Породько Мар’яна Ігорівна Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання

Короткий опис

Породько Мар’яна Ігорівна, асистент кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи Львівського національного університету імені І.Франка. Назва дисертації «Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання». Шифр та назва спеціальності 13.00.03 корекційна педагогіка. Спецрада Д 26.053.23 Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ПОРОДЬКО МАР’ЯНА ІГОРІВНА

УДК 376-053.4-056.34:796
ДИСЕРТАЦІЯ
КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З
РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
М. І. Породько

Науковий керівник - Шульженко Діна Іванівна,
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2021

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ
АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ 31
1.1. Історико-теоретичний аналіз питання психомоторного розвитку дітей 31
1.2. Онтогенез психомоторного розвитку дітей дошкільного віку 40
1.3. Характеристика психомоторного розвитку дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру 47
1.4. Теоретична модель системи заходів корекції психомоторного розвитку дітей із розладами аутистичного спектру 57
Висновки до розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ РОЗЛАДАМИ
АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ 76
2.1. Експериментальна методика діагностики психомоторної функції дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру 76
2.2. Організація емпіричного обстеження дітей із розладами аутистичного спектру 97
2.3. Аналіз результатів дослідження розвитку психомоторної функції дітей дошкільного віку із розладами аутистичного спектру 102
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ 3. КОРЕКЦІЯ ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ 122
3.1. Зміст корекційної методики розвитку психомоторної функції дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання 122
3.2. Корекційно-педагогічна програма проведення заходів з розвитку психомоторики для дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру 137
3.3. Аналіз результатів розвитку психомоторики дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання 158
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Актуальність дослідження. За останні десятиліття кількість дітей у яких виявляють порушення аутистичного спектру значно зростала. За показниками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) кількість дітей із цим порушенням у світі становить 1 випадає на 160. В Україні, за офіційними даними, зареєстровано понад 7 тисяч таких дітей (2017 р. )[100]. Хоча за неофіційними даними частотність таких розладів набагато вище, і щороку їх кількість зростає.
Тривалий час у сучасній парадигмі спеціальної дошкільної та шкільної освіти впроваджується ідея формування особистості дитини із порушеннями психофізичного розвитку, починаючи з дошкільного віку, проходячи через усі періоди її зростання.
Проблема корекційного навчання та виховання дітей із розладами аутистичного спектру (РАС) в Україні та й у всьому світі була і залишається актуальною. Насамперед це стосується дітей дошкільного віку, які починають або вже здобувають освіту в закладі дошкільної освіти у формі інклюзивної освіти, у державних чи недержавних освітньо-реабілітаційних установах. В сучасних умовах для успішного розвитку людини потрібна реалізація системи психолого-педагогічних та корекційно-реабілітаційних впливів на психофізичну сферу і, зокрема, в період дошкільного періоду попередження виникнення стійких афективних переживань негативних стереотипів поведінки, подолання негативізму, агресії, самоагресії, страхів, фобій, стресів у дитини, починаючи з раннього та дошкільного віку. Однак реалізація цих завдань ускладнюється тим, що ці порушення психічної сфери дитини стають соціальними чинниками, оскільки породжують у неї цілу низку соціальних страхів, суттєво знижують стресостійкість, гальмують особистісне зростання. Невміння дитини стримувати та контролювати свої афективні прояви, позитивно і емоційно спілкуватися і вчитися разом із іншими дітьми – є вродженими ознаками аутизму, що обумовлює пошук

напрямів і методів корекції таких аутистичних порушень саме в дошкільному віці. Через це особливої актуальності набуває проблема психокорекції аутистичних розладів засобами психомоторики.
Актуальність поставленої проблеми підтверджується кількістю та багатоплановістю наукових досліджень українських авторів. Дитиноцентристські тенденції, які домінують у сучасній українській спеціальній освіті (В. Бондар, О. Глоба, І. Дмитрієва, В. Засенко, І. Кузава, О. Мамічева, С. Миронова, В. Нечипоренко, Н. Пахомова, О. Романенко, Л. Руденко, Н. Савінова, В. Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, О. Таранченко, С. Федоренко, І. Чухрій, А. Шевцов, М. Шеремет, Л. Фомічова, О. Хохліна та ін.) і є підґрунтям для розвитку інноваційних організаційних форм, змісту, технологій навчання та виховання дітей із особливими освітніми потребами.
Окремим питанням спеціальної освіти стоїть проблема корекції аутистичних розладів у дітей, яку досліджують українські вчені (Н.Базима, К. Островська, О. Позднякова, Т. Скрипник, В. Тарасун, М.Федоренко, А. Хворова, Д. Шульженко та ін.). Соціально-психологічному спрямуванню корекції аутистичних порушень присвячені дослідження К. Островської, В. Нечипоренко; концепцію навчання і виховання дітей із аутизмом розробили В. Тарасун, А. Хворова; розвитком мовлення та альтернативною комунікацією займалися Н. Базима, І. Логінова, Ю. Товкес; феномен аутистичного розвитку дитини вивчала Т. Скрипник; спеціальну фахову готовність корекційних педагогів до роботи з дітьми із розладами аутичного спектру вивчали О. Мамічева, Х. Сайко, В. Синьов, М. Шеремет, Д. Шульженко, Ол. Шульженко; педагогічним основам корекційної роботи при аутизмі присвятили дослідження Л. Рибченко, Г. Хворова, Д. Шульженко, С. Яковлева; клінічні аспекти дослідження аутистичних розладів у дітей запропоновані Я. Багрієм, М. Рождєствєнською, А. Чупріковим).
Разом з тим, на практиці особливі освітні потреби таких дітей враховуються переважно стихійно, не задовольняються в достатньому обсязі

і на належному якісному рівні з причин невизначеності оптимальних напрямів, форм їхнього суспільного навчання та виховання, труднощів у використанні адекватних методів та технологій освітньо-корекційної спрямованості тощо.
Останнім часом підвищився інтерес до розробки корекційних програм для дітей дошкільного віку через аутистичні розлади яких страждають інтелектуальні, комунікативні, емоційно-регуляторні, поведінкові та моторні функції. Зокрема недосконалість моторики дітей характеризується порушенням координації, узгодженості, довільності, прогнозуванні та плануванні рухів, що суттєво впливає на пізнавальні та вольові функції, створює байдуже ставлення до інтеграції в колективі однолітків, здатності навчатися новим рухам, взаємодіяти із середовищем.
Адаптивне фізичне виховання осіб із різними нозологіями в Україні вивчали Н. Байкіна, Г. Бойко, Ю. Вихляєва, В. Григоренко, М. Козленко, Н. Лещій, О. Начинова, О. Форостян, Г. Шеремет та ін.
Якщо різні аспекти навчання та виховання дітей з розладами аутистичного спектру вивчені досить детально (Н. Базима, К. Островська, В. Тарасун, Т. Скрипник, Г. Хворова, М. Шеремет, Д. Шульженко), то системи корекції психомоторики із використанням засобів фізичного виховання залишили поза увагою вчених, особливо в педагогічному аспекті. Йдеться про відсутність сучасної ефективної системи корекції та розвитку психомоторної функції дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру, придатної до використання в закладах дошкільної освіти, реабілітаційних центрах, у домашніх умовах батьками, різними спеціалістами, що працюють з дітьми.
Відомі психологи А. Валлона, В. Давидова, Н. Гордєєва, В. Зінченко, Є. Ільїн, В. Клименко, О. Лурія, В. Озерова, Ж. Піаже, К. Платонова, Н. Розе, Є. Суркова та ін. вивчали сучасні показники поняття психомоторики, які й окреслили у своїх працях.
Питання стану психомоторних показників дітей із розладами

аутистичного спектру висвітлено в наукових працях К. Островської, І. Риндер, В. Тарасун, Т. Скрипник, Г. Хворової, Д. Шульженко; використання засобів фізичного виховання щодо осіб із раннім дитячим аутизмом досліджували Я. Крет, А. Лавренюк, О. Орес, А. Сімко, Т. Тимофеєва. Але в літературі й досі не описана комплексна послідовна робота від стану діагностики до кінцевого результату.
Психомоторика людини – це складна функціональна система, когнітивно-розумова специфічна діяльність, що залежить від функціонування особливостей вищої та периферичної нервової діяльності, сенсорного (аферентного) і рухового (еферентного) відділів та складається із сенсорної, моторної, розумової підсистем управління руховою діяльністю. Її складовими є ідеомоторика, сенсомоторні процеси, довільні моторні процеси
– дії [26; 61; 95].
Розвиток психомоторики дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектра як один із розділів включений у комплексні програми розвитку «Розквіт» і «Особлива дитина» [71; 148]. Але кожна дитина з розладами аутистичного спектру – індивідуальність, має свої особливості, аутистичні показники та рівень розвитку психічних процесів для оволодіння й відтворення рухів. Адекватні засоби фізичного виховання для використання в процесі корекції психомоторних показників дітей повинні підбиратись індивідуально, відповідно до рівня розвитку конкретної дитини. Фізичні вправи можуть бути використані в процесі навчання дитини в закладі дошкільної освіти, корекційного розвитку в реабілітаційних центрах, на індивідуальних корекційних заняттях із різними спеціалістами.
Теоретичний аналіз наукових джерел показав, що проблемі корекції психомоторики дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання досі не був притаманний комплекснийо характер. Залишаються не з’ясованими питання про уніфіковану діагностику, підбір засобів, методів і форм занять, що матимуть позитивний вплив на корекцію психомоторних показників дітей старшого

дошкільного віку із розладами аутистичного спектру; не визначені умови та форми співпраці з сім’єю; відсутня цілісна розробка методичного супроводу застосування засобів фізичного виховання в корекції психомоторики. Отже, педагогічна значущість визначеної проблеми в процесі розвитку і навчання дітей із розладами аутистичного спектру, як і її недостатнє висвітлення у педагогічних розвідках зумовили актуальність і вибір теми дослідження
«Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри психокорекційної педагогіки факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів». Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 15 від 23.06.2016 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 532 від 16.05.2017 р.).
Результати теоретичного та практичного дослідження представлені у проміжних звітах з наукової теми кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка
«Психолого-педагогічні засади корекційного навчання і реабілітації осіб з порушеннями розвитку та інтеграційні аспекти підготовки фахівців до роботи в системі спеціальної освіти та в умовах інклюзії».
Також дослідження репрезентовані в держбюджетній темі № 16-18
«Система корекційної допомоги дітям і підліткам з розладами аутистичного спектру».
Мета дослідження полягає у розробленні, науковому обґрунтуванні, експериментальній перевірці корекційно-педагогічної програми роботи з використанням засобів фізичного виховання для корекції психомоторного розвитку дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру.

Завдання дослідження:
1) Проаналізувати стан вивчення проблеми корекції психомоторики дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в теорії та практиці спеціального розвитку і виховання.
2) Визначити особливості психомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру.
3) Розробити та експериментально перевірити корекційно- педагогічну програму роботи з корекції психомоторного розвитку у дітей з розладами аутистичного спектру із використанням засобів фізичного виховання.
Об’єкт дослідження – розвиток психомоторики дітей з розладами аутистичного спектру.
Предмет дослідження – корекція психомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання.
Методи дослідження:
- теоретичні (теоретичний аналіз загальної та спеціальної науково- методичної літератури та досвіду роботи спеціальних навчально-виховних і реабілітаційних закладів з проблеми дослідження, узагальнення та систематизації теоретичних положень задля визначення стану вивченості досліджуваної проблеми в сучасній науці й практиці та перспективних напрямів її подолання);
- емпіричні (методи спостереження і тестування фізичного розвитку, функціонального стану та психомоторних показників; констатувальний педагогічний експеримент – для визначення рівня психомоторного, фізичного розвитку і функціонального стану дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру; формувальний педагогічний експеримент – для перевірки ефективності авторської корекційно-педагогічної програми роботи з розвитку психомоторики у дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру);

- математико-статистичні (описова математична статистика (кластерний аналіз), математичні методи обробки отриманих даних (середньоарифметична величина, середньоквадратичне відхилення, розбіжності за t-критерієм Ст’юдента) – для опрацювання кількісних результатів констатувального та формувального експериментів).
У дисертаційному дослідженні були використані такі діагностичні методики: модифікована методика дослідження психомоторики, запропонована Н. Вайзманом, із додаванням до неї тестів з Психолого- освітнього профілю (Psychoeducational Profile, PEP – Shopler i Reichler [120]); індекс фізичного розвитку за О. Дубогай [53], функціональний стан дітей визначався за допомогою вимірювання частоти серцевих скорочень у спокої та життєвої ємності легень (ЖЄЛ).
Теоретико-методологічна основа дослідження становлять: фізіологічні засади розвитку рухів (П. Анохін, М. Берштейн), концепції про корекційну спрямованість навчання і виховання дітей з різними нозологіями (В. Боднар, Т. Вісковатова, І. Єременко, О. Мастюкова, М. Певзнер, В. Синьов, В. Тарасун, Л. Фомічова, О. Хохліна, М. Шеремет, М. Ярмаченко та ін.); вчення про зв’язок рухів із пізнавальними процесами (В. Боднар, Л. Виготський, Т. Власова, І. Сєченов, В. Синьов, Ж. Шиф та ін.); учення про складну структуру дефекту (Л. Виготський); про корекційну спрямованість фізичного виховання (Н. Байкіна, М. Вайзман, О. Дмітрієв, М. Козленко, Н. Літош, Ю. Лянной, І. Ляхова, О. Самилічев, Б. Сермєєв, Є. Черник, Р. Чудна, Л. Шапкова, Б. Шеремет та ін.); вчення про умовно-рефлекторну діяльність і пластичність центральної нервової системи дитини (І. Павлов, І. Сєчєнов); сучасні психокорекційні дослідження дітей з аутистичним спектром порушень (К. Островська, Т. Скрипник, Д. Шульженко); концепція розвитку, навчання і соціалізації дітей з розладами аутистичного спектра (В. Тарасун, Г. Хворова); дослідження в галузі вікової, педагогічної та спеціальної психології, дошкільної педагогіки щодо сензитивних періодів розвитку психіки і моторики, провідних видів діяльності дошкільників

(А. Богуш, Е. Вільчковський, Л. Виготський, С. Максименко та ін.).
Експериментальна база дослідження. Дослідною роботою були охоплені 115 дітей дошкільного віку, серед яких 56 із розладами аутистичного спектру із закладів дошкільної освіти та реабілітаційних центрів м. Львова, м. Стрия, м. Кривого Рогу, м. Житомира та 59 дітей із закладів дошкільної освіти № 94 та 7 м. Львова. Частина формувального експерименту проведена в організованій групі дітей на базі центрів комплексної допомоги дітям з розладами аутистичного спектра ГО ”Справи Кольпінга в Україні” (довідка № 53 від 16.08.2020 р.). Представлення теоретичних результатів та експериментальна частина роботи були організовані в Комунальному закладі освіти «Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Натхнення» Дніпропетровської обласної ради» (довідка № 19-13/02-509 від 26.11.2019 р.) та Житомирському дошкільному навчальному закладі № 70 (довідка № 298 від 20.08.2020 р.).
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше було:
– визначені особливості та рівні психомоторного розвитку дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру та їх однолітків із типовим розвитком;
– запропонований алгоритм розробки індивідуальних корекційних програм з розвитку та корекції психомоторних показників дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру;
– визначені й теоретично обґрунтовані структура, зміст і методичне забезпечення корекційно-педагогічної програми роботи над корекцією психомоторики дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру;
Конкретизовано:
– дані щодо психомоторного розвитку дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру, що є визначальним у процесі розробки корекційної програми;

Подальшого розвитку набула:
– система корекційно-розвивальної роботи з психомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в закладах дошкільної освіти та реабілітаційних закладах різних форм власності.
Практичне значення результатів дослідження полягає в: розробці організаційно-методичних рекомендацій із розвитку психомоторики дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру засобами фізичного виховання з метою підвищення ефективності корекційно- розвивальної та навчально-виховної роботи; уніфікації методики діагностування показників розвитку психомоторики дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра; визначенні методів впливу на аутистичні риси особистості дитини старшого дошкільного віку в процесі розвитку психомоторики засобами фізичного виховання. Матеріали дослідження можуть бути використані в корекційній роботі з фізичного виховання дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в навчально-реабілітаційних центрах, закладах дошкільної освіти, в сім’ї. Також результати дослідження можуть бути враховані у процесі створення навчальних програм, підручників, посібників для студентів, які навчаються за психологічними та педагогічними спеціальностями; в навчально-виховній роботі з дітьми дошкільного віку з розладами аутистичного спектру; у процесі підготовки фахівців на відповідних курсах у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальностями:
«Фізичне виховання», «Спеціальна освіта», «Дошкільна освіта»,
«Психологія», «Фізична реабілітація та ерготерапія» у системі післядипломної педагогічної освіти; у подальших наукових дослідженнях.
Методичні рекомендації, визначені в дисертаційному дослідженні, можна використовувати корекційним педагогам, логопедам, психологам, інструкторам фізичного виховання, вихователям закладів дошкільної освіти, реабілітологам, соціальним педагогам центрів денного перебування, які

працюють з дітьми старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру та їх батьками, рідними.
Окремі результати дисертаційного дослідження можна використовувати при проведенні семінарів та вебінарів за темами «Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру»,
«Адаптивне фізичне виховання дітей з розладами аутистичного спектру»,
«Індивідуальна програма розвитку психомоторних показників дітей із розладами аутистичного спектру» тощо.
Особистий внесок здобувача в роботах, написаних у співавторстві, полягає в обґрунтуванні методів діагностики психомоторного розвитку дітей із розладами аутистичного спектру та узагальненні результатів експериментального дослідження [138].
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на 1-ій Міжнародній науково-практичній конференції
«Актуальні проблеми комплексної корекції аутистичних порушень» (м. Київ, 2016), (м. Дніпро, 2016), Звітній науковій конференцій факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2017, 2018, 2019, 2020), III Міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні проблеми початкової освіти та інклюзивного навчання» (м. Львів, 2018), 2-ій Міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні проблеми комплексної корекції аутистичних порушень» (м. Київ, 2018), II Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми навчання, виховання та корекції розвитку дітей з аутистичними та інтелектуальними порушеннями в інклюзивних закладах освіти» (м. Київ, 2018), Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Соціальний супровід осіб з інвалідністю в кризових ситуаціях» (м. Львів, 2018), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Інноваційні підходи в освіті дітей із особливими потребами» (м. Львів, 2018), III Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні підходи до освіти та соціалізації дітей із спектром аутистичних порушень» (Київ,

2019), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Предиктори успішної інклюзії: медико-психологічний та соціально-педагогічний аспекти» (м. Кривий Ріг, 2019).
Проміжні та кінцеві результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри психокорекційної педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та на засіданнях кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка (2016-2020 рр.). Також дослідження представлені у держбюджетних темах «Система корекційної допомоги дітям і підліткам з розладами аутистичного спектру» та «Психолого-педагогічні засади корекційного навчання і реабілітації осіб з порушеннями розвитку та інтеграційні аспекти підготовки фахівців до роботи в системі спеціальної освіти та в умовах інклюзії», що розроблялись цими кафедрами.
Публікації. Матеріали дослідження висвітлені в 12 публікаціях. З них
5 статей опубліковані в наукових фахових виданнях України (1 – у співавторстві), що включені до міжнародних наукометричних баз, 6 – у збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських конференцій, 1 – посібник.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, висновку, списку використаних джерел (226 найменувань) та додатків (загальний обсяг – 10 сторінок). У роботі подано 12 таблиць, 14 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінка, з них 172 сторінки основного тексту.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та експериментальне вивчення психомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку із розладами аутистичного спектру. Визначено вплив засобів фізичного виховання на психомоторний розвиток дітей із розладами аутистичного спектра та розроблено корекційно-педагогічну програму з корекції цієї функції.
1) На підставі теоретичного аналізу спеціальної літератури встановлено, що психомоторика людини має складну структуру і включає в себе сенсорні, моторні та когнітивно-розумові компоненти управління рухами. З аналізу праць відомих психологів нами виділено категорії психомоторних здібностей, таких як: координації рухів (точність рухів, взаємодія макро- і мікрорухів, координація рухів лівої і правої руки); сенсомоторна координація (слухо-зоро-моторна); просторова координація (вивчення схеми тіла, тілесного простору); ритмічність (темпоритм).
У дітей із розладами аутистичного спектру розвиток психомоторики базується на виваженості та складності основного порушення, але основними порушення багатьма вченими визначено: відсутність узгодженості рухів, порушення координації в просторі, смислових ланцюжків дій, складність довільних рухів, незграбність рухів малої моторики. Теоретико- педагогічними та методичними основами корекції психомоторики дітей старшого дошкільного віку є розробка та впровадження в процес навчання педагогічних технологій, що включають методи, принципи, прийоми корекційного навчання, чітко дозовані та індивідуально підібрані засоби фізичного виховання. Основи роботи над корекцією психомоторики дітей старшого дошкільного віку із розладами аутистичного спектру нами було сформульовано в теоретичній моделі, що складається з трьох етапів, які взаємопов’язані між собою.
2) Розроблено комплекс діагностичних процедур для визначення

психомоторної функції дітей із розладами аутистичного спектру старшого дошкільного віку та спростування гіпотези про низький рівень фізичного розвитку, що впливає на психомоторні показники. На підставі порівняльного аналізу стану психомоторики дітей із розладами аутистичного спектру та з типовим розвитком виявлено статистично значущі відмінності між показниками. У дітей із типовим розвитком середні показники групи є на
«середньому» рівні, а у дітей із розладами аутистичного спектра –
«критичному» і «низькому». Найбільш значущі відмінності спостерігались в тесті на спритність рухів, просторово-часовій і динамічній характеристиці, мімічному тесті, статичній координації рухів. Кластерний аналіз показників психомоторного розвитку дітей із розладами аутистичного спектру старшого дошкільного віку визначив чотири кластери: I кластер «середній» ; II кластер
«низький з тенденцією до зростання»; III кластер – «середній з тенденцією до спадання»; IV кластер – «критичний», всі їх показники знаходяться на дуже низькому «критичному» рівні.
3) За результатами порівняльного аналізу фізичного розвитку встановлено, що діти старшого дошкільного віку із розладами аутистичного спектру володіють хорошими фізичними даними, а показники аутизму такі як, ігнорування контактів з дітьми, відсутність наслідування, негативістична реакція на взаємодію, специфічні моторні порушення, застрягання на певних діях, відмова від занять, дезорієнтація в сторонах свого тіла, незграбна та своєрідна моторика з труднощами засвоєння простих навичок, порушення процесів сприймання блокують адекватний психомоторний рівень дитини, який впливає на їх млявіть, закритість, розгальмованість, не здатність контролювати свої дії та виправляти помилки. Порівняльний аналіз показника функціонального стану дітей із розладами аутистичного спектру та їх однолітків із типовим розвитком показав, що всі середні показники дітей з розладами аутистичного спектру знаходяться на середньому рівні, а у дітей із типовим розвитком на високому.
4) Обґрунтовано та апробовано комплексну корекційно-педагогічну

програму для розвитку психомоторики дітей старшого дошкільного віку. Програма роботи включає три блоки: 1) програма корекційної допомоги для дітей із розладами аутистичного спектра (авторська методика використання фізичних вправ для корекції психомоторного розвитку та аутистичної поведінки); 2) індивідуальні домашні корекційні програми для розвитку і корекції психомоторики та аутистичної поведінки з використанням методики
«Розвивальний рух» Вероніки Шернборн; 3) методичні рекомендацій для вихователів, асистентів вихователя, логопедів і психологів, які працюють з дітьми дошкільного віку із розладами аутистичного спектра на інклюзивній формі навчання, що спрямовані на корекцію аутистичної поведінки дитини під час її перебування в колективі (проведення майстер-класів, семінарів, консультацій, написання посібників)
5) Доведено ефективність експериментальної комплексної корекційно-педагогічної програми корекції та розвитку психомоторики дітей старшого дошкільного віку із розладами аутистичного спектру. Результати формувального експерименту засвідчили, що після проведеної корекційної роботи рівень розвитку психомоторики у дітей експериментальної групи перебуває на низькому та середньому рівнях. На заняттях діти навчились співпрацювати з партнером, виправляти свої помилки, концентрувати увагу на завданнях, покращилась співпраця і розуміння в сім’ї, сформувався динамічний стереотип та відпрацювалась структура заняття. За результатами дослідження зроблено загальні висновки, які дають підставу стверджувати, що поставлені завдання дисертаційного дослідження виконано, мета досягнута.
Подальшою перспективою для дослідження може стати система роботи над корекцією психомоторики та сенсорних порушень дітей раннього віку із розладами аутистичного спектрута його вплив на подальший розвиток.