Кучерявий Андрій Олександрович. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у навчально- виховному процесі сільської школи

Короткий опис

Кучерявий Андрій Олександрович. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у навчально- виховному процесі сільської школи: дисертація канд. пед. наук: 13.00.07 / Херсонський держ. ун-т. - Херсон, 2003. : табл.

Кучерявий А.О. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у навчально-виховному процесі сільської школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія та методика виховання. Херсонський державний університет. Херсон, 2003 р.
Досліджено проблему об’єктивного взаємозв’язку педагогічного забезпечення рефлексії професійного самовизначення і становлення старшокласників сільської школи як майбутніх фермерів з їх готовністю до фермерської праці. На підставі результатів аналізу проблеми з філософських, психологічних і суто педагогічних позицій обґрунтовуються: структура відповідної готовності учня, її психологічний, моральний і практичний компоненти, модель фахівця-фермера і концептуальні положення щодо формування у старшокласників системних і функціональних характеристик фермерської діяльності. Розкрито підходи до проектування і зміст навчальної програми і виховних заходів, спрямованих на формування в учнів компонентів фахової готовності в їх єдності на особистісній основі. Обґрунтовується на теоретичному та експериментальному рівнях система, методика і педагогічні умови особистісно орієнтованої підготовки учнів до фермерської праці. Розроблено та перевірено методику оцінки підготовки до неї.

1. У роботі викладено основні положення щодо розв’язання проблеми об’єктивного взаємозв’язку педагогічного забезпечення рефлексії професійного самовизначення і становлення учнів сільської школи як майбутніх фермерів з їх готовністю до фермерської праці. Вихідною теоретичною базою для її розв’язання стала розроблена на основі синтезу наукових уявлень про особистісний і цілісний підходи у профільному навчанні школярів концепція формування у старшокласників готовності до виконання функцій фермера, сукупність принципів якої визначає загальну особистісно-розвивальну і професійну спрямованість їх початкової фахової підготовки, основні вимоги до її змісту і методики організації.
2. Суттєвими недоліками сучасної підготовки сільських школярів до фермерської праці є однобічна спрямованість на формування в учнів лише функціональних властивостей фермерської діяльності; недооцінка особистісного підходу в профільному навчанні й трудовому вихованні старшокласників, значущості народних хліборобських звичаїв та традицій; відсутність системного характеру педагогічних дій щодо науково обґрунтованого оновлення цілей, змісту, методів і форм професійного самовизначення старшокласників як майбутніх фермерів. Основні напрями подолання цих недоліків пов’язані з визначенням поняття готовності сільських школярів до виконання функцій фермера та обґрунтуванням системи її формування.
3. Основні властивості відповідної готовності ґрунтуються на теоретичній моделі фахівця-фермера, в структурі якої відбито два рівні якостей особистості трудівника, системний(характеризує готовність до фермерської праці в цілому) іфункціональний(містить характеристики окремих компонентів практичної фахової готовності фермера або майбутнього фермера). Рівень системних характеристик охоплює стрижневі якості особистості фермера (майбутнього фермера): моральні, національно та громадянсько значущі, особистісно значущі. Склад функціональних характеристик професійної діяльності фермера є похідним від результатів аналізу тенденцій становлення в Україні фермерського виробництва, його особливостей і потреб у розвитку, виявлення функцій трудівника, які забезпечують цей розвиток, виробничо-діагностичної, виробничо-прогностичної, виробничо-виконавської, організаційно-діяльнісної, професійно-творчої та комунікативно-управлінської.
4. Готовність старшокласників до фермерської праці виступає як цілісна система властивостей особистості, взаємопов’язаними компонентами якої є:мотиваційний(усвідомлення потреби в роботі на рідній українській землі, образу Я” як майбутнього фермера, що відповідає меті відродження України і власним потребам загального і професійного розвитку; наявність інтересу до особливостей фермерської праці та літератури сільськогосподарського змісту, установки на самопідготовку до виконання функції фермера; впевненість у подальшому розвитку професійно важливих якостей; прагнення застосовувати одержану систему знань на практиці ще до закінчення школи);змістовний(розуміння завдань відродження українського сільськогосподарського виробництва; знання на рівні особистісних цінностей системних характеристик фермерської діяльності морально-етичних, національно, громадсько та особистісно значущих, комплексу професійно важливих для фермера вмінь та якостей певної функціональної приналежності, характеру та особливостей його професійних дій, теорії та технології самовиховання і самоосвіти тощо);діяльнісний(оволодіння достатньо стійкою сукупністю морально-етичних, національних та особистісно значущих цінностей, комплексом професійних умінь виробничо-діагностичних, виробничо-виконавських, виробничо-прогностичних, комунікативно-управлінських, професійно-творчих);оцінний(уміння адекватно оцінювати результати підготовки до фермерської діяльності, свою і партнерську працю, корегувати процеси сільськогосподарського виробництва і власного професійного вдосконалення та ін.).
5. Розвиток усіх компонентів готовності учнів до фермерської праці проходить у тісному взаємозв’язку. Усвідомлення старшокласником інтересів і мотивів підготовки до фермерської діяльності, наявність установки на самопідготовку до неї є умовою формування і розвитку складових (моральної й практичної) змістовного і діяльнісного компонентів відповідної готовності. Оволодіння системними якостями особистості, по-перше, сприяє розвитку рефлексії та мотивів професійного становлення, а по-друге, активізує процес самоформування функціональних властивостей особистості, важливих для фермера.
6. Система формування в учнів готовності до фермерської праці є результатом організації в школі навчальної, трудової, самоосвітньої, самовиховної й інших видів діяльності, яка адекватна логіці розвитку в майбутніх фермерів усіх компонентів цієї готовності. Структурними компонентами системи є: педагогічне забезпечення перетворення в свідомості особистості школяра знань про якості фермера і фермерську працю з інформативного рівня на рівень самоцінного ставлення до цих знань; усебічне сприяння формуванню у старшокласників мотивів самопідготовки до виконання функцій фахівця-фермера; безпосередня організація індивідуальної та колективної навчально-практичної діяльності учнів як засобу формування знань, умінь і якостей, необхідних фермеру; стимулювання активності старшокласників у самопідготовці до фермерської праці. Основні функції системи: формування у школярів досвіду рефлексії професійного становлення як майбутніх фермерів, ціннісного ставлення до фермерської праці як особистісно значущої, досвіду практичної самопідготовки до неї.
7. Провідними засобами ефективного функціонування зазначеної системи є навчальна програма курсу Основи організації і ведення фермерського господарства” (для учнів 10-11-х класів) і комплекс виховних заходів професійної спрямованості, в змісті яких відбиваються як соціально та особистісно значущі цілі підготовки учнів до фермерської праці, так і принципи її реалізації на особистісній та цілісній основах.
8. Найважливішими умовами, що позитивно впливають на якість формування в учнів готовності до фермерської діяльності є: а) педагогічна підтримка процесів рефлексії професійного становлення старшокласників, ідентифікації з професійними зразками, усвідомлення мотивів оволодіння необхідними фермеру вміннями; б) урахування вчителем різних аспектів нормативності й творчості, педагогічного впливу і саморегуляції в організації професійно спрямованої навчально-виховної діяльності учнів; в) забезпечення таких системних характеристик професійної підготовки школярів, як її культуровідповідність (аспект засвоєння цінностей національної культури землеробства і хліборобства), особистісно-розвивальна спрямованість (орієнтація на формування в учнів самоцінних знань і вмінь у сфері фермерського виробництва і самопідготовки до нього); г) інтегрованість системних і функціональних характеристик змісту професійної підготовки. Суттєвою умовою цілеспрямованості та ефективності цього процесу є педагогічне управління на принципах співтворчості та співробітництва з учнями, основними функціями якого є: мотивація активності вихованців у самопідготовці до діяльності фермера та моральне стимулювання такої самопідготовки. Змінюється роль вчителя, який виступає суб’єктом професійної культури, здатним удосконалювати себе і сприяти загальному і професійному розвитку учнів.
Отримані дані не претендують на вичерпне розв’язання розглянутої проблеми. Перспективними є дослідження загального і специфічного в професійно орієнтованій виховній діяльності педагогів і батьків старшокласників, єдності змісту, методів і форм виховання сільських школярів як майбутніх фермерів, педагогічного спілкування і оптимального зворотного зв’язку в процесі формування готовності школярів до виконання функцій фермера тощо.