ПРОГНОЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА НА ЗАСАДАХ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГІВ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВ Статья

Актуальність теми. Ринкові умови господарювання вимагають від підприємств прийняття оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва продукції, відповідної якості та кількості, узгодження їх із вимогами попиту. Вирішення цих завдань дозволяє підприємству налагодити ефективне виробництво, забезпечити його засобами для відтворення. Обґрунтована виробнича програма досягається дослідженням закономірностей споживання та визначення ринкового попиту. Випуск продукції, необхідної споживачу, з одного боку, задовольняє його потреби, а з іншого – сприяє повній реалізації виробленого товару, що дозволяє виробникам функціонувати на ринку та отримувати прибуток. В іншому випадку виробництво є низькоефективним, або й збитковим. При цьому не досягаються цілі ні підприємств, ні покупців.

Зменшення ризиків діяльності підприємств, підвищення рівня та якості задоволення потреб забезпечується розробкою достовірного прогнозу виробництва товарів на засадах визначення обсягів попиту на продукцію підприємства.

Вагомий внесок у дослідження проблем прогнозування процесів споживання зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Л.В. Балабанова, Н.Ю. Брюховецька, К.К. Вальтух, А.В. Войчак, В.М. Геєць, В.Г. Герасимчук, В.Я. Гуменюк, М.О. Данилюк, Т.Г. Дудар, Е. Енгель, О.В. Зозульов, Д. Канеман, В.В. Козик, Ф. Котлер, Є.В. Крикавський, О.Є. Кузьмін, Б.М. Литвин, Л.Г. Ліпич, В.П. Мікловда, О.В. Мороз, В.М. Орлов, А.Ф. Павленко, М.К. Пархомець, В.А. Павлова, П.Г. Перерва, Н.М. Римашевська, Є.Є. Слуцький, Н.І. Чухрай, І.Б. Швець, В.В. Шегда, В.Г. Шинкаренко, Д.А. Штефанич та інші. У працях названих авторів висвітлюються методологічні підходи до розробки системи дослідження ринку, його сегментації, визначення місткості, цінової та товарної політики, стимулювання збуту, формування стратегії та планування. Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць названих авторів, необхідно відмітити, що певне коло завдань щодо комплексу проблем, пов’язаних з прогнозуванням виробництва, є недостатньо розвинутими. Дискусійними залишаються питання узгодження обсягів виробництва із попитом населення. Наслідком цього є низька конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств.

Ефективна діяльність підприємства забезпечується прогнозуванням попиту й орієнтацією виробництва на цей показник. Методичні підходи до визначення обсягів попиту, представлені в зарубіжній спеціальній літературі, в переважній більшості не адаптовані до національних умов господарювання. В той же час вітчизняні втратили свою актуальність через переважаюче використання нормативного підходу під час дослідження цих процесів. При прогнозуванні виробництва недостатньо акцентується увага на взаємоузгодженості попиту та пропозиції. Необхідність вирішення вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи та визначила її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з науковим напрямком кафедри менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету „Формування та реалізація маркетингової політики підприємств на ринку товарів та послуг” і знайшло відображення при виконанні держбюджетної теми Луцького державного технічного університету „Організаційно-економічний механізм збуту продукції” (номер державної реєстрації 0103 U 000278). Особисто автором розроблено низку теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо прогнозування виробництва, запропоновано механізм збалансування виробництва продукції з попитом на неї.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування й удосконалення теоретичних положень і розробка методичних та прикладних рекомендацій щодо прогнозування виробництва на засадах визначення обсягів попиту на продукцію підприємства. Для досягнення мети в роботі поставлені такі завдання:

- визначити економічну сутність попиту та уточнити особливості його формування, виокремити й доповнити складові процесу споживання;

- обґрунтувати необхідність та ідентифікувати етапи прогнозування виробництва, ґрунтуючись на визначенні обсягів попиту;

- розробити методичні положення щодо сегментації індивідуальних споживачів на ринку продуктів дитячого харчування;

- систематизувати підходи та уточнити оцінку корисності продукції для споживача;

- на основі комплексного аналізу споживання продуктів дитячого харчування обґрунтувати чинники формування попиту на них;

- розробити методику оцінювання попиту на продукцію підприємств дитячого харчування;

- удосконалити систему узгодження споживчих характеристик продукції, що виробляється підприємством, із запитами покупців;

- обґрунтувати методичні рекомендації з орієнтації виробничої діяльності підприємства на ринковий попит.

Об’єктом дослідження є процес прогнозування виробництва підприємствами, що виготовляють продукти дитячого харчування.

Предметом дослідження є теоретичні та методико-прикладні аспекти щодо прогнозування виробництва на засадах визначення обсягів попиту на продукцію підприємств дитячого харчування.

Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких загальнонаукових прийомів і методів дослідження: логічного узагальнення, аналізу, синтезу – для визначення сутності понять «потреба», «попит» та «споживання» (п. 1. 2); прийоми статистичного аналізу, а саме: порівняння – для визначення динаміки і закономірностей споживання населенням продовольчих товарів (п. 2. 1), середніх та відносних величин – для визначення рівня споживання населенням продовольчих товарів (п. 2. 1); метод системного аналізу – для вивчення впливу чинників на формування попиту, розробки моделі з цільовою функцією споживання (п. 3. 1); кластерного аналізу – для поділу споживачів дитячих продуктів харчування (п. 2. 2); соціологічні методи у формі анкетування та інтерв’ювання – для дослідження споживчої поведінки покупців (п.2. 2).

Емпіричною і фактологічною основою проведеного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі управління підприємством, маркетингу, прогнозування. Інформаційною та правовою базою при здійсненні досліджень були закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, офіційні статистичні матеріали, фінансова звітність окремих промислових підприємств; результати проведених автором анкетувань, дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретико-методологічних положень та розробці прикладних аспектів щодо прогнозування виробництва на засадах визначення обсягів попиту на продукцію підприємств, що виготовляють продукти дитячого харчування, зокрема:

вперше:

- розроблено засади орієнтації виробництва на ринковий попит, що дозволяють забезпечити його відповідними продуктами, оптимально збалансувавши задоволення потреб споживачів та максимізацію прибутку підприємств; для забезпечення стабільності системи доведено доцільність одночасного досягнення цілей виробників та покупців;

- формалізовано оцінку корисності продуктів на основі використання показника еластичності попиту, яка забезпечує можливість їх диференціації за пріоритетністю для споживача, усуває суб’єктивність та спрощує процес оцінювання;

удосконалено:

- модель оцінювання попиту на продукцію підприємства, яка ґрунтується на використанні цільової функції споживання; в її основу покладено принцип максимізації задоволення потреб споживача в межах наявних у нього ресурсів. На відміну від відомих, вона дозволяє ідентифікувати поведінку споживача, визначати рівень задоволення його потреб, врахувати вплив продуктів, що надходять у сферу споживання поза ринком, та спрямування доходів на заощадження;

- порядок здійснення інноваційних змін в частині узгодження техніко-економічних параметрів продукції, що виробляється підприємством, із запитами споживачів. Це створює можливість вибору дієвих інструментів досягнення на ринку рівноваги між кількісними та якісними характеристиками попиту на продукцію та виробництвом;

- системний підхід до прогнозування виробництва, на противагу існуючому, потреби, попит та споживання визначаються, як етапи прогнозування, утворюючи єдину систему, цілями функціонування якої є задоволення платіжного попиту, збут продукції, відтворення виробничого процесу.

дістало подальшого розвитку:

- концепція формування попиту, яка, на відміну від існуючих підходів, у системі цінностей споживача базовим чинником виникнення потреб та попиту визначає зовнішнє подразнення; обґрунтовано, що взаємозв’язок „потреби-виробництво” двосторонній, інформація про продукт формує потребу та попит на нього;

- виокремлення основних ознак сегментації споживачів на ринку продуктів дитячого харчування, до яких віднесено дохід і місце проживання. Це дозволило розмежувати продукти на ті, що надходять у сферу споживання з ринку, та ті, що виробляються в домашньому господарстві, визначати попит окремих сегментів споживачів та орієнтувати виробничі потужності на випуск продукції, яка буде реалізована;

- чинники формування попиту відповідно до детермінантів: рівень задоволення потреби, ціна на продукцію, коефіцієнти еластичності попиту, продукти-замінники з домашнього господарства. Акцентовано на визначальній дії на попит доходів споживачів.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає у доведенні теоретичних та методичних положень до рівня конкретних рекомендацій. Це дозволяє фахівцям виробничо-господарських структур здійснювати прогнозування виробництва з урахуванням обсягів попиту, що забезпечить збалансування цих двох показників. Наукові розробки автора використані головним управлінням економіки Волинської обласної державної адміністрації при розробці регіональних програм підтримки підприємств дитячого харчування. Окремі з них впроваджені на підприємствах ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод» (ТМ „Пуп-сік”) (довідка № 134, від 17 травня 2007 р.), ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (ТМ „Вітмарк”) (довідка №23, від 14 грудня 2006 р.). Частково результати досліджень використано в навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні дисциплін: „Маркетингові дослідження”, „Прогнозування та макроекономічне планування”, „Організація виробництва”, „Виробничий та операційний менеджмент” (довідка № 65 від 19 квітня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення, що містяться в дисертаційній роботі, доповідалися на I міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Економіка та маркетинг ХХІ сторіччя” (м. Донецьк 20-22 квітня 2001 року); ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика перебудови економіки” (м. Черкаси 15-18 жовтня 2001 року); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізм реалізації” (м. Шацьк, 12-13 жовтня 2001 року); XIХ-ій науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 12-13 жовтня 2004 року); міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 30-31 травня 2003 року), IІІ всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Перспективи та пріоритети економічного аналізу” (м. Донецьк, 18-20 квітня 2006 року); науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20-22 квітня 2007 року).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них 7 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,5 д.а. (особисто здобувача 2,2 д.а.).

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел (183 найменування), проілюстрована рисунками і таблицями. Загальний обсяг роботи 212 сторінок