ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми дослідження. В основу еволюції суспільства покладено процес реалізації системи публічних потреб та інтересів. Чим повніше та своєчасніше вони втілюються у життя, тим досконаліших характеристик набуває загальна оцінка розвитку того чи іншого суспільно-політичного утворення під назвою “держава”.

Одним з головних правових регуляторів зазначених процесів є адміністративне право – основоположна галузь публічного права. Постійні корекції, доповнення та зміни системи загальних інтересів і потреб спричиняють безперервний розвиток відносин у владно-управлінській сфері, переважна більшість з яких підпадає під дію тих же адміністративно-правових норм. Така перманентність робить адміністративне право однією з найбільш динамічних та нестабільних галузей вітчизняного права, значно ускладнюючи вивчення її предмета, зміст якого з часом підлягає суттєвим трансформаціям.

Основною працею, в якій докладно, на монографічному рівні розглядалися проблеми предмета вітчизняного адміністративного права, була і залишається робота радянського науковця Ю.М. Козлова “Предмет советского административного права”, що побачила світ у 1967 р. та певним чином підсумувала дискусії щодо визначення поняття предмета адміністративного права та його змісту.

З того часу минуло понад третини століття, протягом якого наше суспільство пережило декілька складних періодів своєї історії. Ними можна вважати і часи побудови “розвинутого соціалізму”, і часи перебудови з намаганням надати соціалізму “людського обличчя”, і, нарешті, сучасний період, який розпочався у 1991 р. після проголошення незалежності України та характеризується кардинальними змінами, що властиві усім державам, де відбувається процес зміни соціально-економічної формації.

Трансформація управлінських відносин, яка зараз відбувається в Україні, поступово збагачує зміст предмета вітчизняного адміністративного права. Це зумовлено першочерговим забезпеченням пріоритету прав та свобод людини і громадянина, впровадженням в Україні ринкових відносин та засад місцевого самоврядування.

Проблеми, пов’язані з суспільними відносинами, що складають предмет регулювання сучасної адміністративно-правової галузі, продовжують бути у центрі уваги вітчизняних учених – фахівців з адміністративного права, серед яких В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, С.Т. Гончарук, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Копан, Є.Б. Кубко, М.П. Кучерявенко, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.М. Марчук, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, В.М. Селіванов, В.Ф. Сіренко, М.М. Тищенко, О.Ф. Фрицький, В.В. Цвєтков, В.О. Шамрай, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та ін.

Чинні схеми адміністративно-правового регулювання, більшість з яких була успадкована з радянських часів, потребують свого вдосконалення, а у деяких випадках – повної заміни.

Саме це у першу чергу змушує шукати нові “білі плями” в теорії адміністративного права. Серед низки малодосліджених або взагалі не досліджених положень цієї фундаментальної правової галузі, на наш погляд, найбільш пріоритетною є проблема її об’єкта.

Потреби та інтереси, що складають зміст об’єкта адміністративного права, перебувають у постійному стані своєї реалізації. Дана правова категорія відрізняється значною динамікою, в основу якої покладені безперервні процеси формування, нормативно-правового забезпечення та безпосередньої реалізації різноманітних груп потреб та інтересів за допомогою відповідних форм владно-управлінської діяльності та адміністративно-правового захисту.

Необхідність всебічного дослідження предмета та об’єкта адміністративного права в умовах проведення системного реформування обумовлює актуальність даної праці.