ОСОБЛИВОСТІ РЕГЕНЕРАЦІЇ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ НОСА У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ ЛЮДИНИ
ІНСТИТУТ СОРБЦІЇ ТА ПРОБЛЕМ ЕНДОЕКОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Іванова Ольга Миколаївна

УДК: 612.014.482:616.211-002.2

ОСОБЛИВОСТІ РЕГЕНЕРАЦІЇ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ НОСА
У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
ТЕРЕЩЕНКО Валентина Павлівна
доктор медичних наук, професор;
НАУМЕНКО Олександр Миколайович
доктор медичних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ
стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ1. Огляд літератури

11

1.1. Патологія органів дихання у вимірі медичних наслідків Чорнобильської катастрофи

11

1.2. Морфофункціональні особливості носової порожнини як біологічного форпосту організму

27

РОЗДІЛ2. Матеріал та методи дослідження

43

2.1. Загальна характеристика спостережень

43

2.2. Методи дослідження

47

РОЗДІЛ3. Порушення регенераційних процесів в епітеліальних структурах слизової оболонки носа при хронічному риніті у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

50

3.1. Дані щодо багаторядного війчастого епітелію

50

3.1.1. Альтеративні та власне інволюційні зміни війчастого епітелію

50

3.1.2. Фізіологічна та репараційна регенерація війчастого епітелію слизової оболонки носа. Ознаки патологічної регенерації

76

3.1.3. Дисрегенераційні зміни війчастого епітелію слизової оболонки носа

83

3.2. Результати дослідження залоз

102

РОЗДІЛ 4. Морфогенетично значущі зміни судинно-сполучнотканинних компонентів слизової оболонки носа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на хронічний риніт

134

4.1. Структурні особливості судин

134

4.2. Характеристика фібрилогенезу

172

4.3. Особливості клітинних реакцій у сполучній тканині слизової оболонки носа

197

РОЗДІЛ 5. Аналіз та узагальнення отриманих результатів. Порівняння виявлених порушень регенераційних процесів у слизовій оболонці носа з такими в інших відділах повітропровідних шляхів ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи

224

ВИСНОВКИ

260

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

262

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ

антиген

Ам

амілоїдоз

АТ

антитіло

АФК

активні форми кисню

БАР

біологічно активні речовини

БКГ

базальноклітинна гіперплазія

БМ

базальна мембрана

БТ

базальні тільця

БШПлЕ

багатошаровий плоский епітелій

ВК

війчасті клітини

ВП

власна пластинка

ГМК

гладком’язові клітини

ЕГ

еозинофільні гранулоцити

ЕПС

ендоплазматична сітка

ІВ

іонізуюче випромінення

ІЕПЛ

Інститут екологічної патології людини

ІСПЕ

Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України

КГ

комплекс Гольджі

КК

келихоподібні клітини

ЛНА

ліквідатори наслідків аварії

НГ

нейтрофільні гранулоцити

НЕТ

нейроепітеліальні тільця

НК

нозологічний контроль

НМУ

Національний медичний університет

ПерКМ

перехідноклітинна метаплазія

ПлКМ

плоскоклітинна метаплазія

ПОЛ

перекисне окиснення ліпідів

СО

слизова оболонка

ХБ

хронічний бронхіт

ХР

хронічний риніт

ЧАЕС

Чорнобильська атомна електростанція

APUD

amine precursor uptake and decarboxylation (дифузна ендокринна система)

Ig

імуноглобулін

IL

інтерлейкін

MALT

mucosa-associated lymphoid tissue (лімфоїдна тканина слизової оболонки)

NALT

nasal-associated lymphoid tissue (лімфоїдна тканина слизової оболонки носа)

PAS

periodic acid-Schiff reaction (ШИК-реакція)

ВСТУП

Актуальність теми:
Носова порожнина як початковий відділ дихальної системи організму безпосередньо контактує з довкіллям. Абиякі зміни останнього впливають на стан слизової оболонки (СО) носа. Антропогенна екологічна катастрофа, якою є аварія на Чорнобильській АЕС, призвела до поширення у навколишньому середовищі великої кількості радіоактивних речовин. Значні контингенти людей, першочергово ліквідатори наслідків цієї аварії (ЛНА), зазнали поєднаної дії зовнішнього та внутрішнього опромінення. Інгаляційний шлях надходження радіоактивних частинок в організм був основним у перші місяці після аварії та зумовив збільшення частоти патології ЛОР-органів і бронхолегеневої системи у потерпілих [100-102, 143-145, 148, 186, 187-189, 232-237, 242, 243-245, 248, 256, 263, 270]. Найкрупніші радіоактивні частинки (близько 10 мкм) осідають у носовій порожнині і викликають ураження її СО. Окрім виникнення різних дистрофічних змін в структурних компонентах СО, радіонукліди пошкоджують її камбіальні елементи, що порушує подальшу регенерацію. Дані профільної літератури щодо впливу чорнобильського аерозолю” на СО носа загалом нечисельні та обмежуються сумісними розробками Інституту екологічної патології людини (ІЕПЛ) і кафедри оториноларингології НМУ ім. О.О. Богомольця [143, 144, 148, 209, 242-244]. Їх попередні результати переконують у необхідності подальшого дослідження та зумовлюють його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота є фрагментом наукової програми ІЕПЛ Структурне підґрунтя патоморфозу захворювань в осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року” (№ державної реєстрації 01974007676) та однойменної науково-дослідної роботи цього ж закладу під егідою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (№ державної реєстрації 0199U004144), а також НДР ІЕПЛ на замовлення цього ж Міністерства Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідізації” (№ державної реєстрації 0203U006930); НДР НМУ ім. О.О.Богомольця Визначити окремі компоненти патогенезу, розробити методи ранньої діагностики, удосконалити методи лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, стравоходу, слухового та вестибулярного аналізаторів на підставі виконання ендоскопічних, електрофізіологічних методів” (№ державної реєстрації 0199U004158); сумісних розробок Української військово-медичної академії, ІЕПЛ та НМУ ім. О.О. Богомольця Оцінка віддалених медико-біологічних ефектів аварійного опромінення у військовослужбовців-ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи” (шифр Радіація II”, № державної реєстрації 0101U0000591), НДР за темою 8Е Інституту сорбції та проблем ендоекології (ІСПЕ) НАН України Медико-біологічне підґрунтя скерованості селективної сорбції аніонних і катіонних форм важких металів та радіонуклідів неорганічними іонітами ”.
Мета роботи визначити морфологічні особливості регенераційних процесів в слизовій оболонці носа у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, які зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів, та їх відмінності від контрольних спостережень.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості альтеративних змін в слизовій оболонці носа у хворих на хронічний риніт ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС порівняно з нозологічним контролем.
2. Верифікувати морфологічні прояви регенерації в епітеліальних складових слизової оболонки носа пацієнтів-ліквідаторів та хворих групи порівняння.
3. Дослідити прояви та спричиненість змін секреції залоз слизової оболонки носа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на хронічний риніт.
4. Визначити порушення судинно-сполучнотканинних компонентів слизової оболонки носа у хворих на хронічний риніт ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та їх відмінності від контрольних показників.
Об’єкт дослідження закономірності регенераційних процесів у слизовій оболонці носа при впливові на організм людини техногенних забруднювачів довкілля.
Предмет дослідження особливості регенерації слизової оболонки носа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів.
Передусім наголосимо, що і клінічна симптоматика і морфологічні дані у хворих на хронічний риніт (ХР) ЛНА на ЧАЕС були нетиповими, тобто спостерігався патоморфоз форм недуги, що пов’язане з техногенною індукцією її розвитку. З’ясування особливостей регенерації сприяє відмежовуванню індукованих змін, притаманних усім формам ХР у пацієнтів-ліквідаторів.
Методи дослідження
Досягнення мети наукового пошуку передбачало використання оглядових гістологічних й селективних гістохімічних методів на парафінових і напівтонких зрізах та трансмісійної електронної мікроскопії з подальшим комплексним статистичним аналізом результатів.
Наукова новизна одержаних результатів
Робота є відгалуженням пріоритетного напрямку сучасної біології і медицини вивчення адаптації людини до впливу техногенно зміненого довкілля. Вперше на підставі результатів комплексних морфологічних досліджень, включно з електронною мікроскопією, деталізовані особливості регенерації СО носа у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, які зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів. Отримані результати об’єктивізують свідчення про наслідки дії чорнобильського аерозолю” на дихальну систему людини, надають пріоритетну інформацію відносно патогенезу і патоморфозу ХР найпоширенішого захворювання верхніх дихальних шляхів у ЛНА на ЧАЕС. Вони також значущі для трактування механізмів індукованих дисрегенераційних процесів у СО інших органів, філо- та ембріогенетично споріднених об’єктам даного дослідження.
Практичне значення одержаних результатів
Результати дослідження сприяють поліпшенню діагностики і прогнозування перебігу захворювань в осіб, що зазнали впливу чорнобильського аерозолю”, тому можуть використовуватися в клінічній практиці ЛОР-відділень для вдосконалення лікувально-діагностичної тактики щодо цих пацієнтів. Враховуючи патогенетичну спорідненість патологічних процесів у різних відділах дихальних шляхів, отримані дані інформативні для використання у роботі пульмонологічних відділень, особливо тих, де проходять обстеження і лікування учасники післяаварійних робіт в зоні ЧАЕС. Свідчення про особливості структурних порушень у СО носа пацієнтів-ліквідаторів є складовими методичних засад розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідізації (дисертант співавтор посібника з однойменною назвою, рекомендованого до широкого впровадження Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і МОЗ України). Отримані дані доцільні в педагогічному процесі кафедр гістології й ембріології, оториноларингології, патологічної анатомії, загальної біології та радіобіології вищих медичних і біологічних навчальних закладів, а також при підготовці екологічних патологів.
Особистий внесок здобувача
Дисертантом самостійно обґрунтована актуальність проведення дослідження, його мета, завдання, проаналізовано наукову літературу за темою дисертації. Особисто автором комплексно вивчені інтраопераційні матеріали СО носа, здійснено їх фотодокументування та статистична обробка. Самостійно проаналізовано результати всіх відгалужень наукового пошуку, написані й проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані її основні положення та висновки.
Автор щиро вдячна колегам з Інституту екологічної патології людини, організованої на його базі лабораторії ендоекології і техногенно-індукованої патології ІСПЕ НАН України, а також кафедри оториноларингології НМУ ім. О.О.Богомольця і Української військово-медичної академії за увагу до її досліджень, методичну та технічну допомогу.
Апробація результатів дисертації
Тема дисертації затверджена на засіданні РПК Патологічна анатомія” МОЗ й АМН України за участі наукових співробітників ІЕПЛ (протокол № 2 від 19 травня 2003 року). Робота апробована на сумісному засіданні наукових співробітників ІЕПЛ, лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології ІСПЕ НАН України й кафедри оториноларингології НМУ ім. О.О.Богомольця (протокол № 109 від 28 березня 2007 р).
Основні положення дисертації доповідались й обговорювались на VII Конгресі Асоціації патологів України (Івано-Франківськ, 2003), Х з’їзді оториноларингологів України (Судак, 2005), Республіканській школі патологів (Одеса, 2006), Міжнародній конференції Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы и стратегия их преодоления” (Київ, 2006), науковій конференції, присвяченій 15-річчю створення Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України (Київ, 2006); Китайсько-Українському військово-медичному форумі по ліквідації наслідків радіаційної аварії (Пекін, 2006); на наукових семінарах і конференціях ІЕПЛ (Київ, 2003-2007) та семінарах лабораторії ендоекології і техногенно-індукованої патології ІCПЕ НАН України (2005-2007).
Публікації

Основні положення дисертації викладені в 34 опублікованих роботах: 2колективних монографіях і 2 посібниках, 12статтях у наукових журналах, 6 у збірниках, 5 в матеріалах і тезах конференцій, 5 методичних рекомендаціях та одному інформаційному листі. У фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, опубліковано 27 робіт.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної наукової задачі визначення морфологічних особливостей регенерації слизової оболонки носа в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, хворих на хронічний риніт, для верифікації індукованих змін, а також оптимізації діагностичної, лікувальної й експертної тактики.
2. Встановлено більшу вираженість, порівняно з пацієнтами-неліквідаторами, альтеративних змін у слизовій оболонці носової порожнини ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, що документоване відповідними якісними (редукція війок війчастих клітин, структурні свідчення порушень виведення секрету келихоподібними клітинами) та кількісними (тенденція до зменшення відкладання глікогену у війчастих клітинах) показниками.
3. Доведена частіша, порівняно з нозологічним контролем, присутність патологічної регенерації епітелію слизової оболонки носа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (плоскоклітинної і перехідноклітинної метаплазій та утворення фіброваскулярних стеблинок у 9; 2 і 3,5 рази відповідно). Трансформованість регенераційних та інтенсифікація інволюційних процесів у слизовій оболонці носа пацієнтів-ліквідаторів свідчить про порушення генетично детермінованих механізмів регенерації з ураженням камбіальних елементів, що, зокрема, документоване появою мікст-клітин.
4. Визначено, що у хворих на хронічний риніт ліквідаторів причинами змін секреції залоз слизової оболонки носа є порушення її трофіки із-за більше вираженої, ніж у нозологічному контролі, патології нервових волокон (розшарування мієлінових оболонок, накопичення мієліноїдів, набряк осьових циліндрів та клітин Шванна, склероз ендоневрію) і мікросудин (набухання ендотелію, відсутність фенестр, обтурація капілярів); утруднення виведення секрету через дистрофію міоепітеліальних клітин і зменшення вдвічі кількості клітин, багатих на мітохондрії, та зниження регенерації епітелію залоз внаслідок зменшення представництва молодих” залоз. Доведено наявність ліпідної складової секрету залоз слизової оболонки носа, що суттєве для розповсюдження її ліпідозу у хворих на хронічний риніт ліквідаторів.
5. Простежена значна зумовленість дисрегенерації епітелію слизової оболонки носа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС патологією судин, де спостерігається почастішання удвічі, відносно нозологічного контролю, виразної мультиплікації базальних мембран, а також порушення репараційної регенерації ендотелію мікросудин та імовірне перепрограмування гладких м’язових клітин стінок печеристих судин із скоротливого на синтетичний фенотип.
6. Особливості регенерації слизової оболонки носової порожнини пацієнтів-ліквідаторів пов’язані з гіпореактивним перебігом запалення, зокрема дисбалансом біогенних амінів із-за зменшення удвічі, щодо контрольних показників, кількості аміноцитів. На тлі недостатності запальної та імунної відповідей встановлене зростання у два рази виявлення амілоїдобластів (похідних фібробластів, серозних клітин залоз та епітеліоцитів з ділянок метаплазій) і розповсюдження амілоїдозу з подальшою хронізацією патології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алешин Б.В. Проблема нейроэндокринных клеток и гипотезы диффузной эндокринной системы” // Успехи совр. биол. 1984. Т. 98, №1(4). С. 116133.
2. Аматуни В.Т., Егоян А.К, Нариманов М.З. Тучноклеточный механизм патогенеза бронхиальной астмы и перекисное окисление липидов // Тер. арх. 1989. Т. 61, №3. С. 3437.
3. Анестияди М.Я., Андриеш В.Н. Морфофункциональная характеристика и иммунологические аспекты клеточных элементов кровеносных сосудов // Функционально-морфологические аспекты патологических состояний. Кишинев: Штиинца, 1982. С. 104114.
4. Антонов В.П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье. К.: Знание, 1989. 112 с.
5. Бабаева А.Г. Регенерация и система иммуногенеза. М.: Медицина, 1985. 112 с.
6. Балмасова И.П., Кветной И.М., Смородинов А.В. Эндокринная функция апудоцитов иммунокомпетентных органов при некоторых формах иммунного ответа // Бюлл. экспер. биол. 1983. Т. 96, №6. С. 7880.
7. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекисное окисление и радиация / Отв. ред. Д.М. Гродзинский Киев: Наукова думка, 1991. 256 с.
8. Бардов В.Г., Сучков Б.П. Состояние окружающей среды и уровень здоровья населения Украины до и после аварии на Чернобыльской АЭС // Гигиена и санитария. 1997. №3. С. 2225.
9. Барышевская Л.А. Апудоциты миндалин и их патогенетическая роль при хроническом тонзиллите: Автореф дис. канд. мед. наук. Самара, 1997. 31 с.
10.Батыршин Т.Р. Состояние нервного аппарата слизистой оболочки нижних носовых раковин у больных с вазомоторным ринитом // Российская ринология. 2001. №3. С. 1416.
11.Беклемишев Н.Д. Иммунопатология и иммунорегуляция (при инфекциях, инвазиях, аллергии). М.: Медицина, 1986. 256 с.
12.Биомолекулярные маркеры рака легкого / Е.А. Коган, К. Хавеманн, Г. Жак и др. // Национальный конгресс по болезням органов дыхания. М., 1996. С.239.
13.Блинова С.А. Распределение аргирофильных клеток в легких плодов человека // Арх. анат., гист. и эмбр. 1987. №4. С. 7478.
14.Блинова С.А. Эндокринные клетки APUD-системы в органах дыхания человека // Арх. анат., гист. и эмбр. 1987. №6. С. 6973.
15.Блинова С.А. Морфофункциональная характеристика нейроэпителиальных телец в органах дыхания // Арх. анат., гист. и эмбр. 1988. №6. С.8589.
16.Блинова С.А. Эндокринные клетки АPUD-системы в легких человека. (Электронно-микроскопическая характеристика) // Арх. анат., гист. и эмбр. 1989. №2. С. 5559.
17.Богданова Т.И. Рак щитовидной железы у детей и подростков Украины и его морфологическая характеристика после аварии на Чернобыльской АЭС: Автореф. дис. д-ра биол. наук. К., 1996. 48 с.
18.Бойко Н.В., Панченко С.Н. Роль папилломавирусной инфекции в возникновении носовых кровотечений // Российская ринология. 2001. №3. С. 913.
19.Бойков А.К., Бойкова С.П., Тарасова Л.Б. Ультраструктура компонентов эпителия трахеобронхиального дерева // Архив патол. 1989. Т. 51, №2. С.8589.
20.Болтова Л.С. Рак легені і бронхіальний епітелій (цитоморфологічні, цитометричні, цитогенетичні та гістологічні дослідження): Автореф. дис. ... д-pa мед. наук: 14.00.14 / HAH України. Ін-т експерімент. патології, онкології та радіобіології ім. Р.Е. Кавецького. К., 1994. 40 с.
21.Бонашевская Т.И. О барьерной функции слизистой оболочки носа при воздействии атмосферных загрязнений // Гигиена и санитария. 1975. №9. С.1417.
22.Бочков И.А. Носоглоточные микроорганизмы антагонисты менингококков // Журнал микробиологии. 1985. №11. С. 8186.
23.Бугаенко В.В., Моисеенко О.И., Евтушенко А.В. Распространенность сердечно-сосудистых заболеваний среди лиц, проживающих в контролируемой зоне // Чернобыль и здоровье людей: Тез.докл. К., 1993. С. 43.
24.Бузунов В.А., Лихтарев И.А. Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 1: Эпидемиология медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Киев: МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. 125 с.
25.Бурдаков В.А., Киршин В.А., Антоненко А.Е. Радиобиологический справочник. Мн.: Ураджай, 1992. 336 с.
26.Бурлакова Е.Б. Роль липидов в процессе передачи информации в клетке // Биохимия липидов и их роль в обмене веществ. М.: Наука, 1981. С. 2324.
27.Быков В.Л. Секреторные механизмы и секреторные продукты тучных клеток // Морфология. 1999. Т. 115, №2. С. 6472.
28.Быков В.Л. Развитие и гетерогенность тучных клеток // Морфология. 2000. №2. С. 8692.
29.Быкова В.П. Динамика катарального воспаления (На основе морфологического изучения хронических ринитов и риносинуситов): Автореф. дис. д-ра мед. наук. М., 1975. 32 с.
30.Быкова В.П. Морфологические и иммунологические аспекты патогенеза полипов носа // Российская ринология. 1998. №2. С. 1718.
31.Быкова В.П., Лопатин А.С., Пискунов Г.З., Сатдыкова Г.П. Ультраструктурная характеристика покровного эпителия слизистой оболочки носа при хронических риносинуситах // Российская ринология. 1996. №23. С. 4344.
32.Быховский А.В., Зараев О.Н. Горячие частицы при технических испытаниях атомной энергии. М.: Атомиздат, 1974. 256 с.
33.Ващенко Е.А. Функциональное состояние вегетативной нервной системы лиц, подвергшихся воздействию неблагоприятных факторов аварии на ЧАЭС // Чернобыль и здоровье людей: Тез. докл. К., 1993. С. 57.
34.Вельтищев Ю.Е., Юрьева Э.А., Воздвиженская Е.С. Биологически активные метаболиты мембранных глицерофосфолипидов в норме и при патологии // Вопр. мед. химии. 1987. №2. С. 29.
35.Виноградов В.В., Воробьева Н.Ф. Тучные клетки (генез, структура, функции). Новосибирск, 1973. 256 с.
36.Владимиров В.Г. Биологические эффекты при внешнем воздействии малых доз ионизирующих излучений // Воен.-мед. жур. 1988. №4. С. 4446.
37.Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. 252 с.
38.Власов П.А., Квачева Ю.Е. Патоморфологическое исследование легочных инфекционных осложнений острой лучевой болезни у лиц, погибших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Пульмонология. 1993. №4. С. 2326.
39.Власов П.А., Квачева Ю.Е. Патоморфология легочных инфекционных осложнений острой лучевой болезни (по материалам аутопсий лиц, погибших в результате аварии на Чернобыльской АЭС) // Тер. архив. 1996. №3. С. 2326.
40.Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Петровская И.А., Мусий М.Я. Нарушения иммунитета и синдром повышенной утомляемости у жителей г.Киева // Врачеб. дело. 1991. №11. С. 1417.
41.Волков О.Р., Трофименко Н.П., Зайцев Ю.Г. Патологические изменения слизистой оболочки носа и миндалин у рабочих промышленных предприятий, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующего излучения // Журн. ушн., нос. и горл. болезней. 1992. №1. С.79.
42.Воробьев Е.И., Бессонов Н.Н., Степанов Р.П. Очерки радиационной кардиологии. М.: Атомиздат, 1978. 203 с.
43.Воробьев В.И., Степанов Р.П. Ионизирующее излучение и кровеносные сосуды. М.: Энергоатомиздат, 1985. 296 с.
44.Воскресенский О.Н., Жутаев И.А., Бобырев В.Н., Безуглый Ю.В. Антиоксидантная система, онтогенез и старение (обзор) // Вопр. мед. химии. 1982. Т. 28, №1. С. 1427.
45.Воспаление. Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М.: Медицина, 1995. 640 с.
46.Выренкова Н.Ю., Фараджева Н.А. Мукоцилиарная траспортная функция легких при хроническом бронхите и радионуклидные методы ее исследования // Мед. радиология. 1989. №11. С. 1621.
47.Герасин В.А., Паламарчук Г.Ф., Кизела А.П. Определение тучных клеток в бронхоальвеолярном содержимом при некоторых заболеваниях легких // Тер. арх. 1989. Т. 61, №12. С. 6062.
48.Гилберт С. Биология развития: В 3 т.: Пер. с англ. М.: Мир, 1995. Т. 3. 352 с.
49.Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. 960 с.
50.Гистология: Учебник / Ю.И. Афанасьев, Н.А. Юрина, Е.Ф. Котовский; Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. М.: Медицина, 1999. 744 с.
51.Гладуш Ю.И., Розенфельд Л.Г., Калиновская Л.П. Морфолого-гистохимическое исследование слизистой оболочки околоносовых пазух у животных при воспалении на фоне внешнего γ-облучения // Журн. вушн. носов. и горл. хвороб. 1999. №6. С. 915.
52.Гордон Д.С., Гунин А.Г. Локализация гистамина в структурах матки // Арх. анат., гист. и эмбр. 1988. №12. С. 6668.
53.Гофман В.Р., Поваров Ю.В. Поражение верхних дыхательных путей у лиц, участвующих в ликвидации аварии на ЧАЭС // Актуальные проблемы оториноларингологии: Тез. докл. Киев, 1993. С. 87.
54.Григорьев Ю.К., Белков С.А. Изменение иммунологического статуса у военнослужащих, участвующих в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы // Воен.-мед. журнал. 1993. №11. С. 911.
55.Гробова О.М., Черников В.П. Присутствие Cs-137 в ткани опухоли легких ликвидатора последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Тер. архив. 1996. №3. С. 2630.
56.Гробова О.М., Чучалин А.Г., Черников В.П. Цитологическая, ультраструктурная характеристика и рентгеноспектральный микроанализ бронхоальвеолярных смывов ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС в отдаленные сроки // Пульмонология. 1993. №4. С. 5155.
57.Губский В.И., Митряева Н.А., Ишханова М.А., Бакей Т.С. Характеристика некоторых адаптивных регуляторных систем у ликвидаторов в разные сроки после аварии на ЧАЭС // Чернобыль и здоровье людей: Тез. докл. К., 1993. С. 89.
58.Гунин А.Г., Гордон Д.С. Принадлежность гранулярных биогенные амины содержащих клеток эндометрия крыс к системе мононуклеарных фагоцитов // Арх. анат., гист. и эмбр. 1990. №1. С. 6870.
59.Гурина О.Ю., Куприянов В.В., Миронов А.А., Миронов В.А. Механизмы неоваскулогенеза и его регуляция во взрослом организме // Арх. анат., гист. и эмбриол. 1985. №1. С. 924.
60.Гусев В.А., Панченко Л.Ф. Супероксидній радикал и супероксиддисмутаза в свободнорадикальной теории старения (Обзор) // Вопр. мед. химии. 1982. Т. 29, №4. С. 825.
61.Дайняк Л.Б. Вазомоторный ринит. М., 1966. 169 с.
62.Данилова А.Б., Окулов В.Б., Данилов А.О. Реакция эндотелия на воздействие химиотерапевтических препаратов и иммуномодуляторов // Гематология и трансфузиология. 1998. Т. 43, №5. С. 1923.
63.Даценко А.В., Шиходыров В.В. Способ оценки содержания биогенных аминов в тканевых базофилах на гистологических препаратах // Арх. анат., гист. и эмбр. 1986. №8. С.8082.
64.Дегтярьова Л.В. Пептична виразка дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: структурні прояви патоморфозу, особливості морфогенезу, прогностичні аспекти: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.03.02 / Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. Львів, 2003. 36с.
65.Дегтярьова Л.В., Терещенко В.П., Піщиков В.А. Патоморфоз пептичної виразки дванадцятипалої кишки у потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС. К.: МВЦ Медінформ”, 2004. 368 с.
66.Драгомирецкий В.Д. Острые и хронические риниты // Журнал ушн., носов. и горл. болезней. 1989. №4. С. 2327.
67.Есипов А.Л. О наличии в кавернозных телах носовых раковин человека артерий типа улитковых // Морфогенез кровеносной и лимфатической систем, лимфоидной и соединительной тканей в норме и эксперименте. Пермь, 1981. С.1719.
68.Есипов А.Л. О природе кавернозных тел носовых раковин // Арх. анат., гис. и эмбр. 1982. №8. С. 68 71.
69.Есипов А.Л. Изменение кавернозных тел носовых раковин при гипертрофическом рините // Вестник оториноларингологии. 1983. №6. С.2933.
70.Жога В.Д., Микробная флора зева и динамика иммунологических реакций при острых респираторных заболеваниях у детей // Журнал микробиологии. 1981. №6. С. 113117.
71.Журавлев А.И. Развитие идей Б.Н. Тарусова о роли цепных процессов в биологии // Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологии. М.: Наука, 1982. С. 337.
72.Захарова Г.П., Ильинская Е.В. Ультраструктура слизистой оболочки носа и околоносовых пазух у больных хроническим полипозным риносинуситом // Вестник оториноларингологии. 2000. №3. С. 4042.
73.Захарова Г.П., Шабалин В.В., Ланцов А.А. Современные методы оценки нарушений мукоцилиарного транспорта в диагностике хронических риносинуситов // Вестник оториноларингологии. 1998. №4. С. 5356.
74.Зозуля И.С. Факторы риска преждевременного старения // Ускоренное старение, связь с возрастной патологией: Тез. докл. К., 1992. С. 69.
75.Иванов Е.И., Куршакова Н.Н., Соловьев А.И. Радиационный рак легкого. М.: Медицина, 1990. 221с.
76.Иванов Ю.В. К вопросу о влиянии ионизирующей радиации на репродуктивную способность эндотелия кровеносных сосудов // Радиобиология. 1970. Т. 10, №1. С. 124126.
77.Ильин Б.Н. О вреде и полезности малых уровней ионизирующей радиации // Всесоюзн. конф. по действию малых доз ионизирующей радиации: Тез. докл. К.: Наукова думка, 1984. С. 11.
78.Ильин Б.Н., Борисова В.В., Ветух В.А. Отдаленные биологические эффекты комбинированного действия радионуклидов различной тропности. М.: Энергоатомиздат, 1991. 161 с.
79.Ильин Л.А., Балонов М.И., Булдаков Л.А. Экологические особенности и медико-биологические последствия аварии на ЧАЭС // Мед. радиол. 1989. Т. 11. С. 5981.
80.Ильинская Е.В., Захарова Г.П. Особенности ультраструктуры эпителия слизистой оболочки верхнечелюстных пазух при хроническом полипозном и полипозно-гнойном риносинусите // Российская ринология. 2001. №4. С. 813.
81.Ильинская Е.В., Захарова Г.П. Морфофункциональные особенности собственного слоя слизистой оболочки верхнечелюстных пазух при хроническом полипозном и полипозно-гнойном риносинусите // Российская ринология. 2002. №1. С. 1114.
82.Казимірко Н.М. Вегетативна нервова система та регуляція слизової оболонки порожнини носа, новколоносових пазух і середнього вуха в нормі та при патології // Журн. ушн., носов. и горл. бол. 1995. №1. С. 7177.
83.Карлсон Б.М. Регенерация. М.: Наука, 1986. 296 с.
84.Карпфель З., Драшил В. Биологическое действие малых доз излучения: проблемы и перспективы // Рабочее совещание по генетическому действию корпускулярного излучения: Труды. Дубна, 1989. С. 814.
85.Кветной И.М. APUD-система (структурно-функциональная организация, биологическое значение в норме и патологии) // Успехи физиол. наук. 1987. Т.18, № 1. С. 84102.
86.Кветной И.М. Радиационая патоморфология АПУД-системы // Мед. радиол. 1987. №9. С. 2426.
87.Кветной И.М., Кветная Т.В., Ряднова И.Ю., Фурсов Б.Б., Эрнандес-Яго Х., Блеса Х.Р. Экспрессия β-амилоида и ТАУ-протеина в тучных клетках при болезни Альцгеймера // Архив патол. 2003. №1. С. 3639.
88.Кветной И.М., Южаков В.В. Апудоциты и тучные клетки желудочно-кишечного тракта: иммунногистохимическая и ультраструктурная идентификация // Архив патол. 1987. Т. 49, №7. С. 7780.
89.Клемпарская Н.Н., Шальнова Г.А. Аутофлора как индикатор радиационного поражения организма. М.: Медицина, 1976. 207 с.
90.Клиническая иммунология: Руководство для врачей / Под ред. Е.ИСоколова. М.: Медицина, 1998. 272 с.
91.Коваленко А.Н., Логановский К.Н. Синдром хронической усталости и метаболический синдромХ у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы мембранная патология? // Український медичний часопис. 2001. Т. 26, №6. С. 7081.
92.Коган Е. А. Рак легкого, индуцированный радионуклидами // Патология органов дыхания у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. М.: ГРАНТЪ, 1998. С. 190235.
93.Коган Е.А., Мазуренко Н.Н., Юшков П.В. Иммуногистохимия клеточных онкогенов при предраке и раке легкого // Архив патол. 1990. №8. С. 312.
94.Коган Е.А., ШтабскийА.Б., Секалова С.М. Экспрессия и коэкспрессия клеточных онкогенов в ходе опухолевой прогрессии в нейроэндокринных опухолях легких // Архив патол. 1994. №4. С.4449.
95.Козлова Т.Г. Порушення слизової секреції в шлунку та дванадцятипалій кишці у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи: патоморфологічна характеристика: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.03.02 / Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. Львів, 2004. 20 с.
96.Комисаренко С.В., Зак К.П., Мельников О.Ф. Радиация и иммунитет человека. К.: Наукова думка, 1994. 112 с.
97.Кошурникова Н.А., Лемберг В.К., Любчанский Э.Р. Отдаленные последствия лучевых поражений. М.: Атомиздат, 1987. 305 с.
98.Краткая медицинская энциклопедия. В 2-х томах / Под ред. акад. В.И.Покровского. М.: НПО Медицинкая энциклопедия”, Крон-Пресс”, 1994. Т.1. 608 с.).
99.Критерії морфологічної діагностики патології, пов’язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи (методичні рекомедації) / В.П. Терещенко, Л.В. Дегтярьова, Т.П. Сегеда, В.А. Піщиков и др. К., 2006. 38 с.
100. Крячок И.В. Структурные изменения бронхов у лиц, подвергшихся радиационному воздействию: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.03.02. К., 1992. 17 с.
101. Крячок И.В., Сегеда Т.П., Сушко В.А. Особенности структурных альтераций бронхиальной стенки при ее хроническом воспалении у людей, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Акт. проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. К., 1992. С. 121.
102. Крячок И.В., Сушко В.А., Швайко Л.И., Сегеда Т.П. Гистохимическая и ультраструктурная характеристика плоскоклеточной метаплазии покровного эпителия бронхов у лиц, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Науч.-практ. конф. Чернобыль и здоровье людей”: Тез. докл. Ч. 1. К., 1993. С. 168.
103. Кузин А.М. Проблема малых доз в радиобиологии в свете структурно-метаболической теории // Всесоюзн. конф. по действию малых доз ионизирующей радиации: Тез. докл. К.: Наукова думка, 1984. С. 1719.
104. Кузин А.М. Проблема малых доз и идеи гормезиса в радиобиологии // Радиобиол. 1991. Т. 31, №1. С. 1621.
105. Куприянов В.В, Караганов Я.Л., Козлов В.И. Микроциркуляторное русло. М., Медицина, 1975. 216 с.
106. Кутьков В.А., Муравьев Ю.Б., Арефьева З.С., Камарицкая О.И. "Горячие частицы" взгляд спустя семь лет после аварии на Чернобыльской АЭС // Пульмонология. 1993. №4. С. 1019.
107. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1990. 352 с.
108. Ланкин В.З., Тихадзе А.К., Ракита Д.Р., Помайнецкий В.Д., Вихерт А.М. Влияние α-токоферола на супероксиддисмутазную и глутатионлипопероксидазную активность цитозоля и митохондрий печени мышей // Биохимия. 1983. Т. 48, №9. С. 15551559.
109. Лашков В.Ф. Рецепторные аппараты бронхиол и легочных альвеол // Арх. анат., гист. и эмбр. 1981. №7. С. 1119.
110. Лебкова Н.П. Ультраструктурные изменения в кровеносных капиллярах миокарда крыс при локальном облучении области сердца // Архив патол. 1976. Т. 38, №1. С. 3341.
111. Левицька С.А., Сидорчук І.Й., Павлуник К.І., Попко Й.М., ПлаксивийО.Г. Загальна функціональна активність вегетативної нервової системи у хворих на хронічний гнійний гайморит в стадії загострення // Тр. IX з’їзду отоларингологів України. Київ, 2000. С. 87.
112. Ленинджер А. Биохимия. Молекулярные основы структуры и функций клетки. М.: Мир, 1976. 960 с.
113. Лилли Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия. Пер. с англ. М., 1969. 646 с.
114. Лисочкин В.Т., Яблонский П.К., Шафировский Б.Б. Ультраструктура мерцательного эпителия больных при синдроме Зиверта-Картагенера, бронхоэктазиях и кистозной гипоплазии легких // Архив патол. 1989. №10. С. 1018.
115. Лисяный Н.И., Маркова О.В., Гнедкова И.А. Изменения в иммунном статусе людей, подвергшихся действию малых доз радиации // Актуал. вопр. аллергол. и иммунол. Ашгабад, 1991. С. 9798.
116. Литвина М.М., Никонова М.Ф., Ярилин А.А. Состояние классического и альтернативного путей активации Т-лимфоцитов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Радиобиология. Радиоэкология. 1994. Т.34, №45. С. 598602.
117. Лопунова Ж.К. О распределении тучных клеток с разными видами гистохимической характеристики вблизи генетически разнородных эпителиев // Арх. анат., гист. и эмбр. 1981. №4. С. 6167.
118. Лопунова Ж.К. Характеристика тканевых базофилов, ассоциированных со структурами общей иммунной системы слизистых оболочек // Арх. анат., гист. и эмбр. 1991. №2. С. 4851.
119. Лопунова Ж.К., Гордон Д.С. Возможные причины гетерогенности гистохимических свойств тканевых базофилов // Арх. анат., гист. и эмбр., 1986. №12. С. 7881.
120. Лупырь А.В., Губина-Вакулик Г.И. О механизме появления полипов носа и их развитии // Ринологія. 2003. №2. С. 1821.
121. Лушников Е.Ф. Десятилетие после Чернобыля: последствия аварии и актуальные проблемы радиационной патологии // Архив патол. 1997. Т.59, №4. С. 42 46.
122. Любовцева Л.А., Гордон Д.С. Люминесцентно-гистохимический анализ гистаминсодержащих клеток тимусной дольки // Арх. анат., гист. и эмбр. 1988. №11. С. 6164.
123. Малюк В.И. Физиологическая регенерация сосудистой стенки. К.: Наукова думка, 1970. 243 с.
124. Маньковский Н.Б., Минц А.Я., Карабань И.Н., Бачинская Н.Ю. Ускоренное старение и ранний церебральный атеросклероз // Ускоренное старение, связь с возрастной патологией: Тез. докл. К., 1992. С. 104.
125. Марачева А.В., Татарский А.Р. Патология органов дыхания у лиц, участвовавших в ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС // Тер. арх. 1996. Т. 68, №3. С. 812.
126. Медуницин Н.В., Литвинов В.И., Мороз А.М. Медиаторы клеточного иммунитета и межклеточного взаимодействия. М.: Медицина, 1980 112 с.
127. Межклеточные взаимодействия при повреждении и регенерации сосудистого эндотелия / М.Д.Рехтер, С.Л.Вялов, Г.М.Алиев, О.А.Саланина // Актуальные проблемы профилактики, диагностики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний, М., 1986. С. 21.
128. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники. М.: Медицина, 1969. 423 с.
129. Метаплазия тканей / Ред. М.С. Мицкевич, О.Г. Строва, В.И. Миташов. М.: Наука, 1970. 198 с.
130. Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації (Посібник) / В.П.Терещенко, Л.В.Дегтярьова, Т.П.Сегеда, О.М.Іванова та ін.; За ред. В.П.Терещенко К.: Мединформ, 2005. 156 с.
131. Мецлер Д. Биохимия. Химические реакции в живой клетке. В 3-х т. М.: Мир, 1980. Т. 1. 408 с.
132. Микроскопическая техника: Руководство / Под ред. Д.С.Саркисова, Ю.Л.Петрова. М.: Медицина, 1996. 544 с.
133. Митин Ю.В., Михайловский Д.О., Южаков В.В., Поканай Н.С. Гистохимическая идентификация апудоцитов слизистой оболочки полости носа и их функциональное состояние при вазомоторном рините // APUD-система: достижения и перспективы изучения в онкорадиологии и патологии. Обнинск, НИИМРАМН СССР, 1988. С. 109113.
134. Михайловский Д.О. Нейровегетативная форма вазомоторного ринита (вопросы пат