ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ АВІАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ Статья

Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю промислово розвинутих країн є постійне економічне зростання на основі здійснення інноваційної політики, впровадження в суспільне виробництво новітніх результатів творчої інтелектуальної праці. Значне місце серед них займають результати винахідницької діяльності (винаходи і корисні моделі), що віднесені законодавством до об’єктів промислової власності. Саме результати творчої інтелектуальної діяльності мають забезпечити основу економічного зростання України, стати суттєвим фактором її виходу з кризи, сприяти економічному, соціальному розвитку нашого суспільства. При цьому досвід країн як із стабільною, так і з перехідною економікою свідчить про необхідність створення організаційно-економічного механізму використання об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ), що стає однією з необхідних умов практичного вирішення проблем підвищення ефективності економіки країни. Світова практика переконливо підтверджує, що, в даний час, найбільш ефективним способом впровадження результатів науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи в практику є взаємовигідна комерційна взаємодія всіх учасників перетворення ОІВ в ринковий товар.

Актуальність і особлива значущість вказаної проблеми та необхідність її вирішення визначили тему дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Питання оцінки, в т.ч. інтелектуальної власності (ІВ), її економічних характеристик раніше розглядалися в наукових дослідженнях, в яких був підтверджений економічний статус ІВ і розглянутий процес оцінки. Проте ці роботи зосереджені в основному на правових аспектах даної області, а розвиток організаційно-економічних принципів комерціалізації в українських вищих навчальних закладах (ВНЗ) залишено без належної уваги. Теоретична і методологічна основа дослідження базується на положеннях і висновках, вказаних в роботах українських фахівців у галузі ІВ, оцінки і ціноутворення таких, як: Г.О. Андрощука, О.Д. Бутнік-Сіверського, В.В. Сопко, В.А. Долгої, В.О. Жарова, П.П. Крайнєва, Ю.М. Капіци, А.Г. Мендрула, Г.В. Жаворонкової, П.М. Цибульова, російських дослідників Г.Г.Азгальдова, Г.В. Бромберга, В.Г.Зінова, Н.М.Карпової, А.П.Козирєва, Н.В.Линника, В.І.Мухопада та ін. У зарубіжній економічній науці існує багато робіт, де досліджені різні аспекти комерціалізації. При цьому важливе теоретичне і методологічне значення мають роботи таких учених, як: Й. Шумпетер – засновник економічної теорії інновацій, Г. Менш, К. Фримен, П. Друкер, Б. Санто, Ш. Тацуно, Р. Робінсон, Д. Сахал, М. Портер, Б. Твісс, К-Х. Оппенлендер, А. Хемільтон, П. Уайт, Э. Менсфілд та інші. Разом з тим, окремі аспекти даної проблеми потребують подальшого дослідження. Найважливішим із них є формування і розвиток процесу використання ОІВ ВНЗ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати даної дисертаційної роботи використовувались при розробці науково-дослідних робіт, що виконувалась на кафедрі «Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств» Національного авіаційного університету: № 402-Х07 «Аналіз світового досвіду діяльності стратегічних авіаційних альянсів», 2007р. (державний реєстраційний номер 0107V004130); №ІТ/477-2007 від 22 серпня 2007р. за темою «Створення електронного навчального засобу «Менеджмент», 2007-2008 рр. (державний реєстраційний номер 0107V006975).

Мета дослідження – розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо використання об’єктів інтелектуальної власності.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

– з’ясувати особливості змісту та результатів комерційної діяльності і функціонування вищих навчальних закладів авіаційного профілю;

– провести аналіз та оцінити ефективність науково-технічного потенціалу України і тенденцій його розвитку;

– виявити та охарактеризувати роль державної політики, направленої на формування і розвиток комерційної діяльності у вищих навчальних закладах;

– дослідити передовий досвід зарубіжних держав в області формування і використання об’єктів інтелектуальної власності та розробити пропозиції щодо його використання та удосконалення у вітчизняних вищих навчальних закладах авіаційного профілю;

– обґрунтувати основні напрями розвитку процесу комерціалізації в українських вищих навчальних закладах авіаційного профілю;

– розробити економіко-математичну модель оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності.

Об’єктом дослідження є економічні та організаційні процеси управління об’єктами інтелектуальної власності вищих навчальних закладів.

Предметом дослідження є науково-методичні підходи щодо побудови механізму використання об’єктів інтелектуальної власності.

Методи дослідження дисертаційної роботи є загальноприйнятими: діалектичний та системний методи наукового пізнання та методи, специфіковані потребами аналізу, які випливають з окреслених завдань предмету дослідження; експертні та морфологічний методи.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти державних органів, офіційні статистичні матеріали, результати соціологічних досліджень, офіційні публікації Державного департаменту інтелектуальної власності, дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист полягає в наступному:

вперше:

– побудовано модель організаційно-економічного механізму виведення ОІВ ВНЗ на ринок. Вона включає в себе процес комерціалізації від генерації ідей до способів реалізації інноваційного продукту, що дозволяє знизити ризики для приватних інвесторів завдяки застосуванню методики відбору розробок, якісному оформленню проектів, наявності професійної команди менеджерів і прямій участі держави у фінансуванні проекту;

– розроблено економіко-математичну модель оцінки ОІВ, для якої уточнено принципи розрахунку вартості ОІВ і показники, що беруть участь в розрахунку. ЇЇ впровадження дасть змогу у будь-який час встановити вартість ОІВ, що дозволить зекономити кошти.

удосконалено:

– зміст поняття «комерціалізація використання об’єктів інтелектуальної власності вищих навчальних закладів», яке є процесом, що починається з моменту створення ОІВ і завершується виведенням ОІВ на ринок як товар;

– класифікацію ОІВ, які властиві вищим навчальним закладам, відповідно до змісту та результатів праці у сфері наукової і науково-технічної діяльності ВНЗ;

– організаційну структуру управління комерціалізацією інтелектуальної власності в системі організаційних змін вищих навчальних закладів, яка враховує вимоги зовнішнього середовища, що склалися та необхідність інтеграції науково-інноваційного і навчального процесів; орієнтується на реалізацію результатів науково-технічної діяльності в економічному обороті.

отримали подальший розвиток:

– методичні підходи щодо створення відділу комерціалізації у вищих навчальних закладах: розроблено положення про підрозділ (відділ) комерціалізації наукових розробок університету, про роботу з інтелектуальною власністю в університеті (Політика університету в області інтелектуальної власності);

– механізм мотивації співробітників вищого навчального закладу для активізації процесів комерціалізації ІВ, який включає в себе права і обов’язки співробітників та матеріальну винагороду в процесі комерціалізації ОІВ, що надасть можливість прискорити час на трансформацію наукового потенціалу в ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Практичні розробки та рекомендації автора впроваджено у практичну діяльність Національного авіаційного університету (акт впровадження від 27.11.2008р.). Ряд теоретичних положень дисертації використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету при викладанні курсів «Інтелектуальна власність», «Інвестиційний менеджмент» (акт впровадження від 03.12.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, у якій викладено авторські розробки стосовно процесу комерціалізації ОІВ у ВНЗ. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації одержано самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях різних рівнів: V Всеукраїнській конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м.Дніпропетровськ 2004р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіону» (с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська обл., 2004р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2004» (м.Дніпропетровськ, 2004р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми планування інноваційної діяльності та реалізації інноваційної стратегії в сучасних умовах» (м. Кременчук, 2004р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м.Черкаси, 2004р.), Всеукраиской научно-практической конференции «Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий» (м. Сімферополь, 2005р.), V Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г.Симферополь, 2006р.), Міжнародній наукової-практичній конференції «Фінансові ресурси: організація та управління» (м.Івано-Франківськ, 2006р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону» (м.Чернівці, 2007р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» (м.Кременчук, 2008р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 22 наукових виданнях, 11 з яких опубліковано одноосібно в фахових виданнях ВАК України загальним обсягом 5,26 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінок машинописного тексту, включаючи 34 таблиць на 17 сторінках, 35 рисунків на 18 сторінках, список використаних джерел містить 156 найменувань на 15 сторінках, 11 додатків на 21 сторінці.