ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкрито теоретико-методологічні та практичні засади дослідження, обґрунтовано наукову новизну, наведено відомості щодо апробації та впровадження у практику самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів.

У першому розділі – «Підготовка майбутніх економістів вищих навчальних закладів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності як педагогічна проблема» здійснено аналіз наявних у педагогічній літературі підходів до розкриття сутності пізнавальної діяльності, змодельовано процес організації активної самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів, проаналізовано структурні складові самостійної навчально-пізнавальної діяльності, досліджено готовність майбутніх економістів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей формування інформатичної складової професійної підготовки.

Проведений аналіз сучасного стану підготовки фахівців із вищою економічною освітою дає змогу стверджувати, що самостійна навчально-пізнавальна діяльність – це складне утворення, яке залежить від рівня підготовки студентів та проявляється у таких аспектах: психічному (здатність до діяльності); інтелектуальному (здатність до розв’язування пізнавальних задач); моральному (мотивоване ставлення до предмета пізнання). Оскільки завдання дослідження передбачають формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності, то на основі структури навчальної діяльності визначено спільні компоненти інформатичної складової і самостійної навчально-пізнавальної діяльності: мотиваційний, змістовий, процесуальний, результативний.

Аналіз наукових досліджень поняття «діяльності» авторами П. Гальперіним, А. Леонтьєвим, С. Рубінштейном, Г. Щукіною забезпечив можливість охарактеризувати основні види пізнавальної діяльності (репродуктивна, реконструктивна, творча). Виділено три групи чинників активізації пізнавальної діяльності студентів (І. Лозова, П.І. Підкасистий, Т.І. Шамова), які впливають на формування інформатичної складової: визначальні, загальні та конкретні, що використовуються під час викладання навчальних курсів «Інформатика та комп’ютерна техніка», «Економічна інформатика», «Комп’ютерні мережі та телекомунікації», «Інформаційні системи і технології підприємства», «Автоматизоване робоче місце економіста».

З метою діагностики стану готовності майбутніх економістів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей формування інформатичної складової фахової підготовки проведено констатувальний експеримент за трьома рівнями: низький, середній, високий. (П. Симонов). У студентів із низьким рівнем готовності недостатньо сформовані комп’ютерно-алгоритмічні уміння та навички (використання текстового та табличного процесора, графічного редактора), їхня самостійна навчально-пізнавальна здійснюється репродуктивно. У студентів із середнім рівнем готовності знання є достатніми, але недосконалі окремі види комп’ютерно-алгоритмічних умінь (програмування, використання засобів комп’ютерних комунікацій), а самостійна навчально-пізнавальна діяльність реалізується реконструктивно. Студенти із високим рівнем готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформатичної складової фахової підготовки володіють достатнім рівнем знань і сформованості комп’ютерно-алгоритмічних умінь. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність має творчий характер. Основними характеристиками такої готовності є: активність, усвідомленість та дієвість професійних знань, сформованість професійних умінь, ставлення до діяльності.

За результатами опитування, анкетування та комплексного тестування, було встановлено: 52,1% респондентів володіють низьким рівнем готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформатичної складової фахової підготовки; 39,0% – середнім рівнем готовності; 8,9% майбутніх економістів можна вважати готовими до самостійної навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформатичної складової фахової підготовки. Отримані результати доводять необхідність формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Розроблена узагальнена структура професійного становлення майбутнього економіста передбачає замовлення роботодавця, формування інформатичної складової за допомогою вивчення комп’ютерних та економічних дисциплін, моніторинг знань з цих дисциплін, достатній та високий рівень самостійності, реалізацію бази професійних ситуацій, експертизу професійної майстерності та результат: готовність до професійної діяльності.

У другому розділі – «Обґрунтування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів та її формування у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності» розглянуто сутність та структуру інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів, вдосконалено операційний зміст комп’ютерно-алгоритмічних умінь у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, визначено педагогічні умови та розроблено модель формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів, проаналізовано результати дослідження.

Дослідження наукового доробку (Н. Абашкіна, М. Коляда, О. Собаєва) забезпечило можливість з’ясувати основні елементи інформаційно-технологічної підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності: знання про можливості застосування комп’ютерів у суспільному, професійному і особистому житті; уміння використовувати комп’ютер як засіб одержання і опрацювання інформації; усвідомлення ролі інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоздатності економіки, у змінах на ринку праці та у структурі робочих місць. Вивчення інформаційних технологій забезпечується єдністю методичного підходу до застосування технічних засобів (персональні комп’ютери; комунікаційні засоби: комп’ютерні мережі, телебачення, радіо; засоби введення інформації: сканери, цифрові фотокамери, мікрофони; засоби виведення інформації: принтери, плотери; засоби візуального відображення інформації: монітори, мультимедійні проектори; засоби збереження великих об’ємів інформації: магнітні, оптичні, флеш-носії) та методів навчання на комп’ютерній основі (проблемні лекції, інтелектуальні розминки, сократичні методи, «Мозкові штурми», навчально-тематичні дискусії, ігрові методи, практикуми, лабораторні роботи, CASE-методи, тренінги, методи проектів). Інформаційна технологія знижує трудомісткість процесів використання інформаційних ресурсів, підвищує надійність опрацювання інформації програмно-апаратними засобами та сприяє формуванню інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів.

Під інформатичною складовою фахової підготовки майбутніх економістів розуміємо сформованість знань, умінь та навичок збирання, опрацювання, використання, передачі інформації на основі активних методів та засобів інформаційних технологій за принципом ієрархії, кваліфікованого виконання виробничих функцій (аналітичної, планової, організаційної, обліково-статистичної, контрольної, інформаційної), розвитку професійних здібностей фахівця (здатність до роботи з інформаційними потоками в умовах дефіциту часу, комп’ютерна компетентність) та подолання перешкод ефективної професійної діяльності (відсутність аналітичних здібностей, недбалість, імпульсивність, швидка втомлюваність під час роботи з комп’ютером). З метою формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів використано: активні методи навчання, сучасні програмно-апаратні комплекси, комп’ютерно-алгоритмічні вміння. Комп’ютерно-алгоритмічні уміння умовно поділено на три блоки: уміння, що обслуговують діяльність програмування; уміння, пов’язані з інформатично-інтуїтивним компонентом використання комп’ютера; інструментальне застосування комп’ютерних засобів. При цьому поняття інформатичної складової передбачає безперервний процес самостійної навчально-пізнавальної діяльності на всіх рівнях здобуття освіти.

На основі принципів організації навчання (науковості; систематичності та послідовності; свідомості засвоєння і діяльності; доступності змісту; наочності змісту і діяльності; активності і самостійності; ефективності навчальної діяльності; зв’язку теорії та практики) визначено й обґрунтовано педагогічні умови. Під педагогічними умовами розуміємо таке поєднання позитивних обставин, які активізують пізнавальну діяльність та сприяють формуванню інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

До педагогічних умов належать: фахове наповнення інформатичної складової професійної підготовки майбутніх економістів; застосування сучасних освітніх технологій засобами програмно-апаратних навчальних комплексів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; налагодження взаємодії викладача і студента з формування комп’ютерної компетентності; створення сприятливого інформаційного середовища для розвитку пошуково-творчих здібностей майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Фахове наповнення інформатичної складової професійної підготовки майбутніх економістів. Реалізація цієї педагогічної умови зумовлена функціями, які є важливою складовою кваліфікаційної характеристики економіста: аналітична, планова, організаційна, обліково-статистична, контрольна, інформаційна. Їх виконання забезпечуються знаннями теоретичних засад та принципів побудови сучасних і перспективних комп’ютерних комплексів. Під час навчання пріоритетними стали такі завдання як вивчення теоретичних основ інформатики та характеристик комп’ютерної техніки, архітектури, технологічного забезпечення комп’ютерних систем, алгоритмізації, програмування та моделювання, систем опрацювання економічної інформації, методів запровадження діалогу в процесі розв'язання конкретних економічних завдань.

Застосування сучасних освітніх технологій засобами програмно-апаратних навчальних комплексів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів зумовлено використанням новітніх освітніх технологій (модульно-рейтингової, кредитно-трансферної). Розробка методичних основ використання новітніх освітніх технологій з урахуванням психологічних особливостей студентів, структури та змісту навчального матеріалу, рівня матеріально-технічного забезпечення сучасними програмно-апаратними навчальними комплексами дає змогу сформувати технологічні пакети конструювання знань, що стимулюють студента до цілеспрямованої, змістовної та активної навчально-пізнавальної діяльності.

Налагодження взаємодії викладача і студента з формування комп’ютерної компетентності. Вміле використання інтелектуальних інформаційних ресурсів може у повній мірі задовольнити потреби студентів у якісній професійній освіті та підвищити педагогічну взаємодію викладача і студента з формування такої особистісної характеристики, як комп’ютерна компетентність. Якісним результатом налагодження взаємодії викладача і студента є створення студентських та викладацьких портфоліо, організація контролю за самостійною навчально-пізнавальною діяльністю в умовах кредитно-трансферної технології навчання.

Створення сприятливого інформаційного середовища для розвитку пошуково-творчих здібностей у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності забезпечувалось такими чинниками: формування у студентів позитивної мотивації навчання; поєднання групових та індивідуальних форм організації навчальної діяльності. Сприятливе інформаційне середовище – це постійний доступ до міжнародних інформаційних ресурсів, створення навчальних порталів, проведення відеоконференцій, презентацій, віртуальних співбесід з науковими групами для розвитку пошуково-творчих здібностей майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови покладені в основу моделі (рис. 1) формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Розроблена модель містить такі складники: замовлення інформаційного суспільства, мету, концептуальні засади, методи і засоби навчання, змістовий компонент, організацію самостійної навчально-пізнавальною діяльності, комп’ютерно-алгоритмічні уміння, критерії та рівні сформованості умінь, результат. Вагомий акцент у запропонованій моделі зроблено на організацію навчального процесу майбутніх економістів (методи і засоби навчання).

Для перевірки моделі формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності було організовано та проведено формувальний експеримент, у якому взяли участь 415 студентів. У контрольній групі (КГ – 118 студентів) викладання здійснювалося на основі традиційної технології навчання, за якою студенти одержували готовий інформативний матеріал. В експериментальних групах (ЕГ – 297 студентів) навчальний процес організовано, виходячи з орієнтації на відповідні знання та комп’ютерно-алгоритмічні уміння, які можна одержати у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. У першій експериментальній групі (ЕГ-1) забезпечувалася індивідуально-особистісна спрямованість і технологічність процесу формування пізнавальної діяльності. У другій експериментальній групі (ЕГ-2) процес навчання був побудований на основі особистісно-орієнтованого підходу, під час якого реалізовувалася багаторівнева система навчання. У третій експериментальній групі (ЕГ-3) перевірялася сукупність педагогічних умов із урахуванням розробленої моделі формування інформатичної складової фахової підготовки майбутніх економістів.

На різних етапах експериментального дослідження була виконана експертна та статистична оцінка рівнів сформованості комп’ютерно-алгоритмічних умінь.