ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, розкрито ступінь її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено методологічні й теоретичні основи дисертаційної роботи; схарактеризовано методи дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення дослідження; наведено відомості про етапи та зміст науково-дослідницької роботи, а також про апробацію та впровадження її результатів.

У першому розділі – “Теоретичні питання формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” – на підставі аналізу опрацьованої літератури з'ясовано сутність індивідуального стилю педагогічної діяльності, розкрито особливості технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики в процесі його професійної підготовки.

Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідники Є. Клімов, В. Мерлін, В. Небиліцин пов'язували поняття “індивідуальний стиль діяльності” зі взаємовідношенням об’єктивних вимог діяльності та властивостей особистості. Розглядаючи умови ефективності педагогічної діяльності, З. Вяткіна, І. Зимня, А. Ковальов, Н. Кузьміна, О. Маркова акцентували увагу на взаємозв'язку індивідуального стилю діяльності та педагогічних здібностей вчителя. А. Бодальов, Є. Ільїн, О. Никонова, М. Приставкіна вивчали проблему індивідуального стилю педагогічної діяльності в аспекті педагогічної майстерності та визначення ролі вчителя у навчально-виховному процесі.

Теоретичний аналіз наукових праць з проблем професійної підготовки вчителя засобами музичного мистецтва засвідчив, що музично-педагогічна підготовка майбутнього вчителя музики у вищому навчальному закладі є складником його професійної підготовки і спрямована на набуття студентом комплексу спеціальних знань з дисциплін музично-теоретичного, музикознавчого, інструментального та вокально-хорового циклів.

Вивчення навчальних планів і програм вищих педагогічних закладів освіти дозволило стверджувати, що професійна підготовка майбутнього вчителя музики спрямована на гуманізацію процесу музичної освіти, формування спеціальних знань, умінь та навичок, їх використання в музично-педагогічній діяльності. Під музично-педагогічною розуміємо діяльність, яка спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості засобами музичного мистецтва.

У процесі наукового пошуку з’ясовано, що індивідуальність стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики виявляється у своєрідності застосування ним педагогічних методів та прийомів у різних видах музичної діяльності (грі на музичних інструментах, сольному та хоровому співі, диригуванні учнівськими творчими колективами, музично-просвітницькій роботі). Це зумовлено його індивідуальними властивостями (особливостями характеру, темпераменту, емоційно-регуляційними навичками), музичними здібностями (музичним слухом, ритмом, виконавськими можливостями), професійною спрямованістю, рівнем загальної й педагогічної культури, ступенем попередньої музично-педагогічної підготовки.

У дослідженні уточнено сутність поняття “індивідуальний стиль педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” як сукупності професійно-педагогічних знань та вмінь, індивідуальних властивостей, музично-педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики, які зумовлюють індивідуальну своєрідність застосування ним методів та прийомів у процесі професійної підготовки та музично-педагогічної діяльності.

Установлено, що розвиток індивідуального стилю педагогічної діяльності сприяє підвищенню професійної культури майбутнього фахівця. Виявлено взаємозв’язок між цими дефініціями та підкреслено залежність: чим вищий рівень сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, тим вищим є рівень його загальної та професійної культури.

Визначено, що компонентами індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є:

· мотиваційний – передбачає наявність мотивації до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності;

· когнітивно-гносеологічний – розкриває сформованість професійних музично-педагогічних знань, які виявляються у процесі гри на музичних інструментах, співу, диригування, керівництва інструментальними і хоровими колективами, музично-лекційній діяльності та педагогічній практиці в школі;

· емоційно-творчий – визначає сукупність музично-педагогічних здібностей; індивідуальних властивостей, сформованість емоційно-регулятивних навичок під час концертної та музично-просвітницької діяльності;

· прогностично-конструктивний – характеризує наявність умінь прогнозування подальшого розвитку власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, організації та проведення музично-педагогічних заходів;

· рефлексійно-корекційний – полягає у сформованості рефлексивних умінь, які забезпечують усвідомлення майбутнім учителем музики себе як суб'єкта професійної діяльності; самооцінку і самокорекцію власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності. Наголошено, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є послідовним та цілеспрямованим процесом, який об’єднує багатогранність професійної підготовки та музично-педагогічної діяльності.

Доведено, що індивідуальний стиль музично-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики формується за такими напрямами: професійним (загальнокультурні, філософсько-історичні знання, вміння та навички з педагогіки та психології, становлення системи педагогічних мотивів і цінностей); спеціальним (спеціальні знання, вміння та навички, які відбивають специфіку підготовки майбутнього вчителя музики через музично-просвітницьку, диригентсько-хорову, вокально-інструментальну діяльність); індивідуальним (індивідуальні властивості та музичні здібності майбутнього вчителя музики, виявлення схильностей до окремих видів музично-педагогічної діяльності).

У ході роботи над дослідженням було обґрунтовано технологію, реалізація якої забезпечує підвищення рівня сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики під час професійної підготовки. Упровадження технології в навчальний процес здійснювалося з урахуванням професійного, спеціального та індивідуального напрямів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. З цією метою було обрано навчальні дисципліни, зміст яких якнайбільше відповідав проблематиці та напрямам дослідження: професійному (педагогіка, психологія); спеціальному (сценічна майстерність, музично-просвітницька діяльність, сольний та хоровий спів, диригування, практикум з просвітницької діяльності); індивідуальному (індивідуальні заняття з музичного інструмента, індивідуальні консультації в межах занять зі спецкурсу).

З’ясовано доцільність використання інтегральної взаємодії викладачів, які проводять заняття з указаних дисциплін, та викладачів предметно-фахового циклу з метою реалізації системного засвоєння необхідних знань, умінь і навичок для формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

Ефективне вирішення висунутих завдань можливе за умови цілеспрямованого застосування технології, до якої входить комплекс науково обґрунтованих заходів, що поетапно вводилися в навчальний процес професійної підготовки вчителя. Упровадження технології включає діагностику та аналіз індивідуальних особливостей майбутнього вчителя музики, стимулювання до саморозвитку в професійній діяльності; засвоєння відповідної ціннісної мотивації щодо формування індивідуального стилю майбутньої музично-педагогічної діяльності.

Перший етап – інформаційно-мотиваційний - передбачає створення мотивації щодо розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності на основі інформування стосовно його сутності та діагностики музично-педагогічних здібностей. Мета реалізації технології на цьому етапі – формування інтересу майбутнього вчителя музики до індивідуального стилю своєї педагогічної діяльності. Важливим є також застосування рефлексії для стимулювання й формування подальшої мотивації до майбутньої професійної музично-педагогічної діяльності.

Другий етап – змістово-процесуальний - спрямований на формування у майбутнього вчителя музики зразка індивідуального стилю педагогічної діяльності, управління цим процесом у проектуванні шляхів його досягнення на основі індивідуальних занять з музично-педагогічних дисциплін і спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики”.

Третій етап – аналітико-корекційний - має на меті усвідомлення майбутнім учителем музики свого індивідуального стилю педагогічної діяльності й себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.

Теоретичне опрацювання проблеми індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики дало змогу прийти до висновку про необхідність розробки процесуальної частини технології, яка включає організацію процесу формування зазначеного стилю відповідно до поставлених цілей, форм та методів музично-педагогічної діяльності.

У другому розділі – “Експериментальна перевірка технології індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики” – висвітлено загальні питання організації та проведення експериментальної роботи, описано педагогічний експеримент, у ході якого обґрунтовано ефективність упровадження технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності, представлено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів.

З метою перевірки висунутої гіпотези щодо ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики було проведено педагогічний експеримент. Експериментальна робота проводилася на факультетах початкового та заочного навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди і факультеті дошкільної освіти та музичного виховання Харківського гуманітарно-педагогічного інституту. На різних етапах експерименту було охоплено 58 викладачів та 302 студенти. Безпосередньо у констатувальному, формувальному та контрольному етапах експерименту взяли участь 83 студенти факультету початкового навчання (спеціальність “Початкове навчання. Музика”) та 86 студентів факультету заочного навчання (спеціальність “Педагогіка і методика середньої освіти. Музика”) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Для проведення експериментальної роботи було обрано експериментальні (Е₁ – 41 особа та Е₂ – 42 особи) й контрольна (К – 86 осіб) групи, до яких увійшли студенти V курсів денної та заочної форм навчання.

Проведено пілотні дослідження загального стану формування індивідуального стилю педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики та його якісних і кількісних характеристик. За допомогою анкетування і тестування студентів та викладачів музично-педагогічних дисциплін було з’ясовано, що лише 12 % опитаних викладачів застосовують у власній педагогічній практиці заходи, спрямовані на формування у студентів індивідуального стилю педагогічної діяльності. У свою чергу 79 % викладачів таких заходів не застосовують, а 9 % – не замислювалися над цим питанням. На питання про вирішення проблеми формування індивідуального стилю діяльності вчителя музики під час професійної підготовки 60 % опитаних відповіли “не вирішується достатньою мірою” та 23 % – “зовсім не вирішується”. Лише 17% педагогів вважають, що ця проблема вирішується успішно. Виявилось, що оцінка викладачами стану вирішення проблеми формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя музики під час професійної підготовки є в цілому незадовільною.

Проведено вивчення знань студентів щодо індивідуального стилю педагогічної діяльності, а також досліджено їхнє ставлення до необхідності його формування. Було з’ясовано, що 75% студентів не усвідомлюють сутності індивідуального стилю педагогічної діяльності, а 68% не вважають за необхідне його формування в процесі професійної підготовки, 12% – не замислювалися над цим питанням. Тільки 20% студентів переконані в тому, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності буде сприяти їхньому професійному розвитку.

За допомогою методів діагностичного комплексу на констатувальному етапі експерименту було виявлено рівень професійно-педагогічних знань, індивідуальні властивості та музично-педагогічні здібності майбутнього вчителя музики, які проявляються у його схильності до окремих видів музично-педагогічної діяльності, в особливостях стильової поведінки у процесі навчання і практичної роботи. З’ясовано, що більшість студентів мали схильність до інструментального виконавства – 31,36%, до хормейстерської діяльності – 21,16%, до вокального виконавства – 13,69%, до музикознавства – 9%. Найбільш поширеним типом стилю педагогічної діяльності виявився міркувально-імпровізаційний (59,29%), надалі визначено емоційно-методичний (15,21%), емоційно-імпровізаційний (9%) та міркувально-методичний (5,29%) стилі.

За результатами цього етапу експерименту встановлено, що традиційна професійна підготовка забезпечує оволодіння майбутнім учителем музики мотиваційним компонентом стилю переважно на середньому (ЕГ–26%, КГ–16%) і низькому (ЕГ– 64%, КГ – 73%) рівнях; когнітивно-гносеологічного – на середньому (ЕГ–26%, КГ–16%) і низькому (ЕГ– 64%, КГ – 66%) рівнях; емоційно-творчого – на середньому (ЕГ– 40%, КГ – 38%) і низькому (ЕГ–54%, КГ–41%); прогностично-конструктивного – на середньому (ЕГ– 40%, КГ –37%) і низькому (ЕГ– 48%, КГ – 42%); рефлексійно-корекційного – на середньому (ЕГ–23%, КГ–16%) і низькому (ЕГ–69%, КГ–72%) рівнях. Установлено, що як експериментальні, так і контрольні групи студентів характеризувалися переважно низьким рівнем сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності.

У ході формувального етапу експерименту розроблено методологічне забезпечення процесу, яке було реалізовано в експериментальних групах під час проведення лекційних та семінарських занять з дисциплін психолого-педагогічного та музично-педагогічного циклів, а також у межах експериментального спецкурсу, який є складником технології і доповнює існуючі цикли дисциплін, що становлять основу професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

На заняттях зі спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного вчителя музики” використовувалися знання та вміння, набуті студентами під час вивчення дисциплін на попередніх курсах (основи педагогічної майстерності, естетика, етика, постановка голосу, основи імпровізації, риторика, методика постановки мови, педагогічна практика). Ураховуючи психолого-педагогічні та фахові особливості процесу підготовки майбутнього вчителя музики, спецкурс було розподілено на три змістові модулі: “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності у професійному становленні сучасного вчителя”, “Формування власного еталону індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики”, “Особливості розвитку та корекції індивідуального стилю в педагогічній діяльності сучасного вчителя”. Технологія впроваджувалася відповідно до етапів процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, на кожному з яких застосовувалося методичне забезпечення, яке відповідало меті та завданням дослідження.

Метою інформаційно-мотиваційного етапу було зацікавлення студентів процесом формування індивідуального педагогічного стилю. Для цього надано інформацію щодо сутності та компонентів індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, прочитано лекції: “Історія становлення та розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності”, “Культура професійного спілкування як частина індивідуального стилю педагогічної діяльності”, “Норми професійної поведінки сучасного вчителя”, “Особливості підготовки до музично-просвітницької діяльності”.

На основі аналізу результатів діагностичного комплексу, застосованого на констатувальному етапі експерименту, було проведено низку комплексних занять, а саме: обговорення системи особистісних та професійно-педагогічних цінностей, навчальної успішності, підсумків тестів, анкет, виконання творчих завдань з розвитку музично-педагогічних здібностей. Надано індивідуальні консультації щодо прояву схильностей студентів до окремих видів музично-педагогічної діяльності (гри на музичних інструментах, сольного, ансамблевого або хорового співу, теорії та історії музики) і стилів педагогічної діяльності (емоційно-імпровізаційного, емоційно-методичного, міркувально-імпровізаційного, міркувально-методичного). З'ясовано, що проведена робота сприяла створенню у студентів експериментальних груп мотивації для формування індивідуального стилю педагогічної діяльності.

На наступному, змістово-процесуальному етапі експерименту, було проведено комплексні заняття, проблемні лекції, індивідуальні консультації; організовано диспути, вікторини, рольові ігри в межах другого модулю спецкурсу “Формування власного еталону індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики”. Цей етап був спрямований на усвідомлення індивідуального стилю педагогічної діяльності, вироблення власного педагогічно-стильового зразка майбутнього вчителя музики.

Формування образу майбутнього вчителя музики передбачало проведення комплексних занять, сюжетно-рольових ігор; диспутів, творчих вправ. Після аналізу спостережень та діагностичного комплексу першого етапу робота в експериментальних групах проводилась варіативно, за різними завданнями. У групі Е₂ студенти заочного факультету, працюючи над творчими завданнями (твір “Індивідуально-стильові портрети успішного та неуспішного вчителя музики”, комплексні заняття “Зразковий урок очима вчителя музики”), активно використовували власний професійний досвід; брали участь у вікторинах, дискусіях (“Самопрезентація вчителя музики”, “Зовнішній вигляд учителя музики як відображення рівня загальної та професійно-педагогічної культури”).

Зі студентами денної форми навчання (група Е₁) продуктивною була робота під час рольових ігор (“Педагогічні ситуації музично-педагогічного спілкування”, “Остання репетиція як виховання емоційної саморегуляції”) та колективних тренінгів (“Створення позитивного настрою на індивідуальних заняттях з музики”). Це свідчить про те, що для студентів групи Е₁, які мали недостатній педагогічний досвід, важливішим виявився процес моделювання майбутньої професійної діяльності. Установлено, що на другому етапі збагатилися уявлення студентів про необхідність та сутність формування індивідуального стилю педагогічної діяльності сучасного вчителя музики. Відбулося формування етико-педагогічних основ професійної поведінки, педагогічного іміджу, розвитку комунікативних музично-педагогічних умінь.

Третій етап – аналітико-корекційний – передбачав аналіз та оцінку отриманих результатів та їх коригування. Для цього було розроблено низку проблемних ситуацій і педагогічних завдань, вирішення яких передбачало моделювання уроку музики та музично-просвітницької діяльності. Повторно застосовано діагностичний комплекс для визначення результатів експерименту. Робота проводилася в межах спецкурсу та під час практичних занять перед проходженням педагогічної практики. На цьому етапі розвивалися вміння самостійної роботи, вироблення професійної поведінки, здійснювалося проектування стилю майбутньої професійної діяльності.

Для оцінки ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики в ході застосування обґрунтованої технології уточнено критерії та їхні показники: мотивація до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; знання з професійної підготовки, музично-педагогічної діяльності та щодо особливостей різних педагогічних стилів; розвиток музично-педагогічних здібностей та творчого потенціалу, володіння емоційно-регулятивними навичками під час концертної та музично-просвітницької діяльності; прогнозування подальшого удосконалення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, сформованість комунікаційних та організаційних вмінь щодо проведення музично-педагогічних заходів; володіння рефлексійними та корекційними вміннями стосовно власного індивідуального стилю під час музично-педагогічної діяльності.

Уточнені критерії й показники дозволили визначити рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики: інтуїтивно-адаптаційний (низький), імітаційно-модифікаційний (середній), креативно-моделюючий (високий).

Студенти, індивідуальний стиль педагогічної діяльності яких був на інтуїтивно-адаптаційному рівні, сприймали педагогічну дійсність неусвідомлено та імпульсивно; вибір стильової тактики педагогічних дій та професійної поведінки відбувався інтуїтивно; недостатнім був самоаналіз, індивідуальний стиль формувався несвідомо, під впливом зовнішніх обставин.

Учасники експерименту, індивідуальний стиль педагогічної діяльності яких сформований на імітаційно-модифікаційному рівні, намагалися розвивати особисті можливості, розуміли необхідність удосконалення індивідуального стилю педагогічної діяльності, володіли окремими прийомами саморегуляції стилю, середньою мірою виявляли готовність до суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Але знання, вміння та навички музично-педагогічної діяльності використовувалися епізодично, спостерігався процес копіювання, імітації чужих стилів, була відсутня самостійність.

Студенти, формування індивідуального стилю педагогічної діяльності яких перебувало на креативно-моделюючому рівні, виявляли стійкий інтерес до музично-педагогічної діяльності та пов'язували її успішність із сформованістю індивідуального стилю; на основі самоусвідомлення, самоаналізу, використання позитивних рис існуючих педагогічних стилів намагалися сформувати власний індивідуальний стиль, який відповідав би особистісним можливостям та сучасним вимогам до вчителя музики. Вибір стилю відбувався з точки зору рефлексії власного педагогічного досвіду, набутого в ході музично-просвітницької діяльності. За результатами дослідження для констатувального та контрольного етапів експерименту було зроблено узагальнену таблицю динаміки рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.