ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В ПРАЦЯХ С.Ф. РУСОВОЇ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми і ступінь її дослідженості; розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами інституту; визначається мета і задачі дослідження, його методологічна основа, методи та джерела; розкривається наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення; обґрунтовується особистий внесок здобувача та апробація результатів дисертації.

У першому розділі “Теоретичні основи організації суспільного дошкільного виховання у працях С.Ф. Русової” висвітлено життєвий шлях та зроблено історико-логічний аналіз діяльності С.Ф. Русової, пов’язаної з розвитком системи дошкільного виховання в Україні, як ланки у цілісній системі освіти, опрацюванням концепції національного дошкільного виховання і школи. Аналіз та вивчення досліджень (Л.В. Артемова, А.М. Богуш, З.Н. Борисова, О.Т.Губко, І.В. Зайченко, Є.І. Коваленко, Н.Б. Копиленко, Н.В. Маліновська, З.І. Нагачевська, О.В. Прос­ку­ра, І.М. Пінчук, В.Ф. Сер­ге­єва, О.В. Сухомлинська, Д.С. Че­ред­ниченко та ін.) спадщини С.Ф. Русо­вої свідчить про те, що в її діяльності можна виділити певні періоди, які допомагають глибше і цілеспрямованіше оглянути її творчий доробок в галузі освіти взагалі і дошкільної зокрема.

У нашому дослідженні, спрямованому на вивчення проблем саме до­шкільного виховання у діяльності С.Ф. Русової, ми спирались на періодизацію, подану в роботах О.В. Проскури. До цієї періодизації ми долучили невідомі та маловідомі документи і матеріали стосовно питань дошкільного виховання.

У першому розділі роботи зроблено порівняльний аналіз теоретико-методичних підходів до систем дошкільного виховання С.Ф. Русової та М. Монтессорі. Побувавши в Італії, С.Ф. Русова відвідала Дитячі Хати (так називались дитячі садки) у Римі, які працювали за системою лікаря і педагога М. Монтессорі, а також опрацювала її твори. Слід зазначити, що С.Ф. Русова однією з перших ознайомила українських педагогів з цими дитячими закладами та особливостями їх роботи.

За кожною з позицій і поглядів М. Монтессорі, Інструкції, яку вона склала для вихователів дитячих садків у Римі, що працювали за системою М. Монтессорі, С. Русова висловила своє бачення стосовно використання цих ідей в роботі з українськими дітьми, зокрема, стосовно багатства
дидактичного матеріалу М. Монтессорі.

У системі М. Монтессорі С.Ф. Русова надавала особливого значення уважному та бережливому ставленню до “дитячої душі”, індивідуалізації виховної та освітньої роботи у дитячих садках Риму, функціям вихователя, мірі педагогічного впливу, організації роботи з дітьми щодо розвитку їх відчуттів, сприймань, формуванню самостійного сенсорного досвіду тощо.

Разом з тим, С.Ф. Русова виразно висловила свою думку і про те, що робота дітей з дидактичним матеріалом М. Монтессорі є механічною, непродуктивною, не викликає творчих сил, не дає нічого для розвитку уявлення, розвитку мови дітей. Крім того, пропонуючи вихователям використовувати цей матеріал у роботі з українськими дітьми, С.Ф. Русова радила урізноманітнювати його, враховуючи національні особливості дітей, а також специфіку краю, де знаходиться дитячий садок.

Не могла С.Ф. Русова погодитись і з недооцінкою М. Монтессорі ролі спостережень дітей у природі та екскурсій. Не прийнятним для С.Ф. Русової було і те, що у той час в дитячих садках, які працювали за системою М. Монтессорі, було заборонено педагогам вчити вірші з дітьми, займатись такими видами дитячої творчої діяльності, як малювання та драматизування.

Певне місце в роботі відведено аналізу та оцінці С.Ф. Русовою психолого-педагогічних підходів інших відомих педагогів до організації суспільного дошкільного виховання за кордоном.

В ході проведеного дослідження було встановлено, що опрацьовуючи концепцію українського дитячого садка, С.Ф. Русова зверталась до зару­біжного психолого-педагогічного досвіду організації суспільного дошкільного виховання. Неодноразово перебуваючи за межами України, С.Ф. Русова, вивчала стан освіти, зокрема дошкільного виховання, в Англії, Бельгії, Італії, Німеччині, Фінляндії, Чехії, Швеції, опрацьовувала дослідження зарубіжних філософів, педагогів, психологів, часто цитувала їх у своєму перекладі, тобто першою ознайомлювала з ними українську педагогічну громадськість.

Завдяки С.Ф. Русовій українські педагоги ознайомились з системою роботи Песталоцці-Фребелівського будинку в Берліні, з системою та основними принципами діяльності таких творців дошкільного виховання, як Й.Г. Песталоцці, Ф. Фребель, О. Декролі, М. Монтессорі, П. Керхомар та інших, а також дитячих садків у цих країнах.

Глибоко вивчивши стан освіти та виховання дітей дошкільного віку в країнах Європи та Америки, С. Русова зробила висновок про те, що в Україні конче потрібно враховувати прогресивні ідеї філософів, психологів, педагогів, відомих усьому світові, але, в той же час, будувати нову систему освіти на національних засадах, “єднаючи своє й чуже”.

Особливе місце в дослідженні відводиться аналізу психологічних засад організації суспільного дошкільного виховання. У всіх своїх працях психолого-педагогічного характеру С.Ф. Русова надавала принципово важливого значення аналізові тих чинників, які характеризують розвиток дитини і які мають визначати мету, зміст, напрямки і методи виховання.

Серед психологічних засад, опрацьованих С.Ф. Русовою, визначені, систематизовані і узагальнені такі: психологічний аналіз розвитку дитини; погляди на дитину як на особистість, що розвивається; значення механізму наслідування; розвиток сприймання, пам’яті, уяви, мови; аналіз сенсорного розвитку дитини; врахування типових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку.

В контексті вікової психології С.Ф. Русова надавала важливого значення науковим дослідженням з питань дитячої типології як вагомої психологічної засади організації суспільного дошкільного виховання. Найпоказовішими вона вважала класифікацію дитячих типів П.Ф. Лесгафта, Г. Россоліно, А. Фер’єра, Ф. Лазурського. Так, в її роботах глибоко розкрито такі особливості дітей дошкільного віку, як темперамент, тип, характер на підставі досліджень П.Ф. Лесгафта та А. Фер’єра.

Разом з визначенням необхідності типології, С.Ф. Русова розглядала принципову важливість вивчення індивідуальності дитини. Глибоко розкривається в роботі проблема індивідуальності дитини дошкільного віку та індивідуалізації процесу виховання і навчання у спадщині С.Ф. Русової, а також прослідковується їх актуальність з огляду на сучасні проблеми дошкільної освіти.

Відомо, що одним з основних чинників психічного розвитку С.Ф. Русова вважала активність самої дитини, яка має виявлятись у різних видах діяльності та спілкуванні.

В ході проведеного дослідження встановлено, що в контексті вікової психології С.Ф. Русова опрацювала проблему різних видів діяльності,
зокрема ігрової. Гра розглядається як одна з провідних у психолого-педагогічній спадщині видатного педагога.

За працями С.Ф. Русової у нашому дослідженні проаналізовано такі питання: значення ігор у житті і вихованні дитини; думки філософів, психологів та педагогів про роль ігор; теорії гри та їх аналіз С.Ф. Русовою; класифікація ігор; методика організації ігор; зв’язок ігор з іншими видами діяльності дітей.

Таким чином, у першому розділі здійснено історико-логічний аналіз
діяльності С.Ф. Русової, пов’язаної з дошкільним вихованням; аналіз теоретико-методичних підходів до систем дошкільного виховання С.Ф. Русової та М. Монтессорі; висвітлено позицію С.Ф. Русової стосовно психолого-педагогічних підходів до організації зарубіжного суспільного дошкільного виховання; визначено та проаналізовано психологічні  засади організації суспільного дошкільного виховання.

У другому розділі “Організація суспільного дошкільного виховання в працях С.Ф. Русової” розглядаються засадничі принципи організації суспільного дошкільного виховання, опрацьовані С.Ф. Русовою, які є системою вимог,  викладених в концепції видатного педагога, а також співставляються концептуальні засади та напрямки розвитку сучасної суспільної дошкільної освіти в Україні.

Аналіз психолого-педагогічної спадщини С.Ф. Русової засвідчив, що над засадничими принципами організації українського дитячого садка, які склали її концепцію, вона працювала багато років. Це була основна ідея, яка об’єднує більшу частину її творів.

В роботі висвітлюється ряд складових концепції українського дитячого садка С.Ф. Русової: мета виховання і завдання дитячого садка, основні принципи, зміст роботи дитячого садка тощо.

Спираючись на опрацювання цієї проблеми в роботах С.Ф. Русової та в працях дослідників її наукової спадщини – Л.В. Артемової, А.М. Богуш, З.Н. Бори­со­вої, О.Т. Губка, І.В. Зайченка, Н.П. Калініченко, Є.І. Ковален­ко, Н.Б. Копи­ленко, Н.В. Маліновської, М.І. Мельничук, З.І. Нагачевської, О.В. Проскури, Т.І. Поніманської, І.М. Пінчук, В.Ф. Сергеєвої, О.В. Сухо­млин­ської та ін., нами були виділені такі засадничі принципи організації українського національного дитячого садка:

–        відповідність виховного процесу та засобів його організації (програми, методики, ігровий та навчальний матеріал, посібники) науковим психологічним і педагогічним положенням про особливості розвитку дітей та умови їх виховання і навчання;

–        пріоритет родини у вихованні дитини дошкільного віку;

–        індивідуалізація виховного процесу в дитячому садку, адекватне поєднання особистісно орієнтованих і групових методів роботи у відповідності з віком, потребами та можливостями дітей;

–        дитячий садок як національний освітній осередок;

–        гармонійне поєднання у виховному процесі різних видів діяльності дітей, серед яких особливе місце належить художньо-естетичним видам занять: художньому слову, грі, музиці, творчим заняттям.

Дається характеристика і системі вимог, що визначають зміст роботи дитячого садка, а саме: основу змісту освітньо-виховної роботи з малятами має складати природознавство і різні види мистецтва, вимога навчання дітей рідною мовою.

Серед системи вимог до організації українського дитячого садка, опрацьованої С.Ф. Русовою, в роботі виділені і методи організації освітньо-виховної роботи з дітьми. С. Русова аналізувала їх як види діяльності дитини, до яких відносила гру, гру-драматизацію, театралізовану діяльність, різні види художньої діяльності, екскурсії, працю тощо.

В роботі проаналізовано та узагальнено погляди С.Ф. Русової на підготовку та функції вихователя і вчителя, а також простежена спільність та наступність поглядів на цю проблему С.Ф. Русової та інших педагогів-гуманістів, зокрема В.О. Сухо­млин­ського, оскільки саме він є найбільш виразним представником гуманістичної педагогіки кінця XX століття. Це спів­ставлення допомогло більш виразно визначити актуальність та життєвість ідей С.Ф. Русової.

В другому розділі роботи значне місце займає аналіз проблеми програм для дитячих садків, їх специфіки, мети і змісту, зроблених С.Ф. Русовою і простежено перспективність ідей С. Русової щодо сучасного ставлення до програм для дошкільних навчальних закладів.

Принципово важливе значення для розвитку дошкільної освіти має позиція С.Ф. Русової щодо програм для дитячих садків. Більш, ніж півстоліття дошкільні заклади працювали за єдиною програмою, що спричинило виникнення унітарної системи дошкільного виховання. Не все в ній заслуговує критики. Однак, саме єдиною обов'язковою програмою обумовлено один тип дошкільних закладів з єдиним змістом, методами роботи і вимогами щодо її наслідків. Це призвело до спрощення виховного процесу, розпорядку дня, стилю взаємин вихователів і дітей, зменшенню творчого ставлення, психологічної і особистісної орієнтованості. Праці С.Ф. Русової в цей час не вивчались. Ідеї С.Ф. Русової у цьому напрямку є незалежними від часу, історичного періоду чи, навіть, рівня розвитку психологічних і педагогічних наук.

З метою показу і доведення сучасності та перспективності ідей, поглядів С.Ф. Русової в роботі досліджено питання розвитку ідей відомого педагога в системі сучасної суспільної дошкільної освіти в Україні. Перший досвід використання ідей С.Ф. Русової в роботі дошкільних навчальних закладів та шкіл-дитячих садків засвідчив низку позитивних наробок і нерідко значних труднощів, що стосуються різних аспектів діяльності, які, очевидно, притаманні новим типам освітніх закладів. Більшість із оригінально і нестандартно розроблених С. Русовою проблем виховання та розвитку дітей не лише не втратили значущості, а, навпаки, ще чекають на реалізацію в майбутньому. І цілком вірогідно, що актуальними вони будуть і в ХХІ столітті.

Таким чином, у другому розділі проаналізовані засадничі принципи організації українського дитячого садка в працях С.Ф. Русової, зіставлені концептуальні засади організації суспільного дошкільного виховання за С.Ф. Русовою та сучасні концепції суспільної дошкільної освіти, напрямки розвитку дошкільної освіти в Україні; проаналізовані та узагальнені погляди С.Ф. Русової на підготовку та функції вихователя і вчителя, простежена спільність поглядів на цю проблему С.Ф. Русової та В.О. Сухомлинського; проаналізована позиція С.Ф. Русової щодо програм для дитячих садків, простежена перспективність ідей С.Ф. Русової.

Основні висновки дослідження

1. Проведений аналіз педагогічної спадщини С.Ф.Русової підтверджує і розвиває думки дослідників (О.В. Сухомлинська, Н.П. Калінічен­ко, Н.Б. Ко­пи­­лен­­ко, О.В. Проскура, І.В. Зайченко, Є.І. Коваленко, І.М. Пінчук, В.Ф.Сергеєва, Н.В. Малиновська, Г.М. Груць, Т.Б. Слободянюк та ін.) про те, що її праці з теорії і практики дошкільного виховання є здобутком історії української педагогічної та психологічної думки і водночас є актуальними для розв'язування сучасних проблем організації дошкільної освіти.

Актуальність дослідження педагогічної спадщини С.Ф. Русової як унікального явища в історії освіти України характеризується тим, що вона одночасно була ідеологом, методологом, організатором освіти, вченим – аналітиком, педагогом, психологом, методистом.

Зміст дослідження дає підстави для висновку, що С.Ф Русова є одним із засновників вітчизняної вікової та педагогічної психології, фундатором суспільного дошкільного виховання в Україні.

2. Історико-педагогічний аналіз багатьох джерел дозволив окреслити та констатувати, що проблеми суспільного дошкільного виховання посідали одне з чільних місць в діяльності С.Ф. Русової упродовж всього її життя. Її праця в цьому напрямі носила як практичний, так і теоретичний характер.

3. Дошкільне виховання, за працями С.Ф. Русової, розглядається як ланка в системі шкільної і позашкільної освіти. Однак, ця ланка має і свої виразні особливості, які виявляються у загальній атмосфері педагогічного процесу (“тут не має бути атмосфери школи, дисципліни...”), так і у змісті, і в методах роботи з дітьми. На нашу думку, це положення заслуговує на особливу увагу в наш час, коли зміни в освіті призвели до певних змін понятійного апарату – замість традиційного поняття "дошкільне виховання" введено поняття "дошкільна освіта". Позитивний сенс цих змін, що має забезпечити єдність і неперервність освітнього процесу, без відповідного теоретичного обґрунтування може призвести і до негативних наслідків, зокрема, до нівелювання психологічної своєрідності педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах.

4. Опрацьована С.Ф. Русовою система вимог до організації українського дитячого садка є досить перспективною. Національне виховання в ній не зведено до фольклоризації і народної педагогіки – вони є важливими умовами у цілісній системі принципів, підпорядкованих перш за все принципам науковості, відповідності психологічним і педагогічним закономірностям розвитку і навчання дітей. Концепція С.Ф. Русової в наш час може сприяти розвиткові різних типів дитячих садків в Україні з орієнтацією на кращі здобутки вітчизняного і світового досвіду дошкільної освіти. Перші наслідки впровадження цієї концепції в дошкільних навчальних закладах м. Києва і Київської області переконливо засвідчують її відповідність сучасним вимогам.

5. Принципово важливе значення для розвитку дошкільної освіти має позиція С.Ф. Русової щодо програм для дитячих садків. Її ідеї у цьому напрямку є незалежними від часу, історичного періоду чи, навіть, рівня розвитку психологічних і педагогічних наук. І сьогодні необхідно взяти до уваги застереження відомого педагога щодо негативного впливу єдиних програм, "вироблених у центрі", для розвитку суспільного дошкільного виховання. При обґрунтуванні Базового компоненту чи Державних стан­дартів освіти, їх співвідношення з варіантами програм для різних типів дошкільних навчальних закладів праці С.Ф. Русової можуть стати вагомим соціальним, педагогічним і психологічним орієнтиром.

6. Педагогічні та психологічні ідеї і принципи організації роботи в дитячих садках, висвітлені в працях С.Ф. Русової, можуть сьогодні слугувати засадам гуманізації дошкільної освіти. Перш за все, слід взяти до уваги положення про значення рідної мови і художньої літератури в розвитку дитини; роль рідної природи і природознавства як основного компоненту освітнього змісту; роль гри як основного методу виховання дитини; зв'язок гри з іншими видами діяльності дошкільника; роль різних видів мистецтва в духовному і загальному розвитку дитини.

7. В педагогічних працях С.Ф. Русової, що присвячені теоретичним і методичним проблемам роботи дитячих садків, основні принципи і положення розглядаються, формулюються і обґрунтовуються на підставі їх підпорядкованості і зумовленості відповідними психологічними закономірностями. В умовах сучасного оновлення системи дошкільної освіти необхідно взяти до уваги з праць С.Ф. Русової, такі психологічні умови щодо її організації, як: 1) пріоритет у вихованні дитини дошкільного віку має родина; 2) роль різних видів діяльності у розвитку дитини з пріоритетом гри і гри-драматизації та різних видів праці, зокрема, художньої в соціально-моральному, духовному, розумовому та загальному розвитку дитини; 3) принципи індивідуалізації виховного і освітнього процесу; 4) роль різних видів творчості у розвитку дитини; 5) велика увага до психологічних аспектів підготовки педагога для дошкільних закладів.

8. Перелік проблем, опрацьованих С.Ф. Русовою, переконливо засвідчує, що в її працях досить часто розглядаються з наукового і методичного боку ті питання, які ставляться та опрацьовуються сучасними педагогами та психологами (О.В. Запорожець, В.О. Сухомлинський, Г.С. Костюк, В.К. Котирло, Л.В. Артемова, З.Н. Борисова, О.Я. Савченко, І.Д. Бех, Н.М. Бібік, О.Л. Кононко, В.У. Кузьменко, А.П. Кочина та ін.) стосовно наукових засад і методики дошкільної освіти.

9. С.Ф. Русова ставила і розв’язувала ті питання, які у вітчизняній дошкільній педагогіці тільки зараз починають вирішуватись. Це питання про варіативність програм для дошкільних навчальних закладів; про важливість збереження загальної психологічної атмосфери в групах дитячого садка, наближеної до родинної; про індивідуалізацію освітньо-виховної роботи і про орієнтацію вихователя на дитячу типологію; про роботу з дітьми за інтересами; про важливість психологічної підготовки вихователів як вагомого компоненту професійної педагогічної майстерності.

Є низка питань, які досліджувались С.Ф. Русовою, але у вітчизняній педагогіці і психології тільки починають ставитись. Це питання про концепції національного виховання і українського дитячого садка, громадянського та гуманістичного виховання та ін.

Наше дослідження не могло охопити усі сторони педагогічних поглядів С.Ф. Русової на проблеми освіти загалом і суспільної дошкільної освіти зокрема. Поза нашим аналізом залишились погляди педагога щодо навчання дошкільників, деякі психологічні засади організації суспільного дошкільного виховання, ряд питань соціальної та педагогічної психології тощо, які можуть знайти своє відображення в подальшому творчому дослідженні.