ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОРІЄНТАЦІЙ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ЯК ЧИННИК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

КОЗЬМА Василь Васильович

УДК 321.02:321.7 (477)

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОРІЄНТАЦІЙ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ЯК ЧИННИК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

23.00.03 – політична культура та ідеологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
БАБКІНА Ольга Володимирівна,
доктор політичних наук,
професор

Київ – 2008

ЗМІСТ
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
1.1. Поняття соціального класу 12
1.2. Концепції середнього класу в західній історико-політичній традиції 33
1.3. Концепції середнього класу в пострадянській політичній
науці 53
1.4. Середній клас в соціальній структурі сучасного українського суспільства: методологія дослідження в контексті ціннісно-орієнтаційної проблематики 65

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОРІЄНТАЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
2.1. Середній клас як суб’єкт соціально-політичних процесів 86
2.2. Демократизація сучасного українського суспільства та проблеми політичної інституціалізації середнього класу 101
2.3. Формування політичних цінностей та орієнтацій середнього класу
в процесі модернізації суспільства 122
2.4. Перспективи становлення середнього класу в політичному просторі українського суспільства 141

ВИСНОВКИ 158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165

ВСТУП

Актуальність теми. Аналізуючи соціальну структуру суспільства, дослідники, як правило, виділяють середній клас в якості фундаментальної його складової, ґаранта соціально-політичної стабільності та поступального розвитку. В індустріально розвинених країнах добробут середнього класу є одним із фінансових стрижнів економіки.
В останні роки в Україні спостерігається закономірне підвищення зацікавленості до проблематики середнього класу, і питання формування багаточисельного середнього класу справедливо вважається одним із головних для всього пострадянського періоду розвитку нашої країни. Така пильна увага до середнього класу та його політичної ролі в сучасному українському соціумі пояснюється вкрай болючим переходом України до якісно нового стану суспільства, різким посиленням деструктивних процесів в економіці, політиці, культурі, тобто домінування конфліктних шляхів соціально-політичної трансформації, вивели на порядок денний питання щодо засобів ”зняття” соціальної напруги, методів стабілізації української суспільної системи та суб’єктів цієї стабілізації. Проблематика середнього класу потребує наукової уваги і в політичній сфері. Побудова ”суспільства середнього класу” – ідеологема, яка декларується державними структурами, багатьма політичними партіями і, разом з тим, це символ нових соціально-політичних орієнтацій еліт – прихильність до соціально-орієнтованої ринкової економіки та відповідного типу соціальної структури. Так, в Посланні Президента України Верховній Раді ”Європейський вибір. Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки” [71], посилення позицій середнього класу названо одним із першочергових завдань соціальної політики. Переважна більшість вітчизняних вчених та політиків, які часто стоять на прямо протилежних політичних позиціях, пов’язують свої надії на стабілізацію українського суспільства з виникненням, інституціалізацією та повноцінним функціонуванням в українському соціальному просторі середнього класу. Саме він, на їхню думку, є соціальною базою для формування демократичної форми організації суспільства та повинен запобігти реставрації тоталітаризму. Як приклад, використовується класична модель демократичних суспільств західного типу, де основним компонентом соціальної структури є середній клас.
Питома вага середнього класу в соціальній структурі, його здатність відігравати активну роль в політичних, економічних та соціальних процесах багато в чому визначає результати тих глибоких соціальних змін, які переживає українське суспільство. Формування середнього класу – це своєрідне надзавдання, одна з пріоритетних цілей української держави на найближчі роки. Його багаточисельність, політична та економічна активність – необхідні умови існування стабільної політичної демократії та постіндустріальної економіки в нашій країні.
В Україні середній клас ще не сформований, тому дослідження проблем його становлення, політичних ціннісних орієнтацій та політичної участі в житті країни є надзвичайно актуальним завданням, як з науково-теоретичної, так і з практичної точки зору. Дослідження його основних рис, аналіз практики політичної участі стануть вагомим внеском у вивчення процесу його політичної інституціалізації в сучасному українському суспільстві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в межах планової теми кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова „Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід і українські реалії”, науковий напрям „Дослідження проблеми гуманітарних наук”, затверджений Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №5 від 23 грудня 2003 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №10 від 30 березня 2006 року).
Ступінь наукової розробки проблеми. Тривалий час в західному суспільстві існувала аксіома: середній клас – це основа суспільства, державної стабільності (як політичної, так і соціальної), база для розвитку ринкової економіки та демократії, тому сьогодні дослідженнями середнього класу на Заході традиційно займаються провідні наукові інститути.
В останні роки здійснюються активні спроби осмислити поняття та роль середнього класу в житті сучасного українського суспільства. Публікуються наукові та публіцистичні роботи, присвячені становленню та розвитку українського середнього класу, формуванню його політичних та ціннісних орієнтацій. Проте, ступінь вивчення проблематики середнього класу у вітчизняній науковій літературі є досить невисоким. Різноманітними аспектами дослідження середнього класу займаються відомі вітчизняні науковці: О. Симончук [135, 136], Є. Головаха [46, 47], Е. Лібанова [94, 95], О. Куценко, С. Оксамитна, С. Макеєв, Л. Шангіна, В. Полохало, В. Каспрук, О. Якуба, І. Медведенко та деякі інші. Їхні праці в основному орієнтовані на вивчення певних вузьких проблем, які пов’язані з середнім класом.
Теорію політичних процесів у соціокультурному контексті розробляють вчені: В. Бабкін [12, 13], О. Бабкіна [14, 15], В. Бебик [18], М. Головатий [42, 43, 44, 45], В. Горбатенко [48, 49, 50, 51, 52], О. Мироненко, М. Михальченко [104, 105, 106, 107], В. Ребкало, Ю. Шемшученко та інші. У своїх дослідженнях сучасні науковці аналізують зміст таких феноменів, як культура і політика. В контексті формування ціннісної основи суспільства вчені розкривають пріоритети модернізованого суспільства, досліджують систему цінностей різних соціальних, вікових груп.
Більшість дослідників, вивчаючи середній клас, акцентують увагу лише на матеріалістичному вимірі феномену середнього класу, залишаючи поза увагою власне культурні, ціннісні характеристики, поза сумнівом, закладені в основі становлення середнього класу, які мотивують та орієнтують даний процес. Тому потрібне подальше дослідження сутності українського середнього класу, його політичних цінностей та орієнтацій, логіки його становлення в нашій країні.
Таким чином, велика актуальність, теоретична та прикладна значимість проблеми, з одного боку, та її недостатня наукова розробленість, з іншого, послужили причинами вибору даної теми дисертаційного дослідження.
Мета роботи – концептуальний аналіз середнього класу, як політичного суб’єкту в умовах демократизації сучасного українського суспільства та процесу формування його політичних інтересів, цінностей, орієнтацій.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
− проаналізувати основні методологічні підходи щодо визначення поняття „середній клас” та представити розуміння даної категорії в рамках політологічного дослідження;
− визначити та проаналізувати склад, динаміку та функції середнього класу в соціально-класовій структурі розвинених країн світу;
− дослідити світоглядні, політичні вподобання та характер політичної участі, рівень довіри до соціально-політичних інститутів, а також соціально-політичні цінності українського середнього класу;
− з’ясувати основні фактори, які визначають становлення, розвиток та перспективи середнього класу в Україні, детермінують його ціннісні орієнтації.
Об’єктом дослідження є середній клас, що формується в сучасному українському суспільстві як суб’єкт політичного процесу.
Предметом дослідження є передумови виникнення, процес становлення і перспективи розвитку вітчизняного середнього класу, особливості та фактори становлення його політичних цінностей та орієнтацій.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського і політологічного аналізу феномену середнього класу, його політичних та ціннісних орієнтацій. Гносеологічний підхід дозволяє дослідити специфічну форму відображення і пізнання об’єкту, що вивчається, а соціально-філософський і політологічний – спрямовують на розкриття його місця, вагомості та ролі в житті суспільства у взаємодії соціально-політичних суб’єктів. Соціально-філософське розуміння передбачає аналіз процесу виникнення та розв’язання суперечностей, що зумовлюють розвиток і функціонування об’єкту дослідження.
На теоретико-концептуальному рівні для досягнення основної мети дослідження використовується синергетичний метод, пов’язаний з поглядом на соціальну структуру суспільства як систему, якій властиві взаємопроникнення, самоорганізація, поляризація, наявність асиметричних структур, нерегулярність зв’язків та функціональна нестабільність.
Практично-політичний рівень дослідження реалізовувався за допомогою компаративістського, інституціонального, структурно-функціонального та біхевіористського методів. З метою узагальнення матеріалу використовувався компаративістський метод, який дозволив забезпечити порівнянність усіх частин дослідження та використання в них аналогічних за часовим виміром даних.
Застосування методів класифікації й систематизації дало змогу узагальнити законодавчу і наукову літературу за темою дослідження. Методи аналізу та синтезу використовувалися при виробленні концептуального підходу щодо створення теоретичної моделі сучасного українського середнього класу, визначення його політичних цінностей та орієнтацій.
Емпіричною базою роботи є дані соціологічних досліджень, які проводилися Інститутом соціології НАН України, фондом „Демократичні ініціативи”, а також аналітичні матеріали засобів масової інформації.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у ній здійснено комплексне дослідження ціннісної парадигми сучасного українського середнього класу на основі розгляду політичних цінностей та орієнтацій як складових елементів політичної культури поряд з політичними нормами, ідеалами, цілями, інтересами. У межах реалізованого дослідження одержано результати, які відзначаються науковою новизною і є логічним розв’язанням поставлених у роботі завдань:
− дістав подальшого розвитку аналіз основних теоретичних підходів щодо розуміння поняття „середній клас” у контексті політичної науки, як переважаючого в системі соціально-політичних відносин суб’єкта, що об’єднує в своєму складі представників різних соціальних груп, а також аргументовано наукову позицію, згідно якої оптимальною для розвиненого демократичного суспільства є соціальна стратифікація з домінуючим за чисельністю середнім класом – класом освіченим, поміркованим та відповідальним у вчинках, активним у громадському та політичному житті;
− вперше виокремлено критерії політичної інституціалізації середнього класу, які включають в себе: виконання соціально-політичних функцій; наявність формальних організацій; ефективність політичного впливу через напрацьовані практики, процедури; наявність правових основ функціонування; систему політичних цінностей та орієнтацій; характер політичної участі та поведінки; визначено проблеми політичної інституціалізації середнього класу в українському суспільстві: відсутність загальноприйнятих критеріїв виділення середнього класу в наукових дослідженнях і на рівні самоідентифікації; деполітизованість його більшої частини; неготовність до колективного відстоювання своїх прав; несформованість громадянської позиції; відсутність політичних партій, які б реально представляли інтереси середнього класу;
− виділено та емпірично обґрунтовано особливості ідентифікації та основні складові політичної свідомості сучасного українського середнього класу: внутрішні протиріччя, розколотість, відсутність чітко вираженої ліберально-демократичної орієнтації, несформованість суспільно-політичних інтересів;
− виявлено особливості формування та впливу політичних цінностей на забезпечення процесу життєдіяльності українського середнього класу. Зокрема розглянуто національні особливості та ментальні характеристики політичної культури українського середнього класу у контексті їхнього впливу на формування політичних цінностей та орієнтацій та доведено, що зміцнення національного соціокультурного середовища сприяє відторгненню цінностей, нав’язуваних ззовні, а демократизація суспільства створює ситуацію, за якої вже не сприймаються цінності, властиві для тоталітарної держави;
− досліджено вплив соціально-економічних, політичних та демократичних змін, що відбуваються в нашій країні, на формування сучасної громадянської свідомості середнього класу. Виявлено залежність розуміння та інтерпретації сучасних політичних цінностей від особливостей існуючої ідеологічної системи, стану трансформації політичної системи та суспільства в цілому. Осмислено вплив ціннісно-морального потенціалу українського суспільства на характер його модернізації;
− аргументовано висновок про те, що на даний момент середній клас в Україні ще не зацікавлений в активізації своєї участі в політичному процесі і недостатньо орієнтований на власний політичний успіх, що робить його пасивним суб’єктом демократичних перетворень та, відповідно, суперечить його суспільно-політичним інтересам і цінностям;
− визначено тенденції подальшого розвитку середнього класу в Україні; розглянуто шляхи та фактори прискорення його розвитку; проаналізовано соціальний потенціал середнього класу в українському суспільному житті, а саме: виділена стабілізуюча, а також соціально-іноваційна роль середнього класу, розкрита його значимість в якості соціального актора.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при виробленні та впровадженні законодавчих актів, спрямованих на підтримку малого і середнього бізнесу та підприємницького руху, при розробці програм різних політичних партій та громадських організацій, які прагнуть виражати та захищати інтереси середнього класу, у діяльності центрів політичних досліджень, науково-дослідних інститутів. Концептуальний підхід та систематизований матеріал можна використовувати в науково-творчій та організаційно-освітній діяльності.
Дисертаційне дослідження проблеми дало можливість запропонувати ряд конкретних практичних рекомендацій, сформованих у висновках.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана на кафедрі політичних наук Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова й обговорена на засіданнях цієї кафедри. Основні теоретичні положення дисертації, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження виголошені у виступах на таких наукових заходах: Круглий стіл „Роль політології в науковому забезпеченні реформи політичної системи України” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції ХХ харківські політологічні читання „Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи” (Харків, 2008); Міжнародній науковій конференції „Четверті юридичні читання” (Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них 6 – у фахових виданнях ВАК України, 3 – у тезах наукових конференцій.
Структура дисертації. Проблеми, які стали об’єктом даного дослідження, визначили логіку і структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (174 позиції). Загальний обсяг роботи – 179 сторінок, основна частина дисертації – 165 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Дослідження проблеми становлення середнього класу та формування його політичних ціннісних орієнтацій в сучасному українському суспільстві є однією з першочергових тем в контексті осмислення демократичних модернізаційних процесів, що переживає наше суспільство. Так, наявність сильного середнього класу, його політична активність свідчать про позитивні зміни, тоді як скорочення його чисельності та відсутність помітного впливу на політичне і економічне життя виступають показником нестійкості політичної, економічної та соціальної ситуації в країні.
Проаналізувавши основні методологічні підходи щодо визначення поняття „середній клас” зазначимо, що якщо сама актуальність проблеми середнього класу в сучасному українському суспільстві не викликає сумнівів, то такі її аспекти як дефініція середнього класу, критерії політичної ідентифікації, політичні цінності та форми політичної інституціалізації носять дискусійний характер, у зв’язку з їх недостатньою дослідженістю на даний момент. Потрібно підкреслити, що в західній науковій думці єдиної точки зору щодо даної категорії також не існує.
Результати наукового дослідження дозволили нам виділити наступні підходи до аналізу середнього класу: соціологічний, соціально-психологічний, економічний та політологічний.
Соціологічний метод аналізу середнього класу дозволяє нам зрозуміти його внутрішню структуру та місце в системі соціальної стратифікації. Економічний підхід вказує на його роль в становленні та розвитку ринкової економіки. Соціально-психологічний ракурс аналізу розкриває мотивацію його політичної поведінки та політичних орієнтацій.
З точки зору політології, середній клас – це складний соціально-структурний конгломерат, який складається з осіб активно зайнятих в господарському та суспільному житті держави. Політична роль середнього класу в сучасних демократичних суспільствах полягає в тому, що його позиція з ключових питань політичного, економічного та соціального характеру розглядається політичними елітами як відповідальна громадянська позиція всієї нації при виробленні зовнішньої та внутрішньої політики, під час прийняття рішень органами державної влади різного рівня та органами місцевого самоврядування.
2. Досить поверхневим виглядає підхід при якому середній клас розглядається виключно як сукупність осіб з певним подушним прибутком і тим самим стає просто статистичним поняттям. Необхідно також з обережністю відноситись до такого критерію як самоідентифікація. Сьогодні, у зв’язку з тим, що і в реальності, і в суспільній свідомості один на одного накладаються дві стратифікаційні сітки – минула „радянська” і нова „ринкова”, люди не рідко завищують або занижують свій соціальний статус.
Значна частина теоретичних та методологічних розбіжностей зникає, якщо визнати, що український середній клас – не єдина група, а сукупність різнорідних груп. Крім того, звертаємо увагу на те, що на сьогоднішній день в Україні дуже важко ідентифікувати середній клас, використовуючи весь „класичний” західний набір його соціальних, економічних та політичних характеристик. Сьогодні в нашій країні середній клас існує не в якості цілісної соціальної групи, а як сукупність груп, кожна з яких відповідає декільком характеристикам.
3. Складність політичної ідентифікації середнього класу в сьогоднішній Україні багато в чому посилюється явищами характерними для суспільства перехідного періоду, незрілістю соціальної структури та різким загостренням „статусної несумісності”, а саме:
− паралельним співіснуванням в єдиному соціальному просторі тих страт, які склалися ще в радянському суспільстві, і нових соціальних груп, які зародилися в умовах ринкової економіки;
− ускладненням соціальної диференціації в результаті появи нових форм власності;
− поглибленням соціальної нерівності, тощо.
Значна частина середнього класу в сучасному спектрі політичних сил України не бачить політичної сили, здатної виражати та відстоювати їхні інтереси. З числа політичних партій, які функціонують на українському політичному просторі, підтримку отримують ті сили, які позиціонують себе в суспільній свідомості як центристи.
Серед причин цього явища ми віділяємо наступні:
1) навряд чи можлива життєздатна політична структура, що одночасно представляє інтереси всіх професійних груп, які зараховуються до українського середнього класу;
2) українські партії та громадянське суспільство поки що не мають системи стійких партнерських стосунків;
3) українські партії, як політичний інститут, що покликаний стати посередником між громадянським суспільством та державою, не отримали ще відповідного оформлення.
На нашу думку, виразником та провідником інтересів середнього класу здатна стати коаліція сил соціального центризму (декілька партій на центриській платформі, які представляють інтереси соціальних груп сучасного середнього класу).
Громадянська позиція середнього класу фактично ще не сформована, що суттєво обмежує можливість колективного впливу на діяльність політичних інститутів та на соціально-політичні процеси в цілому. В основному представники українського середнього класу живуть всередині мікросоціальних груп ближнього соціального оточення, в кращому випадку – в рамках своїх професійних спільнот. Одним з наслідків вказаної тенденції є те, що сьогодні середній клас, в основній своїй масі, скоріше потенційний, ніж реальний соціально-політичний актор, діяльність якого спрямована переважно на відстоювання локальних, низових інтересів.
4. При зарахуванні окремих індивідів чи цілих соціальних груп до сучасного середнього класу обов’язково потрібно враховувати їх основні світоглядні та політичні цінності, політичні орієнтації, життєві стратегії та виконання певних соціально-політичних функцій. Дані параметри роблять змістовним поняття середнього класу, дозволяючи вийти за межі формальних критеріїв доходу, освіти тощо.
Дані соціологічних досліджень, зокрема тих що проводяться Інститутом соціології НАН України, різними соціологічними службами, на нашу думку, свідчать про те, що система політичних цінностей соціальних груп, які об’єднані сьогодні поняттям „середній клас”, має серйозні внутрішні протиріччя.
Середній клас сьогодні не є беззастережним прихильником ринкової економіки. З одного боку, він не визнає державний патерналізм, з другого – в ньому сильні етатистські настрої, значна частина середнього класу висловлюється за розширення державного сектору економіки, за відновлення державного регулювання економічними процесами.
Крім того, ми бачимо, що в середовищі вітчизняного середнього класу існує глибока соціально-психологічна, ціннісна та світоглядна диференціація. Одна його частина (ті, хто належать до верхнього прошарку середнього класу) тяжіють до цінностей індивідуалізму, індивідуальної та економічної свободи, ринку та приватної власності, інша (середній та нижній прошарок середнього класу) – цих цінностей не визнає, надаючи перевагу скромнішому матеріальному достатку та рівності, що ґарантується державною опікою.
Безумовно, серед причин такого явища необхідно вказати на стомленість від життя в умовах політично нестабільного суспільства, на те, що суттєвій частині середнього класу економічне та політичне життя країни уявляється хаосом, а діяльність суб’єктів політики – боротьбою чужих йому інтересів елітних груп. Необхідно враховувати і такий об’єктивний фактор, як аморфність та слабка диференційованість ідейно-політичних засад та програмних цілей більшості українських партій.

Рівень політичної участі середнього класу є досить низьким. Значна частина середнього класу в Україні на сьогоднішній день деполітизована, вона взагалі не цікавиться політикою – люди не можуть визначити, які політичні сили (партії, рухи, політики) відображають їх точку зору з ключових питаннь політичного та соціально-економічного розвитку країни.
Та частина середнього класу, яка цікавиться політикою, в переважній більшості робить вибір на користь некомуністичних ідеологій. Проте, жодна ідеологія не є домінуючою в свідомості середнього класу і ми не можемо сьогодні говорити про формування політичної ідентичності українського середнього класу.
У цілому на процеси політичної участі та політичних орієнтацій середнього класу в сучасній Україні суттєво впливають ряд проблем:
1) нестабільність функціонування соціально-економічних та соціально-політичних інститутів;
2) відсутність чітко налагоджених та постійно функціонуючих механізмів спілкування державної влади та суспільства;
3) неузгодженість в діях політичних та економічних еліт, відсутність їх внутрішньої єдності, конфліктність міжелітної взаємодії.
Таким чином, сучасний український середній клас не здатний повною мірою виконувати базові соціально-політичні функції, він не може виступати опорою політичних реформ, а його світогляд не може бути охарактеризований, як відповідальна громадянська позиція. Середній клас не має політичних лідерів та політичних організацій, яким міг би доручити представлення своїх інтересів.
5. На нашу думку, представники середніх класів повинні самі, не чекаючи „команди згори”, створювати громадські організації та механізми колективної дії, які дозволили б їм слугувати противагою олігархам та оплотом демократії в нашій країні. Розвиток в середньому класі потенціалу солідарності здатний відіграти конструктивну роль у формуванні демократичної політичної культури та демократичних традицій українського суспільства.
На основі проведеного дослідження сформульовані наступні рекомендації:
− у першу чергу необхідний розвиток власної ініціативи середнього класу щодо захисту своїх інтересів, його самоорганізація, втручання у велику політику, висування власної соціальної та політичної еліти, формування громадських рухів та партій, які здатні змінити співвідношення сил у суспільстві;
− проведення ефективної державної соціальної політики, основними складовими якої повинна стати політика зайнятості та доходів;
− підвищення соціального статусу освіти, науки та культури, престижу творчої висококваліфікованої праці; .
− активно розвивати програми міжнародного обміну та міжнародних стажувань для того, щоб українці переймали досвід західних громадських рухів, асоціацій тощо.
Проблема становлення середнього класу, дослідження його ціннісних орієнтацій ще довго не втратять наукового та практичного інтересу, бо процес формування цього соціального утворення далекий від завершення. Потрібен час та певні зусилля для того, щоб в країні сформувався клас, який є опорою суспільства і здатний утримати його від різних політичних та економічних потрясінь. Середній клас – це майбутнє України, яке дозволить країні поступово вийти із затяжної кризи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраамова Е. М. Появился ли в России средний класс? // Средний класс в современном российском обществе. – М., 2000. – 136 с.
2. Авраамова Е. М. Средний класс в России: количественные и качественные оценки. – М., 2000. – 94 с.
3. Авраамова Е. М. Влияние социально-экономических факторов на формирование политического сознания // Российское общество: становление демократических ценностей. – М., 1999.– 43 с.
4. Авраамова Е. М. Формирование среднего класса в России: определение, методология, количественные оценки // Общественные науки и современность. – 2002. – №1. – С. 17-24.
5. Авраамова Е. М. Время перемен: социально-економическая адаптация населения. – М., 1998. – 42 с.
6. Александрова О. А. Так ли уж безопасен «средний класс» Социальные группы и стабильность власти // Независимая газета: НГ-сценарии. – 1997. 10 апр.
7. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу. – К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2005. – 498 с.
8. Андрущенко В. П. Два погляди на проблеми розвитку освіти України у ХХІ столітті: офіційний та опозиційний // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. Вип. 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 172-182.
9. Анурин В. Ф. Экономическая стратификация: антиподы и стереотипы сознания // Социологические исследования. – 1995. – № 1. – С. 104-105.
10. Аристотель Сочинения: В 4-х т. Т.4 / Аристотель. – М.: Мысль, 1984. – 632 с.
11. Арутюнян Ю. В. Трансформация постсоветских наций. – М., 2003. – 137 с.
12. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава. Вип. 9. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. – С. 3-17.
13. Бабкин В. Д., Селиванов В. Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М. Е. Салтыкова-Щедрина. – К.: Манускрипт, 1996. – 520 с.
14. Бабкіна О. В. Комунікативні стратегії в умовах транснаціональних проблем вищої освіти // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеґрації України в європейський простір вищої освіти: Моногр. / За ред. В. М. Бебика. – К.: МАУП, 2004. – С. 37-40.
15. Бабкина О. В. Роль государства в реформирующейся политической системе // Персонал. – 2002. – № 4. – С. 37.
16. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности // Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М., 1972. – 320 с.
17. Барков В. Ю. Украина сегодня: политические, социальные и национальные детерминанты развития. – К.: Стилос, 1998. – 226 с.
18. Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді – К.: А.Л.Д., 1996. – 112 с.
19. Беляева Л. А. Социальная стратификация и средний класс в России: 10 лет постсоветского развития. – М., 2001. – 210 с.
20. Беляева Л. А. «Средний слой» в советском обществе: перспективы формирования // Социально-политические науки. – 1991. – № 10. – С. 3 – 10.
21. Беляева Л. А. Средние слои российского общества: проблема обретения социального статуса // Социологические исследования. – 1993. – № 10. – С. 16-24.
22. Беляева Л. А. В поисках среднего класса // Социологические исследования. – 1999. – № 7. – С. 72 – 77.
23. Беляева Л. А. Критерии выделения среднего класса // Средний класс в современном российском обществе. – М., 1999. – 56 с.
24. Бердяев Н. Философия неравенства. – М., 1990. – 412 с.
25. Блази Д. Р., Круз Д. Л. Новые собственники (наемные работники – массовые собственники акционерных компаний). – М., 1995. – 216 с.
26. Брегеда А. Ю. Основи політології: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 324 с.
27. Бызов Л. Г. Уровень потребления и имущественные характеристики среднего класса // Социологические исследования. – 2000. – № 3. – С. 42-50.
28. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник. – К.: Асоціація молодих політологів і політиків, 2000. – С. 26.
29. Вебер М. Основные понятия стратификации // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 148-153.
30. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма // Избранные произведения. – М., 1990. – 453 с.
31. Виттенберг Е. Я. Российский средний класс (некоторые вопросы методологии) // Средний класс в современном российском обществе. – М., 2000. – 53 с.
32. Вовк В. Соціокультурні чинники формування масових умонастроїв в Україні // Політична думка. – 1998. – № 1. – С. 40-51.
33. Гавра Д. П., Соколов П. П. Исследование политических ориентаций // Социологические исследования. – 1999. – № 1. – С. 69-84.
34. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку: Учебник для высших учебных заведений. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Издательская корпорация «Логос»; Издательство «Высшее образование», 1998. – 397 с.
35. Гайдар Е. Государство и эволюция. – СПб.: НОРМА, 1997.– 235 с.
36. Гидденс Э. Социология. – М., 1999. – 387с.
37. Голенкова З. Т, Игитханян Е. Д. Средние слои в современной Росии (опыт анализа проблемы) // Социологические исследования. – 1998. – № 7. – С. 48.
38. Голенкова 3. Т. Динамика социоструктурной трансформации в России // Социологические исследования. – 1998. – № 10. – С. 77 – 84.
39. Голенкова З. Т. Средние слои в современной России // Социологические исследования. – 1998. – № 7. – С. 44 – 53.
40. Голенкова 3. Т. Гражданское общество в России // Социологические исследования. – 1997. – № 3.– С. 24-33.
41. Голенкова 3. Т., Романенко Л. М., Бирюкова П. Б. Британские социологи о современном среднем классе // Социологические исследования. – 1996. – № 8. – С. 145 -152.
42. Головатий М. Ф. Класи і партії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: ДП „Видавничий дім „Персонал”, 2008. – 144 с.
43. Головатий М. Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. – К.: МАУП, 2003. – 504 с.
44. Головатий М. Ф. Політична психологія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 136 с.
45. Головатый Н. Ф. Социология молодежи: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 224 с.
46. Головаха Е. И. Трансформирующееся общество. Опыт социологического мониторинга в Украине. – К., 1996. – С. 127-128.
47. Головаха Є., Паніна Н. „Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від перебудови до „помаранчевої революції” // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2 – С. 37-51.
48. Горбатенко В. П. Громадянська освіта як чинник гуманізації суспільства // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. – 2002. – № 3. – С. 2-5.
49. Горбатенко В. П. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 3-13.
50. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К.: Видавничий центр „Академія”, 1999. – 240 с.
51. Горбатенко В. П. Цінності епохи постмодерну і розвиток соціально-гуманітарної освіти в Україні // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. – 2002. – № 4. – С. 4-7.
52. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування: Теорія, методологія, практика. – К.: Генеза, 2006. – 400 с.
53. Горшков К. Некоторые методологические аспекты анализа среднего класса в России // Социологические исследования. – 2000. – № 3.– С. 4 – 12.
54. Горшков М. Средний класс по-российски // НГ-сценарии. – 1999.– № 7. – С. 17-23.
55. Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики. Україна – 2002. Моніторинг соціальних змін. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 46-59.
56. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М., 1999. – 504 с.
57. Гурова Т. Дети поражения // Эксперт. – 2001. – № 23. – С. 12-19.
58. Гурова Т. Инструкция по эксплуатации избирателя // Эксперт.– 2003. – № 7. – С. 62 – 66.
59. Гурова Т., Тарусин М. Дума для среднего класса // Эксперт.– 2003.– № 24. – С. 15 - 20.
60. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 142-146.
61. Державний комітет статистики України. Україна у цифрах 2007. Статистичний збірник. – К.: Вид-во „Консультант”, 2008. – 259 с.
62. Дилигенский Г. Г. Люди среднего класса. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2002. – 517 с.
63. Дилигенский Г. Г. Методологические аспекты изучения среднего класса // Средний класс в России. Проблемы и перспективы. – М., 1999. – № 8. – С. 40 – 62.
64. Дилигенский Г. Г. Политическая институциализация в России: социально-культурный и психологический аспекты // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 7. – С. 5-12.
65. Дискин И. Е. Средний класс как «мигрант» в консервативном российском обществе // Средний класс в современном российском обществе. – М.: Наука, 1999. – С. 92-116.
66. Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социология. – М., 2001. – 534 с.
67. Дюркгейм Э. Ценностные и реальные суждения // Дюркгейм Э. Социология, её предмет, метод, предназначение. – М., 1995.– 364 с.
68. Дъюи Д. Профили нового либерализма // Политические исследования. – 1994. – № 3. – С. 27-46.
69. Еврипид. Умоляющие трагедии: В 2-х томах. Т.1. – М., 1999. – 397 с.
70. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 20. – М., 1961. – 439 с.
71. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр – 2002. – С. 5-12.
72. Западная социология. – СПб, 1997.– 587 с.
73. Заславская Т. И., Громова Р. К. К вопросу о «среднем классе» российского общества // Мир России. – 1998. – № 4. – С. 5-6.
74. Заславская Т. И. Стратификация современного российского общества // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. – 1996. – № 1. – С. 12.
75. Заславская Т. И. Стратификация современного российского общества // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. – 1996. – № 1. – С. 7 – 14.
76. Заславская Т. И. Социальная структура современного российского общества // Общественные науки и современность. – 1997. – № 2. – С. 5 – 23.
77. Заславская Т. И. Об изменении критериев социальной стратификации российского общества // Куда идет Россия? Альтернативы общественного развития : международный симпозиум 17-19 дек. 1993 г. – М., 1994. – С. 144 – 148.
78. Заславская Т. И., Громова Р. Г. Несколько соображений о среднем слое России // Средний класс в России. Проблемы и перспективы. – М., 1998. – 42 с.
79. Заславская Т. И., Громова Р. Г. К вопросу о «среднем классе» российского общества // Мир России. – 1998. – № 4. – С. 12-26.
80. Здравомыслов Г. А. Российский средний класс – проблема границ и численности // Социологические исследования. – 2001. – № 5. – С. 79-80.
81. 3дравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. – М.: Политиздат. – 1986.– 249 с.
82. Инглехарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Новая индустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999. – 375 с.
83. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация: Научное издание. – М.: «Academia» – «Наука», 1999. – 724 с.
84. Иноземцев В. Л. Социальное неравенство как проблема становления постэкономического общества // Политические исследования. – 1999. – № 5. – С. 20.
85. Кагарлицкий В. Н. Восстание среднего класса. – М.: «Ультра. Культура», 2000.– 396 с.
86. Кіянка І. Ідея середнього класу як ґаранта стабільного розвитку // Політичний менеджмент. – 2006. – № 1 (16). – С. 37-43.
87. Климова С. Г., Дунаевский Л. Г. Новые предприниматели и старая культура // Социологические исследования. – 1993. – № 5. – С. 64-68.
88. Коргунюк Ю. Г. Политическая элита современной России с точки зрения социального представительства // Политические исследования. – 2001. – № 1. – С. 30-48.
89. Кузьменко Т. // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: Збірник наукових праць. – К., 2006, випуск 32. – С. 364.
90. Лапин Н. И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социологические исследования. – 1996. – ¬№5. – С. 3.
91. Левин И. Б. Индустриальные округа как альтернативный путь индустриализации // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 6. – С. 29.
92. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. Т. 39. – М., 1974. – 474 с.
93. Лернер М. Развитие цивилизации в Америке. Т.1. – М., 1992. – 721 с.
94. Лібанова Е. М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного вимірювання. // http:// www.zn.kiev.ua
95. Лібанова Е. М. Бідність в Україні: діагноз поставлено – будемо лікувати. // Дзеркало тижня, №18, 17-23 травня 2003 року.
96. Липсет С. М. Сравнительный анализ условий, необходимых для становления демократии // Международный журнал социальных наук. – 1993. – № 3. – С. 9.
97. Макаренко В. П. Намерения и следствия в политике (К анализу когнитивных елементов демокра¬тии) // Политические исследования. – 2002. – №4. – С. 86.
98. Макеєв С. О., Оксамитна С. М. Тенденції становлення середнього класу // Українське суспільство: десять років незалежності / За ред. В. М. Ворони, М. О. Шульги. – К.: Інститут соціології НАНУ, 2001. – С. 278-285.
99. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 25. Ч. ІІ. – М.: Политиздат, 1962. – 541 с.
100. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 10. – М.: Политиздат, 1958. – 629 с.
101. Маркс К. Капитал. Теории прибавочной стоимости // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 26. Ч. ІІ. – М.: Политиздат, 1963. – 712 с.
102. Матеріали Першої всеукраїнської міждисциплінарної конференції „Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”. Київ, 14-15 лютого 2005 року. // www.fpu.org.ua
103. Мендра А.Основы социологии.–М.:NOTA BENE, 1999. – 407 с.
104. Михальченко Н., Андрущенко В. Беловежье. Л. Кравчук. Украина 1991-1995. – К., 1996. – С. 239-240.
105. Михальченко М., Журавський В., Танчер В., Соціально-політична трансформація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору. – К., 1997. – 180 с.
106. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич: ВФ „Відродження”. – 2004. – 488 с.
107. Михальченко Н. И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
108. Обыденнова Т. Б. Средний класс и его работа // Социологические исследования. – 2000. – № 3. – С. 33-41.
109. Опенгеймер П. Политическая роль среднего класса // Средний класс в России. Проблемы и перспективы. Институт экономических проблем переходного периода. – М., 1998. – 142 с.
110. Орлов А. С. О среднем классе // Социально-политический журнал. – 1994. – № 9. – С. 30-42.
111. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Х.Ортега-и-Гассет; Сост. В. Е. Багно. – М.: Искусство, 1991. – 588 с.
112. Основи демократії: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив за заг ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, Укр.-канад. проект „Розбудова демократії”, Ін-т вищої освіти. – Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: 2004. – 668 с.
113. Пантин В. И. Средние слои в современной России: политическое поведение и ориентации: Автореф. дис. канд. полит. наук. – М., 1995. – 26 с.
114. Парсонс Т. О структуре социального действия. – М., 2000. – 385 с.
115. Пастухов В. Б. «Новые русские»: появление идеологии // Политические исследования. – 1993. – № 3. – С. 15-26.
116. Патнэм Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии. – М.: Ad Marginem, 1996. – 183 с.
117. Пахомова Н. Середній клас в Україні: неоплачені перспективи // http://www.dialogs.org.ua.
118. Перепелкин О. В. Российский предприниматель: штрихи к социальному портрету // Социологические исследования. – 1995. – № 2. – С. 35-40.
119. Петухов В. В. Политические ценности среднего класса // Социологические исследования. – 2000. – № 3. – С. 23-32.
120. Платон. Законы / Платон; пер. с древнегреч. под ред. А. Ф. Лосева. – М.: Мысль, 1999.– 832 с.
121. Політика становлення середнього класу // Послання Президента України до Верховної ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” // www. kuchma. gov. ua / 2 червня 2002 року.
122. Політологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Харків, 1998. – 753 с.
123. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко. За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
124. Політологічний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. М. Ф. Головатого та О. В. Антонюка. – К.: МАУП, 2005. – 792 с.
125. Радаев В. В. Стратификационный анализ постсоветской России: неовеберианский подход // Способы адаптации населения к новой социально-экономической ситуации в России. Выпуск ХІ. – М.: Наука, 1999. – С. 50-62.
126. Райт Э., Костелло С., Хейчен Д., Спрэйг Дж. Классовая структура американского общества // Социологические исследования. – 1984. – № 1. – С. 154.
127. Райх В. Психология масс и фашизм. – М. -СПб., 1997. – 421 с.
128. Рассел Б. История западной философии. – Новосибирск, 1997. – 563 с.
129. Рывкина Р. В. Советская социология и теория социальной стратификации // Постижение. – М.: Прогресс, 1989. – 385 с.
130. Риккерт Г. Наука о природе и науки о культуре // Культурология, ХХ век. – М., 1995. – 497 с.
131. Родик К. Новітня Гетьманщина: «громадянське суспільство» тотального лобізму // Сучасність. – 2000. – № 5. – С. 41-53.
132. Российский средний класс в общественной жизни и исторической перспективе. – М., 1999. – 112 с.
133. Рябіка В. Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку // Український центр політичного менеджменту // http: // www.politik.org.ua.
134. Сабайн Джорж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 722 с.
135. Симончук Е. В. Средний класс: люди и статусы. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2003. – 464 с.
136. Симончук О. У пошуках українського середнього класу // Україна – 2002. – С. 31-45.
137. Смелзер Н. Социология. – М., 1998. – 604 с.
138. Смешанное общество: Российский вариант. – М., 1999. – 112 с.
139. Смольков В. Г. Предпринимательство как особый вид деятельности // Социологические исследования. – 1994. – № 1. – С. 21-29.
140. Согрин В. В. История США. – СПб., 2003.– 510 с.
141. Согрин В. В. Либерализм в России: перепетии и перспективы // Общественные науки и современность. – 1997. – № 1. – С. 13-23.
142. Соловьев А. И. Три облика государства – три стратегии гражданского общества // Политические исследования. – 1996. – № 6. – С. 29-38.
143. Сорокин П. А. Система социологии: В 2-х т. Т. 2: Социальная аналитика. – М., 1993. – 438 с.
144. Стратегія доходів та основні завдання соціальної політики // Послання Президента України до Верховної ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” // www. kuchma. gov. ua / 2 червня 2002 року.
145. Структурні виміри сучасного суспільства: Навчальний посібник / За ред. С. Макєєва. – К., 2006. – 372 с.
146. Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції, український досвід / За ред. В. В. Танчера, В. П. Степаненка. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 244 с.
147. Сьомін С., Остроухов В. Небезпечна прірва між багатими та бідними. Щодо проблем бідності та формування середнього класу в Україні. // Політика і час. – 2002. – № 12. – С. 28-29.
148. Тихонова Н. Е. Российский средний класс: особенности мировоззрения и факторы социальной мобильности // Социологические исследования. – 2000. – № 3. – С. 13-22.
149. Тойнбі А. Дослідження історії. Том 1 / Пер. з англ. В.Шовкуна. – К.: Основи, 1995. – 614 с.
150. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории: сб.: пер.с англ. – М.: Рольф, 2002. – 539 с.
151. Українске суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / Під ред. д. соц. н. М. О. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 1999. – 571 с.
152. Українске суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. д. ек. н. В. М. Ворони, д. соц. н. М. О. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2001. – 705 с.
153. Україна: проблеми самоорганізації.: [В 2 т.] / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. – К.: Промінь, 2003 – Т. 2. Десятиріччя суспільної трансформації. – 464 с.
154. Українське суспільство 1992 – 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек. н. В.Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – 544 с.
155. Українське суспільство 1994 – 2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005. – 653 с.
156. Умов В. И. Российский средний класс: Социальная реальность и политический фантом // Политические исследования. – 1993. – № 4. – С. 5-11.
157. Фетисов Э. Н., Яковлев И. Г. О социальных аспектах предпринимательства // Социологические исследования. – 1993. – №1. – С. 24-30.
158. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма; Пер. с англ. под общ. ред. А. В. Александровой. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 474 с.
159. Хальбвакс М. Социальные классы и морфология. – М., 2000. – 509 с.
160. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века. – М., 2003. – 623 с.
161. Хахулина Л. Субъективный средний класс: доходы, материальное положение, ценностные ориентации // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. – 1999. – № 2. – С. 54-81.
162. Хейвуд Э. Политология / Пер.с анг. под ред. Г.Г.Водолазова, В. Ю. Бельского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 493 с.
163. Холодковский К. Г. Социальные корни идейно-политической дифференциации российского общества // Политические исследования. – 1998. – № 3. – С. 16-31.
164. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю .В. Павленко и др. Под ред. Ю. Н. Пахомова. – К.: Наук. думка, 2002. – 632 с.
165. Шангіна Л. Услід прийдешньому, або помаранчева мить між минулим і майбутнім. // Дзеркало тижня, 30 грудня 2004.
166. Шангіна Л. Відкладене життя, або середній клас в українському виконанні. // Дзеркало тижня, 9 листопада 2002.
167. Шилов В. Н. Политические ценности: специфика и функции // Социально-гуманитарное знание. – 2003. – № 6. – C. 118-124.
168. Юлдашев Л. Г. Теории ценностей в социологии: вчера и сегодня // Социологические исследования. – 2001. – № 8. – C. 149.
169. Юридичний вісник України. – 2004. – 24-30 липня. – С. 12.
170. Balzer H. Russia’s Middle Classes // Post-Soviet Affairs. – 1998. –V.14. – № 2. – Р. 170.
171. Balzer H. Russia’s Middle Classes // Post – Soviet Affairs. – 1999. – V. 15. – № 5. – P. 165 – 168.
172. Еnеlоnе L. The Sportia1 Theory ofVoting: Аn Introduction. Cambridge, – 1984. – Р. 3.; Kaltenbrиnner G.-к. Ratlos vor dem Feinde // Illusion der Bruder1ichkeit: Die Notwendigki:it Feinde zu haben. Munchen, – 1980. – S. 21.
173. Freedom in the World: The Annual Survey of Political Riqhts and Civil Liberties. – N.Y., 2000. – P. 74.
174. Huntington S.P. Tyt Tyird Ware Democratization the Late Tentiach Centuri. - Univ. Oklahoma. – 1991. – Р. 19.