ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Короткий зміст

Актуальність теми дослідження. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., Конституція України від 28 червня 1996 р. – є надзвичайно важливими політико-правовими документами, які юридично закріпили напрям розвитку українського суспільства до суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Якісне виконання завдань державного будівництва значною мірою залежить від правильного, науково обґрунтованого управління суспільством, удосконалення системи державного управління. Становлення демократії, зміцнення законності нерозривно пов’язані з вдосконаленням та підвищенням якості роботи державних органів, зокрема Державної митної служби України, оскільки митниця та митна політика є неодмінними атрибутами держави.

Згідно з Законом України “Про митну справу в Україні” від 25 червня 1991 р. було створено Державний митний комітет України (на цей час Державна митна служба України), що координує та спрямовує діяльність підпорядкованих йому митниць.

Важливим етапом у розвитку митної справи є прийнятий 11 липня 2002 р. новий Митний кодекс України, чинний з 1 січня 2004 р., який ґрунтуючись на конституційних засадах, став ядром митного законодавства України.

Крім Митного кодексу та законів України, митні правовідносини регулюються великою кількістю наказів, інструкцій та інших нормативних  документів, юридична сила яких проблематична, нерідко не відповідає вимогам нормотворення та юридичної техніки, колізійна. Це значною мірою спричиняє можливість невиконання чинного законодавства юридичними та фізичними особами, посадовими особами митних органів. Ще є безліч прогалин у діючому митному законодавстві, однак процес його удосконалення триває, причому нині визначальною є стратегічна установка держави на прискорення соціально-економічного розвитку, зміцнення правової основи державного та суспільного життя, неухильне додержання законності.

В першу чергу для забезпечення законності необхідна наявність достатньо розвиненого законодавства, яке регулювало б належним чином митні правовідносини, впровадження Дисциплінарного статуту Державної митної служби України, формування високої правової свідомості як у державних службовців, так і у громадян, виховання нетерпимості до правопорушень у митній сфері, впевненості в реалізації прав та виконанні обов’язків, передбачених законом.

Рівень законності в діяльності митних органів завдяки вжитим заходам останніми роками вдалося дещо стабілізувати. Особливу стурбованість викликають факти перевищення службових повноважень посадовими особами, що сприяє відчуженню громадян від влади, зростанню їх недовіри до працівників митних органів. Зловживання своїми правами посадовими особами митних органів, нехтування ними, неповне або часткове їх використання, невиконання своїх обов’язків там, де суспільні та державні інтереси потребують цього в повному обсязі – призводить досить часто до ненадходження до державного бюджету значної частини коштів.

Незважаючи на досягнення вітчизняної юридичної науки, питання забезпечення законності в діяльності митних органів вивчені ще недостатньо. Необхідність наукового обґрунтування удосконалення організаційно-правових засад забезпечення законності в діяльності митних органів і зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Загальні питання законності у сфері державного управління розкривались у наукових працях радянського періоду, зокрема, Бахраха Д.М., Луньова О.Є., Піскотіна М.І., Ремньова В.І., Якуби О.М.

Особливості проблематики митного права та митної політики відображені в наукових працях та навчальних посібниках українських авторів Додіна Є.В., Дьоміна Ю.М., Ківалова С.В., Науменко В.П, Пашко П.В., Сандровського К.К., Соловкова Ю.П., Терещенко С.С. та деяких інших.

Теоретичну основу дисертації становлять праці вчених-юристів з питань теорії держави та права, адміністративного, митного права та інших галузей права. При написанні дисертації використовувались праці в галузі теорії права Алексєєва С.С., Рабіновіча П.М., Строговича М.С. та деякі інші, а також переважною мірою вчених-адміністративістів, зокрема, Авер’янова В.Б., Андрійко О.Ф., Бандурки О.М., Битяка Ю.П., Голосніченка І.П., Кубка Є.Б., Лук’янця Д.М., Наумова В.Л., Опришка В.Ф., Пахомова І.М., Селіванова А.О., Тихомирова Ю.О., Фрицького О.Ф., Шемшученка Ю.С., Якимчука М.К., Цвєткова В.В. та інших.

У зазначених працях тією чи іншою мірою порушувались окремі аспекти  проблематики законності. Разом з тим цілісного дослідження питань забезпечення законності в діяльності митних органів України до цього часу не проводилось. Цим підтверджується актуальність, теоретичне і практичне значення теми даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася у зв’язку з темами наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україні” (№ держ. реєстрації 0101U001011), “Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління в Україні” (№ держ. реєстрації 0102U001602).