САЙТ ЯК ЖАНР ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі персональних сайтів учених)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ
Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка

на правах рукопису

Матвєєва Світлана Анатоліївна
УДК 81'1:004.738.5

САЙТ ЯК ЖАНР ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ
(на матеріалі персональних сайтів учених)

Спеціальність: 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Зайцева Ірина Павлівна
доктор філологічних наук (РФ), доцент

Луганськ 2006

З М І С Т

ВСТУП

С. 3

РОЗДІЛ I
Проблема мовленнєвого жанру в Інтернет-комунікації

1.1.

Інтернет як специфічний комунікативний простір

С. 17

1.2.

Структура процесу спілкування в Інтернет-комунікації

С. 25

1.3.

Текст vs дискурс як форми реалізації процесу спілкування в Інтернет-комунікації

С. 38

1.4.

Жанрова панорама сучасної Інтернет-комунікації

С. 47

Висновки до розділу 1

С. 57

РОЗДІЛ II
Жанроутворювальні параметри сайту

2.1.

Персональний сайт як спосіб презентації особистості

С. 59

2.2.

Композиційна структура персонального сайту

С. 71

2.3.

Компоненти сайту, що забезпечують ефективність інтерактивної взаємодії

2.3.1.

Композиційно-тематичні елементи сайту в аспекті комунікативної спрямованості

С. 94

2.3.2.

Індивідуально-авторські способи та прийоми актуалізації комунікативної визначеності сайту

С. 122

2.4.

Сайт як різновид креолізованого тексту

С. 145

2.5.

Синкретизм сайту та формування норми жанру

С. 154

Висновки до розділу 2

С. 164

ВИСНОВКИ

С. 167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

С. 172

ДОДАТОК 1

С. 198

ДОДАТОК 2

С. 199

ДОДАТОК 3

С. 205

В С Т У П

Інформаційний і культурний вибух останніх років, розвиток нових інформаційних технологій, а також нові соціальні умови, що визначили вступ суспільства кінця ХХ століття до нової інформаційної стадії, привели до активізації та динамізації певних процесів у різних галузях життя й діяльності людини, зокрема й у комунікативно-мовленнєвій сфері. Ці зміни, у першу чергу, визначили злам і трансформацію не тільки процесів обміну інформацією в цілому, але й міжособистісної (переважно мовленнєвої) комунікації як однієї з основних її форм. Найбільш значущим наслідком подібної трансформації став перехід суспільства до нового етапу розвитку соціальної комунікації комп'ютерного, або електронного, за якого зберігання, оброблення й передачі інформації найбільш повно та адекватно виконуються технічними засобами.
Одним із найяскравіших утілень результатів процесу інформатизації та ролі соціальної комунікації, що все зростає, став активний розвиток і поширення глобальної інформаційної мережі Інтернет[2]. Інтернет глобальна комп'ютерна інформаційна мережа, що перетворилась останнім часом на один із найбільш важливих і значних факторів розвитку соціального, економічного, культурного, політичного життя суспільства. Надзвичайно широке розповсюдження культури Інтернету, проникнення її в усі сфери життя вимагає детального вивчення цього феномена, а також розуміння його ролі в різних галузях комунікативної взаємодії. За останні роки Інтернет трансформувався з виключно інформаційного середовища в комунікативно-інформаційне, надавши тим самим практично необмежені можливості для міжособистісного, міжкультурного спілкування в цій сфері, розширивши діапазон ознак і відкривши додаткові виміри людського спілкування в принципі. При цьому вже сьогодні очевидно, що процес спілкування в Інтернеті має низку відмітних особливостей, що спричинило формування деяких специфічних принципів організації Інтернет-комунікації, а також обумовило поширення в цій комунікативній сфері унікальних за своєю природою та функціонуванням жанрових форм.
У спілкуванні, яке відбувається через комп’ютер, провідна роль зберігається за вербальною комунікацією. Водночас таке спілкування не завжди підпорядковується закономірностям, що збігаються із законами організації мовленнєвої взаємодії, оскільки процес комунікації в Інтернеті має такі характерні риси, як невизначеність, нечітка локалізація, а нерідко розірваність у просторі й у часі. У зв'язку з такою специфікою можна твердити про нові тенденції в організації текстів[3], що втілюють таку форму комунікації, однією з яких є зміна співвідношення вербальних і невербальних засобів передачі інформації, що веде, зокрема, до очевидного розширення можливостей більш значимого впливу невербальних засобів на змістоутворювання в межах тексту.
Однією з важливих проблем сучасного дослідження Інтернет-комунікації з позицій мовознавства є питання належності ресурсів Інтернету до тих або інших комунікативних жанрів. У лінгвістичних працях останнього часу почасти відображений інтерес дослідників до жанрової панорами Інтернет-комунікації, запропонована низка жанрових типологій у цій комунікативній сфері, до яких деякі вчені відносять і сайт (О.В.Булдакова, В.П.Захаров [247], Л.А.Капанадзе [75]).
Сьогодні сайт є одним з найбільш розповсюджених Інтернет-комунікативних жанрів, що активно еволюціонує та зазнає постійних трансформацій. На цю особливість уже звернули увагу деякі дослідники, що знайшло відображення в працях, здебільшого пов’язаних з проблемами пошуку засобів оптимізації інтерфейсу, системи навігації, гіпертекстового устрою сайту, питаннями пошукового маркетингу тощо. (E.Wynn, J.E.Katz [213], P.J.Lynch, S.Horton [199], A.Iyengar, J.Challenger, D.Dias, P.Dantzig [196], J.Nielsen [204; 205] та ін.). Однак, за нашим даними, сайт ще не був предметом спеціального дослідження з комунікативно-лінгвістичних позицій, тобто не розглядався як комплексний комунікативно-мовленнєвий феномен в аспекті лінгвістики тексту, прагмалінгвістики, соціолінгвістики, теорії та практики мовленнєвої комунікації (комунікативної лінгвістики), що насамперед зумовлює актуальність дослідження.
Актуальним є й питання створення типології сайтів, що врахує максимально повний на сьогодні комплекс характеристик цього феномена. Попри очевидності того, що сайти відображають різні сторони діяльності та сфери життя людей а, отже, співвідносяться з різними комунікативно-функціональними різновидами мови, на сьогодні ще не вироблена єдина класифікація сайтів, яка могла б адекватно відбити своєрідність цього жанру Інтернет-комунікації, об'єднавши принципово значимі його характеристики. Необхідність такої класифікації визначається, зокрема, тим, що автори більшості існуючих на сьогодні жанрових систем Інтернет-комунікації визнають персональний сайт як особливий жанр спілкування в Інтернет-просторі (Т.С.Старова, О.В.Могильов [268], A.Dillon, B.A.Gushrowski [190], N.Döring [271]).
Очевидно, що комунікативно-мовленнєві характеристики сайту як будь-якого живого явища, що постійно розвивається демонструють незвично широкий діапазон різного роду виявів, які ледве підлягають нормативному осмисленню з позицій лінгвістики зокрема з точки зору кодифікації та нормативності. Це, передусім, визначається практично відсутністю яких-небудь обмежень для авторів сайтів за особистісними (професійними, віковими тощо) параметрами. Водночас, як видається, справедливо припустити, що ті чи інші тенденції нормалізації (зокрема, формування комунікативно-мовленнєвих, комунікативно-стилістичних норм у межах певного жанру) в Інтернет-комунікації все-таки є, оскільки саме дія норм загальноприйнятих, усталених способів використання мовних одиниць перш за все забезпечує в процесі комунікації ефективність результату.
У цьому випадку слід також стверджувати, що найбільш виразно тенденції нормалізації будуть виявлятися насамперед у тій частині Інтернет-простору, де реалізується наукове спілкування, оскільки науковий стиль, що знаходить втілення в Інтернет-дискурсі, ймовірно, деякою мірою збереже властивий йому в традиційній мовленнєвій комунікації (більш виражений, ніж в інших функціональних різновидах мови) нормативний характер, але в той же час, вбере в себе й ряд специфічних засобів.
Дослідженню функціонального різновиду літературної мови, що обслуговує професійне наукове спілкування, у лінгвістичній науці завжди приділялася велика увага науковий дискурс є об'єктом різного роду гуманітарних досліджень протягом багатьох років. Мовленнєві твори, які втілюють науковий стиль, як ніякі інші, мають набір лінгвістичних ознак, що здебільшого підлягають уніфікації. Однак досить тривалий час при вивченні властивостей наукового стилю предметом дослідження були в основному формальні одиниці мови, способи їхнього відбору й організації; галузь же екстралінгвістичного існування цього функціонального різновиду мови обмежувалася переважно її основними функціями: спілкування, повідомлення, вплив; крім того, до поля дослідницької уваги потрапляли, в основному, тексти наукового стилю в писемній формі (М.П.Сенкевич [142], І.Колєгаєва [84], Н.В.Зелінська [67; 68], Н.Ф.Непийвода [113], В.О.Салімовський [137; 138], М.П.Котюрова [91], Л.В.Красильникова [92]).
З’явлення Інтернету досить суттєво трансформувало як характер наукової комунікації, так і підходи до вивчення текстів наукового стилю. Сама сутність Інтернет-комунікації (комп'ютерної, віртуальної, електронної комунікації[4]) визначила нові компоненти й характеристики такого роду спілкування: здійснення процесу комунікації через комп'ютерний канал зв'язку, конструювання взаємодії з віртуальним співрозмовником, можливість формування нового відкритого (не обмеженого рамками соціальних систем і культур) суспільства тощо. Нова сфера існування та функціонування наукового дискурсу викликала нові форми й жанри наукової комунікації, до числа яких належить і сайт. Як гнучка, відкрита змінам та оновленням система, сайт відкриває авторові широкі можливості для вияву не тільки наукової манери, але й індивідуального, творчого в його особистості, що принципово відрізняє жанр сайту від всіх інших наукових жанрів, які реалізовані в традиційному науковому спілкуванні. В умовах Інтернет-комунікації автор сайту й виявляє себе як текст, і водночас ототожнюється з текстом свого сайту, оскільки далеко не завжди Інтернет-комунікація приводить надалі до реального спілкування партнерів найчастіше автор позбавлений яких-небудь можливостей презентувати себе (зовнішньо, у поведінці тощо), окрім як у тексті, ним створеному.
Традиційна жанрова класифікація наукового стилю безперечно має продовження в текстах, представлених в Інтернеті, що мають специфічні особливості, які породжені особливим середовищем функціонування. При цьому основний обсяг наукової інформації й більшість текстів зосереджена в Інтернеті на сайтах.
Структура сучасного сайту значною мірою підпорядкована вже сформованим законам побудови й організації мовного матеріалу, однак у кожному окремому випадку сайт має певні особливості зокрема специфічну внутрішню структуру, що відбиває індивідуально-авторську позицію і є самопрезентацію автора в інформаційному соціумі. При аналізі змістовного боку персонального сайту важливими є питання структури й інформаційного наповнення цього жанру, що, як показують спостереження, має характерні особливості, які в сукупності формують примітну своєрідність цих розповсюджених сьогодні в Інтернеті комунікативно-інформаційних жанрових форм.
На сьогодні ще не вироблені нормативно-стилістичні рекомендації до створення сайтів різної спрямованості, хоча, як було зазначено раніше, у публікаціях останнього часу виявляються окремі спроби систематизації та уніфікації правил оформлення сайтів. Однак, результати досліджень, що зафіксовані в існуючих джерелах, є актуальними швидше для технічного оформлення сайту, аніж для його жанрово-інформаційного наповнення. Отже, відсутня і єдина методологія комунікативно-лінгвістичного вивчення й опису цього жанру комунікації, що зумовлює необхідність аналізу сайту з різних комунікативно-лінгвістичних позицій (тобто беручи до уваги різні дослідницькі підстави) і класифікації сайтів з урахуванням існуючого на сьогодні й можливого в майбутньому їх розмаїття (на основі встановлених для кожного різновиду сайту набору та ієрархії ознак).
Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена комплексом факторів, основними серед яких є:
1. Необхідність подальшого теоретичного й практичного вивчення жанрових форм Інтернет-комунікації з комунікативно-лінгвістичних позицій (з позицій теорії та практики мовленнєвої комунікації, лінгвістичної прагматики, теорії тексту) у зв'язку із зростанням популярності цього виду спілкування.
2. Відсутність спеціальних монографічних досліджень, що містять комплексний комунікативно-лінгвістичний опис сайту як одного з найбільш розповсюджених жанрових різновидів Інтернет-комунікації.
3. Необхідність вироблення єдиної лінгвокомунікативної методології дослідження, розроблення методик опису цієї жанрової форми, що зумовлена назрілими на сьогодні завданнями різноаспектного аналізу сайтів, який би дав змогу створити багатомірну класифікацію сайтів, що охоплює існуючу розмаїтість форм, у яких знаходить втілення цей жанровий різновид Інтернет-комунікації.
Дисертація пов'язана з науковими розробками кафедри російського мовознавства та комунікативних технологій факультету іноземних мов Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка й виконана в межах теми «Національна культура у філологічних дискурсах різних типів» (номер державної реєстрації 0101U001371).
Метою дослідження є виявлення специфіки жанру сайту в системі Інтернет-комунікації; встановлення та аналітичний опис набору ознак цього жанру з позицій комунікативної лінгвістики й комунікативної стилістики, загальної теорії тексту.
Поставлена мета визначила вирішення в роботі низки конкретних завдань:
- виявлення своєрідності сайту як дискурсивного феномена комунікативного простору Інтернету у співвідношенні з корелятивними категоріями процесу мовленнєвої комунікації;
- визначення місця сайту в системі жанрових форм Інтернет-комунікації;
- аналіз жанроутворювальних комунікативно-лінгвістичних характеристик сайту: композиційних, семантико-стилістичних, паралінгвістичних;
- опис специфіки сайту як Інтернет-комунікативного жанру з урахуванням базових стильоутворювальних факторів функціонального наукового стилю, який реалізується в сфері наукового спілкування;
- аналіз своєрідності персонального сайту вченого як сайтового різновиду, що надає максимально широкі можливості для презентації мовної особистості вченого в Інтернет-комунікативному просторі;
- встановлення набору конструктивних характеристик сучасного персонального сайту вченого-гуманітарія;
- характеристика своєрідності процесу формування жанрової норми персонального сайту (і сайту як жанру) в сучасному Інтернет-просторі.
Об'єктом дослідження є сайт як жанровий феномен Інтернет-комунікації, втілений у широкому діапазоні конкретних виявів. Основна увага зосереджена на одному із жанрових різновидів персональному сайті вченого.
Як предмет дослідження виступають лінгвістичні (у широкому розумінні, тобто об'єднуючі власне мовні, композиційні, семантичні, стилістичні) і дискурсивні (у першу чергу комунікативно-прагматичні) характеристики сайту як жанру Інтернет-комунікації.
Як матеріал дослідження використані тексти персональних сайтів учених (представників гуманітарних наук), що функціонують у сфері наукової Інтернет-комунікації, українською, російською, англійською і німецькою мовами (загальним обсягом близько 500 одиниць).
Персональні сайти науково-дослідної спрямованості обрані як аналізований матеріал з декількох причин.
По-перше, науковий сайт як один з різновидів найбільш упорядкованих (як у композиційному відношенні, так і з погляду залучених засобів) ресурсів виробляє в процесі функціонування жанрово-мовну норму (в тому числі стилістичного, лінгвопрагматичного та інших видів), за низкою ознак відмінну від класичної норми наукового стилю, що певною мірою дає можливість говорити про норми Інтернет-спілкування, які формуються. Персональний сайт ученого як новий жанровий різновид складає умови для реалізації певних нових якостей сучасної наукової комунікації (нерідко таких, що існують у процесі спілкування ще в прихованому, потенційному, вигляді), обумовлених виходом наукової комунікації переважно з рівня інформування про наукові знання на рівень комунікації в науковому просторі. Як наслідок, змінюється підхід до вивчення наукової комунікації: якщо колись вивчали, в основному, специфічну мову наукових публікацій, то тепер дослідників цікавлять проблеми, що здебільшу відображають прагматичну мету й комунікативно-когнітивні завдання наукового спілкування.
По-друге, персональний сайт, безумовно, сприймається (особливо у зв'язку з актуалізацією в сучасній науці антропоцентричної парадігми) як самопрезентація особистості в інформаційному соціумі. Мовна особистість ученого, безперечно, являє собою сильну мовну особистість, що дозволяє виявити її характеристики (лінгвістичні, стилістичні, риторичні, комунікативні тощо) в максимальному розмаїтті їхнього складу та форм вияву. Як продукт мовленнєво-розумової діяльності вченого представника найбільш освіченої частини суспільства його персональний сайт дозволяє виявити деякі тенденції, які пов’язані з формуванням нормативного поля в науковій Інтернет-комунікації.
По-третє, приєднуючись до думки низки дослідників про те, що в Інтернет-комунікації відбувається стирання межі між особистісно-орієнтованим і статусно-орієнтованим спілкуванням, справедливо припустити, що найбільш помітно цей процес можна спостерігати саме в текстах персональних сайтів учених.
Крім цього варто взяти до уваги, що сучасний інформаційний простір у своєму віртуальному вираженні є переважно простір вербальний; персональний сайт може розглядатися не тільки як форма, але також і як особливий спосіб втілення мовної особистості його автора, багато в чому новий і такий, що не має поки єдиної системи опису, але безперечно, за низкою параметрів відрізняється від вже вивчених.
Вибір мов досліджуваного матеріалу зумовлений такими факторами.
Англійська мова є середовищем виникнення й мовою первинного оформлення Інтернету. До того ж, статистичний аналіз диференціації користувачів Інтернету учених-авторів персональних сайтів за мовною належністю підтвердив вже наведені багатьма дослідниками дані про те, що переважна частина інформації в Інтернеті подана англійською мовою, а англомовні користувачі складають третину від загального числа користувачів Інтернету.
Українська мова є, по-перше, державною мовою України. По-друге, з посиланням на наявні дослідження можна із упевненістю сказати, що кількість україномовних користувачів Інтернету постійно збільшується; це також зумовлює необхідність вивчення ресурсів, які представлені цією мовою.
Російська мова, як і англійська, є мовою міжнародного спілкування. Крім того, російська мова це одна з мов близькоспоріднених українській, тобто максимально подібна за структурою й низкою інших особливостей (обидві мови відповідно до генеалогічної класифікації належать до східно-слов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської сім'ї; згідно з типологічною класифікацією обидві мови презентують флективний тип).
Німецька мова залучена для більшої об'єктивності спостережень і результатів дослідження, а також як близькоспоріднена англійській за мовною групою (германською).
До того ж, залучення як дослідницького матеріалу персональних сайтів різними мовами дозволяє виробити деякі критерії відбору комунікативно-лінгвістичних засобів для обслуговування такого інтернаціонального утворення, як мова науки, що дає змогу описувати з наукового погляду різноманітні особливості тих або інших явищ незалежно від мови досліджуваного матеріалу.
Методи дослідження визначені специфікою його загальної мети та конкретних завдань і включають:
1. Загальнонаукові методи, зокрема метод спостереження, опису, статистичний метод, структурний аналіз, елементи кількісного і порівняльного аналізу;
2. Окремі наукові методи:
- семіотичний аналіз дослідження Інтернет-комунікації з опорою на знакову природу складових спілкування, інтерпретація сайтів в аспекті використання знакових систем для їхнього створення;
- змістовий і структурний контент-аналіз визначення змісту та правил Інтернет-комунікації зокрема і сайту як одного з різновидів за допомогою методик і прийомів об'єктивного й кількісного опису;
- інтент-аналіз вивчення намірів і цілеспрямованості спілкування партнерів по Інтернет-комунікації,
- дискурс-аналіз визначення екстралінгвістичних (соціального, культурного, психологічного тощо) контекстів, в умовах яких здійснюється комунікативна взаємодія; дослідження взаємозв'язків між мовним кодом і соціальними, культурними та ін. факторами в Інтернет-спілкуванні;
- лінгвопрагматичний аналіз вивчення використання комунікантами семіотичних систем мови (насамперед мови природної) у конкретних комунікативних ситуаціях, що обумовлюють звертання до відповідних наборів конкретних мовних структур.
Наукова новизна роботи полягає в такому:
- виявлення та опис основних дискурсивних (композиційних, лінгвістичних, стилістичних, паралінгвістичних) характеристик персонального сайту вченого дозволяє створити комплексну модель жанру сайту як одного з найбільш розповсюджених сучасних типів Інтернет-дискурсу;
- комплексний підхід до аналізу сайту як одного з жанрів Інтернет-комунікації, вироблений з урахуванням новітніх досягнень лінгвістичної та в цілому гуманітарної науки, дає можливість розширити й конкретизувати набір основних ознак одного з жанрів Інтернет-дискурсу в принципі, який, функціонуючи в специфічному комунікативному середовищі (Інтернет-просторі), набуває (порівняно з традиційними видами комунікації) певних специфічних якостей;
- детальний аналітичний опис жанрової форми сайту дає змогу уточнити й більш розгалужено представити типологію жанрів Інтернет-комунікації, що знайшло відображення в запропонованій автором класифікації сайтів.
Теоретичне значення роботи визначається можливістю подальшого розроблення на основі отриманих результатів низки категорій комунікативної лінгвістики і комунікативної стилістики.
Практична цінність виконаної дисертації пов'язана насамперед з апробованою в роботі методикою застосування комплексного комунікативно-лінгвістичного підходу до дослідження нового інформаційно-комунікативного простору Інтернету, а також із можливістю застосування результатів і використання окремих положень роботи при вивченні певних лінгвістичних курсів вищої школи: «Теорія і практика мовленнєвої комунікації», «Лінгвістична прагматика», «Соціолінгвістика», а також спецкурсів і спецсемінарів із проблем комунікативної лінгвістики, інтерпретації текстів різних жанрів, функціональної стилістики, комп'ютерної лінгвістики. Результати дослідження можуть бути корисними для оптимізації дистанційного навчання.
Усе вищеназване є особистим внеском дисертанта в розроблення вказаної наукової проблеми.
На захист виносяться такі положення:
1. У жанровій системі сучасної Інтернет-комунікації, що представлена такими основними жанрами, як сайт, електронна пошта, чат, телеконференція, форум, гостьова книга, дошка оголошень і деякі інші, особливе місце сайту визначається тим, що ця жанрова форма не тільки виникла в Інтернет-комунікативному просторі (поряд з перерахованими жанрами), але в процесі свого існування та функціонування в зазначеному середовищі зазнала якісних змін, перетворившись із переважно інформаційного в комунікативно-інформаційний феномен.
2. Сучасний сайт являє собою гіпертекстове комунікативно-мовленнєве утворення, яке перебуває в постійній динаміці та фіксує як процес, так і результати Інтернет-комунікативної діяльності, що виражаються в сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок.
3. Персональний сайт ученого як жанровий різновид Інтернет-дискурсу характеризується такими конструктивними особливостями: 1)наявність структурних компонентів установлення та здійснення комунікативної взаємодії (адреса, назва, епіграф, вітання, передмова тощо); 2)орієнтація на певну жанрову норму Інтернет-комунікації наукової спрямованості; 3)креолізованість.
Апробація роботи. Результати дослідження були представлені на підсумкових наукових викладацьких конференціях у Луганському національному педагогічному університеті імені ТарасаШевченка (2002, 2003, 2004, 2005, 2006), на міжнародних конференціях «Людина в інформаційному просторі» (Ярославль, 2002 I, 2003 II, 2004 III); «Проблеми загальної, германсь

Список литературы

В И С Н О В К И

Проведений аналіз дав підставу для розуміння сайту як одного з втілень Інтернет-дискурсу, що характеризується соціокультурною своєрідністю, стилістичною специфікою, спільністю композиційних прийомів, характерними принципами використання мовних засобів тощо, та є організованим здебільшого відповідно до законів функціонування природної мови, однак орієнтованого на залучення більш широкого спектру способів та прийомів міжособистісної комунікативної взаємодії (порівняно з традиційним уявленням про мовленнєву комунікацію в цьому різновиді Інтернет-дискурсу можна констатувати розширення діапазону каналів спілкування, певну трансформацію комунікантів як адресанта, так і адресата тощо). Персональний сайт ученого, перебуваючи на етапі формування й розвитку, уже має певний комплекс стійких властивостей, що визначається насамперед тематикою та змістом самого сайту, а також переважною настановою на наукову комунікативну взаємодію (обмін науковою інформацією, апробацію дослідницьких гіпотез тощо).
Сучасний сайт являє собою сукупність веб-сторінок, розташованих у певному порядку, зміст яких оформлено у вигляді комбінації мовленнєвих творів (найбільш вагома частина сайтового простору), елементів графіки, відео, звуку, динамічного образу, мультиплікації тощо. Ця сукупність розуміється нами як динамічна єдність: основні функції кожного з його елементів різні, однак здебільшого підпорядковані загальній меті: передаванню поданої на сайті інформації з одночасною реалізацією авторських комунікативно-прагматичних настанов. Саме ця ознака насамперед дає змогу розглядати сайт як дискурс, у зв'язку із чим пропонується власне розуміння сайту як гіпертекстового утворення електронної комунікативної діяльності (твору), що перебуває в постійній динаміці та є реалізованим у сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок. Електронне середовище функціонування за визначенням безперервно сприяє стимуляції динамічності сайту, що зумовлює його постійні трансформації в процесі осмислення ресурсу комунікантами, що, у свою чергу, надає нові можливості для формування та реалізації нових ознак такого дискурсу й трансформації комунікативного середовища.
Питання належності форм, за допомогою яких здійснюється комунікація в Інтернеті, до тих або інших жанрів комунікації сьогодні є одною з важливих проблем дослідження Інтернету. У сучасній системі жанрових форм Інтернет-комунікації, як свідчить проведене дослідження, сайту приділяється одне із провідних місць як жанровому феномена, що створюється на основі очевидного поєднання інформативної й комунікативної функцій, які реалізуються в спілкуванні у взаємодії та взаємовпливі.
Найбільш універсальними ознаками сайту, що дозволяють віднести його до того або іншого внутрішньожанрового різновиду, слід назвати: а)тематичну спрямованість (інформація наукового, особистого, рекламного та ін. характеру) і б)комунікативно-цільові настанови, що реалізуються (реклама, інформування, пропаганда, розвага тощо). Очевидно, що визначення комунікативних цілей автора, які прослідковуються при створенні й поданні сайту, а також прогнозування складу аудиторії, на яку орієнтований створюваний сайт, і очікуваного ефекту впливу від експлуатації сайту насамперед визначають позиціювання сайту в Інтернеті.
Як свідчить проаналізований матеріал, мовна особистість комуніканта-адресанта найбільш повно може бути реалізована в мережі саме за допомогою персональних сайтів, що створюються нею самою, оскільки цей різновид сайту як комплекс комунікативних виявів функціонує за законами, актуалізованими цією особистістю, у зв’язку з основною метою презентувати комуніканта в його різних комунікативно-мовленнєвих виявах.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що особистість в умовах віртуальної комунікації може бути в основних її виявах ототожнена з текстом, нею створюваним. Отже, роль і значення таких текстів для осмислення багатьох аспектів особистості значно зростає.
Результати дослідження показали, що жанрово-стилістичні відмінності персонального сайту вченого як феномена наукової Інтернет-комунікації на сьогодні сформувалися (і, відповідно, є представленими) вже досить виразно. Це насамперед певним чином структурований та при цьому досить поліфункціональний і розгалужений композиційний пристрій цієї жанрової форми, що відкрито стимулює розширення діапазону варіацій залучення її до наукового спілкування. Однак жанрові особливості сайту наукової спрямованості на сьогодні все ще залишаються недостатньо вивченими через відносну новизну цього жанру і в цілому Інтернет-комунікації, а також неможливості його повного ототожнення з яким-небудь із уже існуючих жанрів більш традиційного наукового спілкування.
У цій роботі не висувалося завдання створення вичерпної класифікації всього різноманіття сайтів Інтернет-комунікації, оскільки досліджуване комунікативне середовище перебуває натепер на стадії свого становлення. Це зумовлює постійну появу нових форм і жанрів, у той час коли до вже існуючих не вироблені певні уніфіковані закони й правила, тим більш, що як живе явище, яке знаходиться в постійному розвитку, Інтернет-ресурси в процесі функціонування можуть трансформувати свою класову й жанрову належність.
Аналіз сукупності репрезентованих в Інтернеті зразків персональних сайтів учених-гуманітаріїв на основі використання для їх інтерпретації низки прийомів текстового аналізу дав змогу виявити деякі специфічні ознаки цієї жанрової структури Інтернет-комунікації, а саме: єдність заголовного комплексу, наявність композиційно й семантично значимих елементів, що посилюють внутрішню єдність сайту (меню, карта сайту, гіпертекстовий пристрій тощо); динамічний характер існування персонального сайту вченого. Усе викладене, як убачається, дає право говорити про персональний сайт ученого (як і про сайт взагалі) як про об'єкт, важливий для лінгвістичного вивчення, що вимагає глибокого та всебічного аналізу з позицій різних лінгвістичних дисциплін, зокрема функціонального плану.
Наше дослідження переконливо свідчить, що персональний сайт ученого є комунікативно-вираженою мовленнєвою структурою, що має низку специфічних ознак: включення до свого складу комунікативно-значущих композиційних елементів (форум, конференція, гостьова книга, чат, сторінка електронного листування); використання різноманітного інструментарію (більш широкого, ніж в традиційній мовленнєвій комунікації), що забезпечують зворотний зв'язок автора з адресатом; взаємозв’язок наявність комунікативних зв’язків між різними сайтами.
Названі ознаки перш за все формують своєрідність сайту як феномена Інтернет-комунікації, надаючи йому в процесі спілкування виражену комунікативну означеність. Високий рівень публічності вміщеної на сайті інформації та такої, що постійно оновлюється, забезпечує цьому жанру Інтернет-комунікації можливості потужного інструменту поширення культури та прилучення до неї широкої та різноманітної аудиторії.
Аналіз персональних сайтів учених дає змогу стверджувати, що в умовах Інтернет-комунікації низка комунікативних явищ і процесів набуває якісно нового звучання. Так, зокрема, простір персональних сайтів дозволяє наочно продемонструвати, як набуває додаткових ознак принципово значимий для будь-якого комунікативного процесу рольовий поділ адресант-адресат: обидва комуніканта наділені рівноправністю в утворенні й споживанні інформації, в результаті кожен із комунікантів виступає в двох іпостасях: автор стає не тільки творцем, але й читачем повідомлення; читач (адресат), відповідно, і автором, оскільки процес читання та написання тексту проходить одночасно.
Водночас із комунікативною взаємодією автора сайту з адресатами в Інтернет-просторі вибудовуються за допомогою гіпертекстуального зв'язку і комунікативні відносини сайту з іншими сайтами. Безсумнівним є той факт, що формування та подальше утвердження в комунікативному процесі гіпертексту має суттєве значення не тільки для усвідомлення структури сайту, способів його створення тощо, але й для процесу сприйняття й осмислення цього феномена, оскільки зримо стимулює лінеарність сприйняття останнього.
Одним із актуальних питань дослідження персонального сайту, як і інших розповсюджених жанрів Інтернет-комунікації, залишається проблема вивчення тенденцій, що взаємодіють у процесі формування норми цієї жанрової форми. Убачається, що ця проблема може бути більш глибоко осмислена з позицій міждисциплінарної інтерпретації феномена сайту, а також з неодмінним урахуванням того, що сайт живе явище, яке активно функціонує та, як наслідок, підлягає різного роду трансформаціям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Монографії та статті

1. АбрамовичС.Д., ЧікарьковаМ.Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. К.: Центр навч. літ., 2004. 321с.
2. Авер’яноваІ.Є. Нетикет: нові норми письмового спілкування // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції: в 2-х томах. Т. 1. Горлівка, 2005. С.140-145.
3. АнисимоваЕ.Е. Креолизованные тексты тексты XXI века? Взаимодействие вербального и паралингвист. в тексте: Учеб. пособие по интепретации текста. Воронеж: ЦЧКИ, 1999. 147с.
4. АнисимоваЕ.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): Учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов. М.: Издательский центр «Академия», 2003. 128с.
5. АнисимоваЕ.Е. О целостности и связности креолизованного текста (К постановке проблемы) // Филологические науки. 1996 № 5. С.7484.
6. АрнольдИ.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. М.: Флинта: Наука, 2002. 384с.
7. АрутюноваН.Д. Жанры речи // Человеческий фактор в языке. Коммуникация, модальность, дейксис. М.: Наука, 1992. С.52-102.
8. АсмусН.Г. Виртуальное общение как новая форма профессиональной коммуникации // Языки профессиональной коммуникации: Материалы международной научной конференции (2122 октября 2003 г.). Челябинск, 2003. С.410.
9. АсмусН.Г. Особенности функционирования полилога в виртуальной среде // Житниковские чтения (VII; 2004): Диалог языков и культур в гуманистической парадигме: Материалы Международной научной конференции (56 октября 2004 г.). Челябинск, 2004. С.913.
10. АтабековаА.А. Взаимодействие культур в лингвистическом дизайне web-страницы // Человек. Язык. Искусство. Материалы Международной научно-практической конференции (14-16 ноября 2000 г.). М.: МПГУ, 2000. С.2-5.
11. АтабековаА.А. Употребление языка в процессе сообщения знаний на пространстве web-страницы // Сборник научных трудов "Теория коммуникации & прикладная коммуникация". Вестник Российской коммуникативной ассоциации, выпуск 1 / Под общей редакцией И.Н.Розиной. Ростов н/Д: ИУБиП, 2002. C.8-15.
12. АтабековаА.Л. Языковое оформление веб-сайтов: роль артикля в информационной структуре гипертекста // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Сборник научных докладов Х Международной конференции по функциональной лингвистике (Ялта, 29 сентября-4 октября 2003 г.). Ялта, 2003. С.21-22.
13. БаеваГ.В. Семантико-прагматические особенности вербальных и невербальных знаков в рекламном дискурсе: На материале немецкой пресс-рекламы: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Тамбов, 2000. 181с.
14. БахтинМ.М. Проблемы речевых жанров // Эстетика словесного творчества М.: Искусство, 1979. С.237-280.
15. БахтинМ.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444с.
16. БацевичФ.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного дослідження // Мовознавство . 2002. № 4-5. С.26-33.
17. БацевичФ.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 278с.
18. БацевичФ.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 344с.
19. БацевичФ.С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу // Вісник Нац. ун-ту «Львів. політ.». № 453. 2002. С.30-34.
20. БедринаИ.С. Коммуникация. Диалог. Текст // Коммуникационный процесс в вузе: Материалы I Международной научно-практической интернет-конференции. Челябинск, 2005. С.41-45.
21. БеликовВ.И., КрысинЛ.П. Социолингвистика: Учебник для вузов. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001 439с.
22. БергельсонМ.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации [Языковое поведение в сети Интернет] // Вестник МГУ, сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. № 1. С.55-67.
23. БерковскаяА.В., КорявкоА.В. Дифференциация интернет-сообщества // Технологии информационного общества — Интернет и современное общество: труды VII Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 1012 ноября 2004 г.). — СПб.: Изд-во Филологического ф-та СПбГУ, 2004. С.3-7.
24. БисималиеваМ.К. О понятиях «текст» и «дискурс» // Филологические науки. 1999 № 2. С.78-85.
25. БобыреваЕ.В. Семантика и прагматика инициальных и финальных реплик диалога: Автореф. дис. канд. Филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 1996. 24с.
26. БогомоловаН.Н. Социальная психология печати, радио, телевидения. М.:Изд-во МГУ, 1990. 128с.
27. БодикО.П. Проблема дискурсу в сучасній лінгвістиці // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції: в 2-х томах. Т. 1. Горлівка, 2005. С.9-12.
28. БрагінаЕ.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською та російською: Автореф. дис.... канд.філол. наук: 10.02.15. Донецьк, 2001. 18с.
29. ВалгинаН.С. Теория текста: Учебное пособие. М.: Логос, 2003. 280с.
30. ВасильевС.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 238с.
31. ВашунинаИ.В. Коммуникативно-функциональные особенности некоторых графических средств: На материла немецкого языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. М.: Моск.гос.лингв.ун-т, 1995. 20с.
32. ВежбицкаА. Речевые жанры // Жанры речи. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1997. С.99-111.
33. ВерещагинЕ.М., КостомаровВ.Г. Язык и культура. М.: Рус. яз., 1990. 246с.
34. ВойскунскийА.Е. Гуманитарный Интернет // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А.Е.Войскунского. М.: Терра-Можайск, 2000. С.3-10.
35. ВойскунскийА.Е. Исследования Интернета в психологии // Интернет и российское общество / Под ред. И.Семенова. М.: Гендальф, 2002. С.235-250.
36. ВойскунскийА.Е. Психологические аспекты деятельности человека в Интернет-среде // II Российская конференция по экологической психологии. Тезисы (Москва, 12-14 апреля 2000 г.). М., 2000. С.240-245.
37. ВоробьеваО.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища шк., 1993. 200с.
38. ГабидуллинаА.Р., ЖариковаМ.В. Основы теории речевой коммуникации: Учебное пособие для вузов. Горловка: Изд-во ГПИИЯ, 2005. 282с.
39. ГаличкинаЕ.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20. Волгоград, 2001. 19с.
40. ГалушкоТ.Г. Контекст, текст и гипертекст в свете некоторых идей постструктурализма // Вестник АмГУ. Вып. 10. 2000. С.2-4.
41. ГальперинИ.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139с.
42. ГийомуЖ. МальдидьеД. О новых приёмах интерпретации, или проблема смысла с точки зрения анализа дискурса // Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса. М: Прогресс, 1999. С.124-136.
43. Гиннес. Мировые рекорды 2005 / Пер. с англ. В.Воропаева, М.Фадеевой. М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004. 287с.
44. ГойхманО.Я., НадеинаТ.М. Основы речевой коммуникации: Учебник для вузов. М.: ИНФРА-М, 1997. 272с.
45. ГореловИ.П. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 1980. 104с.
46. ГригорьеваТ.Г., УсольцеваТ.П. Основы конструктивного общения: Хрестоматия. Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1999. 207с.
47. ГрицеваА.П. Актуальність питань теорії комунікації // Актуальні проблеми філолгії та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції (12-13 травня 2005р.). Хмельницький: ХНУ, 2005. С.79-81.
48. ГрицюкЛ.Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка // Мовознавство. 1989. № 5. С.55-58.
49. ГришковаО.Н. Интертекст в аспекте дискурсивного понимания текста // Русский язык: исторические судьбы и современность. ІІ Международный конгресс исследователей-русистов (Москва, 18-21 марта 2004 г.). Секция XVI. Текст и дискурс. М.: МГУ, 2004. С.8-9.
50. ГудковД.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. 288с.
51. ДанилюкС.С. Стратегії і тактики створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка: Фiлологiчнi науки. Луганськ, 2005. № 15 (95). Ч.2. С.99-109.
52. ДанилюкС.С. Структурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2006. 20с.
53. ДанилюкС.С. Функціональні особливості англомовних електронних наукових текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Вісн. Житомир. держ. ун-ту. — 2004. — N 17. — С.132-135.
54. ДедоваО.В. Графическая неоднородность как категория гипертекста // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 2002. № 6. С.91103.
55. ДедоваО.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. М., 2001. № 4. С.22-35.
56. ДедоваО.В. О гипертекстах: "книжных" и электронных // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 2003. № 3. С.106120.
57. ДейкВанТ.А. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 310с.
58. ДейкВанТ.А., КинчВ. Стратегии понимания связного текста / Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. Вып. 23. М.: Прогресс, 1988. С.153-211.
59. ДементьевВ.В. Изучение речевых жанров. Обзор работ в современной русистике // Вопросы языкознания. 1997. №1. С.109-121.
60. ДементьевВ.В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 2000. 129с.
61. ДементьевВ.В. Фатические речевые жанры // Вопросы языкознания. 1999. №1. С.33-37.
62. ДридзеТ.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Наука, 1984. 268с.
63. ЗагніткоА.П. Система комунікативних категорій і стилістика тексту // Східнослов’янська філологія: збірник наукових праць. Випуск 3. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2003. С.3-14.
64. ЗайцеваИ.П. Персонажи современной драматургии как коммуниканты // Актуальні проблеми філолгії та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції (12-13 травня 2005р.). Хмельницький: ХНУ, 2005. С.86-89.
65. ЗарецкаяЕ.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. М.: Дело, 2001. 480с.
66. ЗеленькоА.С. Загальне мовознавство. Методи, аспекти, прийоми й процедури дослідження мови. Луганськ: Видавництво Альма-матер, 2002. 86с.
67. ЗелінськаН.В. Гуманістичний характер українського наукового стилю як вияв національної ментальності // Збірник праць Українського Вільного Університету. Вип.16. Мюнхен; Львів, 1993. С.316-322.
68. ЗелінськаН.В. До джерел формування сучасного наукового стилю // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. Львів: Фенікс, 1995. С.9-20.
69. ЗубовА.В., ЗубоваИ.И. Информационные технологии в лингвистике: Учеб. пособие для студ. лингв. фак-тов высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 208с.
70. ИвановЛ.Ю. Текст научной дискуссии: дейксис и оценка. М.: НИП «2Р», 2002. 208с.
71. ИвановаЛ.П. Методы лингвистических исследований. К.: Мин. обр. Украины, 1995. 87с.
72. ИльинИ.П. Словарь терминов французского структурализма // Структурализм: «за» и «против». - М.: Прогресс, 1975. С.450461.
73. ИссерсО.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: КомКнига, 2006. 288с.
74. КаменскаяО.Л. Текст и коммуникация. Учеб. пособие для ин-тов и фак-тов иностр. яз. М.: Высш. шк., 1990. 152с.
75. КапанадзеЛ.А. На границе письменного и устного текста: структура и тенденции развития электронных жанров // Голоса и смыслы. Избранные работы по русскому языку. М., 2005. С.305-320.
76. КарасикВ.И. О категориях дискурса // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты: Сб. науч. тр. Волгоград Саратов: Перемена, 1998. С.185-197.
77. КарасикВ.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С.5-20.
78. КарасикВ.И. Язык послеписьменной эры // Языковая личность: проблемы семантики и прагматики: Сб. науч. тр. Волгоград: РИО, 1997. С.141154.
79. КарауловЮ.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 261с.
80. КашкинВ.Б. Введение в теорию коммуникации: Учебное пособие. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. 175с.
81. КибрикА.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. - № 5. С.126-139.
82. КлюевЕ.В. Речевая коммуникация. Успешность речевого взаимодействия. М.: Рипол Классик, 2002. 320с.
83. КобкаА.И., БорзенинЕ.Н., ЛуговаяН.Б. Информационно-поисковая система «Наука» вузовской, академической и отраслевой науке // Технологии информационного общества Интернет и современное общество: Труды V Всероссийской объединенной конференции (2529 ноября 2002 г.). СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. С. 107-110.
84. КолегаеваИ. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Ред. отдел обл. упр. по печати, 1991. 122с.
85. КоломієцьН.В. Особливості комунікації в Інтернеті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2002. Вип. 8. С.150156.
86. КомпанцеваЛ.Ф. Специфика нормы и узуса в Интернет-дискурсе // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип.5. Т.3. Серія «Філологічні науки»: Зб. наук. праць [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта]. Луганськ: Альма-матер, 2004. С.31-55.
87. КонецкаяВ.П. Социология коммуникации: Учебник. М.: МУБУ, 1997. 304с.
88. КоньшинаЮ.И. Лингвостилистическая характеристика авторизированной биографии как тип текста: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Санкт-Петербург, 2001.
89. КороленкоИ.С. Виртуальный дискурс всемирной сети в процессе глобализации // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Сборник научных докладов Х Международной конференции по функциональной лингвистике (Ялта, 29 сентября-4 октября 2003 г.). Ялта, 2003. С.165-166.
90. КостюкВ.Н. Информационные процессы в постиндустриальном обществе// Общественные науки и современность. 1996. № 6. С.101-110.
91. КотюроваМ.П. Многоаспектность явлений стереотипности в научных текстах // Текст: стереотип и творчество: Межвузовский сборник научных трудов. Пермь: Перм. ун-т, 1998. С.5-31.
92. КрасильниковаЛ.В. О жанровой деривации в области научного текста // Русский язык: исторические судьбы и современность. ІІ Международный конгресс исследователей-русистов (Москва, 18-21 марта 2004 г.). Секция XVI. Текст и дискурс. М.: МГУ, 2004. С.21.
93. КрасныхВ.В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация). Монография. М.: Диалог МГУ, 1998. 352с.
94. КрасныхВ.В. Коммуникативное пространство как предмет теории межкультурной коммуникации // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции «Коммуникативные технологии в образовании, бизнесе, политике и праве» (Волгоград, 19-21 мая 2005 г.). Волгоград: ПринТерра-Дизайн, 2005. С.19-20.
95. КрасныхВ.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. М.: ИТДГК «Гнозис», 2001. 270с.
96. КрысинЛ.П. Языковая норма: жесткость vs. толерантность // Массовая культура на рубеже ХХ ХХI веков: Человек и его дискурс. Сборник научных трудов / Под ред. Ю.А.Сорокина, М.Р.Желтухиной. М.: «Азбуковник», 2003. С.57-65.
97. КубряковаЕ.С. Дискурс: определение и направления в его исследовании// КубряковаЕ.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки славянской культуры, 2004. С.519-531.
98. КубряковаЕ.С. Текст и его понимание // Русский текст. 1994. № 2. С.18-27.
99. КузьминаН.А. Эпиграф в коммуникативном пространстве художественного текста // Вестник Омского университета. Вып. 2. Омск: ОГУ, 1997. С.60-63.
100. КуницынаВ.Н., КазариноваН.В., ПогольшаВ.М. Межличностное общение: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2002. 544с.
101. ЛеонтовичО.А. Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения. М.: Гнозис, 2005. 351с.
102. ЛукашенкоН.Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2002. Вип. 8. С.199201.
103. МакаровМ.Л. Основы теории дискурса. М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280с.
104. МатвееваТ.В. К лингвистической теории жанра // Collegium. 1995. №1-2. С.65-71.
105. МечковскаяН.Б. Социальная лингвистика: Пособие для студентов гуманит. вузов и учащихся лицеев. М.: Аспект Пресс, 2000. 206с.
106. МилевскаяТ.В. О понятии "дискурс" в русле коммуникативного подхода // Материалы международной научно-практической конференции "Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах "Коммуникация-2002" ("Communication Across Differences"). Ч.1 Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. С.188-190.
107. МиловидовВ.А. От семиотики текста к семиотике дискурса: Пособие по спецкурсу. — Тверь: Тверской государственный университет, 2000. 92с.
108. МинаковА.В. Социально-психологические аспекты взаимодействия человека с глобальными компьютерными сетями (Интернет) // Тезисы докладов международной конференции ИОЛ-99. СПб., 1999. С.333.
109. МихайловС.Н. Жанровая специфика электронной коммуникации // Русский язык: исторические судьбы и современность. ІІ Международный конгресс исследователей-русистов (Москва, 18-21 марта 2004 г.). Секция XVI. Текст и дискурс. М.: МГУ, 2004. С.28.
110. МоскальчукГ.Г. Структурная организация и самоорганизация текста. Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 1998. 240с.
111. МурзинЛ.Н., ШтернА.С. Текст и его восприятие. Свердловск: Изд-во Урал. ГУ, 1991. 172 с.