликт современной культуры / Г. Зиммель. – Пг., 1923.
109. Зиммель Г. Социальная дифференциация : Социологическое и психологическое исследование / Г. Зиммель. – М., 1909.
110. Зиммель Г. Философия денег / Г. Зиммель. – М., 1962.
111. Зыкин И. С. Обычаи и обыкновения в международной торговле. М. – 1983.
112. Йоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Йоффе. – М. : Юридическая литература, 1975. – 872 с.
113. Йоффе О. С., Толстой Ю. К. Новый гражданский кодекс РСФСР / О. С. Йоффе, Ю. К. Толстой. – Л. : Издательство ЛГУ, 1965. – 447 с.
114. Кабатова Е. В. Деликты в международном частном праве // Государство и право. 1992, № 9.
115. Кабатова Е. В. Изменение роли коллизийного метода в международном частном праве // Международное частное право : современная практика. – М., 2000.
116. Кабатова Е. В. К вопросу о современных проблемах международного частного права // Государство и право. – 2000. – № 8.
117. Каримуллин Р. И. Права и обязанности сторон кредитного договора по российскому и германскому праву / Р. И. Каримуллин. – М. : Статут, 2001. – С. 233.
118. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право : питання кодифікації / В. І. Кисіль. – К. : Україна, 2005. – 480 с.
119. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. С. Довгерта. – К. : Український Центр правничх студій, 2000. – 336 с.
120. Комаров А. С. Ответственность в коммерческом обороте / А. С. Комаров. – М. : «Юридическая литература», 1991. – 208 с.
121. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР / Под ред. С. Н. Братуся и О. Н. Садикова. – М. : Юридическая литература, 1982. – С. 639.
122. Комиссия ООН по праву международной торговли. Ежегодник. – 1983. – Т. ХІV. – С. 252.
123. Кот О. О. Перехід прав кредиторів : Історія. Теорія. Законодавство / О. О. Кот. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 160 с.
124. Криволапов Б. Исковая давность в международном частном праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 11.
125. Лавров Д. Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве / Д. Г. Лавров. – СПб : «Юридический центр Пресс», 2001. – 250 с.
126. Лагутін В. Д. Кредитування. Теорія і практика. Навчальний посібник / В. Д. Лагутін. – К., 2002. – С. 215.
127. Латынцев А. В. Обеспечение исполнения договорных обязательств / А. В. Латынцев – М. : «Лекс-Книга», 2002. – С. 213.
128. Логіка : Підручник для студ. вищ. навч. закладів / [В. Д. Титов, С. Д. Цалін, О. П. Невельська-Гордєєва та ін.] ; під ред. проф. В. Д. Титова. – Х. : Право, 2005. – 208 с.
129. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. Изд. 2-е, испр. / Л. А. Лунц. – М. : Статут, 2004. – С. 350.
130. Лунц Л. А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран / Л. А. Лунц. – М. : Статут, 1999. – 352 с.
131. Лунц Л. А. Денежные обязательства в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран. Ученые труды. Вып. 14 / Л. А. Лунц. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 215 c.
132. Лунц Л. А. Денежные обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. − М. : Статут, 1999. – 352 с.
133. Лунц Л. А. Курс международного частного права : В 3-х т. / Л. А. Лунц. – М. : Спарк, 2002. – 1007 с.
134. Любимов Н. Н. О стабилизации ценности денежной единицы / Н. Н. Любимов // Сборник «Денежное обращение и кредит». – М. : Изд. НКФ, 1922.
135. Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2-х частях / Д. И. Мейер – М., 1997. – С. 586.
136. Мережко А. А. Транснациональное торговое право / А. А. Мережко.– К., 2002. – 464 с.
137. Михайлов Д. М. Международные расчеты и гарантии / Д. М. Михайлов. – М. : ФБК-ПРЕСС, 1998. – С. 191.
138. Міщенко В. І. та ін. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг : Практ. посібник. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. – 278 с.
139. Морандьер де ла Ж. Гражданское право Франции. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – 742 с.
140. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. Т. 1 / [А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань]. – К. : А. С. К.; Севастополь : Інститут юридичних досліджень, 2004. – 928 с.
141. Науково-практичний коментар цивільного кодексу України : у 2-х т. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – Т. 1. – 832 с.
142. Науково-практичний коментар цивільного кодексу України : у 2-х т. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – Т. 1. – 1088 с.
143. Недбай А. В. Реалізація принципу “автономії волі” сторонами-учасниками зіткнення суден. : дис. ... канд. наук : 12.00.03 - 2009.
144. Новая единая европейская валюта евро / Под ред. Рыбина В. И. – М., Финансы и статистика, 1998. – 391 с.
145. Новоселова Л. А. Проценты по денежным обязательствам. Изд. 2-е. испр. и доп. / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 2003. –192 c.
146. Одарю А. Електронне сало // Бізнес. – 2004. – № 33. – С. 42.
147. Опадчий І. М. Поняття грошового зобов’язання в приватному праві // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 5. – С. 147-155.
148. Панов В. П. Международное частное право : Схемы. Документы : Учебное пособие. – М. : Право и Закон, 1996.
149. Підопригора О. А. Цивільне право / О. А. Підопригора. – К. : «Вентурі», 1996. – 480 c.
150. Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине / Б. М. Поляков. – К. : «Ин Юре», 2003. – 440 с.
151. Портной М. А. Деньги : их виды и функции / М. А. Портной. – М. : Інститут США и Канады РАН, 1998. – 152 с.
152. Примак В. Д. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання / В. Д. Примак. // Юридичний вісник України. – 2000. – № 2.
153. Примак В. Д. Вексель і податкова застава / В. Д. Примак. // Юридичний вісник України. – 2002. – № 9.
154. Принципы международных коммерческих договоров. − М. : Международные отношения, 2003. − 288 с.
155. Пучковская И. И. Залог недвижимости – способ обеспечения исполнения обязательств : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / И. И. Пучковская. – Х., 1995. – 198 с.
156. Рахмилович В. А. О правовой природе безналичных расчетов, кореспонденских счетов банков и их прав на привлеченные средства / В. А. Рахмилович // Хозяйство и право. – 1996. – № 7. – С. 17.
157. Римское частное право / Под ред. Новицкого И. Б. и Перетерского И. С. – М. : Юрист. 2002. – 310 с.
158. Розенберг М. Г. Международный договор и иностранное право в практике Международного коммерческого арбитражного суда. М. – 1998.
159. Руденко Л. В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції : Підручник / Л. В. Руденко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 616 с.
160. Савельев Д. Ответственность за неправомерное пользование чужими деньгами / Д. Савельев // Росийская юстиция. – 1999. – № 7. – С. 14-15.
161. Савиньи Ф. К. Обязательственное право / Ф. К. Савиньи ; Пер. : Мандро Н., Фукс В. ; Предисл. : Попондопуло В. Ф. – СПб. : «Юридический центр Пресс», 2004. – 576 c.
162. Савиньи Ф. К. Обязательственное право. Перевод с немецкого / Савиньи Ф. К. ; Пер. : Мандро Н., Фукс В. – М. : Тип. А. В. Кудрявцевой, 1876. – 610 c.
163. Садиков О. Н. Уплата процентов по денежным обязательствам / О. Н. Садиков // Хозяйство и право. – 1987. – № 8. – С. 49-50.
164. Семенов К. А. Международные валютные и финансовые отношения / К. А. Семенов. – М. : ТЕИС, 1999. – 176 c.
165. Сидоров І. Ф. Виконання вексельних зобов'язань : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / І. Ф. Сидоров. – К., 2003. – 18 с.
166. Сидоров І. Ф. Виконання вексельних зобов'язань : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / І. Ф. Сидоров. – К., 2003. – 192 с.
167. Сильченко Н. В., Толочко О. Н. Теоретические проблемы учения о нормах международного частного права // Государство и право, 2000. – № 1.
168. Скаридов А. С. Международное частное право : Учебное пособие. –Санкт-Петербург : Изд-во Михайлова В. А., 1998.
169. Советское гражданское право. Т. 2 / Под ред. О. А. Красавчикова – М. : Высшая школа, 1969. – 528 с.
170. Соколов А. А. Проблемы денежного обращения и валютной политики / А. А. Соколов. – М. : НКФ, 1923.
171. Тарасенко Л. В. Цивільно-правова відповідальність за порушення грошових зобов'язань : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2006. –212 арк. – Бібліогр. : арк. 194-211.
172. Тихомиров Ю. А. Коллизии юридических норм // Законодаельство и экономика. − 1992. − № 24.
173. Тихонравов Ю. В. Основы философии права. Учебное пособие / Ю. В. Тихонравов. − М. : Вестник, 1997. – 608 с.
174. Толстой В. С. Исполнение обязательств / В. С. Толстой. – М. : Юридическая литература, 1973. – 208 с.
175. Топорнин Б. Н. Европейское право : Учебник. – М. : Юристъ, 1998. – 456 с.
176. Трутень В. В. Субсумція в міжнародному приватному праві / В. В. Трутень // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірн. наук. праць. Вип. 333 : Правознавство. – Чернівці : Рута, 2006. – С. 61-66.
177. Узойкин Д. А. Гражданско-правовой режим иностранной валюты во внутреннем обороте Российской Федерации / Д. А. Узойкин // Законодательство. – 2001. – № 4.
178. Усоскин В. М. Теории денег / В. М. Усоскин. – М. : Мысль, 1976. – 228 с.
179. Фединяк Г. С. Порівняльний метод і порівняльне правознавтво у сфері міжнародного приватного права // Право України. – 2002. – № 7. – С.107.
180. Фединяк Л. С., Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право : Навч. пос. – 2-ге вид. – К. : Юрінком. Інтер, 2000. – 416 с.
181. Фединяк Г. С., Фединяк Л. С. Міжнародне приватне право : Підручник. – 3-тє вид. – К. : Атіка., 2003. 543 с.
182. Федосеева Г. Ю. Международное частное право : Учебник – М. : Остожье, 1999. – 296 с.
183. Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини : історія міжнародних економічних відносин : підручник для студ. економіч. вузів і фак-тів / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко ; відп. ред. А. С. Філіпенко. – Київ : Либідь, 1992. – 191 с.
184. Фолсом Р. Х., Гордон М. У., Спаногл Дж. Международные сделки. Краткий курс. – М. : Логос, 1996. – 528 с.
185. Хохлов В. Ответственность за пользование чужими денежными средствами // Хозяйство и право. – 1996. – № 8. – С. 42.
186. Хрестоматия по философии : Учебное пособие для высших учебных заведений. − Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. – 544 с.
187. Цивільне право. Т. 2 / За ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової. – К., 1996. – 480 с.
188. Шаповалова О. І. Проценти у грошових зобов'язаннях (цивілістичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / О. І. Шаповалова. – 2005. – 20 с.
189. Шмитхофф К. Экспорт : право и практика международной торговли. М. : Юрид. лит., 1993. – 512 с.
190. Aikins J. S. Report on foreign money liabilities. Canadian Cataloguing in Publication Data. 1983. – 67 р.
191. CARICOM materials on regional development [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.cari-com.org/archives/ccjregionalecondev-dp.htm.
192. EMU report [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.ledr.com/papers/tsc_re_ emu.pdf.
193. Euro zone and lex monetae [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.24carat.co. uk/eurozone.html.
194. Hoffmann B. von Internationales Privatrecht / Begründet von Karl Firsching. Fortgef. von Bernd von Hoffmann. 6., neubearb. Aufl. – München : Beck, 2000. – 544 p.
195. Klunzinger E. Einfuhrung in das burgerliche Recht. 5. Aufl. – Munchen :