РЕФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ Статья

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в аграрному секторі України, законодавче утвердження приватної власності на землю, поглиблення євроінтеграційних процесів потребують обґрунтування нових підходів до організації використання сільськогосподарських угідь, які б дали змогу створити умови для раціонального використання й охорони земель. Докорінна перебудова земельних відносин на селі, формування їх у відповідності зі світовими стандартами спонукає до розвитку адекватної системи форм власності, здатної гармонізувати інтереси суб’єктів господарювання і держави.

Необхідність удосконалення земельних відносин в аграрному секторі особливо зростає з огляду на завдання нинішнього пореформеного землекористування, яке передбачає створення еколого-безпечних та економічно-ефективних механізмів використання земель у сільському господарстві.

Проблеми реформування і розвитку земельних відносин, як складової суспільно-економічних відносин, завжди були в полі зору вітчизняних учених-аграрників. Вагомий внесок щодо їх вирішення, а також дослідження специфіки розвитку на сучасному етапі зробили Ю.Д. Білик, П.І. Гайдуцький, А.С. Даниленко, С.І. Дем’яненко, Т.Г. Дудар, П.П. Колодій П.М. Макаренко, В.Я. Месель-Веселяк, Л.Я. Новаковський, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, В.В. Юрчишин та інші вчені. Ними було сформульовано основні засади реформування і розвитку земельних відносин. Однак складність і багатогранність питань, пов’язаних з їх реалізацією на практиці, зумовлюють необхідність проведення подальших досліджень.

Серед зарубіжних учених слід відмітити передусім праці Е. Касла, В. Нордгауза , К. Маркса, Д. Рікардо, П. Самуельсона, М.Трейсі.

На сучасному етапі виокремилась низка чинників, які раніше не враховувались українськими дослідниками. Так, високий рівень парцеляції орних земель в окремих регіонах України стає перешкодою для становлення і сталого розвитку ефективної системи сільськогосподарського виробництва. Змінюється ставлення сільського населення до ключових аспектів землевласності і землекористування. Незважаючи на здійснення низки важливих організаційно-економічних і правових заходів, пов’язаних із переходом до приватної форми власності на землю і передачею її у власність селян, формування господарських структур ринкового типу та досягнення на цій основі певних позитивних зрушень, сільське господарство вже тривалий час перебуває у критичному стані.

Обґрунтовуючи перспективи розвитку земельних відносин, слід враховувати вступ нашої країни у Світову організацію торгівлі, наміри тримати курс на європейську інтеграцію. Саме це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, структуру і напрями дослідження та визначають їх актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з комплексним планом науково–дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету, зокрема з темою кафедри аграрного менеджменту і права на 2006 – 2010 роки «Наукові основи формування нових економічних відносин між суб’єктами аграрного ринку і адаптації агропромислових формувань до ринкових умов» (номер державної реєстрації 0106U000517) в межах якої автором особисто виконано розділ «Особливості розвитку оренди земель і її роль у регулюванні земельних відносин».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо реформування і розвитку земельних відносин в сільському господарстві в умовах трансформації форм власності і господарювання. Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

– узагальнити теоретичні положення щодо сутності земельних відносин та їх розвитку в сільському господарстві з метою виділення ефективних форм користування і управління земельними ресурсами;

– визначити наслідки реалізації земельної реформи в Україні та особливості розвитку земельних відносин в сільському господарстві з метою прогнозування їх раціонального розвитку;

– удосконалити методичні підходи щодо визначення орендної плати за оренду земельних ділянок, власників земельних часток (паїв);

– обґрунтувати засади економічного регулювання відносин власності на землю в сільському господарстві з урахуванням принципів ринкової економіки і розширення бази використання грошової оцінки угідь;

– розробити рекомендації щодо удосконалення механізму функціонування земельних орендних відносин у системі аграрного землекористування;

– розробити пропозиції щодо становлення і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення з метою його ефективного функціонування.

Об’єктом дослідження є сукупність відносин щодо володіння, користування, і розпорядження земельними ресурсами в аграрному секторі в умовах його реформування.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку та вдосконалення земельних відносин в аграрному секторі.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій з проблем теорії і практики реформування та розвитку земельних відносин, а також системний підхід до вивчення розвитку земельних відносин та їхнього регулювання.

У роботі використані такі основні методи дослідження: системно-структурний та абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків та формулювання висновків), аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові частини та зведення результатів їх вивчення в єдине ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування динаміки виплат орендної плати за використання земельних ділянок, власників земельних часток (паїв)); економіко-статистичні – групування, кореляційно-регресійний аналіз тощо (для виявлення залежності розміру орендної плати орендокористувачів за використання 1 га орендованих земель в аграрних формуваннях Тернопільської області); розрахунково-конструктивний (при визначенні оптимальних параметрів окремих інструментів економічного регулювання земельних відносин в цілому та ринку землі зокрема).

Інформаційною базою дослідження є відповідні законодавчі, нормативно-правові акти України (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України), офіційні матеріали Держкомзему України, Головного управління статистики у Тернопільській області та Тернопільського обласного Головного управління земельних ресурсів, дані річної звітності сільських рад, спеціалізовані видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному обґрунтуванні теоретичних й методичних основ реформування і розвитку земельних відносин в умовах трансформації форм власності і господарювання на основі вдосконалення земельних відносин.

Проведене дослідження дозволило отримати результати, які відзначаються науковою новизною, а саме:

вперше:

– запропоновано нові підходи щодо розширення резервного земельного фонду при сільських радах з метою вирішення проблеми парцеляції сільськогосподарських угідь за рахунок земельних ділянок, що перебувають у користуванні господарств населення, але з певних причин не використовуються за цільовим призначенням.

удосконалено:

– методику визначення орендної плати за оренду земельних ділянок, власників земельних часток (паїв), яка дає можливість визначити оптимальний розмір орендної плати в залежності від вирощуваних сільськогосподарських культур, їх урожайності, закупівельних цін, що складаються на продовольчому ринку на дані види сільськогосподарської продукції, їх нормативної собівартості;

– теоретичні підходи щодо розвитку земельних відносин в умовах трансформації форм власності і господарювання, з урахуванням ефективності земельно-орендних відносин.

набули подальшого розвитку:

– теоретичні трактування сутності земельних відносин як сукупності правових, економічних, соціальних, природоресурсних і екологічних відносин, що виникають між суспільством та його членами в процесі володіння, користування, розпорядження земельними ресурсами і управління ними;

– основні напрями розвитку земельних відносин в сільському господарстві, спрямованих на забезпечення і реалізацію громадянами прав власності на землю, економічне і правове врегулювання земельних відносин через оренду земельних ділянок, власників земельних часток (паїв), яка значною мірою відбиває прогнозну поведінку цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення;

– пропозиції щодо здійснення орендних відносин, які відводять загрозу фрагментації земельних масивів, що виникає в результаті виділення земельних часток в натурі (на місцевості).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх застосування дозволить підвищити ефективність використання земельних ресурсів в аграрному секторі. Використання практичних рекомендацій, які містяться у дисертації, дозволить удосконалити земельно-орендні відносини, вирішити проблему парцеляції орних земель, обґрунтувати основні засади для формування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні положення і результати наукового дослідження використані Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації при обґрунтуванні напрямів подальшого розвитку земельної реформи в сільському господарстві Тернопільської області, спрямованих на забезпечення і реалізацію громадянами прав власності на землю, на економічне і правове врегулювання земельних відносин через оренду земельних ділянок та земельних часток (паїв), яка значною мірою відбиває прогнозну поведінку майбутнього цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення (довідка № 9-03-02 від 11.01.2007 р.).

Пропозиції щодо основних тенденцій розвитку відносин з приводу володіння, користування, й розпорядження землею в умовах дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запропоновані шляхи їх удосконалення з врахуванням умов трансформації форм власності і господарювання враховані при обґрунтуванні основних напрямів подальшого розвитку земельних відносин в сільському господарстві Заліщицького району управлінням агропромислового розвитку Заліщицької районної державної адміністрації (довідка № 270/1-6 від 20.12.2007 р.).

Теоретичні та практичні узагальнення щодо напрямів розвитку земельно-орендних відносин і їх вплив на оптимізацію землекористування в аграрному секторі, що містяться у дисертаційній роботі, використовуються у Тернопільському національному економічному університеті в навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Економіка підприємств», «Земельне право» для студентів факультету аграрної економіки і менеджменту (довідка № 126–27/1545 від 26.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором самостійно і відображають його особистий внесок в теорію і практику реформування і розвитку земельних відносин в сільському господарстві.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались і одержали схвалення на 5 Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях, Міжнародних Форумах: Міжнародному Форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (м. Харків, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2006, 2007рр.), а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, здобувачів наукових ступенів «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період» у Тернопільському національному економічному університеті (м. Тернопіль, 2006, 2007 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць (із них 5 – у наукових фахових виданнях та 5 – в інших наукових виданнях) загальним обсягом 3,3 друк. арк. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 3,1 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 203 сторінках, у тому числі 158 сторінок основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація містить 18 таблиць (9 сторінок), 18 рисунків (10 сторінок), 3 формули, 9 додатків (28 сторінок), список використаних джерел – 197 найменувань (17 сторінок).