ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі формування світового господарства, який характеризується випереджаючим розвитком міжнародних фінансових ринків, посилено зростають зв’язки національних економік із світовою економікою через фінансову сферу й особливо через рух капіталу. Оскільки саме фінансові системи країн перебувають в авангарді процесів фінансової глобалізації, то вони можуть виступати механізмом залучення іноземного капіталу та отримання доступу до міжнародних фінансових ринків, а водночас і засобом передачі фінансових криз.

Умовою економічного зростання в епоху глобалізації є, з одного боку, інтеграція країни в світовий економічний простір, а з іншого – гарантування безпеки функціонування економічної системи держави. Одна з провідних ролей у реалізації цієї програми відводиться розвиненій фінансовій системі. Нові індустріальні країни (НІК) Східної Азії є яскравим прикладом значущості фінансової системи як для задоволення внутрішніх потреб розвитку країн, так і для вирішення проблем, спричинених проявами сучасного глобалізованого міжнародного фінансового середовища.

Ці країни за останні десятиліття набули значного досвіду в трансформації своїх фінансових систем, зазнавши як позитивного впливу фінансової глобалі­зації, так і негативного. Цей досвід може бути корисним для країн, які активно інтегруються в світову економіку, у тому числі й для України, принаймні в двох площинах. По-перше, в Україні досі не функціонують механізми ефективної мобілізації значних обсягів фінансових ресурсів для забезпечення стійкого економічного розвитку. Отже, використання досвіду ефективного стимулювання та підтримки економічного зростання країн Східної Азії – регіону, який розвивався найбільш динамічними темпами в світі упродовж трьох десятиріч, – буде доцільним. По-друге, подальший розвиток фінансової системи України пов’язується з лібералізацією руху фінансових послуг, яка є загальновизнаною світовою тенденцією і характеризується привнесенням певної взаємозалежності із зовнішнім середовищем, а отже й більшої вразливості вітчизняної фінансової системи щодо зовнішніх шоків, тому вивчення досвіду успішного подолання НІК фінансових криз та забезпечення стабільності і безпеки функціонування економік є актуальним. Таким чином, необхідність дослідження та використання в Україні досвіду трансформації фінансових систем цих країн значною мірою зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

У вітчизняній науковій літературі окремі питання розвитку фінансових систем висвітлено в працях З.Васильченко, В.Вергуна, В.Гейця, С.Козьменко, В.Міщенка, В.Опаріна, О.Рогача, А.Румянцева; дослідження економічної і фінансової глобалізації, а також участі України в цих процесах здійснюють науковці О.Білорус, З.Луцишин, Д.Лук’яненко, В.Новицький, Ю.Пахомов, В.Сіденко, С.Циганов.

Теоретичні аспекти зв’язку між розвитком фінансової системи та економічним зростанням країни розробляли такі зарубіжні вчені, як Ф.Арестіс, Т.Бек, Н.Валев, М.Графф, П.Деметріадес, А.Деміргук-Кунт, С.Зервос, Р.Кінг, Р.Левайн, С.Ло, Ф.Ріоджа, Й.Шумпетер; особливості розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та стратегії і механізми їх трансформації аналізуються в публікаціях Дж.Анга, Р.Декле, Б.Ейченгріна, К.Клетзера, Х.Куроди, В.МакКіббіна, С.Нама, Дж.Парка, С.Чанга, Дж.-Х.Чан-Лі.

Проте комплексність та багатоаспектність проблематики трансформації фінансових систем НІК Східної Азії обумовила формування кількох напрямів досліджень, в яких вивчались фактори прискореного економічного зростання цих країн (без комплексного аналізу впливу фінансових факторів); причини та наслідки фінансової кризи 1997–98 років (без подальшого аналізу характеру змін у фінансових системах країн); розвиток та реформування окремих складових фінансових систем (однак увага приділялась більшою мірою країнам інших регіонів) тощо. Комплексного дослідження впливу фінансової системи на економічне зростання НІК Східної Азії, зокрема напрямів, стратегій та механізмів трансформації їхніх фінансових систем, викликаної фінансовою глобалізацією на сьогодні ще немає. Недостатньо вивченими у вітчизняній науці є й шляхи адаптації цього досвіду до українських умов, що й зумовлює актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були одержані при виконанні досліджень у межах наступних тем: “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (державний реєстраційний №0105U002586) відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; “Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки” (державний реєстраційний №1050U02566) відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Гуманітарного університету “ЗІДМУ”.

Внесок автора полягає в дослідженні механізмів впливу трансформації фінансових систем на економічний розвиток країн Східної Азії в сучасних умовах посилення фінансової глобалізації та розробці практичних рекомендацій щодо адаптації цього досвіду для формування ефективної та стійкої фінансової системи України.

Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні дієвих механізмів трансформації фінансової системи країни під впливом фінансової глобалізації на базі досвіду НІК Східної Азії та можливості його адаптації для України на сучасному етапі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

-    уточнити сутність і характер зв’язку між фінансовою системою й еконо­мічним зростанням країни, проаналізувати фактори, які впливають на ці взаємо­зв’язки, визначити механізми впливу фінансової системи на економічне зростання;

-    встановити фактори, механізми та наслідки застосування національними урядами країн політики фінансової лібералізації, а також з’ясувати характер впливу лібералізації руху капіталу на фінансовий і економічний розвиток країн;

-    систематизувати методичні підходи до дослідження трансформації фінансових систем країн та обґрунтувати необхідність використання комплексного підходу;

-    визначити загальні риси та національні особливості моделі фінансової системи, яка використовувалась НІК Східної Азії для цілеспрямованої побудови власних фінансових систем з метою стимулювання прискореного економічного зростання цих країн;

-    розкрити обрані країнами Східної Азії стратегії трансформації фінансових систем під впливом проявів фінансової глобалізації та визначити механізми реалізації цих трансформаційних змін;

-    встановити перспективи розвитку фінансових систем НІК Східної Азії в контексті сучасних тенденцій глобалізації та виділити новітні тенденції реформування системи фінансових інститутів на національному та регіональному рівнях;

-    порівняти характеристики інституційного середовища, в якому розвиваються фінансові системи України та НІК, а також оцінити доцільність використання Україною досвіду цих країн у формуванні фінансових систем, які сприяли прискоренню економічного зростання;

-    дати оцінку сучасному розвитку фінансової систем України та визначити можливості і механізми адаптації досвіду трансформації фінансових систем НІК Східної Азії для України з метою протидії негативним проявам фінансової глобалізації.

Об’єктом дослідження є процес розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії (Гонконгу, Сінгапура, Тайваню, Республіки Корея, Малайзії, Таїланду, Індонезії, Філіппін).

Предметом дослідження є стратегії трансформації фінансових систем НІК Східної Азії під впливом фінансової глобалізації.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались загально­наукові та спеціальні економічні методи, зокрема: аналізу і синтезу (дослідження змісту термінів “фінансова глобалізація”, “трансформація”, процесу еволюції та розвитку фінансових систем – підрозділи 1.1, 1.2), системно-структурний метод (вивчення структури фінансової системи країни – підрозділ 1.3), кількісного та якісного порівняння (порівняння характеристик фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії – підрозділи 2.1, 2.2; порівняння показників діяльності вітчизняного банківського сектору та банківських систем НІК для визначення напрямів подальшого розвитку – підрозділ 3.3), метод ранжування (для визначення місця фінансових систем НІК серед інших країн – підрозділ 2.2), трендовий метод (зіставлення фактичних показників діяльності фінансових систем НІК із даними попередніх періодів для визначення тенденцій розвитку – підрозділ 3.1), метод табличної і графічної візуалізації (всі розділи).

Інформаційну базу дослідження складають вітчизняні та зарубіжні моно­графічні дослідження, статистичні і фактичні матеріали ЮНКТАД, Світового банку, МВФ, Банку міжнародних розрахунків, Азійського банку розвитку, ана­літичного агентства PRS Group; бази даних центральних банків та інших органів державного нагляду та регулювання нових індустріальних країн Східної Азії, зокрема HKMA (Гонконг), MAS (Сінгапур), BNM (Малайзія), BOK (Корея) тощо; експертні оцінки рейтингових агентств, вітчизняних та зарубіжних фахівців.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

-    обґрунтовано комплексність (у різних напрямах), складність (на різних рівнях) та поліфакторність взаємодії між розвитком фінансових систем та процесом економічного зростання в країнах, зокрема встановлено низку різно­манітних чинників, які впливають на цю взаємодію, а саме: рівень економічного розвитку країни; тип фінансової системи; вид фінансової політики, запровадже­ної урядом, та особливості регулювання фінансових систем; історичні та інсти­туціональні особливості країни; фінансова відкритість країни, яка, з одного боку, послаблює зв’язок між національною фінансовою системою та економічним зростанням, а з іншого – виступає механізмом додаткового позитивного впливу на економічне зростання, однак лише за виконання певних умов;

-    виявлено на основі узагальнення досвіду розвитку фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії дві провідні стратегії їх трансформації, а саме: 1) стратегія цілеспрямованого формування банково-орієнтованої фінансової системи як ефективного механізму застосування державної політики прискореної індустріалізації та забезпечення високих темпів економічного зростання впродовж тривалого часу за умов високого рівня заощаджень, торгового профіциту, політичного консенсусу, якості бюрократії та стабільного і прогнозованого зовнішнього середовища, ініціатором проведення якої є національні ініціативні групи, 2) стратегія кризової трансформації (реформування) фінансових систем як багатовимірного процесу: по-перше, подолання наслідків криз, викликаних фінансовою лібералізацією, а по-друге, – поєднання вимог міжнародного фінансового середовища (насамперед – адаптація національних стандартів до міжнародних принципів) і власного бачення подальшого розвитку країн (як на національному, так і регіональному рівнях), ініціатором якої є міжнародні фінансові інститути та національні уряди;

дістали подальшого розвитку:

-    встановлення зв’язків між особливостями розвитку фінансових систем НІК Східної Азії та їхнім економічним зростанням під впливом глобалізації, зокрема було встановлено, що основні відмінності в розвитку фінансових систем цих країн пов’язані, більшою мірою, з інституціональним середовищем, в якому ці системи функціонують, а також з рівнем економічного розвитку країн: так, в НІК “першої хвилі” (Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Корея), де рівень доходів є вищим, фінансові системи загалом та їх складові зокрема (фінансові посередники й фондові ринки) є більшими, активнішими та ефективнішими; крім того, для НІК “другої хвилі” (Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни) більше значення в стимулюванні економічного зростання має такий механізм впливу фінансової системи як накопичення капіталу, тоді як для НІК “першої хвилі” – стимулювання інновацій; у країнах з вищим рівнем доходів фінансові системи мають тенденцію бути більш фондово-орієнтованими, однак у випадку НІК Східної Азії виявлено, що при цілеспрямованому формуванні фінансових систем за моделлю японської банково-орієнтованої фінансової системи важливими факторами, які впливають на тип фінансової системи, є характеристики інституціонального середовища;

-    концептуальні засади реформування фінансових систем нових індустріальних країн Східної Азії в контексті сучасних тенденцій глобалізації, до яких слід віднести, перш за все, необхідність посилення ролі фінансової системи країни для ефективного та стійкого функціонування економічної системи в цілому; здійснення трансформацій фінансових систем окремої країни в регіональному контексті як буферного механізму від зовнішніх шоків негармонійно функціонуючої міжнародної фінансової системи, зокрема посилення інтеграційних процесів фінансової взаємодії, розвиток регіональних ринків облігацій та механізмів регіональної протидії загрозам фінансової глобалізації, що слід враховувати в контексті інтеграційних пріоритетів України;

удосконалено:

-    теоретичні підходи до визначення подальших напрямів реформування фінансових систем, зокрема доведено, що в умовах асиметричності міжнародної системи суперечливим, нерівноважним є саме розуміння фінансових трансформацій: так, “міжнародні центри сили” (міжнародні фінансові організації, уряди розвинених країн, учені – прихильники позитивного впливу вільного руху глобального капіталу на розміщення ресурсів у приймаючих країнах) розглядають фінансову лібералізацію як “глобальну норму” і ключовий фактор добробуту для країн, що розвиваються; проте, політичні діячі країн, що розвиваються, та дослідники, які переконані, що вільний рух капіталу є загрозою для стабільного функціонування країн, і наполягають на виробленні механізмів запобігання негативних наслідків високої мобільності капіталу, вважають вплив лібералізації позитивним лише за умов розвиненості вітчизняних фінансових систем, адекватного регулювання, високого рівня правового захисту акціонерів та якості стандартів бухгалтерського обліку, стабільності функціонування міжнародної фінансової системи;

-    методичні засади дослідження розвитку фінансових систем, зокрема обґрунтовано необхідність використання інтегративного дворівневого підходу, який, на відміну від існуючих, враховує комплекс факторів, а саме: рівень еконо­мічного розвитку країни, вплив фінансової лібералізації, інституціональні хара­ктеристики, інформаційну якість фінансових систем, міру відповідності міжна­родним стандартам, причому розглянуто як кількісні характеристики розвитку банківських систем і фондових ринків, так і специфічні інституціональні особливості;

-    концептуальні засади оптимізації розвитку фінансової системи України з урахуванням досвіду трансформацій фінансових систем НІК Східної Азії, зокрема встановлено: з урахуванням конфігурації фінансової системи України, що вже досить чітко окреслена, та суттєвих відмінностей у внутрішніх та зовнішніх умовах функціонування економік України та НІК, використання досвіду формування банково-орієнтованої системи може бути застосовано лише в частині посилення ролі держави через непрямі механізми (ефективне регулювання, відповідне законодавство, певні стандарти), в той час як пряма участь обмежується сферою державних банків; при використанні досвіду кризової трансформації фінансової системи запропоновано наступне: вирішення проблеми нежиттєздатних фінансових інститутів та “сумнівних боргів”, посилення ролі життєздатних фінансових інститутів, консолідація зусиль державних органів з нагляду та регулювання фінансової системи, забезпечення оптимального співвідношення між вітчизняним та іноземним капіталом у фінансовій системі країни, посилення якості інституційного середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі викладених у дисертації положень автором розроблені конкретні рекомендації, що можуть бути використані в процесі оптимізації діяльності фінансової системи України. Статистичні та фактичні матеріали, наведені в дисертації, можуть бути використані при підготовці загальних та спеціальних лекційних курсів з міжнародної економіки та економічного розвитку.

Основні положення, висновки й рекомендації, сформульовані та обґрун­товані в дисертації, використані: у банківському та корпоративному менедж­менті – Запорізькою обласною дирекцією “Райффайзен Банк Аваль” (довідка №02-14/11-19 від 06.03.2008 р.), ТОВ “Фірма“Крансервіс” (довідка №545 від 19.11.2007 р.); в процесі навчально-методичного забезпечення та викладання дисциплін: “Міжнародні фінанси”, “Міжнародні економічні відносини”, “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” – кафедрою міжнародної економіки Класичного приватного університету (довідка № 94 від 18.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Полягає в тому, що всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (Дніпро­петровськ, 7–8 грудня 2004 р.), “Економічний та соціальний розвиток України в ХХI ст.” (Тернопіль, 24–25 лютого 2005 р.), “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 3–5 червня 2005 р.), “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 18–19 травня 2006 р.), міжнародних науково-теоретичних конференціях “XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства” (Київ, 26–27 травня 2005 р.; Київ, 8–9 червня 2007 р.), міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управ­ління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 13–16 грудня 2005 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку економіки та підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (Тернопіль, 26–27 травня 2005 р.), “Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (Маріуполь, 9 грудня 2005 р.), всеукраїнській міжвузівській науковій конференції “Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (Івано-Франківськ, 16–18 листопада 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, з яких 8 робіт у провідних наукових фахових виданнях (3 статті в збірни­ках наукових праць та 5 – у наукових журналах); 1 розділ в колективній моно­графії; 1 стаття в інших виданнях та 10 тез виступів на наукових конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох роз­ділів, висновків, списку використаних джерел та 11 додатків на 40 стор. Обсяг основного тексту становить 187 стор. Робота містить 28 таблиць на 28 стор., 22 рисунки на 22 стор. Список використаних джерел містить 206 найменувань.