У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, охарактеризовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.
Розділ 1 “Теоретико-психологічний та структурно-функціональний аналіз службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України” присвячений визначенню психологічного змісту, функціональної структури та професіографічних особливостей службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України.
Аналіз теоретичних і практичних аспектів службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України довів, що військовий характер професій за правоохоронним галузевим спрямуванням пред’являє високі вимоги до індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців внутрішніх військ (Ю.Б.Ірхін, В.О.Лефтеров, І.І.Ліпатов, В.І.Осьодло, В.І.Пасічник, О.Д.Сафін, О.В.Тимченко, М.І.Товма). Унаслідок цього ефективність їх діяльності залежить від комплексу психологічних заходів і засобів, що підвищують резервні можливості психіки людини і забезпечують її оптимальну працездатність.
З урахуванням правоохоронної специфіки функціонального призначення внутрішніх військ МВС України цілісна система психологічного супроводження службово-бойової діяльностівнутрішніх військ визначається як комплекс заходів з формування, підтримання та відновлення у військовослужбовців психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість і готовність особового складу до успішного виконання службово-бойових завдань (Л.М.Балабанова, О.М.Бандурка, В.І.Барко, С.П.Бочарова, І.В.Жданова, О.В.Землянска).
Виняткові професіографічні особливості службово-бойової діяльності висувають до військовослужбовців підвищені вимоги до їх індивідуально-психологічних особистісних якостей, що обумовлює актуальність пошуку нових оптимальних підходів до впровадження наукових знань у професійну діяльність різних категорій військовослужбовців внутрішніх військ з метою підвищення ефективності їх професійної діяльності (І.В.Воробйова, С.М.Ірхіна, Я.В.Мацегора, В.А.Молотай, І.І.Приходько, Л.Ф.Шестопалова).
Аналіз чинних моделей нормативно-правового забезпечення психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України засвідчив, що управління даним видом діяльності здійснюється за принципами централізованості і системності. Принцип централізованого керування психологічною роботою у внутрішніх військах забезпечує функцію організації відповідної діяльності посадових осіб, які вирішують основні завдання психологічного супроводження. Принцип системності в організації психологічного супроводження передбачає цілісність і наступність нормативно-правової бази з визначення структури, штатної чисельності і функціональних обов’язків посадових осіб психологічної служби, планування, постановки перспективних завдань, організації взаємодії суб’єктів психологічної роботи, контроль і оцінка діяльності структурних підрозділів психологічної служби.
Узагальнення й аналіз організаційних засад психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України показали, що кожен з перерахованих елементів централізованої системи керування психологічним супроводженням у внутрішніх військах потребує відповідного специфіці професіографічних вимог нормативно-правового регулювання.
Порівняльний аналіз організаційно-функціонального змісту різних напрямів психологічного супроводження службово-бойової діяльності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України показав, що психологічний зміст службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України визначає низка організаційних та функціональних чинників.
До організаційних чинників належать єдиноначальність, системність і централізм управління службово-бойовою діяльністю. До функціональних чинників віднесено специфічні умови виконання службово-бойових завдань (дефіцит часу, правова і нормативна регламентація, гуманістична спрямованість), а також специфіку співвідношення здійснення бойових і правоохоронних функцій (екстремальність, ризик для життя й здоров’я, несення бойових чергувань, конвоювання, вирішення збройних конфліктів).
Враховуючи, що сукупність організаційних й функціональних чинників безпосередньо впливає на психологічний зміст службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України, саме ці чинники обумовлюють потребу в організації особливого підходу до кадрового забезпечення, перш за все – психологічного супроводження професіогенезу військових фахівців у контексті підвищення ефективності службово-бойової діяльності.
Розділ 2 “Оптимальна модель психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України” розкриває основні концептуальні підходи до визначення оптимальних шляхів організації психологічного супроводження професійної діяльності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України.
Враховуючи, що становлення військового професіонала у правоохоронній сфері в першу чергу пов’язане з розвитком особистості, зокрема, формуванням професійного світогляду, спрямованості й особистісних цінностей та професійної самосвідомості, особистісний підхід дозволяє визначити пріоритет індивідуально-психологічних властивостей особистості у службово-бойовій діяльності.
У контексті діяльнісного підходу основою особистості фахівця є набір професійно важливих індивідуально-психологічних якостей, що реалізуються в межах конкретної діяльності. Акцентування на суб’єктній складовій діяльнісного підходу дозволяє забезпечити відповідний рівень професійної компетентності військовослужбовців за рахунок наявності адекватної мотивації до професійного зростання та професійної спрямованості особистості.
Комплексне поєднання особистісного та діяльнісно-суб’єктного концептуальних підходів дозволили побудувати оптимальну модель психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України, засновану на емпіричному вивченні індивідуально-психологічних професійно важливих якостей, необхідних для ефективного здійснення службово-бойової діяльності військовослужбовцями внутрішніх військ.
Під оптимальністю розуміється ступінь задоволення кадрових потреб за кризових організаційних умов соціально-політичного та фінансово-економічного становища в державі. Оптимальна модель – це оригінальна модель організації діяльності, яка задовольняє кадрові потреби органів внутрішніх справ України у даний час, за даних умов і в достатньому обсязі.
За структурою оптимальна модель психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ являє собою оптимальний порядок застосування заходів психологічного супроводження, що здійснюється в підрозділах і частинах внутрішніх військ. За модельною побудовою вона є окремою складовою цілісної системи кадрового забезпечення та професіогенезу військовослужбовців внутрішніх військ (рис. 1).
Запроваджена упродовж 2008–2010 років у практику роботи психологічної служби внутрішніх військ МВС України оптимальна модель психологічного супроводження службово-бойової діяльності являє собою комплекс організаційних та науково-практичних заходів, спрямованих на виявлення й розвиток професійно важливих індивідуально-психологічних якостей особистості військовослужбовця у контексті комплексного застосування заходів профорієнтації і професійно-психологічного відбору, психопрофілактики та професійно-психологічної підготовки.
Якісне оцінювання ефективності оптимальної моделі психологічного супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ було здійснене за допомогою вивчення динаміки розвитку професійно важливих індивідуально-психологічних особистісних якостей військовослужбовців у системі службової підготовки 2009–2010 навчального року з виявленням психологічних чинників їх розвитку. Упродовж дослідження здійснювалися контрольні виміри, які вказали на приріст осіб з високим рівнем розвитку професійно важливих індивідуально-психологічних якостей – з 14 % на початку навчання до 22 % на завершення; із середнім – з 56 % до 61 %. Питома вага осіб з низьким рівнем розвитку професійно важливих індивідуально-психологічних якостей знизилася з 30 % до 17 %.
