Зайцева Лариса Іванівна. Формування елементарної математичної компетентності в дітей старшого дошкільного віку

Короткий опис

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ЗАЙЦЕВА ЛАРИСА ІВАНІВНА

УДК 37.032:51:373.21

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

спеціальність 13.00.08 дошкільна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Щербакова Катерина Йосипівна
кандидат педагогічних наук,
професор

Бердянськ 2005

З M І С Т
ВСТУП.....................................................................................................................3РОЗДІЛ 1
Теорія і практика формування елементарної математичної компетентності.......................................................................................................10
1.1. Формування математичної компетентності в дітей як педагогічна проблема.................................................................................................................10
1.2. Передумови формування елементарної математичної компетентності в дітей дошкільного віку..........................................................................................32
1.3. Вивчення рівня сформованості елементарної математичної компетентності в дітей старшого дошкільного віку..........................................................................................................................48
Висновки до першого розділу..............................................................................79
РОЗДІЛ 2
Педагогічні умови формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників..........................................................................................81
2.1. Завдання та організація формуючого етапу експерименту.........................................................................................................81
2.2. Експериментальна модель формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників.......................................89
2.3. Ефективність методики формування елементарної математичної компетентності в дітей старшого дошкільного віку........................................................................................................................134
Висновки до другого розділу.............................................................................158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................161
ДОДАТКИ............................................................................................................179

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з формування компетентності показав актуальність цієї проблеми й інтерес до вивчення різних її аспектів. Однак цілісної й комплексної методики формування ЕМК у дітей старшого дошкільного віку не було розроблено.
2. Дослідження різних підходів та трактувань зазначеного поняття дозволило визначити зміст елементарної математичної компетентності старших дошкільників: ЕМК це одна з важливих характеристик математичного розвитку дитини, яка передбачає наявність у неї елементарних знань про кількість, форму, величину, простір, час, уміння застосовувати їх в життєвих ситуаціях; виявлення самостійності, самооцінки, самоконтролю; позитивного ставлення, пізнавального інтересу вихованців до математичної діяльності. Таке визначення ЕМК дає підставу для виділення структури цієї якості в компонентній формі: мотиваційний, змістовий, дійовий компоненти.
3. Аналіз педагогічної практики свідчить про те, що математична компетентність притаманна кожній дитині, але рівень її розвитку має індивідуальний характер і залежить від сформованості мотиваційного, змістового та дійового компонентів. Дані констатуючого експерименту свідчать про те, що найбільш сформованим є змістовий компонент, тоді як мотиваційний та дійовий мають більш низькі показники.
4. Компонентна структура елементарної математичної компетентності (мотиваційний, змістовий, дійовий) старших дошкільників передбачає поетапне її формування. За таких умов мотиваційний компонент ЕМК вихованців формується переважно на першому та другому етапі їхнього навчання. Динаміка мотиваційного компонента відображає характер ставлення дітей до математичної діяльності. Основними умовами його розвитку є підвищення в спонукальній структурі мотивів дитини питомої ваги внутрішньої мотивації вчення (пізнавальних інтересів). Саме від якості сформованості мотиваційного компонента залежить підвищення рівня як змістового, так і дійового компонентів та ЕМК в цілому.
5. Змістовий компонент ЕМК формується у старших дошкільників за умови використання рівневої програми на підставі індивідуалізації та диференціації, поєднання різних форм організації навчання. Вибір їх на кожному етапі залежить від дидактичної мети та рівня сформованості компонентів ЕМК у дітей. Цей компонент набувається ними протягом усього процесу навчання і залежить від показників мотиваційного та дійового компонентів.
6. Важливою умовою формування дійового компонента ЕМК старших дошкільників є використання завдань математичного змісту, які б сприяли розвитку їхньої самостійності, самооцінки та самоконтролю. Як свідчать дані контрольного експерименту, особлива увага формуванню зазначеного компонента відводиться на другому та третьому етапі.
7. Проведене дослідження переконує в тому, що основними умовами формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників є використання різнорівневої програми; поетапне формування в них компонентів ЕМК; поєднання різних форм організації навчальної діяльності; забезпечення емоційної насиченості математичних завдань.
8. Розроблена у дослідженні методика ЕМК, на наш погляд, є ефективною, що підтверджується результатами проведеного дослідження. У експериментальних групах кількість дітей високого рівня сягає 12%, достатнього 12,3%. Відповідно значно зменшилась кількість дітей з середнім (12,8%) та низьким (11,%) рівнем. У КГ ці зміни були незначними.
Проведене дисертаційне дослідження, звичайно, не вичерпує всіх
аспектів складної та багатогранної проблеми формування математичної компетентності старших дошкільників. Подальше її вивчення передбачає висвітлення питань наступності сім’ї, дошкільного навчального закладу та школи. На нашу думку, екстраполяція висновків роботи щодо організації освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі в цілому сприятиме цілісності формування ЕМК старших дошкільників.
Викладений матеріал свідчить, що мету дисертаційного дослідження досягнуто, розв’язано всі визначені завдання, доведено робочу гіпотезу.