МЕТАФОРА ЯК СЕМАНТИЧНА УНІВЕРСАЛІЯ

Краткое описание

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАЛАБАН ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81’37 + 373.612.2

МЕТАФОРА ЯК СЕМАНТИЧНА УНІВЕРСАЛІЯ

Спеціальність: 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник: Денисова Світлана Павлівна,
доктор філологічних наук, професор

Маріуполь 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. СЕМАНТИЧНА УНІВЕРСАЛІЯ В СИСТЕМІ МОВНИХ УНІВЕРСАЛІЙ....................................................................................................14
1.1. Проблема мовних універсалій у сучасній лінгвістиці...................14
1.2. Дефіниції семантичної універсалії в різних лінгвістичних школах................................................................................................21
1.3. Метафора в системі семантичних універсалій...............................28
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ..............................................................33

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАТИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ УТВОРЕННЯ МЕТАФОР В УКРАЇНСЬКІЙ, РОСІЙСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ, ТА ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВАХ...................................................................................35
2.1. Кореляція метафори з іншими семантичними універсаліями в аспекті суміжності та бінарності..........................................................................35
2.2. Семантичні трансформації метафори на рівні архісеми..................67
2.3. Семантичні трансформації метафори на рівні диференційних сем72
2.3.1. Актуалізація диференційних сем.....................................................74
2.3.2. Додавання диференційних сем........................................................83
2.3.3. Генералізація диференційних сем...................................................96
2.3.4. Випадіння диференційних сем.......................................................101
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ.............................................................106

РОЗДІЛ 3. КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАФОР У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ .............................................109
3.1. Типологія метафоричних концептосфер у художньому мовленні110
3.1.1. Еквівалентні метафоричні концептосфери в художньому мовленні................................................................................................................111
3.1.1.1. Еквівалентна метафорично-просторова концептосфера з семіотичним протиставленням послідовність/заплутанність, повний/порожній, початок/ кінець ...................................................................111
3.1.1.2. Еквівалентна метафорично-екзістенціальна концептосфера...118
3.1.1.3. Еквівалентна метафорично-аксіологічна концептосфера з семіотичним протиставленням чистий/брудний .............................................121
3.1.1.4. Еквівалентна метафорично-емоційна концептосфера з семіотичним протиставленням з’влятися/зникати, багато/мало .................124
3.1.2. Частково-еквівалентні метафоричні концептосфери в художньому мовленні.........................................................................................130
3.1.2.1. Частково еквівалентна генеративно-агентивна метафорична концептосфера.....................................................................................................131
3.1.3. Етнокультурні метафоричні лакуни в художньому мовленні....137
3.2. Фреймова ієрархія метафоричних концептів у художньому мовленні................................................................................................................140
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ............................................................157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................164
СПИСОК ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ....................................................................191
ДОДАТКИ ..........................................................................................................194
Додаток А. Схема кореляції метафори з іншими семантичними універсаліями.......................................................................................................195
Додаток Б. Частотність семантичних трансформацій метафор на рівні диференційних сем..............................................................................................196
Додаток В. Частотність метафоричних концептів..........................................198
Додаток Г. Словник метафоричних концептів................................................201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Скорочення ремарок
(англ.) англійська мова
(франц.) французька мова
(рос.) російська мова
(укр.) українська мова
АС архісема
ДС диференційна сема
ЛСВ лексико-семантичний варіант

Список умовних скорочень лексикографічних джерел

OED Oxford English Dictionary / ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. Oxford: Oxford University Press, 1970. V. I - XII.
W Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. Encyclopedia Britanica, 1981. V. I - III.
C Cambridge International Dictionary of English. Cambridge : Cambridge University Press, 1983. 1773 p.
GLDLF Grand Larousse de la Langue Française. Paris: Librairie Larousse, 1971. V. I - VI.
DLF Littré E. Dictionnaire de la Langue Française. Paris: P. Hachette, 1984. V. I - IV.
PRDLF Le Petit Robert Dictionnaire de la Langue Française. Paris: Dictionnaires Le Robert: Paris, 1996. 2432 p.
ССРЛЯ Словарь современного русского литературного языка. М.: Изд-во АН СССР, 1950 1965. Т. 1 - 17.
СРЯ Словарь русского языка / под. ред. А.П. Евгеньева. - М.: Изд-во Русский язык, 1981 1984. Т. 1-4.
СУМ Словник української мови / І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник та ін.: У 11 т. К.: Наукова думка, 1970 1980.
НТСУМ Новий тлумачний словник української мови / В. Яремченко, О. Сліпушко: У 4 т. К.: Аконіт, 1998.

ВСТУП

Лінгвістична наука другої половини ХХ ст. активно спрямовувала свої дослідження на пошуки універсальних явищ у мовах універсалій закономірностей, спільних для багатьох мов, які сприяли встановленню їх типологічної спорідненості.
Наявність універсалій на граматичному матеріалі вчені обстоювали ще за часів античності, проте термін grammatica universalis у науковий обіг було введено лише у ХVІІІ ст. (універсальна граматика Пор-Рояля).
У 60-70-х роках ХХ ст. мовні універсалії становили об’єкт досліджень структурно-системного опису мов, зокрема фонології та структурної типології [Ульманн 1962, 1970, Якобсон 1968, Гринберг, Осгуд, Дженкинс 1970, Хоккетт 1970, Успенский 1970, Ярцева 1974, 1978]. Подальше вивчення універсалій, зокрема 80-ті роки, характеризуються тенденцією до з’ясування синтаксичних закономірностей універсалій та універсальних категорій тексту [Кацнельсон 1983, 1986, Рамат 1986, Аракин 1989, Потье 1989].
Наукові праці кінця ХХ початку ХХІ ст. в сфері лінгвістичних універсалій присвячено порівняльній типології германських, романських та слов’янських мов [Репина 1996, Халдояниди 2001], типології лексико-семантичних систем [Яворська 1992, Вежбицкая 1999, Шафиков 2000], зокрема й типології категорій лексичної семантики [Денисова 1996], структурній та соціальній типології [Мечковская 2000], універсаліям культури та семіотики дискурсу [Кирилюк 1998].
Дослідження семантичних універсалій набуває особливої значущості в плані розгляду в системі мовних універсалій такого явища, як метафора [див., пр. А. Вежбицької, С.Г. Шафікова, Н.Б. Мечковської]. Це підтверджує актуальність теми дисертаційної праці, яка зумовлюється ще й тим, що виявлення універсальних закономірностей становить основний аспект типологічних досліджень, першочерговим завданням яких є пошук типу мовної структури, за допомогою якої можна було б описувати певні групи мов. Метафора є саме такою мовною структурою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами дослідної роботи кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри Актуальні проблеми історії України, слов’янської філології та методики викладання слов’янських мов” (протокол № 5 від 15 лютого 1997 р.). Тему затверджено вченою радою Приазовського державного технічного університету (протокол № 3 від 18 березня 1998 р.), а також Науковою радою Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (протокол № 3 від 26 червня 1998 р.).
Мета дисертації полягає у визначенні метафори як семантичної універсалії шляхом виявлення закономірностей її творення в англійській, французькій, російській та українській мовах.
Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань:
1) уточнити поняття семантичних універсалій та визначити роль і місце метафори в їх системі;
2) встановити лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, українській та російській мовах;
3) описати специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем у зіставно-типологічному аспекті;
4) визначити когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії.
Об’єктом дослідження є семантичні універсалії в різносистемних мовах.
Предмет дисертаційної роботи становить метафора як семантична універсалія англійської, французької, української та російської мов.
Матеріалом для дослідження стали 1500 метафор, з них 315 метафор англійської мови, 328 - французької, 648 - російської та 210 - української мов, які вилучено шляхом суцільної вибірки з художніх прозових творів англійських і французьких авторів другої половини ХІХ першої половини ХХ століть та їх перекладів українською й російською мовами, тобто художнього мовлення, яке відповідає літературним нормам (англійських: W. Collins The Moonstone; W. Collins The Woman in White”; J. Galsworthy The Modern Comedy”; Jerome K. Jerome Three Men in a Boat”; Sir A. Conan Doyle The Lost World”; J. Austen Sense and Sensibility; J. Austen Pride and Prejudice; W. S. Maugham Cakes and Ale or the Skeleton in the Cupboard; W. S. Maugham The Moon and Sixpence”; W.S.Maugham Theatre”; французьких: Stendhal La Chartreuse de Parme”; Stendhal Le Rouge et Le Noir”; H. de Balzac Splendeures et Misères des Courtisanes”; H. de Balzac Le Père Goriot”; E. Zola Nana”; їх перекладів українською мовою: Ф. Стендаль Пармський монастир”; Червоне та чорне”; У. Коллінз ”Місячний камінь”; У. Коллінз Жінка в білому”; О. де Бальзак Батько Горіо”; перекладів російською мовою: У.Коллинз Лунный камень”; Женщина в белом”; Дж. Голсуорси Сага о Форсайтах”; Джером К. Джером Трое в одной лодке”; А. Конан Дойл Затерянный мир”; Дж. Остен Чувство и чувствительность”; Гордость и гордыня”; У.С. Моэм Пироги и пиво, или скелет в шкафу”; Луна и горш”; Театр”; Ф. Стендаль Пармский монастырь”; Красное и черное”; О.де Бальзак Жизнь холостяка”; Блеск и нищета куртизанок”; Отец Горио”; Э. Золя Нана” всього 40 творів).
Методи дослідження. Мета й завдання роботи, специфіка об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили необхідність застосування комплексної методики: описово-аналітичного (дослідження проблеми мовних універсалій у сучасній лінгвістиці, визначення семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах), зіставного (аналіз метафори в системі семантичних універсалій), компонентного (опис специфіки семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем) та концептуального (визначення типів метафоричних концептів та їх концептосфер і фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні).
Наукова новизна дослідження визначається тим, що метафора вперше розглядається як семантична універсалія з позицій лексико-семантичного, зіставно-типологічного та когнітивного підходів на матеріалі англійської, французької, української та російської мов. У дисертації уточнено визначення семантичної універсалії, описано метафору в системі семантичних універсалій, в зіставно-типологічному аспекті виявлено специфіку семантичних трансформації метафор на рівні архісем та диференційних сем, визначено еквівалентні, частково еквівалентні метафоричні концептосфери в художньому мовленні та етнокультурні метафоричні лакуни у зіставлюваних художніх текстах. Особистий внесок дисертантки полягає у встановленні семантико-кореляційної типології метафор, визначенні типів метафоричних концептів та їх фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Семантико-кореляційна типологія представлена такими типами: 1) прозора метафора (корелює з мотивованими та немотивованими словами); 2) антропоморфна метафора (ґрунтується на перенесенні ознак і властивостей людини на предмети, явища природи, абстрактні поняття, тварини); 3) синестетична метафора (виражається через фізіологічні асоціації між даними різних відчуттів); 4) полісемічна метафора (межує з багатозначними словами); 5) синонімічна метафора (протиставляється синонімам); 6) метафора семантичних полів (перебуває в межах одного семантичного поля).
2. Семантичні трансформації метафор на рівні диференційних сем в досліджуваних мовах відбуваються в межах таких традиційних семантичних процесів: 1) актуалізація ДС (одна або декілька ДС переходять у ядерну); 2) додавання нових ДС (переносне значення сприяє виникненню нових ДС); 3) генералізація ДС (узагальнення ДС, при цьому відбувається їх перехід з лексико-граматичних у категоріально-граматичні); 4) випадіння ДС (узагальнення одних ДС супроводжується випадінням інших ДС). Саме це підкреслює універсальний характер метафори.
4. Дослідження метафор у художньому мовленні засвідчило наявність еквівалентних метафоричних концептів, які утворюються за асоціативними зв’язками, що об’єднуються за принципом семантичних опозицій у 4 концептосфери: 1) метафорично-просторову з семіотичним протиставленням послідовність/заплутаність, повний/порожній, початок/кінець, 2) метафорично-екзистенціальну, 3) метафорично-аксіологічну з семіотичним протиставленням чистий/брудний, 4) метафорично-емоційну з семіотичним простиставленням з’являтися/зникати, багато/мало. Метафоричні концепти у цих концептосферах є універсальними для зіставлюваних мов і ґрунтуються на таких семантичних епідигмах, як: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС.
5. Міжмовна асиметрія частково-відповідних метафор та метафоричних лакун віддзеркалює національний менталітет кожної лінгвокультурної спільноти. Частково еквівалентні метафоричні концепти характеризуються широкими асоціативними зв’язками і становлять незначну метафоричну картину в кількісному відношенні (44 метафори з 1500). Це пояснює той факт, що ці концепти об’єднано лише в одну генеративно-агентивну метафоричну концептосферу. Метафоричні лакуни виникають в разі відсутності номінації на позначення реалії або предмета у певній лінгвокультурі. Іх метафоричне значення передається в іншій мові описовим способом, зокрема через буквальне значення або порівняльну конструкцію. Концепти метафоричних лакун утворюються за допомогою будь-якої з чотирьох наведених вище семантичних структур.
6. На мовленнєвому рівні метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність (взаємодія метафори зі світом, що сприймається та волевиявленням людини), універсальність (використання однакових понятійних стратегій при продукуванні та інтерпретації метафори) та національна специфічність (виявлення особливостей мовної картини світу окремої мови), які виявилися у таких фреймах: предметноцентричному з характерними базовими моделями: предмет-предмет, предмет-людина, предмет-психічне явище, предмет-абстрактне явище, предмет-фізичне явище, фізичному з типовими базовими моделями: фізичне явище-предмет, фізичне явище-психічне явище та психічне явище-абстрактне явище, антропометричному з базовою моделлю людина-людина, анімальному з базовою моделлю тварина-людина, антропоморфному з типовими базовими моделями: людина-предмет, тварина-предмет, синестетичному з базовим слотом чуттєве сприйняття” та семантичного поля з характерними будь-якими моделями, якщо лексеми, вжиті в переносному значенні, мають загальний слот.
Практичне значення здобутих результатів визначається можливістю використання результатів дослідження на семінарських та практичних заняттях з Лексикології та стилістики” англійської, французької, української та російської мов, при викладанні курсів із Загального мовознавства” та Порівняльної типології”, при написанні дипломних та магістерських робіт, а також у лексикографічній практиці при укладанні тлумачних словників.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичної бази системи семантичних універсалій, визначенні метафори як семантичної категорії будь-яких мов, розширенні уявлення про типологічні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українській мовах.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету (2003 2006 рр.). Основні положення дисертаційної роботи були апробовані на міжнародних наукових конференціях: Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, 20-21 лютого 2004 р., Київ, 19-20 березня 2005 р.); Проблеми зіставної семантики” (Київ, 27-29 вересня 2001 р.), ЮНЕСКО ЛИНГВАПАКС VII” На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур до культури миру, злагоди і співпраці” (Київ, 18-20 вересня 2000 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях: Мови і культура народів Приазов’я” (Бердянськ, 1998 2001 рр.); підсумкових науково-практичних конференціях викладачів МДГУ (Маріупольський державний гуманітарний університет, Маріуполь, 2003 2006 рр.).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у 11 статтях, 4 з яких опубліковано в фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2-х тезах науково-практичних конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 4-х додатків (обсягом 71 сторінка, в яких системно подано схему кореляції метафори з іншими семантичними універсаліями, частотність семантичних трансформацій метафори на рівні диференційних сем, частотність метафоричних концептів та словник метафоричних концептів, списку використаної наукової (306 позицій, з яких 58 іноземними мовами), та довідникової літератури (12 позицій) та художніх творів (40 позицій). Загальний обсяг дисертації 264 сторінка, основний текст 163 сторінки комп’ютерного набору.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи й методологічні засади, сформульовано мету й основні завдання, охарактеризовано фактичний матеріал та вказано форми апробації результатів дисертації.
У першому розділі Семантична універсалія в системі мовних універсалій” уточнюється статус семантичної універсалії в системі мовних універсалій, наводяться дефініції поняття семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах та характеризується метафора як одна з базових категорій системи семантичних універсалій.
Другий розділ Лексико-семантичні закономірності утворення метафор в українській, російській, англійській та французькій мовах” присвячено з’ясуванню генеративних можливостей метафори в кореляції з іншими семантичними універсаліями. З позицій компонентного аналізу виявлено семантичні трансформації метафори на рівні архісеми та диференційних сем.
У третьому розділі "Когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні” визначено типи метафоричних концептосфер у художньому мовленні, зокрема еквівалентні метафоричні концептосфери, частково еквівалентні концептосфери та етнокультурні метафоричні лакуни, а також встановлено фреймову ієрархію метафоричних концептів у художньому мовленні.
У загальних висновках підводяться підсумки дослідження та окреслюються перспективи подальшої розробки обраного наукового напряму.
У додатках системно подано схему кореляції метафори з іншими семантичними універсаліями, діаграми частотності семантичних трансформацій метафор на рівні диференційних сем, діаграми частотності метафоричних концептів, а також словник метафоричних концептів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Під семантичними універсаліями в дисертаційному дослідженні розуміються процеси, властиві лексичній парадигмі слова як з прагматичного, так із когнітивного аспектів. Однією з базових категорій семантичних універсалій є метафора, яка становить такий тип мовної структури, за допомогою якої можна описувати певні групи мов.
Типологічний аналіз метафоричних одиниць англійської, французької, української та російської мов здійснювався крізь призму лінгвістичної універсології, що дало змогу встановити семантичну, граматичну та функціональну закономірність зіставлюваних метафоричних універсалій, зумовлену загальнолюдською однаковістю асоціативного сприйняття багатьох предметів та явищ як реального, так і можливого світів. Окрім того, універсальність метафори полягає в тому, що використовуються однакові понятійні стратегії при продукуванні та інтерпретації метафоричних повідомлень у досліджуваних мовах
В основу визначення метафори як семантичної універсалії було покладено, з одного боку, такі ключові поняття метафоричної номінації та лінгвосеміотики, як ономасіологічний мотиваційний макрокомпонент семантики (внутрішня форма), символічні архетипи, соціоетнічні стереотипи й семантичні опозиції, а з іншого, певні категорії лексичної семантики та когнітивної лінгвістики, зокрема принцип компонентного, польового та фреймового моделювання, а також концептуальний аналіз.
Релевантним у цьому плані було виявлення лексико-семантичних закономірностей метафори у кореляції з іншими семантичними універсаліями, що дало змогу виявити 6 її типів: 1) прозору метафору (корелює з мотивованими та немотивованими словами); 2) антропоморфну метафору (ґрунтується на перенесенні ознак і властивостей людини на предмети, явища природи, абстрактні поняття, тварини); 3) синестетичну метафору (виражається через фізіологічні асоціації між даними різних відчуттів); 4) полісемічну метафору (межує з багатозначними словами); 5) синонімічну метафору (протиставляється синонімам); 6) метафору семантичних полів (перебуває в межах одного семантичного поля).
Семантичні трансформації метафор на рівні диференційних сем в досліджуваних мовах відбуваються в межах таких семантичних процесів: 1) актуалізація ДС (одна або декілька ДС переходять у ядерну); 2) додавання нових ДС (переносне значення сприяє виникненню нових ДС); 3) генералізація ДС (узагальнення ДС, при цьому відбувається їх перехід з лексико-граматичних у категоріально-граматичні); 4) випадіння ДС (узагальнення одних ДС супроводжується випадінням інших ДС).
З'ясування (епідигматичної) характеристики метафоричних концептів у різних мовах, їх парадигматичних (синонімічних та антонімічних) відношень, визначення образно-мотиваційних основ здійснювалося з урахуванням принципу еквівалентності (повної і часткової) метафор, їх ізоморфних та аломорфних рис (асиметрії) та лакунарності як за формою, так і за змістом.
Дослідження метафор у художньому мовленні засвідчило наявність еквівалентних метафоричних концептів, які утворюються за типовими асоціативними зв’язками. Ці концепти було об’єднано за семантичним принципом та семіотичними опозиціями у 4 концептосфери: 1) метафорично-просторову з семіотичним протиставленням послідовність/заплутаність, повний/порожній, початок/кінець, 2) метафорично-екзистенціальну, 3) метафорично- аксіологічну з семіотичним протиставленням чистий/брудний, 4) метафорично-емоційну з семіотичним простиставленням з’являтися/зникати, багато/ мало. Метафоричні концепти у цих концептосферах є універсальними для зіставлюваних мов і ґрунтуються на таких семантичних епідигмах, як: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС.
За результатами контрастивного підходу до з’ясування специфіки метафоричної номінації у художньому мовленні було виявлено міжмовну асиметрію частково-відповідних метафор та метафоричних лакун, яка віддзекалює культурно-національну самосвідомість, національний менталітет кожної лінгвокультурної спільноти і пояснюється певними розбіжностями в концептуалізації метафоричних концептів в англійській, французькій, українській та російській мовах.
Частково еквівалентні метафоричні концепти характеризуються широкими асоціативними зв’язками і становлять, порівняно еквівалентним типом, незначну метафоричну картину в кількісному відношенні. Це пояснює той факт, що ці концепти об’єднано лише в одну генеративно-агентивну метафоричну концептосферу з відповідними семантичними структурами, як: 1) заміна АС та додавання нових ДС; 2) заміна АС та актуалізація ДС.
Частково еквівалентні метафоричні концепти з національно-культурним компонентом семантики переплітаються зі специфічними за національно-культурною семантикою метафоричними лакунами, які виникають в разі відсутності номінації на позначення реалії або предмета у певній лінгвокультурній спільноті. Іх метафоричне значення передається в іншій мові описовим способом, зокрема через буквальне значення або порівняльну конструкцію. Концепти метафоричних лакун утворюються за допомогою будь-якої з чотирьох семантичних структур: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання нових ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС і є поодинокими в досліджуваному художньому мовленні, адже виражають та закріплюють основоположні властивості етносу як культурної цілісності.
На мовленнєвому рівні метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність (взаємодія метафори зі світом, що сприймається та волевиявленням людини), універсальність (використання однакових понятійних стратегій при продукуванні та інтерпретації метафори) та національна специфічність (виявлення особливостей мовної картини світу окремої мови), які виявилися в таких фреймах: предметноцентричному з характерними базовими моделями: предмет-предмет, предмет-людина, предмет-психічне явище, предмет-абстрактне явище, предмет-фізичне явище, фізичному з типовими базовими моделями: фізичне явище-предмет, фізичне явище-психічне явище та психічне явище-абстрактне явище, антропометричному з базовою моделлю людина-людина, анімальному з базовою моделлю тварина-людина, антропоморфному з типовими базовими моделями: людина-предмет, тварина-предмет, синестетичному з базовим слотом чуттєве сприйняття” та семантичного поля з характерними будь-якими моделями, якщо лексеми, вжиті в переносному значенні, мають загальний слот.
Отже, метафора як семантична універсалія в художньому мовленні відображає реалії світу за допомогою заміни архісеми лексичного значення. Це передусім зумовлено збігом соціально-історичних умов життя народів, загальними закономірностями розвитку людського буття, що дають єдиний досвід, єдине знання правил життя”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева В.О. Метафорические коцепты в системе поэтического языка В. Набокова // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 36 - 38.
2. Алпатов В.М. Принципы типологического описания частей речи // Части речи. Теория и типология. М.: Наука, 1990. С. 25 - 50.
3. Андрієнко Н.В. Генеза та особливості структури поетичної метафори барокко: Дис.канд. філол. наук: 10.02.01. - К., 1997. 160 с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). - М.: Школа «Языки русской культуры», издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. 472 с.
5. Аракин В.Д. Типология языков и проблема методического прогнозирования. - М.: Высшая школа, 1989. 158 с.
6. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования. - Л.: Просвещение, 1996. 192 с.
7. Арнольд И.В. Эквивалентность как лингвистическое понятие // Иностранные языки в школе. 1976. - № 1. С. 11 - 18.
8. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и поэтика). М.: Наука, 1977. 309 с.
9. Арутюнова Н. Д. Функциональные типы языковой метафоры // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1978. - Т.37, № 4.
С. 333 - 342.
10. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований. - М.: Наука, 1980.
С. 245 - 358.
11. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
12. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. С. 5 - 33.
13. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
14. Арутюнова Н.Д., Шатуновский И.Б. Логический анализ языка. Языки динамического мира. Дубна: Международный университет природы, общества и человека Дубна”, 1999. 514 с.
15. Арцишевська А.Л. Лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови (на матеріалах англомовних оповідань ХХ ст.): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04.- Львів, 2001. 180 с.
16. Аспекты семантических исследований. М.: Наука, 1980. 356 с.
17. Базелл Ч.Е. Лингвистическая типология // Принципы анализа языков различного строя. М.: Наука, 1972. С. 15 - 30.
18. Баранов А.Н. Очерк о когнитивной теории метафоры // Русская политическая метафора: материалы к словарю. - М.: Ин-т русского языка АН СССР, 1991. С. 184 - 193.
19. Бархударов А.С. Санскритские универсалии современного хинди // Языковые универсалии и лингвистическая типология. М.: Наука, 1969.
С. 322 - 331.
20. Баталова Т.М. Типология семантических связей в художественном произведении // Основные понятия и категории лингвистики. Пермь: Изд-во ПГУ, 1982. С. 108 - 113.
21. Бахмутова Н.И. О некоторых основных понятиях процесса метафоризации // Вопросы стилистики. 1972. - № 4. С. 95 - 104.
22. Бахмутова Н.И. О понятии регулярности в развитии переносных значений слова // Проблемы развития языка. Саратов: Изд-во СГУ, 1977. С. 26 - 35.
23. Бахмутова Н.И. Системность переносных значений глаголов в русском языке // Системность отношения языка на разных уровнях. Новосибирск: Наука, 1988. С. 42 - 78.
24. Бацевич Ф.С. Национально-культурний аспект семантики одиниць мови і деякі проблеми теорії мовленнєвої деяльності // Мова і культура нації. Львів: ЛДУ, 1990. С. 34 - 45.
25. Башук А.І. Ключові концепти поетичної картини світу М. Гумільова в метафоричному осмисленні: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Національний педагогічний університет. К., 2002. 21 с.
26. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексическиих единиц. Кишинев: Штиница, 1973. 372 с.
27. Березин Ф.М. К постановке проблемы языковых универсалий // Семиотика и восточные языки. М.: Наука, 1967. С. 113 - 121.
28. Бессарабова Н.Д. Метафора как языковое явление // Значение и смысл слова. Художественная речь, публицистика. М.: Изд-во МГУ, 1987. 195 с.
29. Белошапкова В.А. Современный русский язык. - М.: Высшая школа, 1989. 799 с.
30. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис. ... д-ра. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний університет. — К., 2002. 34 с.
31. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. С. 153 - 173.
32. Бирвий М. Семантика // НЗЛ. - Вып. Х. - Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. - С. 117 - 199.
33. Білан Н. Метафоричне термінотворення в українській терміносистемі архітектури // Тези Всеукраїнської наукової конференції Провідні лінгвістичні концепції ХХ ст.”. Львів: ЛДУ. - 1996. С. 33 - 35.
34. Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. М., 1963. - 356 с.
35. Бородулина Н.Ю., Коломийцева Е.М. Аксиологичность метафоры (на примере французских экономических текстов) // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 46 - 48.
36. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика (курс лекций по английской филологии): Учебное пособие. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. 124 с.
37. Бондарко А.В. Понятия семантическая категория”, функционально-семантическое поле” и категориальная ситуация” в аспекте сопоставительных исследований // Методы сопоставительного изучения языков. М.: Наука, 1988. С. 12 - 19.
38. Братусь М.Ф. Структура, семантика і стилістичні функції епітета в художній прозі І. Багряного: Дис. канд. філол. наук: 10.01.01. К., 222 с.
39. Брест Т.М. Семантика художнього слова в поезії 80-90 років ХХ століття (на матеріалі творів молодих українських авторів): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний університет. Х., 2000. 20 с.
40. Брутян Г.А. Гипотеза Сепира-Уорфа. Лекция, прочитанная в Лондонском университете в 1967г. Ереван: Луйс, 1969. 66 с.
41. Варич Н.І. Структура метафори в поезії Б.І. Антонича: Автореф. дис. канд. філол.наук: 10.02.01 / Харківівський державний педагогічний університет. Харків, 1998. 17 с.
42. Васильев Л.М. Современная семантика. М.: Высшая школа, 1990.
246 с.
43. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. - М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
44. Вейнрейх У. Опыт семантической теории // НЗЛ.- Вып. Х. - Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. С. 50 - 176.
45. Вейнрейх У. О семантической структуре языка // НЗЛ. - Вып. V. - Языковые универсалии. М.: Прогресс, 1970. С.163 - 249.
46. Вербицька О.А. Ономасіологічні функції синестизичної метафори в українській мові (на матеріалі прикметників відчуття): Дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Харків, 1993. - 170 с.
47. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи. Природа вторичной номинации. - К.: Наукова думка, 1986. 140 с.
48. Волошин І. Метафора як регулятор процесів текстового породження у художній мові Л. Андрєєва // Тези Всеукраїнської наукової конференції Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.”. Львів: ЛДУ. - 1996. С. 51 - 53.
49. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985.
228 с.
50. Гажева І. Функціонально-ономасиологічне вивчення дієслівної метафори // Тези Всеукраїнської наукової конференції Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.”. Львів: ЛДУ. - 1996. С. 55 - 56.
51. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988. С. 11 - 26.
52. Гак В.Г. Языковые преобразования. - М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с.
53. Герасимова Ю.В. Метафоризация в поэзии И.А. Бунина: Дис. канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1995. 174 с.
54. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований. - СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2000. - 190 с.
55. Гонта І.А. Порівняльна характеристика метафор-композит в англійський та український мовах // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Проблеми зіставної семантики”. - К.: КДЛУ. - 1997.
С. 243 - 246.
56. Гонта І.А. Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 20 с.
57. Гончарова Т.І. Спільність та специфіка мовних зооморфних картин світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.92.15 / Харківський державний університет. Харків, 1996. 22 с.
58. Городецкий Б.Ю. К проблеме семантической типологии. М.: Изд-во МГУ, 1969. 564 с.
59. Григораш А. Когнітивна метафора серед типів мовних метафор // Тези Всеукраїнської наукової конференції Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.”. Львів: ЛДУ. - 1996. С. 69 - 70.
60. Гринберг Дж., Осгуд И., Дженкинс Дж. Меморандум о языковых универсалиях // НЗЛ. - Вып. V. - Языковые универсалии. - М.: Прогресс, 1970. С. 31 - 44.
61. Гудавичус А.Й. Семантический процесс антропоцентричной метафоры (на примере зооморфизмов в русском и литовском языках) // Семантические процессы в системе языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1984.
С. 24 - 27.
62. Гудавичус А. Аксиологический аспект метафоры // Материалы докладов международной научной конференции Форма, значение и функции единиц языка и речи”. Минск: Изд-во МГЛУ. - 2002. С. 23 - 25.
63. Гумбольд В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
64. Гусев С.С. Наука и метафора. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 152 с.
65. Гухман М.М. Лингвистические универсалии и типологические иссследования // Вопросы языкознания. 1973. - № 4. С. 3 - 15.
66. Девидсон Д. Что обозначают метафоры? // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. С. 153 - 173.
67. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. - № 4.
С. 17 - 32.
68. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. - К.: КДЛУ, 1996. 294 с.
69. Джеймс К. Контрастивный анализ // НЗЛ. - Вып. XXV. - Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С. 205 - 307.
70. Добровольский Д.О. К проблеме лексико-семантических универсалий // Филологические науки. 1986. - № 5. С. 24 - 30.
71. Довбня Л.Е. Оцінка як результат метафоричних перетворень у російській та українській мовах // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Проблеми зіставної семантики”. К.: КДЛУ. - 1997.
С. 105 - 108.
72. Дубовська І.Б. Біблейно-христіанська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Автореф. дис. канд. філол.наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. - К., 2001. 20 с.
73. Ельмслев Л. Язык и речь // Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. М., 1960. Ч.І.
74. Ємець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2000. 19 с.
75 Єщенко Т.А. Метафора в українській поезії 90-х років ХХ ст.: Автореф. дис. канд. філол.наук: 10.02.01 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2001. 18 с.
76. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Сер. філолог. науки. 1999. Вип. 11. С. 12 - 25.
77. Жлуктенко Ю.А. Контрастивный анализ текстов // Лингвистика текста и обучение иностранным языкам. К.: Наукова думка, 1978.
- С. 24 - 30.
78. Жлуктенко Ю.А. Критерии эквивалентности при контрастивном анализе языков // Новые тенденции в изучении грамматики германских и романских языков. - К.: Вища школа, 1981. - С. 6 - 12.
79. Жоль К.К. Мысль, слово, метафора: Проблема семантики в философском освещении. - К.: Наукова думка, 1984. 303 с.
80. Живов В.М., Успенский В.А. Центр и переферия в языке в свете языковых универсалий // Вопросы языкознания. 1973. - № 5. С. 24 - 35.
81. Звегинцев В.А. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // НЗЛ. - Вып. ХХ. - Лингвистическая семантика. - М.: Прогресс, 1981. С. 5 - 33.
82. Иванов В.В. Избранные труды по семиотике и истории культуры. М.: МГУ, Ин-т теории мировой культуры, 1998. - 230 с.
83. Иванюк Б.П. Метафора и литературное произведение (структурно-типологические, историко-типологические и прагматические аспекты исследования). Черновцы: Изд-во ЧГУ, 1998. 252 с.
84. Ивашенко О.А. Когнитивная метафора в формировании абстрактных концептов // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 74 - 75.
85. Ижакевич Г.П., Грищенко П.Е., Кононенко В.И. Сопоставительное иссследование русского и украинского языков : Лексика и фразеология (синхронический и диахронический аспект). К.: Наукова думка, 1991.
381 с.
86. Іванюк Б. Метафізика” метафори // Філософська думка. 1998. - № 3. С. 3 - 15.
87 Їжакевич Г.А. Зіставна типологія українських та російських синонімічних рядів // Мовознавство. 1989. - № 4. - С. 25 - 30.
88 Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 33 - 44.
89. Катц Дж. Семантическая теория // НЗЛ. Вып. Х. - Лингвистичекая семантика. М.: Прогресс, 1981. С. 33 - 49.
90. Кацнельсон С.Д. Лингвистическая типология // Вопросы языкознания. 1983. - №3. С. 9 - 20.
91. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. Л.: Наука, 1986. 298 с.
92. Кёрквуд Г.У. Перевод как основа контрастивного лингвистического анализа // НЗЛ. - Вып. XXV. - Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С. 341 - 349.
93. Кирилюк А.С. Универсалии культуры и семиотика дискурса. Новелла. О.: Астропринт, 1998. 143 с.
94. Кіс Г.Є. Єволюція художньої метафори: лінгвокульторологічний аспект: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 2001. 19 с.
95. Кларк Е.В. Универсальные категории: о семантике слов классификаторов и значениях первых слов усваиваемых детьми // Психолингвистика. М.: Прогресс, 1984. С. 221 - 240.
96. Кобрина Н.А. Когнитивная лингвистика: истоки становления и перспективы развития // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 170 - 175.
97. Ковтанюк М.Р. Зіставлення лексико-семантичних мікросистем із значенням міцний” у французький та англійській мовах: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький національний університет. Донецьк, 2001. 19 с.
98. Коженевська-Берчинська І. Метафора як конструкт мовної картини світу // Тези Всеукраїнської наукової конференції Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.”. Львів: ЛДУ. - 1996. С. 130 - 132.
99. Козак Т.Б. Лексико-семантическая группа слов, обозначающих цвет в немецком языке (диахроническое исследование): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - Одесса, 2001. 197 с.
100. Когнитивные аспекты изучения языковых явлений в германских языках : Межвуз. сб. науч. ст. Самара: Самарский государственный университет. - 2000. 136 с.
101. Колесник Д.М. Концептуальний простір авторської метафори у творчості А .Мердок: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 1996. 18 с.
102. Комарова К.О. Типология прикметника як мовно-розумової категорії. Харків: Основа, 1992. 78 с.
103. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: УРСС, 2002. 192 с.
104. Конецкая В.П. Введение в сопоставительную лексикологию германских языков. М.: Высшая школа, 1993. 201 с.
105. Коржик Л.І. Структурно-семантична типологія відприкметникових словотвірних ланцюжків у сучасній українській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 1999. 158 с.
106. Которова Е.Г. Структурно-семантическое описание метафоры // Сопоставительный анализ лингвистических категорий. Томск: Изд-во ТГУ, 1980. С. 129 - 137.
107. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. 1996. - № 2-3. С. 3 - 11.
108. Кочерган М.П., Манакин В.Н. Основы контрастивной лексикологии: близкородственные языки // Мовознавство. 1997. - № 1. - С.71 - 74.
109. Кошевая И.Г., Дубовский Ю.А. Сравнительная типология английского и русского языков. Минск: Высшая школа, 1980. 269 с.
110. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвистических культурах // Научная исследовательская лаборатория Аксиологическая лингвистика”, Волгоградский государственный педагогический университет. Волгоград: Перемена, 2001, - 494 с.
111. Кришталь С.М. Структурно-семантичний аналіз метафоричних термінів підмови фінансів в англійській та українській мовах: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький національний університет. Донецьк, 2003. 20 с.
112. Крылова И.А. О семантической природе метафоры // Ученые записки Горьковского университета. Серия лингвистики. 1967. - Вып. 76.
С. 108 119.
113. Крымский С.Б. Логико-гносеологический анализ универсальных категорий // Логико-гносеологические исследования категорий структуры мышления. К.: Наукова думка, 1980. С. 120 - 135.
114. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: семантика производного слова. Львов: Вища школа, 1980. 138 с.
115. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка. - К.: Институт системных исследований образования, 1993. 280 с.
116. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка. - К.: ИПЦ Киевский университет”, 2004. - 208 с.
117. Кузнецова Э В. Полисемия и ее отношение к слову и понятию // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 208 - 214.
118. Кузменко Г.І. Омонімія: аспектологія, проблематика: філологічна розвідка з лексикології та стилістики. К.: КДЛУ, 2001. 35 с.
119. Кулиев Г.Г. Метафора и научное познание. Баку: ЭЛМ, 1987. 155 с.
120. Кустова Г.И. Неметафорические когнитивные модели в семантической деривации // Обработка текста и когнитивные технологии. - 2000. № 4. С. 204 - 218
121. Куцак Г.М. Основні вияви словотвірної омонімії: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. - К., 2000. 164 с.
122. Лабащук М.С. Слово в науке и искусстве. - Тернопіль, 1999.
272 с.
123. Лабащук М.С. Типология метафоры: Учебно-методическое пособие для студентов и магистрантов. - Тернополь: Тернопольский государственный педагогический университет им. В. Гнатюка. Лаборатория славистических и методологических студий, 2004. - 39 с.
124. Лакофф Дж. О порождающей семантике // НЗЛ. - Вып. Х. - Лингвистическая семантика. М.: Прогресс, 1981. С. 302 - 349.
125. Лакофф Дж., Джонсон Н. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. С. 387 - 415.
126. Лакофф Дж. Когнитивное моделирование // Язык и интеллект . М.: Прогресс, 1995. - С. 143 - 184.
127. Леонова М.В., Халчанська О.В. Загальні і художні переносні значення слова у світлі концепції О.О. Потебні // Тезисы Всесоюзной научной конференции А.А. Потебня исследователь славянских взаимосвязей”. - Харьков: Изд-во ХГУ. 1991. 227 с.
128. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. М.: Едиториал УРСС, 2003. 216 с.
129. Лингвистические исследования к 75-летию профессора В.Г. Гака : Сб. науч. ст. Дубна: Феникс +, 2001. 192 с.
130. Лингвистическая типология : Сб. науч. ст. М.: Наука, 1985.
201 с.
131. Лисицкая Е.П. Концепты добро” и зло” в русской языковой картине мира: Дис. канд. филол. наук: 10.02.02. Харьков, 2001. 203 с.
132. Лисюченко О.В. Структура й стилістика метафори у романі М.Булгакова Мастер и Маргарита”: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - К., 1998. 22 с.
133. Лобур Н. В. Антропометрична метафора у мовній картині світу: типологічна модель (на матеріалі української і чеської мов): Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. - Львів, 1997. 167 с.
134. Лукашинец Е.Г. Когнитивные особенности вторичной языковой системы // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ. 2000. С. 104 - 106.
135. МакКорман Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 358 - 386.
136. Манакін В.М. Фактори семантичних перетворень слів у мовленні // Мовознавство. 1988. - № 6. С. 15 - 22.
137. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. К.: Знання, 2004. - 326 с.
138. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика. - Минск: ТетраСистемс, 2004. - 35 с.
139. Матвєєва Т.П. Метафора як виразник стилю М.М. Коцюбинського: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Ізмаїл, 1996. 218 с.
140. Махницкая Е.Ю. Метафора в профессиональном языке экономистов // Актуальные проблемы филологии и методики преподавания: Межвуз. сб. науч.ст. Ростов-на-Дону: Ростовский государственный университет, 2001. С. 67 71.
141. Микитин О.Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 1998. 180 с.
142. Миллер Дж. Образы модели, уподобления и метафоры // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. С. 236-284.
143. Минский Н. Остроумие и логика когнитивного бессознательного // НЗЛ. - Вып. XXІІІ. - Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 281-310.
144. Миронова А.С. Сущность и функции метафоры // Функционирование языковых единиц в контексте. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1978. С. 41-47.
145. Морозов П.А. Структура, семиотика и функции сравнений в художественном тексте: (на материале литературных произведений В.М.Шукшина): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. Ивано-Франковск, 1993. 175 с.
146. Нечитайло І.М. Метафоричне вживання дієслів фізичної дії у пам’ятках давньоруської писемності (Х - перша половина ХІІІ ст.): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський національний університет. К., 1997. 26 с.
147. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Спецкурс по общей и английской лексикологии. Владимир: Изд-во Владимирского государственного университета, 1974. 380 с.
148. Никитин М.В. О семантике метафоры // Вопросы языкознания. 1979. - № 1. С. 91 - 102.
149. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. - М.: Высшая школа, 1988. 346 с.
150. Никитин М.В. Предел семиотики // Вопросы языкознания. 1997. - № 1. - С. 3 - 14.
151. Никитин М.В. Знак Значение Язык: Учебное пособие. М.: Росийский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена, 2001. 226 с.
152. Новиков Л.А. Семантика русского языка. - М.: Высшая школа, 1982. 272 с.
153. Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 25. - Контрастивная лингвистика. - М.: Прогресс, 1989. 436 с.
154. Овчарук Т.В. Сетевая модель концептуальных метафор: обозначение понятия Деньги” (на материале современного английского языка) // Вісник Черкаського університету. Сер. філол. науки. 1999. Вип. 11. С. 49 - 57.
155. Огуй О.Д. Актуальні проблеми семантики та полісемії. Чернівці: Чернів. держ. ун-т, 1998. 150 с.
156. Огуй О.Д. Полісемія в синхронії, діахронії та панхронії: системно-квантитативні аспекти полісемії в німецькій мові та мовах Європи. - Чернівці: Золоті літаври, 1998. 369 с.
157. Ольшанский И.Г. Лексическая полисемия: возможности и перспективы ее исследования с когнитивных позиций // Материалы 2-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. С. 17 19.
158. Ольшанский Н.П., Скиба В.Г. Лексическая полисемия в системе языка и тексте. Кишинев: Штиница, 1987. - 128 с.
159. Оноприенко Т.Н. Эпитет: семантика и структура. Житомир: Полиграфика, 1997. 48 с.
160. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 74 - 109.
161. Панасенко Н.И. Когнитивно-ономасиологическое исследование лексики (Опыт сопоставительного анализа названий лекарственных растений): Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.19 / Институт языкознания РАН. М., 2000. 49 с.
162. Панкевич О.Й. Граматичні особливості дієслівної метафори в сучасній українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. / Київський державний лінгвістичний університет. К., 1996. 24 с.
163. Парадигматические отношения в языке: Сб. науч. тр. Свердловск: Изд-во СГПИ, 1989. 126 с.
164. Паславська А.Й. Запер