ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Теорія і практика формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації» – зроблено аналіз професійної підготовки майбутніх медичних сестер; розглянуто поняття професійних умінь та проблеми їх формування; психолого-педагогічні аспекти формування професійних умінь; розроблено алгоритмічний підхід до формування професійних умінь, проаналізовано сучасний стан формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер.

Висновки психологів і педагогів, які використовували в навчальному процесі алгоритми, дозволяють висловити принципові судження щодо алгоритмічного методу, а саме: алгоритмізація є методом оптимізації структури і змісту навчально-виховного процесу, раціонального отримання і відтворення студентами навчальної інформації; обґрунтоване впровадження у процес підготовки майбутньої медичної сестри алгоритмічних технологій дозволяє організувати заняття, оптимізувати роботу викладача, інтенсифікувати процес підготовки студентів; алгоритмічний підхід до формування фахових медсестринських умінь дозволяє на початкових етапах навчання, без суттєвих помилок створити основу практичної майстерності, стандартизувати підготовку, а на етапах удосконалення основ професіоналізму стимулювати творчі здібності студентів, розвивати в них індивідуальний підхід до вирішення поставлених завдань; алгоритмізація навчання повинна передбачати створення і впровадження у практику алгоритмічних стандартів, тобто науково і методично обґрунтованих навчальних матеріалів; підготовка за алгоритмами дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу, сприяє його більш ефективному запам’ятовуванню, досягненню вищих рівнів підготовки і мислення; алгоритмізація привчає студента до порядку і дисципліни, сприяє розвитку розумових здібностей, інтуїції, логічного мислення.

На основі теоретичного аналізу (Л. І. Воронова, Г. М. Перфільєв,
М. Б. Шегедин) обґрунтовано основні дидактичні засади підготовки медичних сестер та напрямки вдосконалення медсестринської освіти на основі діючої нормативно-правової бази, тенденцій розвитку світового медсестринства і міжнародного співробітництва в даній галузі медицини.

Проаналізовано базові поняття фахової підготовки майбутніх медичних сестер: професійні знання, навички, уміння, з’ясовано, що ці поняття тісно взаємопов’язані і виступають послідовними етапами розвитку професійної майстерності медичної сестри. Визначено рівні засвоєння і ступені оволодіння знаннями, уміннями, навичками у процесі професійної підготовки (В. П. Безпалько, Є. І. Бойко, С. У. Гончаренко, К. К. Платонов).

Доведено, що психологічні, фізіологічні і особистісні аспекти професійних умінь формуються поступово, за типом умовного рефлексу згідно з ученням І.П.Павлова про вищу нервову діяльність. Спочатку, до створення у вищих відділах нервової системи коркового і підкоркового центрів кожної окремої дії їх виконання відбувається свідомо, повільно, невпевнено, методом проб і помилок тощо.
З процесом формування вказаних центрів, з утворенням так званої домінанти, м’язової концентрації, психічної і фізіологічної адаптації відбувається встановлення динамічного стереотипу, для якого характерними є усунення зайвих рухів, оволодіння потрібним ритмом діяльності, зменшення стомлюваності, автоматизація рухів, можливе виключенням деяких аналізаторів зі сфери діяльності тощо. Однак складна діяльність на рівні високосформованих професійних умінь відбувається завжди під контролем свідомості, з можливістю внесення в її виконання корекцій, удосконалень, імпровізації тощо відповідно до конкретних обставин
(М. О. Бернштейн, С. О. Косілов, І. П. Павлов, О. О. Ухтомський)

На основі теоретичного аналізу наукової літератури розглянуто поняття «алгоритм» і психолого-педагогічні умови його використання в навчально-виховному процесі. Зроблено висновки про те, що алгоритмізація є: загальним і активним методом навчання та контролю за навчально-виховною діяльністю; алгоритмічний підхід виключає суттєві помилки первинного вивчення і відпрацювання практичних дій; навчання за алгоритмами сприяє кращому розумінню і запам’ятовуванню навчального матеріалу через розподіл складних важкодоступних дій і завдань на прості елементарні операції, включення механізмів активного запам’ятовування тощо (А. Р. Білопольська, Б. М. Теплов, В. В. Чебишева).

Показано, що алгоритмізацію в поєднанні з проблемним і програмованим навчанням слід вважати основними факторами інтенсифікації сучасного навчального процесу (Л. М. Ланда), що алгоритмічний підхід до навчання не є альтернативою творчості, навпаки, розумне використання алгоритмів у навчальному процесі стимулює творчість студентів (В. О. Скакун). Спочатку майбутні медичні сестри використовують алгоритми професійної діяльності, складені викладачем, згодом, складаючи власні алгоритми, знаходять власні шляхи вирішення проблеми. Констатовано, що алгоритмізація дозволяє вивчати і контролювати знання і вміння, адаптувати навчальну підготовку до індивідуальних особливостей, активізувати самостійне навчання, стимулювати логічне мислення, а також уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо (А. І. Андреєв).

Подано авторську класифікацію алгоритмів практичної підготовки відповідно до складності і ступеня узагальнення медсестринських навичок й умінь. Теоретично обґрунтовано можливість упровадження триетапної схеми алгоритмічної підготовки студента: перший етап – відпрацювання навичок за алгоритмами їх виконання; другий – формування вмінь за алгоритмічними критеріями їх відпрацювання; третій етап – формування основ навчально-професійної майстерності шляхом алгоритмічного вирішення задач і завдань різного ступеня складності й узагальнення.

Вивчення сучасного стану медсестринської освіти спонукало до внесення якісних змін у теоретичну і практичну підготовку.

У другому розділі – «Зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації» – подано розроблену структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю; технологію алгоритмізації формування професійних умінь; проаналізовано зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації.

Аналіз наукової літератури і посадових обов’язків медичних сестер дав змогу визначити структуру їх майбутньої діяльності. Зроблено висновок, що діапазон професійних обов’язків медсестри різноманітний і включає питання медсестринської діагностики, виконання лікувальних процедур, надання невідкладної допомоги пацієнтам, проведення медсестринського догляду, вирішення медико-санітарних і медико-соціальних питань тощо (В. М. Наследков, М. Б. Наследков). Разом з тим кількість практичних навичок і вмінь, передбачених для засвоєння в процесі навчання є значною за обсягом, а вправність виконання кожної дії повинна бути надзвичайно високою, чим і зумовлено якнайширше використання алгоритмічних технологій в процесі підготовки майбутніх медичних сестер.

На основі структури медсестринської діяльності і власної класифікації алгоритмів обґрунтовано загальні принципи створення алгоритмічних інструкцій різного ступеня складності й узагальнення матеріалу, а саме: алгоритми виконання простих, складних, комбінованих і комплексних практичних навичок; алгоритми виконання професійних умінь; алгоритми загальної діяльності на основі теоретичного розв’язання і практичного відпрацювання навчально-виробничих задач і завдань. Розроблено еталони вивчення і відпрацювання практичних дій на рівнях навичок, умінь і вирішення задач.

Сформульовано загальні принципи використання алгоритмічних технологій під час опанування навчального курсу «Медсестринство в хірургії». Визначено принципову схему професійної підготовки студента – майбутньої медичної сестри хірургічного профілю засобами алгоритмізації, а саме: засвоєння професійних практичних знань; формування базових практичних навичок за допомогою алгоритмів виконання дій; удосконалення виконання практичних маніпуляцій до рівня вмінь, виконання професійних умінь за допомогою алгоритмічних еталонів; створення основ професійно-трудової майстерності шляхом власного створення алгоритмів, алгоритмічного розв’язання і виконання навчально-виробничих задач і завдань. Визначено, що практичну підготовку за допомогою алгоритмічних інструкцій необхідно здійснювати на муляжах і тренажерах до автоматизму, а діагностично-лікувальні процедури пацієнтам, в лікувальних закладах виконувати тільки за умови їхнього достатнього засвоєння, без будь-яких інструктивних вказівок.

Проаналізовано форми і методи навчання, які найбільшою мірою відповідають завданням підготовки медсестри і які органічно поєднуються з алгоритмічними технологіями. Визначено, що перевагу необхідно надавати активним і проблемним методам навчання, які розвивають аналітичні і синтетичні здібності, логічне мислення, схильність до творчості та імпровізації. З метою практичної підготовки майбутньої медсестри дієвими визначено ігрові методи навчання, а саме: відпрацювання практичних навичок і умінь на муляжах, тренажерах, один з одним тощо; проведення навчально-педагогічних, рольових і ділових ігор; теоретичне розв’язування і практична демонстрація виконання навчально-педагогічних задач і завдань. Крім того, з’ясовано, що дохідливі і точні алгоритмічні інструкції підвищують якість самостійної підготовки студентів на практичному занятті, при самостійному навчанні, в самостійній позааудиторній підготовці.

У третьому розділі «Організація і проведення дослідно-експериментальної роботи» визначено критерії ефективності формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації, визначено етапи і методику проведення педагогічного експерименту та проаналізовано результати експериментальної роботи.

У ході проведення дослідно-експериментальної роботи визначено, що якість алгоритмічних технологій навчання можуть підтвердити: критерій рівня засвоєння професійних знань; критерій рівня засвоєння професійних навичок і вмінь; критерії сформованості професійно-значущих якостей психіки, а саме – уміння визначити головне у змісті навчального матеріалу (аналітичні здібності), уміння узагальнити навчальний матеріал (синтетичні здібності), уміння робити висновки із змісту навчального матеріалу (здібності логічного мислення). Обґрунтовано показники і коефіцієнти, які визначають зміст кожного критерію. Критеріями рівня сформованості теоретичних знань було обрано коефіцієнт їх правильного відтворення за допомогою тестового контролю з банку тестових завдань для проведення Державного ліцензійного комплексного іспиту КРОК – М (медична сестра) з предметів «Основи медсестринства» і «Медсестринство в хірургії». На основі спостережень за вправністю виконаних практичних дій і порівняно їх з еталонами, показниками рівня сформованості практичних навичок і вмінь було обрано коефіцієнт опанування практичними вміннями. Критерії сформованості значущих якостей психіки медсестри визначалися шляхом розв’язування задач на логіку, синтез і аналіз.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи проведено відбір методик і їх модифікацій: А. П. Біляєвої, В. П. Безпалька (визначення рівня сформованості професійних знань), С. У. Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), А. А. Киверялга, М. С. Янцура (методика визначення рівня професійних умінь).

Педагогічний експеримент проводився у п’яти вищих медичних навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації (на базі Рівненського державного базового медичного коледжу, Чортківського державного медичного коледжу, Шепетівського медичного училища, Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського, Костопільської філії Рівненського державного базового медичного коледжу).

Педагогічний експеримент відбувався в декілька етапів: підготовчий, експериментальний і підсумковий. На підготовчому етапі експерименту було визначено сучасний стан медсестринства і медсестринської освіти в Україні, виявлено основні недоліки підготовки медсестри і можливі шляхи їх подолання; проведено дослідження основних понять педагогічної проблеми, вивчено досвід використання алгоритмічних технологій у практичній підготовці; складено програму адаптації навчального процесу і змісту навчання відповідно до запровадженої алгоритмічної технології; уточнено методику алгоритмічного навчання серед викладачів задіяних у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

Другий етап – експериментальний – включав безпосередню перевірку розробленої технології алгоритмізації формування професійних умінь майбутніх медичних сестер.

Під час підсумкового етапу педагогічного експерименту було зроблено порівняльний аналіз результатів у контрольних і експериментальних групах, проведено оформлення результатів дослідження, сформульовані висновки

Експериментальна роботи показала, що результати в експериментальних групах виявились вищими за аналогічні результати в контрольний групах:
% засвоєння знань у межах 4,47 % – 9,26 %; середній бал у межах 0,36 – 0,45; якісна успішність у межах 20 – 24,6 %.

Результати, показані студентами експериментальних груп при порівнянні критерію опанування професійними вміннями, виявились вищими за аналогічні результати в контрольний групах: % опанування вміннями у межах 30 – 33,2 %; середній бал у межах – 0,47 – 0,61 %; якісна успішність у межах 21,1 – 40 %.

Уміння виділяти головне (аналітичні здібності) у студентів експериментальних груп були значно вищими, ніж у студентів контрольних груп, а саме: високі показники (надзвичайно високі і високі) зросли на 14,8 % (25,1 проти 36,9 %), тоді як низькі (низькі і надзвичайно низькі) є меншими на 10,7 % (26 проти 15,3 %);

Уміння узагальнити навчальний матеріал (синтетичні здібності) у студентів експериментальних є вищими, а саме: високі показники (надзвичайно високі і високі) є вищими на 7,3 % (30,9 проти 38,2 %), тоді як низькі (низькі і надзвичайно низькі) є меншими на 9,6 % (24,1 проти 14,5 %);

Уміння робити висновки із змісту навчального матеріалу (логічні здібності) у студентів, які навчалися за експериментальною програмою також виявилися вищими: високі показники (надзвичайно високі і високі) зросли на 7,4 % (з 29,1 до 36,5 %), а низькі (низькі і надзвичайно низькі) зменшились на 10,2 % (26 проти 15,8 %).

Більш ефективну теоретичну і практичну підготовку студентів експериментальних груп в порівнянні з контрольними було статистично підтверджено за допомогою критерія розподілу Стьюдента – критерієм t, де в усіх вибірках показники експериментальних груп є кращими.

Достовірність отриманих експериментальних даних про підвищення сформованості професійно-значущих якостей психіки в експериментальних групах було проведено за допомогою математичного статистичного аналізу методом рангової кореляції Спірмена. За нашими статистичними даними Т_крзнаходиться в межах 1,59–1,68, що є підтвердженням кращої сформованості професійно-значущих якостей психіки студентів експериментальних груп.

Результати дослідно-експериментальної роботи узагальнено в 11 таблицях і
6 гістограмах основного тексту, а також у 3 таблицях у додатку І.

У загальних висновках викладено результати теоретичної і методичної розробки формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.