ОБЛІК І АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА ДЕРЕВООБРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано її мету, завдання, об’єкт, предмет, охарактеризовано методи дослідження, указано зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їхнє практичне значення, подано інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження.

У розділі 1 “Теоретичні основи обліку і аналізу комплексного використання сировини деревообробними підприємствами” досліджено тенденції розвитку деревообробних підприємств України, сформульовано власну позицію щодо сутності понять “комплексне використання сировини” та “відходи” з урахуванням специфіки діяльності підприємств досліджуваної галузі, розширено класифікацію відходів деревини та визначено місце відходів у діяльності деревообробних підприємств як окремого об’єкта обліку й аналізу.

Для динамічного розвитку деревообробних підприємств пріоритетним напрямом є перехід до інтенсивного виробництва на основі впровадження заходів щодо ресурсозбереження, зокрема комплексного використання сировинних ресурсів для виготовлення твердого біопалива. Це зумовлено такими об’єктивними причинами: обмеженими ресурсами сировини, посиленням конкуренції, накопиченням деревинних відходів, потребою використання альтернативних джерел енергії, які вимагають прийняття дієвих рішень з боку менеджерів усіх рівнів управління деревообробними підприємствами. При цьому основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень є обліково-аналітична інформація.

У зв’язку із цим побудова обліку й аналізу комплексного використання сировини для виробництва твердого біопалива має базуватись на врахуванні властивих деревообробним підприємствам особливостей, які відрізняються від інших галузей промисловості.

Дослідження підтверджують неоднозначність підходів до трактування сутності поняття “комплексне використання сировини” та необхідність його уточнення з урахуванням специфіки діяльності деревообробних підприємств. Так, на деревообробних підприємствах комплексна переробка деревини здійснюється у формі використання відходів основного технологічного процесу для виготовлення продукції, причому технологія цільового виробництва не змінюється, а додаткова продукція виробляється, як правило, на окремих ділянках за допомогою іншого технологічного процесу.

У дисертації обґрунтовано, що під комплексним використанням сировини деревообробними підприємствами слід розуміти максимальний вихід продукції з кожного м³ деревини, а також максимальне використання деревинних відходів, що технологічно неминуче утворюються під час виробництва цільової продукції як вторинної сировини для виробництва необхідної суспільству продукції (переважно з іншим цільовим призначенням). У результаті чого встановлено, що утворюється ланцюжок, де відходи стають елементом виробництва, перетворюючись у вторинну сировину для виготовлення твердого біопалива (брикетів і гранул) (рис. 1).