ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТВОРЧИХ ФАХОВИХ ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність вибору теми дисертаційного дослідження, визначено мету дослідження, сформульовано гіпотезу й основні завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, названі методи дослідження, представлено відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів, одержаних під час дослідження.

У першому розділі – „Підготовка майбутніх економістів до розв’язування творчих фахових завдань як педагогічна проблема” – узагальнено різні підходи щодо визначення понять „творчість”, ”творча діяльність”, „творчі завдання”, „фахові завдання”; проаналізовано й конкретизовано різні підходи до визначення понять “готовність” і “готовність до розв’язування творчих фахових завдань”; розглянуті різні підходи до визначення поняття “модель”, “моделювання”, визначені основні функції моделей, з’ясовано проблеми введення моделювання в навчальний процес шкіл і вищих навчальних закладів.

Творче фахове завдання трактується нами як завдання, що виникає в результаті професійної діяльності, стосується реальних об’єктів або процесів і розв’язування якого вимагає прийняття нестандартних рішень. Здійснивши аналіз наукової та методичної літератури, ми визначили основні вимоги до творчих фахових завдань, які використовуються під час підготовки майбутніх економістів, а саме: зміст завдань має відповідати чинним навчальним програмам і майбутньому фаху студентів; умова та сюжет завдання мають відображати реальну ситуацію з майбутньої професійної діяльності; завдання має містити проблемно-конфліктну ситуацію або протиріччя; формулювання умови завдання має бути зрозумілим і доступним, містити тільки термінологію майбутнього фаху; числові величини в завданнях мають відповідати дійсності; розв’язування завдання поєднує теоретичні та практичні знання студентів; завдання мають відповідати пізнавальним можливостям студентів.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про те, що розв’язування творчих фахових завдань – творча діяльність, для успішної реалізації якої майбутні економісти вчаться абстрагувати, аналізувати, критично мислити, генерувати певні гіпотези, розробляти стратегії розв’язання поставлених завдань, нагромаджувати інформацію з декількох галузей знань. Таке навчання сприяє формуванню творчої уяви та професійного мислення студентів.

Ми переконалися, що бар’єрами позитивного розв’язування творчих фахових завдань є: конформізм (студент побоюється висловлювати незвичайні ідеї, тому що боїться предстати смішним або не дуже розумним); цензура (студенти, які бояться особистих ідей, схильні до пасивного реагування на оточуюче і не намагаються творчо вирішувати проблеми, що виникли); ригідність (психологічна інерція); бажання знайти відповідь негайно (занадто висока мотивація в студентів часто сприяє прийняттю непродуманих, неадекватних рішень). Зняти розглянуті перешкоди допомагають методи психології, що дозволяють нейтралізувати психологічні бар’єри і стимулювати процес генерації ідей, без яких неможливий творчий пошук.

Досвід показав, що “Математика для економістів” – дисципліна, яка формує фундаментальну підготовку фахівців економічного профілю. Наявність математичних знань, умінь і навичок не означає, що студенти вже вміють застосовувати їх у певних нестандартних економічних ситуаціях, у майбутній професійній діяльності. Тому ми переконані, що ці вміння необхідно формувати в процесі вивчення курсу математики шляхом розв’язування творчих фахових завдань. Для цього необхідно враховувати такі аспекти: вміння творчо й математично моделювати економічні процеси та вміння практично використовувати одержаний розв’язок математичної моделі.

У процесі дослідження було уточнено педагогічну суть поняття “готовність до розв’язування творчих фахових завдань“ як результат цілеспрямованої, спеціально організованої підготовки, зумовленої специфікою економічної діяльності та взаємодією з творчими здібностями, потребами, знаннями, навичками й уміннями. Теоретично обґрунтовано три рівні досліджуваної готовності (низький, середній, високий).

Низький рівень готовності характеризується байдужістю студентів до розв’язування творчих фахових завдань; наявністю епізодичного інтересу до творчих фахових завдань; низьким інтересом до поставленої мети; наявністю обмеженого кола фахових знань, умінь і навичок, що дозволяють приймати тільки стандартні розв’язки; відсутністю критичної самооцінки результатів власної діяльності; відсутністю потреби у професійному самовдосконаленні та потреби сторонньої допомоги.

Середній рівень готовності характеризується наявністю в студентів певних теоретичних знань; вмінь прогнозувати, відмовлятися від шаблонних розв’язків; відсутністю внутрішнього джерела стимуляції, а саме пізнавального інтересу; переважно поверхневою самооцінкою і самоаналізом; усвідомлення майбутніми економістами вимог, необхідних для оволодіння знаннями, уміннями та навичками, що дозволяють аналізувати й розв’язувати творчі фахові завдання. Студенти переважно позитивно ставляться до творчих фахових завдань, усвідомлюють необхідність їх розв’язування як один із важливих напрямків професійної діяльності, спроможні передбачати ймовірні розв’язки та шляхи виходу з проблемних ситуацій, що виникають під час розв’язування завдань, проте вони ще не достатньо активні і самостійні в своїх діях. Перевага надається не самостійній роботі, а колективній.

Високий рівень готовності передбачає ініціативність, майстерність, інтерес, високу пізнавальну активність, правильність і творчий підхід до розв’язування творчих фахових завдань; наявність у студентів різнопланових і міцних знань, умінь і навичок із фаху; здатність до абстракції; стійку потребу у професійному самовдосконаленні. Такі студенти прагнуть до самостійного пошуку розв’язування завдань, самоосвіти, розширюють свій кругозір, характеризуються адекватною самооцінкою.

Теоретичний аналіз сучасної психологічної, педагогічної літератури, низки дисертаційних досліджень з проблеми моделювання дозволив установити, що засоби моделювання в професійній педагогіці можна успішно використовувати для вдосконалення навчального процесу. У вітчизняній літературі моделювання розглядається як один із основних методів теорії пізнання. Можливість використання засобів моделювання зумовлена тим, що вміння моделювати пов’язане з оволодінням такими мисленевими операціями як аналогія, порівняння, синтез, аналіз, узагальнення тощо. Дослідженням установлено, що етапи моделювання в деяких суттєвих рисах збігаються з етапами творчої діяльності. Тому студентів, які будують та досліджують моделі, можна віднести до розряду з високим рівнем творчості.

Отже, ми вважаємо, що використання засобів моделювання під час розв’язування творчих фахових завдань дозволяє зацікавити студентів предметом, навчити самих аналізувати, спостерігати, самостійно встановлювати зв’язки і відношення між об’єктами матеріального світу. Це дасть студентам можливість обмірковувати проблему, самостійно будувати припущення, порівнювати, аналізувати, синтезувати, класифікувати, захищати правильність зробленого вибору. В процесі такої творчої діяльності відбувається осмислення методів наукового пізнання, пробудження інтересу до навчання, розвитку творчого мислення, що, на наш погляд, і є однією з дидактичних функцій моделювання.

У другому розділі – „Педагогічні умови підготовки майбутніх економістів до розв’язування творчих фахових завдань засобами моделювання” – визначено сукупність педагогічних умов та обґрунтовано модель формування готовності до розв’язування творчих фахових завдань засобами моделювання.

Однією з педагогічних умов є використання математичного моделювання під час розв’язування творчих фахових завдань. Ми уточнили поняття математичної моделі; сформулювали та проаналізували три основні етапи процесу моделювання (формалізація, дослідження математичної моделі, інтерпретація), які використовуються в процесі розв’язування творчих фахових завдань; визначили класифікацію творчих фахових завдань залежно від складності відповідних математичних моделей; розкрили особливості математичних моделей (наближеність опису, компроміс між простотою і повнотою опису, обмеженість застосування, відмінність математичних моделей від закону й адекватність математичних моделей); запропонували зв'язок між рівнями досліджуваної готовності та математичними моделями. Реалізація даної педагогічної умови забезпечує рефлексію в студентів модельного відображення у відповідних творчих фахових ситуаціях. Майбутні економісти повинні навчитися розрізняти реальні процеси з економічної практики та їх формалізовані аналоги, будувати математичні моделі, розв’язувати на цих моделях творчі фахові завдання й інтерпретувати одержані результати.

Наступною педагогічною умовою ефективної підготовки майбутніх економістів до розв’язування творчих фахових завдань є застосування імітаційно-ігрового моделювання. Впроваджена в педагогічний процес умова сприяє активізації навчання, дозволяє формувати й розвивати у студентів такі якості, як уміння аналізувати і самостійно приймати обґрунтовані правильні рішення, комунікативні здібності, професійну етику. Використання імітаційно-ігрового моделювання під час розв’язування творчих фахових завдань розвиває і вдосконалює уяву майбутнього економіста. Кожна професія вимагає цілеспрямованого, гнучкого, швидкого й точного мислення. Умови імітаційно-ігрового моделювання сприяють розвитку такого мислення. Крім того, відбувається зіткнення різних думок, пропозицій, взаємна критика та перевірка гіпотез, їх аналіз та обґрунтування, що веде до появи нових знань, умінь і навичок. Студенти формують своє уявлення про зміст роботи за майбутнім фахом, переконання у професійній придатності.

Третьою педагогічною умовою, що посилює мотивацію та пізнавальний інтерес студентів як до навчання, так і до майбутньої професійної діяльності, є використання комп’ютерного моделювання в процесі розв’язування творчих фахових завдань майбутніми економістами. Використання комп’ютерного моделювання допомагає майбутнім економістам не тільки швидко і правильно виконувати обчислення, а й зосереджувати увагу на найважливіших аспектах завдань, що виконуються. Ми визначили та проаналізували п’ять етапів розв’язування творчих фахових завдань, використовуючи комп’ютерне моделювання: постановка завдання та його змістовний аналіз; формалізація завдання; створення алгоритму дій на основі вибраного методу; введення алгоритму з використанням наявних програмних засобів; аналіз одержаних результатів.

У роботі здійснено класифікацію творчих фахових завдань з дисципліни “Математика для економістів” залежно від використання інструментарію аналізу даних засобами Microsoft Excel і запропоновано зв'язок між рівнями готовності до розв’язування творчих фахових завдань майбутніми економістами та інструментарієм Microsoft Excel. Доцільність використання комп’ютерного моделювання під час розв’язування творчих фахових завдань пояснюється тим, що змінилося ставлення студентів до можливостей використання комп’ютерних технологій у майбутній професійній діяльності, з’явився творчий підхід до майбутньої професії економіста й інтерес до використання досягнень сучасних інформаційних технологій у професійному навчанні.