ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ Автореферат

У першому розділі – «Професійні очікування майбутніх соціальних працівників як психологічна проблема» – висвітлено стан вивчення проблеми очікувань у вітчизняній та зарубіжній літературі, проаналізовано наукові підходи до визначення змісту, основних психологічних умов та чинників формування професійних очікувань особистості.

Аналіз наукових джерел з питання дослідження (П. Анохін, А. Бандура, Дж. Вейнер, В. Врум, Г. Гекгаузен, А. Маслоу, Дж. Райнор, М. Савчин та ін.) свідчить про те, що у психології поняття «очікування» пов’язано, насамперед, із мотиваційними аспектами задоволення особистістю наявної пріоритетної потреби та, внаслідок цього, формуванням певних уявлень, передчуттів та відповідних очікувань про кінцевий результат власної діяльності.

Узагальнюючи концептуальні підходи науковців (Е. Зеєр, Є. Клімов, Ю. Орлов, Є. Рогов та ін.) до проблеми професійного самовизначення особистості можна зробити певний висновок, що формування змісту професійних очікувань під час процесу оптації здійснюється під впливом рівня домагань та передчуттів остаточного результату, що, у свою чергу, зумовлюється якісною інформацією про майбутню сферу діяльності, особистісним минулим досвідом і самоусвідомленням власної професійної придатності до специфіки майбутньої діяльності та, звичайно, супроводжується певним емоційним забарвленням. На підставі теоретичного аналізу наукових праць, що присвячені проблематиці дослідження, вперше запропоновано визначення терміну «професійні очікування майбутніх соціальних працівників»
як прогностичної спроможності їхніх уявлень та передбачень щодо власного професійного майбутнього.

З огляду на проведене теоретичне дослідження наукових поглядів на проблему професійних очікувань майбутніх соціальних працівників, було зроблено висновок про наявність основних соціально-психологічних чинників впливу на зміст професійних очікувань (мотиви, самокритична оцінка власної професійної придатності до майбутньої сфери діяльності та якість інформаційних джерел), які,
у свою чергу, зумовлюють формування певної структури (рисунок) професійних очікувань. Ця структура включає у себе основні мотиви (бажання, інтереси) і образ «Я» (уявлення про власні здібності та схильності, рівень домагань, особистісний минулий досвід), що підкріплюються емоціями, які їх супроводжують, регулюються соціальними чинниками та мають певне відображення у адекватності професійних очікувань щодо обраної майбутньої професії.