ВПЛИВ УМОВ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я КУРСАНТІВ ПРИКОРДОННИХ НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Теоретичні аспекти розробленості сутності та змісту поняття соціальна ізоляція» – здійснено аналіз наукових досліджень проблеми соціальної ізоляції та її впливу на психічне здоров’я людини; визначено особливості умов соціальної групової ізоляції під час професійної підготовки прикордонників в навчальних центрах та з’ясовано показники їх психічного здоров’я в цих умовах.

Результати аналізу досліджень соціальної ізоляції свідчать, що це питання розглядалося дослідниками різних галузей знань (соціологами, медиками, філософами, психологами, політологами тощо). Соціальна ізоляція розглядалася науковцями у різних аспектах, зокрема через вплив супутніх негативних явищ на психіку людини в умовах різних видів ізоляції (П. Будзен, Л. Паніна, В. Соколова та ін.); через особливості адаптаційних процесів (А. Злотников, О. Назаров та ін.); через особливості міжособистісної взаємодії в умовах групової ізоляції (В. Тробюк, О. Кузнєцов, В. Лєбєдєв, М. Ханаіашвілі, П. Ганнушкін, Е. Кречмер, І. Кеєлєйников, І. Рябінін та ін.); через проблеми збереження психічного здоров’я в умовах соціальної ізоляції (М. Зараковський, С. Рисакова, О. Кузнєцов, В. Лєбєдєв, Є. Потапчук та ін.).

Таким чином, результати теоретико-методологічного аналізу цієї проблематики дали нам можливість зробити висновок про відсутність до сьогодні ґрунтовного аналізу психологічної сутності та особливостей соціальної ізоляції, а також єдиного підходу щодо визначення впливу її умов на психічне здоров’я курсантів ПНЦ.

Професійна підготовка у ПНЦ є різновидом військової діяльності, специфіка якої визначається завданнями, що вирішуються Державною прикордонною службою України. Ця специфіка, зокрема, накладає відбиток і на соціальну ізоляцію, яка у ПНЦ є відносною (існує певна свобода пересування); добровільною (навчання здійснюється за згодою сторін) та груповою (в ізоляції перебуває група).

Молоді люди, які потрапляють до ПНЦ, під час професійної підготовки проходять складний процес адаптації у кардинально нових умовах життєдіяльності. Це детермінує необхідність пошуку шляхів збереження психічного здоров’я майбутніх прикордонників. Ключовим моментом проблеми збереження психічного здоров’я особистості у змінених умовах існування є питання про критерії його оцінювання. Результати аналізу психологічної літератури дали нам змогу з’ясувати, що проблематиці визначення показників психічного здоров’я у контексті військової діяльності присвячені роботи таких дослідників, як Є. Потапчук, І. Гурвіч, Н. Лакосіна, Г. Ушакова, Б. Братусь,О. Кузнєцов, Г. Нікіфоров та ін. Але, запропоновані критерії психічного здоров’я не враховують специфіки професійної підготовки прикордонників у навчальних центрах і психогенності впливу на психічне здоров’я людини умов соціальної ізоляції. Отже, у своєму дослідженні ми запропонували власні критерії оцінки психічного здоров’я курсантів ПНЦ, а саме: рівень задоволення основних особистісних потреб та рівень астенізації нервової системи.

У другому розділі – «Передумови збереження психічного здоров’я курсантів прикордонних навчальних центрів у груповій соціальній ізоляції» – викладено результати проведення констатувального експерименту – досліджено наслідки впливу умов соціальної групової ізоляції на психічне здоров’я курсантів; визначено умови, які сприяють зменшенню психогенного впливу групової соціальної ізоляції; розроблено методику збереження психічного здоров’я курсантів ПНЦ в умовах соціальної групової ізоляції.

Під час констатувального експерименту було виявлено якісні зміни у показниках психічного здоров’я курсантів ПНЦ, які з’являються внаслідок впливу умов групової соціальної ізоляції (рис. 1). Психічне здоров’я курсантів ПНЦ зазнає впливу двох груп соціально-психологічних факторів об’єктивного (соціальне середовище; демографічні фактори; стан фізичного здоров’я) та суб’єктивного (відображення їх розумової і соціальної поведінки) характеру. Спрямованість впливу факторів об’єктивного характеру детермінується самим військовослужбовцем, а точніше його поведінкою, діяльністю та активною життєвою позицією. У свою чергу, зміни в об’єктивних (зовнішніх) факторах впливу здатні призводити до якісних змін у впливах суб’єктивних (особистісних) факторів.