Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

На правах рукопису

ДОВГЕЛЯ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 633.63:595.765.4 + 632.934

Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України

16. 00. 10 ентомологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Федоренко Віталій Петрович,
доктор біологічних наук, професор, чл.-кор. УААН

КИЇВ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ 8
1.1. Біологія коваликів та їх поширення 8
1.2. Шкідливість личинок коваликів та їх кормові рослини 17
1.3. Вертикальна та горизонтальна міграція дротяників 21
1.4. Контроль чисельності личинок коваликів 23
1.4.1. Агротехнічні заходи захисту рослин 23
1.4.2. Хімічні заходи захисту рослин 25
1.4.3. Статеві та харчові атрактанти 30
1.5. Ентомофаги та хвороби личинок коваликів 32
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ 33
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови зони досліджень,
технологія вирощування цукрових буряків 33
2.2. Технологія вирощування цукрових буряків 41
2.3. Методики проведення досліджень 42
РОЗДІЛ 3. ВИДОВИЙ СКЛАД ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ 47
3.1. Співвідношення видів личинок коваликів в
агробіоценозі бурякового поля 47
3.2. Співвідношення видів личинок коваликів в агробіоценозі
озимої пшениці 54
РОЗДІЛ 4. ВЕРТИКАЛЬНА МІГРАЦІЯ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ 61
4.1. Вертикальна міграція личинок коваликів у весняний період 61
4.2. Вертикальна міграція личинок коваликів у літній період 68
4.3. Вертикальна міграція личинок коваликів в осінній період 75
РОЗДІЛ 5. АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ОБМЕЖЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ
ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ 83

5.1. Роль чергування сільськогосподарських культур
у сівозміні в регулюванні чисельності личинок коваликів 83
5.2. Агротехнічні прийоми захисту цукрових буряків
від личинок коваликів залежно від особливостей
їх вертикальної міграції у ґрунті 87
РОЗДІЛ 6. КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ
НА ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 93
6.1. Ефективність дії інсектицидів та їх сумішей
проти дротяників у контрольованих умовах 93
6.2. Тривалість токсичної дії інсектицидів при
обробці насіння цукрових буряків проти дротяників 96
6.3. Ефективність дії інсектицидів при обробці насіння
цукрових буряків у польових умовах 98
6.4. Залежність ураження сходів цукрових буряків
коренеїдом від пошкодження їх личинками 105
РОЗДІЛ 7. КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ
СПОСОБОМ ДРІБНОКРАПЛИННОГО ВНЕСЕННЯ
ІНСЕКТИЦИДІВ У РЯДКИ ПРИ СІВБІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 112
7.1. Ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів
проти личинок коваликів у контрольованих умовах 112
7.2. Ефективність дії інсектицидів за збереженням
сходів цукрових буряків від знищення личинками коваликів 116
7.3. Ефективність дії інсектицидів за дрібнокраплинного
їх внесення проти личинок коваликів у польових умовах 121
РОЗДІЛ 8. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ
СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ 128
ВИСНОВКИ 132
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 135
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 136
ДОДАТКИ 158

ВСТУП

Актуальність теми. Підвищення ефективності та рентабельності виробництва цукрових буряків неможливе без застосування інтенсивної технології вирощування цієї культури, яка, зокрема, передбачає висів насіння на кінцеву густоту стояння рослин. Тому, проблема її збереження від зрідження шкідниками, незважаючи на широке застосування токсикації сходів системними інсектицидами, за сучасних умов постає особливо гостро.
Серед найбільш небезпечних шкідників рослин цукрових буряків слід виділити личинок коваликів, оскільки захист від цих фітофагів ускладнюється недостатнім прогнозом їх чисельності у ґрунті, особливостями екології, неможливістю застосування проти них оперативних заходів захисту в найбільш вразливі фази росту та розвитку культури.
Погіршення фітосанітарного стану агроценозів, зокрема збільшення чисельності та шкодочинності личинок коваликів відбулося через недотримання науково-обґрунтованих сівозмін; багаторазове зниження доз мінеральних та органічних добрив; спрощення систем основного обробітку ґрунту; зменшення пестицидного навантаження на агробіоценози.
Нова екологічна ситуація, що склалася в агробіоценозах бурякового поля в останні роки, потребує уточнення особливостей розвитку цих комах з метою розробки ефективних захисних заходів проти них, що є досить актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2003 2005 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН, Білоцерківській дослідно-селекційній станції ІЦБ згідно тематичного плану на 2001 2005 рр. «Цукрові буряки». Реєстраційний номер 0104U002627.
Мета і завдання досліджень. Удосконалення екологічно орієнтованого контролю чисельності личинок коваликів в зоні Центрального Лісостепу України з урахуванням змін у кліматичних умовах регіону та технології вирощування культури.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
― уточнення видового складу коваликів агробіоценозу бурякового поля;
― встановлення особливостей вертикальної міграції личинок коваликів у ґрунті впродовж весняного, літнього й осіннього періодів та визначення чинників, що їх спричиняють;
― дослідження впливу агротехнічних прийомів на зниження чисельності дротяників у ґрунті;
― оцінка ефективності та тривалості токсичної дії сучасних інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків проти личинок коваликів;
― вивчення ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів способом дрібнокраплинного внесення в ґрунт у рядки при сівбі цукрових буряків проти личинок коваликів;
― удосконалення системи заходів захисту цукрових буряків від личинок коваликів.
Об’єкти досліджень: личинки коваликів, рослини цукрових буряків, сучасні інсектициди, нові суміші інсектицидів.
Предмет досліджень: система захисту цукрових буряків від личинок коваликів.
Методи досліджень:
― загальноприйняті в ентомології та захисті рослин лабораторні, вегетаційні та польові дослідження з визначення ефективності дії та тривалості токсичності інсектицидів для обробки насіння з підсадкою дротяників;
― статистичний дисперсійний аналіз одержаних результатів та даних для формування висновків на основі критеріїв достовірності.

Наукова новизна результатів досліджень.
В зоні Центрального Лісостепу України вперше за сучасних умов уточнено видовий склад личинок коваликів (Elateridae) і особливості їх біології та екології в агробіоценозах бурякового поля й озимої пшениці.
Досліджено особливості вертикальної міграції дротяників у ґрунті впродовж вегетаційного періоду культури за їх температурних порогів.
Оцінено ефективність дії агротехнічних заходів на цукрових буряках проти цих фітофагів.
Визначено взаємозв’язок між пошкодженням дротяниками сходів цукрових буряків та ураженням їх коренеїдом.
Встановлено ефективність і тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків та дрібнокраплинного їх внесення проти личинок коваликів.
Практичне значення одержаних результатів.
Удосконалено систему заходів захисту цукрових буряків у період їх вегетації від комплексу шкідливих дротяників, що ґрунтується на моніторингу динаміки їх чисельності, раціональному використанні агротехнічних заходів, інсектицидів способом передпосівної обробки насіння та крапельного внесення в ґрунт при сівбі цукрових буряків.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в умовах Білоцерківського району Київської області.
Встановлено, що токсикація рослин Круізером 350 FS (21 мл/п.о.) та його сумішшю з Семафором 20 SТ (15 + 3 мл/п.о.), порівняно з Фураданом 35 SТ (еталон) (45 мл/п.о.), забезпечувала збереження сходів від зрідження личинками коваликів на 20-25% більше. На варіанті Круізер кількість пошкоджених фітофагами сходів культури була на 9,8% нижчою, ніж на еталоні і становила 27,1%, на варіанті Круізер + Семафор (15 + 3 мл/п.о.) пошкоджуваність рослин складала 23,7%.
Суміш Круізеру з Семафором за обробки насіння цукрових буряків дала змогу запобігти втратам врожайності коренеплодів на рівні 4,3 т/га, забезпечивши одержання 632 грн./га прибутку, при цьому рентабельність збільшилась на 8,5%, порівняно з еталоном.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, підготовці, закладанні та проведенні дослідів, спостережень і обліків, аналізі одержаних даних, апробації та впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Достовірність визначеного видового складу личинок коваликів підтверджено В.М. Стовбчатим, співробітником Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, за що ми йому висловлюємо вдячність.
Апробація результатів досліджень. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися: на конференції молодих учених «Сучасні проблеми захисту рослин» (14 вересня 2004 р., м. Київ), на конференції молодих учених «Екологічно обґрунтований захист рослин» (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ), науковій ентомологічній конференції, присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора В.Г. Доліна «Загальна і прикладна ентомологія в Україні» (15-19 серпня 2005 р., м. Львів), всеукраїнській науковій конференції молодих учених та спеціалістів «Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів» (25 жовтня 2006 р., м. Київ), міжнародній науковій конференції «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи» (13-17 листопада 2006 р. м. Київ).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, з них 7 у фахових виданнях.
Загальний обсяг та структура дисертаційної роботи. Робота виконана на 191 сторінці комп’ютерного набору, складається із вступу, семи розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків, містить 32 таблиці, 16 рисунків. Список літератури включає 225 джерел, в тому числі 30 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень в зоні Центрального Лісостепу України уточнено видовий склад личинок коваликів агробіоценозу бурякового поля, особливості їх міграції у ґрунті, вивчено ефективність хімічного захисту цукрових буряків від цих шкідників.
1. Домінуючими видами у ланці сівозміни багаторічні трави озима пшениця цукрові буряки були: ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), частка якого на посівах цукрових буряків та озимій пшениці становила 37,0-71,1% і 61,7% відповідно, і ковалик західний (Agriotes ustulatus Schall.) (18,2-32,6%). Чисельність цих шкідників перед сівбою культури складала 3,6-14 екз./м2, перевищуючи ЕПШ (2,5-3 екз./м2) у 1,6-5,6 разів.
2. Розподіл личинок коваликів за горизонтами ґрунту у зимовий період був таким: у шарі ґрунту 6-25 см зосереджувалося в середньому 24-41% їх чисельності, а в 26-60 см 59-76%.
3. Восени різниця між температурами ґрунту на глибині 40 і 20см становила +0,5-2,5˚С, що викликало переміщення личинок коваликів до глибших прошарків. Загалом, для проходження зимової діапаузи, початок міграції личинок відбувався при зниженні температури ґрунту на позначці 20 см до +8,3+7,8˚С, на 40 см до +9,8+9,4˚С.
4. Вертикальна міграція дротяників до верхніх горизонтів у весняний період розпочиналася після встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см +6,5˚С, на глибині 40 см +4,7˚С, що припадало на другу-третю декаду квітня. Масове переміщення цих шкідників до поверхневих шарів ґрунту відбувалося, зазвичай, наприкінці квітня початку травня при підвищенні середньої температури на глибині 20 см до + 10,7˚С, на 40 см до +9,0˚С, що співпадало або на кілька днів випереджувало сівбу цукрових буряків.
5. У другій-третій декадах травня (2003 і 2005 рр.) частина чисельності личинок коваликів (в середньому 19,3%), яка залягала у прошарках 41-60 см ґрунту, за середніх його температур на глибині 40 см +12,1+18,0˚С, перебувала у стані затяжної діапаузи. Саме ця частка личинок уникала дії інсектицидів, що застосовувалися для захисту цукрових буряків від шкідників сходів.
6. Впродовж літнього періоду короткотривалі переміщення личинок до верхніх шарів ґрунту зумовлені різким збільшенням вологості після випадання великої кількості опадів (40-70 мм за декаду) у вигляді злив, та наступного зниження температури ґрунту до +20,0+21,0˚С. За таких умов міжрядні розпушування посівів цукрових буряків на глибину до 10-12 см в цей період призводили до загибелі 14-43% чисельності дротяників.
7. Дослідження впливу чергування культур у сівозміні на чисельність дротяників свідчать, що вона збільшувалася в зерно-просапній та кормовій ланках, сягаючи 22 та 36,8 екз./м2 відповідно. Насичення сівозміни просапними культурами (кукурудза, цукрові буряки) створювало несприятливі умови для розвитку личинок коваликів і знижувало їх чисельність до 1-1,5 екз./м2.
8. Серед інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків найвищу ефективність за зниженням пошкодження сходів дротяниками забезпечували піретроїдний інсектицид Форс, 20% к.с. (2,8 мл/п.о.) 44%, а також суміші Круізеру, 35% т.к.с. з Форсом (15 мл/п.о.+2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) 37,5 і 44%. Зі зменшенням кількості пошкоджених личинками коваликів рослин культури на 14,6-22,5%, знижувалося ураження сходів коренеїдом на 7-14%.
9. За контрольованих умов ефективність дії Семафору, 20% т.к.с. (3 мл/п.о.) проти дротяників складала майже 94%, а тривалість його токсичності сягала 35 днів. Дещо нижчу ефективність дії, але більшу тривалість токсичності (40 днів) забезпечувало протруювання насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру з Семафором (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) за рахунок поєднання токсикації рослин культури системним інсектицидом і ґрунту контактним.
10. Встановлено, що у польових умовах інсектицид Круізер, 35% т.к.с. за передпосівної обробки насіння цукрових буряків знижував чисельність дротяників на 63,1%, його суміші з Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) на 70,5 і 77,0% відповідно. На цих варіантах збереження врожайності коренеплодів та збору цукру становило 12,5-13,5 %, порівняно з контролем.
11. У польових умовах токсикація сходів цукрових буряків способом передпосівної обробки насіння інсектицидом Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) та крапельного внесення в ґрунт Флагману, 10% к.е. (2 л/га), знижувала чисельність личинок коваликів до рівня ЕПШ (2,5-3,0 екз./м2). Захищені частки врожаю та збору цукру з досліджуваного варіанта були суттєвими і складали відповідно 3,5-8 т/га та 0,5-1,1 т/га до контролю.
12. У виробничих умовах обробка насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру, 35% т.к.с. із Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) забезпечувала надійний захист рослин культури від пошкодження дротяниками, і виявилась більш економічно вигідною, порівняно із застосуванням Фурадану, 35% т.пс. (45 мл/п.о.), що дало змогу одержати додатково 383,4 грн./га прибутку. При цьому рентабельність становила 14,7%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зниження втрат врожаю коренеплодів цукрових буряків від личинок коваликів у зоні Центрального Лісостепу України необхідно здійснювати систему заходів захисту:
1. Проводити моніторинг чисельності шкідників сходів, зокрема дротяників, у ранній весняний період для встановлення ступеня загрози посівам цукрових буряків від них.
2. За чисельності личинок коваликів на рівні ЕПШ (2,5-3 екз./м2) і умов ранньої та теплої весни, коли вертикальна міграція дротяників до верхніх горизонтів ґрунту відбувається швидко і в стислі строки, достатньо обмежитися обробкою насіння цукрових буряків Круізером 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) або його сумішшю з Форсом, 20% к.с. (15+2,8 мл/п.о.).
3. За великої чисельності дротяників та умов пізньої, холодної весни, коли вертикальна міграція личинок коваликів до верхніх горизонтів ґрунту відбувається повільно із запізненням, з метою збільшення тривалості токсичної дії інсектицидів для захисту сходів, слід висівати насіння цукрових буряків, оброблене сумішшю Круізеру 35% т.к.с. з Семафором, 20% т.к.с. (15+3 мл/п.о.).
4. У випадку перевищення чисельності дротяників рівня ЕПШ у 3 рази і більше, сівбу насіння культури, обробленого Круізером, 35% т.к.с. у повній нормі витрати (21 мл/п.о.) слід доповнювати дрібнокраплинним внесенням у ґрунт в зону рядків інсектициду Флагман, 10 % к.е. (2 л/га) (за умов продовження його реєстрації в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»).
5. При значній кількості личинок коваликів у верхніх шарах ґрунту, після випадання дощів у весняно-літній період слід збільшувати глибину обробітку міжрядь посівів цукрових буряків до 10-12 см.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алейникова М.М. Почвенная фауна Татарской АССР и некоторые закономерности ее размещения // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. 1959. Т. 1. С. 5-7.
2. Алейникова М.М., Утробина Н.М. и Туйст Ф.Т. О сдвигах в почвенных биоценозах под влиянием обработки почв // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. 1959. Т. 1. С. 7-8.
3. Андрєєва Г.А. Вплив різних біотопів на ставлення до їжі личинок жуків-коваликів // Захист рослин. К., 1969. Вип. 9. С. 23-26.
4. Андрєєва Г.А., Федько І.О. Про шкідливість деяких видів личинок жуків-коваликів // Вісник сільськогосподарської науки. К.: Урожай, 1966. №3. С. 34-37.
5. Архипов Г.Е. Проволочники // Защита растений. 1979. №2. С. 53.
6. Арутюнова Е.В. Гранулированные удобрения с инсектицидами на кукурузе // Защита растений. 1964. №4. С. 14-16.
7. Арутюнова Е.В., Петрушкевич B.C., Тубольцев В.Д. Гранулированные инсектициды против проволочников // Защита растений. 1971. № 2. С. 34-35.
8. Балков В.И. Аттрактивные ловушки в борьбе с проволочниками // Защита растений. 1992. №5. С. 24-25.
9. Балков В.И. Динамика привлечения щелкуна посевного Agriotes sputator L. (Coleoptera) половым аттрактантом // Тез. докл. 4 Всесоюзного симпозиума по хеморецепции насекомых. Вильнюс, 1988. С. 21-22.
10. Балков В.И., Исмаилов В.Я. Аттрактивные ловушки щелкунов // Защита растений. 1991. №10. С. 21.
11. Бей-Биенко Г.Я., Григорьева Т.Г., Четырнина И.А. Характеристика наземной и почвенной фауны в биоценозах Оренбургской степи близ пос. Саверовки Халиловского района // Итоги научно-исследовательских работ ВИЗРа за 1935 г. Ленинград: Изд-во ВАСХНИЛ, 1936. С. 78-82.
12. Белкот В. Залежність щільності личинок коваликів від температури ґрунту // В кн.: Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни у сучасних економічних та екологічних умовах. Книга 2. К.: ІЦБ, 1998. С. 57-61.
13. Бичук Ю.П., Сорочинская Н.Ф. Эффективность гранулированных инсектицидов // Защита растений. 1980. №5. С. 26.
14. Бичук Ю.П., Трибель С.А., Сорочинская Н.Ф. Применение гранулированных инсектицидов для защиты сахарной свеклы от вредителей // Химические средства защиты растений // Химия в сельском хозяйстве. 1983. №4. С. 33-35.
15. Бобинская С.Г. Режим питания проволочников рода Agriotes // Труды ВНИИЗР. М.-Л.: Сельхозгиз. 1943. Вып. 2. С. 76-83.
16. Бондар С.А. Эффективность малых доз гексахлорана в борьбе с почвенными вредителями // Защита растений. 1956. №5. С. 40-41.
17. Бутовский А.П. Применение ГХЦГ в борьбе с почвообитающими вредителями // Труды по агротехнике, селекции, защите растений сахарной свеклы и других культур. М.: Госиздат с.-х. литературы, 1959. Т. 34. С. 239-243.
18. Васильев В.П. и Китицин Е.Н. Токсикация свеклы // Защита растений. 1966. № 3. С. 28.
19. Васильев В.П., Китицин Е.Н. Токсикация всходов растений // Защита растений. 1967. № 8. С. 19-20.
20. Васильєв В.П., Кітіцин Є.М. Токсикація сходів цукрових буряків різними інсектицидами // Шкідники сільськогосподарських культур: Зб. наук. пр. УАСГН. К., I960. Т. 10. С. 3-8.
21. Васильев Е.М. Вредители свекловицы въ 1905 и 1906 годахъ по свъдъніямъ заводоуправленій // Въстникъ сахарной промышленности. К., 1906. №35. С. 336-343.
22. Васильев Е.М. Списокъ животныхъ вредителей свекловицы въ предълахъ Европейской Россіи и Западной Европы // Въстникъ сахарной промышленности. К., 1906. С. 557-558.
23. Воблов А.П. Особенности обработки инсектицидами семян сахарной свеклы // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании её по индустриальной технологии. К.: ВНИС, 1984. С. 116-122.
24. Воловик А.С., Хашхожаев А.Х. Проволочники и роль предшественников // Защита растений. 1969. № 11. С. 26-27
25. Гавриленко І.П. Визначення карбосульфану та карбофурану в хмелі методом тонкошарової хроматографії / Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів / Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів (2-5 жовтня). К.: Колобіг, 2006. С. 35-37.
26. Гар К.А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов. М.: Издат-во с.-х. лит., журналов и плакатов, 1963. 288 с.
27. Георгиева Э. Проволочники // Защита растений. 1977. № 4. С. 59.
28. Гиляров M.С. Особенности комплексов почвообитающих насекомых основных почвенных зон Европейской части СССР // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. 1959. Т. 1. С. 38-40.
29. Гиляров M.С. Полевой метод оценки сравнительной привлекательности различных культур для живущих в почве вредителей // Защита растений. 1937. Вып. 15. С. 56-60.
30. Гиляров M.С. Почвенные вредители и обработка почвы // Защита растений. 1937. Вып. 14. С. 84-87.
31. Гиляров M.С. Факторы, определяющие вредоносность почвенных вредителей и их значение для культуры каучуконосов // Защита растений. 1937. Вып. 13. С. 41-53.
32. Гиляров M.С., Мамаев Б.М. Почвообитающие насекомые в орошаемых районах Узбекистана // Защита растений. 1963. №11. С. 21-22.
33. Глеваский И.В., Кравченко А.А., Поехало Б.И., Бондарчук А.А. Основы свекловодства. К.: Урожай, 1991. 216 с.
34. Глез В.М. Проволочники // Защита растений. 1990. № 3. С. 56
35. Горбунова Н.Н. Агротехника против проволочников // Защита растений. 1972. № 8. С. 15.
36. Горбунова Н.Н. Влияние удобрений на проволочников// Защита растений. 1978. № 4. С. 32-33.
37. Гресь Ю.А. и др. Пленкообразующие композиции для предпосевной обработки семян сахарной свеклы системными инсектицидами // Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1990. С. 166-173.
38. Григорьева Т.Г. К методике учета почвенной фауны // Защита растений. 1938. №17. С. 97-110.
39. Гумовская Г.Н., Ковбасюк Е.В. Распространение основных видов щелкунов в условиях Правобережья Украины // Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1990. С. 200-206.
40. Гуцул Н.И., Калмыкова Н.А. Эффективность системных инсектицидов в борьбе с вредителями сахарной свеклы и действие их на почвенную микрофлору // Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1990. С. 173-178.
41. Денисюк Д. Я. Почвенно-климатические условия зоны деятельности Белоцерковской опытно-селекционной станции // Научные труды Белоцерковской опытно-селекционной станции: Сборник научных трудов. К.: Госсельхозиздат УССР, 1958. С. 13-40.
42. Добровольский Б. В. Вредные жуки. Ростов-на-Дону: Ростиздат, 1951. 456 с.
43. Добровольский Б. В. Итоги работ с проволочниками // Защита растений. 1966. №2. С. 26-28.
44. Добровольский Б. В. К методике изучения почвенных вредителей // Защита растений. 1935. № 1. С. 144-146.
45. Добровольский Б.В. Назревшие вопросы борьбы с проволочниками // Защита растений. 1956. №1. С. 33-35.
46. Добровольский Б.В. О ликвидации проволочников как массовых вредителей // Защита растений. 1959. №3. С. 27-28.
47. Довгеля О.М. Особливості вертикальної міграції дротяників на посівах цукрових буряків і ефективність дрібнокраплинного внесення інсектицидів // Захист і карантин рослин: міжвідомчий тематичний науковий збірник. К., 2004. Вип. 50. С. 122-128.
48. Долин В.Г. Изучение экологии проволочников и разработка мер борьбы с ними на Украине // Защита растений: Республиканский межведомственный тематический научный сборник. К.: Урожай, 1967. Вып. 6. С. 41-51.
49. Долин В.Г. Личинки жуков-щелкунов (проволочники) Европейской части СССР. К.: Урожай, 1964. 208 с.
50. Долин В.Г. Личинки щелкунов рода Melanotus Esch. (Coleoptera, Elateridae) Европейской части СССР // Зоологический журнал. М.: Изд-во АН СССР, 1960. Т. 39. Вып. 7. С. 1032-1038.
51. Долин В.Г. Определитель личинок жуков-щелкунов фауны СССР. К.: Урожай, 1978. 128 с.
52. Долин В.Г. Проволочники // Защита растений. 1970. № 9. С. 27-29.
53. Долин В.Г. Семейство щелкунов Elateridae // Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. К.: Урожай, 1987. Т.1. С. 364-383.
54. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351с.
55. Дрозда В.Ф. Ґрунтові шкідники. Шляхи регулювання чисельності та обмеження шкодочинності на посівах різних сільськогосподарських культур // Захист рослин, 2003. № 7. С. 19-22.
56. Дурново З.П. Заболевание щелкунов Agriotes obscurus и A. sputator, вызванное грибом Enthomophtora sphaerosperma Fress. // Защита растений. 1935. №3 С. 151.
57. Дурново З.П. Проволочный червь Corymbites sjaelandicus Müll как вредитель огородних культур // Защита растений. 1935. № 1. С. 150.
58. Ефимова Л.Ф. Влияние почвенных условий на токсичность гептахлора для проволочников при его раздельном и совместном внесении с симазином и минеральными удобрениями // Труды ВНИИЗР (по материалам научной конференции молодых специалистов и аспирантов). Л., 1963. Вып. 19. С. 227-235.
59. Жигаев Г.Н. Новый метод борьбы с проволочниками с помощью приманочных посевов: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. К., 1955. 16 с.
60. Замбин И.М. Значение дозировки и способов применения гексахлорана и меркурана при защите кукурузы от повреждений проволочниками // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. 1959. Т. 2. С. 31-33.
61. Зверезомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы. К.: Изд-во АН УССР, 1956. С. 59-68.
62. Зеленова Л., Тарасевич В., Васильева Е. О борьбе с проволочниками в микроочагах // Защита растений. 1966. № 6. С. 20-21.
63. Знаменский А.В. Пособие для производства обследования энтомофауны почвы ЦУП ВСНХ СССР. К.: Изд-во ССУ Сахаротреста, 1927. 58 с.
64. Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я. и др. Методика исследований по сахарной свекле. К.: ВНИС, 1986. 292 с.
65. Иващенко И.И. Пищевые аттрактанты в борьбе с проволочниками // Защита растений. 1986. №5, С. 30.
66. Иващенко И.И. Реакция стерилизованных самцов жуков-щелкунов на феромоны в природных условиях // Тез. Докл. 4 Всесоюзного симпозиума по хеморецепции насекомых. Вильнюс, 1988. С. 24.
67. Иващенко И.И. Явление протандрии у жуков-щелкунов // Проблемы почвенной зоологии // Материалы докл. IХ Всесоюзного совещания «Мецниереба». Тбилиси, 1987. С. 115-116.
68. Иващенко И.И., Олещенко И.Н., Прибылков В.В, Дрыга Н.С. Ловушка для щелкунов // Защита растений. 1974. №7. С. 28-29.
69. Исаева А.Я. Подгрызающие совки и проволочники в Алтайском крае // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. 1959. Т. 2. С. 36-37.
70. Исмаилов В.Я., Надыкта В.Д. Регуляция численности фитофагов с помощью синтетических половых феромонов // Защита и карантин растений. 2002. №5. С. 22.
71. Ишмаев А.М. Гнездовое внесение ГХЦГ в почву // Защита растений. 1963. №4. С. 19-20.
72. Кабанов В.А. Биология вредных жуков-щелкунов // Сельскохозяйственная биология. М.: Колос, 1976, Т. 11, №3, С. 398-400.
73. Кабанов В.А. Распространение и развитие степного щелкуна (Agriotes sp.) в Белгородской области и Краснодарском крае // Проблемы почвенной зоологии: Мат. III Всесоюз. совещ., Казань, 1969. М.: Наука, 1969. С. 81-82.
74. Кабанов В.А. Экология широкого щелкуна Selatosomus latus Fabry. (Coleoptera, Elateridae) в Европейской части СССР // Вестник зоологии. К.: Наукова думка, 1973, №3. С. 24-28.
75. Коблова Ф. В. О новом паразите Agriotes lineatus L. // Труды третьего Всеросийского энтомо-фитопатологического съезда в Петрограде, 18-25 декабря 1921 года. Петербург, 1922. С. 34-35.
76. Ковалик А.И. Распределение проволочников на полях учхоза «Комуніст» Харьковского СХИ / Динамика численности насекомых, повреждающих сельскохозяйственные культуры: Труды Харьковского СХИ. К.: Урожай, 1966. Т. LV (50). С. 58-60.
77. Коковихин А.И. Эффективность рядкового применения гранулированных инсектицидов в борьбе с вредителями всходов сахарной свеклы в условиях Алтайского края // Селекция, генетика, агротехника, механизация и экономика сахарной свеклы. К.: ВНИС, 1972. С. 149-151.
78. Коковихин А.И. Предпосевная обработка семян сахарной свеклы инсектицидами как метод борьбы с вредителями всходов // Труды Бийской опытно-селекционной станции. Барнаул: Алтайскoe книжное изд-во, 1972. Вып. 3. С. 244-251.
79. Корниенко А.В., Гамуев В.В., Слободянюк В.Я. и др. Защита сахарной свеклы от вредителей, болезней, сорняков // Защита растений. 1995. №2. С. 35-37.
80. Космачевский А.С. Биология Крымского (Agriotes litigiosus var. tauricus Heyd.) и посевного (Agriotes sputator L.) щелкунов (Coleoptera, Elateridae) // Энтомологическое обозрение. Л.: Изд-во АН СССР, 1959. Т. 38. Вып. 4. С. 738-749.
81. Космачевский А. С. Вредные почвенные насекомые и меры борьбы с ними. М.: Госизд. сельхоз. лит-ры, 1959. С. 5-45.
82. Космачевский А. С. Зависимость развития насекомых от воды // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. М.-Л.: Изд. Академии наук СССР, 1959. Т. 1. С. 70-71.
83. Космачевский А.С. К вопросу о питании личинок жуков щелкунов (Coleoptera, Elateridae) // Энтомологическое обозрение. Л.: Изд-во АН СССР, 1958. Т. 37. Вып. 4. С. 798-806.
84. Космачевский А.С. Определение возраста проволочников // Защита растений. 1958. №5. С. 39-40.
85. Красюкова Я.Ф. Вплив малих доз інсектицидів на плодючість коваликів // Захист рослин: республіканський міжвідомчий тематичний збірник. К., 1973. Вип. 17. С. 20-23.
86. Красюкова Я.Ф. Вплив малих доз інсектицидів на розвиток гонад коваликів // Захист рослин: республіканський міжвідомчий тематичний збірник. К., 1971. Вип. 13. С. 23-27.
87. Красюкова Я.Ф. Вплив малих доз інсектицидів на розвиток деяких видів дротяників // Захист рослин: республіканський міжвідомчий тематичний збірник. К., 1969. Вип. 12. С. 24-26.
88. Красюкова Я.Ф. Патологічні зміни в гемолімфі личинок широкого ковалика під впливом інсектицидів // Захист рослин: республіканський міжвідомчий тематичний збірник. К., 1969. Вип. 10. С. 98-101.